Коли все іде по пизді, майже не можливо зупинити внутрішній маховик "якщо б". Це не тільки нинішньої ситуації стосується, взгалі будь-якої НЕЗВОРОТНОЇ ситуації.
Починаючи від чиєїсь смерті, закінчуючи програним олліном в покері. А що, якщо б ми домовилися на зустріч вчора, а не сьогодні, а якби я віднесла кота до іншого лікаря, а якби я послухала натяки гравців за столом.
Здається, що існували якісь дії, які можна було б вчинити, і це змінило б роковий плин подій на менш роковий. Може все і обійшлося б. А може стався б і виграш.
Найважче тут прийняти те, що, в цій ситуації нічого не було контрольованим. Тому що життя – це хаос. Не те, що б в ньому немає причинно-наслідкових зв'язків, навпаки – їх безліч. Так багато, що спрогнозувати, у що саме виллється їхня сукупність, дуже важко. Так, для кожної події це різна шкала, і у нас різна кількість знань, але, що можна сказати напевне, то це те, що:
а) ми майже напевно неправильно визначаємо ту причину, яка нібито призвела до небажаного результату;
б) це ніколи не одна причина;
в) у справах, де задіяні інтереси різних учасників, все ще заплутаніше, бо до випадкових ланцюжків подій додаються цілеспрямовані дії зацікавлених акторів. Стільки людей/урядів/організацій тягнуть ковдру на всі боки, що єдине, що тут можна передбачити насправді, що ковдра репне. А от в якому місці – нікому не відомо.
О так, є певні "тонкі місця", де це вірогідніше, це якісь умовні песимістичні/реалістичні/оптимістичні сценарії. А є місця, якими навмисно готові жертвувати, штопаючи інші. Та це деталі.
Коли вже щось сталося, займатися спрощеною аналітикою не варто. Якщо вже плануєш щось проаналізувати, то треба підключати потужності, що здатні врахувати не десятки, а сотні і тисячі факторів, і бажано – не в одній даній ситуації.
А так то... ну бля, ну кінь у нас у лікарні. І так, дещо вже відбулося невідворотно. І так, дуже часто "після" не означає "в наслідок".
(Це я, в основному, собі кажу, канєш 😂)
