
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Перша леді України 🇺🇦
Засновниця Фундації https://zelenskafoundation.org та
Саміту перших леді та джентльменів https://kyivsummitflg.gov.ua
Засновниця Фундації https://zelenskafoundation.org та
Саміту перших леді та джентльменів https://kyivsummitflg.gov.ua
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
ВертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаMar 02, 2022
Дадана ў TGlist
Jun 16, 2023Падпісчыкаў
29 773
24 гадз.
18-0.1%Тыдзень
4701.6%Месяц
3561.2%
Індэкс цытавання
0
Згадкі2Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах2
Сярэдняе ахоп 1 паста
2 307
12 гадз.2 3070%24 гадз.2 307
99.3%48 гадз.371 604
9 488.7%
Узаемадзеянне (ER)
0.63%
Рэпостаў17Каментары0Рэакцыі217
Узаемадзеянне па ахопу (ERR)
1162.71%
24 гадз.0%Тыдзень
88.33%Месяц
95.59%
Ахоп 1 рэкламнага паста
3 220
1 гадз.1 16536.18%1 – 4 гадз.68221.18%4 - 24 гадз.1 37342.64%
Усяго пастоў за 24 гадзіны
0
Дынаміка
1
Апошнія публікацыі ў групе "Олена Зеленська | Olena Zelenska"
06.04.202512:11
Іноді ми помічаємо, що з нашими близькими щось не так: вони замкнулися, втратили цікавість до звичних речей, мовчки зникають із життя. У такі моменти хочеться допомогти. Але як зробити це делікатно й не відштовхнути?
Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготували докладний матеріал із порадами, які допоможуть обережно й турботливо поговорити з близькими про психоемоційний стан і можливість звернутися до фахівця. Ці прості кроки допоможуть створити середовище підтримки й дадуть людині змогу відчувати, що вона не одна.
🫂 Правильні слова підтримки можуть стати першим кроком до одужання. Надто поспішні – ранити й змусити людину ще більше закритися. Є питання, які начебто без уваги залишати не варто. Але й нав’язувати допомогу теж не завжди доречно.
🔴 Але бувають ситуації, коли зволікати не можна. Якщо людина говорить про те, що не хоче жити або ж робить натяки на самогубство, має ознаки психозу або сильної сплутаності свідомості, перебуває у стані постійної небезпеки (наприклад, через домашнє насильство), важливо не залишати її наодинці й обов’язково звертатися по професійну допомогу.
Піклування – це не завжди про дії. Іноді воно починається зі звичайного «я поряд, якщо ти захочеш поговорити».
Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготували докладний матеріал із порадами, які допоможуть обережно й турботливо поговорити з близькими про психоемоційний стан і можливість звернутися до фахівця. Ці прості кроки допоможуть створити середовище підтримки й дадуть людині змогу відчувати, що вона не одна.
🫂 Правильні слова підтримки можуть стати першим кроком до одужання. Надто поспішні – ранити й змусити людину ще більше закритися. Є питання, які начебто без уваги залишати не варто. Але й нав’язувати допомогу теж не завжди доречно.
🔴 Але бувають ситуації, коли зволікати не можна. Якщо людина говорить про те, що не хоче жити або ж робить натяки на самогубство, має ознаки психозу або сильної сплутаності свідомості, перебуває у стані постійної небезпеки (наприклад, через домашнє насильство), важливо не залишати її наодинці й обов’язково звертатися по професійну допомогу.
Піклування – це не завжди про дії. Іноді воно починається зі звичайного «я поряд, якщо ти захочеш поговорити».








+4
04.04.202519:38
Кривий Ріг...
Дніпровщина...
Сумщина...
Тернопільщина...
Одещина...
Харківщина...
Дніпро...
Запоріжжя...
Херсонщина...
Донеччина...
Чернігів...
Київ...
Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»
І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.
Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.
Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.
«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.
Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.
У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.
Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.
І сотні, тисячі – за роки.
Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».
Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.
Дніпровщина...
Сумщина...
Тернопільщина...
Одещина...
Харківщина...
Дніпро...
Запоріжжя...
Херсонщина...
Донеччина...
Чернігів...
Київ...
Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»
І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.
Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.
Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.
«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.
Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.
У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.
Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.
І сотні, тисячі – за роки.
Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».
Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.


04.04.202512:26
🇩🇪 Ще понад двісті років тому жителі Гамбурга прийшли до міської влади з пропозицією створити в місті музей. Так із громадської ініціативи виникла Гамбурзька мистецька галерея (Кунстхалле), нині одна з найбільших колекцій мистецтва в Німеччині, що охоплює вісім століть, від Середньовіччя до наших днів.
У цій історії найбільше вражає саме громадський ентузіазм і сила суспільства. І, думаю, сучасним українцям, які щодня гуртуються та єднаються, щоб підтримати свою країну, це відгукується так само, як і мені.
🇺🇦 Тому дуже радію, що тепер Кунстахалле заговорила до відвідувачів українською: тут запрацював аудіогід нашою мовою, один із 97, доступних у музеях та галереях 52 країн у межах проєкту з «українізації» світового спадку.
🤝 Дякую Генеральному консульству України в Гамбурзі, професору Александру Кляру в Кунстхалле та його команді за те, що підтримали ідею зробити культурні скарби міста доступнішими для українських гостей. І дякую всім волонтерам української громади Гамбурга, які працювали над перекладом та озвучуванням туру.
Сподіваюся, як і всі інші гіди проєкту, цей додасть порозуміння та спільної мови і українцям, і країнам, які нам допомагають.
У цій історії найбільше вражає саме громадський ентузіазм і сила суспільства. І, думаю, сучасним українцям, які щодня гуртуються та єднаються, щоб підтримати свою країну, це відгукується так само, як і мені.
🇺🇦 Тому дуже радію, що тепер Кунстахалле заговорила до відвідувачів українською: тут запрацював аудіогід нашою мовою, один із 97, доступних у музеях та галереях 52 країн у межах проєкту з «українізації» світового спадку.
🤝 Дякую Генеральному консульству України в Гамбурзі, професору Александру Кляру в Кунстхалле та його команді за те, що підтримали ідею зробити культурні скарби міста доступнішими для українських гостей. І дякую всім волонтерам української громади Гамбурга, які працювали над перекладом та озвучуванням туру.
Сподіваюся, як і всі інші гіди проєкту, цей додасть порозуміння та спільної мови і українцям, і країнам, які нам допомагають.
03.04.202517:03
🇨🇭Швейцарія поряд з нами із перших днів реформи шкільного харчування, тобто ще з 2020 року. Надзвичайно вдячні посольству країни, швейцарсько-українським проєктам DECIDE та «Діємо для здоров’я», із якими пройшли та проходимо всі етапи змінення шкільного меню на сучасне й корисне.
Разом:
📍 створили платформу «ЗнаЇмо» – інформаційний портал реформи, який містить і постійно оновлює інформацію для всіх;
📍організували вебінари й онлайн-курси для освітян та управлінців;
📍 провели та проводимо регулярні форуми для просування реформи в регіонах;
📍 із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком видали величезний збірник рецептів для закладів освіти.
А коли почалося повномасштабне російське вторгнення і якісне харчування дітей стало питанням не тільки здоров’я, але й їхньої стійкості, DECIDE підтримав Стратегію реформування системи шкільного харчування – дорожню карту реформи на 2023–2027 роки.
👉 Нині ми на надважливому етапі: з осені 2024-го втілюємо програму безплатного шкільного харчування для школярів 1–4-х класів, яку оголосив Президент України. З вересня 2025-го плануємо розширити цю програму.
Сьогодні розповіла про це Уповноваженому Уряду Швейцарії з питань України Жаку Герберу.
Щоб втілити ці плани, нам треба й далі оновлювати харчоблоки: на сьогодні лише 20 % загальної кількості шкільних кухонь та їдалень в Україні відповідають сучасним вимогам.
👨🍳 Також знадобиться більше кухарів, технологів харчування, які опанували сучасні стандарти приготування корисної їжі. В Україні вже працюють для цього 17 кулінарних хабів – навчально-практичних центрів, 6 із яких були створенні за підтримки Швейцарії. Але мета – щонайменше 60 таких хабів.
🤝 Дякуємо нашим партнерам за підтримання українських дітей і реформи шкільного харчування.
Разом:
📍 створили платформу «ЗнаЇмо» – інформаційний портал реформи, який містить і постійно оновлює інформацію для всіх;
📍організували вебінари й онлайн-курси для освітян та управлінців;
📍 провели та проводимо регулярні форуми для просування реформи в регіонах;
📍 із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком видали величезний збірник рецептів для закладів освіти.
А коли почалося повномасштабне російське вторгнення і якісне харчування дітей стало питанням не тільки здоров’я, але й їхньої стійкості, DECIDE підтримав Стратегію реформування системи шкільного харчування – дорожню карту реформи на 2023–2027 роки.
👉 Нині ми на надважливому етапі: з осені 2024-го втілюємо програму безплатного шкільного харчування для школярів 1–4-х класів, яку оголосив Президент України. З вересня 2025-го плануємо розширити цю програму.
Сьогодні розповіла про це Уповноваженому Уряду Швейцарії з питань України Жаку Герберу.
Щоб втілити ці плани, нам треба й далі оновлювати харчоблоки: на сьогодні лише 20 % загальної кількості шкільних кухонь та їдалень в Україні відповідають сучасним вимогам.
👨🍳 Також знадобиться більше кухарів, технологів харчування, які опанували сучасні стандарти приготування корисної їжі. В Україні вже працюють для цього 17 кулінарних хабів – навчально-практичних центрів, 6 із яких були створенні за підтримки Швейцарії. Але мета – щонайменше 60 таких хабів.
🤝 Дякуємо нашим партнерам за підтримання українських дітей і реформи шкільного харчування.








+6
01.04.202513:43
🇲🇩 Динотерій, далекий доісторичний родич слона, – гордість Національного музею етнографії та природничої історії Кишинева, столиці Молдови. До того ж сучасні технології «оживляють» цей експонат – так, щоб відвідувач буквально прямував за ним, слухаючи його історію.
125 тисяч українців, які знайшли прихисток у Молдові через російське вторгнення, та сотні тисяч, які щороку бувають тут, тепер зможуть познайомитися з найстарішим музеєм країни та його унікальними експонатами рідною мовою – цими днями тут починає працювати український аудіогід.
🎧 Так музей стає частиною великої родини нашого проєкту українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу, що налічує вже 96 гідів у 52 країнах.
Важливо, що сьогодні в Кишиневі з’являється не лише аудіогід українською мовою, але і його версія для людей, що користуються українською жестовою мовою. Історія та культура, як і всі знання та можливості, мають бути доступними для кожного. Тільки тоді вони єднають, а не розділяють.
🤝 Дякую Посольству України в Республіці Молдова, Міністерству культури країни, музею, меценатам і всім причетним за те, що наші народи краще знатимуть і розумітимуть один одного. Це підсилює всіх нас.
125 тисяч українців, які знайшли прихисток у Молдові через російське вторгнення, та сотні тисяч, які щороку бувають тут, тепер зможуть познайомитися з найстарішим музеєм країни та його унікальними експонатами рідною мовою – цими днями тут починає працювати український аудіогід.
🎧 Так музей стає частиною великої родини нашого проєкту українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу, що налічує вже 96 гідів у 52 країнах.
Важливо, що сьогодні в Кишиневі з’являється не лише аудіогід українською мовою, але і його версія для людей, що користуються українською жестовою мовою. Історія та культура, як і всі знання та можливості, мають бути доступними для кожного. Тільки тоді вони єднають, а не розділяють.
🤝 Дякую Посольству України в Республіці Молдова, Міністерству культури країни, музею, меценатам і всім причетним за те, що наші народи краще знатимуть і розумітимуть один одного. Це підсилює всіх нас.
31.03.202514:15
🎓 Як зробити університет місцем сили та плекання стійкості? Про це говорили сьогодні на великій розмові про ментальне здоровʼя з представниками 30 закладів вищої освіти зі всієї України.
Бо якщо раніше заклади вищої освіти були передусім про знання, то в умовах виживання, у яких ми опинилися, вони про збереження студентів – фізичне та ментальне.
Ось чому у навчальні курси, у саму філософію університетського середовища має бути вмонтована турбота про ментальне здоров’я. Як на академічному рівні – у вигляді програм, дисциплін, так і на етичному — у вигляді максимальної людяності й чутливості одне до одного.
🏫 Пʼять потужних університетів уже створили консорціум, щоб побудувати науковий кластер із ментального здоров’я. Дякую за цей важливий крок!
Бо якщо раніше заклади вищої освіти були передусім про знання, то в умовах виживання, у яких ми опинилися, вони про збереження студентів – фізичне та ментальне.
Ось чому у навчальні курси, у саму філософію університетського середовища має бути вмонтована турбота про ментальне здоров’я. Як на академічному рівні – у вигляді програм, дисциплін, так і на етичному — у вигляді максимальної людяності й чутливості одне до одного.
🏫 Пʼять потужних університетів уже створили консорціум, щоб побудувати науковий кластер із ментального здоров’я. Дякую за цей важливий крок!
31.03.202513:55
📊 Тридцять п’ять відсотків викладачів стверджують, що можуть упоратися зі стресом, а 52 % студентів зізнаються, що потребують психологічної допомоги. Такі результати опитування, яке Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» провела нещодавно, щоб оцінити рівень професійного вигорання й тривожності в закладах вищої освіти. Свої виклики у викладачів, які так само недосипають через нічні обстріли, однак зранку йдуть в аудиторії.
Сьогодні говорили, як підтримати тих, хто навчається, і тих, хто навчає, із представниками спільноти закладів вищої освіти, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»: ректорами, проректорами та лідерами студентського самоврядування 30 закладів вищої освіти з 20 областей України.
Дев’яносто відсотків із них готують важливих для всіх нас спеціалістів – психологів. Але й самі учасники навчального процесу потребують щоденної метальної підтримки.
📍 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я у 97 % закладів вищої освіти вже функціонують психологічні служби.
📍 У низці працюють центри ментального здоров'я, інтерактивні простори «Турбота про себе», молодіжні центри, центри розвитку студентства, коворкінги, проводять психологічні воркшопи, організують групи підтримки.
📍 52 фахівці закладів вищої освіти пройшли навчання в Академії психічного здоров’я, 20 кураторів ЗВО опанували навички першої психологічної допомоги.
🎓 Під час нашої зустрічі п’ять ЗВО – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Український католицький університет (УКУ) – зробили ще один важливий крок: оголосили про створення консорціуму для побудови наукового кластера з ментального здоров’я.
Так наші університети стають хабами психологічної безпеки, де спільний процес пізнання дає зцілення всім учасникам.
За словами відомого дитячого психіатра, викладача УКУ Олега Романчука, коли в мороз рятують молоді дерева, то розпалюють багаття, аби відігріти їхнє коріння. Це ментальне тепло потрібне зараз і студентам, і викладачам, і всьому нашому суспільству.
Сьогодні говорили, як підтримати тих, хто навчається, і тих, хто навчає, із представниками спільноти закладів вищої освіти, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»: ректорами, проректорами та лідерами студентського самоврядування 30 закладів вищої освіти з 20 областей України.
Дев’яносто відсотків із них готують важливих для всіх нас спеціалістів – психологів. Але й самі учасники навчального процесу потребують щоденної метальної підтримки.
📍 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я у 97 % закладів вищої освіти вже функціонують психологічні служби.
📍 У низці працюють центри ментального здоров'я, інтерактивні простори «Турбота про себе», молодіжні центри, центри розвитку студентства, коворкінги, проводять психологічні воркшопи, організують групи підтримки.
📍 52 фахівці закладів вищої освіти пройшли навчання в Академії психічного здоров’я, 20 кураторів ЗВО опанували навички першої психологічної допомоги.
🎓 Під час нашої зустрічі п’ять ЗВО – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Український католицький університет (УКУ) – зробили ще один важливий крок: оголосили про створення консорціуму для побудови наукового кластера з ментального здоров’я.
Так наші університети стають хабами психологічної безпеки, де спільний процес пізнання дає зцілення всім учасникам.
За словами відомого дитячого психіатра, викладача УКУ Олега Романчука, коли в мороз рятують молоді дерева, то розпалюють багаття, аби відігріти їхнє коріння. Це ментальне тепло потрібне зараз і студентам, і викладачам, і всьому нашому суспільству.








+6
31.03.202511:56
Три роки тому наші воїни звільнили Бучу від російських окупантів. І світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків.
Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти.
Вічна пам’ять усім, чиї життя були забрані російською війною! Вічна вдячність усім нашим людям, які захищають Україну!
____
Three years ago, our warriors liberated Bucha from the Russian occupiers. And the world saw what the Russian occupation truly is: people killed in the streets, people tortured, graves in the yards of ordinary houses.
Since then, no one in the world can say they do not know what Ukraine is defending. Ukraine is fighting for the lives of its people. It is fighting to ensure that no one, ever again, does on our land what the Russian occupiers did.
Eternal memory to all those whose lives were taken by the Russian war. Eternal gratitude to all our people who are defending Ukraine.
Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти.
Вічна пам’ять усім, чиї життя були забрані російською війною! Вічна вдячність усім нашим людям, які захищають Україну!
____
Three years ago, our warriors liberated Bucha from the Russian occupiers. And the world saw what the Russian occupation truly is: people killed in the streets, people tortured, graves in the yards of ordinary houses.
Since then, no one in the world can say they do not know what Ukraine is defending. Ukraine is fighting for the lives of its people. It is fighting to ensure that no one, ever again, does on our land what the Russian occupiers did.
Eternal memory to all those whose lives were taken by the Russian war. Eternal gratitude to all our people who are defending Ukraine.








+6
31.03.202507:06
«Коли я виїжджала з Бучі зеленим коридором, усе моє життя помістилося в один невеликий рюкзак – документи, телефон, жорсткий диск із фотографіями та дисертацією, ключі від квартири, у яку я й не сподівалася повернутися».
📝 Так починає свій щоденник стійкості пані Надія Новикова, вчителька з Бучі. Вона вижила під час російської окупації міста, яке росіяни обрали для показового терору проти українців. Міста – синоніма пекла, як казали у світових ЗМІ після його звільнення. Та найперше – міста-героя, яке встояло.
🗓 Сьогодні – третя річниця визволення Бучі.
Неодноразово за цей час бувала там і щоразу відзначаю, із якою впертістю місто повертає собі своє: повертаються люди, відновили будинки, знову працюють школи та лікарні, відкриваються нові бізнеси.
«Гнучкість. Уміння адаптуватися. Приймати зміни та йти за ними» – так визначає особистий рецепт стійкості пані Надія у щоденнику. І водночас влучно окреслює, завдяки чому відновлюється її місто.
Шана всім, кого втратила Буча: в окупації загинув 561 цивільний житель. Вдячність нашим захисникам і захисницям, завдяки яким Буча знову українська. І дякую кожному й кожній, завдяки кому місто зараз живе.
📝 Так починає свій щоденник стійкості пані Надія Новикова, вчителька з Бучі. Вона вижила під час російської окупації міста, яке росіяни обрали для показового терору проти українців. Міста – синоніма пекла, як казали у світових ЗМІ після його звільнення. Та найперше – міста-героя, яке встояло.
🗓 Сьогодні – третя річниця визволення Бучі.
Неодноразово за цей час бувала там і щоразу відзначаю, із якою впертістю місто повертає собі своє: повертаються люди, відновили будинки, знову працюють школи та лікарні, відкриваються нові бізнеси.
«Гнучкість. Уміння адаптуватися. Приймати зміни та йти за ними» – так визначає особистий рецепт стійкості пані Надія у щоденнику. І водночас влучно окреслює, завдяки чому відновлюється її місто.
Шана всім, кого втратила Буча: в окупації загинув 561 цивільний житель. Вдячність нашим захисникам і захисницям, завдяки яким Буча знову українська. І дякую кожному й кожній, завдяки кому місто зараз живе.
29.03.202511:54
Всі ми іноді боїмось, і це нормально. Страх – одна з базових емоцій, що мобілізує сили, коли людина стикається з небезпекою. Але водночас важливо навчитися долати такі ситуації, якщо вони ускладнюють повсякденне життя. На платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я є ґрунтовний матеріал із вправами та порадами, які допоможуть впоратися зі страхом.
🫂 Це нормально, що далеко не на кожну ситуацію, яка викликає страх, людина здатна вплинути. До того ж утома чи сильний стрес можуть повернути негативні емоції, які ви начебто вже опанували. Так буває, і не треба засмучуватись. У такі миті важливо нагадати собі, що ви подолали цей страх і зможете зробити це ще раз.
Свій варіант боротьби зі страхом може знайтися не одразу. Треба практикувати різні вправи та за потреби звертатися до фахівців із ментального здоров’я. Вони обов’язково підтримають і допоможуть підібрати ефективні техніки. Докладніше – у матеріалі.
🫂 Це нормально, що далеко не на кожну ситуацію, яка викликає страх, людина здатна вплинути. До того ж утома чи сильний стрес можуть повернути негативні емоції, які ви начебто вже опанували. Так буває, і не треба засмучуватись. У такі миті важливо нагадати собі, що ви подолали цей страх і зможете зробити це ще раз.
Свій варіант боротьби зі страхом може знайтися не одразу. Треба практикувати різні вправи та за потреби звертатися до фахівців із ментального здоров’я. Вони обов’язково підтримають і допоможуть підібрати ефективні техніки. Докладніше – у матеріалі.








+3
26.03.202517:52
📍Зібралися сьогодні на щорічній Раді безбарʼєрності широким колом: урядовці, громадські організації, бізнеси, представники громад. Обговорили нові флагманські проєкти кожного з міністерств, ознайомилися з комунікаційною кампанією, яка обʼєднає всі ініціативи з безбарʼєрності під єдиним брендом.
Безбар’єрна команда країни збільшується: до розробки плану заходів на найближчі роки долучилися більш як 230 профільних експертів і понад 50 громадських організацій. Постійно створюються місцеві ради з безбарʼєрності в громадах, зараз їх понад 500.
👏 Радію цьому поступовому, проте невпинному зростанню: кожному новому проєкту, кожній людині, яка поповнює позитивну статистику сприйняття безбарʼєрності в суспільстві. Спочатку як тренду, згодом — як норми. Рухаємося до цього разом.
Безбар’єрна команда країни збільшується: до розробки плану заходів на найближчі роки долучилися більш як 230 профільних експертів і понад 50 громадських організацій. Постійно створюються місцеві ради з безбарʼєрності в громадах, зараз їх понад 500.
👏 Радію цьому поступовому, проте невпинному зростанню: кожному новому проєкту, кожній людині, яка поповнює позитивну статистику сприйняття безбарʼєрності в суспільстві. Спочатку як тренду, згодом — як норми. Рухаємося до цього разом.
26.03.202516:56
🚓 Вже сім автошкіл МВС навчають людей з інвалідністю, зокрема й ветеранів, керувати автомобілем.
🏥 280 тисяч пацієнтів пройшли безоплатну реабілітацію завдяки мультидисциплінарним лікарським командам, що вже працюють в усіх реабілітаційних відділеннях.
🏫 Інклюзивною освітою охоплено майже 100 тисяч школярів. А 12 тисяч шкіл отримали укриття, щоб учні могли повернутися до очного навчання.
👨💻 Державна служба зайнятості облаштувала понад 2 тисячі робочих місць для фахівців з інвалідністю.
💻 Державні цифрові платформи адаптують для людей із порушеннями зору та слуху.
👷♂️ Будівельні норми та правила оновлені для забезпечення доступності просторів.
Це лише декілька з 30 державних проєктів із безбар’єрності, які вже втілюють в Україні 16 міністерств.
📍Сьогодні на засіданні Ради безбар’єрності під головуванням віцепремʼєр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби, за участю представників міністерств, Офісу Президента України, місцевих громад, посольств, іноземних партнерів і громадських організацій говорили про зроблене та про те, що треба зробити, щоб у всіх українців були рівні можливості та зручне середовище.
Серед нових проєктів – безбар’єрні ЦНАПи та доступний публічний простір, безбар’єрність на ринку праці та в освіті, послуги для поранених і підтримане проживання для людей з інвалідністю.
У різні часи були різні ознаки високої цивілізованості – від водогонів Давнього Риму до цифрових рішень останніх десятиліть. На моє переконання, сьогодні маркером високого розвитку є саме безбар’єрність: чесна рівність і справедлива доступність абсолютно для всіх.
📊 Про таку країну, згідно з опитуваннями, уже мріють 87 % українців. А ті 13 %, що залишились, скоро до них приєднаються, щойно зрозуміють, що рівні можливості потрібні всім без винятку.
🏥 280 тисяч пацієнтів пройшли безоплатну реабілітацію завдяки мультидисциплінарним лікарським командам, що вже працюють в усіх реабілітаційних відділеннях.
🏫 Інклюзивною освітою охоплено майже 100 тисяч школярів. А 12 тисяч шкіл отримали укриття, щоб учні могли повернутися до очного навчання.
👨💻 Державна служба зайнятості облаштувала понад 2 тисячі робочих місць для фахівців з інвалідністю.
💻 Державні цифрові платформи адаптують для людей із порушеннями зору та слуху.
👷♂️ Будівельні норми та правила оновлені для забезпечення доступності просторів.
Це лише декілька з 30 державних проєктів із безбар’єрності, які вже втілюють в Україні 16 міністерств.
📍Сьогодні на засіданні Ради безбар’єрності під головуванням віцепремʼєр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби, за участю представників міністерств, Офісу Президента України, місцевих громад, посольств, іноземних партнерів і громадських організацій говорили про зроблене та про те, що треба зробити, щоб у всіх українців були рівні можливості та зручне середовище.
Серед нових проєктів – безбар’єрні ЦНАПи та доступний публічний простір, безбар’єрність на ринку праці та в освіті, послуги для поранених і підтримане проживання для людей з інвалідністю.
У різні часи були різні ознаки високої цивілізованості – від водогонів Давнього Риму до цифрових рішень останніх десятиліть. На моє переконання, сьогодні маркером високого розвитку є саме безбар’єрність: чесна рівність і справедлива доступність абсолютно для всіх.
📊 Про таку країну, згідно з опитуваннями, уже мріють 87 % українців. А ті 13 %, що залишились, скоро до них приєднаються, щойно зрозуміють, що рівні можливості потрібні всім без винятку.








+7
25.03.202515:17
Людина, яка потребує допомоги, має знати, де, як і коли її отримати. Саме для цього в 132 пілотних громадах України створили путівники (маршрути) послуг із ментального здоров’я.
📑 Їх, зокрема, обговорювали сьогодні на робочій зустрічі разом із регіональними командами, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?».
Це кропітка робота. Непросто зібрати в одному документі всіх надавачів послуг із різних секторів, а ще й: 👇🏼
📍 перезнайомити їх між собою, щоб Центр життєстійкості дізнався про можливості ветеранського простору та гурток арттерапії в бібліотеці, бо спільнодія робить усіх ефективнішими;
📍 самим пройти маршрутом отримувача послуги і там, де треба, добудувати містки між різними секторами, щоб людина в жодному разі не «загубилася», шукаючи підтримки.
Тепер кожен житель цих громад може легко знайти допомогу – психологічну, соціальну, медичну, – а також ті неформальні послуги, які вже стали ефективними: арттерапію, спортивні заняття тощо.
🧑⚕️ А якщо сімейний лікар бачить, що пацієнтові буде корисна додаткова активність, він може одразу знайти потрібний контакт і скерувати відвідувача далі. Жодна людина не залишиться поза увагою.
Доступність і зрозумілість – запорука того, що кожен, хто потребує допомоги, її отримає. І досвід пілотних громад лише початок масштабування успішної моделі на всю країну.
📑 Їх, зокрема, обговорювали сьогодні на робочій зустрічі разом із регіональними командами, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?».
Це кропітка робота. Непросто зібрати в одному документі всіх надавачів послуг із різних секторів, а ще й: 👇🏼
📍 перезнайомити їх між собою, щоб Центр життєстійкості дізнався про можливості ветеранського простору та гурток арттерапії в бібліотеці, бо спільнодія робить усіх ефективнішими;
📍 самим пройти маршрутом отримувача послуги і там, де треба, добудувати містки між різними секторами, щоб людина в жодному разі не «загубилася», шукаючи підтримки.
Тепер кожен житель цих громад може легко знайти допомогу – психологічну, соціальну, медичну, – а також ті неформальні послуги, які вже стали ефективними: арттерапію, спортивні заняття тощо.
🧑⚕️ А якщо сімейний лікар бачить, що пацієнтові буде корисна додаткова активність, він може одразу знайти потрібний контакт і скерувати відвідувача далі. Жодна людина не залишиться поза увагою.
Доступність і зрозумілість – запорука того, що кожен, хто потребує допомоги, її отримає. І досвід пілотних громад лише початок масштабування успішної моделі на всю країну.
25.03.202514:19
👩⚕️Спитати в реєстратурі, коли приймає психолог? Ніби звичайна річ, але для багатьох, особливо в маленьких громадах, перепона для психологічної допомоги. Бо «Що, як сусіди почують? Що подумають? Незручно».
Десятиліття стигматизації проблем, пов’язаних із ментальним здоров’ям, коли діяв принцип «Справляйся сам або мовчи», даються взнаки. Але нині, коли вся країна живе в стресі й тривозі, мусимо нарешті позбутися стереотипів, які псують і так непросте життя.
📊 Як свідчить дослідження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», за роки оборони проти повномасштабного російського вторгнення частота запитів на психологічну підтримку зросла в Україні із 41 % до 71 %.
📍Як зробити цю допомогу максимально зручною та комфортною, обговорили на робочій зустрічі з регіональними командами, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я.
🫂 Останні пів року консультанти налагоджували у своїх громадах маршрути ментального здоров’я, щоб місцеві мешканці могли швидко знайти необхідну підтримку. Зіткнулися з багатьма викликами (один із них згадала на початку цього допису), але й знайшли рішення, якими сьогодні ділилися.
👉 Наприклад, довелося долати стереотип: понад третина українців досі вважає, що психологічна допомога – це дорого. Тож окрема частина роботи – пояснювати, що послуги терапевтів і в держклініках, і в центрах життєстійкості, що відкриваються по всій країні, безплатні.
📲 Тим часом забезпечити анонімність допомагають гарячі лінії та окремі входи до кабінетів психологів.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» не ставить за мету змусити всіх ходити до психолога. Мета – створити для всіх можливість підтримки. Доступної, близької, зрозумілої. Бо саме обізнаність і можливості роблять людей вільними, свідомими себе і світу, роблять стійкими.
Десятиліття стигматизації проблем, пов’язаних із ментальним здоров’ям, коли діяв принцип «Справляйся сам або мовчи», даються взнаки. Але нині, коли вся країна живе в стресі й тривозі, мусимо нарешті позбутися стереотипів, які псують і так непросте життя.
📊 Як свідчить дослідження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», за роки оборони проти повномасштабного російського вторгнення частота запитів на психологічну підтримку зросла в Україні із 41 % до 71 %.
📍Як зробити цю допомогу максимально зручною та комфортною, обговорили на робочій зустрічі з регіональними командами, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я.
🫂 Останні пів року консультанти налагоджували у своїх громадах маршрути ментального здоров’я, щоб місцеві мешканці могли швидко знайти необхідну підтримку. Зіткнулися з багатьма викликами (один із них згадала на початку цього допису), але й знайшли рішення, якими сьогодні ділилися.
👉 Наприклад, довелося долати стереотип: понад третина українців досі вважає, що психологічна допомога – це дорого. Тож окрема частина роботи – пояснювати, що послуги терапевтів і в держклініках, і в центрах життєстійкості, що відкриваються по всій країні, безплатні.
📲 Тим часом забезпечити анонімність допомагають гарячі лінії та окремі входи до кабінетів психологів.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» не ставить за мету змусити всіх ходити до психолога. Мета – створити для всіх можливість підтримки. Доступної, близької, зрозумілої. Бо саме обізнаність і можливості роблять людей вільними, свідомими себе і світу, роблять стійкими.








+7
24.03.202512:23
📢 Втрутитися з непроханими порадами та зауваженнями щодо галасу або надмірної активності в громадському місці – чи не найгірше, що можна зробити у взаємодії з будь-якими мамами й татами. А тим паче, коли йдеться про батьків дітей з інвалідністю: ви не можете знати напевно, проявом чого є така поведінка.
📒 Як коректно спілкуватися з різними людьми, зокрема з батьками, які виховують дітей з інвалідністю, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності».
👉 Тож найперше фахівці радять ніколи не ставити під сумнів дії батьків, які зі своєю дитиною 24/7.
🫂 Але й бажання підтримати треба висловлювати дуже обережно. Рекомендують не драматизувати ситуацію, не жаліти родину та не розглядати з надмірною цікавістю. І звичайно, не вживати висловів на зразок: «Яка ж це кара небесна!», «Хрест на все життя», «Ви мало робите для дитини».
Інвалідність дитини – це складно, так. Однак це стан, у якому вона живе, і любити та піклуватися про дитину природно для батьків. Водночас чи не найважче – боротись із соціальними бар’єрами та стигмою.
🦻 Тому так важливо не сторонитися дітей, якщо вони не схожі на ваших. Краще спитати в батьків, як можна взаємодіяти, щоб усім було комфортно, а потім пояснити це своїй дитині. Наприклад: «Твій новий знайомий погано чує, і дуже важливо не пошкодити його слуховий апарат. Хочеш покликати – обережно торкнися плеча».
🤝 Пропонувати допомогу варто лише тоді, коли ви справді можете її надати. І знову не соромимося питати: що саме потрібно? Можливо, зменшити гучність музики або приглушити світло в закладі? І діємо відповідно до запиту.
Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.
📒 Як коректно спілкуватися з різними людьми, зокрема з батьками, які виховують дітей з інвалідністю, розповідає оновлений розділ «Довідника безбар’єрності».
👉 Тож найперше фахівці радять ніколи не ставити під сумнів дії батьків, які зі своєю дитиною 24/7.
🫂 Але й бажання підтримати треба висловлювати дуже обережно. Рекомендують не драматизувати ситуацію, не жаліти родину та не розглядати з надмірною цікавістю. І звичайно, не вживати висловів на зразок: «Яка ж це кара небесна!», «Хрест на все життя», «Ви мало робите для дитини».
Інвалідність дитини – це складно, так. Однак це стан, у якому вона живе, і любити та піклуватися про дитину природно для батьків. Водночас чи не найважче – боротись із соціальними бар’єрами та стигмою.
🦻 Тому так важливо не сторонитися дітей, якщо вони не схожі на ваших. Краще спитати в батьків, як можна взаємодіяти, щоб усім було комфортно, а потім пояснити це своїй дитині. Наприклад: «Твій новий знайомий погано чує, і дуже важливо не пошкодити його слуховий апарат. Хочеш покликати – обережно торкнися плеча».
🤝 Пропонувати допомогу варто лише тоді, коли ви справді можете її надати. І знову не соромимося питати: що саме потрібно? Можливо, зменшити гучність музики або приглушити світло в закладі? І діємо відповідно до запиту.
Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику із сучасної етики взаємодії.


Рэкорды
16.06.202323:59
43.3KПадпісчыкаў01.02.202503:14
8500Індэкс цытавання05.04.202523:59
346.4KАхоп 1 паста31.08.202423:59
118.1KАхоп рэкламнага паста22.02.202523:59
31.26%ER05.04.202523:59
1169.27%ERRРазвіццё
Падпісчыкаў
Індэкс цытавання
Ахоп 1 паста
Ахоп рэкламнага паста
ER
ERR
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.