Рими в ритмі серця❤️🔥 (Олеся Репа)
Пераслаў з:
Храм поезії
04.02.202515:53
Стелися вересовим квітом
поміж каміння гір зігрітих
промінням сонця, що згасає.
Там неба тінь буде весніти,
де трави колихає вітер,
а сни не мають дна і краю.
Рука в руці: ми – два магніти,
прості моменти, вічні діти...
хай буде так, пообіцяєш?
Ніч місяця підповню й крихти
зірок дрібних вгорі засвітить,
ген мерехтять близькі та зайві.
Лови між цитрусів ліміти,
що встигли одцвісти й достигли,
не жди нагоди – все минає.
@olesya13r
#репа
поміж каміння гір зігрітих
промінням сонця, що згасає.
Там неба тінь буде весніти,
де трави колихає вітер,
а сни не мають дна і краю.
Рука в руці: ми – два магніти,
прості моменти, вічні діти...
хай буде так, пообіцяєш?
Ніч місяця підповню й крихти
зірок дрібних вгорі засвітить,
ген мерехтять близькі та зайві.
Лови між цитрусів ліміти,
що встигли одцвісти й достигли,
не жди нагоди – все минає.
@olesya13r
#репа
03.02.202515:30
Третій рік я – відкрита рана,
Я – Ірпінь, Часів Яр та Буча,
Маріуполь від болю п'яний,
Суми, Харків і все, в що влучать.
Я – побиті дахи та вікна,
Стіни, поверхи та фундамент,
Міни рвані, порожні гільзи,
Онкоцентр і купол храму.
Я – собака голодний в полі,
Перебита осколком лапа,
Миколаїв, Херсон, Житомир,
Кременчук, Вугледар, Полтава,
Запоріжжя, Дніпро і Куп'янськ,
Святогірськ і Донецьк, Одеса.
Я – коріння старого дуба,
Що у небо гілками вперся.
Я – хоругви: шматує вітер
Синьо-жовте знамено волі.
Я – зі сховища покоління,
Вчу історію, пісню, мову.
Я – промоклий бушлат і берці,
Сніг торішній, вода в окопі.
Волноваха, Азова берег,
Щит безпеки усій Європі.
Сонце сходу і куля в тіло,
Сльози тих, що хоронять рештки,
Розпач вдів, матерів і сиріт,
Душі зранені, полонені,
"Плине кача", безсоння, лютий,
Я – молитва і відчай, віра,
Помста, захист, надійна дружба.
Кожне Я третій рік – країна.
28.12.2024
@olesya13r
Я – Ірпінь, Часів Яр та Буча,
Маріуполь від болю п'яний,
Суми, Харків і все, в що влучать.
Я – побиті дахи та вікна,
Стіни, поверхи та фундамент,
Міни рвані, порожні гільзи,
Онкоцентр і купол храму.
Я – собака голодний в полі,
Перебита осколком лапа,
Миколаїв, Херсон, Житомир,
Кременчук, Вугледар, Полтава,
Запоріжжя, Дніпро і Куп'янськ,
Святогірськ і Донецьк, Одеса.
Я – коріння старого дуба,
Що у небо гілками вперся.
Я – хоругви: шматує вітер
Синьо-жовте знамено волі.
Я – зі сховища покоління,
Вчу історію, пісню, мову.
Я – промоклий бушлат і берці,
Сніг торішній, вода в окопі.
Волноваха, Азова берег,
Щит безпеки усій Європі.
Сонце сходу і куля в тіло,
Сльози тих, що хоронять рештки,
Розпач вдів, матерів і сиріт,
Душі зранені, полонені,
"Плине кача", безсоння, лютий,
Я – молитва і відчай, віра,
Помста, захист, надійна дружба.
Кожне Я третій рік – країна.
28.12.2024
@olesya13r
Пераслаў з:
Рими в ритмі серця❤️🔥 (Олеся Репа)
30.01.202510:45
Хай тане біль у полум'ї свічок.
Як сльози – віск, а відблиски – мов тіні.
У тиші храму всі крихкі та рівні –
До кожного у душу йде Різдво.
Горить свіча. Трикирій шле добро,
Благословення неба і прасвіту.
Можливо, не в усе я вірю сліпо –
Шліфують втрати та війни вогонь.
Горить ставник. Спасителю горить.
Нехай врятує душі та домівки,
Щоб стигми й рани більше не боліли,
Щоб повернулось... хто кому боржник?
Горить.
Болить.
Пече.
І світить знов.
Чи є надія на нове і тихе?
Чи досить сліз?
Наново можна дихать?
Відродимось.
Бо Бог –
То
Є
Любов.
24.12.2023
© @olesya13r
Як сльози – віск, а відблиски – мов тіні.
У тиші храму всі крихкі та рівні –
До кожного у душу йде Різдво.
Горить свіча. Трикирій шле добро,
Благословення неба і прасвіту.
Можливо, не в усе я вірю сліпо –
Шліфують втрати та війни вогонь.
Горить ставник. Спасителю горить.
Нехай врятує душі та домівки,
Щоб стигми й рани більше не боліли,
Щоб повернулось... хто кому боржник?
Горить.
Болить.
Пече.
І світить знов.
Чи є надія на нове і тихе?
Чи досить сліз?
Наново можна дихать?
Відродимось.
Бо Бог –
То
Є
Любов.
24.12.2023
© @olesya13r
04.02.202515:53
У мене є така прикмета, якщо я починаю читати, і ритм затягує, а сенси огортають миттєво та співають всередині гармонією, це вірш Олесі.
Якщо треба прочитати повністю, взяти вірш всередину та відчути кожен смисл, і лишиться відчуття, ніби чомусь важливому навчився – це Хопта.
Якщо щось міцне та класичне, із міцними римами, про духовний розвиток та шлях, це Іванов.
Якщо щось про прекрасну жінку, море та ніжність – це Костя.
Якщо хочеться бігти вбивати ворога із болем та чистим гнівом, це Пономаренко.
Якщо одразу знаєш, що це Жадан, навіть якщо вперше бачиш вірш, це Жадан.
Можна ще подумати, але отаке прийшло одразу. Фактично ніколи не помилялася.
Якщо треба прочитати повністю, взяти вірш всередину та відчути кожен смисл, і лишиться відчуття, ніби чомусь важливому навчився – це Хопта.
Якщо щось міцне та класичне, із міцними римами, про духовний розвиток та шлях, це Іванов.
Якщо щось про прекрасну жінку, море та ніжність – це Костя.
Якщо хочеться бігти вбивати ворога із болем та чистим гнівом, це Пономаренко.
Якщо одразу знаєш, що це Жадан, навіть якщо вперше бачиш вірш, це Жадан.
Можна ще подумати, але отаке прийшло одразу. Фактично ніколи не помилялася.
31.01.202515:43
З неба сиплеться пил
Зоряний.
Запікаються дні
Смолами,
На старих сургучах
Знаками
Скресли сотні мовчань:
Тантрами
Розтопили печаль,
Стосами
Дотлівали в печах
Зойками
Переплетені сни.
Зграями
Розлетілись сліпі
Марення.
Не губи, не шукай
Схованки.
Догорає свіча,
Гронами
На вино чавить час
Втрачене.
Ти себе уникав
Справжнього.
31.01.2025
@olesya13r
Зоряний.
Запікаються дні
Смолами,
На старих сургучах
Знаками
Скресли сотні мовчань:
Тантрами
Розтопили печаль,
Стосами
Дотлівали в печах
Зойками
Переплетені сни.
Зграями
Розлетілись сліпі
Марення.
Не губи, не шукай
Схованки.
Догорає свіча,
Гронами
На вино чавить час
Втрачене.
Ти себе уникав
Справжнього.
31.01.2025
@olesya13r
30.01.202507:14
Павучина казка
Жив собі в куточку павучок,
Мав маленьких вісім діточок.
Вісім лапок, вісім оченят,
Щоби бачити усіх малят.
Мав дружину – вісім ніг струнких,
Ніжна, мила, дзвінко ллється сміх,
Коли жарти сипле наш павук.
Жили дружно – і ні дня розлук.
На сніданок пили свіжий сік,
Їли мух та з мошками пиріг,
Дітям – кашу з лапками жучків,
Дуже гарний ранок в павучків!
Потім у садочок йшли малі,
Вчились ткати в домі чи в траві,
Хитро плести павутиння нить,
Щоби справно комашню ловить.
Павучатка цілий день в трудах,
В тата – полювання на мурах.
Мама на вечерю жде завжди
Смакоту, обійми та квітки.
Дітям на ніч казочка і цьом –
Мають спати павучиним сном.
Та сьогодні тато не прийшов,
Павучиха дітям дала моль,
Повкладала в ліжечка й сама
Сіла ждати... павука нема...
День і два, і вісім днів – печаль
Огортає павучиху й жаль,
Виплакала в темноті ночей
Сльози всі з восьми своїх очей.
Темна ніч, в куток прийшов павук:
Квітів оберемок, торба мух,
Обіймає жінку й діточок,
Ті питають, чом до них не йшов.
Вісімку побачив на листках
Дуба дивного і, попри страх,
Під коріння ліз, шукав скарби,
Вісімки кругом його вели.
Павутину чарівну знайшов,
Що дарує захист і любов.
Тішиться малеча! Диво з див:
Тато-павучок, як детектив,
Відшукав цей дивний артефакт,
Вісімкам повірив, не розм'як.
Він сміливо йшов по результат.
Коли серцю віриш, ти – дивак?
24.12.2024
@olesya13r
Конкурс "Зима близько", чвертьфінал, тема "Казки". Переможний в своїй парі.
Писала під псевдонімом Барвиста
Жив собі в куточку павучок,
Мав маленьких вісім діточок.
Вісім лапок, вісім оченят,
Щоби бачити усіх малят.
Мав дружину – вісім ніг струнких,
Ніжна, мила, дзвінко ллється сміх,
Коли жарти сипле наш павук.
Жили дружно – і ні дня розлук.
На сніданок пили свіжий сік,
Їли мух та з мошками пиріг,
Дітям – кашу з лапками жучків,
Дуже гарний ранок в павучків!
Потім у садочок йшли малі,
Вчились ткати в домі чи в траві,
Хитро плести павутиння нить,
Щоби справно комашню ловить.
Павучатка цілий день в трудах,
В тата – полювання на мурах.
Мама на вечерю жде завжди
Смакоту, обійми та квітки.
Дітям на ніч казочка і цьом –
Мають спати павучиним сном.
Та сьогодні тато не прийшов,
Павучиха дітям дала моль,
Повкладала в ліжечка й сама
Сіла ждати... павука нема...
День і два, і вісім днів – печаль
Огортає павучиху й жаль,
Виплакала в темноті ночей
Сльози всі з восьми своїх очей.
Темна ніч, в куток прийшов павук:
Квітів оберемок, торба мух,
Обіймає жінку й діточок,
Ті питають, чом до них не йшов.
Вісімку побачив на листках
Дуба дивного і, попри страх,
Під коріння ліз, шукав скарби,
Вісімки кругом його вели.
Павутину чарівну знайшов,
Що дарує захист і любов.
Тішиться малеча! Диво з див:
Тато-павучок, як детектив,
Відшукав цей дивний артефакт,
Вісімкам повірив, не розм'як.
Він сміливо йшов по результат.
Коли серцю віриш, ти – дивак?
24.12.2024
@olesya13r
Конкурс "Зима близько", чвертьфінал, тема "Казки". Переможний в своїй парі.
Писала під псевдонімом Барвиста
04.02.202512:19
Фрактальна поезія: кожна частинка вірша має окремий зміст. Текст максимально насичений художніми засобами і прийомами, включно з паліндромами, логогрифами, анаграмами, різнобуквицями, мініграмами, центонами, хвилеходами і тд. Жодних зайвих слів. Але потім цілий вірш складається в історію, це розумієш, лише прочитавши повністю.
Я – сила, до диму думи додалися.
Кому думок?
Ми днин дим.
В'ється пряжею.
Миті розмиті.
Спинити б спокоєм нитку,
Що Клото ткала, різала Атропа.
Я вище? Явище!
Диво води:
Грім і міра дощу.
До ріки ж – доріжки,
І водяну товщу веселка
Спектрами ріже на шматки.
Як пиріг до чаю.
Помалу ковтаєш.
Гаряче.
Нема пробачень
Чи передбачень
Жодних.
Вдих. Видих.
Що дощ?
Плин краплин.
Минайминай.... минайми...
А мені нема...
Дві дуги:
То лоз опал, мла позолот.
Місто стомилося
Надвечір'ям.
З весни зве сни,
Рій мрій.
Чиїх?
04.01.2025
@olesya13r
Вірш було написано по фото і жартома, щоб підтримати котолисячі ідеї. Просто погралась трішки словами.
Я – сила, до диму думи додалися.
Кому думок?
Ми днин дим.
В'ється пряжею.
Миті розмиті.
Спинити б спокоєм нитку,
Що Клото ткала, різала Атропа.
Я вище? Явище!
Диво води:
Грім і міра дощу.
До ріки ж – доріжки,
І водяну товщу веселка
Спектрами ріже на шматки.
Як пиріг до чаю.
Помалу ковтаєш.
Гаряче.
Нема пробачень
Чи передбачень
Жодних.
Вдих. Видих.
Що дощ?
Плин краплин.
Минайминай.... минайми...
А мені нема...
Дві дуги:
То лоз опал, мла позолот.
Місто стомилося
Надвечір'ям.
З весни зве сни,
Рій мрій.
Чиїх?
04.01.2025
@olesya13r
Вірш було написано по фото і жартома, щоб підтримати котолисячі ідеї. Просто погралась трішки словами.
31.01.202507:03
З неба сиплеться пил
Зоряний.
Запікаються дні
Смолами,
На старих сургучах
Знаками
Скресли сотні мовчань:
Тантрами
Розтопили печаль,
Стосами
Дотлівали в печах
Зойками
Переплетені сни.
Зграями
Розлетілись сліпі
Марення.
Не губи, не шукай
Схованки.
Догорає свіча,
Гронами
На вино чавить час
Втрачене.
Ти себе уникав
Справжнього.
31.01.2025
@olesya13r
Зоряний.
Запікаються дні
Смолами,
На старих сургучах
Знаками
Скресли сотні мовчань:
Тантрами
Розтопили печаль,
Стосами
Дотлівали в печах
Зойками
Переплетені сни.
Зграями
Розлетілись сліпі
Марення.
Не губи, не шукай
Схованки.
Догорає свіча,
Гронами
На вино чавить час
Втрачене.
Ти себе уникав
Справжнього.
31.01.2025
@olesya13r
04.02.202512:16
Гіпновірш – поезія для відновлення внутрішньої рівноваги та занурення в легкий транс. Дуже важливі повтори на основі мантр, енергетичне наповнення звуків, мелодійність, алітерації та асонанси. Такі вірші можна проспівувати, ідеальні для медитації.
Ом
Сварґа, мартя і пату!
Ом
Мрія, сон і яв!
Ом
Сонцем і світом
єднається душа!
Ом
Божественне і земне!
Ом
Тіло, мова і розум!
Ом
Просвітління, співчуття, любов!
Ом
Трикая і вічний камертон!
Ом
Перлина у квітці лотоса!
Ом
Природа пробудиться
і видихне мудрість!
Ом Мані Падме Хум
Ом
Бог, Всесвіт і серце!
Ом
03.01.2025
@olesya13r
Вірш було написано по фото і жартома, щоб підтримати котолисячі ідеї. Оскільки, це досить відома мантра, то використала її.
Ом
Сварґа, мартя і пату!
Ом
Мрія, сон і яв!
Ом
Сонцем і світом
єднається душа!
Ом
Божественне і земне!
Ом
Тіло, мова і розум!
Ом
Просвітління, співчуття, любов!
Ом
Трикая і вічний камертон!
Ом
Перлина у квітці лотоса!
Ом
Природа пробудиться
і видихне мудрість!
Ом Мані Падме Хум
Ом
Бог, Всесвіт і серце!
Ом
03.01.2025
@olesya13r
Вірш було написано по фото і жартома, щоб підтримати котолисячі ідеї. Оскільки, це досить відома мантра, то використала її.
30.01.202513:06
Лютневий день тримався лемніскатою:
Вже сотні діб пораненою птахою
Моя країна виганяє морок,
Виборює свободу. Кров'ю платимо.
07.01.2025
@olesya13r
Вже сотні діб пораненою птахою
Моя країна виганяє морок,
Виборює свободу. Кров'ю платимо.
07.01.2025
@olesya13r
Паказана 1 - 10 з 10
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.