Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Паглядзець

Николаевский Ванёк

Паглядзець

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Паглядзець

Труха⚡️Україна

Паглядзець

Николаевский Ванёк

Паглядзець

Mind your monkey

Гірський потік свідомості

Рэйтынг TGlist

ТыпПублічны

Вертыфікацыя

Не вертыфікаваны

Надзейнасць

Не надзейны

Размяшчэнне

МоваІншая

Дата стварэння каналаNov 26, 2019

Дадана ў TGlist

May 13, 2024

Я ўладальнік канала

Гісторыя змяненняў

Прыкрепленая група

Monkey business

Статыстыка Тэлеграм-канала Mind your monkey

Падрабязней

Падпісчыкаў

88

24 гадз.00%Тыдзень00.5%Месяц

33.3%

Індэкс цытавання

0

Згадкі1Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах1

Сярэдняе ахоп 1 паста

190

12 гадз.1780%24 гадз.1900%48 гадз.2010%

Узаемадзеянне (ER)

4.21%

Рэпостаў8Каментары4Рэакцыі0

Узаемадзеянне па ахопу (ERR)

0%

24 гадз.0%Тыдзень0%Месяц

2.6%

Ахоп 1 рэкламнага паста

190

1 гадз.00%1 – 4 гадз.00%4 - 24 гадз.00%

Падрабязней

Падключыце нашага бота да канала і даведайцеся пол аўдыторыі гэтага канала.

Усяго пастоў за 24 гадзіны

1

Дынаміка

Апошнія публікацыі ў групе "Mind your monkey"

Усе пасты

20.04.202518:47

Жарт вийшов з-під контролю.
Прошу вибачення у всіх за все.

— Христос воскрес!
— Везіть його на стабік!
Без фар, крізь обстріл, під дзижчання дронів.
Подерті берці, шолом з'їхав набік,
Гуде у вухах, кров пульсує в скронях.

— Що робиш ти, о жінко?! — на Ісусі
Лисніє рятувальна плащаниця.
— Я за гріхи людські померти мусив
І встати, за наказом керівництва!

Рипучий маркер креслить непоказно
Розп'яття на квадраті паперовім.
— Ти йобу дав? Яким іще наказом?
Лежи! Яка у тебе група крові?

Світ, неврятований, брудний, шалений
Сторчма летить у прірву — але поки
Евак летить, Ісусу колють вену
І хтось на стабіку біжить будити Дока.

07.04.202520:40

Я взяв би небес барвистий сувій,
Золотосрібним гаптований світлом,
Блакитно-безодній і хмарний сувій,
Нічний, і полуденний, і досвітній,

І килимом кинув під ноги твої —
Та маю, злиденний, самі лиш мрії…
Я мрії стелю під ноги твої:
Ступай бережно по моїх мріях.

Вільям Батлер Єйтс

26.03.202512:53

Прошу поширити!

Анкета: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfIclzCxjEx1xhBZt0LF3MmxXmSEePUNbSJv5HYJmAx-g_p0w/viewform

21.02.202519:02

https://youtu.be/O-JcZ-xYgAY?si=S6oTBkEdI9YqcYjq

08.02.202520:02

Збір на автівку закритий. Дякую всім, хто допомагав!

03.02.202519:06

Сьогодні на моєму каналі грає ця пісня
https://youtu.be/mXOTJ-tluUU?si=eQGuAcQ-sEojaqTc

27.01.202511:41

Потрібні студентки магістратури

24.01.202512:51

Публікую обіцяний переклад. Фланнері О'Коннор — американська письменниця середини XX століття, яку Курт Воннеґут назвав "найкращою авторкою оповідань свого покоління". "Перукар" — одне з її ранніх оповідань, написане у 1947 році (тут я трохи прибрехав у попередньому дописі). Деякі мої перекладацькі рішення, можливо, здадуться дивними, але я намагався зберегти автентичний стиль оповідання, водночас наблизивши його до нашого сприйняття.

Посилання на текст: https://medium.com/@phantomzapad/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80-da4e26b11098

23.01.202511:36

Я знову мовчу, бо доводиться вирішувати проблеми зі здоров'ям, і я поки не розумію, коли і як повернуся на службу.
А поки я тут нуджусь без діла, згадав свій цивільний фах і переклав коротеньке оповідання Фланнері О'Коннор. Воно про Америку 50-х, але читається, наче написане вчора.
Переклад незабаром викладу, а поки прошу, в кого є вільна копійчина, допомогти дозбирати гроші на автівку для нашого взводу. Мені вже ніяково знов просити, але термін оплати підходить, а збір зовсім завис.

Банка: https://send.monobank.ua/jar/y4oBMhdzT

30.12.202420:20

— Не кладіть хліб на стіл, по ньому таргани бігали! Тут навіть у чайнику таргани плавають.
— Ну китайці ж їдять і тарганів, і змій, і нічого!

Ставлю цьому закладу одну зірочку 😒

21.12.202414:54

Обережно, цей допис може зробити боляче. Прошу вибачення у всіх за все.

А по війні настане повійна —
Як повня, поведе повільний відлік зліва
Направо, і калюжами по зливі
Розблискаються дрізки битого вікна.

І буде день, як ніч, в полуді восковій,
І буде ніч, як день, нетиха, неспокійна,
І ехо вибухів волатиме: “Прокинься!”,
І сон не стулить стомлених повік.

І прийдуть ті, що залишились в них,
У тих роках воєнних безкінечних;
Мовчатимуть, і згіркла порожнеча
Сочитиметься з вицвілих зіниць.

І повійна, як повінь, понесе
Нас, настовбурчених, і наші сни безцінні —
Нам так хотілось прорости насінням,
Та під корінням лиш текучий сель.

І ми течемо в тьмавій глибині,
Течемо, і стаємо течією,
Обмануті, все марячи тією
Весною, що не стала по війні.

05.12.202415:41

І все тісніше на небесах...

21.11.202417:46

Гідність — це обирати себе.
Коли страшно. Коли є, що втрачати. Коли надії примарні. Коли можна відсидітись, відмовчатись, коли це взагалі не твоя біда.
Обрати себе. Спитати: що мені зробити, щоб потім себе поважати?
Потім буде страшно, важко, буде сумно і самотньо. Але так здобувають свободу.
З Днем Гідності та Свободи.