Палітыка
Данило Гетманцев
Палітыка
25.04.202517:47
«ВПО без допомоги, це план?» – запитують мене підписники. Вони обурюються, що за роки війни так і не напрацьована комплексна стратегія та дієві механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб.
Мова йде про 4,6 мільйона наших співгромадян. За цією статистикою – трагедії людей, які переважно втратили все. У них просто немає куди повертатися.
Спілкуючись з ВПО, найчастіше чую про дві ключові проблеми. Це робота і житло. Люди хочуть працювати, щоб утримувати себе і свої сім’ї. Хочуть розуміти, що зможуть розраховувати на доступну іпотеку, аби знову мати власне житло.
Частково політика із підтримки ВПО реалізується, але слід визнати, що саме глобальні проблеми досі залишаються невирішеними. Я неодноразово підкреслював: держава повинна активніше діяти в цих питаннях.
Про що саме йдеться?
Про програми допомоги в навчанні та перекваліфікації для людей із вузькоспеціалізованими індустріальними спеціальностями, які не дозволяють знайти роботу за фахом в інших регіонах.
Про стимулювання роботодавців, надання пільг для працевлаштування ВПО. І в системних масштабах, а не так, як відбувається зараз. Нагадаю, що за даними Державної служби зайнятості за весь 2024 рік лише 15 тисяч ВПО працевлаштовано за рахунок компенсації роботодавцям витрат на оплату праці. Порівняйте самі цю цифру із загальною кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Про будівництво соціального житла та розвиток інституту іпотеки. Раніше розповідав про допомогу міжнародних партнерів, зокрема БРРЄ (проекти пільгового кредитування та компенсації за втрачене житло). Це важливо, і ми дуже вдячні за підтримку. Але тут слід бути проактивними. Знаходити та залучати додаткових міжнародних партнерів. Розвивати існуючі програми іпотеки та впроваджувати нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення.
Проблем багато. Розв’язати їх можна, але лише активними комплексними діями.
Мова йде про 4,6 мільйона наших співгромадян. За цією статистикою – трагедії людей, які переважно втратили все. У них просто немає куди повертатися.
Спілкуючись з ВПО, найчастіше чую про дві ключові проблеми. Це робота і житло. Люди хочуть працювати, щоб утримувати себе і свої сім’ї. Хочуть розуміти, що зможуть розраховувати на доступну іпотеку, аби знову мати власне житло.
Частково політика із підтримки ВПО реалізується, але слід визнати, що саме глобальні проблеми досі залишаються невирішеними. Я неодноразово підкреслював: держава повинна активніше діяти в цих питаннях.
Про що саме йдеться?
Про програми допомоги в навчанні та перекваліфікації для людей із вузькоспеціалізованими індустріальними спеціальностями, які не дозволяють знайти роботу за фахом в інших регіонах.
Про стимулювання роботодавців, надання пільг для працевлаштування ВПО. І в системних масштабах, а не так, як відбувається зараз. Нагадаю, що за даними Державної служби зайнятості за весь 2024 рік лише 15 тисяч ВПО працевлаштовано за рахунок компенсації роботодавцям витрат на оплату праці. Порівняйте самі цю цифру із загальною кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Про будівництво соціального житла та розвиток інституту іпотеки. Раніше розповідав про допомогу міжнародних партнерів, зокрема БРРЄ (проекти пільгового кредитування та компенсації за втрачене житло). Це важливо, і ми дуже вдячні за підтримку. Але тут слід бути проактивними. Знаходити та залучати додаткових міжнародних партнерів. Розвивати існуючі програми іпотеки та впроваджувати нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення.
Проблем багато. Розв’язати їх можна, але лише активними комплексними діями.
25.04.202509:35
📄🌐У МВФ представили анонсований минулого тижня World Economic Outlook під промовистою назвою «Критичний момент на тлі політичних змін».
Ключові моменти з нього.
Оновлений звіт представляє «довідковий прогноз» на основі інформації, доступної станом на 4 квітня 2025 року (включаючи тарифи від 2 квітня та початкові відповіді).
Запроваджені в односторонньому порядку США обмежувальні торгівельні заходи призвело до того, що ефективні тарифні ставки зросли до рівня, який не спостерігався протягом століття.
Швидка ескалація торгової напруженості та надзвичайно високий рівень невизначеності політики матимуть значний вплив на світову економічну активність.
➡️Очікується, що зростання світової економіки впаде до 2,8% в 2025 році і 3% в 2026 році — порівняно з 3,3% за обидва роки в попередньому WEO від січня 2025 року, що відповідає кумулятивному зниженню на 0,8 в.п., що значно нижче історичного середнього (2000–2019 рр.) 3,7%.
Зростання в розвинених економіках становитиме 1,4% в 2025 році, зокрема в США – сповільниться до 1,8%, що на 0,9 в.п. нижче порівняно з попереднім прогнозом, через більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і послаблення попиту, тоді як зростання в Єврозоні становитиме 0,8% (сповільниться на 0,2 в.п.).
Серед країн з ринком, що розвивається, зростання скоротиться до 3,7% в 2025 році та 3,9% в 2026 році, зі значним зниженням показників для країн, які найбільше постраждали від нещодавніх торгових заходів, таких як Китай.
📉Глобальна інфляція буде знижуватися дещо повільніше, ніж очікувалося в січні, досягнувши 4,3% в 2025 році та 3,6% в 2026 році, з помітним переглядом у бік підвищення для розвинених економік і невеликим переглядом у бік зниження для ринків, що розвиваються, у 2025 році.
🔺Посилення ризиків зниження є домінуючим в прогнозі.
Розгортання торговельної війни разом зі ще більшою невизначеністю торговельної політики може ще помітніше зменшити найближче та довгострокове зростання, тоді як зруйновані політичні буфери послаблять стійкість до майбутніх шоків.
Різні та швидкі зміни політичних позицій або погіршення настроїв можуть спровокувати додаткове переоцінювання активів, крім того, що відбулося після оголошення широких тарифів США 2 квітня та різких коригувань валютних курсів і потоків капіталу, особливо для економік, які вже перебувають у борговій кризі.
❕Може виникнути ширша фінансова нестабільність, у тому числі завдавши шкоди міжнародній валютній системі.
Демографічні зміни та скорочення іноземної робочої сили можуть стримувати потенційне зростання та загрожувати фіскальній стабільності.
Тривалі наслідки недавньої кризи вартості життя в поєднанні з обмеженим простором для політики та туманними середньостроковими перспективами зростання можуть знову викликати соціальні заворушення.
Стійкість, продемонстрована багатьма великими економіками, що розвиваються, може бути перевірена, оскільки обслуговування високих рівнів боргу стає складнішим у несприятливих глобальних фінансових умовах.
Більш обмежена міжнародна допомога розвитку може збільшити тиск на країни з низьким рівнем доходу, штовхаючи їх у борг або вимагаючи значних фіскальних коригувань, що матиме негайні наслідки для зростання та рівня життя.
Ключові моменти з нього.
Оновлений звіт представляє «довідковий прогноз» на основі інформації, доступної станом на 4 квітня 2025 року (включаючи тарифи від 2 квітня та початкові відповіді).
Запроваджені в односторонньому порядку США обмежувальні торгівельні заходи призвело до того, що ефективні тарифні ставки зросли до рівня, який не спостерігався протягом століття.
Швидка ескалація торгової напруженості та надзвичайно високий рівень невизначеності політики матимуть значний вплив на світову економічну активність.
➡️Очікується, що зростання світової економіки впаде до 2,8% в 2025 році і 3% в 2026 році — порівняно з 3,3% за обидва роки в попередньому WEO від січня 2025 року, що відповідає кумулятивному зниженню на 0,8 в.п., що значно нижче історичного середнього (2000–2019 рр.) 3,7%.
Зростання в розвинених економіках становитиме 1,4% в 2025 році, зокрема в США – сповільниться до 1,8%, що на 0,9 в.п. нижче порівняно з попереднім прогнозом, через більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і послаблення попиту, тоді як зростання в Єврозоні становитиме 0,8% (сповільниться на 0,2 в.п.).
Серед країн з ринком, що розвивається, зростання скоротиться до 3,7% в 2025 році та 3,9% в 2026 році, зі значним зниженням показників для країн, які найбільше постраждали від нещодавніх торгових заходів, таких як Китай.
📉Глобальна інфляція буде знижуватися дещо повільніше, ніж очікувалося в січні, досягнувши 4,3% в 2025 році та 3,6% в 2026 році, з помітним переглядом у бік підвищення для розвинених економік і невеликим переглядом у бік зниження для ринків, що розвиваються, у 2025 році.
🔺Посилення ризиків зниження є домінуючим в прогнозі.
Розгортання торговельної війни разом зі ще більшою невизначеністю торговельної політики може ще помітніше зменшити найближче та довгострокове зростання, тоді як зруйновані політичні буфери послаблять стійкість до майбутніх шоків.
Різні та швидкі зміни політичних позицій або погіршення настроїв можуть спровокувати додаткове переоцінювання активів, крім того, що відбулося після оголошення широких тарифів США 2 квітня та різких коригувань валютних курсів і потоків капіталу, особливо для економік, які вже перебувають у борговій кризі.
❕Може виникнути ширша фінансова нестабільність, у тому числі завдавши шкоди міжнародній валютній системі.
Демографічні зміни та скорочення іноземної робочої сили можуть стримувати потенційне зростання та загрожувати фіскальній стабільності.
Тривалі наслідки недавньої кризи вартості життя в поєднанні з обмеженим простором для політики та туманними середньостроковими перспективами зростання можуть знову викликати соціальні заворушення.
Стійкість, продемонстрована багатьма великими економіками, що розвиваються, може бути перевірена, оскільки обслуговування високих рівнів боргу стає складнішим у несприятливих глобальних фінансових умовах.
Більш обмежена міжнародна допомога розвитку може збільшити тиск на країни з низьким рівнем доходу, штовхаючи їх у борг або вимагаючи значних фіскальних коригувань, що матиме негайні наслідки для зростання та рівня життя.
25.04.202505:00
⚠️Тримаю вас у курсі щодо резидентів Дія.City
📲Спеціальний правовий режим для IT-індустрії продовжує свою роботу.
З початку впровадження Дія.Сіті до реєстру платників Дія.Сіті було включено 1 971 компанію, при цьому станом на 1 квітня 2025 року в реєстрі резидентів Дія.Сіті перебувало 1 695 юридичних осіб.
🔻Частка резидентів Дія.Сіті, які обрали ПнВК, становила 45%, що менше аналогічного періоду минулого року (49%).
💸У І кварталі 2025 року резиденти Дія.Сіті сплатили до бюджету 7,1 млрд грн (без ЄСВ) (зокрема платники ПнВК - 3,5 млрд грн), з них:
▪️податок на прибуток – 1,4 млрд грн (у тому числі ПнВК 0,5 млрд грн);
▪️податок на додану вартість – 2,3 млрд грн (у тому числі ПнВК 1,3 млрд грн);
▪️податок і збір на доходи фізичних осіб – 3,3 млрд грн (у тому числі ПнВК 1,8 млрд грн).
👨🏻💻💲В 2025 р. платники, які обрали ПнВК, відзвітувались за річний податок на прибуток та задекларували 413,5 млн грн (або 13,5%) податку на прибуток. Водночас платники, що перебувають на загальній системі оподаткування задекларували 2 652,4 млн грн (або 86,5%).
✅В цілому у 2024 р. до зведеного бюджету резиденти Дія.Сіті сплатили 16,8 млрд грн, що в 1,98 рази більше ніж діючими резидентами у 2023 році, при цьому і кількість їх зросла у 1,9 раза (2023 рік – 769 СГ):
🔹у 2023 році сплачено – 8,5 млрд грн (у тому числі податок на прибуток – 1,70 млрд грн; податок на додану вартість – 3,52 млрд грн; податок і збір на доходи фізичних осіб – 3,2 млрд грн)
🔹у 2024 році сплачено – 16,8 млрд грн (у тому числі податок на прибуток – 3,3 млрд грн; податок на додану вартість – 6,7 млрд грн; податок і збір на доходи фізичних осіб – 6,7 млрд грн).
📲Спеціальний правовий режим для IT-індустрії продовжує свою роботу.
З початку впровадження Дія.Сіті до реєстру платників Дія.Сіті було включено 1 971 компанію, при цьому станом на 1 квітня 2025 року в реєстрі резидентів Дія.Сіті перебувало 1 695 юридичних осіб.
🔻Частка резидентів Дія.Сіті, які обрали ПнВК, становила 45%, що менше аналогічного періоду минулого року (49%).
💸У І кварталі 2025 року резиденти Дія.Сіті сплатили до бюджету 7,1 млрд грн (без ЄСВ) (зокрема платники ПнВК - 3,5 млрд грн), з них:
▪️податок на прибуток – 1,4 млрд грн (у тому числі ПнВК 0,5 млрд грн);
▪️податок на додану вартість – 2,3 млрд грн (у тому числі ПнВК 1,3 млрд грн);
▪️податок і збір на доходи фізичних осіб – 3,3 млрд грн (у тому числі ПнВК 1,8 млрд грн).
👨🏻💻💲В 2025 р. платники, які обрали ПнВК, відзвітувались за річний податок на прибуток та задекларували 413,5 млн грн (або 13,5%) податку на прибуток. Водночас платники, що перебувають на загальній системі оподаткування задекларували 2 652,4 млн грн (або 86,5%).
✅В цілому у 2024 р. до зведеного бюджету резиденти Дія.Сіті сплатили 16,8 млрд грн, що в 1,98 рази більше ніж діючими резидентами у 2023 році, при цьому і кількість їх зросла у 1,9 раза (2023 рік – 769 СГ):
🔹у 2023 році сплачено – 8,5 млрд грн (у тому числі податок на прибуток – 1,70 млрд грн; податок на додану вартість – 3,52 млрд грн; податок і збір на доходи фізичних осіб – 3,2 млрд грн)
🔹у 2024 році сплачено – 16,8 млрд грн (у тому числі податок на прибуток – 3,3 млрд грн; податок на додану вартість – 6,7 млрд грн; податок і збір на доходи фізичних осіб – 6,7 млрд грн).
24.04.202511:35
❗️Поціновувачам яскравих заголовків про дефолти хочу повідомити:
перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають, вони не прості, час на укладення угоди до 31 травня є, але його залишається не так вже і багато.
Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Тут ситуація, наслідки і периметр угоди інші. Але сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору.
перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають, вони не прості, час на укладення угоди до 31 травня є, але його залишається не так вже і багато.
Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Тут ситуація, наслідки і периметр угоди інші. Але сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору.
24.04.202507:31
Сьогодні Комітет розгляне законопроект про віртуальні активи.
Слідкуйте за ходом обговорення онлайн на YouTube-каналі Комітету.
Початок об 11:00.
Слідкуйте за ходом обговорення онлайн на YouTube-каналі Комітету.
Початок об 11:00.
23.04.202512:33
🤝Зустрівся, щоб подякувати за чесну сплату податків у 2024 році одному із лідерів регіонального рітейлу «Грош».
Серед іншого обговорили детінізацію ринку рітейлу, протидію подрібненню мереж на ФОПів, а також успішну урядову програму 5-7-9, яка, на нашу спільну думку, підлягає розширенню.
Серед іншого обговорили детінізацію ринку рітейлу, протидію подрібненню мереж на ФОПів, а також успішну урядову програму 5-7-9, яка, на нашу спільну думку, підлягає розширенню.
25.04.202515:46
Мир в Україні.
Коли він наступить і яким він буде? Ці питання сьогодні найбільше хвилюють всіх нас. Ми бачимо, що інтенсивність переговорів зростає. Зростає політичний тиск з боку команди Президента США Дональда Трампа, яка стала основною рушійною силою для дипломатії. Ми чуємо, що вже обговорюються певні деталі угоди і можливе припинення вогню. З'являються дати і дедлайни. Політична напруга і очікування ростуть.
У цей момент кожен відповідальний український політик має прямо висловити свою позицію і свою точку зору. Не час ховати голову у пісок. Я до цього готовий і хотів би з Вами поділитися своїм баченням.
З першого дня війни я прагну миру. Я бачу які людські жертви, страждання і руйнування спричинила агресія. І, на жаль, кожен черговий день війни їх тільки множить. Тому, я як громадянин і політик виступаю за перемир'я і мир.
Я бачу шлях відновлення і перспективи для нашої країни. Вже у перші місяці я був серед засновників Національної ради з відновлення України від наслідків війни при Президентові України. Став її Секретарем. Разом з колегами ми підготували План відбудови України, який у разі реалізації не тільки забезпечить відродження країни, але і її випереджальний розвиток. Ми зможемо це зробити. Головна умова для руху вперед - припинення війни.
Розумію, що угода не буде такою, як ми хотіли три роки тому. Не хочу коментувати ті пункти, викиди і витоки, що з'являються у ЗМІ. Я вірю, що нашим переговірникам вдасться донести до партнерів та ворогів наші вимоги і відстояти національні інтереси. Вірю, що мир можливий. Знаю, що він необхідний сьогодні Україні, всім нам.
Коли він наступить і яким він буде? Ці питання сьогодні найбільше хвилюють всіх нас. Ми бачимо, що інтенсивність переговорів зростає. Зростає політичний тиск з боку команди Президента США Дональда Трампа, яка стала основною рушійною силою для дипломатії. Ми чуємо, що вже обговорюються певні деталі угоди і можливе припинення вогню. З'являються дати і дедлайни. Політична напруга і очікування ростуть.
У цей момент кожен відповідальний український політик має прямо висловити свою позицію і свою точку зору. Не час ховати голову у пісок. Я до цього готовий і хотів би з Вами поділитися своїм баченням.
З першого дня війни я прагну миру. Я бачу які людські жертви, страждання і руйнування спричинила агресія. І, на жаль, кожен черговий день війни їх тільки множить. Тому, я як громадянин і політик виступаю за перемир'я і мир.
Я бачу шлях відновлення і перспективи для нашої країни. Вже у перші місяці я був серед засновників Національної ради з відновлення України від наслідків війни при Президентові України. Став її Секретарем. Разом з колегами ми підготували План відбудови України, який у разі реалізації не тільки забезпечить відродження країни, але і її випереджальний розвиток. Ми зможемо це зробити. Головна умова для руху вперед - припинення війни.
Розумію, що угода не буде такою, як ми хотіли три роки тому. Не хочу коментувати ті пункти, викиди і витоки, що з'являються у ЗМІ. Я вірю, що нашим переговірникам вдасться донести до партнерів та ворогів наші вимоги і відстояти національні інтереси. Вірю, що мир можливий. Знаю, що він необхідний сьогодні Україні, всім нам.
25.04.202507:25
🇺🇦🇺🇸Україна та США домовились розпочати роботу над зоною вільної торгівлі між країнами.
Новина з Вашингтону про такий намір пройшла майже непоміченою, адже зараз головний фокус уваги зосереджений на потенційній так званій «угоді про корисні копалини та фонд відновлення України».
💁♂️Тим не менш, я вважаю її в плані перспективи дуже важливою.
🔹По-перше, угода про ЗВТ – це один з найефективніших механізмів домогтись довгострокових стабільних домовленостей про режим взаємної торгівлі між країнами, максимального усунення бар’єрів для її розвитку, обмеження можливостей для запровадження усіляких неприємних сюрпризів у стилі «квітневих тарифів». Звісно, це не 100%-ва гарантія, що сюрпризів взагалі ніколи не буде. У будь-якій угоді будуть певні чутливі виключення, норми відкладеної дії, перехідні періоди, графіки скасування тих чи інших обмежень тощо. Будь-яка угода може бути скасована, але зробити це складніше та займе більше часу, ніж коли її взагалі нема, а оскарження прийнятих в односторонньому порядку рішень через СОТ – не найпростіший шлях.
🔹По-друге, рамкові домовленості про американські інвестиції конвертуватимуться у конкретні проекти (зокрема й проекти відновлення України) і реалізовуватимуться лише у разі, якщо буде чітке законодавчо закріплене розуміння – на яких умовах працюватимуть потоки товарів та послуг між країнами, адже домовлятись про кооперацію, інвестувати у виробництво в Україні для ланцюгів у США продукції, комплектуючих чи складових, які згодом будуть обкладені значними обмежувальними або взагалі загороджувальними бар’єрами – немає сенсу.
🔹По-третє, як свідчить і світова, і наша власна практика, зони вільної торгівлі – це дуже серйозний стимул для активізації торгівельних відносин, особливо для експортно-орієнтованих економік, таких як українська. Один лише приклад: якщо у 2015 році експорт України до ЄС складав 12,6 млрд. доларів і становив як частка у загальних обсягах 33,2%, то у 2024 році, коли повномасштабна війна тривала третій рік, Україна не контролювала близько п’ятої частини своєї території, постійно зазнавала ракетно-дронових атак, які продовжували вибивати вітчизняні виробництва, та мала інші пов’язані з війною проблеми і виклики, експорт до ЄС приніс 24,8 млрд. доларів, а його частка становила 59,5%.
Нині ми маємо глибоко від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з США (торік експорт склав 874,9 млн. доларів – переважно це чавун та труби, імпорт – 3471,6 млн. доларів). Але ситуація поліпшилась – адже поставки української продукції на американський ринок зросли на 68,7%, тоді як у зворотному напрямі – на 21,3%.
👨🏻💻Тож якщо попрацювати щільно і вийти на домовленість про ЗВТ наступного року – буде непогана можливість покращити баланс торгівельних потоків між Україною та США вже у найближчій перспективі.
Новина з Вашингтону про такий намір пройшла майже непоміченою, адже зараз головний фокус уваги зосереджений на потенційній так званій «угоді про корисні копалини та фонд відновлення України».
💁♂️Тим не менш, я вважаю її в плані перспективи дуже важливою.
🔹По-перше, угода про ЗВТ – це один з найефективніших механізмів домогтись довгострокових стабільних домовленостей про режим взаємної торгівлі між країнами, максимального усунення бар’єрів для її розвитку, обмеження можливостей для запровадження усіляких неприємних сюрпризів у стилі «квітневих тарифів». Звісно, це не 100%-ва гарантія, що сюрпризів взагалі ніколи не буде. У будь-якій угоді будуть певні чутливі виключення, норми відкладеної дії, перехідні періоди, графіки скасування тих чи інших обмежень тощо. Будь-яка угода може бути скасована, але зробити це складніше та займе більше часу, ніж коли її взагалі нема, а оскарження прийнятих в односторонньому порядку рішень через СОТ – не найпростіший шлях.
🔹По-друге, рамкові домовленості про американські інвестиції конвертуватимуться у конкретні проекти (зокрема й проекти відновлення України) і реалізовуватимуться лише у разі, якщо буде чітке законодавчо закріплене розуміння – на яких умовах працюватимуть потоки товарів та послуг між країнами, адже домовлятись про кооперацію, інвестувати у виробництво в Україні для ланцюгів у США продукції, комплектуючих чи складових, які згодом будуть обкладені значними обмежувальними або взагалі загороджувальними бар’єрами – немає сенсу.
🔹По-третє, як свідчить і світова, і наша власна практика, зони вільної торгівлі – це дуже серйозний стимул для активізації торгівельних відносин, особливо для експортно-орієнтованих економік, таких як українська. Один лише приклад: якщо у 2015 році експорт України до ЄС складав 12,6 млрд. доларів і становив як частка у загальних обсягах 33,2%, то у 2024 році, коли повномасштабна війна тривала третій рік, Україна не контролювала близько п’ятої частини своєї території, постійно зазнавала ракетно-дронових атак, які продовжували вибивати вітчизняні виробництва, та мала інші пов’язані з війною проблеми і виклики, експорт до ЄС приніс 24,8 млрд. доларів, а його частка становила 59,5%.
Нині ми маємо глибоко від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з США (торік експорт склав 874,9 млн. доларів – переважно це чавун та труби, імпорт – 3471,6 млн. доларів). Але ситуація поліпшилась – адже поставки української продукції на американський ринок зросли на 68,7%, тоді як у зворотному напрямі – на 21,3%.
👨🏻💻Тож якщо попрацювати щільно і вийти на домовленість про ЗВТ наступного року – буде непогана можливість покращити баланс торгівельних потоків між Україною та США вже у найближчій перспективі.
24.04.202518:21
⚠️ Друзі, на завершення сьогоднішнього дня ще раз по крипті.
Для тих у кого не було часу слідкувати і читати новини про законопроєкт щодо віртуальних активів, підсумував основні положення у короткому відео.
https://t.me/truexanewsua/111953
Для тих у кого не було часу слідкувати і читати новини про законопроєкт щодо віртуальних активів, підсумував основні положення у короткому відео.
https://t.me/truexanewsua/111953
24.04.202511:11
Хотів би окремо звернути увагу деякі ЗМІ, які не розібравшись, дають інформацію про те, що операції з криптою почнуть оподатковуватись з 1.01.2026 року.
Ні, вони оподатковувалися завжди з доходу за загальною ставкою.
А от з 1.01.2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід.
Це справедливо.
Більше того, буде можливість вивести в білу криптоактиви за ставкою 5%.
Це також справедливо.
Ні, вони оподатковувалися завжди з доходу за загальною ставкою.
А от з 1.01.2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід.
Це справедливо.
Більше того, буде можливість вивести в білу криптоактиви за ставкою 5%.
Це також справедливо.
24.04.202503:03
Важка ніч.
Співчуття сімʼям загиблих. Одужання постраждалим.
Тримаймося.
Співчуття сімʼям загиблих. Одужання постраждалим.
Тримаймося.
23.04.202511:16
Військова цензура видатків це передусім про гроші. Але не тільки про гроші.
Це ще і про справедливість перерозподілу благ в суспільстві і про повагу до цього суспільства, кожна копійка сплачена яким має використовуватись на його користь і ефективно.
Саме тому наполягаю на реальній цензурі видатків, а не її імітації.
Про це - в колонці для Forbes.
https://forbes.ua/money/viyskova-tsenzura-vidatkiv-zamist-marnotratstva-shcho-neobkhidno-zminiti-shchob-kozhna-kopiyka-podatkiv-diysno-vikoristovuvalas-na-korist-kraini-propozitsiya-golovi-komitetu-vr-danila-getmantseva-22042025-29085
Це ще і про справедливість перерозподілу благ в суспільстві і про повагу до цього суспільства, кожна копійка сплачена яким має використовуватись на його користь і ефективно.
Саме тому наполягаю на реальній цензурі видатків, а не її імітації.
Про це - в колонці для Forbes.
https://forbes.ua/money/viyskova-tsenzura-vidatkiv-zamist-marnotratstva-shcho-neobkhidno-zminiti-shchob-kozhna-kopiyka-podatkiv-diysno-vikoristovuvalas-na-korist-kraini-propozitsiya-golovi-komitetu-vr-danila-getmantseva-22042025-29085
25.04.202510:04
Друзі, час від часу звертаюсь до вас із закликом разом протистояти проявам тіньової економіки, яка краде наше майбутнє.
Як голова профільного комітету, у рамках парламентського контролю, сам неодноразово звертав увагу суспільства, правоохоронних, фіскальних органів, колег по ТСК щодо показових фактів тіньової діяльності на окремих ринках. Сьогодні про ще один такий кейс.
Хочу звернутися до шановного власника алкогольної компанії Гетьман.
У вас з державою були непрості стосунки і в тому була ваша вина.
Однак, мудрість змусила вас припинити порушення та перейти на сторону світла.
Ми потисли руки і ви пообіцяли тримати середнє податкове навантаження по галузі.
❗️Сьогодні таке середнє навантаження в січні-березні 2025 року складає 5,07 %, а у вас 2,8 %.
Виправте, будь-ласка.
Чоловік настільки чоловік, наскільки міцним є його слово.
Як голова профільного комітету, у рамках парламентського контролю, сам неодноразово звертав увагу суспільства, правоохоронних, фіскальних органів, колег по ТСК щодо показових фактів тіньової діяльності на окремих ринках. Сьогодні про ще один такий кейс.
Хочу звернутися до шановного власника алкогольної компанії Гетьман.
У вас з державою були непрості стосунки і в тому була ваша вина.
Однак, мудрість змусила вас припинити порушення та перейти на сторону світла.
Ми потисли руки і ви пообіцяли тримати середнє податкове навантаження по галузі.
❗️Сьогодні таке середнє навантаження в січні-березні 2025 року складає 5,07 %, а у вас 2,8 %.
Виправте, будь-ласка.
Чоловік настільки чоловік, наскільки міцним є його слово.
25.04.202506:08
🌐👥Що у зв’язку з цим рекомендують експерти МВФ❓
1️⃣Набір інструментів для пом’якшення ризиків фінансової стабільності включає політику щодо ринкової інфраструктури та бірж, які забезпечують функціонування ринку, пруденційний нагляд і регулювання фінансових установ, а також інструменти екстреної ліквідності та вирішення криз.
2️⃣Пом’якшення фінансової вразливості, готовність до врегулювання криз є ключовими для стримування потенційного негативного впливу розвитку фінансового сектора на макроекономічні результати.
3️⃣Можливості подальшої корекції цін на активи на тлі підвищеної невизначеності, потенційної напруги, що впливає на фінансові установи з високим рівнем фінансових позик, і турбулентності на основних ринках суверенних облігацій підвищують ризики для фінансової стабільності. Органи влади повинні підготуватися до боротьби з фінансовою нестабільністю, гарантуючи, що фінансові установи готові отримати доступ до засобів ліквідності ЦБ, і бути готовими до втручання для подолання серйозної ліквідності або напруги на ринку, особливо на основних ринках облігацій і фінансування.
4️⃣Для усунення потенційних ризиків для фінансової стабільності, що виникають через геополітичні ризики, фінансові установи та їхні наглядові органи повинні виділити достатні ресурси для аналізу сценаріїв і стрес-тестування з метою виявлення, кількісного визначення та управління геополітичними ризиками. Країни з ринками, що розвиваються, повинні продовжувати зусилля щодо підтримки належного простору для фіскальної політики та міжнародних резервів для пом’якшення несприятливих геополітичних потрясінь.
5️⃣Враховуючи високий рівень левериджу у фінансовій системі та зростаючий взаємозв’язок між небанківськими фінансовими посередниками та банками, достатній рівень капіталу та ліквідності в банківському секторі залишається якорем глобальної фінансової стабільності. Повне, своєчасне та послідовне впровадження Базеля III та інших міжнародних стандартів залишається ключовим і повинно доповнюватися незалежним та інтенсивним наглядом. Поглиблення зв'язку між банками та небанківськими фінансовими посередниками також вимагає від органів нагляду покращити оцінку ризиків таких зв'язків.
6️⃣Вкрай важливо зміцнити політику, яка пом’якшує небанківський кредит та інші вразливі місця. Посилені вимоги до небанківської звітності можуть допомогти органам нагляду розробити загальносистемну та міжгалузеву перспективу ризиків і відрізнити погано керовані та надмірно ризиковані установи від тих, які роблять більш позитивний внесок у фінансове посередництво.
7️⃣Підвищена економічна невизначеність і волатильність фінансового ринку підкреслюють необхідність зміцнення основ пруденційної політики, включаючи мікро- та макропруденційні підходи. Країни з недостатніми буферами повинні посилити макропруденційні інструменти, щоб підвищити стійкість, уникаючи при цьому значного посилення фінансових умов. Там, де спад активності призводить до фінансового стресу, можна вивільнити макропруденційні резерви, щоб допомогти банкам покрити збитки та підтримати кредитування економіки.
1️⃣Набір інструментів для пом’якшення ризиків фінансової стабільності включає політику щодо ринкової інфраструктури та бірж, які забезпечують функціонування ринку, пруденційний нагляд і регулювання фінансових установ, а також інструменти екстреної ліквідності та вирішення криз.
2️⃣Пом’якшення фінансової вразливості, готовність до врегулювання криз є ключовими для стримування потенційного негативного впливу розвитку фінансового сектора на макроекономічні результати.
3️⃣Можливості подальшої корекції цін на активи на тлі підвищеної невизначеності, потенційної напруги, що впливає на фінансові установи з високим рівнем фінансових позик, і турбулентності на основних ринках суверенних облігацій підвищують ризики для фінансової стабільності. Органи влади повинні підготуватися до боротьби з фінансовою нестабільністю, гарантуючи, що фінансові установи готові отримати доступ до засобів ліквідності ЦБ, і бути готовими до втручання для подолання серйозної ліквідності або напруги на ринку, особливо на основних ринках облігацій і фінансування.
4️⃣Для усунення потенційних ризиків для фінансової стабільності, що виникають через геополітичні ризики, фінансові установи та їхні наглядові органи повинні виділити достатні ресурси для аналізу сценаріїв і стрес-тестування з метою виявлення, кількісного визначення та управління геополітичними ризиками. Країни з ринками, що розвиваються, повинні продовжувати зусилля щодо підтримки належного простору для фіскальної політики та міжнародних резервів для пом’якшення несприятливих геополітичних потрясінь.
5️⃣Враховуючи високий рівень левериджу у фінансовій системі та зростаючий взаємозв’язок між небанківськими фінансовими посередниками та банками, достатній рівень капіталу та ліквідності в банківському секторі залишається якорем глобальної фінансової стабільності. Повне, своєчасне та послідовне впровадження Базеля III та інших міжнародних стандартів залишається ключовим і повинно доповнюватися незалежним та інтенсивним наглядом. Поглиблення зв'язку між банками та небанківськими фінансовими посередниками також вимагає від органів нагляду покращити оцінку ризиків таких зв'язків.
6️⃣Вкрай важливо зміцнити політику, яка пом’якшує небанківський кредит та інші вразливі місця. Посилені вимоги до небанківської звітності можуть допомогти органам нагляду розробити загальносистемну та міжгалузеву перспективу ризиків і відрізнити погано керовані та надмірно ризиковані установи від тих, які роблять більш позитивний внесок у фінансове посередництво.
7️⃣Підвищена економічна невизначеність і волатильність фінансового ринку підкреслюють необхідність зміцнення основ пруденційної політики, включаючи мікро- та макропруденційні підходи. Країни з недостатніми буферами повинні посилити макропруденційні інструменти, щоб підвищити стійкість, уникаючи при цьому значного посилення фінансових умов. Там, де спад активності призводить до фінансового стресу, можна вивільнити макропруденційні резерви, щоб допомогти банкам покрити збитки та підтримати кредитування економіки.
+3
24.04.202517:16
Скажу чесно, не втримався, і прямо в день відкриття поїхав на Книжкову країну.
Почуття як у дитини в магазині іграшок - розбігаються очі і хочеш придбати все. Врятувало тільки те, що не взяв картку. Готівку витратив всю.
Багато цікавої, нової літератури, чого раніше не було.
Всі, хто любить читати, любить та поважає якісну книгу, неодмінно повинен відвідати Книжкову країну на ВДНГ. Вона працюватиме до кінця вихідних.
Почуття як у дитини в магазині іграшок - розбігаються очі і хочеш придбати все. Врятувало тільки те, що не взяв картку. Готівку витратив всю.
Багато цікавої, нової літератури, чого раніше не було.
Всі, хто любить читати, любить та поважає якісну книгу, неодмінно повинен відвідати Книжкову країну на ВДНГ. Вона працюватиме до кінця вихідних.
24.04.202509:53
2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.
23.04.202517:24
Ми всі слідкуємо за ходом переговорів і дуже переживаємо за результат. Ми можемо бути розчаровані і не задоволені подіями. Але впадати у вир емоцій або нагнітати паніку - це найгірше, що ми можемо зараз зробити.
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів
Україна не виходить з переговорів. Наша мета незмінна - сталий мир, який буде відповідати нашим інтересам.
Для досягнення цього завдання маємо проявити мудрість і стратегічне терпіння. Продовжувати боротись за мир на полі бою та за столом переговорів
23.04.202507:02
🍷🔻Алкогольна галузь скорочує податкові платежі
📊По виробникам лікеро-горілчаних виробів у березні 2025 р. фіксується зниження показника ефективності з ПДВ до 4,5 %, що на 1,8 відсоткових пункти менше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (6,3%).
Роздрібна торгівля лікеро-горілчаної галузі в березні в 2025 році показала приріст виторгу за даними РРО/ПРРО, що склав 12,99 млрд гривень.
📉Разом з цим, при рості загального виторгу по країні середня сума виторгу на 1 ліцензію у березні 2025 року зменшилась на 2% порівняно із березнем 2024 року та склала 124 тис грн.
👨🏻💻Зменшення пов’язано з стрімким ростом кількості виданих ліцензій у 2025 році - кількість діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з початку року збільшилась на 20 125 одиниць порівняно із груднем 2024 року та становить — 104 677 одиниць.
Як результат, в березні 2025 року сплачено акцизного податку з вироблених в Україні виробів 685,5 млн грн.
❗️Це на 3,2 млн грн або 0,5 % менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
💁♂️Раджу ДПС терміново звернути увагу на відпрацювання галузі.
📊По виробникам лікеро-горілчаних виробів у березні 2025 р. фіксується зниження показника ефективності з ПДВ до 4,5 %, що на 1,8 відсоткових пункти менше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (6,3%).
Роздрібна торгівля лікеро-горілчаної галузі в березні в 2025 році показала приріст виторгу за даними РРО/ПРРО, що склав 12,99 млрд гривень.
📉Разом з цим, при рості загального виторгу по країні середня сума виторгу на 1 ліцензію у березні 2025 року зменшилась на 2% порівняно із березнем 2024 року та склала 124 тис грн.
👨🏻💻Зменшення пов’язано з стрімким ростом кількості виданих ліцензій у 2025 році - кількість діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями з початку року збільшилась на 20 125 одиниць порівняно із груднем 2024 року та становить — 104 677 одиниць.
Як результат, в березні 2025 року сплачено акцизного податку з вироблених в Україні виробів 685,5 млн грн.
❗️Це на 3,2 млн грн або 0,5 % менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
💁♂️Раджу ДПС терміново звернути увагу на відпрацювання галузі.
25.04.202509:35
👨🏻💻З іншого боку, деескалація поточних тарифних ставок і нові угоди, що забезпечують ясність і стабільність торговельної політики, можуть сприяти глобальному зростанню.
Країни повинні конструктивно працювати над сприянням стабільному та передбачуваному торговельному середовищу, реструктуризації боргу та вирішенню спільних проблем. У той же час вони повинні вирішувати питання внутрішньої політики та структурних дисбалансів, забезпечуючи тим самим свою внутрішню економічну стабільність. Це допоможе збалансувати компроміси між зростанням та інфляцією, відновити резерви та відродити середньострокові перспективи зростання, а також зменшити глобальні дисбаланси.
Пріоритетом для центральних банків залишається точне налаштування грошово-кредитної політики для виконання своїх повноважень і забезпечення цінової та фінансової стабільності в умовах ще складніших компромісів.
Щоб пом’якшити руйнівну волатильність обміну валют, можуть знадобитися цілеспрямовані інтервенції, як зазначено в Інтегрованій структурі політики МВФ.
Макропруденційні інструменти слід активувати за потреби, щоб стримати накопичення вразливостей і забезпечити підтримку у разі стресових подій.
Відновлення фіскального простору та переведення державного боргу на стійкий шлях залишаються важливим пріоритетом, водночас задовольняючи критичні потреби у витратах для забезпечення національної та економічної безпеки. Для цього потрібні надійні середньострокові плани фіскальної консолідації.
Структурні реформи на ринках праці, продукції та фінансових ринках доповнять зусилля зі зменшення боргу та скорочення диспропорцій між країнами.
Країни повинні конструктивно працювати над сприянням стабільному та передбачуваному торговельному середовищу, реструктуризації боргу та вирішенню спільних проблем. У той же час вони повинні вирішувати питання внутрішньої політики та структурних дисбалансів, забезпечуючи тим самим свою внутрішню економічну стабільність. Це допоможе збалансувати компроміси між зростанням та інфляцією, відновити резерви та відродити середньострокові перспективи зростання, а також зменшити глобальні дисбаланси.
Пріоритетом для центральних банків залишається точне налаштування грошово-кредитної політики для виконання своїх повноважень і забезпечення цінової та фінансової стабільності в умовах ще складніших компромісів.
Щоб пом’якшити руйнівну волатильність обміну валют, можуть знадобитися цілеспрямовані інтервенції, як зазначено в Інтегрованій структурі політики МВФ.
Макропруденційні інструменти слід активувати за потреби, щоб стримати накопичення вразливостей і забезпечити підтримку у разі стресових подій.
Відновлення фіскального простору та переведення державного боргу на стійкий шлях залишаються важливим пріоритетом, водночас задовольняючи критичні потреби у витратах для забезпечення національної та економічної безпеки. Для цього потрібні надійні середньострокові плани фіскальної консолідації.
Структурні реформи на ринках праці, продукції та фінансових ринках доповнять зусилля зі зменшення боргу та скорочення диспропорцій між країнами.
25.04.202506:08
✅📑Під час триваючих Весняних зустрічей МВФ представлено Звіт про глобальну фінансову стабільність.
Він носить промовисту назву «Підвищення стійкості в умовах невизначеності» та містить оновлену, станом на 15 квітня (тобто вже після оголошення глобальних тарифів від США та проти-тарифів у відповідь) оцінку світової фінансової системи та ринків, а також фінансові наслідки економічних дисбалансів, які висвітлюються у звіті МВФ від 22 квітня World Economic Outlook.
Ключове зі Звіту👇🏼
Різке переоцінювання ризикових активів відбулося після серії оголошень про встановлення тарифів США з лютого та прискорилося після оприлюднення 2 квітня планів щодо ще вищих, ніж очікувалося, їх рівнів. Волатильність фінансових ринків на ринках акцій, валюти та облігацій помітно зросла. Відповідь інших країн ще більше посилила невизначеність.
Оцінка підвищених ризиків фінансової стабільності підтверджується трьома ключовими перспективними вразливими місцями.
По-перше, незважаючи на недавні потрясіння на ринках, оцінки залишаються високими в деяких ключових сегментах ринків акцій і корпоративних облігацій, що означає, що коригування оцінок стає ще більш ймовірним і може піти далі, якщо перспективи погіршаться. Зміна цін на активи може суттєво вплинути на ринки, що розвиваються – їх валюти та ціни на акції вже знецінилися через послаблення перспектив зростання. У зв’язку з тим, що інвестори дедалі більше очікують пом’якшення політик ЦБ ринків, що розвиваються, очікувана прибутковість від «керрі-трейду» впала, що підвищило ймовірність відтоку капіталу. У країнах з розвиненою економікою, незважаючи на те, що ринкові умови покращуються, високі рівні прибутковості можуть наражати країни на ризики рефінансування в умовах, коли настає термін погашення значних сум боргу.
По-друге, деякі фінансові установи можуть зазнати напруги на нестабільних ринках (особливо ринках з високим рівнем фінансового капіталу). Із зростанням секторів хедж-фондів та управління активами збільшувався їхній сукупний рівень левериджу та зв’язок з банківським сектором, у якого вони позичали, що підвищувало ризики слабкокерованих небанківських фінансових посередників, яких спонукали до зменшення боргу, коли вони стикаються з маржинальними вимогами та викупами.
По-третє, подальша турбулентність може обрушитися на ринки суверенних облігацій, особливо в юрисдикціях, де рівень державного боргу високий. Наприклад, популярні торги на основних ринках суверенних облігацій із використанням левериджу на основі грошових ф’ючерсів і операції з кредитним плечем на ринках своп можуть послабитися та поставити під сумнів ліквідність ринку. Країнам з ринковою економікою, що розвивається, які вже стикаються з найвищими реальними витратами на фінансування за десятиліття, можливо, тепер доведеться рефінансувати свій борг і фінансувати фіскальні витрати з вищими витратами.
Підвищена політична невизначеність також може вплинути на компанії та домогосподарства. Спред глобальних корпоративних облігацій нещодавно збільшився, відображаючи занепокоєння інвесторів щодо негативного впливу економічного спаду на прибутки компаній у наступних кварталах. Різке перевищення цін на акції та інші активи може вплинути на баланси домогосподарств через вплив на багатство, особливо тому, що багато з них тепер розподіляють більшу частину своїх фінансових активів на акції та інвестиційні фонди, ніж це було до пандемії. Нарешті, нижча, ніж очікувалося, вартість комерційної нерухомості та все ще високі відсоткові ставки можуть ще більше ускладнити зусилля з рефінансування кредитів, особливо для нерухомості з від’ємним капіталом.
Одним з головних факторів подальшого розпродажу можуть бути геополітичні ризики. Вони (особливо військові конфлікти) можуть призвести до значного зниження цін на акції та збільшення суверенних премій за ризик, особливо в країнах з обмеженими фіскальними та міжнародними резервними буферами, а також мати транскордонні побічні ефекти через торгові чи фінансові зв’язки.
Він носить промовисту назву «Підвищення стійкості в умовах невизначеності» та містить оновлену, станом на 15 квітня (тобто вже після оголошення глобальних тарифів від США та проти-тарифів у відповідь) оцінку світової фінансової системи та ринків, а також фінансові наслідки економічних дисбалансів, які висвітлюються у звіті МВФ від 22 квітня World Economic Outlook.
Ключове зі Звіту👇🏼
Різке переоцінювання ризикових активів відбулося після серії оголошень про встановлення тарифів США з лютого та прискорилося після оприлюднення 2 квітня планів щодо ще вищих, ніж очікувалося, їх рівнів. Волатильність фінансових ринків на ринках акцій, валюти та облігацій помітно зросла. Відповідь інших країн ще більше посилила невизначеність.
Оцінка підвищених ризиків фінансової стабільності підтверджується трьома ключовими перспективними вразливими місцями.
По-перше, незважаючи на недавні потрясіння на ринках, оцінки залишаються високими в деяких ключових сегментах ринків акцій і корпоративних облігацій, що означає, що коригування оцінок стає ще більш ймовірним і може піти далі, якщо перспективи погіршаться. Зміна цін на активи може суттєво вплинути на ринки, що розвиваються – їх валюти та ціни на акції вже знецінилися через послаблення перспектив зростання. У зв’язку з тим, що інвестори дедалі більше очікують пом’якшення політик ЦБ ринків, що розвиваються, очікувана прибутковість від «керрі-трейду» впала, що підвищило ймовірність відтоку капіталу. У країнах з розвиненою економікою, незважаючи на те, що ринкові умови покращуються, високі рівні прибутковості можуть наражати країни на ризики рефінансування в умовах, коли настає термін погашення значних сум боргу.
По-друге, деякі фінансові установи можуть зазнати напруги на нестабільних ринках (особливо ринках з високим рівнем фінансового капіталу). Із зростанням секторів хедж-фондів та управління активами збільшувався їхній сукупний рівень левериджу та зв’язок з банківським сектором, у якого вони позичали, що підвищувало ризики слабкокерованих небанківських фінансових посередників, яких спонукали до зменшення боргу, коли вони стикаються з маржинальними вимогами та викупами.
По-третє, подальша турбулентність може обрушитися на ринки суверенних облігацій, особливо в юрисдикціях, де рівень державного боргу високий. Наприклад, популярні торги на основних ринках суверенних облігацій із використанням левериджу на основі грошових ф’ючерсів і операції з кредитним плечем на ринках своп можуть послабитися та поставити під сумнів ліквідність ринку. Країнам з ринковою економікою, що розвивається, які вже стикаються з найвищими реальними витратами на фінансування за десятиліття, можливо, тепер доведеться рефінансувати свій борг і фінансувати фіскальні витрати з вищими витратами.
Підвищена політична невизначеність також може вплинути на компанії та домогосподарства. Спред глобальних корпоративних облігацій нещодавно збільшився, відображаючи занепокоєння інвесторів щодо негативного впливу економічного спаду на прибутки компаній у наступних кварталах. Різке перевищення цін на акції та інші активи може вплинути на баланси домогосподарств через вплив на багатство, особливо тому, що багато з них тепер розподіляють більшу частину своїх фінансових активів на акції та інвестиційні фонди, ніж це було до пандемії. Нарешті, нижча, ніж очікувалося, вартість комерційної нерухомості та все ще високі відсоткові ставки можуть ще більше ускладнити зусилля з рефінансування кредитів, особливо для нерухомості з від’ємним капіталом.
Одним з головних факторів подальшого розпродажу можуть бути геополітичні ризики. Вони (особливо військові конфлікти) можуть призвести до значного зниження цін на акції та збільшення суверенних премій за ризик, особливо в країнах з обмеженими фіскальними та міжнародними резервними буферами, а також мати транскордонні побічні ефекти через торгові чи фінансові зв’язки.
24.04.202512:58
👥До мене почали надходити звернення від платників податків про повернення практики затримання у відшкодуванні податку на додану вартість.
У січні-березні 2025 р. платники податків отримали 42 445,1 млн грн бюджетного відшкодування.
➡️При цьому залишок не відшкодованих сум на 1 квітня складав 26 458 млн грн, тоді як на 1 березня - 24 614,9 млн грн, відповідно зріс на 1 843,1 млн грн.
Другий місяць поспіль на кінець місяця значні суми не були перераховані платникам (платіжки знаходились в Казначействі).
❗️Звертаю увагу Мінфіну та Казначейства на питанні дотримання своєчасності відшкодування ПДВ.
У січні-березні 2025 р. платники податків отримали 42 445,1 млн грн бюджетного відшкодування.
➡️При цьому залишок не відшкодованих сум на 1 квітня складав 26 458 млн грн, тоді як на 1 березня - 24 614,9 млн грн, відповідно зріс на 1 843,1 млн грн.
Другий місяць поспіль на кінець місяця значні суми не були перераховані платникам (платіжки знаходились в Казначействі).
❗️Звертаю увагу Мінфіну та Казначейства на питанні дотримання своєчасності відшкодування ПДВ.
24.04.202509:53
Законопроект щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні.
Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.
Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.
В ньому передбачається:
• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".
Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;
Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.
Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.
В ньому передбачається:
• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".
Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;
23.04.202514:00
«Коли буде лад на митниці?»
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.
Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.
На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.
Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.
Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.
Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.
Кожному, хто затягує перезавантаження митниці, варто вийти й відповісти на таке питання людям. Насправді питань по роботі цього органу більше, і формулювання не завжди настільки лаконічні й цензурні.
Обурення людей тут цілком розділяю.
Нагадаю, наш Комітет рекомендував і Верховна Рада вже прийняла низку законів для забезпечення системного реформування роботи митниці. Частково вони реалізовані й показують позитивні результати. Але точкового підходу недостатньо.
На черзі до виконання – рішення про повне перезавантаження митниці. Закон прийнятий, проте четвертий місяць не виконується Кабміном. Хоча саме пропоновані в ньому кроки допоможуть зламати корупційні кланові зв’язки, які десятиліттями формувалися на митниці.
Чому і досі це не на часі та що заважає виконати рішення парламенту – питання відкрите.
Разом з перезавантаженням, Комітет пропонує встановлення прозорих критеріїв ефективності діяльності митниці. Законопроект про КРІ рекомендований до прийняття у першому читанні, чекаємо розгляду в сесійній залі.
Тримаю це питання в фокусі.
Так, система опирається. Але впевнений, що все одно поборемо цю корупційну гідру.
Якщо вам відомі факти корупції чи зловживань на митниці, повідомляйте про них мені: hetmantsev@rada.gov.ua або за номером телефону +380503565541.
23.04.202505:00
Пам’ятаєте, в 2021 році були прийняті зміни до ПКУ в частині заборони з 1 січня 2022 року перебування на єдиному податку 4 групи великих птахофабрик?
Доповідаю про результати впроваджених змін.
До їх прийняття цей надприбутковий бізнес взагалі не сплачував податки до бюджету.
🤦♂️Так, за 2021 році такими платниками було задекларовано єдиного податку всього — 13,57 млн грн.
❗️Тоді як після прийняття змін до ПКУ виробники курятини за 2022 року задекларували вже 195,9 млн грн, за 2023 р. – 1 081,1 млн грн, за 2024 р. – 611,7 млн грн.
💁♂️Також за період 2022-2024 рр скоротилась і кількість збиткових підприємств з 41 до 21.
Водночас, вбачається аномалія при декларуванні за наслідками 2024 року, коли прибуток чомусь «впав».
Особливо прибуток впав у найвідомішого виробника - МХП, який «виріс» свого часу на державних дотаціях, аж у 20 разів❕
➡️Пропоную ДПС приділити цьому увагу, принаймні поставивши важливі, хоча й незручні питання.
Доповідаю про результати впроваджених змін.
До їх прийняття цей надприбутковий бізнес взагалі не сплачував податки до бюджету.
🤦♂️Так, за 2021 році такими платниками було задекларовано єдиного податку всього — 13,57 млн грн.
❗️Тоді як після прийняття змін до ПКУ виробники курятини за 2022 року задекларували вже 195,9 млн грн, за 2023 р. – 1 081,1 млн грн, за 2024 р. – 611,7 млн грн.
💁♂️Також за період 2022-2024 рр скоротилась і кількість збиткових підприємств з 41 до 21.
Водночас, вбачається аномалія при декларуванні за наслідками 2024 року, коли прибуток чомусь «впав».
Особливо прибуток впав у найвідомішого виробника - МХП, який «виріс» свого часу на державних дотаціях, аж у 20 разів❕
➡️Пропоную ДПС приділити цьому увагу, принаймні поставивши важливі, хоча й незручні питання.
Паказана 1 - 24 з 1952
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.