"Не чекай ідеального моменту — бери й роби, бо життя не стоїть на паузі." (с)

P.S. Не завжди буде зручно, не завжди буде легко. Але якщо чекаєш знаку — ось він.
Живи. Роби. Пробуй. Бо пауз немає. 🔥

P.S. Вид на Дніпро під час заходу сонця(фото без фільтрів), з арки Біля "Ржищівського фахового коледжу будівництва та економіки" РФКБЕ, який я закінчив. Знаходиться в місті Ржищеві, якраз саме в цьому місті народилася всім відома українська поетеса Ліна Костенко.

Бог запалив над Едемом світанок,
Щоб розцвітав під промінням ранок.
Та заздрість людська оповилась в нім,
Рай потьмянів, став чужим і пустим.

Вчора був Авель – тепер тільки тінь,
Куля у грудях, мов темна глибінь.
Вчора був дім – нині попіл і дим,
Замучений в крові, як тінь побратим.

Пісня лунала, неначе в імлі,
Сонце згасало в холодній золі.
Та, мов Содом, охопило весь край,
Від полум'я Гоморри, негайно тікай.

Гріли долоні на згарищах храму,
Сріблом вкривали облуду й оману.
Кидали кості у сиву журбу,
Рвали країну, мов хліб, на ганьбу.

Сходу ракета, вогненний спис,
Впав на асфальт, недописаний лист.
Рахіль ридає у сутінках хмар,
Погляд її застеляє кошмар.

Крізь попіл, чорну заграву й дим,
Йдуть вони тінню, мов привиди з ним.
Із каменю  ночі зростає журба,
І край цей, мов лезо, ката руба.

Богдан Т.
27.02.2025

Критика

Вони читають слова, як судді на троні,
Шукають недоліки в кожному слові.
"Ритм не той, а зміст прозаїчний,
Образи бляклі, стиль хаотичний."

Та чи бачать вони, як тремтить рука,
Коли слово росте, як ріка?
Вірш народжується з ночі й болю,
Від вогню душі, що прагне до волі.

"Мій текст не колізей для твоїх баталій"
А може, це крик, що від зла віддаляє?
"Скороти речення, зміни його хід,"
А чи чули вони, як серце кричить?

Критика — майстер, що ріже по-живому,
Та слово поета належить лише йому одному.
В тиші ночі, коли світ замовкає,
Лише він знає, як його біль співає.

Судіть, аналізуйте, рвіть текст на частини,
Моя муза — жива, їй байдужі руїни.
Бо в тиші нічній, коли світ замовкає,
Я творитиму те, що мене не лякає.

18.03.2025

😌 А ще не забувайте приходити на наші поетичні читання UrsusPoetry (Київ літературний), де вже цієї п'ятниці я читатиму свої вірші. Ведучою буде Ася Ейрена, одна з волонтерок UrsusDonor, котра активно займається вербовкою свіженьких донорів на цих вечорах. 😀

–Ви інтроверт чи екстраверт?
– "Оптіміст"...

PS фото зроблені, під час знімання відео, де ми  читаємо вірш, Т.Шевченка "Катерина" до його дня народження. 🌷

PPS Спочатку я просто виклав фотку і написав одну фразу, але Паша сказав, шо типу ніхто не пойме і треба трішки інакше ☹️🤷🏻‍♂️

Сьогодні вперше виступав зі своїми віршами перед публікою на літературному вечорі від UrsusPoetry. Було хвилююче, десь навіть лячно, але водночас неймовірно захопливо. Так, людей було небагато, та це не применшило магії моменту. Відчуття, коли твої рядки звучать у голос і знаходять відгук — безцінне.

Я відчув, як слово набуває сили, як поезія перестає бути просто текстом у блокноті, а стає частиною живого діалогу. Спілкування, обмін думками, атмосфера, що огортає теплом і розумінням — усе це нагадує, чому я пишу. Такі вечори — це не лише про виступи, а й про спільність, про підтримку, про те, що ти не один на цьому шляху.

Цей вечір став поштовхом рухатися далі. Бо навіть коли здається, що все марно, коли виникає бажання зупинитися — варто просто вийти до людей, озвучити свої слова і почути у відповідь щось важливе. І тоді розумієш: шлях триває.

Сьогодні без фото з вечору(