ЦЕНТУРІЯ - ПАНТЕОН
Пантеон загиблих борців Українського Nаціоналізму, легіонерів Організації Центурія.
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаКвіт 06, 2024
Дадана ў TGlist
Вер 16, 2024Рэкорды
18.04.202523:59
1.6KПадпісчыкаў31.03.202523:59
200Індэкс цытавання12.10.202423:59
1.2KАхоп 1 паста19.04.202513:25
0Ахоп рэкламнага паста12.10.202423:59
2.42%ER31.10.202423:59
105.75%ERR
07.04.202508:27
ЛЕГІОНЕР СУМ - ЕДУАРД ПЛЕВАК. ДРУГ «ЕДОС»
Народився 21 жовтня 1997 року в с. Квітневе Сквирського району. Навчався в Сквирськії ЗОШ I-III ступенів №5, яку закінчив у 2015 році.
Незадовго до повномасштабного вторгнення вступив до лав Центурії, в цивільному житті працював охоронцем.
У квітні 2022 р. приєднався до українського війська, вступивши до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де відзначився мужністю та рішучістю. Зокрема, під час боїв у місті Лиман, попри отримані важкі поранення, виносив побратимів із поля бою.
У серпні 2023 р. перевівся до ІІІ окремої штурмової бригади, приєднавшись до II механізованого батальйону, де обійняв посаду командира відділення. Брав участь у запеклих штурмах Андріївки, Попасної на Донеччині та інших навколишніх населених пунктів. За проявлену мужність та відданість справі став заступником командира взводу та отримав звання молодшого сержанта.
У 2024 р. був залучений до легендарної оборони Авдіївки, де отримав важкі поранення. Незважаючи на поранення, повернувся в стрій, аби далі захищати Україну.
31.12.2024 загинув у боротьбі за Велику Україну біля н.с Першотравневе Ізюмського району Харківської області в бою з російськими ординцями.
За життя був нагороджений:
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
- почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих».
- відзнакою міністра оборони України «Залізний хрест».
Народився 21 жовтня 1997 року в с. Квітневе Сквирського району. Навчався в Сквирськії ЗОШ I-III ступенів №5, яку закінчив у 2015 році.
Незадовго до повномасштабного вторгнення вступив до лав Центурії, в цивільному житті працював охоронцем.
У квітні 2022 р. приєднався до українського війська, вступивши до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де відзначився мужністю та рішучістю. Зокрема, під час боїв у місті Лиман, попри отримані важкі поранення, виносив побратимів із поля бою.
У серпні 2023 р. перевівся до ІІІ окремої штурмової бригади, приєднавшись до II механізованого батальйону, де обійняв посаду командира відділення. Брав участь у запеклих штурмах Андріївки, Попасної на Донеччині та інших навколишніх населених пунктів. За проявлену мужність та відданість справі став заступником командира взводу та отримав звання молодшого сержанта.
У 2024 р. був залучений до легендарної оборони Авдіївки, де отримав важкі поранення. Незважаючи на поранення, повернувся в стрій, аби далі захищати Україну.
31.12.2024 загинув у боротьбі за Велику Україну біля н.с Першотравневе Ізюмського району Харківської області в бою з російськими ординцями.
За життя був нагороджений:
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
- почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих».
- відзнакою міністра оборони України «Залізний хрест».
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.
