Блогі
Tanya Adams
Блогі
27.04.202509:37
Нашла антикварную фоточку.
Вот так Форест два месяца грел этого доходягу, вылизывал, опекал. А теперь изменяет ему с Беляшом подлизой....
Вот так Форест два месяца грел этого доходягу, вылизывал, опекал. А теперь изменяет ему с Беляшом подлизой....
Пераслаў з:
Шрайк Ньюс
26.04.202512:04
На траурной мессе также присутствовала министр культуры РФ Ольга Любимова
25.04.202505:19
Производитель футболок из Китая продал американцам
100к футболок и бейсболок с надписью "Бойкот Китаю".
Паниковский вас всех продаст, купит и снова продаст, но уже дороже(с)
Я прям завидую их хитрожопости))
100к футболок и бейсболок с надписью "Бойкот Китаю".
Паниковский вас всех продаст, купит и снова продаст, но уже дороже(с)
Я прям завидую их хитрожопости))
24.04.202516:06
Карл Волох
«А що ви пропонуєте - віддати Крим?» - питають мене генії аналізу, коли я пояснюю, що ХХ не має права так спілкуватися з Трампом, від якого ми критично залежні.
Дивіться, панове, мої поради навряд чи стануть у пригоді Зеленському чи, ймовірно, вам, бо все, що я пропоную - це бути мудрими і професійними, а не закомплексованими дебілами й популістами, котрі готові заради красного слівця й рейтингу в інфантилів здати базові інтереси країни.
Проте, для ілюстрації, ось вам варіант поведінки. Ну, по-перше, будь-які заперечення Трампу не мають бути публічними. Якщо навіть викидання геть із Овального кабінету не навчило цьому Зеленського, то не знаю, чи виправить його могила.
Друге. Можна, звичайно, сказати Трампу «ми ніколи не поступимося свою територією», що цей самозакоханий півень сприйме, як плювок у обличчя (ще й від людини, котру він відверто зневажає).
А можна сформулювати, наприклад, так:
- Пане президент, я надзвичайно зацікавлений у припиненні війни й вдячний Вам за умови, котрі ви для нас «виторгували». Проблема в тому, що відмова від Криму потребує зміни Конституції України, а це більше трьохсот голосів у парламенті. У мене немає ані найменшого шансу їх зібрати. Тому, такий договір ніколи не буде ратифікований і взагалі валідний. Єдиним наслідком буде, що мене заарештують, а війна розгориться з іще більшою силою. І це жодним чином не буде виглядати, як перемога Трампа.
Тому, будь ласка, давайте шукати компроміс, який не потребує зміни конституції.
Зазначте, це лише один варіант відповіді Рудому, який гарантовано зберіг би нам стосунки, а йому обличчя, а їх (варіантів), поза сумнівом, є набагато більше.
Але це в разі, якби дипломатією керували досвідчені, розумні, професійні й цілеспрямовані люди, а не оце еталонне ніщо
«А що ви пропонуєте - віддати Крим?» - питають мене генії аналізу, коли я пояснюю, що ХХ не має права так спілкуватися з Трампом, від якого ми критично залежні.
Дивіться, панове, мої поради навряд чи стануть у пригоді Зеленському чи, ймовірно, вам, бо все, що я пропоную - це бути мудрими і професійними, а не закомплексованими дебілами й популістами, котрі готові заради красного слівця й рейтингу в інфантилів здати базові інтереси країни.
Проте, для ілюстрації, ось вам варіант поведінки. Ну, по-перше, будь-які заперечення Трампу не мають бути публічними. Якщо навіть викидання геть із Овального кабінету не навчило цьому Зеленського, то не знаю, чи виправить його могила.
Друге. Можна, звичайно, сказати Трампу «ми ніколи не поступимося свою територією», що цей самозакоханий півень сприйме, як плювок у обличчя (ще й від людини, котру він відверто зневажає).
А можна сформулювати, наприклад, так:
- Пане президент, я надзвичайно зацікавлений у припиненні війни й вдячний Вам за умови, котрі ви для нас «виторгували». Проблема в тому, що відмова від Криму потребує зміни Конституції України, а це більше трьохсот голосів у парламенті. У мене немає ані найменшого шансу їх зібрати. Тому, такий договір ніколи не буде ратифікований і взагалі валідний. Єдиним наслідком буде, що мене заарештують, а війна розгориться з іще більшою силою. І це жодним чином не буде виглядати, як перемога Трампа.
Тому, будь ласка, давайте шукати компроміс, який не потребує зміни конституції.
Зазначте, це лише один варіант відповіді Рудому, який гарантовано зберіг би нам стосунки, а йому обличчя, а їх (варіантів), поза сумнівом, є набагато більше.
Але це в разі, якби дипломатією керували досвідчені, розумні, професійні й цілеспрямовані люди, а не оце еталонне ніщо
Пераслаў з:
Irritable Orc
24.04.202507:48
🇺🇸 Трамп: Угода з фюрером є, крематорії готові, технології відпрацьовані, потрібна згода жидів.
+4
23.04.202511:50
Немножко вам Беляша. Для настроения. Он сегодня сделался игрив и изволил даже кусацца. Хотя, конечно достать мою руку, набивающую жопу Беляша, Беляш не смог. Пузо Беляша является основательной преградой для хищного куся.
26.04.202516:17
Мартин Брест
... Телефон был тогда один на коммунальную квартиру. Ну, это логично же, коммуналка, дощатые полы, крашенные болотной краской, три холодильника "Донбасс" на кухне, плиты, веревки, санки на стене... У нас две комнаты, у соседей - по одной.
Папе часто звонили с работы, и соседка повелась выключать телефон из такой смешной квадратной телефонной розетки. Но в ту ночь почему-то не выключила. И стоял он на колченогой тумбочке в коридоре, над которой зачем-то висело зеркало.
Трель была в высоте потолков такой звонкой, что я всегда просыпался. И в это раз проснулся. Телефон звонил долго, а папа, наверное, заснул очень глубоко, трубку взяла уставшая мама. Разбудила папу. Он говорил недолго, сначала хрипло, потом четко и энергично. Я старался не спать - я нечасто тогда видел папу, и звуки его голоса, особенно в ночной квартире, были даже какими-то незнакомыми.
Лежишь такой в кровати, пружины скрипят-скрежещут, наволочка немножко сбилась с подушки, и вылезшие перышки колятся, ай.
А еще ночью было плохо без мамы и очень хотелось к ней. Она всегда, если ночью вставала - заходила в нашу комнату. Иногда наклонялась, гладила и целовала. Но сейчас она не зашла. Она пошла на кухню, с громким щелчком зажглась стосвечовая лампочка, дав резкую полосу желтого света из двери. Захлопала дверца холодильника, раздалось шуршание, стук... И негромкий разговор.
Я ничего не слышал, а вставать не хотел - пол был ледяным, а тапочки, маленькие, красные, именно тапочки, а не шлепки - где то далеко под кроватью.
Потом папа вернулся в коридор к телефону, стал звонить, кому-то что-то говорить, иногда повышая голос и прикрывая рукой трубку, жужжать телефонным диском и снова говорить, диктовать какие-то списки, фамилии, телефоны, и еще упоминать про какой то "борт".
И я заснул. Вот прямо взял и заснул.
Через два часа мой папа, начальник единственной в УССР лаборатории тепловизионного контроля и грозозащиты ПЭО Донбассэнерго, вышел из дома, залез в автобус, набитый аппаратурой, сосудами Дьюара, проводами, еще какими-то обитыми металлом ящиками, с приткнувшимися наверху сиротливыми сумками с шмотками и бутербродами, и спокойно поздоровался с сотрудниками.
Еще через полсуток вертолет Ми-2 поднялся в наполненный смертью воздух, и тепловизионная сьемка горящего, погибающего, радиоактивного места Чернобыльской катастрофы началась. Вертолет разбивал небо лопастями, единственный в Украине громоздкий тепловизор показывал страшную картинку, а внизу, на месте пожара, работали люди, еще не зная, что они уже умерли, их уже нет, и кое-где висящие счетчики Гейгера громко щелкают, кукушками отмеряя последние месяцы их жизни.
Отец вернулся другим человеком.
Через тридцать лет, в том же возрасте, его сын вспомнит обо всём этом, лёжа на одном из терриконов горящего, погибающего, радиоактивного Донбасса. И единственные вещи, которые объединят эти два кусочка жизни, разделенные временем - это возраст, фамилия и ночь.
А да, и ещё - тепловизор.
... Телефон был тогда один на коммунальную квартиру. Ну, это логично же, коммуналка, дощатые полы, крашенные болотной краской, три холодильника "Донбасс" на кухне, плиты, веревки, санки на стене... У нас две комнаты, у соседей - по одной.
Папе часто звонили с работы, и соседка повелась выключать телефон из такой смешной квадратной телефонной розетки. Но в ту ночь почему-то не выключила. И стоял он на колченогой тумбочке в коридоре, над которой зачем-то висело зеркало.
Трель была в высоте потолков такой звонкой, что я всегда просыпался. И в это раз проснулся. Телефон звонил долго, а папа, наверное, заснул очень глубоко, трубку взяла уставшая мама. Разбудила папу. Он говорил недолго, сначала хрипло, потом четко и энергично. Я старался не спать - я нечасто тогда видел папу, и звуки его голоса, особенно в ночной квартире, были даже какими-то незнакомыми.
Лежишь такой в кровати, пружины скрипят-скрежещут, наволочка немножко сбилась с подушки, и вылезшие перышки колятся, ай.
А еще ночью было плохо без мамы и очень хотелось к ней. Она всегда, если ночью вставала - заходила в нашу комнату. Иногда наклонялась, гладила и целовала. Но сейчас она не зашла. Она пошла на кухню, с громким щелчком зажглась стосвечовая лампочка, дав резкую полосу желтого света из двери. Захлопала дверца холодильника, раздалось шуршание, стук... И негромкий разговор.
Я ничего не слышал, а вставать не хотел - пол был ледяным, а тапочки, маленькие, красные, именно тапочки, а не шлепки - где то далеко под кроватью.
Потом папа вернулся в коридор к телефону, стал звонить, кому-то что-то говорить, иногда повышая голос и прикрывая рукой трубку, жужжать телефонным диском и снова говорить, диктовать какие-то списки, фамилии, телефоны, и еще упоминать про какой то "борт".
И я заснул. Вот прямо взял и заснул.
Через два часа мой папа, начальник единственной в УССР лаборатории тепловизионного контроля и грозозащиты ПЭО Донбассэнерго, вышел из дома, залез в автобус, набитый аппаратурой, сосудами Дьюара, проводами, еще какими-то обитыми металлом ящиками, с приткнувшимися наверху сиротливыми сумками с шмотками и бутербродами, и спокойно поздоровался с сотрудниками.
Еще через полсуток вертолет Ми-2 поднялся в наполненный смертью воздух, и тепловизионная сьемка горящего, погибающего, радиоактивного места Чернобыльской катастрофы началась. Вертолет разбивал небо лопастями, единственный в Украине громоздкий тепловизор показывал страшную картинку, а внизу, на месте пожара, работали люди, еще не зная, что они уже умерли, их уже нет, и кое-где висящие счетчики Гейгера громко щелкают, кукушками отмеряя последние месяцы их жизни.
Отец вернулся другим человеком.
Через тридцать лет, в том же возрасте, его сын вспомнит обо всём этом, лёжа на одном из терриконов горящего, погибающего, радиоактивного Донбасса. И единственные вещи, которые объединят эти два кусочка жизни, разделенные временем - это возраст, фамилия и ночь.
А да, и ещё - тепловизор.
26.04.202510:12
Не, ну в таком формате может до чего-то и договорятся. Без необходимости играть на публику, пускать сопли пузырями, растопыривать пальцы и надувать щеки.
А ещё ехать не хотел, говорил что страшно занят, нехай Ленка едет
А ещё ехать не хотел, говорил что страшно занят, нехай Ленка едет
24.04.202520:03
Да, забыла про один прекрасный диалог с юным врачом из Зоолюкса.
Он мне с пафосом матёрого шерстяного волка говорит:
- Вы не сможете кормить кота насильно. Его необходимо положить в стационар.
Я. Не смогу накормить кота. Никогда ж в жизни не кормила кота насильно.
Чёт так выбесил своим этим снисходительным отношением, личинка врача блд.
Поэтому я максимально ласково сказала:
- Солнышко, если надо будет я и тебя насильно накормлю. И не факт, что перорально.
Сдулся конечно, но я прям не перестаю удивляться вот этому разводилову.
Он мне с пафосом матёрого шерстяного волка говорит:
- Вы не сможете кормить кота насильно. Его необходимо положить в стационар.
Я. Не смогу накормить кота. Никогда ж в жизни не кормила кота насильно.
Чёт так выбесил своим этим снисходительным отношением, личинка врача блд.
Поэтому я максимально ласково сказала:
- Солнышко, если надо будет я и тебя насильно накормлю. И не факт, что перорально.
Сдулся конечно, но я прям не перестаю удивляться вот этому разводилову.
Пераслаў з:
Аналітика Куща
24.04.202513:02
Ну и еще об одном моем предупреждении, которое сейчас подтвердил МВФ.
Согласно прогнозам фонда, общий размер госдолга Украины в 2025 году впервые превысит критическую отметку в 100% ВВП.
А если точнее, то госдолг достигнет 110% ВВП.
В 2022-м году я писал, что в течение нескольких лет войны, если не предпринимать нужных шагов, госдолг Украины достигнет критического уровня в 100% ВВП и большая часть - это будет внешний долг в иностранной валюте, а не внутренний в гривне.
Помню как на неформальной встрече с одним высокопоставленным чиновником, я применил все свое красноречие, чтобы убедить его в простой истине: единственный вариант для Украины - это системное списание и реструктуризация госдолга в рамках Парижского и Лондонского клуба кредиторов.
При чем списание долга на уровне минимум 50%.
Для достижения этой цели, у нас есть весь набор аргументов: война как глобальный форс-мажор, оккупированные территории, миллионы беженцев за границей и внутренне перемещенных лиц.
Если это не сделать, будет критический уровень госдолга в 100% ВВП.
А если сделать, получим относительно оптимальный уровень госдолга в 60-80% ВВП.
В ответ прозвучал аргумент: вот война скоро закончится и тогда поговорим с кредиторамм, они с нами надолго, не хотим с ними портить отношения.
Я тогда лишь отметил, что когда историческое окно возможностей по списанию госдолга в 2022 году закроется, никто нам уже не спишет 50% долгов.
История все раставила на свои места: окно возможностей закрылось, списали лишь часть долга и это не спасло нас от критического уровня задолженности.
За которой маячит или дефолт, или новая реструктуризация, но на более жестких условиях.
Тем более, что рассчитывать на значительное внешнее финансирование на оставшемся треке войны и на восстановительном периоде после, уже не приходится.
Согласно прогнозам фонда, общий размер госдолга Украины в 2025 году впервые превысит критическую отметку в 100% ВВП.
А если точнее, то госдолг достигнет 110% ВВП.
В 2022-м году я писал, что в течение нескольких лет войны, если не предпринимать нужных шагов, госдолг Украины достигнет критического уровня в 100% ВВП и большая часть - это будет внешний долг в иностранной валюте, а не внутренний в гривне.
Помню как на неформальной встрече с одним высокопоставленным чиновником, я применил все свое красноречие, чтобы убедить его в простой истине: единственный вариант для Украины - это системное списание и реструктуризация госдолга в рамках Парижского и Лондонского клуба кредиторов.
При чем списание долга на уровне минимум 50%.
Для достижения этой цели, у нас есть весь набор аргументов: война как глобальный форс-мажор, оккупированные территории, миллионы беженцев за границей и внутренне перемещенных лиц.
Если это не сделать, будет критический уровень госдолга в 100% ВВП.
А если сделать, получим относительно оптимальный уровень госдолга в 60-80% ВВП.
В ответ прозвучал аргумент: вот война скоро закончится и тогда поговорим с кредиторамм, они с нами надолго, не хотим с ними портить отношения.
Я тогда лишь отметил, что когда историческое окно возможностей по списанию госдолга в 2022 году закроется, никто нам уже не спишет 50% долгов.
История все раставила на свои места: окно возможностей закрылось, списали лишь часть долга и это не спасло нас от критического уровня задолженности.
За которой маячит или дефолт, или новая реструктуризация, но на более жестких условиях.
Тем более, что рассчитывать на значительное внешнее финансирование на оставшемся треке войны и на восстановительном периоде после, уже не приходится.
23.04.202522:12
Поспали блд, акакже....
Шоб вы всрались
Шоб вы всрались
23.04.202509:05
Я смотрю, опять всех таращит неприятный выбор между плохоньким миром с хуйлом при посредничестве Трампа и войной, но без помощи США.
Такое ощущение, что люди сами себе придумывают вводные и на основании этих фантазий строят фантазии второго порядка, называемые предположениями. Как оно потом будет и что нам больше выгодно.
Давайте немножко на землю. Нам хуйло не предлагает мир. Ни плохой, ни хороший, никакой вообще. Нам предлагает условный мир в обмен на .....товарищ Трамп. Который с нами не воюет, а следовательно и не может ничего предлагать в этом ракурсе.
И это даже если не учитывать, что мир этот мифический будет длиться примерно до окончания поставок снарядов для ПВО.
Очевидно, что у хуйла не все нарядно. Не зря обострился Арестович, который говорит, что надо сейчас отдать 4 области, чтоб через год не пришлось отдавать шесть. Алёша никогда не обостряется бесплатно и безкорыстно.
Но вот на днях, через месяц ничего не закончится. Никакого мира не будет, сторона, которая за этот "мир" отвечает пока не получила всего, что запланированно. Украина пока может сопротивляться. Все остальное с инсайдами включительно - не более предположений, основанных на фантазиях. Только сами себе нервы трепите, ожидая быстрой развязки и не получая её.
Такое ощущение, что люди сами себе придумывают вводные и на основании этих фантазий строят фантазии второго порядка, называемые предположениями. Как оно потом будет и что нам больше выгодно.
Давайте немножко на землю. Нам хуйло не предлагает мир. Ни плохой, ни хороший, никакой вообще. Нам предлагает условный мир в обмен на .....товарищ Трамп. Который с нами не воюет, а следовательно и не может ничего предлагать в этом ракурсе.
И это даже если не учитывать, что мир этот мифический будет длиться примерно до окончания поставок снарядов для ПВО.
Очевидно, что у хуйла не все нарядно. Не зря обострился Арестович, который говорит, что надо сейчас отдать 4 области, чтоб через год не пришлось отдавать шесть. Алёша никогда не обостряется бесплатно и безкорыстно.
Но вот на днях, через месяц ничего не закончится. Никакого мира не будет, сторона, которая за этот "мир" отвечает пока не получила всего, что запланированно. Украина пока может сопротивляться. Все остальное с инсайдами включительно - не более предположений, основанных на фантазиях. Только сами себе нервы трепите, ожидая быстрой развязки и не получая её.
26.04.202515:09
😂😂😂😂
Дубинский тут просит свет выключать в знак протеста на 10 минут.
Отличная идея ящетаю.
И слоган хороший "Темная для власти".
В свою очередь предлагаю каждое воскресенье в 19.00 прислонять к окну голую жопу в знак протеста. Слоган будет такой "Украина летит в сраку". По-моему тоже эффектно. И точно не останется без внимания СМИ.
Дубинский тут просит свет выключать в знак протеста на 10 минут.
Отличная идея ящетаю.
И слоган хороший "Темная для власти".
В свою очередь предлагаю каждое воскресенье в 19.00 прислонять к окну голую жопу в знак протеста. Слоган будет такой "Украина летит в сраку". По-моему тоже эффектно. И точно не останется без внимания СМИ.
26.04.202507:49
А ночью что-то пошло не так и прилегли сайты Дії, Новой почты, Ощада и тыды. Лежат до сих пор, по крайней мере Дія точно.
---------
Пишут, что кибератаки не было, просто свет отключали.
Может скинемся им на генераторы? Надо ж повышать как-то эффективность менеджеров
---------
Пишут, что кибератаки не было, просто свет отключали.
Может скинемся им на генераторы? Надо ж повышать как-то эффективность менеджеров
+5
24.04.202519:47
Фото Nick Tymchenko
Рятувальникі Києва.
Рятувальникі Києва.
24.04.202510:45
Я часто пишу, что такое плохая ветеринария, напишу ради разнообразия что такое хорошая
У Фореста проблемы с зубами и мы в этой связи прошли уже и Крым, и Рим и Зоолюкс простигосподи. Так что есть с чем сравнить. И я таки сразу уточню: это первый визит, результатов пока конечно нет, но впечатление уже есть.
Во-первых, врач нас принял вовремя, а не вот этот СТАБИЛЬНЫЙ пиздец, когда у тебя запись, а потом ты ещё полчаса ждёшь, пока же снизойдут до тебя сильно занятые врачи, не умеющие планировать свое время. Или пытающиеся впихнуть максимум консультаций в минимум рабочего времени.
Во-вторых, он сразу сказал, что консервативное лечение не поможет. Предыдущие генерации врачей советовали попробовать, каждый раз. Результатов не было, каждый раз. Зато были бесконечно поездки, анализы анализов и гадание накофейной гуще препаратах, авось поможет. Два года еслишо.
В-третьих, он нам прям детально рассказал, что будет делать, как, в каком порядке и даже показывал слайды. Обычно чтоб врач тебе сказал, что и для чего он делает, нужен мой скандал, его закатывание глаз и "вы же не специалист и не поймёте".
В-четвёртых, нам СРАЗУ сказали окончательную цену на предоперационные дослідження и саму операцию. НИКТО И НИКОГДА мне не говорит, сколько это будет стоить. Всегда говорили "Ну посмотрим, ну поглядим, по ходу пьесы порешаем", сколько содрать бабла конкретно с этого клиента.
В-пятых, он сам несколько раз говорил, спрашивайте всё, тупых вопросов не бывает. Казалось бы мелочь, но тот же зоолюкс за пиздилион денег на вопросы отвечает так, словно я милостыню прошу в грязном рубище около их охуительного Бентли.
По ценам: ну в Ветнова ориентировочно нам назвали немножко большую сумму, а в Зоолюксе в 2,5 раза большую, а там ещё надо будет умножить минимум на полтора по итогу
Так что если у вас проблема по стоматологии, то прям рекомендую. Правда мне лично на Осокорки ехать предельно всрато, но тут уж штош, если на Оболони ничего нет.
Клиника ВЕТДЕНТ-СЕРВІС ВЕТЕРИНАРНОЇ СТОМАТОЛОГІІ / Клиника Ветеринарной Стоматологии
врач Кравченко В'ячеслав Миколайович
У Фореста проблемы с зубами и мы в этой связи прошли уже и Крым, и Рим и Зоолюкс простигосподи. Так что есть с чем сравнить. И я таки сразу уточню: это первый визит, результатов пока конечно нет, но впечатление уже есть.
Во-первых, врач нас принял вовремя, а не вот этот СТАБИЛЬНЫЙ пиздец, когда у тебя запись, а потом ты ещё полчаса ждёшь, пока же снизойдут до тебя сильно занятые врачи, не умеющие планировать свое время. Или пытающиеся впихнуть максимум консультаций в минимум рабочего времени.
Во-вторых, он сразу сказал, что консервативное лечение не поможет. Предыдущие генерации врачей советовали попробовать, каждый раз. Результатов не было, каждый раз. Зато были бесконечно поездки, анализы анализов и гадание на
В-третьих, он нам прям детально рассказал, что будет делать, как, в каком порядке и даже показывал слайды. Обычно чтоб врач тебе сказал, что и для чего он делает, нужен мой скандал, его закатывание глаз и "вы же не специалист и не поймёте".
В-четвёртых, нам СРАЗУ сказали окончательную цену на предоперационные дослідження и саму операцию. НИКТО И НИКОГДА мне не говорит, сколько это будет стоить. Всегда говорили "Ну посмотрим, ну поглядим, по ходу пьесы порешаем", сколько содрать бабла конкретно с этого клиента.
В-пятых, он сам несколько раз говорил, спрашивайте всё, тупых вопросов не бывает. Казалось бы мелочь, но тот же зоолюкс за пиздилион денег на вопросы отвечает так, словно я милостыню прошу в грязном рубище около их охуительного Бентли.
По ценам: ну в Ветнова ориентировочно нам назвали немножко большую сумму, а в Зоолюксе в 2,5 раза большую, а там ещё надо будет умножить минимум на полтора по итогу
Так что если у вас проблема по стоматологии, то прям рекомендую. Правда мне лично на Осокорки ехать предельно всрато, но тут уж штош, если на Оболони ничего нет.
Клиника ВЕТДЕНТ-СЕРВІС ВЕТЕРИНАРНОЇ СТОМАТОЛОГІІ / Клиника Ветеринарной Стоматологии
врач Кравченко В'ячеслав Миколайович
23.04.202516:26
🥸😊
Интересно
Почему вся эта чепуха, требующая контента "па русски" від україномовних блогерів, никогда, вот вообще НИКОГДА не может написать фразу на родном языке без ошибок.
Ну то есть они по факту не знают даже тот язык, носителями которого являются, но при этом требуют уважительного отношения к себе и своим требованиям.
Я как-то с одним, некрасиво подкатывающим "лингвистом" из Мариуполя перешла на тот русский, которого бедолага не слышал никогда. И не читал тоже, читать он не умел.
Так вот. В ответ на мою безукоризненно красивую и многословную тираду он сказал:
- Каво?
Я до сих пор не знаю, как ответить на вопрос "каво".
Интересно
Почему вся эта чепуха, требующая контента "па русски" від україномовних блогерів, никогда, вот вообще НИКОГДА не может написать фразу на родном языке без ошибок.
Ну то есть они по факту не знают даже тот язык, носителями которого являются, но при этом требуют уважительного отношения к себе и своим требованиям.
Я как-то с одним, некрасиво подкатывающим "лингвистом" из Мариуполя перешла на тот русский, которого бедолага не слышал никогда. И не читал тоже, читать он не умел.
Так вот. В ответ на мою безукоризненно красивую и многословную тираду он сказал:
- Каво?
Я до сих пор не знаю, как ответить на вопрос "каво".
23.04.202506:06
Kira Tolstyakova
Пам'ятаєте, ми розповідали про депутата від "Слуги народу" Романа Каптєлова, який забув задекларувати майно родини, яка мешкає у Москві, та доходи дружини-громадянки РФ?
Депутат подав декларацію за 24 рік - і о, диво - таки вказав, що дружина працює на московську установу. Тільки скільки вона там заробила, не зазначив. Втім вказав 1 мільйон 250 тисяч рублів готівкою у власності дружини.
Ця установа, до речі, співпрацює з організацією "Воїн" - російським центром військової підготовки молоді, створеним за дорученням Путіна, з метою "виховати нове покоління патріотів і захисників Росії".
Та все ж у новій звітності нардеп знову забув... про нерухомість. У Москві.
Як ми раніше з'ясували, від 2015 року родина Каптєлова володіє майном у Москві: третина квартири записана на дружину й дітей. Приблизна вартість цієї частки складає близько 6 мільйонів гривень.
У розслідуванні авторства Heorhiy Shabaev та Serhii Andrushko також йшлося про те, що "слуга народу" декілька разів під час повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон - дати цих виїздів збігаються з поїздками його дружини з РФ до Туреччини. У ті дні, відповідно до електронної системи Верховної Ради, депутат не голосував за законопроєкти або значився "відсутнім".
На наше уточнення тоді, чи не вбачає він ризиків для державної безпеки у тому, що його близькі проживають в країні, яка розв’язала повномасштабну війну проти України, а він має статус народного депутата з доступом до різного ступеню й характеру інформації, Каптєлов зазначив: "Питання, пов’язані з моїм особистим життям, є виключно приватними і не впливають на виконання моїх обов’язків народного депутата України. У своїй діяльності я завжди керуюсь інтересами держави і дію в межах закону".
І що важливо: після публікації НАБУ та САП відкрили справу щодо недостовірного декларування.
Пам'ятаєте, ми розповідали про депутата від "Слуги народу" Романа Каптєлова, який забув задекларувати майно родини, яка мешкає у Москві, та доходи дружини-громадянки РФ?
Депутат подав декларацію за 24 рік - і о, диво - таки вказав, що дружина працює на московську установу. Тільки скільки вона там заробила, не зазначив. Втім вказав 1 мільйон 250 тисяч рублів готівкою у власності дружини.
Ця установа, до речі, співпрацює з організацією "Воїн" - російським центром військової підготовки молоді, створеним за дорученням Путіна, з метою "виховати нове покоління патріотів і захисників Росії".
Та все ж у новій звітності нардеп знову забув... про нерухомість. У Москві.
Як ми раніше з'ясували, від 2015 року родина Каптєлова володіє майном у Москві: третина квартири записана на дружину й дітей. Приблизна вартість цієї частки складає близько 6 мільйонів гривень.
У розслідуванні авторства Heorhiy Shabaev та Serhii Andrushko також йшлося про те, що "слуга народу" декілька разів під час повномасштабного вторгнення виїжджав за кордон - дати цих виїздів збігаються з поїздками його дружини з РФ до Туреччини. У ті дні, відповідно до електронної системи Верховної Ради, депутат не голосував за законопроєкти або значився "відсутнім".
На наше уточнення тоді, чи не вбачає він ризиків для державної безпеки у тому, що його близькі проживають в країні, яка розв’язала повномасштабну війну проти України, а він має статус народного депутата з доступом до різного ступеню й характеру інформації, Каптєлов зазначив: "Питання, пов’язані з моїм особистим життям, є виключно приватними і не впливають на виконання моїх обов’язків народного депутата України. У своїй діяльності я завжди керуюсь інтересами держави і дію в межах закону".
І що важливо: після публікації НАБУ та САП відкрили справу щодо недостовірного декларування.
26.04.202513:36
Решили отметить отпуск мужа хересом, оливками и икрой. И тут же нарисовались голодающие айтишники))
26.04.202506:38
Десять минут бегала по хате за Беляшом с целью вытереть ему жопу после туалета. Я взывала к нему громко и рассказывала, что хорошие котики вытирают жопу бумажкой, а не белым покрывалом. Беляш довольно резво для такого жиробаса делал ноги по педалям, наматывал круги по хате и озирался недоверчиво. На всякий случай спетлял и Тиша, этого два раза в нычку приглашать не надо.
Я спросила у мужа:
- Что с этими котами не так? Почему как только я называю имя кота, он непременно тикает и нычится.
На что мужис сказал:
- Я тоже так делаю.
Семейка упырей блин ...
Доброго утричка, шановні.
Я спросила у мужа:
- Что с этими котами не так? Почему как только я называю имя кота, он непременно тикает и нычится.
На что мужис сказал:
- Я тоже так делаю.
Семейка упырей блин ...
Доброго утричка, шановні.
24.04.202517:30
Уриэль Штерн
Вони кажуть, американцям байдуже. А потім ти бачиш цифри — і розумієш: ні.
У США провели опитування. Понад 60% американських виборців турбує вторгнення росії в Україну. Це не 10% "активістів". Це не якісь вашингтонські політики. Це — проста більшість звичайних громадян.
Так, на першому місці — здоров’я, витрати, страх перед рецесією. І правильно. Люди переживають за своє життя. Але війна в Україні — вище, ніж фондовый ринок. І це в країні за тисячі кілометрів від Києва.
Можна багато сміятись з американських шоу, ТікТоків і байдужості. Але в критичні моменти — більшість з них усе одно розуміє, де чорне, а де біле.
З іншого боку океану сидять наші вороги. Вони переконані, що світ втомиться, що Америка нас зіллє. Їм здається, що виборець там хоче “домовитись із путіним”. Вони не читають соціологію. Вони не бачать, що навіть на фоні проблем всередині країни, американці вважають нашу боротьбу справедливою.
📊 Що найбільше турбує американських виборців?
Подивіться самі:
Згідно з опитуванням:
— Політичні розбіжності: 78%
— Охорона здоров’я: 76%
— Державні витрати: 73%
— Рецесія: 72%
— Імміграція: 66%
— Ядерна загроза з боку Ірану: 66%
— Вторгнення РФ в Україну: 61%
— Фондовий ринок: 58%
Чи все безнадійно? Ні. Просто втома — не зрада, а частина війни.
Завдання України сьогодні — не тільки вистояти на фронті, а й залишатись у серці світової уваги. І ми це робимо: через дипломатів, волонтерів, діаспору, ветеранів, журналістів, митців і простих людей, які щодня нагадують: війна ще триває. Зло ще озброєне. І наш бій — це не локальна сварка, а битва за цивілізацію.
Поки 61% турбує Україна — ми не самі. І це не причина розслабитись. Це причина говорити ще гучніше. Битися ще сильніше. І дякувати тим, хто не втомився.
Бо перемога — це марафон. А ми вже пробігли більше, ніж хтось взагалі вважав можливим.
Опубліковано 23 квітня 2025 р. о 18:00 EDT
foxnews
Диаграмма в комментариях
Вони кажуть, американцям байдуже. А потім ти бачиш цифри — і розумієш: ні.
У США провели опитування. Понад 60% американських виборців турбує вторгнення росії в Україну. Це не 10% "активістів". Це не якісь вашингтонські політики. Це — проста більшість звичайних громадян.
Так, на першому місці — здоров’я, витрати, страх перед рецесією. І правильно. Люди переживають за своє життя. Але війна в Україні — вище, ніж фондовый ринок. І це в країні за тисячі кілометрів від Києва.
Можна багато сміятись з американських шоу, ТікТоків і байдужості. Але в критичні моменти — більшість з них усе одно розуміє, де чорне, а де біле.
З іншого боку океану сидять наші вороги. Вони переконані, що світ втомиться, що Америка нас зіллє. Їм здається, що виборець там хоче “домовитись із путіним”. Вони не читають соціологію. Вони не бачать, що навіть на фоні проблем всередині країни, американці вважають нашу боротьбу справедливою.
📊 Що найбільше турбує американських виборців?
Подивіться самі:
Згідно з опитуванням:
— Політичні розбіжності: 78%
— Охорона здоров’я: 76%
— Державні витрати: 73%
— Рецесія: 72%
— Імміграція: 66%
— Ядерна загроза з боку Ірану: 66%
— Вторгнення РФ в Україну: 61%
— Фондовий ринок: 58%
Чи все безнадійно? Ні. Просто втома — не зрада, а частина війни.
Завдання України сьогодні — не тільки вистояти на фронті, а й залишатись у серці світової уваги. І ми це робимо: через дипломатів, волонтерів, діаспору, ветеранів, журналістів, митців і простих людей, які щодня нагадують: війна ще триває. Зло ще озброєне. І наш бій — це не локальна сварка, а битва за цивілізацію.
Поки 61% турбує Україна — ми не самі. І це не причина розслабитись. Це причина говорити ще гучніше. Битися ще сильніше. І дякувати тим, хто не втомився.
Бо перемога — це марафон. А ми вже пробігли більше, ніж хтось взагалі вважав можливим.
Опубліковано 23 квітня 2025 р. о 18:00 EDT
foxnews
Диаграмма в комментариях
24.04.202510:10
Так, многие интересуются Лютиком, отчитываюсь.
Пока рано выдыхать или что-то прогнозировать, но сегодня Лютый первый раз за десять дней самостоятельно немножко поел.
Так что сдержанно радуемся, чтоб не сглазить. ФИП підступний.
Пока рано выдыхать или что-то прогнозировать, но сегодня Лютый первый раз за десять дней самостоятельно немножко поел.
Так что сдержанно радуемся, чтоб не сглазить. ФИП підступний.
23.04.202513:20
Vadym Karpiak
Книжку треба читати мінімум двічі. Один раз, коли ти молодший за її героїв, а другий – коли старший. Взявся недавно за "Трьох мушкетерів", яких не відкривав останні 33 роки. Так це тепер абсолютно інший роман!
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив.
Книжку треба читати мінімум двічі. Один раз, коли ти молодший за її героїв, а другий – коли старший. Взявся недавно за "Трьох мушкетерів", яких не відкривав останні 33 роки. Так це тепер абсолютно інший роман!
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив.
22.04.202519:49
ФСБ лишила российского гражданства стендап-комиков Вячеслава Комиссаренко и Дмитрия Романова
Им закрыт въезд в РФ из-за угрозы нацбезопасности.
То есть когда Квартал смешно шутил про эбонитовые палочки и принимать с двух сторон, у Петра Алексеевича таки были варианты отделаться от этого шлака малой кровью. Но почему же негодяй и вальцман и душитель свободы слова не воспользовался прекрасной возможностью передушить несколько будущих проблем?
Им закрыт въезд в РФ из-за угрозы нацбезопасности.
То есть когда Квартал смешно шутил про эбонитовые палочки и принимать с двух сторон, у Петра Алексеевича таки были варианты отделаться от этого шлака малой кровью. Но почему же негодяй и вальцман и душитель свободы слова не воспользовался прекрасной возможностью передушить несколько будущих проблем?
Паказана 1 - 24 з 1553
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.