Договорняк — так чи ні?
Жорсткі переговори між Зеленським і Трампом — це вже не просто дипломатія, а відкрите зіткнення двох абсолютно різних бачень щодо майбутнього війни. І Зеленський, і Трамп мають кардинально протилежні уявлення про те, як має виглядати закінчення конфлікту. Судячи із заяв з обох сторін, ситуація виглядає напруженою, але поки не критичною.
Трамп прямо заявив, що для відновлення нормального діалогу з ним Зеленський повинен “припинити критикувати Путіна” та перейти до прямих переговорів про мир. Він вважає, що нинішня публічна риторика Зеленського створює додаткові бар’єри для потенційної угоди з Кремлем.
Ліндсі Грем — один із ключових республіканців, близьких до Трампа — висловився ще жорсткіше: “Зеленському або треба піти у відставку, або кардинально змінити свою поведінку та підходи”.
Попри це, двері для діалогу ще не закриті, адже остаточні рішення щодо допомоги та ресурсів не ухвалені, а сама ситуація на фронті залишається нестабільною. Для Трампа критично, щоб Зеленський продемонстрував готовність слухати його вимоги, зокрема змінив стиль комунікації — перестав називати Путіна вбивцею та показав готовність до гнучкості.
Символічний жест: костюм як сигнал
Один із найшвидших кроків, який міг би покращити атмосферу переговорів — повернення Зеленського до класичного ділового стилю. Для Трампа публічний образ має величезне значення, і зміна військової форми на костюм буде сприйнята як сигнал поваги до Трампа особисто та готовності прислухатись до його критики.
Важливий контекст: позиція Венса
Сенатор Джей Ді Венс також відіграє важливу роль у цьому конфлікті. Він відкрито пов’язує Зеленського з втручанням у вибори в Пенсильванії у жовтні 2024 року, коли візит українського президента до США викликав підозри у спробах допомогти демократам.
Зеленський для Венса — це політик, який вміло використовує образ “героя”, щоб отримувати західні гроші та зброю. Однак за цим образом, на думку Венса, стоїть корупція, ризики втягування США у затяжну війну та марнування американських ресурсів.
При цьому Венс не є категоричним противником України. Він уособлює частину Республіканської партії, яка виступає не проти підтримки України як такої, а проти “відкритого чека” для Києва. Венс та його однодумці бачать у допомозі Україні символ політики Демократичної партії — мільярди на чужі війни, ігнорування проблем самих американців та посилення глобалістської повістки. У цій системі координат Зеленський — не просто президент України, а частина великої гри демократів, які використовують війну для зміцнення своїх геополітичних позицій та виправдання витрат на військово-промисловий комплекс.
Смішні гарантії та пастка залежності
Особливо сумнівною виглядає ідея, що гарантії безпеки для України можуть базуватися лише на “особистих добрих відносинах” між Трампом і Путіним. Трамп не буде вічним президентом, а Росія системно підриває будь-які довгострокові угоди.
Тому теза Зеленського про потребу реальних, довготривалих гарантій від США є абсолютно обґрунтованою. Питання в тому, чи готовий Трамп на такі гарантії.
Гарантії від Трампа: лише на словах
Для Трампа головне — виглядати “миротворцем”, який швидко і дешево завершує війну, не витрачаючи мільярди доларів з кишені американців. Він не хоче, щоб США продовжували вкладати великі суми в Україну, бо вважає, що ці гроші мають залишатися в Америці.
Якщо Трамп і дасть якісь гарантії безпеки Україні, то це будуть обіцянки на словах, без юридичних зобов’язань. Його позиція зводиться до:
• “Ми вас підтримаємо, якщо ви слухаєтесь і не створюєте проблем”.
• “Ми допоможемо, але не безкоштовно і не назавжди”.
• “Головне, щоб це виглядало як моя особиста перемога”.
Червоні лінії для України
Україні потрібно вже зараз готуватися до переговорів із чіткими червоними лініями:
• Визначити, які поступки можливі, а які — ні.
• Донести це партнерам у Європі, щоб не опинитися сам на сам із Трампом та Кремлем.
Основні червоні лінії України:
