страшно середньовічне
дрібнички із середніх віків.
чатик живе тут: @talking_medieval
особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
чатик живе тут: @talking_medieval
особисті повідомлення можна писати сюди: @verbava
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаСіч 28, 2025
Дадана ў TGlist
Черв 15, 2023Прыкрепленая група
розмови про середньовічне
168
Падпісчыкаў
3 895
24 гадз.
10%Тыдзень00%Месяц
260.7%
Індэкс цытавання
0
Згадкі1Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах1
Сярэдняе ахоп 1 паста
589
12 гадз.943
74%24 гадз.589
9.9%48 гадз.838
12.3%
Узаемадзеянне (ER)
15.75%
Рэпостаў8Каментары1Рэакцыі80
Узаемадзеянне па ахопу (ERR)
16.8%
24 гадз.0%Тыдзень0%Месяц
0.7%
Ахоп 1 рэкламнага паста
781
1 гадз.24631.5%1 – 4 гадз.34644.3%4 - 24 гадз.28937%
Усяго пастоў за 24 гадзіны
1
Дынаміка
-
Апошнія публікацыі ў групе "страшно середньовічне"
08.04.202508:06
адам і єва з рукопису 1480-х років намагаються нагодувати змію фруктами, бо щось вона від авітамінозу вже аж лущитися почала.
#райськанасолода #голілюди
#райськанасолода #голілюди
07.04.202507:54
зустріч зайчика з песиком на маргінесі створеного наприкінці xv століття рукопису про святого шарлеманя.
#песики #маргіналії
#песики #маргіналії
06.04.202508:13
пів ставка кольорових рибок (і пастух із песиком за компанію) в ініціалах рукопису із хі століття.
#гарнібукви
#гарнібукви
+5
05.04.202507:57
рукопис із середини xv століття нагадує, що вічність — довга (ба навіть вічна), казани в пеклі — місткі, а біси люблять свою роботу.
#пекельце #біси
#пекельце #біси
04.04.202507:53
потрапляє якось селянин у пекло, а там — імерсивний театр.
це якщо коротко. трошки довша версія цього жахіття, записана в 1200-х роках, розповідає про побожного англійського селянина на ім’я теркіл, який одного дня зустрів святого юліана й разом із ним і святим домнінусом пішов подивитися, як ведеться душам після смерті.
першою їхньою зупинкою була велика церква, що слугувала таким собі розподільним центром: грішників звідси забирали в пекло, нечисленних праведників — до раю, а решту — в чистилище, допокутувати. для ефективної роботи центру там мали перебувати представники кожного з місць призначення, тож у точці зважування душ теркіл побачив і святого павла, і бісів пекельних (цікаво, чи вони іноді виходили разом на перекури й обговорювали нелюдські умови праці). один із бісів обмовився про вистави — ludis theatralibus — які відбуваються в пеклі, і святий домнінус сказав, що хоче на них подивитися. біс відповів, що святих відведе без проблем, а от селянина — дзуськи, бо він же побачить муки пекельні, вразиться, розкаже про них своїм сусідам — і все, ті злякаються і стануть жити праведно.
звісно ж, святі просилися на виставу якраз тому, що з ними був теркіл, тож без найменших скрупулів сховали селянина й протягли його в пекло, обманувши свого бісівського провідника. а там на горішньому поверсі справді виявився театр.
спочатку теркіл побачив публіку, яка сиділа на кріслах, зроблених із розпеченого заліза й велетенських цвяхів, що стирчали на всі боки, зокрема й крізь тіла. якийсь біс сказав: «витягніть на сцену отого пихатого чоловіка, хай нам зіграє», — і одного з грішників справді підхопили з його місця й потягли на сцену, де він, ніби маріонетка, став показувати різні пихаті пози: задирати носа, закочувати очі, випинати груди, лаяти всіх довкола зневажливими словами. коли демони досхочу насміялися з нього, одяг на грішникові спалахнув; біси знесли його, вже підсмаженого, зі сцени, повідривали йому руки-ноги, кинули їх у чан зі смердючою олією, як у фритюрницю (і з відповідними звуками), а потім склали назад докупи — і грішник повернувся до свідомості. щоб він точно не розвалився, біси принесли ще дві великі бляхи і прицвяхували до них бідолаху в стратегічних місцях, а потім провели його на місце — дивитися наступні вистави.
окрім пихатого чоловіка, теркіл побачив:
• священника, який розтринькував пожертви, — йому прорізали дірку в горлі й протягли крізь неї язик;
• безжального лицаря, що гарцював на коні, із сідла в якого стирчали цвяхи;
• адвоката-хабарника, якому довелося їсти розпечені монети, вибльовувати їх, а потім знову їсти;
• пару перелюбників, що спершу показала, як саме чинила перелюб, а потім стала гризти одне одного до м’яса, —
і ще багатьох грішників, що, каже текст, самі своїми вчинками склепали собі крісла, на яких тепер мусили сидіти. кожного з них після вистави біси рвали на шматки, смажили і збирали назад, як отого найпершого пихатого чоловіка.
коли теркіл зі святими нарешті вдосталь надивилися на театр, вони вирішили зазирнути ще на нижчий рівень пекла — і там побачили вже традиційні казани, у яких потерпали грішники із серйознішими переступами за душею. казанів було чотири: один із гарячущою смолою, другий із холоднющою кригою, третій зі смердючою сіркою, а четвертий — із соляним розчином, таким міцним, що він одразу відділяв м’ясо від кісток. а щоб душі не звикали до умов (і щоб бісам було розмаїття), їх що вісім днів переводили в інший казан.
насамкінець мандрівки наша трійця пішла подивитися, що там на небі, аби запезпечити теркілові контрастну історію про вічне блаженство, але не встигла дійти далеко, бо виявилося, що за спогляданням пекла минуло два дні, то селянинові вже дуже треба повертатися додому. от завжди так.
(на пекельній мініатюрі з рукопису xv століття, звісно, не театр, але теж купа всього діється. он навіть хтось у коника бавиться).
#пекельце #біси #всітамбудемо
це якщо коротко. трошки довша версія цього жахіття, записана в 1200-х роках, розповідає про побожного англійського селянина на ім’я теркіл, який одного дня зустрів святого юліана й разом із ним і святим домнінусом пішов подивитися, як ведеться душам після смерті.
першою їхньою зупинкою була велика церква, що слугувала таким собі розподільним центром: грішників звідси забирали в пекло, нечисленних праведників — до раю, а решту — в чистилище, допокутувати. для ефективної роботи центру там мали перебувати представники кожного з місць призначення, тож у точці зважування душ теркіл побачив і святого павла, і бісів пекельних (цікаво, чи вони іноді виходили разом на перекури й обговорювали нелюдські умови праці). один із бісів обмовився про вистави — ludis theatralibus — які відбуваються в пеклі, і святий домнінус сказав, що хоче на них подивитися. біс відповів, що святих відведе без проблем, а от селянина — дзуськи, бо він же побачить муки пекельні, вразиться, розкаже про них своїм сусідам — і все, ті злякаються і стануть жити праведно.
звісно ж, святі просилися на виставу якраз тому, що з ними був теркіл, тож без найменших скрупулів сховали селянина й протягли його в пекло, обманувши свого бісівського провідника. а там на горішньому поверсі справді виявився театр.
спочатку теркіл побачив публіку, яка сиділа на кріслах, зроблених із розпеченого заліза й велетенських цвяхів, що стирчали на всі боки, зокрема й крізь тіла. якийсь біс сказав: «витягніть на сцену отого пихатого чоловіка, хай нам зіграє», — і одного з грішників справді підхопили з його місця й потягли на сцену, де він, ніби маріонетка, став показувати різні пихаті пози: задирати носа, закочувати очі, випинати груди, лаяти всіх довкола зневажливими словами. коли демони досхочу насміялися з нього, одяг на грішникові спалахнув; біси знесли його, вже підсмаженого, зі сцени, повідривали йому руки-ноги, кинули їх у чан зі смердючою олією, як у фритюрницю (і з відповідними звуками), а потім склали назад докупи — і грішник повернувся до свідомості. щоб він точно не розвалився, біси принесли ще дві великі бляхи і прицвяхували до них бідолаху в стратегічних місцях, а потім провели його на місце — дивитися наступні вистави.
окрім пихатого чоловіка, теркіл побачив:
• священника, який розтринькував пожертви, — йому прорізали дірку в горлі й протягли крізь неї язик;
• безжального лицаря, що гарцював на коні, із сідла в якого стирчали цвяхи;
• адвоката-хабарника, якому довелося їсти розпечені монети, вибльовувати їх, а потім знову їсти;
• пару перелюбників, що спершу показала, як саме чинила перелюб, а потім стала гризти одне одного до м’яса, —
і ще багатьох грішників, що, каже текст, самі своїми вчинками склепали собі крісла, на яких тепер мусили сидіти. кожного з них після вистави біси рвали на шматки, смажили і збирали назад, як отого найпершого пихатого чоловіка.
коли теркіл зі святими нарешті вдосталь надивилися на театр, вони вирішили зазирнути ще на нижчий рівень пекла — і там побачили вже традиційні казани, у яких потерпали грішники із серйознішими переступами за душею. казанів було чотири: один із гарячущою смолою, другий із холоднющою кригою, третій зі смердючою сіркою, а четвертий — із соляним розчином, таким міцним, що він одразу відділяв м’ясо від кісток. а щоб душі не звикали до умов (і щоб бісам було розмаїття), їх що вісім днів переводили в інший казан.
насамкінець мандрівки наша трійця пішла подивитися, що там на небі, аби запезпечити теркілові контрастну історію про вічне блаженство, але не встигла дійти далеко, бо виявилося, що за спогляданням пекла минуло два дні, то селянинові вже дуже треба повертатися додому. от завжди так.
(на пекельній мініатюрі з рукопису xv століття, звісно, не театр, але теж купа всього діється. он навіть хтось у коника бавиться).
#пекельце #біси #всітамбудемо
03.04.202508:06
янгольське таксі везе на небо марію магдалину, покровительку неголених ніг неголеного всього.
(праве крило диптиха із гданської церкви, створеного в 1430-х роках).
#добребутисвятим
(праве крило диптиха із гданської церкви, створеного в 1430-х роках).
#добребутисвятим
02.04.202508:02
сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна» — сова з часослова 1470-х років, яка до аж такого лайна була не готова.
#совоньки
#совоньки
01.04.202507:45
квітнева календарна мініатюра з пастухом і його песиком із нідерландського часослова 1480-х років.
жах як цей час несеться. щойно ж рік почався.
#навсесвійчас #робочібудні #песики
жах як цей час несеться. щойно ж рік почався.
#навсесвійчас #робочібудні #песики
31.03.202514:23
у п'ятничному опитуванні виграли екскурсія в пекло й історія про те, як люципер судився з богом (дуже рівненько йдуть, то доведеться писати про обидві), а відлюдники не виграли. але раптом у вас колись трапиться бісівська спокуса — ловіть цінну (і напрочуд гуманну на тлі засобів, описаних у києво-печерському патерику) пораду від мудрих дядьків.
десь на початку хіі століття вільям, настоятель лаонського монастиря, спитав єпископа гільдеберта, що робити зі стражданнями одного монаха. про обставини страждань ми знаємо з гільдебертової відповіді:
ти пишеш, що коли твій брат розпластується, щоб молитися, то злий дух сходить на нього, кладе руки на його чоловічі органи й не припиняє тертися об його тіло своїм, поки монах від збудження не занечистить себе випуском сімені. це трапляється, коли цей брат молиться, і за відчуттями скидається на справді людські дотики.
щоб такого не діялося, гільдеберт радить:
щоби зміцнити й захистити члени його тіла, над якими тріумфує ворог, їх треба перехрестити й посипати освяченою сіллю.
(він, щоправда, ще висловлює сумнів, чи то не звичайна мастурбація, яку монах виправдовує надприродним втручанням, але навіть у такому випадку трохи свяченої солі не зашкодить же ж).
#вечірнінотатки
десь на початку хіі століття вільям, настоятель лаонського монастиря, спитав єпископа гільдеберта, що робити зі стражданнями одного монаха. про обставини страждань ми знаємо з гільдебертової відповіді:
ти пишеш, що коли твій брат розпластується, щоб молитися, то злий дух сходить на нього, кладе руки на його чоловічі органи й не припиняє тертися об його тіло своїм, поки монах від збудження не занечистить себе випуском сімені. це трапляється, коли цей брат молиться, і за відчуттями скидається на справді людські дотики.
щоб такого не діялося, гільдеберт радить:
щоби зміцнити й захистити члени його тіла, над якими тріумфує ворог, їх треба перехрестити й посипати освяченою сіллю.
(він, щоправда, ще висловлює сумнів, чи то не звичайна мастурбація, яку монах виправдовує надприродним втручанням, але навіть у такому випадку трохи свяченої солі не зашкодить же ж).
#вечірнінотатки
31.03.202507:49
свята маргарита і дракон, який, схоже, уже й сам не розуміє, на біса він сюди приперся й чого намагався досягти, на мініатюрі з часослова xvi століття.
#тяжкобутисвятим
#тяжкобутисвятим
30.03.202507:58
барвисті дракони з маргінесів часослова карла сміливого, створеного 1469 року.
#маргіналії
#маргіналії
+3
29.03.202523:04
бодовінія в житії святої радегунди пише, що ночами свята королева не спала, а проводила час за читанням — semper lectio legebatur.
*дивлюся на годинник, на мить почуваюся святою королевою*
#вечірнінотатки #куточокбібліофіла
*дивлюся на годинник, на мить почуваюся святою королевою*
#вечірнінотатки #куточокбібліофіла
29.03.202508:44
романтична сцена зі вгодованим котиком (і ногами) на маргінесі англійського псалтиря хііі століття.
#котики #бабевини #закоханілюди
#котики #бабевини #закоханілюди
28.03.202508:48
янгол прилетів досліджувати атлантиду в рукописі хі століття.
(насправді це апокаліпсис, а янгол кидає в море млиновий камінь, аби проілюструвати, як стрімко загине вавилон: бульк — і нема).
#глибоківоди #апокаліпсис
(насправді це апокаліпсис, а янгол кидає в море млиновий камінь, аби проілюструвати, як стрімко загине вавилон: бульк — і нема).
#глибоківоди #апокаліпсис
27.03.202508:54
яків ворагінський розповідає про те, як після смерті ісуса апостоли розійшлися по світу з місіями: андрій пішов у скіфію (в сенсі, десь у наші краї), а матей — у мургундію, себто ефіопію. і якщо андрієві вдалося витягти хрест на (майбутні) київські пагорби без особливих клопотів, то матей зустрівся з перешкодами: мургундцям проповіді не сподобалися, то вони викололи йому очі й кинули його у в'язницю, щоб через кілька днів стратити.
янгол прилетів до андрія (вочевидь, ближче нікого з апостолів не було), розказав йому про матеєву проблему й попросив піти все повирішувати. андрій відповів, що поняття не має, де ця мургундія, але янгол його заспокоїв: іди, мовляв, до берега морського й сідай на перший же корабель, який побачиш, він тебе довезе.
так, звісно, і сталося. андрій дуже оперативно прибув до мургундії, з ангельськими підказками пробрався у в'язницю, знайшов матея, поплакав із ним, помолився — і апостол прозрів. після того вони разом втекли з в'язниці, але матей вирішив, що тут його не цінують, тому невдовзі поїхав до антіохії; андрій же залишився й зумів навіть понавертати своїх переслідувачів, які спершу були трохи сердиті, що він вкрав у них претендента на страту.
яків усе це переказує, а потім додає: «так принаймні розповідають; але мені складно повірити в цю історію, бо такий порятунок матея означав би — а це вкрай малоймовірно — що великий євангеліст не зміг сам здобути того, що так легко дав йому андрій». (утім, яків і на маргаритине топтання дракона носом крутить, то нам до його підозріливості не звикати).
мініатюра з безансонського молитовника xv століття показує, що художникам таки часом складно було зрозуміти, якого андрієвого повернутого хреста від них хочуть замовники. схоже, хтось отримав книжку, глянув, зітхнув — не перемальовувати ж — і виправив ситуацію, як міг.
#тяжкобутисвятим #домальоване
янгол прилетів до андрія (вочевидь, ближче нікого з апостолів не було), розказав йому про матеєву проблему й попросив піти все повирішувати. андрій відповів, що поняття не має, де ця мургундія, але янгол його заспокоїв: іди, мовляв, до берега морського й сідай на перший же корабель, який побачиш, він тебе довезе.
так, звісно, і сталося. андрій дуже оперативно прибув до мургундії, з ангельськими підказками пробрався у в'язницю, знайшов матея, поплакав із ним, помолився — і апостол прозрів. після того вони разом втекли з в'язниці, але матей вирішив, що тут його не цінують, тому невдовзі поїхав до антіохії; андрій же залишився й зумів навіть понавертати своїх переслідувачів, які спершу були трохи сердиті, що він вкрав у них претендента на страту.
яків усе це переказує, а потім додає: «так принаймні розповідають; але мені складно повірити в цю історію, бо такий порятунок матея означав би — а це вкрай малоймовірно — що великий євангеліст не зміг сам здобути того, що так легко дав йому андрій». (утім, яків і на маргаритине топтання дракона носом крутить, то нам до його підозріливості не звикати).
мініатюра з безансонського молитовника xv століття показує, що художникам таки часом складно було зрозуміти, якого андрієвого повернутого хреста від них хочуть замовники. схоже, хтось отримав книжку, глянув, зітхнув — не перемальовувати ж — і виправив ситуацію, як міг.
#тяжкобутисвятим #домальоване
Рэкорды
23.03.202519:16
3.9KПадпісчыкаў31.10.202323:59
2600Індэкс цытавання21.01.202523:59
4.3KАхоп 1 паста19.02.202509:34
905Ахоп рэкламнага паста14.01.202500:06
322.22%ER20.08.202323:59
143.49%ERR
+6
16.03.202509:02
звірі світять хвостиками на маргінесах часослова хуани і кастильської (bl, add. ms 18852).
#маргіналії #бестіарії
#маргіналії #бестіарії
07.04.202507:54
зустріч зайчика з песиком на маргінесі створеного наприкінці xv століття рукопису про святого шарлеманя.
#песики #маргіналії
#песики #маргіналії
02.04.202508:02
сьогодні в нашій нерегулярній рубриці «сови, які бачили чимало лайна» — сова з часослова 1470-х років, яка до аж такого лайна була не готова.
#совоньки
#совоньки
08.04.202508:06
адам і єва з рукопису 1480-х років намагаються нагодувати змію фруктами, бо щось вона від авітамінозу вже аж лущитися почала.
#райськанасолода #голілюди
#райськанасолода #голілюди
03.04.202508:06
янгольське таксі везе на небо марію магдалину, покровительку неголених ніг неголеного всього.
(праве крило диптиха із гданської церкви, створеного в 1430-х роках).
#добребутисвятим
(праве крило диптиха із гданської церкви, створеного в 1430-х роках).
#добребутисвятим
25.03.202508:47
ісус навчає біса жонглювати на мініатюрі з нідерландського часослова кінця xv століття. з виразів облич можна припустити, що прогрес у них сьогодні такий собі.
#біси #новозавітне
#біси #новозавітне
13.03.202508:32
переслідувачі з псалтиря 1260-х років вирішили розіпнути апостола андрія на хресті, але нестандартному, тож тепер мусять вигадувати, як побороти силу тяжіння.
(андрія зазвичай і справді зображають із хрестом, але х-подібним — на отаку горизонтальну інтерпретацію я натрапила вперше).
#тяжкобутисвятим
(андрія зазвичай і справді зображають із хрестом, але х-подібним — на отаку горизонтальну інтерпретацію я натрапила вперше).
#тяжкобутисвятим
+6
06.04.202508:13
пів ставка кольорових рибок (і пастух із песиком за компанію) в ініціалах рукопису із хі століття.
#гарнібукви
#гарнібукви
05.04.202507:57
рукопис із середини xv століття нагадує, що вічність — довга (ба навіть вічна), казани в пеклі — місткі, а біси люблять свою роботу.
#пекельце #біси
#пекельце #біси
14.03.202508:44
а яка апокаліптична бестія цієї п'ятниці ви?
мініатюра з коментованої книги одкровення, переписаної на межі хіі і хііі століть.
#апокаліпсис
мініатюра з коментованої книги одкровення, переписаної на межі хіі і хііі століть.
#апокаліпсис
01.04.202507:45
квітнева календарна мініатюра з пастухом і його песиком із нідерландського часослова 1480-х років.
жах як цей час несеться. щойно ж рік почався.
#навсесвійчас #робочібудні #песики
жах як цей час несеться. щойно ж рік почався.
#навсесвійчас #робочібудні #песики
29.03.202508:44
романтична сцена зі вгодованим котиком (і ногами) на маргінесі англійського псалтиря хііі століття.
#котики #бабевини #закоханілюди
#котики #бабевини #закоханілюди
08.03.202508:37
святу маргариту ми в основному знаємо як топтальницю дракона, який немудро вирішив її з'їсти. але яків ворагінський у «золотій легенді» розповідає, що після отого випадку з драконом маргариту, знову кинуту до в'язниці, ще раз прийшов мучити диявол — цього разу в образі гарного заможного чоловіка (результат їхньої зустрічі можна побачити на цій мініатюрі з рукопису xiv століття).
маргарита глянула на цього відвідувача, швиденько помолилася і, коли він підійшов і взяв її за руку (звісно ж, без дозволу), цитую, «вхопила його за голову, кинула на підлогу, наступила йому на обличчя і сказала: "не рухайся, гордий бісе, під жіночою ногою"». яків ворагінський далі переказує реакцію диявола, який, звісно, не такої зустрічі сподівався: «якби мене хоч побив якийсь хлопець, а не тендітна дівчина... і це після того, як я дружив із твоїми батьками!»
до чого я це. з восьмоберезням нас усіх. і нехай усім нам, і дівчаткам, і хлопчикам, не заважають стереотипи й вистачає сил на топтання всілякої нечисті, бо щось вона лізе й лізе.
#тяжкобутисвятим
маргарита глянула на цього відвідувача, швиденько помолилася і, коли він підійшов і взяв її за руку (звісно ж, без дозволу), цитую, «вхопила його за голову, кинула на підлогу, наступила йому на обличчя і сказала: "не рухайся, гордий бісе, під жіночою ногою"». яків ворагінський далі переказує реакцію диявола, який, звісно, не такої зустрічі сподівався: «якби мене хоч побив якийсь хлопець, а не тендітна дівчина... і це після того, як я дружив із твоїми батьками!»
до чого я це. з восьмоберезням нас усіх. і нехай усім нам, і дівчаткам, і хлопчикам, не заважають стереотипи й вистачає сил на топтання всілякої нечисті, бо щось вона лізе й лізе.
#тяжкобутисвятим
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.