Адукацыя
Гриби, гроби і дисертації
Адукацыя
06.03.202520:03
Тим часом у нас вийшов сотий (!!!) епізод на Пороблено. Як це сталося — досі не розумію, але рівень залученості в мене у цей проект такий, що навіть коли я їхала в пологовий народжувати, то в таксі ще робила таймкоди і вносила правки до випуску%))
Сьогодні вийшла моя розмова з Іриною Ніколайчук, яка, до речі, редагувала мою першу книжку "Під подушку чи під ялинку". Дивним чином забула про це згадати під час запису епізоду.
А сам епізод ми присвятили жінкам, які були у витоках феміністичного руху в Україні.
👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня,
👱♀️ історія зародження українського фемінізму,
👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,
👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,
👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!).
Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом.
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Сьогодні вийшла моя розмова з Іриною Ніколайчук, яка, до речі, редагувала мою першу книжку "Під подушку чи під ялинку". Дивним чином забула про це згадати під час запису епізоду.
А сам епізод ми присвятили жінкам, які були у витоках феміністичного руху в Україні.
👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня,
👱♀️ історія зародження українського фемінізму,
👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,
👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,
👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!).
Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом.
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
27.02.202516:35
Учора був День кримського спротиву, і спротив цей зокрема втілюється в тому, що попри всі утиски і планомірні намагання винищити кримськотатарську культуру, вона живе, розвивається та утверджується.
У новому епізоді (уже, щоб ви розуміли масштаби, 99му!) у нас у гостях знову Олексій Савченко. Закликаю до переглядів, вподобайок і поширень, бо ну дуже хочеться, щоб такі спеціалісти звучали ще гучніше❤️🔥
У новому епізоді (уже, щоб ви розуміли масштаби, 99му!) у нас у гостях знову Олексій Савченко. Закликаю до переглядів, вподобайок і поширень, бо ну дуже хочеться, щоб такі спеціалісти звучали ще гучніше❤️🔥
20.02.202517:47
Підготували для вас цей надважливий епізод спеціально до річниці початку війни. Як завжди, буду вдячна за перегляд, коментарі та поширення.
15.02.202510:12
І наша постійна рубрика #Вікторина продовжуєм насолоджуватись «Дредами».
Сьогодні пройдемся по депресивному і кровавому срср, субкультури якого здивують.
Чим більше занурююсь у цю книгу тим більше закохуюсь у неї.
Підвʼязала до дня закоханих, майстриня слова😹
Сьогодні пройдемся по депресивному і кровавому срср, субкультури якого здивують.
Чим більше занурююсь у цю книгу тим більше закохуюсь у неї.
Підвʼязала до дня закоханих, майстриня слова😹
08.02.202513:00
Друзі, хто вже має і читає "Дреди..." або хоче зрозуміти, які детальки містяться в моїй новій книзі, дивіться, який інтерактив придумала прекрасна Валерія Пархоменко @safespacenahaba!
У себе на каналі за теґом #вікторина вона друкує різні прикольні тести за книгою 🩵
Гляньте і ви, перевірте себе. Поширюю верхній, найперший постик про "Дреди", від якого можете йти собі далі вниз.
Дуже рада, що текст породжує і такі форми перевірки і сприйняття:)
У себе на каналі за теґом #вікторина вона друкує різні прикольні тести за книгою 🩵
Гляньте і ви, перевірте себе. Поширюю верхній, найперший постик про "Дреди", від якого можете йти собі далі вниз.
Дуже рада, що текст породжує і такі форми перевірки і сприйняття:)
05.02.202516:55
Я знаю, що дуже часто тут пропадаю, і можу навіть показати головну причину, яка важить вже майже 10 кг і кілька днів тому відсвяткувала своє перше півріччя.
Пам'ятаю, що обіцяла детектив про "Ласочку" і таки собі обіцяю, що найближчим часом покажу, що цікавого знайшла. Маю також кілька небанальних знахідок, якими хочу з вами поділитися, але чесно — просто катастрофічно мало часу, плюс несеться наукова діяльність, яку я не розумію, як спинити.
Тим часом моя перша книжка — "Під подушку чи під ялинку" — розійшлася кількістю 4000 примірників (перший тираж). Я думаю, що до наступних свят допрацюю деякі штуки у тому тексті, щоб другий тираж вийшов з доповненнями.
Щодо другої книжки — "Дреди, батли і стіли", то вона крокує світом і тільки починає збирати відгуки, і я дуже радію, коли бачу, яку ж хвилю ностальгії вона приносить читачам. Хочу поділитися рецензією на Культкритиці від Валерії Сергєєвої, яка мене розчулила мало не до сліз.
І дуже чемно запрошую на презентацію, де збереться по-справжньому зірковий склад: Фоззі власною персоною, Колос із Фіолету і Синиця (пан археопанк, не інакше!)
🕐 7 лютого о 19:00
📌 Київ, Сенс, вулиця Хрещатик, 34
Вхід вільний, просто приходьте трошки раніше, щоб зайняти місця
Пам'ятаю, що обіцяла детектив про "Ласочку" і таки собі обіцяю, що найближчим часом покажу, що цікавого знайшла. Маю також кілька небанальних знахідок, якими хочу з вами поділитися, але чесно — просто катастрофічно мало часу, плюс несеться наукова діяльність, яку я не розумію, як спинити.
Тим часом моя перша книжка — "Під подушку чи під ялинку" — розійшлася кількістю 4000 примірників (перший тираж). Я думаю, що до наступних свят допрацюю деякі штуки у тому тексті, щоб другий тираж вийшов з доповненнями.
Щодо другої книжки — "Дреди, батли і стіли", то вона крокує світом і тільки починає збирати відгуки, і я дуже радію, коли бачу, яку ж хвилю ностальгії вона приносить читачам. Хочу поділитися рецензією на Культкритиці від Валерії Сергєєвої, яка мене розчулила мало не до сліз.
І дуже чемно запрошую на презентацію, де збереться по-справжньому зірковий склад: Фоззі власною персоною, Колос із Фіолету і Синиця (пан археопанк, не інакше!)
🕐 7 лютого о 19:00
📌 Київ, Сенс, вулиця Хрещатик, 34
Вхід вільний, просто приходьте трошки раніше, щоб зайняти місця
05.03.202512:18
У світлі гренландських епопей освіжу цей пост.
Тут море цікавих фільмів з експедицій до Гренландії з 1918 до 1965 років:
https://t.me/culturaldeprivation/275
Тут море цікавих фільмів з експедицій до Гренландії з 1918 до 1965 років:
https://t.me/culturaldeprivation/275
25.02.202521:59
Під звуки роботи ППО нарешті допишу обіцяний пост про "Ласачку". Восени минулого року Наталка Телегей скинула мені оцю прекрасну річ.
Мене заворожила манера виконання — такий своєрідний речитатив, наче читають замовляння, і те, що самі виконавці в цьому районі називають цей текст колисковою, і, звісно, текст:
– Ласачка, ласачка, де ти була?
– У Бога.
– Шо ти рабила?
– Палатєнєчко ткала.
– А шо ти заткала?
– Сальця кусочок.
– А де теє сальце?
– Мишка вкрала.
– А де тая мишка?
– Пид пічку пабігла.
– А де тая пічка?
– Залляла вадичка.
– А де та вадичка?
– Арли папили.
– А де ти арли?
– У ліс палетіли.
– А де той ліс?
– Квітками заріс.
– А де ти квітки?
– Парвали дівки.
– А де ти дівки?
– Пабрали парабкі.
– А де ти парабкі?
– На войну пішли.
– А де та вайна?
– Кінчилась вана!
Освіжимо трошки традиційну символіку.
Через те, що ласка веде нічний спосіб життя і живе в норах, вона сприймається як хтонічна тварина у фольклорі. Це одна з типових іпостасей домовика (а той, своєю чергою, пов'язаний з предками). Саме за її хутром вгадують, яку масть корів і коней краще купляти.
Ласочка тче у Бога полотно, за виконану роботу отримує потім шматок сала. Думаю, можна не нагадувати про норн, мойр, імовірну зону відповідальності Мокоші—Параскеви П'ятниці. Символіка ткання нитки долі, рушник як шлях — це все ми легко ловимо до сих пір.
Далі цікаво, що підключається інша хтонічна істота — мишка, яка під пічку побігла (ще один особливий локус у хаті, пов'язаний з домовиком і предками загалом). Про той світ нам також натякає і вода, яка заливає піч, і орли, які прилітаю попити цієї води, і ліс (очевидно, магічний, весь у квітах).
Найімовірніше, першим чином це була кумулятивна казка, де нанизувалися різні герої й місця дії, але з часом носіями традиції вона почала сприйматися саме як колискова. У подкасті "Пороблено" Олег Коробов пояснював, що "Ласачка" поширена саме на білорусько-українському пограниччі, і дійсно не співається, як звичайні колискові, а ритмічно промовляється. У такому випадку фольклористи завжди згадують про функціональність (бо основне завдання — щоб текст виконував поставлену задачу, а задача "Ласачки" — приспати дитину).
Водночас у коментарях під епізодом про колискові одна глядачка помітила, що пісня нагадує антивоєнну "Where have all the flowers gone?" Піта Сіґера. Ось текст, я прибрала очевидні повтори:
Where have all the flowers gone? (3)
Young girls have picked them everyone.
Oh, when will they ever learn? (2)
Where have all the young girls gone?
Gone for husbands everyone.
Where have all the husbands gone?
Gone for soldiers everyone.
Where have all the soldiers gone?
Gone to graveyards, everyone.
Where have all the graveyards gone?
Gone to flowers, everyone.
Where have all the flowers gone?
Young girls have picked them everyone.
Неозброєним оком видно дуже чіткі паралелі з дівчатами, які збирають квіти в "Ласачці". Починаємо копати — і навіть Вікіпедія каже, що Піт Сіґер написав цей твір 1955 року, надихнувшись піснею "Колода-дуда". Побачив її в "Тихому Доні" Шолохова. Колискова донських козаків, так вона виглядає у Шолохова:
— Колода-дуда, иде ж ты была?
— Коней стерегла — Чего выстерегла?
— Коня с седлом, с золотым махром.
— А иде ж твой конь? — За воротами стоит.
— А иде ж ворота? — Вода унесла.
— А иде ж вода? — Гуси выпили.
— А иде ж гуси? — В камыш ушли.
— А иде ж камыш? — Девки выкосили.
— А иде ж девки? — Девки замуж ушли.
— А иде ж казаки? — На войну пошли.
У цьому варіанті багато чого залишилися від казки, в якій війна завершується. Я знаходила і кілька авторських перекладів українською, але саме фольклорних аналогів поки не бачила. Може, хтось із вас натрапляв?
І замість П.С.: Днями у когось побачила таке (на жаль, не пригадую автора):
лютий 2022 — українці не вірять, що війна [повномасштабна] почнеться
лютий 2025 — українці не вірять, що війна закінчиться.
Добре, що ми зараз більш тверезі та відчувається, що знову згуртовані. Прикро, що за таких страшних умов. Дуже хочеться, щоб кінцівка "Ласачки" стала реальністю і для нас, але на наших умовах.
Мене заворожила манера виконання — такий своєрідний речитатив, наче читають замовляння, і те, що самі виконавці в цьому районі називають цей текст колисковою, і, звісно, текст:
– Ласачка, ласачка, де ти була?
– У Бога.
– Шо ти рабила?
– Палатєнєчко ткала.
– А шо ти заткала?
– Сальця кусочок.
– А де теє сальце?
– Мишка вкрала.
– А де тая мишка?
– Пид пічку пабігла.
– А де тая пічка?
– Залляла вадичка.
– А де та вадичка?
– Арли папили.
– А де ти арли?
– У ліс палетіли.
– А де той ліс?
– Квітками заріс.
– А де ти квітки?
– Парвали дівки.
– А де ти дівки?
– Пабрали парабкі.
– А де ти парабкі?
– На войну пішли.
– А де та вайна?
– Кінчилась вана!
Освіжимо трошки традиційну символіку.
Через те, що ласка веде нічний спосіб життя і живе в норах, вона сприймається як хтонічна тварина у фольклорі. Це одна з типових іпостасей домовика (а той, своєю чергою, пов'язаний з предками). Саме за її хутром вгадують, яку масть корів і коней краще купляти.
Ласочка тче у Бога полотно, за виконану роботу отримує потім шматок сала. Думаю, можна не нагадувати про норн, мойр, імовірну зону відповідальності Мокоші—Параскеви П'ятниці. Символіка ткання нитки долі, рушник як шлях — це все ми легко ловимо до сих пір.
Далі цікаво, що підключається інша хтонічна істота — мишка, яка під пічку побігла (ще один особливий локус у хаті, пов'язаний з домовиком і предками загалом). Про той світ нам також натякає і вода, яка заливає піч, і орли, які прилітаю попити цієї води, і ліс (очевидно, магічний, весь у квітах).
Найімовірніше, першим чином це була кумулятивна казка, де нанизувалися різні герої й місця дії, але з часом носіями традиції вона почала сприйматися саме як колискова. У подкасті "Пороблено" Олег Коробов пояснював, що "Ласачка" поширена саме на білорусько-українському пограниччі, і дійсно не співається, як звичайні колискові, а ритмічно промовляється. У такому випадку фольклористи завжди згадують про функціональність (бо основне завдання — щоб текст виконував поставлену задачу, а задача "Ласачки" — приспати дитину).
Водночас у коментарях під епізодом про колискові одна глядачка помітила, що пісня нагадує антивоєнну "Where have all the flowers gone?" Піта Сіґера. Ось текст, я прибрала очевидні повтори:
Where have all the flowers gone? (3)
Young girls have picked them everyone.
Oh, when will they ever learn? (2)
Where have all the young girls gone?
Gone for husbands everyone.
Where have all the husbands gone?
Gone for soldiers everyone.
Where have all the soldiers gone?
Gone to graveyards, everyone.
Where have all the graveyards gone?
Gone to flowers, everyone.
Where have all the flowers gone?
Young girls have picked them everyone.
Неозброєним оком видно дуже чіткі паралелі з дівчатами, які збирають квіти в "Ласачці". Починаємо копати — і навіть Вікіпедія каже, що Піт Сіґер написав цей твір 1955 року, надихнувшись піснею "Колода-дуда". Побачив її в "Тихому Доні" Шолохова. Колискова донських козаків, так вона виглядає у Шолохова:
— Колода-дуда, иде ж ты была?
— Коней стерегла — Чего выстерегла?
— Коня с седлом, с золотым махром.
— А иде ж твой конь? — За воротами стоит.
— А иде ж ворота? — Вода унесла.
— А иде ж вода? — Гуси выпили.
— А иде ж гуси? — В камыш ушли.
— А иде ж камыш? — Девки выкосили.
— А иде ж девки? — Девки замуж ушли.
— А иде ж казаки? — На войну пошли.
У цьому варіанті багато чого залишилися від казки, в якій війна завершується. Я знаходила і кілька авторських перекладів українською, але саме фольклорних аналогів поки не бачила. Може, хтось із вас натрапляв?
І замість П.С.: Днями у когось побачила таке (на жаль, не пригадую автора):
лютий 2022 — українці не вірять, що війна [повномасштабна] почнеться
лютий 2025 — українці не вірять, що війна закінчиться.
Добре, що ми зараз більш тверезі та відчувається, що знову згуртовані. Прикро, що за таких страшних умов. Дуже хочеться, щоб кінцівка "Ласачки" стала реальністю і для нас, але на наших умовах.
19.02.202520:02
Любі мої!
Несемося, як востаннє (хоча, на жаль, друга половина лютого в нас як ті історичні циклони має таку тенденцію), але я до вас з новою презентацією книжки.
Увечері в цю п'ятницю пропоную трошки перемкнутися, поностальгувати і затусити у мене на райончику. Буквально, бо місце зустрічі на Мінській в книгарні Є.
Книжка не лише показує вплив субкультур на соціальні та культурні зміни, а й дає змогу краще зрозуміти, як ці течії стали частиною української ідентичності.
Модерує Дарина Шевченко — CEO The Kyiv Independent
На вас чекає:
🔸Розмова про субкультури
🔸Автограф-сесія з авторкою
🔸Тепло та затишок нашої книгарні
🔸Вечір ностальгії
🕡 21 лютого (пʼятниця) о 18.30
📍 «Книгарня «Є» м. Київ, вул. Левка Лукʼяненка 29
Ⓜ️станція метро «Мінська»
📎Вхід вільний
Приходьте, щоб пообніматися та дізнатися більше про культурний розвиток України та відчути атмосферу різних епох❤️🔥
Несемося, як востаннє (хоча, на жаль, друга половина лютого в нас як ті історичні циклони має таку тенденцію), але я до вас з новою презентацією книжки.
Увечері в цю п'ятницю пропоную трошки перемкнутися, поностальгувати і затусити у мене на райончику. Буквально, бо місце зустрічі на Мінській в книгарні Є.
Книжка не лише показує вплив субкультур на соціальні та культурні зміни, а й дає змогу краще зрозуміти, як ці течії стали частиною української ідентичності.
Модерує Дарина Шевченко — CEO The Kyiv Independent
На вас чекає:
🔸Розмова про субкультури
🔸Автограф-сесія з авторкою
🔸Тепло та затишок нашої книгарні
🔸Вечір ностальгії
🕡 21 лютого (пʼятниця) о 18.30
📍 «Книгарня «Є» м. Київ, вул. Левка Лукʼяненка 29
Ⓜ️станція метро «Мінська»
📎Вхід вільний
Приходьте, щоб пообніматися та дізнатися більше про культурний розвиток України та відчути атмосферу різних епох❤️🔥
15.02.202510:12
Нова порція питань від Валерії з вікториною по "Дредах..." ❤️🔥
08.02.202513:00
Придумала нову рубрику, щоб була мотивація читати нонфікш:
#Вікторина
Замість того, щоб завалювати вас цікавими фактами, які ви не просили, зроблю інтерактив у вигляді тестів.
Теоретично має бути весело і цікаво. А хто дуже розумний матиме платформу для «Тю, а хіба це не всі знають???»
Сьогодні в етері: Дреди, батли & стіли Дарʼї Анцибор
Якщо сподобається ідея, поставите реакцію на цей пост)
#Вікторина
Замість того, щоб завалювати вас цікавими фактами, які ви не просили, зроблю інтерактив у вигляді тестів.
Теоретично має бути весело і цікаво. А хто дуже розумний матиме платформу для «Тю, а хіба це не всі знають???»
Сьогодні в етері: Дреди, батли & стіли Дарʼї Анцибор
«антропологічний калейдоскоп з різних субкультур, їхніх спогадів, пригод і цінностей.
Бо ж українська молодь усіляко виборювала своє право на ідентичність за часів і імперських, і радянських, і вже за незалежності, коли хотіла пізнавати себе і світ довкола через власне бачення смислів.»
Якщо сподобається ідея, поставите реакцію на цей пост)
29.01.202510:29
Лечу до вас з НЕЙМОВІРНИМИ новинами!
Ловіть квиток на неформальну тусовку поколінь (буквально!)🔥
Нарешті анонсую презентацію моєї книжки «Дреди, батли і "стіли"» ака справжню вечірку року!
Барабанний дріб, make some noise — і бронюйте 7 лютого, бо головні драйвери вечора:
🔸Біґьорл Dash — Дар’я Анцибор, фольклористка, антропологиня, авторка книги, співавторка подкасту «Пороблено»
🔸Легенда українського хіп-хопу — Олександр «Фоззі» Сидоренко, музикант гурту ТНМК, журналіст, письменник і співзасновник БФ «Згуртовані»
🔸Рокстар — Сергій «Колос» Мартинюк, фронтмен гурту Фіолет, письменник, арт-директор фестивалю Бандерштат і військовослужбовець ЗСУ
За модерацію відповідає панк «із археологічним досвідом» — Євген Синиця, який розуміється на бунті так само добре, як і на артефактах🙌
🕐 7 лютого о 19:00
📌 Київ, Сенс, вулиця Хрещатик, 34
Вхід вільний
Збирайте друзів, заряджайтеся емоціями й приходьте! Разом поринемо в атмосферу драйву й молодіжного духу❤️🔥
Чесно — ледь стрималася, щоб не заспойлерити раніше!
Ловіть квиток на неформальну тусовку поколінь (буквально!)🔥
Нарешті анонсую презентацію моєї книжки «Дреди, батли і "стіли"» ака справжню вечірку року!
Барабанний дріб, make some noise — і бронюйте 7 лютого, бо головні драйвери вечора:
🔸Біґьорл Dash — Дар’я Анцибор, фольклористка, антропологиня, авторка книги, співавторка подкасту «Пороблено»
🔸Легенда українського хіп-хопу — Олександр «Фоззі» Сидоренко, музикант гурту ТНМК, журналіст, письменник і співзасновник БФ «Згуртовані»
🔸Рокстар — Сергій «Колос» Мартинюк, фронтмен гурту Фіолет, письменник, арт-директор фестивалю Бандерштат і військовослужбовець ЗСУ
За модерацію відповідає панк «із археологічним досвідом» — Євген Синиця, який розуміється на бунті так само добре, як і на артефактах🙌
🕐 7 лютого о 19:00
📌 Київ, Сенс, вулиця Хрещатик, 34
Вхід вільний
Збирайте друзів, заряджайтеся емоціями й приходьте! Разом поринемо в атмосферу драйву й молодіжного духу❤️🔥
Чесно — ледь стрималася, щоб не заспойлерити раніше!
03.03.202520:44
Оскільки на вулиці березень і на Березняках я сьогодні побачила просто величезну зграю неп'яних омелюхів, сприймемо це за знак, що час поділитися цією піснею з "Трудів..." Чубинського.
21.02.202509:16
Товариство! 🌟
Нагадую, що сьогодні презентація моєї книжки на районі!
На вас чекає:
🔸Розмова про субкультури
🔸Автограф-сесія
🔸Вечір ностальгії
🕡 21 лютого о 18.30
📍 «Книгарня «Є» м. Київ, вул. Левка Лукʼяненка 29
Модерує Дарина Шевченко, CEO The Kyiv Independent, а в минулому постійна відвідувачка Труби і БЖ.
П.С. Тимура і Тотоші не буде, бо все ж треба вчасно лягати спати☺️
Нагадую, що сьогодні презентація моєї книжки на районі!
На вас чекає:
🔸Розмова про субкультури
🔸Автограф-сесія
🔸Вечір ностальгії
🕡 21 лютого о 18.30
📍 «Книгарня «Є» м. Київ, вул. Левка Лукʼяненка 29
Модерує Дарина Шевченко, CEO The Kyiv Independent, а в минулому постійна відвідувачка Труби і БЖ.
П.С. Тимура і Тотоші не буде, бо все ж треба вчасно лягати спати☺️
19.02.202517:49
Настали часи, коли не лише я зву до Пороблено на подкаст, але й мене часом запрошують.
Ловіть свіженьку розмову з Олександрою Підгаєвською, яка веде чудовий тримальнозозулькин подкаст "Як це пережити".
Говорили про хвилю зацікавлення фольклором та його реактуалізацію, про мою книгу "Дреди, батли і стіли", Різдво, Масляну та навіть меми:)
Ловіть свіженьку розмову з Олександрою Підгаєвською, яка веде чудовий тримальнозозулькин подкаст "Як це пережити".
Говорили про хвилю зацікавлення фольклором та його реактуалізацію, про мою книгу "Дреди, батли і стіли", Різдво, Масляну та навіть меми:)
14.02.202516:13
Освіжу тут пост про оцтові валентинки. Таку саме час слати всім західним союзникам і виборцям Трампа.
А ще якщо не бачили, то в нас на @poroblenopodcast вийшов класний випуск про любовні привороти з легендарним Михайлом Красиковим:
https://youtu.be/OKYZSJfFX6E?si=FqXrOHe27M7o5yka
Тому якщо хочете трошки відволіктися від цього трешачка, спершу читність про валентинки по-британськи, а тоді про нас не забудьте:)
А ще якщо не бачили, то в нас на @poroblenopodcast вийшов класний випуск про любовні привороти з легендарним Михайлом Красиковим:
https://youtu.be/OKYZSJfFX6E?si=FqXrOHe27M7o5yka
Тому якщо хочете трошки відволіктися від цього трешачка, спершу читність про валентинки по-британськи, а тоді про нас не забудьте:)
07.02.202521:26
Досі в приємному шоці, що ця подія сталася саме так і саме такою. Дякую всім, хто її організував і зміг долучитися🩵
Пераслаў з:
Книжкові історії
27.01.202515:14
2 книги — одна культура. Вирішили з Лабораторією подарувати комусь набір українського нон-фіку — «Це вам не естрада» і «Дреди, батли і «стіли» 🔥
Щоб взяти участь:
1. Підписатися на книжковий блог @call_me_booklover
2. Підписатися на блог видавництва @laboratoryua
3. Пошерити допис друзям.
4. Натисну чарівну кнопочку «Беру участь» на каналі @call_me_booklover
Нехай щастить 💘
Кількість переможців: 1
Дата завершення: 03.02.2025 18:00
Щоб взяти участь:
1. Підписатися на книжковий блог @call_me_booklover
2. Підписатися на блог видавництва @laboratoryua
3. Пошерити допис друзям.
4. Натисну чарівну кнопочку «Беру участь» на каналі @call_me_booklover
Нехай щастить 💘
Кількість переможців: 1
Дата завершення: 03.02.2025 18:00
Пераслаў з:
Пороблено Подкаст
27.02.202516:35
26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Пераслаў з:Пороблено Подкаст
20.02.202517:47
Остання декада лютого закарбувалася як найтемніший час у новітній українській історії. Розстріли Небесної сотні на Майдані, початок російсько-української війни, анексія Криму, повномасштабне вторгнення, і ось нині черговий надскладний період, пов’язаний із тиском щодо перемовин. Війни супроводжують людство впродовж усієї його історії. У цьому випуску “Пороблено” антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynka Тіна Полек розповідає, чому люди починають війни, якою є природа насилля і як її вивчають антропологи.
У цьому епізоді ви дізнаєтеся:
📍 Що таке антропологія війни?
📍 Чому стає можливий геноцид?
📍 Яка в ньому роль пропаганди?
📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?
📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
У цьому епізоді ви дізнаєтеся:
📍 Що таке антропологія війни?
📍 Чому стає можливий геноцид?
📍 Яка в ньому роль пропаганди?
📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?
📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
19.02.202517:49
Привіт, спільното! Радію, що можу поділитись з вами новим епізодом "Як це пережити?!".
В ньому разом з Дар'єю Анцибор — фольклористкою та антропологинею, яка відома своїми дослідженнями українських традицій, свят та субкультур, говоримо про таке:
1. Як традиційні українські обряди впливають на емоційний стан сучасної людини? Чи можуть вони бути інструментом для подолання стресу та тривоги?
2. Як належність до певної субкультури впливає на емоційний стан її учасників? Чи є субкультури своєрідною формою терапії?
3. Як змінилося сприйняття та святкування традиційних свят в умовах війни? Чи спостерігаються нові емоційні акценти або ритуали?
4. Як жарти та меми допомагають людям справлятися з важкими емоціями та травматичними подіями?
А ще – збираємо ваші донати на тактичні потреби Окремої групи спецпризначення ГУР МО України.
Й запрошую вас охочих підтримати створення подкасту на МоноБазі. Серед всіх, хто в лютому доєднається до спільноти, я розіграю книгу з афтографом-побажанням від Дар’ї "Дреди, батли та стіли. Два століття субкультур в Україні".
В ньому разом з Дар'єю Анцибор — фольклористкою та антропологинею, яка відома своїми дослідженнями українських традицій, свят та субкультур, говоримо про таке:
1. Як традиційні українські обряди впливають на емоційний стан сучасної людини? Чи можуть вони бути інструментом для подолання стресу та тривоги?
2. Як належність до певної субкультури впливає на емоційний стан її учасників? Чи є субкультури своєрідною формою терапії?
3. Як змінилося сприйняття та святкування традиційних свят в умовах війни? Чи спостерігаються нові емоційні акценти або ритуали?
4. Як жарти та меми допомагають людям справлятися з важкими емоціями та травматичними подіями?
А ще – збираємо ваші донати на тактичні потреби Окремої групи спецпризначення ГУР МО України.
Й запрошую вас охочих підтримати створення подкасту на МоноБазі. Серед всіх, хто в лютому доєднається до спільноти, я розіграю книгу з афтографом-побажанням від Дар’ї "Дреди, батли та стіли. Два століття субкультур в Україні".
Пераслаў з:Пороблено Подкаст
12.02.202512:04
Як реагували наші предки, якщо дитина народжувалася з зубами?
Оскільки це трапляється дуже рідко, то цьому явищу надавали магічного значення. У давнину вважали, що на таку дитину чекає особливе майбутнє — стане великою особистістю або ж матиме зв’язок із потойбічним світом.
«Також часто говорили, що це може бути відьмак чи навіть дводушник. Вірили, що ця людина не така, як всі, та володіє знаннями, недоступними звичайним смертним. І ці знання вона, скоріш за все, отримала від нечистого», — розповідає Дарʼя Анцибор у випуску «Народні знання про зуби: символіка, вірування, лікування».
Приміром, у деяких легендах згадується, що начебто Чингісхан народився з повним набором зубів.
Зуби, що ростуть у два ряди або мають незвичайну форму, також сприймалися як знак містичної обраності. Наші предки вважали, що такі люди мають зв’язок з потойбічним світом.
🦷 Хто займався лікуванням зубів, якщо стоматологів не було?
🦷 Як мерці допомагали побороти зубний біль?
🦷 Що робили, коли випадав перший молочний зуб?
🦷 Чому могли носити на шиї вовчі зуби?
Про це і не тільки — у нашому новому епізоді з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=9mObvNI7SEA
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Оскільки це трапляється дуже рідко, то цьому явищу надавали магічного значення. У давнину вважали, що на таку дитину чекає особливе майбутнє — стане великою особистістю або ж матиме зв’язок із потойбічним світом.
«Також часто говорили, що це може бути відьмак чи навіть дводушник. Вірили, що ця людина не така, як всі, та володіє знаннями, недоступними звичайним смертним. І ці знання вона, скоріш за все, отримала від нечистого», — розповідає Дарʼя Анцибор у випуску «Народні знання про зуби: символіка, вірування, лікування».
Приміром, у деяких легендах згадується, що начебто Чингісхан народився з повним набором зубів.
Зуби, що ростуть у два ряди або мають незвичайну форму, також сприймалися як знак містичної обраності. Наші предки вважали, що такі люди мають зв’язок з потойбічним світом.
🦷 Хто займався лікуванням зубів, якщо стоматологів не було?
🦷 Як мерці допомагали побороти зубний біль?
🦷 Що робили, коли випадав перший молочний зуб?
🦷 Чому могли носити на шиї вовчі зуби?
Про це і не тільки — у нашому новому епізоді з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=9mObvNI7SEA
Слухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Пераслаў з:tereveni 📚💬
T
07.02.202521:26
вдалась преза!
олдскульні історії, сміх, питання з зали. і так гладеееенько!
олдскульні історії, сміх, питання з зали. і так гладеееенько!
11.01.202519:16
Сама я не дивлюся "Гру в кальмара", але є люди довкола, які дивляться і згадують, що це ж я колись писала про гру в камінчики.
Оскільки народу з тих пір додалося чимало, то освіжаю посилання на обидва пости:
Отут я показувала, як калашські дівчата грають у камінчики на півночі Пакистану:
https://t.me/culturaldeprivation/255
А отут далі розповідала, як воно було в нас і давала посилання на прекрасні роботи Марії Пошивайло та Анатолія Гейка (цей науковець взагалі монографію суто про цю гру написав!):
https://t.me/culturaldeprivation/258 і https://t.me/culturaldeprivation/259
До речі, стосовно назви "барди" щодо товстих круглячків, то додам, що, судячи з усього, це може бути від 'бардака', тобто тюркське слово. Хто ще не бачив наш із Олексієм Сокирком випуск про те, що вживали в часи Козаччини, то вам сюди:
https://youtu.be/SnwpBBXe_FU?si=BywXn4jQ5ZlEDL_6
Ми там якраз про бардачників теж згадували.
Оскільки народу з тих пір додалося чимало, то освіжаю посилання на обидва пости:
Отут я показувала, як калашські дівчата грають у камінчики на півночі Пакистану:
https://t.me/culturaldeprivation/255
А отут далі розповідала, як воно було в нас і давала посилання на прекрасні роботи Марії Пошивайло та Анатолія Гейка (цей науковець взагалі монографію суто про цю гру написав!):
https://t.me/culturaldeprivation/258 і https://t.me/culturaldeprivation/259
До речі, стосовно назви "барди" щодо товстих круглячків, то додам, що, судячи з усього, це може бути від 'бардака', тобто тюркське слово. Хто ще не бачив наш із Олексієм Сокирком випуск про те, що вживали в часи Козаччини, то вам сюди:
https://youtu.be/SnwpBBXe_FU?si=BywXn4jQ5ZlEDL_6
Ми там якраз про бардачників теж згадували.
Паказана 1 - 24 з 304
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.