Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Паглядзець

Николаевский Ванёк

Паглядзець

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Паглядзець

Труха⚡️Україна

Паглядзець

Николаевский Ванёк

Паглядзець

Багряно-чорне полотно.

Контркультурне просвітництво.
Канал присвячений міфам, легендам, оккультним наукам, магізму-чаклунізму.

Рэйтынг TGlist

ТыпПублічны

Вертыфікацыя

Не вертыфікаваны

Надзейнасць

Не надзейны

Размяшчэнне

МоваІншая

Дата стварэння каналаOct 25, 2023

Дадана ў TGlist

Feb 18, 2025

Я ўладальнік канала

Гісторыя змяненняў

Статыстыка Тэлеграм-канала Багряно-чорне полотно.

Падрабязней

Падпісчыкаў

225

24 гадз.

1-0.3%Тыдзень

5-2.2%Месяц

73.3%

Індэкс цытавання

0

Згадкі0Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах0

Сярэдняе ахоп 1 паста

127

12 гадз.24

78%24 гадз.1270%48 гадз.280%

Узаемадзеянне (ER)

7.09%

Рэпостаў4Каментары0Рэакцыі5

Узаемадзеянне па ахопу (ERR)

0%

24 гадз.0%Тыдзень

24.12%Месяц0%

Ахоп 1 рэкламнага паста

5

1 гадз.00%1 – 4 гадз.00%4 - 24 гадз.00%

Падрабязней

Падключыце нашага бота да канала і даведайцеся пол аўдыторыі гэтага канала.

Усяго пастоў за 24 гадзіны

3

Дынаміка

Апошнія публікацыі ў групе "Багряно-чорне полотно."

Усе пасты

Пераслаў з:

1-й корпус НГУ «Азов»

20.04.202509:55

Третій Великдень у полоні.

Розділені сімʼї. Порожні місця за столом. Безкінечна невідомість.

Ми досі чекаємо наших побратимів вдома.

#freeazov #freeazovstaldefenders

20.04.202506:01

Христос Воскрес!

Світлий ранок.
Великдень — це не про ритуал. Це про сенс. Про пам’ять. Про перемогу життя над смертю.

Це свято нагадує: після найтемнішої ночі завжди настає світанок. Після втрати — народжується новий початок!

З Великоднем!

Пераслаў з:

Sergii Ivanov

19.04.202519:18

В сухому залишку:

Кінотеатр «Жовтень» для проведення ЛГБТ-фестивалю - можна, аудиторію університету військовому, який в буквальному сенсі слова виліз з посадки і приїхав на півдня до Києва, аби прочитати лекцію з історії України — не можна.

Сором.

19.04.202502:35

Нарасімха, що потрошить Гіраньякашіпу, фоліант з «Бгаґавата-пурани»
Індія, Хімачал-Прадеш, Нурпур
близько 1760-1770рр.
Непрозора акварель і золото на папері

Пераслаў з:

† ЛНК ꑭ

18.04.202518:27

Сьогодні Страсна п'ятниця, день коли ми згадуємо Того, хто опустився до рівня людини та не зважаючи на всю несправедливість та можливість в будь-який момент зупинити страждання – приніс Себе в жертву з любові до нас. Сьогодні ми згадуємо Ісуса Христа та Його велику жертву.

"[28] Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
[29] Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
[30] А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!...
І, голову схиливши, віддав Свого духа..."

Вiд Iвана 19:28-30

ЛНК

16.04.202511:33

16 квітня 1935 року народився Домінік Веннер — доброволець, командир штурмової бригади під час Алжирської війни, згодом приєднався до лав «Таємної збройної організації» («OAS»), яка виступала за «зміну правлячого ладу Франції». За учать в діяльності цієї терористичної організації провів 3 роки в ув'язненні. Після в'язниці став займатися теоретичним обгрунтуванням своїх поглядів, один з теоретиків руху «Nouvelle Droite»*.

• Нові праві — течія ультраправої політичної думки з націонал-європейським спрямуванням.

Веннер учасник та один із лідерів «Jeune Nation», що обрала своєю емблемою кельтський хрест, не підозрюючи, що протягом більше ніж 50 років він буде основним символом націоналістів як у Франції, так і по всій Європі. Згодом покинув політику і перейнявся історичними дослідженнями та написання книг в жанрі публіцистики та філософських есеїв. Його біографія написана кров’ю. Кров’ю убитих фелахів, впольованих звірів та власною кров’ю.

«Життя людини це зовсім не ті довгі роки від колиски до могили. Справжнє життя — це лише кілька, блискучих як спалах блискавки миттєвостей, єдині, які гідні зватися життям. Ці миті присутні на війні, в коханні, пригодах, містичному захваті і творчості.»

16.04.202511:33

90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО СОЛДАТА, В'ЯЗНЯ СУМЛІННЯ, ІСТОРИКА, ПИСЬМЕННИКА, ЯЗИЧНИКА ТА ВИДАТНОГО МИСЛИТЕЛЯ НОВОЇ ПРАВИЦІ — ДОМІНІКА ВЕННЕРА ⚔

15.04.202518:30

Архаїчна ментальність знала безліч космічних рівнів, на яких могли перебувати «людина» та «життя». У дослідженні «Металургія, магія і алхімія» ми показали, що, наприклад, у хімії та металургії перехід від органічного до неорганічного відбувається дуже повільно, що хімічна операція «поєднання» практично нерозривна з алхімічною концепцією «шлюбу металів», що камені та метали розрізняються за статтю, страждають, помирають і воскресають, що процес, що в наші дні іменується «згоранням», тоді вважався «коханням», а «смерть» тепер називається «нейтралізацією», тощо.

© Мірча Еліаде

15.04.202516:00

Все нове — це добре забуте старе.

Перший український корпус — військове з’єднання доби Визвольних змагань 1917–21 рр. Сформоване генерал-лейтенантом Павлом Скоропадським на базі 34-го армійського корпусу 7-ї армії відповідно до наказу головнокомандувача арміями Південно-Західного фронту генерала від інфантерії Лавра Корнілова. Корпус складався з 8 піхотних та 2 гарматних полків, зведених у 2 дивізії (командири — генерал-майор Я. Гандзюк та генерал-майор В. Клименко). Начштабу — генерал-майор Я. Сафонов. Восени 1917 р. корпус налічував 60 тис. вояків. У листопаді 1917 він захистив Київ від наступу збільшовизованих частин 2-го Гвардійського корпусу, роззброїв їх і відправив до росії.

Пераслаў з:

1-й корпус НГУ «Азов»

15.04.202516:00

❗СТВОРЕНО 1-Й КОРПУС НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ «АЗОВ»

В рамках реформи управління Сил оборони, на основі 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» було створено нове оперативно-тактичне з'єднання у складі НГУ.

До складу 1-го корпусу «Азов» увійшли:

▪️1-а президентська бригада оперативного призначення «Буревій»;
▪️12-та бригада спеціального призначення «Азов»;
▪️14-та бригада оперативного призначення «Червона Калина»;
▪️15-та бригада оперативного призначення «Кара-Даг»;
▪️новостворена 20-та бригада оперативного призначення «Любарт».

На відео — звернення командира 1-го корпусу НГУ «Азов», полковника Дениса «Редіса» Прокопенка, та командирів бригад, які ввійшли у склад корпусу.

12.04.202518:15

Анатомія Божества

Самовизначеність містить поняття про Силу і Волю; а протилежна їй Інертність містить такі визначення:

1) Простору, необхідного для прояву сили.

2) Бажання, що виходить з сили, наданої інертністю самовизначеності, щоб надати їй можливість проявити себе, як опір.

3) Долі, яка встановлює межу діяльності цієї обмеженої самовизначеності, залишаючи їй тільки область, необхідну для її прояву, наскільки вона на це здатна без придушення волі.

Всі ці предмети надто ігноруються сучасним західним Окультизмом, хоча вони і є дуже суттєвими для окультної науки. Зі свого боку, філософія, якій вони надані, також нехтує ними, навіть з презирством обходить традиційний аналіз, що до них відноситься. Нормальна наука, яку тут, якоюсь мірою, можна назвати священною наукою, повинна поєднати в теодицеї всі ці поняття, щоб відновити безперервність ланцюга знання, який був розірваний з того дня, як тільки Окультизм перестав визнаватися наукою!

© F. Charles Barlet

11.04.202518:29

Чому ти пішов у місто? Там одні віслюки, хай навіть озброєні!

Нічого тобі робити й у селян: я там був, там воли та вівці.

Чи не знав ти, що світ змінився? Чи не чув ти, що твої вороги нещодавно перемогли останнє лицарське військо та скинули владу королів?

Ходімо, друже, у темний ліс: там знайдемо нам компанію! Знайдемо чоловіків – воїнів та вовків, що живуть там перевертнями! Тих, що перетворилися на дітей та живуть мріями! Тих, хто живе, знаючи істину: «Все дозволено».

Вершник голосно розсміявся, підхопив Заратустру за плечі, одним рухом посадив його на коня, позаду себе, підвів коня дибки, що той заржав, та, смикнувши за поводи, помчав галопом.

– Ми зберемо військо, направимо його на ворожу армію та на містян, і повернемо вовків з лісу на сонячне світло! Це буде нашим королівством, де чоловіки живуть в військових таборах, кочують та ризикують.

У вільний час вони будуть складати пісні, тренувати свої тіла для битв, будуть кидатися на прекрасних жінок, як дикі звірі, приваблені взаємним тяжінням, і створювати нових вовків!

Це буде країною бойової слави, війни та блискавок, якою милуються поети. Наш світ буде кружляти в танці крові та сталі, і посеред воєнних славенів та тріумфальних бенкетів буде гриміти веселий сміх богів, що повторюють за нами: «Я бажаю!»

І кожен з нас буде жити так, щоб боги раділи, захопилися та забрали його до себе на гору, де живуть лише орли, змії та – воїни.

Так казав Заратустра.

11.04.202518:29

Одного разу Заратустра, після довгого усамітнення в печері, прямував стежиною до підніжжя гори, та зустрів вершника у латах. Його кінь крокував грузно та повільно, обличчя просочилося пилом, волосся та борода були сплутаними, а обладунки брудні та з пошкодженнями від поранень, всі в подряпинах.

У придачу, на скулах та на лобі в нього були розводи засохлої крові, та посеред цієї втоми яскраво горіли очі, з легким налетом безумства.

– Вітаю, воїне, хто ти?, – спитав вершника Заратустра.

– Я – Дурна Голова, мандрівний лицар, – несподівано бадьоро та весело відповів той.

– Куди мандруєш?

– Наше військо вщент розбили, маєток спалили, моїх товаришів захопили в полон та стратили, по п'ятах за мною женеться ворог. Тож я шукаю загін, щоб контратакувати та поквитатися, а загалом – пригод.

Вони спинилися якраз біля поодинокої криниці, лицар спішився, щоб напоїти коня.

«Цікаво, він зазнав поразки, та вочевидь не дуже з того засмучується» – подумав Заратустра.

– Чому тоді піднімаєшся на гору? Там нікого немає, окрім орлів та змій.

– Так наказує моє серце.

– Серце!, – вигукнув Заратустра захоплено та здивовано. – Так от, чому в тебе таке прізвисько: хто в наш час живе чимось іншим, аніж розум?

– Серце. – повторив за Заратустрою лицар. – І певна слава цього місця: мені казали, що тут, серед кришталево чистого повітря та гострих скель, живе святий, котрий спілкується з богами. Їх я хотів попросити, щоб дали мені надійних войовників-побратимів для здобуття слави.

– Не чув про це, та й святого тут ніколи не бачив, скільки тут не гуляв. Ходімо краще лісом попід горою: разом веселіше, та й може на шляху знайдеш солдатів в свою компанію.

– Але хто ти? – нарешті спитав вершник.

– Я Заратустра, теж мандрівник.

І вони пішли через ліс, у пошуках побратимів для Дурної Голови.

– Ти не засмутився своїй поразці, та й взагалі виглядаєш свіжим, готовим до звершень. Я бачив багато різних воїнів, та зблизька із тим, хто щойно був розбитий та підводиться знову, спілкуюся вперше.

Я казав людям: «Що добре? – Бути хоробрим». Чи почули мене?

Я казав їм: «Треба вмерти вільним та у боротьбі!». Чи зрозуміли мене?

Я розповідав їм про перетворення верблюда на лева, та лева на дитину: хто з них перетворився?

Я бачу полум'я в твоїх очах: саме до тебе, до таких, як ти, я звертався. Та чи потрібні були тобі мої промови, якщо ти вже здоровий?...

Лицар замислився, нахмурив брови, а потім засяяв ясною посмішкою.

– Заратустра... Я вже чув це ім'я. Ти і є той святий, про якого казали люди!

Ти казав про хоробрість. Саме вона штовхає мене битися далі.

Ти казав про вільну смерть. Що є більш вільним, аніж наказ серця?

Ти казав про лева. Я бився з тими, на чиїх знаменах – лев... Та на моїх – Вовк; таким є і моє інше прізвисько.

Та чи став я дитиною?

На шляху до твоєї гори, де живуть окрім тебе лише орли та змії, мені зустрілося місто. Там зайшов до шинка, поїсти та нагодувати коня. За обідом я випив вина та розговорився з містянами – серед них я сподівався знайти охочих вступити в мій новий загін – помститися за друзів, повбивати ворогів, пограбувати їх фортеці та села. Щойно вони чули, що мій маєток спалено, а в мене зі скарбу лишилися обладунки, меч та кінь, вони сміялися та питали, чи я вчора народився, коли пропоную таку необдуману пригоду серйозним дорослим людям. Крамарі, корчмарі, ремісники, поважні люди – куди їм в таку путь?

Тож я пішов у ліс, а звідти до гори, і от ми з тобою йдемо шукати чоловіків, а не рабів.

– Так, в тобі є те, про що я казав... Та й серце – найкращий порадник.

Чути серце – це знати себе самого. Слухати його наказів – це навчитися любити себе, та коли дракон каже: «Ти повинен», а лев чи вовк – «Я хочу», лише гаряче серце воїна та шукача пригод сплавляє це в: «Я бажаю!»

11.04.202518:29

10.04.202513:32

#мем

Усе пасты

Нічога не знойдзена 😢

Падрабязней

Рэкорды

12.04.202523:59

230Падпісчыкаў

02.04.202523:59

50Індэкс цытавання

24.02.202512:46

212Ахоп 1 паста

12.03.202502:32

20Ахоп рэкламнага паста

25.03.202523:59

30.56%ER

24.02.202512:46

106.53%ERR

Развіццё

Падрабязней

Падпісчыкаў

Індэкс цытавання

Ахоп 1 паста

Ахоп рэкламнага паста

ERR

Падрабязней

Папулярныя публікацыі Багряно-чорне полотно.

Усе пасты

24.03.202509:50

О, Хароне, пітьмою вкритий, водою цього очеретяного озера ти возиш мертвих до Аїду... простягни руку сину Кініра, коли той буде сідати на човен, бо хлопчик ще не може впевнено ходити в своїх сандалях і боїться торкатися босими ногами піску.
– Епітафія для дитини. Діодор Зона, Грецька антологія, 7.365

12.04.202518:15

04.04.202520:03

Образ-медитація над постаттю Одіна, де ключові символи з малюнка Андре Массона будуть замінені максимально аналогічними за змістом і духом символами з одінічного циклу міфів, таким чином прокладаючи мости між ними та «негативним» сакральним Жоржа Батая.

Замість серця в лівій руці Одіна буде поміщено його око, яке він жертвує як заставу життя відрубленої голови мудреця Міміра («Пам’ятуючого»), що зберігається в джерелі у коріннях Світового Дерева (нижній полюс космосу).

У правій руці ніж змінюється списом Ґунґнір, яким Одін жертовно приковує себе до Іґґдрасілля. Це також символізує ту єдність, яка утворюється у змішаності та розрізненні цього акту. Адже Іґґдрасілль — це поетичний кеннінґ «кінь Іґґа», де Іґґ — це Жахливий, одне з імен Одіна. Таким чином, у акті власного жертвопринесення Одін приковує себе до всього Світу, жахаючи його. Але дерево — це ще й символ людини-мікрокосму в першу чергу, і перволюдина в германо-скандинавській міфології — це Аскр, чиє ім’я дослівно і означає ясен (Ask[r]). Тому власне жертвопринесення Одіна змішує в собі його прикованість і до світу, і до людини. І вони повинні витримати цей жах, що охоплює їх. Таким чином, тіло Ацефала — це триєдине тіло бога-світу-людини: Іґґа, Іґґдрасілля та Аскра.

На животі його — північний лабіринт, насправді зустрічається у вигляді кам’яних конструкцій у Скандинавії. Символ занурення та подолання тваринних пристрастей.

На грудях його — зірки у вигляді руни Гаґалаз, градом падаючі з небес.

Череп — смертність Одіна в Раґнарок, а також голова Міміра, зв’язок Ода з Фрейєю.

Багато символів і сюжетів одінічного міфу підкреслюють його розтратність, безжальність до себе та готовність обдаровувати людей як благами, так і насильством, яке він сіє у середньому світі. Геракліту належить максима «війна — батько всіх речей», а Одін — Батько Розбрату.

Нарешті, у середньому світі вже людина, що йде шляхом лівого, трансгресивного полюса амбівалентного сакрального, може знайти для себе шлях у практиці imitatio Dei, де ритуальне самогубство на піку екстатичного осяяння є актом дзеркального відображення міфу і жесту Вищого Божества. Одін витрачає себе і одночасно з самого себе в напрямку внутрішнього світу. А тут адепт витрачає себе з самого себе в напрямку поза світу. І тільки вийшовши за свої власні межі, Божественне і людське можуть зустрітися в безмежній єдності.

28.03.202521:58

28 березня 1898 року народився Микола Сціборський — дворянин, полководець, націоналіст, ідеолог.

Життя Сціборського припало на буремні часи: Перша світова війна, революція, боротьба за українську державність.

Людина, що на пару з Донцовим розроблювала національну ідею на хвилі європейського інтегрального націоналізму та була головним ідеологом ОУН.

Пераслаў з:

ХАРТІЯ

26.03.202519:43

У День Національної гвардії України прийняли знаковий подарунок – артоб’єкт із присвятою «Хартії» від української майстрині прикладного мистецтва Даніки Кривоносової.

Авторка створила картину, використавши понад пів мільйона різних елементів бісеру, а також поєднавши їх із різними техніками вишивки.

Вона особисто передала роботу засновнику «Хартії» Всеволоду Кожемяці та командиру бригади Ігорю Оболєнському.

Вдячні за таке втілення символіки «Хартії», воно займе почесне місце в розташуванні бригади.

Сила і воля!

▪️ Приєднатися

▪️ Підтримати

▪️«Хартія» в Telegram | YouTube | Instagram | Facebook | TikTok | Messenger | X

03.04.202520:00

Позавчора, 1 квітня 1809 року, народився великий письменник українського походження з відомого українського роду Гоголів-Яновських, який вважається класиком літератури, найвизначнішим з представників її «української школи», фольклорист та містик — МИКОЛА ГОГОЛЬ. 🌚

Адміністрація вибачається за несвоєчасне вітання. 😭

04.04.202520:03

31.03.202510:06

Нептун в Овні — це пробудження через вогонь.

Цивілізація зміниться.
Духовність стане дією.
Суспільство — сценою для Героїв нової доби.
А ми — творцями того, чого ще не було.

05.04.202521:58

Святині існують для того, щоб іти за ними у Вічність. Святині існують для того, щоб з ними перемагати. Святині існують для того, щоб умирати за них.

Христос - це бойовий прапор. Він небезпечний для нас і наших ворогів. Ми маємо частіше використовувати меч, який він нам приніс.

© Дмитро Корчинський

03.04.202520:00

Переїхавши з України до Петербурга у віці 20 років, Гоголь забрав із собою батьківщину та її легенди. Місцева публіка була зачарована його розповідями про Україну – героїчними, міфічними одами українській історії та культурі. У повістях Гоголя персонажі, запозичені ним з українського фольклору, укладають фаустівські угоди з дияволом («Напередодні Івана Купала», 1831) або проводять страшну ніч, замкнувшись у церкві, з мстивою відьмою («Вій», 1835).

При цьому, Гоголь писав різкі сатири на імперське російське суспільство та справив далекосяжний вплив на літературну традицію. «Ми всі вийшли з «Шинелі» Гоголя», — сказав колись Федір Достоєвський.

Можливо, невідповідним чином боротьба України за самовизначення також черпала натхнення з творів Гоголя, особливо «Тараса Бульби», його оди романтичному націоналізму. У романі розповідається про подвиги легендарного воїна, козака Війська Запорозького, який ставить патріотичні ідеали вище батьківських почуттів.
«Козацька історія — основа української національної ідентичності, — каже доктор філології Інституту літератури імені Тараса Шевченка Павло Михед. «Коли відбувся Майдан [Українська революція 2014 року], козацьке минуле повернулося до життя, [повстанці] збиралися в сотні й куріні, як це було колись у Війську Запорозькому, і як це описав Гоголь у «Тарасі Бульбі».

Всесвіт Гоголя був неосяжним. З часом його світогляд ставав все більш глобалістичним, містичним та езотеричним. Зрештою він страждав від очевидного нападу важкої депресії, яку деякі літературознавці характеризують як божевілля, і він помер у віці 41 року. Але через століття для багатьох його твори залишаються найкращим джерелом для вивчення минулого і розуміння сьогодення.

«Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі. Вдивіться у неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежний небесний намет напнувся, розгорнувся ще неосяжніше. горить і дихає він. Земля вся в срібному сяйві; і чудове повітря, прохолодно-задушливе, і повне ласкавості, і рухає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівна ніч!» — Микола Гоголь. Майська ніч або утоплена.

30.03.202518:49

«Vunius compendium, alterius stipendium» — «Один отримує прибуток, інший програє»

Клод Парадін додає пояснення:
Якби Змій не з’їв іншого, він ніколи не став би справжнім Драконом. Так багаті та могутні ростуть, завдаючи шкоди іншому.

Devises heroïqves 1557

31.03.202520:57

02.04.202512:43

27.03.202522:07

Прапор Ворона (давньоісландською hrafnsmerki) — це бойовий стяг, що використовувався вікінгами, скандинавськими правителями та полководцями у IX–XI століттях, і мав особливе сакральне значення.

Прапор являв собою трикутний або ластівкоподібний полотнище з зображенням ворона, рідше — кількох. Птиця зазвичай зображалася з розправленими крилами, немов парить на вітрі. Подібний дизайн згадується в джерелах і підтверджується зображеннями на монетах, особливо карбованих Канутом Великим (1016–1035).

Ворон у скандинавській культурі пов'язаний з Одіном, верховним Богом війни та мудрості. Його вічними супутниками вважалися два ворони — Хуґін (Думка) та Мунін (Пам’ять), які літали по світу та приносили богу звістки. Тому прапор сприймався не просто як бойовий символ, але й як знак схвалення або благословення Одіна. Вважалося, що якщо прапор розвівається вільно, то битва буде успішною.

Одне з перших згадувань hrafnsmerki міститься в «Англосаксонській хроніці» (871 р.), де описується прапор, що використовувався данами у битві при Ашдауне. Згідно з тією ж хронікою, вікінги вірили, що він наділений магічною силою.

Оркнейська сага (також відома як «Історія графів Оркні») повідомляє, що ярл Сігурд Могутній (IX ст.) носив прапор ворона, виготовлений його матір'ю, наділений чаклунськими властивостями, він приносив перемогу своєму володарю, але за кожну перемогу хтось із його людей гинув. Врешті-решт, сам Сігурд був покликаний Одіном, загинувши у битві.

Аналогічні зображення ворона можна побачити на монетах і кам’яних рельєфах. Наприклад, монети Канута Великого з зображенням ворона, що підтверджують використання цього символу як королівського стягу. Або Камені Готланда (VIII–XI ст.) з зображеннями знамен, можливо, аналогічних hrafnsmerki.

Після християнізації Скандинавії у XI столітті культ Одіна та пов’язані з ним символи почали зникати. Однак прапор ворона продовжував використовуватися до кінця епохи вікінгів, особливо серед тих, хто дотримувався старих традицій. З часом його символіка трансформувалася: ворон із емблеми язичницького культу почав використовуватися як елемент військових гербів.

Hrafnsmerki було не просто прапором, а священним символом, вплетеним у релігійні та культурні уявлення. Його присутність на полі бою надавала воїнам впевненості, а малодушним — страху, адже воно асоціювалося з самим Вотаном, який id est Furor.

Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.