stavozero
08.03.202508:43
Переслав з:
новакаїн
06.03.202510:56
ці вірші неначе рибини
вистрибують з мене на берег свідомості
чи потрібно тобі знати про них
бачити як недолуго задихаються
ловиш словами
а вони вислизають та падають
об землю брудняться
і все що залишилось
все не промовлене —
лягає в зимувальну яму
до весни
вистрибують з мене на берег свідомості
чи потрібно тобі знати про них
бачити як недолуго задихаються
ловиш словами
а вони вислизають та падають
об землю брудняться
і все що залишилось
все не промовлене —
лягає в зимувальну яму
до весни
04.03.202511:52
📜 Ірина Лазоревич — поетка, PhD з релігієзнавства, експертка зі стратегічного планування.
Родом з Івано-Франківщини, зараз мешкає у Чернівцях.
Авторка збірки поезій «Контурні карти» (Антивидавництво, 2024).
Публікувалася у журналі Kanva, літературних альманахах та наукових часописах.
Співавторка монографій та навчальних посібників для культурологів/культурологинь і філософів/філософинь.
💬 З Іриною наживо жодного разу не зустрічався, проте нещодавно мали плідну розмову онлайн. І, скажу чесно, після цього не терпиться колись із нею перетнутись, адже та розмова була крутою і щирою.
Якщо говорити про її творчість — Лазоревич пише коротко, проте щоб завжди це було доконано і влучно. Чимось я би відніс Іринину поезію до категорії феміністичної — тобто про жінку, про світ довкола жінки, про складнощі та їхнє долання жінкою, про кордони — або ж навіть контури — які краще не порушувати.
#WikipediaPoet
Родом з Івано-Франківщини, зараз мешкає у Чернівцях.
Авторка збірки поезій «Контурні карти» (Антивидавництво, 2024).
Публікувалася у журналі Kanva, літературних альманахах та наукових часописах.
Співавторка монографій та навчальних посібників для культурологів/культурологинь і філософів/філософинь.
💬 З Іриною наживо жодного разу не зустрічався, проте нещодавно мали плідну розмову онлайн. І, скажу чесно, після цього не терпиться колись із нею перетнутись, адже та розмова була крутою і щирою.
Якщо говорити про її творчість — Лазоревич пише коротко, проте щоб завжди це було доконано і влучно. Чимось я би відніс Іринину поезію до категорії феміністичної — тобто про жінку, про світ довкола жінки, про складнощі та їхнє долання жінкою, про кордони — або ж навіть контури — які краще не порушувати.
#WikipediaPoet
Переслав з:
підвечірнє каркання
16.02.202512:58
це я стою з побратимом весь такий красівий і споряджений, тому що ви мені надонатили на екіп, за що я вам дуже вдячний. в ньому я вже десь місяць роблю роботу, почуваю себе безпечно, тепло і зручно.
а стали ми так красіво, бо на дрон, який я тримаю в руках, потрібно батареї, багато батарей. щоб він цілий день висів у повітрі і ми могли робити якісне вбивство русні. тож ми всім підрозділом просимо вас задонатити на це діло.
загальна мета збору — 123 тисячі. ціль моєї баночки — 10 тисяч гривень. давайте закриємо швиденько!
а стали ми так красіво, бо на дрон, який я тримаю в руках, потрібно батареї, багато батарей. щоб він цілий день висів у повітрі і ми могли робити якісне вбивство русні. тож ми всім підрозділом просимо вас задонатити на це діло.
загальна мета збору — 123 тисячі. ціль моєї баночки — 10 тисяч гривень. давайте закриємо швиденько!
Не змогли отримати доступ
до медіаконтенту
до медіаконтенту
27.01.202518:13
А так про себе пише наступний представник #WikipediaPoet, Карич (справжнє ім'я-прізвище — Олексій Каркачов):
📜 "Карич — найкращий воротар серед поетів, найкращий поет серед воротарів.
Виріс серед степів Кіровоградщини, але довго ніде не затримувався. Спробував осісти у Києві, але армія вирішила інакше.
Як поет еволюціонував на онлайн-конкурсах і навіть кілька з них виграв. Любить виступати зі своїми віршами офлайн, активно махаючи руками (воротарська звичка).
Як ви вже зрозуміли, крім поезії захоплюється футболом, слідкує за іншими видами спорту і балується короткою прозою."
💬 З Каричем знайомий тільки онлайн, та, сподіваюсь, буде нагода, перетнутись наживо.
Щодо поезії — дуже мені імпонує його так званий "стиль викладу фактів" — суміш лагідних художніх засобів із реалістичною подачею оповіді. І з того, що я чув від нього в записі, Карич проявив себе як потужний декламатор, і не здивуюсь, якщо з часом із цим профайлом він стане одним з провідних імен мілітарної укрпоезії, якщо не всієї загалом.
📜 "Карич — найкращий воротар серед поетів, найкращий поет серед воротарів.
Виріс серед степів Кіровоградщини, але довго ніде не затримувався. Спробував осісти у Києві, але армія вирішила інакше.
Як поет еволюціонував на онлайн-конкурсах і навіть кілька з них виграв. Любить виступати зі своїми віршами офлайн, активно махаючи руками (воротарська звичка).
Як ви вже зрозуміли, крім поезії захоплюється футболом, слідкує за іншими видами спорту і балується короткою прозою."
💬 З Каричем знайомий тільки онлайн, та, сподіваюсь, буде нагода, перетнутись наживо.
Щодо поезії — дуже мені імпонує його так званий "стиль викладу фактів" — суміш лагідних художніх засобів із реалістичною подачею оповіді. І з того, що я чув від нього в записі, Карич проявив себе як потужний декламатор, і не здивуюсь, якщо з часом із цим профайлом він стане одним з провідних імен мілітарної укрпоезії, якщо не всієї загалом.
25.01.202508:52
Так про себе пише наступний представник #WikipediaPoet, Ніколассон (справжнє ім'я-прізвище — Олександр Корнейко):
📜 "Я народився — як людина — в Луцьку. Як людина, що пише вірші — у Києві, на Володимирській 60, під час нуднуватої лекції з цивільного права. Десь між цими знаменними подіями обрав собі трішки крінджовий псевдонім (який уже хер зміниш, бо люди звикли), залив у нет десь із сотню аудіопоезій і написав дві збірочки — «Покоління» та «Оселя Духів». Ще видав чи то роман, чи то повість «Попіл» — це вже як Олександр Корнейко. Живу у Львові. Ходжу до церкви. Ще щось іноді пишу. Та й таке."
💬 Про Ніка я вперше дізнався в 2015, коли я тільки починав писати своє — я загалом тоді дізнавався про сотні маловідомих поетів з різних місць України. І навіть попри те, що за майже 10 років мій кругозір укрпоезії значно виріс і поповнився іменами, котрі є провідними в нашій сучасній літературі, особисто для мене Ніколассон досі посідає чільне місце серед моїх улюблених авторів, і його я можу час від часу ставити на свою т.зв "гору Рашмор" сучукрпоезії.
І мені також пощастило з ним розвіртуалитись у 2022 році у Львові. Дуже приємний і чіловий у розмові, явно душа компанії, де би його не закинуло.
Щодо його творчості, то дуже імпонують мені теми, які він використовує, а саме — мітологія, фентезі на кшталт світу "Володаря перснів". Дуже крутий римо-ритмік, на мою думку, один з найсильніших у цій когорті в сучукрліті. Тому, можливо, не прозвучить дивним, що я, коли починав писати своє, частенько черпав ідеї та техніку з його віршів.
📜 "Я народився — як людина — в Луцьку. Як людина, що пише вірші — у Києві, на Володимирській 60, під час нуднуватої лекції з цивільного права. Десь між цими знаменними подіями обрав собі трішки крінджовий псевдонім (який уже хер зміниш, бо люди звикли), залив у нет десь із сотню аудіопоезій і написав дві збірочки — «Покоління» та «Оселя Духів». Ще видав чи то роман, чи то повість «Попіл» — це вже як Олександр Корнейко. Живу у Львові. Ходжу до церкви. Ще щось іноді пишу. Та й таке."
💬 Про Ніка я вперше дізнався в 2015, коли я тільки починав писати своє — я загалом тоді дізнавався про сотні маловідомих поетів з різних місць України. І навіть попри те, що за майже 10 років мій кругозір укрпоезії значно виріс і поповнився іменами, котрі є провідними в нашій сучасній літературі, особисто для мене Ніколассон досі посідає чільне місце серед моїх улюблених авторів, і його я можу час від часу ставити на свою т.зв "гору Рашмор" сучукрпоезії.
І мені також пощастило з ним розвіртуалитись у 2022 році у Львові. Дуже приємний і чіловий у розмові, явно душа компанії, де би його не закинуло.
Щодо його творчості, то дуже імпонують мені теми, які він використовує, а саме — мітологія, фентезі на кшталт світу "Володаря перснів". Дуже крутий римо-ритмік, на мою думку, один з найсильніших у цій когорті в сучукрліті. Тому, можливо, не прозвучить дивним, що я, коли починав писати своє, частенько черпав ідеї та техніку з його віршів.
08.03.202508:43
Так про себе, коротко і зрозуміло, написав наступний представник #WikipediaPoet, уродженець Одещини, Денис Дмитрієв:
📜 "народився та виріс в сонячній Одесі. римую слова, складаю їх у стовпчики, іноді наспівую до них музику. також принагідно малюю та фотографую як спосіб комунікації зі світом. пишу, бо це є частина моєї природи. люблю золотаві промені сонця, солоні краплі моря та тишу пташиного польоту над посушеним південним узбережжям. використовую говоріння як магію. волію відбивати світло та ділитись ним зі світом навколо. бо люблю."
💬 З Денисом ще не мав нагоди перетнутись наживо, знаємось тільки онлайн.
Щодо його творчості — імпонують мені його звукоігри, його ритміка в текстах, ба навіть якась певна гармонія між різкістю та плавністю/спокоєм. І тому не буду здивованим, якщо і на сцені Денис — людина ритмічна, емоційна, що вміє тримати гармонію при декламації.
📜 "народився та виріс в сонячній Одесі. римую слова, складаю їх у стовпчики, іноді наспівую до них музику. також принагідно малюю та фотографую як спосіб комунікації зі світом. пишу, бо це є частина моєї природи. люблю золотаві промені сонця, солоні краплі моря та тишу пташиного польоту над посушеним південним узбережжям. використовую говоріння як магію. волію відбивати світло та ділитись ним зі світом навколо. бо люблю."
💬 З Денисом ще не мав нагоди перетнутись наживо, знаємось тільки онлайн.
Щодо його творчості — імпонують мені його звукоігри, його ритміка в текстах, ба навіть якась певна гармонія між різкістю та плавністю/спокоєм. І тому не буду здивованим, якщо і на сцені Денис — людина ритмічна, емоційна, що вміє тримати гармонію при декламації.
05.03.202509:39
Переслав з:
сьогодні не твій день.
03.03.202509:16
що ж. багато (+-) часу минуло від попередніх трансфіґурацій. можливо, це проєкт, який відбуватиметься раз на рік, ми ще не знаємо. але ось знову лютий і я знову запрошую вас доєднатися до шабашу. ТРАНСФІҐУРАЦІЇ — це шлях, на якому випадково чи заплановано виринають знайомства між текстами, нові паралелі знайомого досвіду; це коли ти зі здивуванням виявляєш, що вам із подругою ще деякий час по дорозі і ви ділитеся спробами відрефлексувати кожна якийсь свій аспект життя, які чи то справді сяють схожістю, чи є наслідком ситуативного співпадіння. самотність, травмованість, біль внутрішніх конфліктів переплетені із замилуванням феноменом цих суперечностей, і війна, як невидима рука, що стискає горло, коли намагаєшся бути собою, навчитись любити, видихнути повітря. словом, приходьте
15.02.202510:43
27.01.202512:47
Словом, в мене трохи прихворіло горло, тому на якийсь час нових дописів у рамках WikipediaPoet не буде.
Але без начиток не обійдетесь, тому що на тижні планую викласти 44-ий "калейдоскоп" і, можливо, новий географічний "калейдоскоп".
Та й своїх віршів, можливо, докину.
Але без начиток не обійдетесь, тому що на тижні планую викласти 44-ий "калейдоскоп" і, можливо, новий географічний "калейдоскоп".
Та й своїх віршів, можливо, докину.
24.01.202508:12
/ цикл рослин /
9. Едельвейс
Ти казав якось: варто рости там,
де руки чужі не дотягнуться,
де тиша густа, як молоко,
де слова знаходять себе у терті шин
об асфальт міжміських доріг
і зносяться на узбіччя.
Я знаходив тебе,
я знаходив себе
між складками часу,
у морі розгублених листів та чернеток.
І там, на краях аркушів,
часто зіжмаканих
після котрого невдалого вірша,
ріс едельвейс.
Але не нам його зривати —
надто багато емоційних сил
витратили на вирощення квіток,
не пристосованих до кімнатних умов.
Але і відмовлятись нема сенсу —
мальовані квіти часом живуть довше,
хоч і пахнуть чорнилом.
І навіть це тепер є раритетом
з урахуванням екранних повстань,
ґаджетних переворотів,
технологічних революцій.
Тож краще їх берегти —
як і я бережу вогнище нашої дружби
попри всі відстані, умовні й фізичні.
Сподіваюсь, що і ти робиш те ж.
9. Едельвейс
Ти казав якось: варто рости там,
де руки чужі не дотягнуться,
де тиша густа, як молоко,
де слова знаходять себе у терті шин
об асфальт міжміських доріг
і зносяться на узбіччя.
Я знаходив тебе,
я знаходив себе
між складками часу,
у морі розгублених листів та чернеток.
І там, на краях аркушів,
часто зіжмаканих
після котрого невдалого вірша,
ріс едельвейс.
Але не нам його зривати —
надто багато емоційних сил
витратили на вирощення квіток,
не пристосованих до кімнатних умов.
Але і відмовлятись нема сенсу —
мальовані квіти часом живуть довше,
хоч і пахнуть чорнилом.
І навіть це тепер є раритетом
з урахуванням екранних повстань,
ґаджетних переворотів,
технологічних революцій.
Тож краще їх берегти —
як і я бережу вогнище нашої дружби
попри всі відстані, умовні й фізичні.
Сподіваюсь, що і ти робиш те ж.
06.03.202522:10
А загалом плани наразі такі (завтра ополудні видалю):
Маю на черзі готові 3 підбірки під WikipediaPoet, з яких 1 вже записана, лишилось тільки дооформити допис по авторові. І також очікую/формую по ще 4 людям, яких маю запланованих.
Також завтра буде геоплейлист, буде новий регіон.
Думаю, що за кілька днів викладу ще й нову частину "калейдоскопу".
І також є ідея по записаній аудіокнижці, тому що я на ній добряче надірвав голос, і хочеться якось, щоб воно мені винагородилось.
Можливо, відкрию невелику банку, щоб потім перекинути донатом на один зі зборів для ЗСУ.
Словом, робота кипить, зайнятися є чим.
Маю на черзі готові 3 підбірки під WikipediaPoet, з яких 1 вже записана, лишилось тільки дооформити допис по авторові. І також очікую/формую по ще 4 людям, яких маю запланованих.
Також завтра буде геоплейлист, буде новий регіон.
Думаю, що за кілька днів викладу ще й нову частину "калейдоскопу".
І також є ідея по записаній аудіокнижці, тому що я на ній добряче надірвав голос, і хочеться якось, щоб воно мені винагородилось.
Можливо, відкрию невелику банку, щоб потім перекинути донатом на один зі зборів для ЗСУ.
Словом, робота кипить, зайнятися є чим.
05.03.202509:39
📜 Сергій Рубнікович — поет, військовослужбовець, родом з Кропивниччини. Переможець конкурсу “Гайвороння” (2020 р.), лавреат ІІІ премії Смолоскипу (2022 р.).
Напередодні ескалації Сергій координував поетичні вечори від літературної спільноти “ЛітСтейдж”. Дебютна книга “Згустки” вийшла друком у 2021 році у видавництві Саміт-Книга.
💬 За знайомство із Сергієм говоритиму коротко, тому що жодного разу з ним не перетинався наживо — тільки онлайн.
Якщо ж говорити за Сергієву творчість, то тут я процитую письменника та літературного діяча Олега Коцарева, який, як на мене, найкраще описав його письмо:
“Ці тексти поєднує характерний голос – ламаний ритм, неточні рими та насиченість метафорами. Загалом усе, про що пише автор, подано через таку калейдоскопічну оптику – і ледве помітні повсякденні події (наприклад, настання нового дня), і легендарні, епічні історії. Перші завдяки цьому дорівнюються за силою потрясіння до непересічних романтичних пригод, а другі, навпаки, набувають об’єму та реальності”
#WikipediaPoet
Напередодні ескалації Сергій координував поетичні вечори від літературної спільноти “ЛітСтейдж”. Дебютна книга “Згустки” вийшла друком у 2021 році у видавництві Саміт-Книга.
💬 За знайомство із Сергієм говоритиму коротко, тому що жодного разу з ним не перетинався наживо — тільки онлайн.
Якщо ж говорити за Сергієву творчість, то тут я процитую письменника та літературного діяча Олега Коцарева, який, як на мене, найкраще описав його письмо:
“Ці тексти поєднує характерний голос – ламаний ритм, неточні рими та насиченість метафорами. Загалом усе, про що пише автор, подано через таку калейдоскопічну оптику – і ледве помітні повсякденні події (наприклад, настання нового дня), і легендарні, епічні історії. Перші завдяки цьому дорівнюються за силою потрясіння до непересічних романтичних пригод, а другі, навпаки, набувають об’єму та реальності”
#WikipediaPoet
03.03.202509:16
естер невінчаний – поетка, викладачка двох мов і мисткиня родом з Бахмуту (Донеччина). частинка ГО "Плем'я Тверде", що займається дослідженням сучасної української поезії, виданням літературного журналу "Горілиць вночі" і проведенням літературних подій у Львові, включаючи панельні дискусії - роздуми про поезію, класичні поетичні читання і відкриті поетичні мікрофони.
***
Якщо хотіли би дізнатися більше про неї і не тільки — підписуйтесь на Патреон: https://www.patreon.com/c/stavozero
Там я регулярно викладаю телеграмні дописи — для цього достатньо безкоштовної підписки.
А також там буде додатковий контент, який в ТГ не передбачається викладати — його ви можете переглядати і прослухати за підписку в $2.
***
Також Естер зі ще кількома авторами буде презентувати у Львові перформанс проєкту "Трансфіґурації", на який порадив би сходити, якщо будете в ті дні у Львові.
Анонс події — нижче.
***
Якщо хотіли би дізнатися більше про неї і не тільки — підписуйтесь на Патреон: https://www.patreon.com/c/stavozero
Там я регулярно викладаю телеграмні дописи — для цього достатньо безкоштовної підписки.
А також там буде додатковий контент, який в ТГ не передбачається викладати — його ви можете переглядати і прослухати за підписку в $2.
***
Також Естер зі ще кількома авторами буде презентувати у Львові перформанс проєкту "Трансфіґурації", на який порадив би сходити, якщо будете в ті дні у Львові.
Анонс події — нижче.
15.02.202510:43
Так про себе написала наступна представниця #WikipediaPoet, Діана Онофріюк:
📜 "Народилася та виросла у Хмельницькому, останні 10 років мешкаю у Львові. Пишу усе своє свідоме життя, хоча цей процес було перервано великою паузою, тому творчість можна поділити на «до» та «після». У періоді «до» думала, що знаю як писати. Сьогодні у своїй ері «після», у якій не знаю нічого, тому крізь призму тексту наново вчуся розуміти себе, життя та цей світ у всіх його проявах."
💬 З Діаною знайомий тільки онлайн, тож тут багато писати не буду.
Якщо ж говорити про її вірші — під час їхнього начитування сподобалось, як Діана грається із формою вірша, формуючи доволі хорошу силаботоніку, лишаючи його при цьому верлібровим по зовнішньому вигляду. Але й по той бік поезії Діані вдається писати круте, як, наприклад, її верлібр "спадок", який я начитував для восьмої частини "калейдоскопу".
📜 "Народилася та виросла у Хмельницькому, останні 10 років мешкаю у Львові. Пишу усе своє свідоме життя, хоча цей процес було перервано великою паузою, тому творчість можна поділити на «до» та «після». У періоді «до» думала, що знаю як писати. Сьогодні у своїй ері «після», у якій не знаю нічого, тому крізь призму тексту наново вчуся розуміти себе, життя та цей світ у всіх його проявах."
💬 З Діаною знайомий тільки онлайн, тож тут багато писати не буду.
Якщо ж говорити про її вірші — під час їхнього начитування сподобалось, як Діана грається із формою вірша, формуючи доволі хорошу силаботоніку, лишаючи його при цьому верлібровим по зовнішньому вигляду. Але й по той бік поезії Діані вдається писати круте, як, наприклад, її верлібр "спадок", який я начитував для восьмої частини "калейдоскопу".
25.01.202508:52
13.01.202507:49
похід
над зимою котру привели в бойову готовність за тиждень з гаком
ще буяє осінніх рештків промерзлий цвіт що ввібрав вологу
помилок і неточностей
нами - дорослими - між барикад проплаканих
оселялись в асфальті сльози
чекали щоб стати для вісників вартими
і здійснити паломництво в край де заховано мощі небесного бога
перші ластівки холоду кулями мчали між втрачених точок збереження
там ховались колись ми від членів святих інквізицій котрим порядок
був завжди необхідний - без хиб і без єресі
мінус на плюс - протилежне
наші погляди з віком і досвідом завше відштовхували поза межі
територій звідкіль не вертались колишніми
де формували громаду
перші ластівки холоду вбік відкидали пташине населення племені
від ключів залишались крилаті уламки надій на спокійне майбутнє
крізь пронизливий холод що шепотом кості здригатися змушував
ледве ми
переходили поміж світами
та нам анітрохи не було страшно
ні
крок вперед
крок вперед
і ще кілька десятків підряд попри сміх на кутні
попри доторки віхол дрібних
ми торкаємось долу крізь раз видихаючи
проводжають і нас і десятки епох викопні осередки листя
до деталей збережені для поколінь прийдешніх
ми споглядали чи
запалив свою начебто вічну цигарку на радість нам велет позаочі
та здавалось що він не гасив її доки порив до тепла не вистигне
09.12.20
над зимою котру привели в бойову готовність за тиждень з гаком
ще буяє осінніх рештків промерзлий цвіт що ввібрав вологу
помилок і неточностей
нами - дорослими - між барикад проплаканих
оселялись в асфальті сльози
чекали щоб стати для вісників вартими
і здійснити паломництво в край де заховано мощі небесного бога
перші ластівки холоду кулями мчали між втрачених точок збереження
там ховались колись ми від членів святих інквізицій котрим порядок
був завжди необхідний - без хиб і без єресі
мінус на плюс - протилежне
наші погляди з віком і досвідом завше відштовхували поза межі
територій звідкіль не вертались колишніми
де формували громаду
перші ластівки холоду вбік відкидали пташине населення племені
від ключів залишались крилаті уламки надій на спокійне майбутнє
крізь пронизливий холод що шепотом кості здригатися змушував
ледве ми
переходили поміж світами
та нам анітрохи не було страшно
ні
крок вперед
крок вперед
і ще кілька десятків підряд попри сміх на кутні
попри доторки віхол дрібних
ми торкаємось долу крізь раз видихаючи
проводжають і нас і десятки епох викопні осередки листя
до деталей збережені для поколінь прийдешніх
ми споглядали чи
запалив свою начебто вічну цигарку на радість нам велет позаочі
та здавалось що він не гасив її доки порив до тепла не вистигне
09.12.20
06.03.202520:36
04.03.202511:53
02.03.202515:40
Сьогодні — перерва на каналі.
Відпочиваю після запису книжки + дивився вчора всю ніч WWE і їхню подію — недолюблюю через це часові пояси.
Завтра вертаюсь до викладу дописів — тим паче, що є два готових матеріали по WikipediaPoet.
Відпочиваю після запису книжки + дивився вчора всю ніч WWE і їхню подію — недолюблюю через це часові пояси.
Завтра вертаюсь до викладу дописів — тим паче, що є два готових матеріали по WikipediaPoet.
30.01.202510:00
гортензія
весни нема.
то хай побуде тут,
допоки від дощу не стало млосно -
у погляді, що зупинив війну,
в обіймах, що знекровлюють пітьму
і в квітах, що гойда в твоїм волоссі -
провісниках наближення того,
що загубили в проміжках широтних.
пора немов потрапила в полон.
смачнішим став застільний алкоголь,
бо як гасити напади скорботи
за тим, що вкарбував іще дитям?
спекотний час погоді не зашкодить.
і хоч у мене - власний рамадан,
та я люблю. не є страшна пітьма,
коли ти - поруч; хай сприймуть за моду,
але чи має мода непідкупність?
що вічне, те завжди буде присутнім.
16.04.21
весни нема.
то хай побуде тут,
допоки від дощу не стало млосно -
у погляді, що зупинив війну,
в обіймах, що знекровлюють пітьму
і в квітах, що гойда в твоїм волоссі -
провісниках наближення того,
що загубили в проміжках широтних.
пора немов потрапила в полон.
смачнішим став застільний алкоголь,
бо як гасити напади скорботи
за тим, що вкарбував іще дитям?
спекотний час погоді не зашкодить.
і хоч у мене - власний рамадан,
та я люблю. не є страшна пітьма,
коли ти - поруч; хай сприймуть за моду,
але чи має мода непідкупність?
що вічне, те завжди буде присутнім.
16.04.21
25.01.202508:52
Не змогли отримати доступ
до медіаконтенту
до медіаконтенту
12.01.202506:56
📜 Тетяна Удод — поетеса родом з Вінниці, де й мешкала до вступу в університет у Києві, зараз уже 6+ років мешкає в Німеччині.
Крім поезії і фізики, любить і практикує танці (сальсу та лінді хоп), подорожі (не дойчебан), психологію та прогулянки на природі.
У 2024 видала свою першу поетичну збірку "Між красою і правдою". Веде поетичну сторінку в інстаграмі.
Займається волонтерством та популяризацією українського у громадах тих німецьких міст, де живе.
Хотіла б долучитись до реабілітації освіти і науки в Україні, а також будувати адекватне і свідоме суспільство.
💬 З Танею я знайомий лише в мережі, тому багато тут розписуватись не буду.
Але це не є завадою дізнаватись більше про її творчість. А поезія Удод є чимось близькою мені в плані того, що вона пише про прості речі простими словами, проте вони все одно формують щиру і образову поезію.
Крім поезії і фізики, любить і практикує танці (сальсу та лінді хоп), подорожі (не дойчебан), психологію та прогулянки на природі.
У 2024 видала свою першу поетичну збірку "Між красою і правдою". Веде поетичну сторінку в інстаграмі.
Займається волонтерством та популяризацією українського у громадах тих німецьких міст, де живе.
Хотіла б долучитись до реабілітації освіти і науки в Україні, а також будувати адекватне і свідоме суспільство.
💬 З Танею я знайомий лише в мережі, тому багато тут розписуватись не буду.
Але це не є завадою дізнаватись більше про її творчість. А поезія Удод є чимось близькою мені в плані того, що вона пише про прості речі простими словами, проте вони все одно формують щиру і образову поезію.
Показано 1 - 24 із 70
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.