КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ — одна з найбільших трагедій в історії кримськотатарського народу.
17 квітня 1938 р. в Акмесджиті (Сімферополь) більшовики після звинувачення в націоналізмі розстріляли найвизначніших представників кримськотатарського народу — письменників, істориків, педагогів, етнографів, видавців, громадських діячів, художників.
Метою розстрілу було знищення інтелектуальної частини кримськотатарського народу. Фактично, у той день убили практично всю інтелігенцію півострову, точна кількість яких досі не відома.
Початковою точкою став арешт та розстріл Велі Ібраїмова навесні 1928 р. Після цього розпочались переслідування по справі “Milliy fırqa” (“Національна партія”). Протягом 1932-1936 рр було затримано багатьох культурних та громадських діячів.
Масові арешти розпочалися 1936 р. 20 жовтня було схоплено письменника Джафера Гафарова, наступного дня, публіциста Якуба Мусаніфа. У січні 1937 року на Кавказі був заарештований Бекір Чобан-заде, 5 квітня заарештований Асан-Сабрі Айвазов, через кілька днів Осман Акчокракли, потім поет Абдулла Лятіф-заде, педагог та лінгвіст Абдуль-Керім Джемаледінов. За межами Криму заарештовують і етапують в Акмесджит мовознавця Якуба Азізова, колишнього завідувача ханського палацу-музею Усеїна Боданинського, музейного працівника Ібрагіма Ісмаїлова.
Також серед розстріляних були Якуб Аблямітов, Мамут Недім, Яг'я Байрашевський, Сулейман Ідрісов, Февзі Мусаніф, Абдураїм Самедінов, Ільяс Тархан, Сервер Трупчу, Сетджеліль Хаттатов, Білял Чагарі та інші.
Сімʼї засуджених також зазнавали переслідувань, подальша доля більшості, на жаль, невідома.
Совок хотів знищити національну ідентичність кримських татар і знищував людей, які можуть говорити про неї, досліджувати та поширювати її.
