Натхнення Пафнутія
Разом будемо надихатись Божими Дарами живого буття, разом молитись за Україну та наші Збройні Сили, разом і переможемо!
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаOct 09, 2024
Дадана ў TGlist
Oct 29, 2024Прыкрепленая група
Натхнення Пафнутія Chat
7
Падпісчыкаў
899
24 гадз.00%Тыдзень
182%Месяц
414.8%
Індэкс цытавання
0
Згадкі2Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах2
Сярэдняе ахоп 1 паста
292
12 гадз.2850%24 гадз.2920%48 гадз.2620%
Узаемадзеянне (ER)
29.01%
Рэпостаў6Каментары0Рэакцыі71
Узаемадзеянне па ахопу (ERR)
29.14%
24 гадз.
3.34%Тыдзень
12.2%Месяц
25.92%
Ахоп 1 рэкламнага паста
235
1 гадз.00%1 – 4 гадз.00%4 - 24 гадз.00%
Усяго пастоў за 24 гадзіны
1
Дынаміка
-
Апошнія публікацыі ў групе "Натхнення Пафнутія"
15.04.202506:03
Відповідь Христа царю Давиду
Цар Давид, як і переважна більшість земних, переніс багато страждань і час від часу звертався до Бога: "Боже, Боже мій! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою" (Псалтир, 21).
Чи відповів Бог Давидові? Якби це сталося за земного життя царя, той би написав захоплений псалом про Божі одкровення людині, про те, як довго їй належить проходити випробування. Через тисячу років нащадок Давида Ісус Христос, страждаючи на Голгофі, повторив слова, з яких Давид почав свій псалом: «Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мк. 15, 34).
Христос немов ототожнив Свої страждання зі стражданнями Давида, а в його особі - з усім людством, даючи відповідь царю.
Христос - і Людина, і Бог: страждаючи як людина, Він показав людям, що розуміє їхній біль і Сам несе його, але як Бог - перемагає його Своєю силою, якої немає в жодної земної людини, якщо вона не довіряє Богові і не закриває від Нього своє серце.
Цар Давид, як і переважна більшість земних, переніс багато страждань і час від часу звертався до Бога: "Боже, Боже мій! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою" (Псалтир, 21).
Чи відповів Бог Давидові? Якби це сталося за земного життя царя, той би написав захоплений псалом про Божі одкровення людині, про те, як довго їй належить проходити випробування. Через тисячу років нащадок Давида Ісус Христос, страждаючи на Голгофі, повторив слова, з яких Давид почав свій псалом: «Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мк. 15, 34).
Христос немов ототожнив Свої страждання зі стражданнями Давида, а в його особі - з усім людством, даючи відповідь царю.
Христос - і Людина, і Бог: страждаючи як людина, Він показав людям, що розуміє їхній біль і Сам несе його, але як Бог - перемагає його Своєю силою, якої немає в жодної земної людини, якщо вона не довіряє Богові і не закриває від Нього своє серце.
14.04.202514:13
Майбутнє України
Тринадцятирічний сумчанин Кирило Ілляшенко разом із мамою їхав учора в автобусі, в який поцілила російська ракета. Він не розгубився і кинувся рятувати людей. Нехай благословить тебе Господь, дитино, юний герою, нехай зцілить тебе й примножить твою самовіддану любов, якої так бракує сьогодні всім нам.
Натхнення Пафнутія
Тринадцятирічний сумчанин Кирило Ілляшенко разом із мамою їхав учора в автобусі, в який поцілила російська ракета. Він не розгубився і кинувся рятувати людей. Нехай благословить тебе Господь, дитино, юний герою, нехай зцілить тебе й примножить твою самовіддану любов, якої так бракує сьогодні всім нам.
Натхнення Пафнутія
12.04.202517:45
Христос входить до Єрусалима. Джотто ді Бондоне, XIV століття
Кидали під ноги і свитку, і квітку,
Ісуса вітали: «Осанна царю!»
Який ти невірний, о світе ж мій, світку,
Що Сонце зміняв на потухлу зорю…
Натхнення Пафнутія
Кидали під ноги і свитку, і квітку,
Ісуса вітали: «Осанна царю!»
Який ти невірний, о світе ж мій, світку,
Що Сонце зміняв на потухлу зорю…
Натхнення Пафнутія
11.04.202503:54
Мама
Там, де ти - вже ніщо не пече й не болить,
Та сьогодні наснилося сину,
Що на очі сльоза набігає коли
Бачиш з неба свою Україну.
Там, де ти - білий цвіт, вічний праведний світ,
Там нема ні війни, ні облуди.
А у нашім краю враже військо стоїть
І від пострілів падають люди.
Там, де ти - вже фінал, перемога над злом,
Мир для всіх, хто допив свою чашу,
Ми ж на грішній землі кожним містом-селом
Україну боронимо нашу.
Скинь пелюстку мені - промайне у вікні
Буйним вітром з вишневого саду,
Заспівай, як колись, у моїй стороні,
Я ледь-ледь коло тебе присяду.
Вітер хмари зігнав - бачу очі твої,
Сині й чисті, як Царство Небесне.
Повернулись з далеких країв журавлі,
І Христос дуже скоро воскресне...
Відлітаєш назад? Світло й легко мені,
А якщо там зустрінеш Марію -
Хай стоїть до кінця разом з нами в війні.
Вона - Мати. Вона зрозуміє.
Сьогодні моїй мамі Вікторії виповнилося б 89 років
Там, де ти - вже ніщо не пече й не болить,
Та сьогодні наснилося сину,
Що на очі сльоза набігає коли
Бачиш з неба свою Україну.
Там, де ти - білий цвіт, вічний праведний світ,
Там нема ні війни, ні облуди.
А у нашім краю враже військо стоїть
І від пострілів падають люди.
Там, де ти - вже фінал, перемога над злом,
Мир для всіх, хто допив свою чашу,
Ми ж на грішній землі кожним містом-селом
Україну боронимо нашу.
Скинь пелюстку мені - промайне у вікні
Буйним вітром з вишневого саду,
Заспівай, як колись, у моїй стороні,
Я ледь-ледь коло тебе присяду.
Вітер хмари зігнав - бачу очі твої,
Сині й чисті, як Царство Небесне.
Повернулись з далеких країв журавлі,
І Христос дуже скоро воскресне...
Відлітаєш назад? Світло й легко мені,
А якщо там зустрінеш Марію -
Хай стоїть до кінця разом з нами в війні.
Вона - Мати. Вона зрозуміє.
Сьогодні моїй мамі Вікторії виповнилося б 89 років
10.04.202517:34
Білий сніг - на білий цвіт
Грає ансамбль давньої музики Костянтина Чечені
Натхнення Пафнутія
Грає ансамбль давньої музики Костянтина Чечені
Натхнення Пафнутія
10.04.202506:35
Там, де є любов, немає страху, бо досконала любов Божа проганяє страх, пов’язаний з покаранням. І той, хто боїться, не сповнений досконалої любові.
Перше послання святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова, 4, 18
Натхнення Пафнутія
Перше послання святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова, 4, 18
Натхнення Пафнутія
09.04.202508:33
Мудрість блаженного Августина
Боже, дай мені сили, щоб я міг зробити все, чого Ти від мене вимагаєш. А потім бажай від мене, чого захочеш.
Людина не насолоджуватиметься їжею й напоями, якщо не переживе голоду та спраги.
Бог не покидає нас, якщо ми не покидаємо Його.
Хоробрість — це любов, яка задля того, кого любиш, легко перенесе все.
Натхнення Пафнутія
Боже, дай мені сили, щоб я міг зробити все, чого Ти від мене вимагаєш. А потім бажай від мене, чого захочеш.
Людина не насолоджуватиметься їжею й напоями, якщо не переживе голоду та спраги.
Бог не покидає нас, якщо ми не покидаємо Його.
Хоробрість — це любов, яка задля того, кого любиш, легко перенесе все.
Натхнення Пафнутія
08.04.202506:36
Зі святом святого архангела Гавриїла й святих мучениць Алли та Лариси!
Гавриїле, прихилися -
Кожній Аллі і Ларисі
В іменинний день весняний
Милість Божу передай.
Серця кожної торкнися
І смиренно помолися,
Щоб почив там мир Господній
І розцвів блаженний рай.
Фреска Кирилівської церкви в Києві
Натхнення Пафнутія
Гавриїле, прихилися -
Кожній Аллі і Ларисі
В іменинний день весняний
Милість Божу передай.
Серця кожної торкнися
І смиренно помолися,
Щоб почив там мир Господній
І розцвів блаженний рай.
Фреска Кирилівської церкви в Києві
Натхнення Пафнутія
07.04.202512:50
Благовіщення. Мозаїка собору Святої Софії в Києві,
ХІ століття
Натхнення Пафнутія
ХІ століття
Натхнення Пафнутія
07.04.202512:50
07.04.202508:44
Блага вість
(закінчення)
"Михаїл мій, брат крилатий, рік четвертий у бою,
Він стоїть в небесній раті у далекому краю.
Захищає Україну від диявола й орди,
Син послав мене Твій нині з благовіщенням туди".
"Що ж їм скажеш!" - "Не журіться - з вами я і Михаїл,
За Вітчизну бороніться, а Господь додасть вам сил.
Правда з вами й милість Божа, слава доблесних століть,
Хай мене почує кожен, хто за істину стоїть!"
"Передай - і я молюся, й посилаю оберіг,
І проситиму Ісуса, щоб зберіг святий поріг.
Зло захли'неться собою, зачорніє яко тать,
В Україні ж після бою возсіяє благодать!"
Відлетів архангел далі, затихає навкруги,
Хоч вирує гул баталій й копошаться вороги.
Віддала Себе всю Сину, через Нього - усім нам,
І стоїть за Україну на молитві Маріам.
Натхнення Пафнутія
(закінчення)
"Михаїл мій, брат крилатий, рік четвертий у бою,
Він стоїть в небесній раті у далекому краю.
Захищає Україну від диявола й орди,
Син послав мене Твій нині з благовіщенням туди".
"Що ж їм скажеш!" - "Не журіться - з вами я і Михаїл,
За Вітчизну бороніться, а Господь додасть вам сил.
Правда з вами й милість Божа, слава доблесних століть,
Хай мене почує кожен, хто за істину стоїть!"
"Передай - і я молюся, й посилаю оберіг,
І проситиму Ісуса, щоб зберіг святий поріг.
Зло захли'неться собою, зачорніє яко тать,
В Україні ж після бою возсіяє благодать!"
Відлетів архангел далі, затихає навкруги,
Хоч вирує гул баталій й копошаться вороги.
Віддала Себе всю Сину, через Нього - усім нам,
І стоїть за Україну на молитві Маріам.
Натхнення Пафнутія
07.04.202508:40
Блага вість
У світлицю до Марії залетів небесний гість,
Дав Їй квіти польовії, возвістивши таку вість:
"Радуйся, Господь з Тобою, бо народиш Немовля,
Честю й славою новою возсіяє з Ним земля".
"Не заручена я, брате, й не чекаю старостів,
Краще буду дівувати, щоб Господь усіх простив.
Краще жити самотою, та не зрадити Отця,
Чим грішити суєтою, що засмучує серця".
"Не бентежся, Чиста Діво, не змарнуєшся повік,
Не приступить ворог мстивий, ані хтивий чоловік,
Дух Святий Тебе наповнить і зачнеш Святе Дитя,
В Ньому - істина духовна, і спасіння, і життя!"
… Знов Марія у світлиці, вже в небесній стороні,
Знов архангел світлолиций показався у вікні.
"Що ся стало, Гавриїле, вже не бачились роки,
Що тебе зняло на крила, порух Божої руки?"
(продовження в наступному поширенні)
"Благовіщення Пресвятої Богородиці", середина XVIII, Київ, дерево, олія
Натхнення Пафнутія
У світлицю до Марії залетів небесний гість,
Дав Їй квіти польовії, возвістивши таку вість:
"Радуйся, Господь з Тобою, бо народиш Немовля,
Честю й славою новою возсіяє з Ним земля".
"Не заручена я, брате, й не чекаю старостів,
Краще буду дівувати, щоб Господь усіх простив.
Краще жити самотою, та не зрадити Отця,
Чим грішити суєтою, що засмучує серця".
"Не бентежся, Чиста Діво, не змарнуєшся повік,
Не приступить ворог мстивий, ані хтивий чоловік,
Дух Святий Тебе наповнить і зачнеш Святе Дитя,
В Ньому - істина духовна, і спасіння, і життя!"
… Знов Марія у світлиці, вже в небесній стороні,
Знов архангел світлолиций показався у вікні.
"Що ся стало, Гавриїле, вже не бачились роки,
Що тебе зняло на крила, порух Божої руки?"
(продовження в наступному поширенні)
"Благовіщення Пресвятої Богородиці", середина XVIII, Київ, дерево, олія
Натхнення Пафнутія
06.04.202517:36
Зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці!
Натхнення Пафнутія
Натхнення Пафнутія
06.04.202510:14
Преподобна Марія Єгипетська
Все минає в цьому світі, в'яне і старіє,
Лиш в пустелі молодіє блаженна Марія.
Молодіє не красою - Божою росою,
Що лукавого відгонить і смерть із косою.
Молодіє покаянням, що зцілює душу
І освячує щорання вигорілу сушу.
Так записано у Бога, так в Нього ся діє,
Що душа нескверна й чиста квітне і радіє.
А хто Бога вже не чує, гріху вірно служить,
Той життя своє марнує, весь вік гірко тужить.
Й не спасає душу злато ні м'яка постеля,
Бо для неї справжнє свято - безмовна пустеля.
Там щезають всі омани, гине все погане,
Тільки вдалині від світу мир в душі настане.
Та як кинути незмога оманливі мрії -
Хай за тебе молить Бога в пустелі Марія.
У п'яту неділю Великого посту вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської (IV-V століття). Вона провела молоді роки в розпусті, але Бог торкнувся до її серця, Марія покинула все й 46 років перебувала в пустелі, зазнавши й голоду, й холоду, й страху від злих духів та хижих звірів, проте вже за земного життя сподобилась ангельського стану.
Все минає в цьому світі, в'яне і старіє,
Лиш в пустелі молодіє блаженна Марія.
Молодіє не красою - Божою росою,
Що лукавого відгонить і смерть із косою.
Молодіє покаянням, що зцілює душу
І освячує щорання вигорілу сушу.
Так записано у Бога, так в Нього ся діє,
Що душа нескверна й чиста квітне і радіє.
А хто Бога вже не чує, гріху вірно служить,
Той життя своє марнує, весь вік гірко тужить.
Й не спасає душу злато ні м'яка постеля,
Бо для неї справжнє свято - безмовна пустеля.
Там щезають всі омани, гине все погане,
Тільки вдалині від світу мир в душі настане.
Та як кинути незмога оманливі мрії -
Хай за тебе молить Бога в пустелі Марія.
У п'яту неділю Великого посту вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської (IV-V століття). Вона провела молоді роки в розпусті, але Бог торкнувся до її серця, Марія покинула все й 46 років перебувала в пустелі, зазнавши й голоду, й холоду, й страху від злих духів та хижих звірів, проте вже за земного життя сподобилась ангельського стану.
05.04.202508:56
Вічний цвіт: пам'яті всіх полеглих захисників України, всіх мирних громадян і діток, убієнних вчора в Кривому Розі, і по всій Україні за всі дні й роки цієї страшної війни
Натхнення Пафнутія
Натхнення Пафнутія
Рэкорды
13.04.202523:59
899Падпісчыкаў27.03.202523:59
200Індэкс цытавання21.03.202514:21
2.3KАхоп 1 паста23.02.202510:05
253Ахоп рэкламнага паста12.04.202523:59
1540.00%ER21.03.202523:59
268.81%ERR
19.03.202506:46
Ліна Костенко. Крила
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Сьогодні Ліні Василівні виповнюється 95 років. Нехай береже Вас Господь, Музо, Пташко й Голосе совісті всієї України!
Натхнення Пафнутія
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Сьогодні Ліні Василівні виповнюється 95 років. Нехай береже Вас Господь, Музо, Пташко й Голосе совісті всієї України!
Натхнення Пафнутія
12.04.202517:45
Христос входить до Єрусалима. Джотто ді Бондоне, XIV століття
Кидали під ноги і свитку, і квітку,
Ісуса вітали: «Осанна царю!»
Який ти невірний, о світе ж мій, світку,
Що Сонце зміняв на потухлу зорю…
Натхнення Пафнутія
Кидали під ноги і свитку, і квітку,
Ісуса вітали: «Осанна царю!»
Який ти невірний, о світе ж мій, світку,
Що Сонце зміняв на потухлу зорю…
Натхнення Пафнутія
17.03.202507:29
У пошуках Божественної присутності
Найбільш ревним і тверезомислячим молитовникам Бог являється у вигляді Фаворського світла, а комусь і тілесно. Преподобний Силуан Афонський (1866 -1938) один лише раз сподобився бачити Христа, і після цього довгі роки боровся з нечистим і молився, щоб Господь вернув до нього той блаженний стан Своєї присутності. Зі спогадів святого:
- Сумую я, що живу недбайливо, але краще не можу. Знаю, що я нерозумний, малограмотний і грішний, але ось, Господь любить і таких, і тому всією силою прагне душа моя служити Йому.
- Сумує душа моя за Господом, і слізно шукає Його. Як мені Тебе не шукати? Ти перший покликав мене, і дав мені насолодитися Духом Твоїм Святим, і душа моя полюбила Тебе.
- Ти бачиш, Господи, печаль мою і сльози... Якби Ти не привабив мене Своєю любов’ю, то не шукав би я Тебе так, як шукаю, але Дух Твій дав мені пізнати Тебе, і радіє душа моя, що Ти мій Бог і Господь, і до сліз сумую я за Тобою.
Натхнення Пафнутія
Найбільш ревним і тверезомислячим молитовникам Бог являється у вигляді Фаворського світла, а комусь і тілесно. Преподобний Силуан Афонський (1866 -1938) один лише раз сподобився бачити Христа, і після цього довгі роки боровся з нечистим і молився, щоб Господь вернув до нього той блаженний стан Своєї присутності. Зі спогадів святого:
- Сумую я, що живу недбайливо, але краще не можу. Знаю, що я нерозумний, малограмотний і грішний, але ось, Господь любить і таких, і тому всією силою прагне душа моя служити Йому.
- Сумує душа моя за Господом, і слізно шукає Його. Як мені Тебе не шукати? Ти перший покликав мене, і дав мені насолодитися Духом Твоїм Святим, і душа моя полюбила Тебе.
- Ти бачиш, Господи, печаль мою і сльози... Якби Ти не привабив мене Своєю любов’ю, то не шукав би я Тебе так, як шукаю, але Дух Твій дав мені пізнати Тебе, і радіє душа моя, що Ти мій Бог і Господь, і до сліз сумую я за Тобою.
Натхнення Пафнутія
21.03.202509:46
До речі, вітаю з Міжнародним днем поезії, дорогі друзі, колеги, читачі, критики і, просто, поетичні натури!
Натхнення Пафнутія
Натхнення Пафнутія
10.04.202506:35
Там, де є любов, немає страху, бо досконала любов Божа проганяє страх, пов’язаний з покаранням. І той, хто боїться, не сповнений досконалої любові.
Перше послання святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова, 4, 18
Натхнення Пафнутія
Перше послання святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова, 4, 18
Натхнення Пафнутія
18.03.202508:41
Преподобний Паїсій Святогорець: хто має смиренність, той має разом усі чесноти
Смиренний виливає всі аромати духовного благоухання: простоту, лагідність, любов без меж, доброту, незлобивість, жертовність, послух і т.д. У нього є вбогість духу, тому він і володіє всім духовним багатством. Ще він благочестивий і мовчазний, а тому він того ж роду, що й Преблагословенна Богородиця Діва Марія, Котра мала велику смиренність. Носячи у Собі втіленого Бога, Вона відповіла: “Ось я, раба Господня: хай зі мною станеться по слову твоєму”.
Не сказала Вона: “Я стану матір’ю Сина Божого”. Вона мовчала, мовчала, поки не заговорив Христос у тридцять років.
Натхнення Пафнутія
Смиренний виливає всі аромати духовного благоухання: простоту, лагідність, любов без меж, доброту, незлобивість, жертовність, послух і т.д. У нього є вбогість духу, тому він і володіє всім духовним багатством. Ще він благочестивий і мовчазний, а тому він того ж роду, що й Преблагословенна Богородиця Діва Марія, Котра мала велику смиренність. Носячи у Собі втіленого Бога, Вона відповіла: “Ось я, раба Господня: хай зі мною станеться по слову твоєму”.
Не сказала Вона: “Я стану матір’ю Сина Божого”. Вона мовчала, мовчала, поки не заговорив Христос у тридцять років.
Натхнення Пафнутія
15.04.202506:03
Відповідь Христа царю Давиду
Цар Давид, як і переважна більшість земних, переніс багато страждань і час від часу звертався до Бога: "Боже, Боже мій! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою" (Псалтир, 21).
Чи відповів Бог Давидові? Якби це сталося за земного життя царя, той би написав захоплений псалом про Божі одкровення людині, про те, як довго їй належить проходити випробування. Через тисячу років нащадок Давида Ісус Христос, страждаючи на Голгофі, повторив слова, з яких Давид почав свій псалом: «Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мк. 15, 34).
Христос немов ототожнив Свої страждання зі стражданнями Давида, а в його особі - з усім людством, даючи відповідь царю.
Христос - і Людина, і Бог: страждаючи як людина, Він показав людям, що розуміє їхній біль і Сам несе його, але як Бог - перемагає його Своєю силою, якої немає в жодної земної людини, якщо вона не довіряє Богові і не закриває від Нього своє серце.
Цар Давид, як і переважна більшість земних, переніс багато страждань і час від часу звертався до Бога: "Боже, Боже мій! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою" (Псалтир, 21).
Чи відповів Бог Давидові? Якби це сталося за земного життя царя, той би написав захоплений псалом про Божі одкровення людині, про те, як довго їй належить проходити випробування. Через тисячу років нащадок Давида Ісус Христос, страждаючи на Голгофі, повторив слова, з яких Давид почав свій псалом: «Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мк. 15, 34).
Христос немов ототожнив Свої страждання зі стражданнями Давида, а в його особі - з усім людством, даючи відповідь царю.
Христос - і Людина, і Бог: страждаючи як людина, Він показав людям, що розуміє їхній біль і Сам несе його, але як Бог - перемагає його Своєю силою, якої немає в жодної земної людини, якщо вона не довіряє Богові і не закриває від Нього своє серце.
03.04.202505:44
Преподобний Паїсій Святогорець про духовні плоди
Якось одна людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід коріння, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадивши одну лозу, хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся, трудись, молись і терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.
Натхнення Пафнутія
Якось одна людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід коріння, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадивши одну лозу, хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся, трудись, молись і терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.
Натхнення Пафнутія
02.04.202508:33
Церква й здоровий патріотизм
Чую, чую гуркотіння —
То народи рвуть кайдани!
Голос правди і свободи
Рабство знищує погане.
Голос той мене возносить.
Я лечу на височизні.
Боже, Боже, дай почути
Голос той в моїй Вітчизні.
Ці рядки написав видатний грузинський поет, публіцист і громадський діяч Ілля Чавчавадзе (1837 - 1907), якого грузини називають Отцем Вітчизни. Основоположник новітньої грузинської літератури та ідеолог відродження грузинської державності й відновлення автокефалії Грузинської Православної Церкви.
Ймовірно, був убитий агентами російської поліції. Але любов грузинів до Батька нації пережила десятиліття й 1987 року Ілля Чавчавадзе був канонізований Грузинською Православною Церквою як Ілія Праведний.
На жаль, після анексії Гетьманщини імперія виплекала в церковному середовищі України (ще в більших масштабах ніж у Грузії) надмірну лояльність до всього російського й ігнорацію/зневагу до рідного, питомого й злободенного, що й призвело до катастрофічних наслідків у церковному питанні.
Чую, чую гуркотіння —
То народи рвуть кайдани!
Голос правди і свободи
Рабство знищує погане.
Голос той мене возносить.
Я лечу на височизні.
Боже, Боже, дай почути
Голос той в моїй Вітчизні.
Ці рядки написав видатний грузинський поет, публіцист і громадський діяч Ілля Чавчавадзе (1837 - 1907), якого грузини називають Отцем Вітчизни. Основоположник новітньої грузинської літератури та ідеолог відродження грузинської державності й відновлення автокефалії Грузинської Православної Церкви.
Ймовірно, був убитий агентами російської поліції. Але любов грузинів до Батька нації пережила десятиліття й 1987 року Ілля Чавчавадзе був канонізований Грузинською Православною Церквою як Ілія Праведний.
На жаль, після анексії Гетьманщини імперія виплекала в церковному середовищі України (ще в більших масштабах ніж у Грузії) надмірну лояльність до всього російського й ігнорацію/зневагу до рідного, питомого й злободенного, що й призвело до катастрофічних наслідків у церковному питанні.
06.04.202510:14
Преподобна Марія Єгипетська
Все минає в цьому світі, в'яне і старіє,
Лиш в пустелі молодіє блаженна Марія.
Молодіє не красою - Божою росою,
Що лукавого відгонить і смерть із косою.
Молодіє покаянням, що зцілює душу
І освячує щорання вигорілу сушу.
Так записано у Бога, так в Нього ся діє,
Що душа нескверна й чиста квітне і радіє.
А хто Бога вже не чує, гріху вірно служить,
Той життя своє марнує, весь вік гірко тужить.
Й не спасає душу злато ні м'яка постеля,
Бо для неї справжнє свято - безмовна пустеля.
Там щезають всі омани, гине все погане,
Тільки вдалині від світу мир в душі настане.
Та як кинути незмога оманливі мрії -
Хай за тебе молить Бога в пустелі Марія.
У п'яту неділю Великого посту вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської (IV-V століття). Вона провела молоді роки в розпусті, але Бог торкнувся до її серця, Марія покинула все й 46 років перебувала в пустелі, зазнавши й голоду, й холоду, й страху від злих духів та хижих звірів, проте вже за земного життя сподобилась ангельського стану.
Все минає в цьому світі, в'яне і старіє,
Лиш в пустелі молодіє блаженна Марія.
Молодіє не красою - Божою росою,
Що лукавого відгонить і смерть із косою.
Молодіє покаянням, що зцілює душу
І освячує щорання вигорілу сушу.
Так записано у Бога, так в Нього ся діє,
Що душа нескверна й чиста квітне і радіє.
А хто Бога вже не чує, гріху вірно служить,
Той життя своє марнує, весь вік гірко тужить.
Й не спасає душу злато ні м'яка постеля,
Бо для неї справжнє свято - безмовна пустеля.
Там щезають всі омани, гине все погане,
Тільки вдалині від світу мир в душі настане.
Та як кинути незмога оманливі мрії -
Хай за тебе молить Бога в пустелі Марія.
У п'яту неділю Великого посту вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської (IV-V століття). Вона провела молоді роки в розпусті, але Бог торкнувся до її серця, Марія покинула все й 46 років перебувала в пустелі, зазнавши й голоду, й холоду, й страху від злих духів та хижих звірів, проте вже за земного життя сподобилась ангельського стану.
08.04.202506:36
Зі святом святого архангела Гавриїла й святих мучениць Алли та Лариси!
Гавриїле, прихилися -
Кожній Аллі і Ларисі
В іменинний день весняний
Милість Божу передай.
Серця кожної торкнися
І смиренно помолися,
Щоб почив там мир Господній
І розцвів блаженний рай.
Фреска Кирилівської церкви в Києві
Натхнення Пафнутія
Гавриїле, прихилися -
Кожній Аллі і Ларисі
В іменинний день весняний
Милість Божу передай.
Серця кожної торкнися
І смиренно помолися,
Щоб почив там мир Господній
І розцвів блаженний рай.
Фреска Кирилівської церкви в Києві
Натхнення Пафнутія
09.04.202508:33
Мудрість блаженного Августина
Боже, дай мені сили, щоб я міг зробити все, чого Ти від мене вимагаєш. А потім бажай від мене, чого захочеш.
Людина не насолоджуватиметься їжею й напоями, якщо не переживе голоду та спраги.
Бог не покидає нас, якщо ми не покидаємо Його.
Хоробрість — це любов, яка задля того, кого любиш, легко перенесе все.
Натхнення Пафнутія
Боже, дай мені сили, щоб я міг зробити все, чого Ти від мене вимагаєш. А потім бажай від мене, чого захочеш.
Людина не насолоджуватиметься їжею й напоями, якщо не переживе голоду та спраги.
Бог не покидає нас, якщо ми не покидаємо Його.
Хоробрість — це любов, яка задля того, кого любиш, легко перенесе все.
Натхнення Пафнутія
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.