Чашка з блішками
Письменниця, маркетологиня та просто файна дівчина.
Пишу фантастичну дилогію "Промені Аласі", перша книга ось-ось на полицях видавництва "Уроборос".
Mother of dragons - @korzhalisa
Знайти мене в digital/передзамовити книгу - https://linktr.ee/alisa.korzh
Пишу фантастичну дилогію "Промені Аласі", перша книга ось-ось на полицях видавництва "Уроборос".
Mother of dragons - @korzhalisa
Знайти мене в digital/передзамовити книгу - https://linktr.ee/alisa.korzh
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаApr 01, 2024
Дадана ў TGlist
Dec 17, 2024Прыкрепленая група
Чашка з блішками Chat
4
Падпісчыкаў
446
24 гадз.
1-0.2%Тыдзень0-0.1%Месяц00%
Індэкс цытавання
0
Згадкі1Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах1
Сярэдняе ахоп 1 паста
98
12 гадз.980%24 гадз.980%48 гадз.980%
Узаемадзеянне (ER)
18.37%
Рэпостаў0Каментары0Рэакцыі18
Узаемадзеянне па ахопу (ERR)
21.92%
24 гадз.0%Тыдзень
1.35%Месяц
3.14%
Ахоп 1 рэкламнага паста
774
1 гадз.35645.99%1 – 4 гадз.00%4 - 24 гадз.00%
Усяго пастоў за 24 гадзіны
4
Дынаміка
3
Апошнія публікацыі ў групе "Чашка з блішками"
23.04.202518:11
🌊 Передивляюся перший сезон Аркейн ('Arcane', Netflix) і вкотре захоплююсь, наскільки ж талановито зроблена історія і як круто особисті драми вплетені в політичну канву.
У кожного персонажа й у кожної сторони є своя мораль, логіка і принципи, яким охоче віриш. Сторін багато і кожна дійсно потрібна і відіграє свою роль (мені, наприклад, таке важко будувати). Я мовчу про мальовку, пропрацювання персонажів і усе все 🥰
Та є кілька моментів, які я не дуже зрозуміла:
1. Сам світ. Тобто, нам натякають, що він сильно більший, і що там була якась передісторія, але я не дуже це зчитала. Проте я ще не бачила другого сезону, тож може там буде дільше.
2. Я не дуже повірила, коли маленька Паудер так легко кинулась до Сілко в обійми після сварки з сестрою. Дитина, що виросла в такому світі, вчиться не довіряти так легко, а тут прям секундна довіра.
Якщо любите політично-соціальні історії в фентезійному сетінгу - це воно.
#подивитись
P.S.: Ой, а ще я дописала сильно чорнову чернетку сьомого розділу. Ну то таке.
У кожного персонажа й у кожної сторони є своя мораль, логіка і принципи, яким охоче віриш. Сторін багато і кожна дійсно потрібна і відіграє свою роль (мені, наприклад, таке важко будувати). Я мовчу про мальовку, пропрацювання персонажів і усе все 🥰
Та є кілька моментів, які я не дуже зрозуміла:
1. Сам світ. Тобто, нам натякають, що він сильно більший, і що там була якась передісторія, але я не дуже це зчитала. Проте я ще не бачила другого сезону, тож може там буде дільше.
2. Я не дуже повірила, коли маленька Паудер так легко кинулась до Сілко в обійми після сварки з сестрою. Дитина, що виросла в такому світі, вчиться не довіряти так легко, а тут прям секундна довіра.
Якщо любите політично-соціальні історії в фентезійному сетінгу - це воно.
#подивитись
P.S.: Ой, а ще я дописала сильно чорнову чернетку сьомого розділу. Ну то таке.
22.04.202514:23
🙊Вже цього тижня в Києві відбудеться "Книжкова країна"
Цього разу я на неї не потрапляю, але якщо ви автор/авторка, що хоче видати книгу - це чудова можливість для умовного "аналізу ринку" і нетворкінгу 🌟
Минулого року в цей час я тільки закінчувала першу книгу і якраз шукала, куди ж її подавати. Так от, книжкові фестивалі - це шанс буквально познайомитись із видавцями і запітчити їм свою ідею. Часто на стендах чи подіях можна знайти власників видавництв (якщо це невелике видавництво), шеф-редакторів або інших представників, які охоче з вами поспілкуються, от чесно. Для того і є фестивалі.
😭 Про що можна говорити із видавцями на фестивалях?
🌟 Які видавничі плани і що хочуть бачити у видавничому портфелі
🌟 Які жанри/історії наразі шукають
🌟 Як і коли краще подаватись
🌟 Розказати про свою ідею/історію
Знаю, наважитись підійти іноді дуже важко, але це того варте! Рік тому я так познайомилась із шеф-редакторкою "Ранку" і навіть отримала від неї візитівку з її особистою поштою для подачі рукопису (ось тут трохи писала про це 🫣)
А ще, книжкові фестивалі - це просто весело❤️
#виданнякниги
Цього разу я на неї не потрапляю, але якщо ви автор/авторка, що хоче видати книгу - це чудова можливість для умовного "аналізу ринку" і нетворкінгу 🌟
Минулого року в цей час я тільки закінчувала першу книгу і якраз шукала, куди ж її подавати. Так от, книжкові фестивалі - це шанс буквально познайомитись із видавцями і запітчити їм свою ідею. Часто на стендах чи подіях можна знайти власників видавництв (якщо це невелике видавництво), шеф-редакторів або інших представників, які охоче з вами поспілкуються, от чесно. Для того і є фестивалі.
😭 Про що можна говорити із видавцями на фестивалях?
🌟 Які видавничі плани і що хочуть бачити у видавничому портфелі
🌟 Які жанри/історії наразі шукають
🌟 Як і коли краще подаватись
🌟 Розказати про свою ідею/історію
Знаю, наважитись підійти іноді дуже важко, але це того варте! Рік тому я так познайомилась із шеф-редакторкою "Ранку" і навіть отримала від неї візитівку з її особистою поштою для подачі рукопису (ось тут трохи писала про це 🫣)
А ще, книжкові фестивалі - це просто весело❤️
#виданнякниги
21.04.202512:00
🗡 Цими вихідними трохи упоролась і накатала +- 10 тис. слів сьомого розділу, майже завершивши його чернетку. Незмінними помічниками у цьому процесі стали:
💜 детальний план розділу. Це дозволяло просто писати, а не думати, що ж там має бути далі.
💜 Pomofocus. Мій найкращий баді для утримання фокусу.
💜 килимок для йоги. Бо спина волала про допомогу.
Зрозуміла, що я дуже люблю закривати сюжетні лінії, отримую від цього щире задоволення. Так як цей розділ передостанній в усій дилогії - тут цього багато і це такий кайф!
💜 детальний план розділу. Це дозволяло просто писати, а не думати, що ж там має бути далі.
💜 Pomofocus. Мій найкращий баді для утримання фокусу.
💜 килимок для йоги. Бо спина волала про допомогу.
Зрозуміла, що я дуже люблю закривати сюжетні лінії, отримую від цього щире задоволення. Так як цей розділ передостанній в усій дилогії - тут цього багато і це такий кайф!
17.04.202512:15
🙊Там видавництво "Уроборос" щось такееее красиве придумало до "Променів Аласі" 🙊
Не певна, що можу зараз щось розказувати чи показувати, але дуже красиво 🥰
Пальці зудять і серденько колотиться як гарно🫣
Не певна, що можу зараз щось розказувати чи показувати, але дуже красиво 🥰
Пальці зудять і серденько колотиться як гарно🫣
08.04.202507:44
💐Я рідко перечитую книги, але перед "Біснуватим" Бардуго вирішила перечитати "Дев'ятий дім" - і я кайфую.
Я читала її дуже давно і віддалено пам'ятаю, що мені не сподобався фінал, в плані чим обернулась вся та детективна історія, але все, що до цього і поза цим - це клас. Я взагалі люблю Бардуго і читала всі її серії - про Аліну (дочитала), Шістку (дочитала), Про Ніколая (почала і кинула, бо нудно), але для мене серія про Алекс - це найкраще у Бардуго. Тут відчувається віддочена роками майстерність авторки + це не фентезі-фентезі, а містично-готично-академічне фентезі, яке я люблю значно більше (привіт, готична юність).
Чому я б повчилась у Бардуго?
🌟Об'ємні персонажі. У Бардуго всі персонажі доволі класні, але Алекс для мене топ. Вона "сіра", неправильна, антигеройка. Вона груба, неввічлива і темна. Але при цьому ти настільки проникаєшся нею, що капець. У персонажів Бардуго завжди є минуле, характер і об'єм. Вони живі. Це те, чого я не відчула в "Темному спадкоємці".
🌟Світ з купою деталей. У фентезі світ є чи не ще одним героєм історії, і в світах Бардуго завжди купа нюансів, які й роблять їх справжніми. Тут маємо Єль, але як же круто вона накинула на нього оцей флер таємних товариств та привидності. Ну я вірю.
🌟Закінчувати розділи кліфгенгерами. Це я помітила у неї ще в "Тіні і кістці". Кожен розділ Бардуго закінчує фразою чи подією, яка спонукає тебе тут-таки читати далі. Я і сама стараюсь робити саме так - кожен епізод і розділ закінчувати гачком.
🌟Жодного зайвого слова чи деталі. Кожне речення на своєму місці. Навіть якщо це якийсь довгий опис, то він для чогось працює - додає об'єму світу, розкриває персонажа, дає гачок. Це класна робота автора, моя повага. Дуже подобається її стиль письма - прості влучні речення, без пафосу чи графоманії.
Смакую як можу, аж не хочеться поспішати.
#почитати
Я читала її дуже давно і віддалено пам'ятаю, що мені не сподобався фінал, в плані чим обернулась вся та детективна історія, але все, що до цього і поза цим - це клас. Я взагалі люблю Бардуго і читала всі її серії - про Аліну (дочитала), Шістку (дочитала), Про Ніколая (почала і кинула, бо нудно), але для мене серія про Алекс - це найкраще у Бардуго. Тут відчувається віддочена роками майстерність авторки + це не фентезі-фентезі, а містично-готично-академічне фентезі, яке я люблю значно більше (привіт, готична юність).
Чому я б повчилась у Бардуго?
🌟Об'ємні персонажі. У Бардуго всі персонажі доволі класні, але Алекс для мене топ. Вона "сіра", неправильна, антигеройка. Вона груба, неввічлива і темна. Але при цьому ти настільки проникаєшся нею, що капець. У персонажів Бардуго завжди є минуле, характер і об'єм. Вони живі. Це те, чого я не відчула в "Темному спадкоємці".
🌟Світ з купою деталей. У фентезі світ є чи не ще одним героєм історії, і в світах Бардуго завжди купа нюансів, які й роблять їх справжніми. Тут маємо Єль, але як же круто вона накинула на нього оцей флер таємних товариств та привидності. Ну я вірю.
🌟Закінчувати розділи кліфгенгерами. Це я помітила у неї ще в "Тіні і кістці". Кожен розділ Бардуго закінчує фразою чи подією, яка спонукає тебе тут-таки читати далі. Я і сама стараюсь робити саме так - кожен епізод і розділ закінчувати гачком.
🌟Жодного зайвого слова чи деталі. Кожне речення на своєму місці. Навіть якщо це якийсь довгий опис, то він для чогось працює - додає об'єму світу, розкриває персонажа, дає гачок. Це класна робота автора, моя повага. Дуже подобається її стиль письма - прості влучні речення, без пафосу чи графоманії.
Смакую як можу, аж не хочеться поспішати.
#почитати
06.04.202510:52
👼 Віддала альфам шостий розділ й отримала цілком непогані відгуки (святі люди 🙏)
Звісно, місцями треба допрацювати (переписати початок, моментами додати епічності-логічності, додати один епізод для твісту, тощо), але загалом я ним задоволена. Сцена, за яку я сильно-сильно переживала, вийшла добре і несе саме ті смисли, що я й хотіла, конфлікт в кінці обґрунтований, кліфгенгер працює. Я б навіть сказала, що це поки що мій улюблений розділ другої частини. В ньому багато динаміки, багато емоцій (дуже багато!), нарешті стаються кілька подій, до яких і персонажі, і я дуже довго йшли. Трохи пишаюсь собою.
Та є одна проблема - я геть не знаю, що буде далі.
До кінця книги (і всієї історії) залишилось два розділи, але наразі вони погано пропрацьовані. Я маю фабулу, розумію, що має статись, є якась старезна чернетка - і це все. Я ніколи не вірила, що дійду до цього, тому в усіх ітераціях редагування пропускала фінал з думкою: "Ой, треба до нього ще дожити, ще все сто разів зміниться." І ось я, трясця, в цій точці. Відчуваю розгубленість і фрустрацію.
Але якось воно буде.
Фінал має бути епічним.
#променіаласі #процес
Звісно, місцями треба допрацювати (переписати початок, моментами додати епічності-логічності, додати один епізод для твісту, тощо), але загалом я ним задоволена. Сцена, за яку я сильно-сильно переживала, вийшла добре і несе саме ті смисли, що я й хотіла, конфлікт в кінці обґрунтований, кліфгенгер працює. Я б навіть сказала, що це поки що мій улюблений розділ другої частини. В ньому багато динаміки, багато емоцій (дуже багато!), нарешті стаються кілька подій, до яких і персонажі, і я дуже довго йшли. Трохи пишаюсь собою.
Та є одна проблема - я геть не знаю, що буде далі.
До кінця книги (і всієї історії) залишилось два розділи, але наразі вони погано пропрацьовані. Я маю фабулу, розумію, що має статись, є якась старезна чернетка - і це все. Я ніколи не вірила, що дійду до цього, тому в усіх ітераціях редагування пропускала фінал з думкою: "Ой, треба до нього ще дожити, ще все сто разів зміниться." І ось я, трясця, в цій точці. Відчуваю розгубленість і фрустрацію.
Але якось воно буде.
Фінал має бути епічним.
#променіаласі #процес
30.03.202508:56
Сьогодні мені наснилася сестра.
Вона показувала мені величезний будинок з тисячею кімнат і розповідала про кожну, а я слухала й не перебивала. Потім я сказала, що сильно сумую і що мені дуже її не вистачає. А ще - що я присвятила їй книгу, яка має скоро вийти друком. Вона сказала, що це мило й обійняла мене.
Прокинулася я в сльозах і з теплим гірко-солодким відчуттям на серці.
Присвячувати комусь книги - так чудово. Хоча б заради цього варто їх писати ❤️
Вона показувала мені величезний будинок з тисячею кімнат і розповідала про кожну, а я слухала й не перебивала. Потім я сказала, що сильно сумую і що мені дуже її не вистачає. А ще - що я присвятила їй книгу, яка має скоро вийти друком. Вона сказала, що це мило й обійняла мене.
Прокинулася я в сльозах і з теплим гірко-солодким відчуттям на серці.
Присвячувати комусь книги - так чудово. Хоча б заради цього варто їх писати ❤️
29.03.202516:46
📖"Поки бувай" Кейт Бромлі, 🌟книголав
Відгук трохи хаотичний, бо останнім часом хаос - моя стихія 🤷
❤️Що мені сподобалось
❤️ Типовість. Це доволі типовий ромком, що є і плюсом, і мінусом. В моєму випадку це був плюс, бо хотілось саме цього. Схема відома, події передбачувані - чудово.
❤️ Італія. Я люблю Італію, тут її багато. Желато-мак'ято.
❤️ Сподобалось, що підіймаються ідеї пошуку себе в будь-якому віці, вибору себе і своїх бажань over бажань чоловіка й ідея іти за мрією.
❤️ Взагалі, сподобалась друга половани книги, коли персонажка нарешті стала вести себе адекватно і я почала вірити. Насправді, сам розвиток стосунків також сподобався, коли вони стали розмовляти словами через рот.
😔 Що мені не сподобалось (можуть бути спойлери)
🟡Перша половина книги, де гг вела себе як трохи неадекватно-істерична особа. Її висновки дивні, як і дії, і причини для цих дій, мої очі регулярно закочувались. Аби створити хімію між персонажами, не обов'язково змушувати їх бути аж такими нелогічними.
🟡Геть не обґрунтоване enemies to lovers. Ну не було в неї причини гейтити його, якісь дитячі образи. Особливо шкода, що тут можна було зробити enemies to lovers, просто з його боку, а не з її, бо, на секунду, він письменник і вона зламала його ноутбук, де була його трьохтижнева робота! Навіть я її гейтила в цей момент, проте він почав раптово фліртувати, на що я така: "Щооооо" (нагадування - робіть бекапи)
🟡Концепт "дуже багатого мужика і бідної дівчини". Не обов'язково було робити його аж таким казково багатим. Інша справа, якби це впливало на сюжет, але ні. Просто створило кліше.
🟡Героїня-невдаха, яку ось-ось кинув хлопець, бо не цінував її таку класну. Чому персонажка завжди має бути покинутою і нещасною?
🟡Щось із текстом. Місцями дууууже складні речення, перенасичення зайвими дієприслівниками і час, що скаче від минулого в теперішнє і назад. Все це ускладнює текст і дуже хотілось сильно поредагувати його. Приклад:
і одразу за цим
"Вирішивши зачекати, дістаю телефон і роблю те, що завжди, коли доводиться якось коротати час: дивлюся на наші з Ґреґом старі фото. Знаю, це зовсім не здоровий вихід, але, попри всю ексцентричність, я — людина звички.”
Відчуваєте, як складно сприймається і скаче час? Отож.
В цілому, це було приємно, легко і в задоволення, проте на один раз. Якщо хочеться чогось літнього, ненав'язливого і з присмаком Італії - це воно.
Ставлю 🌟🌟🌟🌟 (3,5/5), хоча могла бути четвірка, якби не перша половина книги.
#почитати
Відгук трохи хаотичний, бо останнім часом хаос - моя стихія 🤷
Найбільше у світі Віолетта прагне закінчити школу дизайну та працювати в сфері моди, тож бере участь у модному конкурсі, що має змінити все її життя. Конкурсу передує трьохмісячне стажування в Римі й, звісно, життя Віолетти змінюється назавжди.
❤️Що мені сподобалось
❤️ Типовість. Це доволі типовий ромком, що є і плюсом, і мінусом. В моєму випадку це був плюс, бо хотілось саме цього. Схема відома, події передбачувані - чудово.
❤️ Італія. Я люблю Італію, тут її багато. Желато-мак'ято.
❤️ Сподобалось, що підіймаються ідеї пошуку себе в будь-якому віці, вибору себе і своїх бажань over бажань чоловіка й ідея іти за мрією.
❤️ Взагалі, сподобалась друга половани книги, коли персонажка нарешті стала вести себе адекватно і я почала вірити. Насправді, сам розвиток стосунків також сподобався, коли вони стали розмовляти словами через рот.
😔 Що мені не сподобалось (можуть бути спойлери)
🟡Перша половина книги, де гг вела себе як трохи неадекватно-істерична особа. Її висновки дивні, як і дії, і причини для цих дій, мої очі регулярно закочувались. Аби створити хімію між персонажами, не обов'язково змушувати їх бути аж такими нелогічними.
🟡Геть не обґрунтоване enemies to lovers. Ну не було в неї причини гейтити його, якісь дитячі образи. Особливо шкода, що тут можна було зробити enemies to lovers, просто з його боку, а не з її, бо, на секунду, він письменник і вона зламала його ноутбук, де була його трьохтижнева робота! Навіть я її гейтила в цей момент, проте він почав раптово фліртувати, на що я така: "Щооооо" (нагадування - робіть бекапи)
🟡Концепт "дуже багатого мужика і бідної дівчини". Не обов'язково було робити його аж таким казково багатим. Інша справа, якби це впливало на сюжет, але ні. Просто створило кліше.
🟡Героїня-невдаха, яку ось-ось кинув хлопець, бо не цінував її таку класну. Чому персонажка завжди має бути покинутою і нещасною?
🟡Щось із текстом. Місцями дууууже складні речення, перенасичення зайвими дієприслівниками і час, що скаче від минулого в теперішнє і назад. Все це ускладнює текст і дуже хотілось сильно поредагувати його. Приклад:
“Відкинувши цю гнітючу думку, я перенесла свої тривоги на те, щоб рішуче крокувати вперед, прокладаючи шлях до кафе зі столиками надворі. Зупинившись біля невисокої перегородки, побачила, що там настільки людно, що всі столики зайняті."
і одразу за цим
"Вирішивши зачекати, дістаю телефон і роблю те, що завжди, коли доводиться якось коротати час: дивлюся на наші з Ґреґом старі фото. Знаю, це зовсім не здоровий вихід, але, попри всю ексцентричність, я — людина звички.”
Відчуваєте, як складно сприймається і скаче час? Отож.
В цілому, це було приємно, легко і в задоволення, проте на один раз. Якщо хочеться чогось літнього, ненав'язливого і з присмаком Італії - це воно.
Ставлю 🌟🌟🌟🌟 (3,5/5), хоча могла бути четвірка, якби не перша половина книги.
#почитати
28.03.202515:59
🗡 Дочитала "Темне сходження" Пакат і мені треба час, аби зрозуміти, що я про все це думаю 👀
Тим часом взялась перечитувати "Дев'ятий дім" Бардуго, бо читала її дуже давно і хочеться освіжити в пам'яті події і персонажів перед "Біснуватим". Пам'ятаю, що тоді мені сподобалось все, окрім основного твіста у фіналі 🙂 Цікаво поглянути на нього іще раз.
Потроху структурно редагую свій шостий розділ. Вже є десь половинка. Дуже хочеться за вихідні хоча б розставити всі сцени по місцях і накидати перший драфт 🤞
Що цікавого читаєте зараз?
Тим часом взялась перечитувати "Дев'ятий дім" Бардуго, бо читала її дуже давно і хочеться освіжити в пам'яті події і персонажів перед "Біснуватим". Пам'ятаю, що тоді мені сподобалось все, окрім основного твіста у фіналі 🙂 Цікаво поглянути на нього іще раз.
Потроху структурно редагую свій шостий розділ. Вже є десь половинка. Дуже хочеться за вихідні хоча б розставити всі сцени по місцях і накидати перший драфт 🤞
Що цікавого читаєте зараз?
26.03.202518:13
✍️Нещодавно знайшла чернетку мого першого рукопису - фентезі про дівчину, що має унікальний дар і може знайти будь-що і будь-кого, якщо захоче.
Скандали, інтриги, зради, неочікувані твісти. Ось тільки він недописаний.
16 розділів, 60 тисяч слів, 4 роки "в столі" і один сюжетний глухий кут, з якого я так і не змогла вийти. Просто нагадування, що якщо не вийшло з першого разу - не біда. Може вийти з другого.
А цю історію я, певно, колись таки допишу. Чи перепишу, чого вже там.
Скандали, інтриги, зради, неочікувані твісти. Ось тільки він недописаний.
16 розділів, 60 тисяч слів, 4 роки "в столі" і один сюжетний глухий кут, з якого я так і не змогла вийти. Просто нагадування, що якщо не вийшло з першого разу - не біда. Може вийти з другого.
А цю історію я, певно, колись таки допишу. Чи перепишу, чого вже там.
25.03.202513:10
💔В будинок першої вчительки з літератури моєї прекрасної альфи Діани вчора прилетів шахед.
Учениці вирішили підтримати вчительку, тому придумали розіграш трьох красивенних дитячих книжок за донат:
💜"Як Зоряний птах свою пісню шукав" Анна Дьоміна
💜"Маленька одноріжка" Ріаннон Філдінг
💜"Трішки магії в повітрі" Фабріс Колен
Умови розіграшу:
- Задонатити від 50 грн. на картку вчительки:
- Написати організаторці в Інстаграм і попросити "білетик" для розіграшу. 1 донат - 1 номер, 1 людина- 1 номер 💛
- В суботу рандомно визначать переможця і відправлять книги🫶 Книжки просто неймовірні! Якщо у вас є діти або ж просто улюблені вчительки - це чудова нагода.
Всі деталі та відео - в цьому пості.
Певна, Оксана Романівна - чудова вчителька, адже виховала в Діані любов до книг та історій, а ще вміння їх аналізувати, яким я захоплююсь ❤️
Вчителі - то золото.
Особливо такі 🙏
Учениці вирішили підтримати вчительку, тому придумали розіграш трьох красивенних дитячих книжок за донат:
💜"Як Зоряний птах свою пісню шукав" Анна Дьоміна
💜"Маленька одноріжка" Ріаннон Філдінг
💜"Трішки магії в повітрі" Фабріс Колен
Умови розіграшу:
- Задонатити від 50 грн. на картку вчительки:
4149 4999 9682 2449 Єременко О.Р.- Написати організаторці в Інстаграм і попросити "білетик" для розіграшу. 1 донат - 1 номер, 1 людина- 1 номер 💛
- В суботу рандомно визначать переможця і відправлять книги🫶 Книжки просто неймовірні! Якщо у вас є діти або ж просто улюблені вчительки - це чудова нагода.
Всі деталі та відео - в цьому пості.
Певна, Оксана Романівна - чудова вчителька, адже виховала в Діані любов до книг та історій, а ще вміння їх аналізувати, яким я захоплююсь ❤️
Вчителі - то золото.
Особливо такі 🙏
24.03.202513:26
😔 Якось читала "Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло" Філіпа Зімбардо - складну, проте цікаву книгу про природу зла в людині від американського психолога й співавтора Стенфордського в'язничного експерименту (насправді корисна книжка для розуміння складних персонажів і їх мотивів). Так от, в подяках, окрім всіх інших, автор дякує своїм масажистам. Тоді я здивувалась, проте зараз більш ніж розумію. Біль в спині - чи не основний ворог мого письменництва 😭
Попри спину, цими вихідними закінчила структурне редагування провального п'ятого розділу. Йому не вистачало цілісності й плавності, тому я:
🟡 виписала основні лінії, якими мають зв'язуватись всі епізоди
🟡пройшлась окремо по кожному з епізодів і прописала, що де і як треба додати чи прибрати, аби склалась загальна картина
🟡протягнула основні лінії через весь розділ і "посклеювала" рвані епізоди між собою думками, діалогами, подіями
Багато що помінялось місцями, дещо переписалось, дещо перенеслось далі, дещо з'явилось з нуля, але загалом стало значно краще.
А ще створила файл з номером "6", а в ньому - шматки чернетки, які мають згодом стати шостим розділом. Дуже хотілося б до літа завершити весь рукопис структурно, аби далі працювати тільки на мінорні покращення 🙌🏼
#процес
Попри спину, цими вихідними закінчила структурне редагування провального п'ятого розділу. Йому не вистачало цілісності й плавності, тому я:
🟡 виписала основні лінії, якими мають зв'язуватись всі епізоди
🟡пройшлась окремо по кожному з епізодів і прописала, що де і як треба додати чи прибрати, аби склалась загальна картина
🟡протягнула основні лінії через весь розділ і "посклеювала" рвані епізоди між собою думками, діалогами, подіями
Багато що помінялось місцями, дещо переписалось, дещо перенеслось далі, дещо з'явилось з нуля, але загалом стало значно краще.
А ще створила файл з номером "6", а в ньому - шматки чернетки, які мають згодом стати шостим розділом. Дуже хотілося б до літа завершити весь рукопис структурно, аби далі працювати тільки на мінорні покращення 🙌🏼
#процес
23.03.202513:28
🥀 Я зараз на 75% 'Темного сходження' Пакат - і ось які висновки я зробила як авторка хай і не епічного, проте місцями доволі драматичного твору.
Якщо хочеш, аби читач відчув сильні емоції від смерті якогось персонажа, спочатку маєш викликати до нього сильну прив'язаність. Як в читача, так і в інших персонажів. І не просто розказати це реченням-двома чи якось пост фактум, а показати її. Якщо не сценами взаємодії, то хоча б в думках чи діалогах між іншими персонажами, де наглядно демонструється ця прив'язаність. Тоді, коли персонажі втрачають когось, читач вірить їх емоціям, переживає їх разом із ними, співчуває. Відчуваєєєє🤌
Мало просто вкласти у вуста персонажа щось на кшталт: "Вона була мені як мати". Автор має до цього ПОКАЗАТИ, що вона була персонажу як мати. Бо інакше це просто пшик. Читач не повірить цьому, тим паче якщо вони знайомі місяць-два і про їх взаємодію ми майже не чули і не бачили.
Якщо хочеш, аби читач відчув сильні емоції від смерті якогось персонажа, спочатку маєш викликати до нього сильну прив'язаність. Як в читача, так і в інших персонажів. І не просто розказати це реченням-двома чи якось пост фактум, а показати її. Якщо не сценами взаємодії, то хоча б в думках чи діалогах між іншими персонажами, де наглядно демонструється ця прив'язаність. Тоді, коли персонажі втрачають когось, читач вірить їх емоціям, переживає їх разом із ними, співчуває. Відчуваєєєє🤌
Мало просто вкласти у вуста персонажа щось на кшталт: "Вона була мені як мати". Автор має до цього ПОКАЗАТИ, що вона була персонажу як мати. Бо інакше це просто пшик. Читач не повірить цьому, тим паче якщо вони знайомі місяць-два і про їх взаємодію ми майже не чули і не бачили.
21.03.202516:15
🙊Чому головну героїню дилогії "Промені Аласі" звуть Касія?
Насправді, ім'я персонажки прийшло в голову чи не першим, одразу після ідеї самого світу. А надихнула на нього, як не дивно, спеція - касія.
Не всі знають, але те, що у нас видають за корицю, частіше за все є саме касією. Вона більш витривала, легша і дешевша у вирощуванні, проте має ірохи інакший зовнішній вигляд, менш виразний аромат і смак. Мені подобається ця підміна - касія, що видає себе за корицю, вбачаю у цьому щось символічне і для персонажки. До того ж спеції асоціюються зі Сходом, а пустельний світ "Променів Аласі" багато в чому подібний.
Всі інші імена персонажки - Касі, Кхасі - є похідними і символізують різні її сторони. На це трохи повпливало те, що я й сама маю два імені - дане при народженні й дане при хрещенні. Колись мені сказали, що це дуже круто, адже так складніше навести на мене порчу 💀 Не знаю, що про це думати, але звучить прикольно.
А що у вас з іменами ваших чи улюблених персонажів? Чи є якийсь підтекст?
#персонажі
Насправді, ім'я персонажки прийшло в голову чи не першим, одразу після ідеї самого світу. А надихнула на нього, як не дивно, спеція - касія.
Не всі знають, але те, що у нас видають за корицю, частіше за все є саме касією. Вона більш витривала, легша і дешевша у вирощуванні, проте має ірохи інакший зовнішній вигляд, менш виразний аромат і смак. Мені подобається ця підміна - касія, що видає себе за корицю, вбачаю у цьому щось символічне і для персонажки. До того ж спеції асоціюються зі Сходом, а пустельний світ "Променів Аласі" багато в чому подібний.
Всі інші імена персонажки - Касі, Кхасі - є похідними і символізують різні її сторони. На це трохи повпливало те, що я й сама маю два імені - дане при народженні й дане при хрещенні. Колись мені сказали, що це дуже круто, адже так складніше навести на мене порчу 💀 Не знаю, що про це думати, але звучить прикольно.
А що у вас з іменами ваших чи улюблених персонажів? Чи є якийсь підтекст?
#персонажі
20.03.202515:45
Бути письменником, це...
... спілкуватись із собою минулим в коментарях до рукопису🤷
P.s.: на знаходження шляху вирішення сюжетної проблеми пішло півтора місяці - і воно якось саме прийшло. Іноді треба просто почекати.
... спілкуватись із собою минулим в коментарях до рукопису🤷
P.s.: на знаходження шляху вирішення сюжетної проблеми пішло півтора місяці - і воно якось саме прийшло. Іноді треба просто почекати.
Рэкорды
30.03.202523:59
452Падпісчыкаў20.03.202523:59
100Індэкс цытавання08.03.202523:59
774Ахоп 1 паста07.02.202523:37
774Ахоп рэкламнага паста01.04.202514:47
33.10%ER08.03.202523:59
177.12%ERR21.04.202512:00
🗡 Цими вихідними трохи упоролась і накатала +- 10 тис. слів сьомого розділу, майже завершивши його чернетку. Незмінними помічниками у цьому процесі стали:
💜 детальний план розділу. Це дозволяло просто писати, а не думати, що ж там має бути далі.
💜 Pomofocus. Мій найкращий баді для утримання фокусу.
💜 килимок для йоги. Бо спина волала про допомогу.
Зрозуміла, що я дуже люблю закривати сюжетні лінії, отримую від цього щире задоволення. Так як цей розділ передостанній в усій дилогії - тут цього багато і це такий кайф!
💜 детальний план розділу. Це дозволяло просто писати, а не думати, що ж там має бути далі.
💜 Pomofocus. Мій найкращий баді для утримання фокусу.
💜 килимок для йоги. Бо спина волала про допомогу.
Зрозуміла, що я дуже люблю закривати сюжетні лінії, отримую від цього щире задоволення. Так як цей розділ передостанній в усій дилогії - тут цього багато і це такий кайф!
08.04.202507:44
💐Я рідко перечитую книги, але перед "Біснуватим" Бардуго вирішила перечитати "Дев'ятий дім" - і я кайфую.
Я читала її дуже давно і віддалено пам'ятаю, що мені не сподобався фінал, в плані чим обернулась вся та детективна історія, але все, що до цього і поза цим - це клас. Я взагалі люблю Бардуго і читала всі її серії - про Аліну (дочитала), Шістку (дочитала), Про Ніколая (почала і кинула, бо нудно), але для мене серія про Алекс - це найкраще у Бардуго. Тут відчувається віддочена роками майстерність авторки + це не фентезі-фентезі, а містично-готично-академічне фентезі, яке я люблю значно більше (привіт, готична юність).
Чому я б повчилась у Бардуго?
🌟Об'ємні персонажі. У Бардуго всі персонажі доволі класні, але Алекс для мене топ. Вона "сіра", неправильна, антигеройка. Вона груба, неввічлива і темна. Але при цьому ти настільки проникаєшся нею, що капець. У персонажів Бардуго завжди є минуле, характер і об'єм. Вони живі. Це те, чого я не відчула в "Темному спадкоємці".
🌟Світ з купою деталей. У фентезі світ є чи не ще одним героєм історії, і в світах Бардуго завжди купа нюансів, які й роблять їх справжніми. Тут маємо Єль, але як же круто вона накинула на нього оцей флер таємних товариств та привидності. Ну я вірю.
🌟Закінчувати розділи кліфгенгерами. Це я помітила у неї ще в "Тіні і кістці". Кожен розділ Бардуго закінчує фразою чи подією, яка спонукає тебе тут-таки читати далі. Я і сама стараюсь робити саме так - кожен епізод і розділ закінчувати гачком.
🌟Жодного зайвого слова чи деталі. Кожне речення на своєму місці. Навіть якщо це якийсь довгий опис, то він для чогось працює - додає об'єму світу, розкриває персонажа, дає гачок. Це класна робота автора, моя повага. Дуже подобається її стиль письма - прості влучні речення, без пафосу чи графоманії.
Смакую як можу, аж не хочеться поспішати.
#почитати
Я читала її дуже давно і віддалено пам'ятаю, що мені не сподобався фінал, в плані чим обернулась вся та детективна історія, але все, що до цього і поза цим - це клас. Я взагалі люблю Бардуго і читала всі її серії - про Аліну (дочитала), Шістку (дочитала), Про Ніколая (почала і кинула, бо нудно), але для мене серія про Алекс - це найкраще у Бардуго. Тут відчувається віддочена роками майстерність авторки + це не фентезі-фентезі, а містично-готично-академічне фентезі, яке я люблю значно більше (привіт, готична юність).
Чому я б повчилась у Бардуго?
🌟Об'ємні персонажі. У Бардуго всі персонажі доволі класні, але Алекс для мене топ. Вона "сіра", неправильна, антигеройка. Вона груба, неввічлива і темна. Але при цьому ти настільки проникаєшся нею, що капець. У персонажів Бардуго завжди є минуле, характер і об'єм. Вони живі. Це те, чого я не відчула в "Темному спадкоємці".
🌟Світ з купою деталей. У фентезі світ є чи не ще одним героєм історії, і в світах Бардуго завжди купа нюансів, які й роблять їх справжніми. Тут маємо Єль, але як же круто вона накинула на нього оцей флер таємних товариств та привидності. Ну я вірю.
🌟Закінчувати розділи кліфгенгерами. Це я помітила у неї ще в "Тіні і кістці". Кожен розділ Бардуго закінчує фразою чи подією, яка спонукає тебе тут-таки читати далі. Я і сама стараюсь робити саме так - кожен епізод і розділ закінчувати гачком.
🌟Жодного зайвого слова чи деталі. Кожне речення на своєму місці. Навіть якщо це якийсь довгий опис, то він для чогось працює - додає об'єму світу, розкриває персонажа, дає гачок. Це класна робота автора, моя повага. Дуже подобається її стиль письма - прості влучні речення, без пафосу чи графоманії.
Смакую як можу, аж не хочеться поспішати.
#почитати
26.03.202518:13
✍️Нещодавно знайшла чернетку мого першого рукопису - фентезі про дівчину, що має унікальний дар і може знайти будь-що і будь-кого, якщо захоче.
Скандали, інтриги, зради, неочікувані твісти. Ось тільки він недописаний.
16 розділів, 60 тисяч слів, 4 роки "в столі" і один сюжетний глухий кут, з якого я так і не змогла вийти. Просто нагадування, що якщо не вийшло з першого разу - не біда. Може вийти з другого.
А цю історію я, певно, колись таки допишу. Чи перепишу, чого вже там.
Скандали, інтриги, зради, неочікувані твісти. Ось тільки він недописаний.
16 розділів, 60 тисяч слів, 4 роки "в столі" і один сюжетний глухий кут, з якого я так і не змогла вийти. Просто нагадування, що якщо не вийшло з першого разу - не біда. Може вийти з другого.
А цю історію я, певно, колись таки допишу. Чи перепишу, чого вже там.
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.