博客
Фірсов
博客
05.05.202510:06
Мої друзі з VELTA Medical роблять важливу справу!
Вони виготовляють імплантати (не протези).
Як правило це кістки, що повторюють унікальну форму суглобів / кісток анатомічних.
Це дуже важлива історія, де бійці після операцій зможуть повертаються у стрій. Здатні виконувати фізичні функції попри те, що могла бути знищена кістка, а замість неї - стоїть титановий імплант.
Маргарита Рівчаченко збирає на 10 таких імплантів, 2 вже є.
З вашою допомогою буде 10.
Ціль: 500 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/8qQK2vKhQ5
💳Номер картки банки
4441 1111 2350 7828
Посилання на соцмережі Медікал:
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/16RAkUx9De/?mibextid=wwXIfr
Інстаграм: https://www.instagram.com/veltamedical?igsh=MTY2aDBsaTJzZHBxYQ==
Вони виготовляють імплантати (не протези).
Як правило це кістки, що повторюють унікальну форму суглобів / кісток анатомічних.
Це дуже важлива історія, де бійці після операцій зможуть повертаються у стрій. Здатні виконувати фізичні функції попри те, що могла бути знищена кістка, а замість неї - стоїть титановий імплант.
Маргарита Рівчаченко збирає на 10 таких імплантів, 2 вже є.
З вашою допомогою буде 10.
Ціль: 500 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/8qQK2vKhQ5
💳Номер картки банки
4441 1111 2350 7828
Посилання на соцмережі Медікал:
Фейсбук: https://www.facebook.com/share/16RAkUx9De/?mibextid=wwXIfr
Інстаграм: https://www.instagram.com/veltamedical?igsh=MTY2aDBsaTJzZHBxYQ==
23.04.202508:56
Сьогодні святкує День народження мій друг та побратим - Макс «Бумер».
Архітектор за освітою.
І один з на кращих пілотів FPV дронів на рахунку якого вражено - більше тисячі цілей!
Більше тисячі - уявіть собі!
Скільки Уралів з окупантами не доїхало до позицій.
Скільки знищених танків і САУ зберегли життів нашої піхоти.
В підрозділі ми заздримо його майстерності.
А ви заздріть , що в нас є такий друг.
По факту, майже усі відео які я публікую з наших вражень - це його рук справа. В прямому і переносному сенсі слова.
Попри те, що служба для нас скоро буде вже четвертий рік і інколи підкошуються ноги, - ми продовжуємо нашу боротьбу!
Привітати Макса можна за посиланням, щоб допомогти нашому підрозділу! Для нас зараз це дуже важливо!
PS З друзів мою доньку на руках не тримав ніхто. Окрім Макса, бо в ньому я впевнений більш ніж у собі.
З Днем народження друже!
send.monobank.ua/jar/4qRggsthYe
💳Номер картки банки
4441 1111 2356 2286
Архітектор за освітою.
І один з на кращих пілотів FPV дронів на рахунку якого вражено - більше тисячі цілей!
Більше тисячі - уявіть собі!
Скільки Уралів з окупантами не доїхало до позицій.
Скільки знищених танків і САУ зберегли життів нашої піхоти.
В підрозділі ми заздримо його майстерності.
А ви заздріть , що в нас є такий друг.
По факту, майже усі відео які я публікую з наших вражень - це його рук справа. В прямому і переносному сенсі слова.
Попри те, що служба для нас скоро буде вже четвертий рік і інколи підкошуються ноги, - ми продовжуємо нашу боротьбу!
Привітати Макса можна за посиланням, щоб допомогти нашому підрозділу! Для нас зараз це дуже важливо!
PS З друзів мою доньку на руках не тримав ніхто. Окрім Макса, бо в ньому я впевнений більш ніж у собі.
З Днем народження друже!
send.monobank.ua/jar/4qRggsthYe
💳Номер картки банки
4441 1111 2356 2286
02.04.202516:08
На нашому напрямку зараз дуже активний двіж!
Ворог намагається захопити позиції кожен день.
Дрони - відіграють важливу роль у зриві штурмів.
Але одна справа, коли ми знищили Урал з БК і він здетонував - усім подобається. Усі донатять!
Інша справа, коли ти маєш працювати по норах окупантів, ще і під окопним РЕБом ! Картинка фігова - ніхто не оціне.
Я сподіваюсь, що оціните ви, бо «Група Пастора», це група нашої роти, як раз і робить усе можливе, що підори не захоплювали нові наші позиції. Прошу підтримати побратимів!!
Трат дуже багато!
На ФПВ запчастини і комплектуючі.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4psbAz7DX5
💳Номер картки банки
4441 1111 2846 7044
Ворог намагається захопити позиції кожен день.
Дрони - відіграють важливу роль у зриві штурмів.
Але одна справа, коли ми знищили Урал з БК і він здетонував - усім подобається. Усі донатять!
Інша справа, коли ти маєш працювати по норах окупантів, ще і під окопним РЕБом ! Картинка фігова - ніхто не оціне.
Я сподіваюсь, що оціните ви, бо «Група Пастора», це група нашої роти, як раз і робить усе можливе, що підори не захоплювали нові наші позиції. Прошу підтримати побратимів!!
Трат дуже багато!
На ФПВ запчастини і комплектуючі.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4psbAz7DX5
💳Номер картки банки
4441 1111 2846 7044
09.03.202515:48
«ей, я ж музику пишу! Хочеш скину тобі?»
Думаю, блін чувак. Яка тут музика. Не треба…
- «давай», просто із ввічливості погодився я.
Я послухав і скажу, що це були дуже якісні треки, що заслуговували бути в чартах на радіо.
Він дуже любив музику. І навіть на фронті примудрявся записувати нові пісня.
Напевно, так відволікався.
Його гурт називався Асkua
Коли це все закінчиться ми навіть планували записати його новий альбом. Мені справді подобалась його творчість. Двіжова, сучасна - вона качала.
Він дуже хотів в Азов, і у 22-му не зміг потрапити.
Він взагалі мав офіційні можливість не служити. Але пішов, щоб бути зі своїми.
він міг, як він сам казав «правильно організувати будь-який двіж». І був командиром взводу ударних дронів у 104 батальйоні. А я хотів, щоб він був в нашому підрозділі - бо відчував, що він системний хлопець з яким цікаво.
Не відпускав комбат..
Коли рік тому під Авдіївкою моя група не знали дороги на нові для нас позиції, він перший хто зголосився провести нас на бойові. «Ну а як ви поїдете ? ви ж дороги зовсім не знаєте, це ми вже три дні тут. Поїхали за мною».
Стрибнув в авто - і ми за ним. Це було під Тоненьким, що біля Пєсок - на той час на найскладнішій ділянці фронту де вибухало скрізь.
Ми завжди «звіряли годинник» повідомленнями, просто без причини.
- як ви друже?
- Живі друже. Обіймаю.
Патріот і справжній воїн з Волині - Стас Романенко «Ганс».
Ми помстимось за тебе брате!
У Стаса залишилась дружина та Донька.
https://send.monobank.ua/jar/7B3Wc4jX5S
Думаю, блін чувак. Яка тут музика. Не треба…
- «давай», просто із ввічливості погодився я.
Я послухав і скажу, що це були дуже якісні треки, що заслуговували бути в чартах на радіо.
Він дуже любив музику. І навіть на фронті примудрявся записувати нові пісня.
Напевно, так відволікався.
Його гурт називався Асkua
Коли це все закінчиться ми навіть планували записати його новий альбом. Мені справді подобалась його творчість. Двіжова, сучасна - вона качала.
Він дуже хотів в Азов, і у 22-му не зміг потрапити.
Він взагалі мав офіційні можливість не служити. Але пішов, щоб бути зі своїми.
він міг, як він сам казав «правильно організувати будь-який двіж». І був командиром взводу ударних дронів у 104 батальйоні. А я хотів, щоб він був в нашому підрозділі - бо відчував, що він системний хлопець з яким цікаво.
Не відпускав комбат..
Коли рік тому під Авдіївкою моя група не знали дороги на нові для нас позиції, він перший хто зголосився провести нас на бойові. «Ну а як ви поїдете ? ви ж дороги зовсім не знаєте, це ми вже три дні тут. Поїхали за мною».
Стрибнув в авто - і ми за ним. Це було під Тоненьким, що біля Пєсок - на той час на найскладнішій ділянці фронту де вибухало скрізь.
Ми завжди «звіряли годинник» повідомленнями, просто без причини.
- як ви друже?
- Живі друже. Обіймаю.
Патріот і справжній воїн з Волині - Стас Романенко «Ганс».
Ми помстимось за тебе брате!
У Стаса залишилась дружина та Донька.
https://send.monobank.ua/jar/7B3Wc4jX5S
21.02.202517:12
Ракети прилітають, але не туди… Ефективність Himars нажаль знизилась.
Я не знаю, чи усвідомлюють це американці, але така гірка правда – комплекси, які коштують сотні мільйонів доларів - інколи не приносять адекватного результату. Ними треба було активно руйнувати все у перший рік війни. Але тоді була обмежена для нас кількість снарядів. Час значних можливостей був втрачений.
Далі - протитанковий комплекс Jevelin. Звичайно, це важлива штука. Вона врятувала нас в перші місяці. Але зараз - це давно не та зброя, яка є вирішальною на полі бою. Якщо на місяць є декілька результативних застосувань Jevelin по всьому фронту - то це добре. Для порівняння - дрони роблять більше 10 тисяч верифікованих уражень на місяць.
Тепер, щодо розвідки Пентагону. Це не моя компетенція, але думаю, що США ділилися стратегічною інформацією щодо планів ворога, перекидань військ, даними супутникових зйомок. І звісно будь-яка інформація стосовно ворога - має важливість.
Важко сказати, чи зможуть європейці, або хтось інший стати альтернативним джерелом таких розвідданих. Можливо, це ускладнить нам ураження цілей на території РФ.
Але одне можу сказати точно: взводи, роти і бригади ніколи системно не користувались даними Пентагону щоб знищитиконкретну позицію ворога на передовій. (Або це робилось вкрай рідко, в рамках спец операцій, як виключення).
Сучасні битви дуже маневрені й динамічні. Якщо з якогось місця стріляв танк, то ця локація актуальна короткий проміжок часу. Відстрілявшись, танк швидко їде ховатись, і навіть, замітає за собою сліди.
Тому на результативність саме бойового процесу припинення передачі розвідінформації не має вплинути.
Я взагалі бачу більше загроз для фронту від проблем у нашій піхоті, ніж у припиненні допомоги з будь якої зі сторін. Але це вже наше домашнє завдання.
Одразу скажу, що окрім перерахованого США фінансує ще багато програм - таких як наші навчання, не військові програми, а також мають вплив на різні установи, які також надають нам фінансування.
Але зараз мова про першочергову критичність .
Також я не хочу зменшувати роль будь яких видів озброєння.
У військовій справі важлива різноманітність.
Навіть якщо це Javelin - який використали раз на рік, під час сильної зливи - де всі дрони перестали працювати.
І цей текст не до того, що можна послати усіх до біса і протистояти такому ворогу як РФ без підтримки ззовні. Як кажуть, - гуртом і батька легше бити. Але, якщо раптом так станеться що ми все ж залишимось без підтримки США, чи, навіть, під тиском адміністрації Трампа, то знайте: ми,український народ, за ці роки пройшли великий шлях і зробили дуже багато. І, на щастя, у військовому плані ми стали значно менш залежними від партнерів.
Треба усвідомити: наші друзі і основні союзники сьогодні - дрони. Та ті золоті руки і голови, які їх виробляють. А вони точно не зрадять.
Тому - так, якщо раптом так станеться - без підтримки США нам буде складно. Інколи - дуже! Війна не «закінчиться через 24 години», Україна заплатить за мир у Європі більшу ціну, ніж могла б. Нехай це буде на совісті конкретних політиків, а не американського народу. Але ми зможемо вистояти. Якщо будемо разом. Як в перші дні…
Я не знаю, чи усвідомлюють це американці, але така гірка правда – комплекси, які коштують сотні мільйонів доларів - інколи не приносять адекватного результату. Ними треба було активно руйнувати все у перший рік війни. Але тоді була обмежена для нас кількість снарядів. Час значних можливостей був втрачений.
Далі - протитанковий комплекс Jevelin. Звичайно, це важлива штука. Вона врятувала нас в перші місяці. Але зараз - це давно не та зброя, яка є вирішальною на полі бою. Якщо на місяць є декілька результативних застосувань Jevelin по всьому фронту - то це добре. Для порівняння - дрони роблять більше 10 тисяч верифікованих уражень на місяць.
Тепер, щодо розвідки Пентагону. Це не моя компетенція, але думаю, що США ділилися стратегічною інформацією щодо планів ворога, перекидань військ, даними супутникових зйомок. І звісно будь-яка інформація стосовно ворога - має важливість.
Важко сказати, чи зможуть європейці, або хтось інший стати альтернативним джерелом таких розвідданих. Можливо, це ускладнить нам ураження цілей на території РФ.
Але одне можу сказати точно: взводи, роти і бригади ніколи системно не користувались даними Пентагону щоб знищитиконкретну позицію ворога на передовій. (Або це робилось вкрай рідко, в рамках спец операцій, як виключення).
Сучасні битви дуже маневрені й динамічні. Якщо з якогось місця стріляв танк, то ця локація актуальна короткий проміжок часу. Відстрілявшись, танк швидко їде ховатись, і навіть, замітає за собою сліди.
Тому на результативність саме бойового процесу припинення передачі розвідінформації не має вплинути.
Я взагалі бачу більше загроз для фронту від проблем у нашій піхоті, ніж у припиненні допомоги з будь якої зі сторін. Але це вже наше домашнє завдання.
Одразу скажу, що окрім перерахованого США фінансує ще багато програм - таких як наші навчання, не військові програми, а також мають вплив на різні установи, які також надають нам фінансування.
Але зараз мова про першочергову критичність .
Також я не хочу зменшувати роль будь яких видів озброєння.
У військовій справі важлива різноманітність.
Навіть якщо це Javelin - який використали раз на рік, під час сильної зливи - де всі дрони перестали працювати.
І цей текст не до того, що можна послати усіх до біса і протистояти такому ворогу як РФ без підтримки ззовні. Як кажуть, - гуртом і батька легше бити. Але, якщо раптом так станеться що ми все ж залишимось без підтримки США, чи, навіть, під тиском адміністрації Трампа, то знайте: ми,український народ, за ці роки пройшли великий шлях і зробили дуже багато. І, на щастя, у військовому плані ми стали значно менш залежними від партнерів.
Треба усвідомити: наші друзі і основні союзники сьогодні - дрони. Та ті золоті руки і голови, які їх виробляють. А вони точно не зрадять.
Тому - так, якщо раптом так станеться - без підтримки США нам буде складно. Інколи - дуже! Війна не «закінчиться через 24 години», Україна заплатить за мир у Європі більшу ціну, ніж могла б. Нехай це буде на совісті конкретних політиків, а не американського народу. Але ми зможемо вистояти. Якщо будемо разом. Як в перші дні…
13.02.202515:47
Суспільство, як українське так і світове, сприймає перемовини як круглий стіл де сидять дипломати і змагаються в ораторській майстерності, сиплять фактами, аргументами, використовують хитрощі і намагаються загнати супротивника у кут.
Насправді , якщо перемовини десь так і відбуваються, то лише між командами в змаганнях з ораторської майстерності. А реальні переговори більш тривіальні та прагматичні.
Ніхто за столом не буде слухати твоїх аргументів та красивих слів. Розмови про цінності сьогодні виглядають смішними. Серйозні люди розмовляють виключно з позиції сили та інтересів.
Переговорники сідають за стіл з тими «картами», які їм видали сили в середині країни, партнери їх держав, та ситуація загалом.
Зокрема, нашим переговорникам головні тузи нададуть Збройні сили.
І розподіл сил за столом буде віддзеркалювати ситуацію на полі бою.
Якщо противник сильніший на фронті, то він сильніший і за переговорним столом. А з сильними доводиться рахуватись навіть тим, хто начеб то підтримує слабких…
Якщо ми намертво стабілізували лінію фронту, не даємо ворогу пройти, нищемо його цілими бригадами. (Так до речі було півтора роки тому під в Авдіївці).
То це все один сценарій перемовин.
Якщо наша ж лінія фронту системно і щоденно рухається в бік заходу. То сценарій перемовин буде іншим - які аргументи на стіл не викладай.
Все це я до того, що не варто сподіватись на Трампа чи когось іще. Вони в будь якому випадку боліють не нашими проблемами, а особистими інтересами.
Якими б багатообіцяючими не були новини з Вашингтону, для нас новини з села Удачне під Покровськом мають набагато більше значення.
Дрони, організація війська, мотивація армії, ВПК з власною сучасною зброєю - оце найкращі дипломати, що стануть у нагоді під час перемовин.
Насправді , якщо перемовини десь так і відбуваються, то лише між командами в змаганнях з ораторської майстерності. А реальні переговори більш тривіальні та прагматичні.
Ніхто за столом не буде слухати твоїх аргументів та красивих слів. Розмови про цінності сьогодні виглядають смішними. Серйозні люди розмовляють виключно з позиції сили та інтересів.
Переговорники сідають за стіл з тими «картами», які їм видали сили в середині країни, партнери їх держав, та ситуація загалом.
Зокрема, нашим переговорникам головні тузи нададуть Збройні сили.
І розподіл сил за столом буде віддзеркалювати ситуацію на полі бою.
Якщо противник сильніший на фронті, то він сильніший і за переговорним столом. А з сильними доводиться рахуватись навіть тим, хто начеб то підтримує слабких…
Якщо ми намертво стабілізували лінію фронту, не даємо ворогу пройти, нищемо його цілими бригадами. (Так до речі було півтора роки тому під в Авдіївці).
То це все один сценарій перемовин.
Якщо наша ж лінія фронту системно і щоденно рухається в бік заходу. То сценарій перемовин буде іншим - які аргументи на стіл не викладай.
Все це я до того, що не варто сподіватись на Трампа чи когось іще. Вони в будь якому випадку боліють не нашими проблемами, а особистими інтересами.
Якими б багатообіцяючими не були новини з Вашингтону, для нас новини з села Удачне під Покровськом мають набагато більше значення.
Дрони, організація війська, мотивація армії, ВПК з власною сучасною зброєю - оце найкращі дипломати, що стануть у нагоді під час перемовин.
转发自:
MURAMASA
26.04.202509:08
Сьогодні рівно рік як немає з нами нашого побратима Шнуренко Віталій «Буба». На превеликий жаль він загинув в жахливому ДТП в ніч з 26 на 27 квітня 2024 року. Він був частиною нашої маленької групи та встиг за короткий проміжок часу показати, що справжній професіонал в своїй справі. Буба пройшов нелегкий шлях та повів себе як справжній чоловік, взявши в руки зброю у 2022 році, він був неодноразово нагороджений різними відзнаками за захист нашої країни. А його сімʼя пишається, що саме він був взірцем та гідним прикладом як повинен вести себе чоловік в такі складні часи.
Це нічне полювання присвятили саме тобі, «Буба»!! Памʼятаємо, не забудемо, не пробачимо! Відпочивай з миром 🫡🕯️
Це нічне полювання присвятили саме тобі, «Буба»!! Памʼятаємо, не забудемо, не пробачимо! Відпочивай з миром 🫡🕯️
22.04.202512:05
Нещодавна робота нашої групи Мурамаса.
Знищено далекобійну самохідну артилериську установку «Коксан» і багато того, що рухається.
Як бачите, на фронті вже усе в зелені. І важко знаходити цілі - але «Птахи Мадяра» нам допомогли з розвідкою.
Будемо вдячні і вам за допомогу, тому що потрібні спеціальні модулі, щоб долати ворожий РЕБ, насичення якого зараз на нашому напрямку дуже багато.
send.monobank.ua/jar/4qRggsthYe
💳Номер картки банки
4441 1111 2356 2286
Знищено далекобійну самохідну артилериську установку «Коксан» і багато того, що рухається.
Як бачите, на фронті вже усе в зелені. І важко знаходити цілі - але «Птахи Мадяра» нам допомогли з розвідкою.
Будемо вдячні і вам за допомогу, тому що потрібні спеціальні модулі, щоб долати ворожий РЕБ, насичення якого зараз на нашому напрямку дуже багато.
send.monobank.ua/jar/4qRggsthYe
💳Номер картки банки
4441 1111 2356 2286
31.03.202516:35
Нам треба слідкувати за економічними стимулами. Бо інколи враження, що ми розвиваємо промисловість і економіку Китаю, а не України.
Ось вам приклад з дронами. Якщо ви купите дрон з Китаю (прямий продаж заборонений, але існують можливості зробити це через інші країні), то ввозячи його в Україну ви будете звільненні від сплати ПДВ. Умовно, дрон буде коштувати вже не 10 тисяч гривень, а 8. Буде більш конкурентоздатний у ціні порівняно з вітчизняними.
Якщо ж ви вирішили зробити дрон українського виробництва. То вам, крім локальних комплектуючих (магніти, проводка, мікро-плати, резистори, транзистори), потрібна ще величезна купа усілякого дрібязку з різних куточків світу (Польша, Китай, Тайвань) . І за все це вам треба сплачувати ПДВ. Отже, за визначенням, ваш дрон буде на 20% дорожче ніж китайський. А це значить, що він завжди буде програвати у конкуренції китайцям за ціною.
А в нас, до речі, стратегічна мета - локалізувати виробництво і не залежати від інших країн.
Але, якщо ми хочемо виробляти більше високоточної зброї в середині країни - потрібно постійно накачувати галузь економічними стимулами і ставити в рівні умови усіх учасників, в тому числі і китайських!
Усі країни займаються протекціонізмом - захистом свого. А ми стимулюємо імпорт, свою залежність від інших. Особливо від китайців, які є «довічними стратегічними друзями» нашого ворога – РФ. Дивна ситуація.
Ось вам приклад з дронами. Якщо ви купите дрон з Китаю (прямий продаж заборонений, але існують можливості зробити це через інші країні), то ввозячи його в Україну ви будете звільненні від сплати ПДВ. Умовно, дрон буде коштувати вже не 10 тисяч гривень, а 8. Буде більш конкурентоздатний у ціні порівняно з вітчизняними.
Якщо ж ви вирішили зробити дрон українського виробництва. То вам, крім локальних комплектуючих (магніти, проводка, мікро-плати, резистори, транзистори), потрібна ще величезна купа усілякого дрібязку з різних куточків світу (Польша, Китай, Тайвань) . І за все це вам треба сплачувати ПДВ. Отже, за визначенням, ваш дрон буде на 20% дорожче ніж китайський. А це значить, що він завжди буде програвати у конкуренції китайцям за ціною.
А в нас, до речі, стратегічна мета - локалізувати виробництво і не залежати від інших країн.
Але, якщо ми хочемо виробляти більше високоточної зброї в середині країни - потрібно постійно накачувати галузь економічними стимулами і ставити в рівні умови усіх учасників, в тому числі і китайських!
Усі країни займаються протекціонізмом - захистом свого. А ми стимулюємо імпорт, свою залежність від інших. Особливо від китайців, які є «довічними стратегічними друзями» нашого ворога – РФ. Дивна ситуація.
04.03.202516:09
Щоденні вранішні новини останнім часом лякають більш ніж обстріли ворога.
У звязку з цим, хочу розказати вам одну історію.
Була ситуація коли по лінії відповідальності нашої бригади, на стиках з іншими підрозділами, почав сипатись фронт. Суміжний підрозділ без бою залишив позицію. Фланг оголився. і почалось...
Цілі тижні ніхто не розумів, де конкретно проходить лінія бойового зіткнення. Ми дронами бачили техніку, і не знали -це наша чи ні, бійці на моніторах – наші чи орки?
Найбільше ми боялись - вийти зі свого бліндажа і зрозуміти що знаходимось вже на окупованій території, під контролем ворога.
У всіх був пригнічений настрій, відчуття неминучості катастрофи. Всі зі всіма сварились. Здавалось моральні сили закінчились, все завалиться і війна ось-ось буде програна…
Але!
Але з часом все по трохи вирівнялось. Так, окупанти, щось забрали, але й понесли з значних втрат, через що їх наступ забуксував. По тому напрямку вони й досі не мають успіху.
Ця ситуація, та багато подібних, навчили мене не витрачати час на відчай, не розпилювати енергію на «все пропало» / «нас зливають».
Слабкі розвивають в собі ці відчуття.
Сильні починають «своє робити» ще завзятіше.
Більшість з нас, людей в камуфляжі, фронт навчив бути сильними. Навчив концентруватись на тому, що треба робити тут і зараз. Інакше – не вижити.
Тилу також доведеться навчитись не звертати увагу на заяви з закордону, позбутись ілюзій та покладатись лише на себе і свої Збройні сили.
Ми вистоїмо!
Я в це не вірю…
Я це знаю!
PS
Фото тих часів - на наші позиції прилетів ворожий КАБ, але не розірвався.
У звязку з цим, хочу розказати вам одну історію.
Була ситуація коли по лінії відповідальності нашої бригади, на стиках з іншими підрозділами, почав сипатись фронт. Суміжний підрозділ без бою залишив позицію. Фланг оголився. і почалось...
Цілі тижні ніхто не розумів, де конкретно проходить лінія бойового зіткнення. Ми дронами бачили техніку, і не знали -це наша чи ні, бійці на моніторах – наші чи орки?
Найбільше ми боялись - вийти зі свого бліндажа і зрозуміти що знаходимось вже на окупованій території, під контролем ворога.
У всіх був пригнічений настрій, відчуття неминучості катастрофи. Всі зі всіма сварились. Здавалось моральні сили закінчились, все завалиться і війна ось-ось буде програна…
Але!
Але з часом все по трохи вирівнялось. Так, окупанти, щось забрали, але й понесли з значних втрат, через що їх наступ забуксував. По тому напрямку вони й досі не мають успіху.
Ця ситуація, та багато подібних, навчили мене не витрачати час на відчай, не розпилювати енергію на «все пропало» / «нас зливають».
Слабкі розвивають в собі ці відчуття.
Сильні починають «своє робити» ще завзятіше.
Більшість з нас, людей в камуфляжі, фронт навчив бути сильними. Навчив концентруватись на тому, що треба робити тут і зараз. Інакше – не вижити.
Тилу також доведеться навчитись не звертати увагу на заяви з закордону, позбутись ілюзій та покладатись лише на себе і свої Збройні сили.
Ми вистоїмо!
Я в це не вірю…
Я це знаю!
PS
Фото тих часів - на наші позиції прилетів ворожий КАБ, але не розірвався.
19.02.202520:06
Усе було дуже передбачуване.
Тепер нас чекає справді найскладніший етап.
Сил нам витримати усе!
Тепер нас чекає справді найскладніший етап.
Сил нам витримати усе!
13.02.202511:12
Усім бажаю міцного здоровʼя.
Усі люблять дивитись відео, як спалити Град чи Урал. А ось група нашої роти спеціалізується на задачах - коли є замаскована хєрня, яка заважає жити піхоті. Чи треба відпрацювати по бліндажах противника. Чи залетіти у віконце, щоб знищити, те що побачила розвідка.
Це Група Пастора.
Їх відео не наберуть сотні тисяч переглядів, але під час кожного виїзду хлопці роблять багато роботи де потрібна і ваша допомога.
https://send.monobank.ua/jar/4psbAz7DX5
Усі люблять дивитись відео, як спалити Град чи Урал. А ось група нашої роти спеціалізується на задачах - коли є замаскована хєрня, яка заважає жити піхоті. Чи треба відпрацювати по бліндажах противника. Чи залетіти у віконце, щоб знищити, те що побачила розвідка.
Це Група Пастора.
Їх відео не наберуть сотні тисяч переглядів, але під час кожного виїзду хлопці роблять багато роботи де потрібна і ваша допомога.
https://send.monobank.ua/jar/4psbAz7DX5
26.04.202509:08
Сьогодні рік, як з нами не має нашого друга та побратима - «Буби» Віталія Шнуренко.
Він не просто був нашим побратимом - він був частиною нашої родини.
Коли всі втомлювались - він міг словом розрядити обстановку так, що усі сміялись.
Щира посмішка, безпосередній та сміливий хлопець з Донбасу.
Якось в мене в руках загорівся газовий балон, я розгубився і не знав що робити - полумʼя швидко переходило на бліндаж - рука Буби яка спокійно пройшла через вогонь і просто перекрила вєнтель.
«Я ж газозварювальник, друже», через посмішку сказав він мені.
В цьому спокої був весь Віталій. Ми часто згадуємо його згадуємо.
Сміємось. Як він нервував коли не міг вночі посадити дрон, через високу траву на землі.
Допомогти дружині Віталіка та двом діткам можна тут.
Малий Давідік народжувався у 23 році, як раз, коли ми працювали на позиціях.
Наш невеликий фільм про «Бубу» нижче.
Спочивай з миром друже!
4576369999754505
Він не просто був нашим побратимом - він був частиною нашої родини.
Коли всі втомлювались - він міг словом розрядити обстановку так, що усі сміялись.
Щира посмішка, безпосередній та сміливий хлопець з Донбасу.
Якось в мене в руках загорівся газовий балон, я розгубився і не знав що робити - полумʼя швидко переходило на бліндаж - рука Буби яка спокійно пройшла через вогонь і просто перекрила вєнтель.
«Я ж газозварювальник, друже», через посмішку сказав він мені.
В цьому спокої був весь Віталій. Ми часто згадуємо його згадуємо.
Сміємось. Як він нервував коли не міг вночі посадити дрон, через високу траву на землі.
Допомогти дружині Віталіка та двом діткам можна тут.
Малий Давідік народжувався у 23 році, як раз, коли ми працювали на позиціях.
Наш невеликий фільм про «Бубу» нижче.
Спочивай з миром друже!
4576369999754505
10.04.202518:09
Усім бажаю міцного здоровʼя.
Був у відпустці - дав інтервʼю Українська правда
Радий поділитись з вами думками
https://youtu.be/H2_T5jW48NU?si=dO8jvy2F_fPUx9nc
Був у відпустці - дав інтервʼю Українська правда
Радий поділитись з вами думками
https://youtu.be/H2_T5jW48NU?si=dO8jvy2F_fPUx9nc
18.03.202516:44
Одже друзі - двіж на сході продовжується. Подекуди хвилями, ще і який.
Погодні умови змінюються. посадки висихають від снігу та дощу.
А це змінює форму застосування дронів і боєприпасів.
Нам потрібен димних порох та ударний капсуль.
Не питайте навіщо - фейсбук за таке блокує.
Фонди купити нам не можуть - бо такі речі ми не можемо поставити на облік.
Але речовини нам дуже потрібні, щодня і багато.
Ваш донат піде на зміцнення і розвиток нашого тіньового ВПК.
А позиції противника мають згоріти.
Про що, я з часом прозвітую.
Ворог робить пріоритет у маскуванні. Відверто - подекуди ми не знаємо де саме - в якій норі ховається противник. Тому задача, просто спалити позиції. Дим буде такий єдучий, що окупанти будуть вилазити з усіх своїх нір і тікати.
Тим хто може домогти - банка в посиланні.
А тим хто може допомогти натурою, - пишуть в особисті.)
🎯Ціль: 100 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/97VGquVxfZ
💳Номер картки банки
4441 1111 2239 0440
Погодні умови змінюються. посадки висихають від снігу та дощу.
А це змінює форму застосування дронів і боєприпасів.
Нам потрібен димних порох та ударний капсуль.
Не питайте навіщо - фейсбук за таке блокує.
Фонди купити нам не можуть - бо такі речі ми не можемо поставити на облік.
Але речовини нам дуже потрібні, щодня і багато.
Ваш донат піде на зміцнення і розвиток нашого тіньового ВПК.
А позиції противника мають згоріти.
Про що, я з часом прозвітую.
Ворог робить пріоритет у маскуванні. Відверто - подекуди ми не знаємо де саме - в якій норі ховається противник. Тому задача, просто спалити позиції. Дим буде такий єдучий, що окупанти будуть вилазити з усіх своїх нір і тікати.
Тим хто може домогти - банка в посиланні.
А тим хто може допомогти натурою, - пишуть в особисті.)
🎯Ціль: 100 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/97VGquVxfZ
💳Номер картки банки
4441 1111 2239 0440
28.02.202519:55
За годину отримав вже третє подібне повідомлення!
Це найкраща реакція на ситуацію!
Це найкраща реакція на ситуацію!
18.02.202508:07
Можливо у багатьох це викличе посмішку, але я вважаю, що в України сьогодні є реальний шанс стати лідером Європи.
Побита, втомлена, в крові… але саме так сьогодні і виглядає лідерство.
Нам завжди здавалось, що лідер - це процвітання та благополуччя, економічні та соціальні успіхи. Воно можливо так і є, але в часи спокою і розвитку.
Зараз - час кризи і виживання, коли не працює міжнародне право та інститути, ламається звичний світоустрій.
А в часи криз лідерство - це сміливість та рішучість, глибокий досвід незламності. Такий, який є в України. І більше ні в кого.
А ще - насправді, головне для лідера - це бачення нового майбутнього.
Критично важливо продовжувати обʼєднувати Європу навколо нас, але не ситуативно, а дати урядам і суспільствам Європи візію майбутнього в нових реаліях, з потужною безпекою та новою субʼєктністю у світі.
Бо реалії такі, що, як і в середньовіччі, - слабких не поважають. Якщо ти слабкий, то сильні вирішать твою долю без тебе. І точно не на твою користь…
Побита, втомлена, в крові… але саме так сьогодні і виглядає лідерство.
Нам завжди здавалось, що лідер - це процвітання та благополуччя, економічні та соціальні успіхи. Воно можливо так і є, але в часи спокою і розвитку.
Зараз - час кризи і виживання, коли не працює міжнародне право та інститути, ламається звичний світоустрій.
А в часи криз лідерство - це сміливість та рішучість, глибокий досвід незламності. Такий, який є в України. І більше ні в кого.
А ще - насправді, головне для лідера - це бачення нового майбутнього.
Критично важливо продовжувати обʼєднувати Європу навколо нас, але не ситуативно, а дати урядам і суспільствам Європи візію майбутнього в нових реаліях, з потужною безпекою та новою субʼєктністю у світі.
Бо реалії такі, що, як і в середньовіччі, - слабких не поважають. Якщо ти слабкий, то сильні вирішать твою долю без тебе. І точно не на твою користь…
02.02.202506:21
Нам потрібен широкий план реабілітації військових.
Зайдіть в потяг, умовно, Краматорськ - Київ, - більшість пасажирів це військові.
Вони їдуть фактично з бойових дій. Подивіться їм в очі. Одразу все відчуєте без пояснень.
Реабілітація - це не тільки коли є фізичні пошкодження і людину вчать користуватись протезом. Тут все більш менш зрозуміло і є конкретні технології.
Реабілітація - це повноцінне, і в першу чергу, відновлення саме ментального стану. Де ти свою душу і свій внутрішній стан збираєш по частинах.
В тому ж поїзді обов’язково провідник покличе лікаря. Бо один з військових знепритомніє. Навантаження шалене на останні краплі здоров’я.
Більшість поранення - це контузії (акубаротоавми). Людина зовні може бути здорова, руки ноги є, але мозок так потрясли, що порушили все в середині. Дали шалене тиск на судини та сіру речовину І «перемішали файли у голові».
А можливо, зробили це багато разів.
Після, як правило нічого не відновили. Дали три дні прокапали, і вперед знову під міни.
Часто, військові на початках, самі не усвідомлюють рівня і наслідків своїх травм, особливо, коли адреналін зашкалює.
А після, як наслідок, - панічні атаки, депресії, злість - як наслідок або суїцид або, неадекватна поведінка.
Людину не відновили ментально і все.
Все це я знаю не с розповідей. Про свої слабкості в армії як раз ніхто не говорить.
Я знаю бо сам пережив контузію. Лише одну - але мені вистачило, щоб більше року відчувати її наслідки.
А якщо їх 5 або 10. Я знаю і такі випадки. А якщо ти в піхоті, навіть відпочити можливості немає.
Часто хлопці спокійно скаржаться, що через числені контузії, наприклад не можуть згадати вчорашню половину дня…
…ми їдемо на героїзмі четвертий рік. Хоч тих, хто з перших днів повномасштабки в піхоті, все менше в менше.
Четвертий рік - не так страшно.
Страшно - невідомість скільки років ще..
Просто жити надіями. Або слухати красиві промови - вже замало.
Нам потрібні конкретні програми і їх реалізація. Отак на ходу.
Нам потрібно навчитись робити все одночасно. І воювати і лікуватись.
І відпочивати, і боронити позиції.
Ми маємо включати найкращий бік українців - адаптивність.
Тому вже потрібно розробляти і реалізовувати широку програму реабілітації. Думаю в цьому питанні протягнута рука майже всього світу.
Є і кошти, і готовність. Потрібна лише наша увага і рішучість.
Ті ж самі гототелі в Буковелі точно можуть в кожний готель безкоштовно прийняти по частині військових від свого обігу.
Впевнений, уряди різних країн світу від Японії до США, готові взяти на реабілітацію наших військових. Повторюю, мова тут не тільки про важко поранених, а фактично - про більшість, яка воювала на передових позиціях.
Все це не має обмежитись гарячою лінією чи заявою уряду «про важливість здоровʼя військового».
Потрібні - глибокий план і реальні дії.
Кожен день я бачу, як змінюються хлопці навколо.
Як може погіршуватись їх стан. Навіть і тих хто в підрозділі літає на дронах. І тих, хто під КАБами може сидіти в штабах. Хто-хто, а всі вони точно гідні того, щоб хоча б мати можливість - відновити свої сили та здоров’я.
Це прям обов’язок, як України, так і всього світу.
***
Фото нещодавно надіслали побратими. 23 рік і ми під Торецьком.
Зайдіть в потяг, умовно, Краматорськ - Київ, - більшість пасажирів це військові.
Вони їдуть фактично з бойових дій. Подивіться їм в очі. Одразу все відчуєте без пояснень.
Реабілітація - це не тільки коли є фізичні пошкодження і людину вчать користуватись протезом. Тут все більш менш зрозуміло і є конкретні технології.
Реабілітація - це повноцінне, і в першу чергу, відновлення саме ментального стану. Де ти свою душу і свій внутрішній стан збираєш по частинах.
В тому ж поїзді обов’язково провідник покличе лікаря. Бо один з військових знепритомніє. Навантаження шалене на останні краплі здоров’я.
Більшість поранення - це контузії (акубаротоавми). Людина зовні може бути здорова, руки ноги є, але мозок так потрясли, що порушили все в середині. Дали шалене тиск на судини та сіру речовину І «перемішали файли у голові».
А можливо, зробили це багато разів.
Після, як правило нічого не відновили. Дали три дні прокапали, і вперед знову під міни.
Часто, військові на початках, самі не усвідомлюють рівня і наслідків своїх травм, особливо, коли адреналін зашкалює.
А після, як наслідок, - панічні атаки, депресії, злість - як наслідок або суїцид або, неадекватна поведінка.
Людину не відновили ментально і все.
Все це я знаю не с розповідей. Про свої слабкості в армії як раз ніхто не говорить.
Я знаю бо сам пережив контузію. Лише одну - але мені вистачило, щоб більше року відчувати її наслідки.
А якщо їх 5 або 10. Я знаю і такі випадки. А якщо ти в піхоті, навіть відпочити можливості немає.
Часто хлопці спокійно скаржаться, що через числені контузії, наприклад не можуть згадати вчорашню половину дня…
…ми їдемо на героїзмі четвертий рік. Хоч тих, хто з перших днів повномасштабки в піхоті, все менше в менше.
Четвертий рік - не так страшно.
Страшно - невідомість скільки років ще..
Просто жити надіями. Або слухати красиві промови - вже замало.
Нам потрібні конкретні програми і їх реалізація. Отак на ходу.
Нам потрібно навчитись робити все одночасно. І воювати і лікуватись.
І відпочивати, і боронити позиції.
Ми маємо включати найкращий бік українців - адаптивність.
Тому вже потрібно розробляти і реалізовувати широку програму реабілітації. Думаю в цьому питанні протягнута рука майже всього світу.
Є і кошти, і готовність. Потрібна лише наша увага і рішучість.
Ті ж самі гототелі в Буковелі точно можуть в кожний готель безкоштовно прийняти по частині військових від свого обігу.
Впевнений, уряди різних країн світу від Японії до США, готові взяти на реабілітацію наших військових. Повторюю, мова тут не тільки про важко поранених, а фактично - про більшість, яка воювала на передових позиціях.
Все це не має обмежитись гарячою лінією чи заявою уряду «про важливість здоровʼя військового».
Потрібні - глибокий план і реальні дії.
Кожен день я бачу, як змінюються хлопці навколо.
Як може погіршуватись їх стан. Навіть і тих хто в підрозділі літає на дронах. І тих, хто під КАБами може сидіти в штабах. Хто-хто, а всі вони точно гідні того, щоб хоча б мати можливість - відновити свої сили та здоров’я.
Це прям обов’язок, як України, так і всього світу.
***
Фото нещодавно надіслали побратими. 23 рік і ми під Торецьком.
24.04.202511:11
Не шукайте ключ до миру ані в Лондоні, а ні у Вашингтоні.
Якщо ми хочемо миру, то план має бути таким.
Перше - Протриматись 6-8 місяців, а можливо рік - без втрати території. Не беру до уваги тактичну втрату посадок і тактичні відступи на 100 метрів. Мова йде про населені пункти, та стратегічні пункти (підходи до трас, терикони) які неможна віддавати ворогу.
Друге - Щоб російські війська втрачали 40-60 тис особового складу на місяць. Тобто, більше, ніж вони вербують (приблизно 30-40 тис на місяць).
Звідси третій пункт, - як це зробити.
Дрони!
Головна зброя війни!
Треба щоб дронів було вдосталь. Різних типів. І організація процесу де змагаються інженери, вигадують нові кроки, як долати ворожий РЕБ.
Фінансування має йти безпосередньо на військові частини, щоб корпуси та бригади самі могли дуже швидко замовити усе що потрібно, а не чекати з Києва стандартний дрон, який їм не підходить.
Четвертий пункт - життя бійця.
мислення командування треба адаптувати до нових реалій фронту, де дрони ворога стали нищити усе що рухається.
Щоб зберігати життя бійців, головними умовами відправки людей на бойові позиції має бути наявність усіх антидронових засобів! Просто взяти за правило: бійців не женуть на позиції без РЕБу, рушниці, спектру аналізатору.
Не женуть серед білого дня, щоб привести батарейки екіпажу на Мавік.
Ось такі 4 пункти.
Які, нажаль, не розуміє ні в Києві, ні в інших столицях світу.
Усе інше - не пра-цю-є!
Така сувора реальність.
Якщо ми хочемо миру, то план має бути таким.
Перше - Протриматись 6-8 місяців, а можливо рік - без втрати території. Не беру до уваги тактичну втрату посадок і тактичні відступи на 100 метрів. Мова йде про населені пункти, та стратегічні пункти (підходи до трас, терикони) які неможна віддавати ворогу.
Друге - Щоб російські війська втрачали 40-60 тис особового складу на місяць. Тобто, більше, ніж вони вербують (приблизно 30-40 тис на місяць).
Звідси третій пункт, - як це зробити.
Дрони!
Головна зброя війни!
Треба щоб дронів було вдосталь. Різних типів. І організація процесу де змагаються інженери, вигадують нові кроки, як долати ворожий РЕБ.
Фінансування має йти безпосередньо на військові частини, щоб корпуси та бригади самі могли дуже швидко замовити усе що потрібно, а не чекати з Києва стандартний дрон, який їм не підходить.
Четвертий пункт - життя бійця.
мислення командування треба адаптувати до нових реалій фронту, де дрони ворога стали нищити усе що рухається.
Щоб зберігати життя бійців, головними умовами відправки людей на бойові позиції має бути наявність усіх антидронових засобів! Просто взяти за правило: бійців не женуть на позиції без РЕБу, рушниці, спектру аналізатору.
Не женуть серед білого дня, щоб привести батарейки екіпажу на Мавік.
Ось такі 4 пункти.
Які, нажаль, не розуміє ні в Києві, ні в інших столицях світу.
Усе інше - не пра-цю-є!
Така сувора реальність.
09.04.202505:24
Нажаль, треба продовжувати бігти марафон.
На якому ми кілометрі. На 21 чи 39 му не зрозуміло, але фініш ще не проглядається.
Ще й бігти треба в гору.
Яка ситуація на фронті? Місяць чи пів року тому - нам було легше.
Чати різних підрозділів гудять і в день, і вночі: логістика, евакуація, організація різних типів БПЛК.
Дрони роблять новий виток еволюції: польоти на 30 кілометрів на оптоволокні - це реальність. Таких дронів стає все більше і більше. А значить - фактична сіра зона, в якій можна лише сидіти під землею - буде ставати ще довшою.
Противник взяв курс на оптоволокно - протидії цим дронам поки не має, окрім як збивати дрон рушницею. Або просто тікати від нього, чим швидше тим краще (вміло)!
До речі, як тікати від дрону, коли ти водій - має стати важливим курсом під час підготовки військових.
Дрон на оптоволокні - починає бути королем фронту. Як агент з Матриці, з усіх героїв він невразливіший.
Покращення організації у війську - головна задача. Вона навіть головніша, ніж дрони. Бо останнє ми витягнемо, як завжди колективним військовим розумом. Перше - вимагає аналізу власних помилок, і якісних старших командирів, яких має ставати все більше.
…моя відпустка як завжди закінчилась швидко.
…Сподіваюсь, Магнолія і квіти, які висадив в саду - не померзнути від заморозку.
Ну а ви можете допомогти нашій роботі тут.
Група пастора - одна з найкращих груп.
https://send.monobank.ua/jar/4psbAz7DX5
На якому ми кілометрі. На 21 чи 39 му не зрозуміло, але фініш ще не проглядається.
Ще й бігти треба в гору.
Яка ситуація на фронті? Місяць чи пів року тому - нам було легше.
Чати різних підрозділів гудять і в день, і вночі: логістика, евакуація, організація різних типів БПЛК.
Дрони роблять новий виток еволюції: польоти на 30 кілометрів на оптоволокні - це реальність. Таких дронів стає все більше і більше. А значить - фактична сіра зона, в якій можна лише сидіти під землею - буде ставати ще довшою.
Противник взяв курс на оптоволокно - протидії цим дронам поки не має, окрім як збивати дрон рушницею. Або просто тікати від нього, чим швидше тим краще (вміло)!
До речі, як тікати від дрону, коли ти водій - має стати важливим курсом під час підготовки військових.
Дрон на оптоволокні - починає бути королем фронту. Як агент з Матриці, з усіх героїв він невразливіший.
Покращення організації у війську - головна задача. Вона навіть головніша, ніж дрони. Бо останнє ми витягнемо, як завжди колективним військовим розумом. Перше - вимагає аналізу власних помилок, і якісних старших командирів, яких має ставати все більше.
…моя відпустка як завжди закінчилась швидко.
…Сподіваюсь, Магнолія і квіти, які висадив в саду - не померзнути від заморозку.
Ну а ви можете допомогти нашій роботі тут.
Група пастора - одна з найкращих груп.
https://send.monobank.ua/jar/4psbAz7DX5
12.03.202517:05
Результативні перемовини - це гарний знак.
Але бойові дії продовжуються…
Я давно хотів про нього розповісти.
І насправді, тут міг бути некролог, якби уламок пролетів на 10 сантиметрів вище.
почнемо з того, що він Азербайджанець, що четвертий рік служить Прес офіцером у нашій бригаді.
Він би міг і не служити, бо в нього пʼятеро дітей.
Він той прес-офіцер, що ненавидить сидіти у штабі. А їде туди, де солдати.
З ним ми перетинались у найгарячіших точках, де були підрозділи нашої бригади - у Бахмуті, наприклад, сиділи під щільним мінометними обстрілами.
Мінометний обстріл був тоді такий прицільний, від уламку загорілась каністра із соляркою і у посадці почалась пожежа.
Він виходив добровольцем, коли в нас не вистачало людей у піхоті. Чергував на позиціях, як простий боєць піхотинець.
Він обʼїздив усі наші батальйони - в яких би складних точках вони не стояли.
І взагалі він просто крутий, добрий дядько!
Телефоную йому і кажу,
- ну вітаю! Перше твоє поранення.
А він каже - «ні, перше було з тобою. Коли я голову розбив».
Було і таке. Там інша історія - іншим разом розповім.
Добре те, що добре закінчується.
У Ельшада уламок в груді, який залетів через плече. Він очікує на складну операцію.
Але то нічого. Одужає!
Він переживає, що пошкоджене авто. Треба ремонт.
Допоможете?
4441111034676332
Але бойові дії продовжуються…
Я давно хотів про нього розповісти.
І насправді, тут міг бути некролог, якби уламок пролетів на 10 сантиметрів вище.
почнемо з того, що він Азербайджанець, що четвертий рік служить Прес офіцером у нашій бригаді.
Він би міг і не служити, бо в нього пʼятеро дітей.
Він той прес-офіцер, що ненавидить сидіти у штабі. А їде туди, де солдати.
З ним ми перетинались у найгарячіших точках, де були підрозділи нашої бригади - у Бахмуті, наприклад, сиділи під щільним мінометними обстрілами.
Мінометний обстріл був тоді такий прицільний, від уламку загорілась каністра із соляркою і у посадці почалась пожежа.
Він виходив добровольцем, коли в нас не вистачало людей у піхоті. Чергував на позиціях, як простий боєць піхотинець.
Він обʼїздив усі наші батальйони - в яких би складних точках вони не стояли.
І взагалі він просто крутий, добрий дядько!
Телефоную йому і кажу,
- ну вітаю! Перше твоє поранення.
А він каже - «ні, перше було з тобою. Коли я голову розбив».
Було і таке. Там інша історія - іншим разом розповім.
Добре те, що добре закінчується.
У Ельшада уламок в груді, який залетів через плече. Він очікує на складну операцію.
Але то нічого. Одужає!
Він переживає, що пошкоджене авто. Треба ремонт.
Допоможете?
4441111034676332
21.02.202517:12
Я не хотів публікувати цей великий текст, але вирішив.
Якщо Америка нас покине. Мій субʼєктивний погляд.
Якось до нас приїхав журналіст із США і запитав, що у вас на озброєнні є таке, що ви можете похвалити ?
Я почухав потилицю. Не хотілося його ображати, але з американського в моїй бригаді – яка, на хвилиночку (!), третій рік тримає першу лінію на найскладнішому напрямку - в нас був лише Starlink…
В уяві обивателів, і навіть політиків, є багато того, що вже давно не відповідає дійсності. Ситуація на полі боюзмінюється дуже швидко і те, що вчора вважалось «богом війни», сьогодні у воєнному пантеоні далеко не на перших місцях.
Отже, щоб зрозуміти наслідки можливої зупинки американської допомоги для фронту, давайте проаналізуємо в чому ми сьогодні реально залежні від США.
Перше – це навіть не зброя, а звʼязок. Starlink! Якщо ляже він– проблеми почнуться миттєво: піхота в опорних пунктах, розвідка, екіпажі дронів, артилеристи, штаби у бригадах та батальйонах… - усі використовують Starlink.
За допомогою WhatsApp можна легко додзвонитись майже до крайньої позиції і поговорити з бійцем по відео звʼязку. Після знищення будь якого об’єкта fpv-дроном - ми одразу пересилаємо це відео у штаб, що дає командирам в реальному часі розуміти ситуацію на полі бою.
Якщо Starlink відключать – в першу ж годину може початись дезорганізація управління. До того ж, можуть відмовити деякі дрони, які працюють виключно за допомогою супутників…
Кажу чесно: мені здається, що Starlink все ж таки, не відключать. Бо це буде вже не просто зупинка допомоги, а відверто ворожа дія на користь росії. Навряд чи нова адміністрація наважиться на таку демонстративну ворожість що до українського народу.
Але, ми маємо бути до цього готові. І вже «вчора» працювати над альтернативою забезпечення себе звʼязком.
Наприклад, противник створив альтернативний звʼязок - це wifi мости - широкий Wi Fi де можна під’єднатись до Інтернету.
Час в нас ще є. Без паніки. Але цей ресурс треба використовувати ефективно, бо проблеми можуть початись дуже неочікувано.
Другий момент, де ми суттєво залежні від США - ППО. Зокрема,системи Patriot та снаряди до них. Треба терміново шукати альтернативи: і поставок, і самих систем. Інакше українські міста будуть беззахисними. Цей пункт має бути одним з перших на переговорах з Європою.
Тепер до хороших новин. Не дарма цю війну називають «першою дроновою» - це значить що більшість уражень здійснюється дронами різних типів. І переважно ці дрони - не з США. Але знаю, що різними, в тому числі неурядовими шляхами США фінансують деякі проєкти.
Спочатку дрони були китайські. Зараз є fpv які майже повністю (разом з комплектуючими!) вироблені в Україні.
Орієнтовно, від 80% усіх уражень здійснюються дронами.
Використання інших видів зброї значно знизилось у порівнянні з 22-23 роком.
Використання артилерії зараз знизилось в десяток разів у порівнянні із тим шквалом, який був у 22-му році. Навіть з боку ворога. Артилерійські системи зношені, снарядів стало набагато менше, вони не точні. Артилерія зараз використовується для важливих, але вузьких, конкретних задач. Або страхують БПЛК під час поганої для дронів погоди.
Щодо снарядів для дронів - то тут взагалі в нас працює «тіньовий ВПК», який і за великого бажання знищити неможливо.
В тисячах підвалів та сільських хат виробляються боєприпаси різних типів. Розкручуються застарілі радянські міни, у мультиварках розправляється вибухова речовина, і робляться ті боєприпаси які нам потрібні. Причому, різних типів - від фугасу до термобару. Це звичайно дуже спрощено. Насправді, ми створили цілу індустрію самозабезпечення себе снарядами для дронів.
В тому числі вже працює пів сотні офіційних виробників БК.
Саме цей «тіньовий» і офіційний ВПК дав нам БК, які і знищили ті 80 відсотків цілей за останній рік.
Усе це я пишу до того, що Himars, чи Гаубиця “777” вже давно не королі фронту. На фронті царює дрон!
До речі, - щодо Himars. Нажаль, ворог вже давно знайшов можливості спуфінгу наших пострілів підміною координат.
Якщо Америка нас покине. Мій субʼєктивний погляд.
Якось до нас приїхав журналіст із США і запитав, що у вас на озброєнні є таке, що ви можете похвалити ?
Я почухав потилицю. Не хотілося його ображати, але з американського в моїй бригаді – яка, на хвилиночку (!), третій рік тримає першу лінію на найскладнішому напрямку - в нас був лише Starlink…
В уяві обивателів, і навіть політиків, є багато того, що вже давно не відповідає дійсності. Ситуація на полі боюзмінюється дуже швидко і те, що вчора вважалось «богом війни», сьогодні у воєнному пантеоні далеко не на перших місцях.
Отже, щоб зрозуміти наслідки можливої зупинки американської допомоги для фронту, давайте проаналізуємо в чому ми сьогодні реально залежні від США.
Перше – це навіть не зброя, а звʼязок. Starlink! Якщо ляже він– проблеми почнуться миттєво: піхота в опорних пунктах, розвідка, екіпажі дронів, артилеристи, штаби у бригадах та батальйонах… - усі використовують Starlink.
За допомогою WhatsApp можна легко додзвонитись майже до крайньої позиції і поговорити з бійцем по відео звʼязку. Після знищення будь якого об’єкта fpv-дроном - ми одразу пересилаємо це відео у штаб, що дає командирам в реальному часі розуміти ситуацію на полі бою.
Якщо Starlink відключать – в першу ж годину може початись дезорганізація управління. До того ж, можуть відмовити деякі дрони, які працюють виключно за допомогою супутників…
Кажу чесно: мені здається, що Starlink все ж таки, не відключать. Бо це буде вже не просто зупинка допомоги, а відверто ворожа дія на користь росії. Навряд чи нова адміністрація наважиться на таку демонстративну ворожість що до українського народу.
Але, ми маємо бути до цього готові. І вже «вчора» працювати над альтернативою забезпечення себе звʼязком.
Наприклад, противник створив альтернативний звʼязок - це wifi мости - широкий Wi Fi де можна під’єднатись до Інтернету.
Час в нас ще є. Без паніки. Але цей ресурс треба використовувати ефективно, бо проблеми можуть початись дуже неочікувано.
Другий момент, де ми суттєво залежні від США - ППО. Зокрема,системи Patriot та снаряди до них. Треба терміново шукати альтернативи: і поставок, і самих систем. Інакше українські міста будуть беззахисними. Цей пункт має бути одним з перших на переговорах з Європою.
Тепер до хороших новин. Не дарма цю війну називають «першою дроновою» - це значить що більшість уражень здійснюється дронами різних типів. І переважно ці дрони - не з США. Але знаю, що різними, в тому числі неурядовими шляхами США фінансують деякі проєкти.
Спочатку дрони були китайські. Зараз є fpv які майже повністю (разом з комплектуючими!) вироблені в Україні.
Орієнтовно, від 80% усіх уражень здійснюються дронами.
Використання інших видів зброї значно знизилось у порівнянні з 22-23 роком.
Використання артилерії зараз знизилось в десяток разів у порівнянні із тим шквалом, який був у 22-му році. Навіть з боку ворога. Артилерійські системи зношені, снарядів стало набагато менше, вони не точні. Артилерія зараз використовується для важливих, але вузьких, конкретних задач. Або страхують БПЛК під час поганої для дронів погоди.
Щодо снарядів для дронів - то тут взагалі в нас працює «тіньовий ВПК», який і за великого бажання знищити неможливо.
В тисячах підвалів та сільських хат виробляються боєприпаси різних типів. Розкручуються застарілі радянські міни, у мультиварках розправляється вибухова речовина, і робляться ті боєприпаси які нам потрібні. Причому, різних типів - від фугасу до термобару. Це звичайно дуже спрощено. Насправді, ми створили цілу індустрію самозабезпечення себе снарядами для дронів.
В тому числі вже працює пів сотні офіційних виробників БК.
Саме цей «тіньовий» і офіційний ВПК дав нам БК, які і знищили ті 80 відсотків цілей за останній рік.
Усе це я пишу до того, що Himars, чи Гаубиця “777” вже давно не королі фронту. На фронті царює дрон!
До речі, - щодо Himars. Нажаль, ворог вже давно знайшов можливості спуфінгу наших пострілів підміною координат.
15.02.202517:00
Мені за останні три тижні телефонує друга людина, і пропонує долучитись до «потужної політичної команди» на вибори.
На питання: «та які вибори?», - люди реагували спокійно, пояснили, що скоро, ось ось, усе скінчиться. І треба вже зараз визначатись з командою.
Я реагував стримано, але хочеться отак взяти за руку і повести на екскурсію по бригаді.
Показати на дісплеї рух противника. Ту двіжуху, яка відбувається за 15 кілометрів від лінії зіткнення: підвоз БК, двіж ротацій. Хлопці в екіпажі інколи губляться: уразити Урал що їде, чи Моталигу яка тягне гармату.
Вивезти на позиції, - щоб сжалась дупа від ворожих дронів ,яких зараз як мух.
Просто посидіти пів дня у бліндажі, - щоб відчули прильоти.
Посидіти в штабі, щоб було зрозуміло скільки всього нам не вистачає, і як потрібні тут ті гроші, які йдуть на нікчемні псевдо-політичні процеси у вигляді реклами.
Поговорити з реальними піхотинцями, в яких від втоми і навантаження язик плутається.
Ті хто готується до виборів зараз - їх про їбуть. Бо може так статись, що виборів не буде ніколи.
Немає зараз жодної передумови, щоб скоро настав мир і відбулисься вибори. Жодної!
Ми не маємо нічого, крім заяв світових політиків у вигляді загальних слів. Немає жодної стратегії , жодних конкретних кроків. Ми навіть не знаємо умов того миру, на який всі так чекають. А якщо ціна буде неприйнятною?
Ми пірнаємо у грьобану ілюзію виборів і миру. А ворог продовжує захоплювати наші міста і села, намагається повністю вибити нас з Торецька та Часового Яру, взяти в кільце Покровськ та увійти в Дніпропетровську область.
Ми всі слідкуємо за тим, що скаже хтось потужний за кордоном. А маємо слідкувати за словами, які каже комбриг під Покровськом.
От коли гармати замовкнуть, тоді вже можна поговорити про вибори. Але не раніше!
Напевно я б теж хотів обрати ту кляту синю пігулку у «Матриці», і готуватись до виборів. Але, блять, я готуюсь до нових військових задач, думаю, як зробити, щоб дрони пролетіли клятий РЕБ. Б’юсь, щоб вони ефективно працювали по ворожій піхоті під час штурмів противника. Які, до речі, по напрямку Донецької області не припиняються ніколи.
Камон! перестаньте жити майбутнім, яке може і не настати. Кожен має робити свою справу, концентруючись на тому, що потрібно тут і зараз - коли і де вирішується свобода і доля кожного метра нашої землі. Існує тільки сьогодні, і тільки сьогодні ми можемо або вистояти, або програти! А переговори лише зафіксують це на папері. Колись…
На питання: «та які вибори?», - люди реагували спокійно, пояснили, що скоро, ось ось, усе скінчиться. І треба вже зараз визначатись з командою.
Я реагував стримано, але хочеться отак взяти за руку і повести на екскурсію по бригаді.
Показати на дісплеї рух противника. Ту двіжуху, яка відбувається за 15 кілометрів від лінії зіткнення: підвоз БК, двіж ротацій. Хлопці в екіпажі інколи губляться: уразити Урал що їде, чи Моталигу яка тягне гармату.
Вивезти на позиції, - щоб сжалась дупа від ворожих дронів ,яких зараз як мух.
Просто посидіти пів дня у бліндажі, - щоб відчули прильоти.
Посидіти в штабі, щоб було зрозуміло скільки всього нам не вистачає, і як потрібні тут ті гроші, які йдуть на нікчемні псевдо-політичні процеси у вигляді реклами.
Поговорити з реальними піхотинцями, в яких від втоми і навантаження язик плутається.
Ті хто готується до виборів зараз - їх про їбуть. Бо може так статись, що виборів не буде ніколи.
Немає зараз жодної передумови, щоб скоро настав мир і відбулисься вибори. Жодної!
Ми не маємо нічого, крім заяв світових політиків у вигляді загальних слів. Немає жодної стратегії , жодних конкретних кроків. Ми навіть не знаємо умов того миру, на який всі так чекають. А якщо ціна буде неприйнятною?
Ми пірнаємо у грьобану ілюзію виборів і миру. А ворог продовжує захоплювати наші міста і села, намагається повністю вибити нас з Торецька та Часового Яру, взяти в кільце Покровськ та увійти в Дніпропетровську область.
Ми всі слідкуємо за тим, що скаже хтось потужний за кордоном. А маємо слідкувати за словами, які каже комбриг під Покровськом.
От коли гармати замовкнуть, тоді вже можна поговорити про вибори. Але не раніше!
Напевно я б теж хотів обрати ту кляту синю пігулку у «Матриці», і готуватись до виборів. Але, блять, я готуюсь до нових військових задач, думаю, як зробити, щоб дрони пролетіли клятий РЕБ. Б’юсь, щоб вони ефективно працювали по ворожій піхоті під час штурмів противника. Які, до речі, по напрямку Донецької області не припиняються ніколи.
Камон! перестаньте жити майбутнім, яке може і не настати. Кожен має робити свою справу, концентруючись на тому, що потрібно тут і зараз - коли і де вирішується свобода і доля кожного метра нашої землі. Існує тільки сьогодні, і тільки сьогодні ми можемо або вистояти, або програти! А переговори лише зафіксують це на папері. Колись…
01.02.202506:40
Усім бажаю міцного здоровʼя.
Як ви знаєте, я рідку пишу про збори.
Але мова тут про тактичну медицину, де я колись починав службу.
І якщо дрони - в зеніті розквіту, то з тактмедом немало проблем.
Короче, поширюю збір
Загальна мета: 3 000 000 гривень.
Ці кошти підуть на закупівлю спеціальних медичних наплічників, наповнених тактичною медициною, і нош-волокуш, якими доправляють поранених до віддалених точок евакуації.
Кожен наш донат – можливість врятувати життя військового.
Математика проста: чим більше донатів, тим більше живих бійців.
PAYPAL: paypal@leleka.care
MONO: send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz
Усім дякую!
Як ви знаєте, я рідку пишу про збори.
Але мова тут про тактичну медицину, де я колись починав службу.
І якщо дрони - в зеніті розквіту, то з тактмедом немало проблем.
Короче, поширюю збір
Загальна мета: 3 000 000 гривень.
Ці кошти підуть на закупівлю спеціальних медичних наплічників, наповнених тактичною медициною, і нош-волокуш, якими доправляють поранених до віддалених точок евакуації.
Кожен наш донат – можливість врятувати життя військового.
Математика проста: чим більше донатів, тим більше живих бійців.
PAYPAL: paypal@leleka.care
MONO: send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz
Усім дякую!
显示 1 - 24 共 633
登录以解锁更多功能。