Думки нашої підписниці:
«За кого Мене люди вважають? (Лк. 9:18)»
Чи завжди ми можемо збагнути цінність Христа в нашому житті, Його справжньої ролі для нас? Зізнаюсь, коли я просто була закохана в Нього та Церкву і все мені здавалося новим та цікавим, то я не дуже розуміла, хто Христос саме для мене, наскільки дорогоцінною перлиною Господь є для мого серця. Оскільки прочитані знання в теорії це не практичний життєвий досвід. Замість духовної метаморфози – ще більше гріхів. Замість осмисленого та з палким бажанням служіння Богу й ближнім – імітація: бо так написано, бо так потрібно! Але з часом втративши всі свої духовні плоди, які насправді були дією Святого Духа, а не моїм заслугами чи то стараннями, загрузнувши в болото цигарок, алкоголю, клубів, нецензурної лайки та блудних бажань та щоразу розпалюючи в собі гріховні пристрасті, я почала переживати велику розлуку із Богом. Спроба замінити Христа на тимчасові земні веселощі зазнавало постійно краху, а як наслідок – не дарувало для серця справжньої радості, адже воно було по вінця наповнене пустотою. Мабуть, людина, яка не відчувала Його благодаті й ніколи не горіла закоханістю до Нього, не осягне болю від цього розставання, коли здається, що ти досить близько, а насправді вже дуже далеко. Розлука спонукала мене повернутися. Ще рік тому все було інакше, ніж сьогодні. Переживши розлуку із Христом, я тепер знаю, що Він – Спаситель та дорогоцінна перлина мого життя, але вже не в теорії, а на практиці, що Він – Той, Хто заплатив величезну ціну на Хресті, аби повернути мене додому – до Отця.