Реальна Війна
Реальна Війна
Паглядзець
NOTMEME Agent News
NOTMEME Agent News
Паглядзець
І.ШО? | Новини
І.ШО? | Новини
Паглядзець
Реальна Війна
Реальна Війна
Паглядзець
NOTMEME Agent News
NOTMEME Agent News
Паглядзець
І.ШО? | Новини
І.ШО? | Новини
Паглядзець
Books & Cat 🐈 avatar

Books & Cat 🐈

Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваны
Надзейнасць
Не надзейны
Размяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаMar 01, 2024
Дадана ў TGlist
Apr 09, 2024
Я ўладальнік канала
Гісторыя змяненняў

Статыстыка Тэлеграм-канала Books & Cat 🐈

Падрабязней

Падпісчыкаў

129

24 гадз.00%Тыдзень
43.2%Месяц
43.2%

Індэкс цытавання

0

Згадкі1Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах1

Сярэдняе ахоп 1 паста

45

12 гадз.400%24 гадз.450%48 гадз.46
14.2%

Узаемадзеянне (ER)

17.78%

Рэпостаў0Каментары0Рэакцыі8

Узаемадзеянне па ахопу (ERR)

34.88%

24 гадз.0%Тыдзень
3.14%Месяц
1.6%

Ахоп 1 рэкламнага паста

56

1 гадз.3053.57%1 – 4 гадз.2035.71%4 - 24 гадз.1221.43%
Падрабязней
Падключыце нашага бота да канала і даведайцеся пол аўдыторыі гэтага канала.
Усяго пастоў за 24 гадзіны
1
Дынаміка
1
Падрабязней

Рэкорды

03.04.202523:59
130Падпісчыкаў
30.04.202423:59
400Індэкс цытавання
13.01.202518:05
2.3KАхоп 1 паста
13.02.202515:05
299Ахоп рэкламнага паста
20.02.202516:56
31.91%ER
13.01.202518:05
2321.78%ERR

Развіццё

Падрабязней
Падпісчыкаў
Індэкс цытавання
Ахоп 1 паста
Ахоп рэкламнага паста
ER
ERR
JUL '24OCT '24JAN '25APR '25
Падрабязней

Папулярныя публікацыі Books & Cat 🐈

Усе пасты
Post media background
Post media
05.04.202507:28
А ще нарешті приїхали лютневі передзамовлення від видавництва Жупанського 🎉.

Планувала щось з цього прочитати у квітні, але, мабуть, перенесу на травень, бо планів на місяць і так вже багацько.

"Aurora Borealis" так і тягне до себе, але ж і товстунець ще той 💛.
Post media background
Post media
31.03.202513:01
Прочитане за березень 2025 📚

Усього потрохи:
💔 життєві історії
👥 соціальна тематика
💘 романтика
🌙 міфологія
👽 наукова фантастика
🪄 фентезі
👾 жахи

Відгуки вже є на 15/16 ✅.
Останній буде на днях 😊.
25.03.202508:06
Не зважаючи на те, що "Книгу судного дня" Конні Вілліс я вже читала, не могла не придбати для колекції таке чудове перевидання у серії "Чумацький шлях" 🥰. Тим паче, що обіцяють видати й інші книги авторки.
А відгук можна прочитати тут: https://t.me/books_n_cat/571
02.04.202505:45
(продовження)

А далі… Далі починається те, в порівнянні з чим "Голодні ігри" – ще навіть не квіточки. Теми соціальної несправедливості та моральності залишаються в полі зору, але тьмяніють на фоні усієї жесті під назвою "навчання в Інституті", що коїться на сторінках. Приблизно ⅔ книги – суцільна боротьба й жорстокість. Зміна тактик і стратегій, укладення і руйнування союзів, брехня, маніпуляції, зради, помста, неочікувані союзники та підступні вороги, вбивства, згвалтування, катування і каліцтва, стерті грані між добром і злом – ні у кого не було шансів вийти з цієї гри без правил собою колишнім. Дерроу добре засвоїв ці уроки і вони, вочевидь, ще вилізуть боком його ворогам. Ох і не терпиться прочитати продовження…

Книга зуміла вразити і неодноразово здивувати. Цікава, динамічна, інтригуюча, емоційна, непередбачувана, жорстока, напружена. Перші розділи служать радше передісторією, знайомлячи з головним героєм, його сім'єю, життям, цінностями та поглядами, а також дають загальне уявлення про світ. От тільки подальші розділи практично усе це якщо не цілком нівелюють, то принаймні суттєво доповнюють і змінюють. Радикальні зовнішні та внутрішні трансформації героя співмірні контрастам між істиною і тим, що він нею завжди вважав. Усе, що він знав раніше і ким раніше був, зазнавало безповоротних змін впродовж усієї книги.

Видання чудової якості. Обкладинка схожа на оригінальну. На початку книги міститься карта локацій на Марсі. А в самій книзі є декілька ілюстрацій.

Окремо напишу декілька слів щодо перекладу. Загалом, він мені подобається, легко читається. Редактура теж хороша. Однак, не могла не зауважити кількох моментів, що особисто мені трохи попахують русизмами. Наприклад: "уносять кількох жертв вибуху", "ноти, що уходять в повітря", "огидний якийсь цей штандарт, не находиш?", "копчена конина нікуди не ускоче". При цьому "уносять" і "уходять" зустрічалися неодноразово, хоча в більшості випадків доречними були б інші форми цих слів. Втім, усе решта чудово.
Post media background
Post media
22.03.202513:11
Щось у мене все більшає різниця між прочитаним і непрочитаним від Varvar Publishing 👀

Поки дописую відгук на "Невидимих" Моррісона (🤯) і дочитую "Серце відьми" (💔) - новинку від Yakaboo Publishing. Тоді вже візьмусь за новинки Варварів.
Post media background
Post media
05.04.202507:25
Отримала днями свіженьку новинку від Varvar Publishing 😊.

"Департамент правди" має всі шанси бути позачергово невдовзі прочитаним - анотація дуже інтригує.
04.04.202506:21
🐇 Т. Кінгфішер "Те, що тривожить мерців"
📚 Видавництво: Жорж

Американська письменниця Урсула Вернон, що пише під псевдонімом Т. Кінгфішер, при написанні новели надихалася твором Е. А. По "Падіння дому Ашерів", але переповідає його на свій лад. Також, як сама авторка зауважує в післямові, помітні певні паралелі з "Мексиканською готикою" Сільвії Морено-Ґарсії (читала кілька років тому, відгук тут). 

Втім, "Те, що тривожить мерців" є цілком самобутнім твором. Це готичний горор, що поволі, але невпинно, робить атмосферу ще більш гнітючою, згущує темряву навколо героїв, виводячи їх з рівноваги та змушуючи сумніватися у власному здоровому глузді. Він лякає не якимось надприродним жахом з потойбіччя, а фантастичним перевтіленням цілком природних речей, що робить його ще моторошнішим.

1890 рік. Головний герой, лейтенант Алекс Істон з Ґаллації, маленького регіону поряд з Молдовою, приїздить до маєтку давніх знайомих – збіднілих дворян Ашерів. Приводом для візиту став тривожний лист Меделін Ашер, в котрому вона просила терміново її провідати.

Слід зауважити, що Істон – небінарна особа: біологічно є жінкою, але зрікся належності до бінарного гендерного поділу, ставши до лав "клятвених солдатів". Чому щодо нього вживаються займенники "він/його" гарно пояснено у передмові. 
 
Істон завжди вважав, що у нього цілковито відсутня будь-яка чутливість до надприродного, але чим ближче підїжджав до маєтку Ашерів, тим більша тривога охоплювала його. Спершу його здивував і насторожив гротескний гриб, схожий на людську плоть, котрого він помітив біля озера неподалік маєтку. Далі саме озеро викликало неприємні відчуття, здавалося мертвим і якимось зловісним. 

Але більш за все лякав самотній дім за озером: "То був старий похмурий маєток у старому похмурому стилі, кам'яна потвора, що її навіть найзаможнішому чоловікові Європи було б вельми тяжко привести до ладу." Частково обвалений, маєток Ашерів був гнітючим видовищем, мов древній склеп над річкою, "одне з тих місць, де чорти танцюють на болотах". Всередині усе виглядало не краще, включно з господарями – Меделін та Родеріком.

Чим більше Істон проводить часу з Ашерами, досліджує занепалий дім та навколишні території, тим більше химерного і лячного помічає довкола. Спілкування з мешканцями навколишніх сіл лише підсилюють тривогу. Навіть раціональний розум клятвеного солдата починає сумніватися в нормальності цієї місцини, немов десь тут поруч ховається зачаєне зло, монстри у темряві. Коли врешті герой отримує відповіді, вони його геть не тішать…

Атмосфера напруги і жаху у творі відтворена просто вражаюче. Раціональне й ірраціональне повсякчас перебувають у хиткому балансі. Хоча здогадки про суть проблеми з'являються досить швидко, це не зменшує інтересу до поступового розвитку подій у новелі, навпаки – цікавість лише зростає.

Персонажів у творі загалом небагато, але кожен на своєму місці. Істон – дуже своєрідна персона, але його особливості вагомі для розвитку сюжету, а не просто для "хай буде". Наприклад, йому добре знайомі гендерні стереотипи та несерйозне/зневажливе ставлення. Власне, про це добре відомо і його випадковій знайомій Євгенії Поттер, мікологині-любительці з вишуканими англійськими манерами, котрій через свою стать годі було сподіватися на визнання в науковій спільноті. 

Здивувало, до речі, насторожене і не надто прихильне ставлення багатьох персонажів до американців. Наприклад: "Я ніколи не знаю, що думати про американців. Їхня зухвалість буває потішною, втім, коли вирішую, що вони мені таки подобаються, зустрічаю такого, що, думаю собі, краще би він повернувся до Америки й не зупинявся, аж доки дійде до її краю і шубовсне у море." Смію припустити, що тут багато хто подумав про цілком конкретних осіб 😏.

Словом, книга сподобалась. Оригінальна обкладинка їй дуже пасує. І добре, що одночасно видано дві книги – можна зразу братися за наступну.
02.04.202505:45
⚔️ Пірс Браун "Червоне повстання"
📚 Видавництво: Nebo BookLab Publishing

Я волів жити в мирі. Але мої вороги принесли війну.


⚠️ Відгук немалий, але я хотіла максимально передати настрій книги та її головні сенси. Також тут присутні часткові спойлери щодо перших розділів книги. Не більше, ніж в анотації, але багатослівніше для глибшого розуміння контексту та мотивації головного героя. Власне, "Червоне повстання" є першою частиною саги з 7 книг.

Людство досягло небаченого рівня розвитку та взялося підкоряти Сонячну систему, але помираюча Земля залишилась за бортом нової цивілізації. Тепер провідна роль належить Луні – столиці Суспільства. Усе населення строго ієрархізоване і кастово поділене за кольорами: "примусовий дарвінізм" призвів до утворення генно-модифікованих рас з різними характеристиками і призначенням:
🔹 Правлять усім золоті – "кінцева ланка еволюції";
🔹 Срібло рахує гроші, маніпулює фінансами і логістикою;
🔹 Мідні – бюрократи;
🔹 Білі контролюють суди та відповідають за ідеологію;
🔹 Сині літають між зірками;
🔹 Сірі – поліція і солдати Суспільства;
🔹 Обсидіанові – елітні солдати;
🔹 Жовті – вивчають ліки і науки;
🔹 Зелені – розробляють технології;
🔹 Рожеві – царина насолод та обслуга високих кольорів;
🔹 Фіолетові – творчі особистості, митці.

Головний герой, 16-річний Дерроу, належить до найнижчої касти – червоних, котрі визначаються витривалістю і були виведені навмисно для важкої роботи у глибоких шахтах Марса. Він – пекельний дайвер з вогненно-рудим волоссям, котрий працює в жахливих умовах у штольні з видобутку гелію-3, що конче потрібен для тераформування планети. 

Червоним випала жорстока доля. Пекельна, небезпечна і виснажлива праця в обмін на якийсь харч, щоб не сконати з голоду, і мізерні зручності. Втім, вони переконані, що їхня місія надзвичайно важлива аби підготувати Марс для інших, слабших кольорів з занепадаючої Землі, а тоді вони займуть належне їм місце у новому світі, на лаврах слави. "Найголовніше - це послух, повага, жертовність, ієрархія" – це засвоюють усі з народження. Цьому принципу завжди був відданий Дерроу.

А ось його дружина, Ео з іржаво-рудим волоссям, вважала інакше. "Вона – така сама, як я, з клану Червоних копачів, клану пісні, танцю й землі, але мені вважається, що вона зроблена з повітря, з етеру, який об'єднує зірки в єдине нескінченне рядно. Хоча зірок я ніколи не бачив. Жоден з Червоних з шахтарських колоній їх не бачить." Жорстокі умови праці, злиденне виживання та суцільна несправедливість обурювали її. Їй хотілося кращого світу для них, для їхніх майбутніх дітей. 

Дерроу обожнює Ео, сенс свого життя: "В її очах я бачу своє серце. В її подиху чую свою душу. Вона – моя вітчизна. Вона моя родина. Моє кохання." От тільки не розуміє її недосяжної мрії, вважає марним будь-який спротив: "Кажеш, краще померти стоячи? Я кажу, краще вижити на колінах". 

А тоді він втрачає її… Втрачає сенс існування, втрачає мету… "Живи заради більшого", казала Ео, а сама сяяла занадто яскраво, щоб довго жити.

Дерроу був готовий померти, але отримує шанс на помсту, шанс втілити мрію Ео в життя: "Моя дружина пішла від мене. Залишила мені сльози, біль і тугу. Вона покинула мене, щоб викликати в мене гнів…". Йому відкрили очі на правду. Гірке усвідомлення "моє життя – суцільна брехня" – світ не такий як він вважав, червоні не герої-першопрохідці, а звичайні раби, – дало розуміння, що він не має дозволити гніву і ненависті опанувати себе, зробило мрію дружини його новою метою. Біль втрати спонукав до дії. 
 
Дерроу зазнає кардинальної трансформації: і зовнішньо, і внутрішньо. Усвідомлення, що суспільство грає в ігри не лише з рабами, ще більше спонукає до дії: "Якщо насильство - це такий собі спорт для Золотих, то маніпуляції – мистецтво." Він вже не червоний, він – золотий, "вівця у вовчій шкурі у зграї вовків". Його нові знайомі дали йому шанс спробувати зруйнувати самі основи Суспільства і змінити звичний порядок речей, відновити справедливість: "Імперія не може бути зруйнована ззовні, поки вона не буде зруйнована зсередини. Пам'ятай про це. Ми руйнівники імперії, а не терористи."
26.03.202507:46
❤️‍🩹 Женев'єва Ґорнічек "Серце відьми"
📚 Видавництво: Yakaboo Publishing

Це драматична історія кохання на основі скандинавської міфології. Кохання між настільки древньою відьмою, що вона й сама не пам'ятає усього свого життя, та Локі - хитрим і підступним богом обману, єдинокровним братом Одіна.

Разом з цим, це історія жінки, котрій довелося зазнати чимало горя, втрат і нещасть у своєму житті. Рятуватися втечею й переховуватися у лісових хащах на краю світів, ведучи скромне життя в печері й обмінюючи свої зілля на найнеобхідніші речі. Знайти подругу, котра щиро турбувалася про неї. Покохати чоловіка, котрий, здавалося, найменш заслуговує довіри, але котрому все ж вдалося повернути й зцілити її поранене серце ❤️‍🩹. Миритися з усіма його витівками та частими й тривалими відсутностями. Ділити коханого з іншою сім'ю. Народити від нього трьох незвичайних дітей та знайти сенс життя у материнстві ❤️. Вимушено зазирнути в майбутнє й нести тягар цього знання, безпосередньо пов'язаного з долею її близьких…

Локі тут теж зображений у не зовсім звичному амплуа. Це все то й же бог-трикстер, що не може втримати язика за зубами та постійно то втягує інших богів у халепи, то рятує їх, вигрібаючи при цьому наслідки своїх діянь. Але водночас він постає і як самотній та знедолений чоловік, котрий ніде не почувається своїм і потрібним. Чоловік, все ж здатний на співчуття, турботу, ніжність і кохання. Однак… 😔

На жаль, зціленому серцю відьми судилося пізнати не лише кохання і радість материнства. Щастя виявилося надто крихким і нетривалим… Брехня, зрада, втрата, біль, розпач, безнадія, відчай… Серце знову було розбито вщент 💔. Втім, навіть так воно вперто продовжуватиме битись, поки є заради кого жити і за що боротися. І навіть кінець усіх світів не зможе стати йому перешкодою. Його любов сильніша за все ❤️‍🔥.

Для розуміння скандинавської міфології цей роман не надто придатний. Для цього найкраще послужать "Старша Едда" та "Молодша Едда (котрі вже зачекалися мене на полицях 👀). "Серце відьми" передусім — це сумна й трагічна історія про складну долю жінки: про миті щастя і горя, радості й болю, надій і розчарувань, про справжню дружбу й лицемірство, вірність і зраду, силу материнства й готовність кинути виклик долі.

Попри певні побоювання щодо якості перекладу/редактури (зважаючи на критичні відгуки на нещодавні книги видавництва), зауважень було всього декілька, що цілком нормально для такого об'єму тексту. Зате друк на деяких сторінках був бліднуватий, наче фарба в друкарні закінчувалася. І обкладинка, на мою думку, суттєво поступається оригінальній.
Post media background
Post media
29.03.202508:37
Трохи поповнила колекцію фентезі 😊. Дві крайні новинки мають гарні оцінки і відгуки на GoodReads. Середня належить перу українського автора й опис її звучить інтригуюче та претензійно:
«Залізна корона. Книга 1. Спадок поколінь» — перший том серії, яка обіцяє стати новою класикою темного епічного фентезі.
Що ж, подивимось)
12.03.202510:36
Приїхало трошки новинок 📚.
Щось дуже різнопланове оновлення цього разу вийшло 😄
Post media background
Post media
18.03.202507:05
Щось мене література вже зовсім в нечитуна загнала 😔, особливо остання прочитана книга (пізніше відгук напишу). Спробую коміксами рятуватися.
24.03.202510:07
📖 Ґрант Моррісон "Невидимі. Книга 1"
📚 Видавництво: РМ

Ох, цей комікс… В процесі читання я то захоплювалася ним, то щиро ненавиділа. Тільки-но починаєш вловлювати сенс написаного, простежувати якісь ідеї – на наступних сторінках знову нічого не ясно. Паралельні вітки розповіді, стрибки часопростором, перемикання між темами та з одних персонажів на інші постійно збивали з пантелику. Дочитогляділа і одразу ж взялась за перечитування в надії розібратися краще з другої спроби. Стало трохи зрозуміліше, але не так щоб дуже 😄. Треба продовження, щоб нарешті розібратися у цьому всьому.

То що ми маємо? Іде війна між добром і злом та ось-ось настане фінальна битва перед кінцем світу. Темні сили хочуть панувати на планеті, контролювати людські життя. Могутні створіння з-поза меж нашого світу знаходять собі вірних прислужників з числа еліт, котрі й самі раді виконувати волю своїх хазяїв і при цьому почуватися володарями людства й насолоджуватися безкарністю і вседозволеністю.

Їм протистоять нечисленні осередки таємного товариства "Невидимі", члени котрого володіють певними надприродними здібностями. Один з таких осередків складається з доволі строкатої компанії: лідер - ексцентричний Кінґ Моб; навіжена Робін-Розхристя; темношкіра дівчина Бой і лорд Фенні - транвестит-шаман. Вони недавно втратили п'ятого члена загону, тож шукають заміну. Насправді, вже пригледіли одного кандидата, але й ворожа сторона накинула на нього оком.

Тут ми підходимо до іншого важливого персонажа. Дейн Макґован - школяр-бунтар, антисоціальний шибеник з неблагополучної сім'ї, хоч і не дурний хлопчина. А ще йому ввижаються привиди і монстри. Кинути коктейль Молотова в бібліотеку, поцупити авто, спробувати підірвати школу - для нього цілком нормальна справа. Але наслідки не забарилися: "Це був особливо звірячий і безглуздий злочин, який вийшов за всі межі того, що можна вважати припустимим юнацьким бунтом проти органів влади" – за рішенням суду він потрапив у виправний заклад Дім гармонії. Як вже можна було б здогадатися, це місце виявилося не звичайним, а одним із інструментів темних сил для захоплення влади у світі. Якби не втручання "Невидимих", став би хлопець живим мерцем, слухняною маріонеткою.

Історія розвитку стосунків Дейна з "Невидимими" була тривалою і складною. Зрозуміти, усвідомити, повірити, прийняти і змиритись з новоявленою правдою про реальність виявилося для нього не так то й просто. Та й не тільки йому було складно, читачам належить потрудитися не менше задля розуміння усіх хитросплетінь сюжету, його сенсів і персонажів 😵‍💫.

Твір перенасичений темами, ідеями, роздумами, символами. Тут безліч алюзій і цитат з літератури, пісень, кінематографу, зокрема з творчості Орвела, Шекспіра, The Beatles. Згадуються божества Г. Ф. Лавкрафта і К. Е. Сміта 👾, єгипетські, ацтецькі, індуїстські боги, релігійні вірування вуду, а також християнство та іслам.

Окремі сюжетні арки у різні проміжки часу XVIII - XXI ст. мають місце, зокрема, у Ліверпулі, Лондоні, Парижі, Чикаго. Задіяні такі відомі історичні постаті як Джон Леннон, лорд Байрон, Персі Біші Шеллі, Мері Шеллі, маркіз де Сад тощо.

Тут наявна різноманітна суспільна тематика та конспірологічні теорії. Наприклад, проскакує думка, що індивідуалізм і впевненість у собі спричиняють анархію й насильство, тому слід культивувати підкорення і задоволення потреб інших, пишання "своєю роллю гвинтика у великій суспільній машині". Чи така: "наші думки - це передачі" від "наших господарів із нового світового порядку". Або ж "ми на фінальній стадії перегонів між нескінченною глобальною вечіркою і світом, що скидається на Аушвіц". Не обійшлось і без "старший брат пильнує за тобою".

Що ще тут є? Магія. Марення, видіння і тріпи під екстезі, ЛСД, креком і синьою пліснявою. Кошмарні сни. Дивні ритуали, древні артефакти, садомазохізм і різноманітні збочення. Мандрівки парапсихічних конструктів через часопростір. Слухняні "мумії з живих людей". "Зомбі, духи й інша чортівня".

Словом, не комікс, а головоломка, котра так і норовить зламати мозок читача 🤯. Але цим ще більше розпалює бажання її розгадати.
Post media background
Post media
03.04.202506:51
Трошки анонсів того, що я планую читати у квітні (хоча спонтанних рішень ніхто не відміняв 🤭) і на що, відповідно, будуть відгуки.

🔹 Т. Кінгфішер "Те, що тривожить мерців"
🔸 Т. Кінгфішер "Те, що бенкетує вночі" (обидві вже прочитані, але відгуки ще дописуються)
🔹 Шеллі Паркер-Чан "Та, що стала сонцем" (в процесі читання)
🔸 Емманюель Лепаж "Одна весна в Чорнобилі".

А ще підписалася на челенджі в Rork, тому:

🔹Донал Раян "Серце на шарнірі"
🔸Харо Асо "100 бажань до перетворення на зомбі"
🔹А. Дж. Ріддл "Загублені в часі"

Надіюсь, часу на все вистачить 😊
Post media background
Post media
30.03.202506:30
Ще одне поповнення колекції 📚:
🔹 "Негідник-початківець" - наукова фантастика, тож пропустити не могла. Правда, здивована, що нова книга Скалці не у видавництві Богдан вийшла.
🔹 Горор не пропустила б тим паче, тому +2 новели Т. Кінгфішер.
🔹 А оскільки перший омнібус "Підземелля смакоти" сподобався (відгук буде, мабуть, завтра), то й продовження придбала.
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.