Блогі
Зейгарнік Ефект
Блогі
Пераслаў з:
SELIFONIK by oscar75
06.03.202514:35
І до більш важливого: нагадую, почався український прокат Порцелянової війни!!! Якщо фільм є в розкладі найближчих до вас кінотеатрів - бігом у кіно!!!
07.02.202518:34
Постер «Стрічки часу» Катерини Горностай від студії Аза Нізі Маза.
Автор зображення: Лев Давидченко, 11 років
Дизайнера: Даша Подольцева
Учні та учениці студії та її керівник Микола Коломієць теж стали героями фільму.
Автор зображення: Лев Давидченко, 11 років
Дизайнера: Даша Подольцева
Учні та учениці студії та її керівник Микола Коломієць теж стали героями фільму.
24.01.202515:12
Пераслаў з:
ART AREA ДК
22.01.202508:57
Запис етеру на радіо "Накипіло" з Дашею Коломієць напередодні її персональної виставки.
Ведучий: Кирило Лукаш
Дякуємо друзям з "Накипіло" 🤍
https://radio.nakypilo.ua/podcast/harkivyanka-darya-kolomiyecz-pro-pershu-personalnu-vystavku-male-ta-urazlyve/
Ведучий: Кирило Лукаш
Дякуємо друзям з "Накипіло" 🤍
https://radio.nakypilo.ua/podcast/harkivyanka-darya-kolomiyecz-pro-pershu-personalnu-vystavku-male-ta-urazlyve/
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
12.01.202512:20
Діаспоріана — електронна бібліотека видань української діаспори 20 століття. Неможливо переоцінити роль діяспори у збереженні української ідентичності. Вони продукували тексти художні, публіцистичні, філософські та наукові, досліджували, категоризували та зберігали спадщину. Завдяки ним ми маємо тексти, мистецтво та дослідження, які не треба думати як відділяти від радянського впливу і на які ми спирались у 1990-2000-ні. Така альтернативна українська реальність. Звичайно, із поправкою, що створена у розриві із материковою Україною (але звʼязок був неможливий) та із фокусом у минуле, бо така особливість діяспор.
Наприклад, уряд УНР в екзилі існував до 1992 року коли передав повноваження та атрибути влади Україні.
Наприклад, уряд УНР в екзилі існував до 1992 року коли передав повноваження та атрибути влади Україні.
Пераслаў з:
лолфак
06.03.202508:18
Друзі, долучаюсь до командного збору волонтерської команди Opora Poruch, щоб закрити потреби 3х медичних підрозділів та РУБПак 157 ОМБр.
Моя ціль: 10 000 грн
Загальна мета збору: 530 000 грн.
БАНКА
❗️Кому збір?
- ІІ-ий Інтернаціональний Легіон;
- 56-а Маріупольської ОМБр;
- Медики ЗСУ (немедійний підрозділ);
- РУБпАК 157 ОМБр
❗️ На що збираємо?
— 2х Виносна антена AVENGER
— 4х EcoFlow
— 4х StarLink
— 2х Ремонт авто
— 50х Грілки для рук
— 50х Грілки для ніг
— 6 міс Оплата старлінка
— Ліки для бійців
📌 Всі звіти будуть опубліковані на сторінці @o.poruch
Прошу допомогти донатами та поширеннями.
Моя ціль: 10 000 грн
Загальна мета збору: 530 000 грн.
БАНКА
❗️Кому збір?
- ІІ-ий Інтернаціональний Легіон;
- 56-а Маріупольської ОМБр;
- Медики ЗСУ (немедійний підрозділ);
- РУБпАК 157 ОМБр
❗️ На що збираємо?
— 2х Виносна антена AVENGER
— 4х EcoFlow
— 4х StarLink
— 2х Ремонт авто
— 50х Грілки для рук
— 50х Грілки для ніг
— 6 міс Оплата старлінка
— Ліки для бійців
📌 Всі звіти будуть опубліковані на сторінці @o.poruch
Прошу допомогти донатами та поширеннями.
05.03.202508:20
97-й «Оскар»: тріумф «Анори», скандали й украдені категорії
Про перебіг конкурсу, скандали навколо номінантів і можливості України в перегонах наступного року розповідає член Українського Оскарівського комітету кінокритик Денис Буданов.
Трохи цитат:
***
Тріумф «Анори» Шона Бейкера, яка зібрала п'ять нагород, американська індустрія і преса сприйняли як торжество незалежного кіновиробництва, але українська оптика була кардинально протилежною, причому не лише щодо аспектів «як і з ким це знято», а й в інтерпретації сюжету й наративів. Звісно ж, на фоні «світу, що мчить у прірву» українські глядачі прагнули отримати від церемонії не лише миттєвий ескапістський досвід, традиційний гламур з дефіле зірок на червоній доріжці, але й висловлювання діячів кіноіндустрії, яких вони асоціюють з колективним образом Голлівуду. Результати їхнього голосування щодо переможців, виступи і демонстративні дії, навіть вибір аксесуарів для вечірніх суконь і смокінгів трактували як очевидні сигнали-символи «хто на чиєму боці».
***
Суто українською оптикою стало й те, що фільм, який має у назві ім'я головної героїні — Анора — і розповідає саме про неї, в Україні уперто називають «історією про сина російського олігарха».
Але якщо відкинути зрозумілі емоції, претензії до «Анори» можливі хіба за її беззубість і легковажність. Фільм існує в позачасовому світі «до 2022 року» (прискіпливі синефіли за деталями визначили, що це, найімовірніше, абстрактний Нью-Йорк 2019-го). По суті, це типовий «Санденс-муві», який дивом потрапив у Канни, схопив зірку та зміг переконати у власній унікальності потрібного йому глядача. Російські персонажі «Анори» морально ущербні, а герой Борисова хоч і росіянин, але емігрант, тобто перебуває у статусі «майже американця». Оптика вестернів щодо цього фільму в тому, що американці протистоять розгулу росіян: обпікаючись, наступаючи на граблі, вони підводяться і йдуть далі.
***
У категорії, яка вже кілька років привертає увагу українців — «Найкращий документальний фільм» — увага була прикута до призера «Санденсу» 2024 року, американо-австралійсько-українського фільму «Порцелянова війна» Брендана Белломо та Слави Леонтьєва. Вивірена оскарівська кампанія привела фільм до перемоги в документальній секції Гільдії режисерів Америки та до номінації на премію Гільдії продюсерів США, що давало йому значну перевагу серед конкурентів за номінацію: багато профільних видань пророкували йому перемогу. Однак «Оскара» отримав фільм «Немає іншої землі», зрежисований командою з двох палестинців і двох ізраїльтян та вироблений норвезькими й палестинськими продюсерами. Ця стрічка вперто йшла до «Оскару» ще з кваліфікаційної перемоги на кінофестивалі в Берліні; не маючи американського дистриб’ютора, вона найпізніше стартувала в американському прокаті самокатом (продюсери самі пропонували кінотеатрам фільм для показів) — але при цьому стала найбільш касовим документальним фільмом серед п’яти оскарівських номінантів цього року.
***
Незважаючи на загальне українське розчарування результатами «Оскару» й самою церемонією, є шанс, що наступного року премія знову зацікавить навіть найбільших скептиків. Адже на нинішньому «Санденсі» приз отримав український фільм «200 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова — і став потенційним кандидатом у документальну номінацію «Оскару». Також оскарівську кваліфікацію для подання на розгляд має українська короткометражна анімація «Я померла в Ірпені» Анастасії Фалілеєвої.
Про перебіг конкурсу, скандали навколо номінантів і можливості України в перегонах наступного року розповідає член Українського Оскарівського комітету кінокритик Денис Буданов.
Трохи цитат:
***
Тріумф «Анори» Шона Бейкера, яка зібрала п'ять нагород, американська індустрія і преса сприйняли як торжество незалежного кіновиробництва, але українська оптика була кардинально протилежною, причому не лише щодо аспектів «як і з ким це знято», а й в інтерпретації сюжету й наративів. Звісно ж, на фоні «світу, що мчить у прірву» українські глядачі прагнули отримати від церемонії не лише миттєвий ескапістський досвід, традиційний гламур з дефіле зірок на червоній доріжці, але й висловлювання діячів кіноіндустрії, яких вони асоціюють з колективним образом Голлівуду. Результати їхнього голосування щодо переможців, виступи і демонстративні дії, навіть вибір аксесуарів для вечірніх суконь і смокінгів трактували як очевидні сигнали-символи «хто на чиєму боці».
***
Суто українською оптикою стало й те, що фільм, який має у назві ім'я головної героїні — Анора — і розповідає саме про неї, в Україні уперто називають «історією про сина російського олігарха».
Але якщо відкинути зрозумілі емоції, претензії до «Анори» можливі хіба за її беззубість і легковажність. Фільм існує в позачасовому світі «до 2022 року» (прискіпливі синефіли за деталями визначили, що це, найімовірніше, абстрактний Нью-Йорк 2019-го). По суті, це типовий «Санденс-муві», який дивом потрапив у Канни, схопив зірку та зміг переконати у власній унікальності потрібного йому глядача. Російські персонажі «Анори» морально ущербні, а герой Борисова хоч і росіянин, але емігрант, тобто перебуває у статусі «майже американця». Оптика вестернів щодо цього фільму в тому, що американці протистоять розгулу росіян: обпікаючись, наступаючи на граблі, вони підводяться і йдуть далі.
***
У категорії, яка вже кілька років привертає увагу українців — «Найкращий документальний фільм» — увага була прикута до призера «Санденсу» 2024 року, американо-австралійсько-українського фільму «Порцелянова війна» Брендана Белломо та Слави Леонтьєва. Вивірена оскарівська кампанія привела фільм до перемоги в документальній секції Гільдії режисерів Америки та до номінації на премію Гільдії продюсерів США, що давало йому значну перевагу серед конкурентів за номінацію: багато профільних видань пророкували йому перемогу. Однак «Оскара» отримав фільм «Немає іншої землі», зрежисований командою з двох палестинців і двох ізраїльтян та вироблений норвезькими й палестинськими продюсерами. Ця стрічка вперто йшла до «Оскару» ще з кваліфікаційної перемоги на кінофестивалі в Берліні; не маючи американського дистриб’ютора, вона найпізніше стартувала в американському прокаті самокатом (продюсери самі пропонували кінотеатрам фільм для показів) — але при цьому стала найбільш касовим документальним фільмом серед п’яти оскарівських номінантів цього року.
***
Незважаючи на загальне українське розчарування результатами «Оскару» й самою церемонією, є шанс, що наступного року премія знову зацікавить навіть найбільших скептиків. Адже на нинішньому «Санденсі» приз отримав український фільм «200 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова — і став потенційним кандидатом у документальну номінацію «Оскару». Також оскарівську кваліфікацію для подання на розгляд має українська короткометражна анімація «Я померла в Ірпені» Анастасії Фалілеєвої.
23.01.202506:13
вправа на емпатію, або квоти для домашніх українців - текст на by-text про художників та художниць «тут» та «там»
Пераслаў з:
Accreditation accepted
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
12.01.202506:11
Focus: Sergii Masloboishchyko/ IFFR 2025
Роттердам вирішив зробити велику ретроспективу Сергія Маслобойщикова, показати 13 його фільмів. Переглянувши ці фільми, вони зрозуміли що їм, скажімо, непросто декодувати зображене на екрані у текст.
Так сталось, що займалась цим всім я. 13 фільмів, різного хронометражу й жанру прилетіли мне на пошту, і я, як то кажучи – completely immersed myself. Миттєво зрозуміла чому їм була необхідна людина з того культурного поля, адже деякі фільми мені доводилось дивитись 4 рази, щоб зрозуміти що там до біса відбувається. Ну, наприклад, фільм "...від Булгакова":
Кіно Маслобойщикова не схоже ні на що. Воно дивує своєю формою, цим обсесивним нашаруванням пластичних форм, іншими видами мистецтв, якими він володіє. Завжди тяжіє до максимальної складності, на всіх рівнях. При цьому, його кіно завжди політичне, документальні фільми говорять про ідентичність і культуру. І не лише в його (чудових) Майдан доках, а більш експериментальних, як у фільмі "Дві сімʼї".
Його повнометражне ігрове зазирає у майбутнє. І якщо ви скоріш за все чули/дивились "Жозефіну та мишачий народ", то я наполегливо раджу подивитись "Шум вітру" 2002го року, вільну адаптацію Гете про одержимість тривогою. Я ось таке пишу:
А я передивилась "Ясу" останню в цій хронології, я була абсолютно вражена (набагато більше ніж під час голосування на Кіноколо). "Яса" це неймовірний імерсивний кіно-театр, є катарсисом поєднання його авторських рис. Всіх його артистичних талантів, що наче всю його фільмографію готувались до цього синтезу.
Врешті, написання синопсисів закінчується тим, що я буду проводити Tiger Talk. Говоритимемо з Сергієм про політичне (не)свідоме в його фільмах і також я проведу всі Q&A. Приходьте, пліз, нас слухати хто може.
Роттердам вирішив зробити велику ретроспективу Сергія Маслобойщикова, показати 13 його фільмів. Переглянувши ці фільми, вони зрозуміли що їм, скажімо, непросто декодувати зображене на екрані у текст.
Так сталось, що займалась цим всім я. 13 фільмів, різного хронометражу й жанру прилетіли мне на пошту, і я, як то кажучи – completely immersed myself. Миттєво зрозуміла чому їм була необхідна людина з того культурного поля, адже деякі фільми мені доводилось дивитись 4 рази, щоб зрозуміти що там до біса відбувається. Ну, наприклад, фільм "...від Булгакова":
Woland from Mikhail Bulgakov’s The Master and Margarita, the guide at the Bulgakov Museum, little Mikhail on his own, and his nanny, united in a single narrative in this experimental documentary inspired by the biography of the writer.
To approach this mysterious oeuvre the film combines the uncombinable. Re-enactments at Bulgakov’s house in the Podil neighbourhood are met with excerpts from films by Griffith, Lubitsch and Duvivier. The heady mix of storytelling techniques makes this film a hypnotising dream, confounding like the work of the writer himself.
Кіно Маслобойщикова не схоже ні на що. Воно дивує своєю формою, цим обсесивним нашаруванням пластичних форм, іншими видами мистецтв, якими він володіє. Завжди тяжіє до максимальної складності, на всіх рівнях. При цьому, його кіно завжди політичне, документальні фільми говорять про ідентичність і культуру. І не лише в його (чудових) Майдан доках, а більш експериментальних, як у фільмі "Дві сімʼї".
Його повнометражне ігрове зазирає у майбутнє. І якщо ви скоріш за все чули/дивились "Жозефіну та мишачий народ", то я наполегливо раджу подивитись "Шум вітру" 2002го року, вільну адаптацію Гете про одержимість тривогою. Я ось таке пишу:
Masloboishchykov shoots the film with a flying camera in an apocalyptic colour palette and sets it to a score based on the music of Schubert, which, together with the sounds of rain and wind, convey these feelings metaphysically
А я передивилась "Ясу" останню в цій хронології, я була абсолютно вражена (набагато більше ніж під час голосування на Кіноколо). "Яса" це неймовірний імерсивний кіно-театр, є катарсисом поєднання його авторських рис. Всіх його артистичних талантів, що наче всю його фільмографію готувались до цього синтезу.
Врешті, написання синопсисів закінчується тим, що я буду проводити Tiger Talk. Говоритимемо з Сергієм про політичне (не)свідоме в його фільмах і також я проведу всі Q&A. Приходьте, пліз, нас слухати хто може.
05.03.202511:38
Блін. Перечииував свій текст. От тіки зараз згдава, що в, фінал можна було додати і британців з 'Камінь ножиці папір' і їх теж умовну кваліфікаційність (бо трму що Академія не оголошує офіційного лонглисти шортів і невідомо подавались вони на ці Оскари чи ні) з їх кваліфікаційною бафтою. Але... багато можно було б писати і писати...
03.03.202513:24
#cowoанонси
Друзі, запрошуємо долучитись до наступного курсу Олександра Лойка "Символічні маркери культури: мистецтво та "демонстративне споживання"! ✧✧
ᛝ Коли: 18:30-21:30, вівторки, 6 зустрічей
18.03 (вт)
25.03 (вт)
01.04 (вт)
08.04 (вт)
15.04 (вт)
22.04 (вт)
ᛝ Формат: наживо (Київ) та онлайн (Zoom)
ᛝ Де: КШДУ (вул. Добровольчих батальонів, 10)
ᛝ Мова: російська й українська
ᛝ Вартість: 6300 грн
Цей курс входить до блоку Фонові знання (Культура) - Студії: Маркери культури. Курси цього напрямку охоплюють прояви, в яких вияляє себе культура у своїй багатоплановості.
Питання про те, де саме пролягає “МЕЖА” між ПРИРОДОЮ І КУЛЬТУРОЮ і чим саме ЛЮДИНА відрізняється від ТВАРИНИ - мабуть, головне питання соціально-культурної антропології. Будь-яка авторитетна теорія в цій царині є, власне, способом іменування такої “межі” - виявленням “СИМВОЛІЧНОГО МАРКЕРА” культури. У даному випадку, в якості “символічних маркерів” культури будуть розглянуті МИСТЕЦТВО І “ДЕМОНСТРАТИВНЕ СПОЖИВАННЯ”.
𓇼 Програма курсу:
1️⃣ Вступ.
Питання про “межу”: різноманітні приклади “символічних маркерів” культури. Що таке символічна уява та “символат”? У чому полягає міметична теорія мистецтва Платона і з чим пов'язана її криза, виходячи з Бодрійяра? Чим “обманка” відрізняється від “симулякра”?
2️⃣ Народження мистецтва: теорія Ніцше.
Чому на Заході вважається, що мистецтво народилося в Стародавній Греції (були ж і давніші культури)? Чому мистецтво можна назвати “ідеальним наркотиком” і як його поява пов'язана з песимізмом? Що таке “аполлонічне” та “діонісійське”? Чому давньогрецький театр можна вважати витоком усіх видів мистецтва та його ідеальною формою? Як на подальшу долю мистецтва вплинула смерть давньогрецького театру та до чого тут Сократ та Евріпід?
3️⃣ Символічні аспекти споживання: теорія Веблена.
Що таке “бездіяльний клас” і як він формувався? У чому полягає “грошове суперництво” та “демонстративне неробство”? Що таке “демонстративне споживання” і як воно пов'язане з мистецтвом? Що таке “грошові канони смаку” і чи поширюються вони на мистецтво?
4️⃣ Форми “демонстративного споживання”: дослідження Перро, Брукса, Мосса.
Що таке “пишність”, “розкіш” та “комфорт”? Яку роль відігравало мистецтво у конкуренції між аристократією і буржуазією, а потім - між “old money” і, так званою, “богемною буржуазією” або “bobo”? Що таке “потлач”, що спільного між заможними колекціонерами і вождями індіанських племен, і як це стосується Гегеля?
5️⃣ “Поле мистецтва” та ринок сучасного мистецтва: теорія Бурдьє.
Чому “поле мистецтва” - це “світ економіки навпаки”, що таке “ефект заломлення”, “illusio”, “подвійні агенти”, “символічне виробництво” та “символічний капітал”, два принципи ієрархії та двозначність критеріїв успіху? Як виник і як влаштований ринок сучасного мистецтва, чим він схожий на біржу, які приклади сучасного мистецтва щодо цього є найбільш показовими?
6️⃣ Підсумковий семінар: обговорення тем лекцій, а також запропонованих статей та фільму.
✰ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.
🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
Аби ДОЄДНАТИСЬ, напишіть, будь ласка, модераторці:
Тоня (@egal_was_passiert)
Друзі, запрошуємо долучитись до наступного курсу Олександра Лойка "Символічні маркери культури: мистецтво та "демонстративне споживання"! ✧✧
ᛝ Коли: 18:30-21:30, вівторки, 6 зустрічей
18.03 (вт)
25.03 (вт)
01.04 (вт)
08.04 (вт)
15.04 (вт)
22.04 (вт)
ᛝ Формат: наживо (Київ) та онлайн (Zoom)
ᛝ Де: КШДУ (вул. Добровольчих батальонів, 10)
ᛝ Мова: російська й українська
ᛝ Вартість: 6300 грн
Цей курс входить до блоку Фонові знання (Культура) - Студії: Маркери культури. Курси цього напрямку охоплюють прояви, в яких вияляє себе культура у своїй багатоплановості.
Питання про те, де саме пролягає “МЕЖА” між ПРИРОДОЮ І КУЛЬТУРОЮ і чим саме ЛЮДИНА відрізняється від ТВАРИНИ - мабуть, головне питання соціально-культурної антропології. Будь-яка авторитетна теорія в цій царині є, власне, способом іменування такої “межі” - виявленням “СИМВОЛІЧНОГО МАРКЕРА” культури. У даному випадку, в якості “символічних маркерів” культури будуть розглянуті МИСТЕЦТВО І “ДЕМОНСТРАТИВНЕ СПОЖИВАННЯ”.
𓇼 Програма курсу:
1️⃣ Вступ.
Питання про “межу”: різноманітні приклади “символічних маркерів” культури. Що таке символічна уява та “символат”? У чому полягає міметична теорія мистецтва Платона і з чим пов'язана її криза, виходячи з Бодрійяра? Чим “обманка” відрізняється від “симулякра”?
2️⃣ Народження мистецтва: теорія Ніцше.
Чому на Заході вважається, що мистецтво народилося в Стародавній Греції (були ж і давніші культури)? Чому мистецтво можна назвати “ідеальним наркотиком” і як його поява пов'язана з песимізмом? Що таке “аполлонічне” та “діонісійське”? Чому давньогрецький театр можна вважати витоком усіх видів мистецтва та його ідеальною формою? Як на подальшу долю мистецтва вплинула смерть давньогрецького театру та до чого тут Сократ та Евріпід?
3️⃣ Символічні аспекти споживання: теорія Веблена.
Що таке “бездіяльний клас” і як він формувався? У чому полягає “грошове суперництво” та “демонстративне неробство”? Що таке “демонстративне споживання” і як воно пов'язане з мистецтвом? Що таке “грошові канони смаку” і чи поширюються вони на мистецтво?
4️⃣ Форми “демонстративного споживання”: дослідження Перро, Брукса, Мосса.
Що таке “пишність”, “розкіш” та “комфорт”? Яку роль відігравало мистецтво у конкуренції між аристократією і буржуазією, а потім - між “old money” і, так званою, “богемною буржуазією” або “bobo”? Що таке “потлач”, що спільного між заможними колекціонерами і вождями індіанських племен, і як це стосується Гегеля?
5️⃣ “Поле мистецтва” та ринок сучасного мистецтва: теорія Бурдьє.
Чому “поле мистецтва” - це “світ економіки навпаки”, що таке “ефект заломлення”, “illusio”, “подвійні агенти”, “символічне виробництво” та “символічний капітал”, два принципи ієрархії та двозначність критеріїв успіху? Як виник і як влаштований ринок сучасного мистецтва, чим він схожий на біржу, які приклади сучасного мистецтва щодо цього є найбільш показовими?
6️⃣ Підсумковий семінар: обговорення тем лекцій, а також запропонованих статей та фільму.
✰ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.
🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
Аби ДОЄДНАТИСЬ, напишіть, будь ласка, модераторці:
Тоня (@egal_was_passiert)
01.02.202511:59
проєктом керує, як пишуть, незалежна Рада директорів, до якої увійшов також Сергій Жадан, автор книжки "Месопотамія"
21.01.202519:26
З музикою Олексія Шмурака
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
11.01.202514:23
Сутичка світів, вчитування сбогодення — прекрасні зустрічі із наївним мистецтвом, війна на іконі та ностальгія по тюрмі:
«Сільська фотографія — унікальні візуальні документи, які ніби шепочуть про життя українців першої третини ХХ століття.
Вразили обличчя. Ці обличчя — не просто портрети; вони як вікна в іншу епоху. Обличчя українців, які не потребували пояснень про свою ідентичність. У них читається гідність, впевненість і любов до землі. Вони не шукали себе — вони були собою, без надриву, але з великою внутрішньою силою. Лише тепер ми усвідомлюємо, скільки було втрачено під тиском радянської політики, що намагалася стерти цю автентичність» - з відгуків на Наїв Вільний
Ну звичайно, постановочні фото впевнених у собі із великою внутрішньою (малоросійською) силою підданих російської імперії, що багато втратили під тиском радянского союзу. Тюрма народів, виходить, була прекрасним заповідником, не те що концтабір народів.
«Сільська фотографія — унікальні візуальні документи, які ніби шепочуть про життя українців першої третини ХХ століття.
Вразили обличчя. Ці обличчя — не просто портрети; вони як вікна в іншу епоху. Обличчя українців, які не потребували пояснень про свою ідентичність. У них читається гідність, впевненість і любов до землі. Вони не шукали себе — вони були собою, без надриву, але з великою внутрішньою силою. Лише тепер ми усвідомлюємо, скільки було втрачено під тиском радянської політики, що намагалася стерти цю автентичність» - з відгуків на Наїв Вільний
Ну звичайно, постановочні фото впевнених у собі із великою внутрішньою (малоросійською) силою підданих російської імперії, що багато втратили під тиском радянского союзу. Тюрма народів, виходить, була прекрасним заповідником, не те що концтабір народів.
05.03.202511:26
Присмерк Оскару
08.02.202511:55
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
26.01.202503:47
«…якщо немає настороженості, такої уважності до тих тенденцій, які можуть виявитись у будь-який час у суспільстві, ми не убережені від повторення, таке також може статися»
З радіопрограми про Бориса Лятошинського «Житомирська Хвиля», викладена 8 років тому.
З радіопрограми про Бориса Лятошинського «Житомирська Хвиля», викладена 8 років тому.
22.01.202513:14
#cowoанонси
Пропонуємо до уваги курс з Олександром Лойком - "Виміри гри"! 💐👇
Час: 18:30-21:30, вівторки, 5 зустрічей
28.01 (вт) - заняття з експертом
04.02 (вт) - заняття з експертом
11.02 (вт) - заняття з експертом
18.02 (вт) - заняття з експертом
25.02 (вт) - заняття з експертом
Формат: оффлайн (Київ) + онлайн (Zoom)
Де: Common Space (вул. Ярославська, 56А, БЦ Каньон)
Мова: російська й українська
Вартість: 5600 грн
Запропонований курс передбачає аналіз гри в її природному, культурному, соціальному та психологічному вимірах.
Курс спирається на дослідження Йогана Гейзинги, Роже Кайуа, Аллена Гуттмана, Еріка Берна та інших.
☆ Курс складається з 5 занять, протягом яких передбачається розгляд наступних тем:
- Що таке гра, яке її місце в природі та культурі, різновиди та приклади? Основні ознаки гри, її головні функції та протиріччя. Як пов’язані з грою священні ритуали, правосуддя, мистецтво, поезія, війна?
- Загальна класифікація ігор, їх основні типи. Соціальне призначення ігор. Види людських залежностей як “соціальне спотворення" ігор та приклади такого “спотворення”. Типологія цивілізацій за ігровими ознаками.
- Принципові відмінності між “play”, “game”, “змаганням”, “спортом”. Чому в античних культурах спорту, в сучасному сенсі, не існувало? Як, коли та чому спорт з'явився у Західній культурі та як його поява пов'язана з протестантизмом та капіталізмом? За що критикували спорт “фройдомарксисти”? Що можуть сказати про суспільство та націю затребувані ними спортивні ігри?
- “Доля” як неусвідомлена гра, та люди як заручники своїх життєвих сценаріїв і ролевих моделей поведінки. Як виникають ролі та сценарії життя, у чому вони полягають, які їх різновиди? Які ролі відведено в особистих сценаріях іншим людям? Що змінює усвідомлення своїх "правил гри"?
ᯓ Остання зустріч буде присвячена розгляду ЕСЕЇВ учасників та фінальним обговоренням теми.
☄️ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.
🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
Для ОПЛАТИ напишіть, будь ласка, модератору:
Тоня (@egal_was_passiert)
Пропонуємо до уваги курс з Олександром Лойком - "Виміри гри"! 💐👇
Час: 18:30-21:30, вівторки, 5 зустрічей
28.01 (вт) - заняття з експертом
04.02 (вт) - заняття з експертом
11.02 (вт) - заняття з експертом
18.02 (вт) - заняття з експертом
25.02 (вт) - заняття з експертом
Формат: оффлайн (Київ) + онлайн (Zoom)
Де: Common Space (вул. Ярославська, 56А, БЦ Каньон)
Мова: російська й українська
Вартість: 5600 грн
Цей курс входить до блоку Фонові знання (Культура) - Студії: Маркери культури. Запропонований курс передбачає аналіз гри в її природному, культурному, соціальному та психологічному вимірах.
Курс спирається на дослідження Йогана Гейзинги, Роже Кайуа, Аллена Гуттмана, Еріка Берна та інших.
☆ Курс складається з 5 занять, протягом яких передбачається розгляд наступних тем:
- Що таке гра, яке її місце в природі та культурі, різновиди та приклади? Основні ознаки гри, її головні функції та протиріччя. Як пов’язані з грою священні ритуали, правосуддя, мистецтво, поезія, війна?
- Загальна класифікація ігор, їх основні типи. Соціальне призначення ігор. Види людських залежностей як “соціальне спотворення" ігор та приклади такого “спотворення”. Типологія цивілізацій за ігровими ознаками.
- Принципові відмінності між “play”, “game”, “змаганням”, “спортом”. Чому в античних культурах спорту, в сучасному сенсі, не існувало? Як, коли та чому спорт з'явився у Західній культурі та як його поява пов'язана з протестантизмом та капіталізмом? За що критикували спорт “фройдомарксисти”? Що можуть сказати про суспільство та націю затребувані ними спортивні ігри?
- “Доля” як неусвідомлена гра, та люди як заручники своїх життєвих сценаріїв і ролевих моделей поведінки. Як виникають ролі та сценарії життя, у чому вони полягають, які їх різновиди? Які ролі відведено в особистих сценаріях іншим людям? Що змінює усвідомлення своїх "правил гри"?
ᯓ Остання зустріч буде присвячена розгляду ЕСЕЇВ учасників та фінальним обговоренням теми.
☄️ Олександр Лойко - кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії ім. професора Й. Б. Шада філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, викладач Karazin Business School та Харківської Школи Архітектури.
🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
Для ОПЛАТИ напишіть, будь ласка, модератору:
Тоня (@egal_was_passiert)
![Український Арт Дайджест від [esthète] Газети avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fcec00b3405abffe6ba3d1426a4670a4162ecf33ffa4e67b81867c10371515281%2Ff147503b-efb7-416a-8bad-013ddd51f371.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75){kind=small}
29.11.202410:28
Вийшла збірка ніколи не републікованої публіцистики Юрія Шевельова «Твердий ґрунт: зариси українського себепізнання» до його грудневого дня народження.
40 текстів, що за спільну тему їм правлять проблеми науки та культури в їхніх зв’язках із політикою, любовно підготовлені та прокоментовані Сергієм Вакуленком (той хто підготував двотомовик Шевельовських спогадів: том 1, том 2)
У виданні подано добірку переважно малознаних публіцистичних причинків визначного науковця-гуманітарія Юрія Шевельова (1908–2002), що за спільну тему їм правлять проблеми науки та культури в їхніх зв’язках із політикою.
Оприлюднені в часовому проміжку від 1944 по 1996 рр., ці публікації містять цілісну візію України в новітньому світі й увиразнюють історичне, цивілізаційне, психологічне та світоглядне коріння тих труднощів, як зовнішнього, так і внутрішнього штибу, що їх мусить долати українство, творячи модерну демократичну державу, здатну посісти гідне місце в усепланетному інтелектуальному розмаїтті завдяки усвідомленню та плеканню власного глибинного єства.
Авторові розважання про логіку історичного розвитку набувають особливо актуального звучання в обставинах теперішнього українсько-російського протиборства.
Замовити книжку
40 текстів, що за спільну тему їм правлять проблеми науки та культури в їхніх зв’язках із політикою, любовно підготовлені та прокоментовані Сергієм Вакуленком (той хто підготував двотомовик Шевельовських спогадів: том 1, том 2)
У виданні подано добірку переважно малознаних публіцистичних причинків визначного науковця-гуманітарія Юрія Шевельова (1908–2002), що за спільну тему їм правлять проблеми науки та культури в їхніх зв’язках із політикою.
Оприлюднені в часовому проміжку від 1944 по 1996 рр., ці публікації містять цілісну візію України в новітньому світі й увиразнюють історичне, цивілізаційне, психологічне та світоглядне коріння тих труднощів, як зовнішнього, так і внутрішнього штибу, що їх мусить долати українство, творячи модерну демократичну державу, здатну посісти гідне місце в усепланетному інтелектуальному розмаїтті завдяки усвідомленню та плеканню власного глибинного єства.
Авторові розважання про логіку історичного розвитку набувають особливо актуального звучання в обставинах теперішнього українсько-російського протиборства.
Замовити книжку
Паказана 1 - 24 з 473
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.