Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Заполярне сяйво avatar
Заполярне сяйво
Заполярне сяйво avatar
Заполярне сяйво
05.04.202506:52
17.03.202513:47
зранку м'які вуста

ти пелюстка
у зернистосу світлі

зранку спрагла до роси

причинено вікно зранку
ти на підвіконні
квітнеш

струнні інструменти
пташина трель
хмарний флот відшвартовується

порт
заспаного сонця

зранку ми босі
виходимо з річки сну
на тепле узбережжя

нам не дасть потонути
це вірне склепіння

нам не дадуть засохнути
ці вичавлені помаранчі
післяобід

але зранку м'які вуста
сприятливий ґрунт
любові
28.05.202407:27
"...у чому присвята
пресвята жінко
ти маєш знати усьому початок
хто нас такими виліпив
виспівав напечатав
у кого ми з-під друку вийшли
і хто нас затаврував
пресвята жінко
весняна моя трава

от би впасти в тебе
нерухомою тушею
коли світ закриє очі назавжди
недарма нас ной викинув на сушу
так нічого
і не сказавши"

липень 2023.
26.05.202408:10
17.05.202405:44
05.04.202506:52
пісня про пісок
між пальців
моїх

я люблю одну жінку
і любов ця схожа
на середземноморську садибу
з оливами —
в ній живлюсь я
і лягаю на післяобіднє дрімання

я люблю одну жінку
і вона підставляє плече
у цій невагомості —
холодній
як шпальти небес

задимлені веранди сну
освічує її масляна лямпа

і коли ви побачите
як тривожно біжать мої очниці
під важкими повіками
а потім надовго завмирають
то знайте:
я знаходжу її
і дивлюсь

то знайте:
я спокійний
аж допоки прокинусь
бо це для неї
пісня про пісок
між пальців
моїх

бо це для неї весь пісок
у моєму годиннику
стається так
що зима

і в деревах я впізнаю нас —
оголені каркаси
з разгалуженим
корінням

клацання
накрапання слів
і глевкі тіні

стається так
що цемент
не застиг
яким ми скріплені

тонкі полюси
і тонкі вервечки
світла

стається так
ніби зсунулись плити
а ми обережно
між них балансуємо

відчуваю як ти обіймаєш
і видіння красу
відчуваю —

терпне голос
і терпнуть поля на виду
і зникають за нами —

бо стається так
що ми завжди знали
що будемо тут
28.05.202407:27
25.03.202520:02
26.12.202420:05
27.04.202412:40
25.03.202520:02
розпогодиться

проте
на ніч дощило

густе павутиння
туманів
ловить мене —
моє вистигле тіло

сходить із неба
чи янгол
чи вибитий з гнíздечка птах —
розпогодиться — каже

бруд на крилах горілих
і сажа

розпогодиться —
стогнуть міста

бо не може в нас
кинутись тінню зоря —
розпогодиться —
бійся
тікай
скидуй крила
в свічу маяка —
вже нехай догорять

тричі зламані
згублені сотні разів
ніжні бруньки

і світлечка курс
і курсив

поцілунком
твоїм
розпогодиться

поцілунком твоїм
щосили
26.12.202420:05
післяріздвяний вузол

після цього
душі наші відбілені

по подобі небес
руки наші —
сірі

але пахнуть дотиками
пахнуть вірою

пахнуть теплим тістом
коханого тіла
бо любов —
то велике
діло

після всього
ми в'яжемось
сходимось
клеїмось снігом
злегка підталим

бо любов дарує
найважливіше
бо любов дарує
підвалину

після всього
відчути і власне народження
бо любов робить нас
подорожніми

бо вона робить нас
чимось більшим —
прибічниками

і коротшає ніч
на підсвічниках
26.05.202408:10
час покинути табір
розвалених халабуд

закутавшись в хоругви
у газети
бруд

набити кишені сушеним
тютюном
пустити шкіру на розжарене
веретено

час оплакувати минулі власні сліди
і жалітись на того
хто нас породив
або дякувати йому цілуючи кутики
брів

за те
що за нами пікся
ледь не згорів

все одно у вечірніх константах
веранд

вони будуть гоїти наші рани
вони будуть топити
слізно мідь

відчуваючи нас
заздалегідь

металічний осад у наших тілах
усі наші програшні
діла

ту любов у тілі
мовби анклав

і гарячої крові загуслу лаву

тоді варто зізнатись їм у гріхах
доки ще не посипалась мови
труха
ніби зморщені ягоди переспілі
доки нас не виточить темна міль

/
перш ніж згорнутися у перлини
світло оточує нашу
долину

сповнює глечики з молоком
бажаючи нас осіяти

ми повертаємось по доріжках
котрі залишає сіль

ми повертаємось озираючись —
сонце п'яне й задмухане

перш ніж усе закінчиться
ми фіксуємо рух
Пераслаў з:
Заполярне сяйво avatar
Заполярне сяйво
19.05.202404:01
ґоліят

падай же мій ґоліяте
мовби дженґа
на м'язистих цеглинах

я не буду в тебе стріляти
насінням полину

моя праща —
розірвана паща
пропаща

не годиться для воєн

мій зашморг
що чіпляю за шию повітря —
ненадійного крою

падай же ти клятий велетню
у мідних латах
твоє падіння — розплата

і я — нагий юнак
та все ж буду драти
твою
пику

яким би ти не був страшним та
великим
Паказана 1 - 20 з 20
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.