Йому здавалося, що світ має баланс, що зло не може панувати вічно. Але замість відповідей з’явився лише спалах холодного леза. Гострий клинок перетнув йому очі, лишаючи лише темряву.

— Ти не побачиш... — голос бандита був позбавлений емоцій, наче він виконував буденну справу.

Альм відчув, як кров стікає по його обличчю, як біль змушує його тіло здригатися. Його зв’язали, обшукали, забрали все, що він мав, а найголовніше — спис.

Речі в багнюці. Осліплений, знекровлений, він уперше в житті засумнівався в рівновазі цього світу.

Чи була справедливість взагалі?