в абсурді кейт!?
Переслал из:
ХДніпро 🇺🇦
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
01.03.202508:42
Розмаж Трампа: в одному із закладів Дніпра
Надіслати новину
Дніпро / область
👉 @hydneprbot
Надіслати новину
Дніпро / область
👉 @hydneprbot
28.02.202519:31
я відкопала низку потужних мємів з Володимиром Олександровичем, але я їх сюди не скину 😂
28.02.202515:45
я готую потужну імпровізацію 😂
Переслал из:
Розмови з підсвідомістю
27.02.202521:07
Треба дуже ваш голос тут за Наташу, цей світ повинен чути її талант❤️🔥
27.02.202516:11
мінська знову вразила
25.02.202520:17
я угараю
28.02.202522:18
добре, один буде
Переслал из:
STERNENKO
28.02.202518:28
Договорняк із дияволом ніколи не дасть мир. Це буде тільки поразка і приниження. Повага президенту, що тримає удар.
Ми не та нація, яку можна нагнути і продати.
Ми не та нація, яку можна нагнути і продати.
28.02.202514:21
зловила квитки в хмель 😵💫 тепер точно їду. але як всігда лінь..
27.02.202520:58
ну цей мальчік звісно.. 🐱
27.02.202507:04
*непопулярна думка
блохєри, що рекламують майндлі - ви крінж. майндлі і ці "психологи без диплома гінекологи енергопрактики у 6-му суглобі" - крінж. не долучайтеся до цієї платформи заради свого ж здоров'я 🫂
блохєри, що рекламують майндлі - ви крінж. майндлі і ці "психологи без диплома гінекологи енергопрактики у 6-му суглобі" - крінж. не долучайтеся до цієї платформи заради свого ж здоров'я 🫂
24.02.202515:39
це був такий собі період, коли в моїй бульбашці не цькували за просту дієслівну риму))
28.02.202521:35
я це переписувала два тижні, відозмінила потік думок, але, зрештою, наблизилась до мети "реп-поетрі". і ніяк не можу від'єбатися від себе 😂
28.02.202517:53
дорослі цьоці дивляться це зараз
28.02.202509:22
нація втрачає найкращих 🥺
27.02.202519:38
НЕ ПИТАЙТЕ
26.02.202519:20
перекваліфіковуюсь в композиторку, щоб вам не було за мене соромно
24.02.202515:17
[декламація «пробач мене..] 🖤
Переслал из:
рафінована поезія
28.02.202521:23
страйки у пачці. коханці. додому.
крізь станції ми переходим кордони.
треба на синю, тут знов театральна -
до останньої ми в лабіринтах кохання.
тисни гачок, а не гальма, так легше!
я ж фельдшер за фахом, і знаю,
коли стріляють без попереджень.
зупинка - до серця, мов пластир.
не ховай своїх срібних очей.
ось моє плече, щоб не впасти,
тримайтесь, будь ласка, за поручень.
щоб не впасти, тримайся подалі,
пароль "парадокс" на медалях.
не забувайте речей за скляними
дверима: слід попелу, втримав
мій розчин фенілу, хочеться ще..
ближче двом зіркам затісно -
ні сяйва, ні місць, лише міст переходу.
німі пасажири жадали свободи,
і з богом!потяг розбився на фото.
перебіг сліз, сусідніх міст, ілюмінатор
на атоми. криєш ремарками "де ти?"
мій космос без пасків безпеки
до людського серця. обережно!
дисонанс, що страйки з перцем
взаємно зчинили залежність.
бо в нього бентежно больові межі,
в мене немає більше кісток,
сам собі сам серед убитих жінок
так нічого не зміг.. в очах сірих - смог,
німі знімкують німб ракети. ти живи
до цвіту березня, допоки голос уві сні,
і рухайся додому далі цим маршрутом.
тут радіо, партацькі ліхтарі та люди
ЛЮДИ!! мене на червоній не буде.
я -
витвір слабої уяви, хвороби
та марево. тінь в порожнечі тунелях
знеструмила твої легені, мов хмара -
верх кратера, й цього замало,
а серце щоночі залито металом.
так де я? фантом у самотнім метро.
вагон потягнув його далі, вперед.
кінцева. тримайтеся від цигарок.
це ж мов любов, що приходить
не вчасно, проте..
#poetry 🚬
крізь станції ми переходим кордони.
треба на синю, тут знов театральна -
до останньої ми в лабіринтах кохання.
тисни гачок, а не гальма, так легше!
я ж фельдшер за фахом, і знаю,
коли стріляють без попереджень.
зупинка - до серця, мов пластир.
не ховай своїх срібних очей.
ось моє плече, щоб не впасти,
тримайтесь, будь ласка, за поручень.
пароль "парадокс" на медалях.
не забувайте речей за скляними
дверима: слід попелу, втримав
мій розчин фенілу, хочеться ще..
ближче двом зіркам затісно -
ні сяйва, ні місць, лише міст переходу.
німі пасажири жадали свободи,
і з богом!
перебіг сліз, сусідніх міст, ілюмінатор
на атоми. криєш ремарками "де ти?"
мій космос без пасків безпеки
до людського серця. обережно!
я себе кохаю і свою планету.
дисонанс, що страйки з перцем
взаємно зчинили залежність.
бо в нього бентежно больові межі,
в мене немає більше кісток,
сам собі сам серед убитих жінок
так нічого не зміг.. в очах сірих - смог,
німі знімкують німб ракети. ти живи
до цвіту березня, допоки голос уві сні,
і рухайся додому далі цим маршрутом.
тут радіо, партацькі ліхтарі та люди
ЛЮДИ!! мене на червоній не буде.
я -
витвір слабої уяви, хвороби
та марево. тінь в порожнечі тунелях
знеструмила твої легені, мов хмара -
верх кратера, й цього замало,
а серце щоночі залито металом.
так де я? фантом у самотнім метро.
вагон потягнув його далі, вперед.
кінцева. тримайтеся від цигарок.
це ж мов любов, що приходить
не вчасно, проте..
#poetry 🚬
28.02.202516:35
слухала кемікал романс у 12, слухаю і в 22)) смачно
28.02.202507:49
наколядувала вихідний за нічні зміни, а тепер і робить нічого 😂
27.02.202516:47
окей
26.02.202517:14
лонгрід 💭
зараз займаюсь меморіальними дошками для одного заходу. дуже багато загиблих, зниклих безвісти військових.. часом лякає, що після сотні опрацювань серце не тьохкає, емпатія в нуль, ти - машина. бо коли вчитуєшся, страшно. зовсім молоді, красиві, розумні й талановиті люди: 20, 30, 50 років, мої однолітки, або й менше за мене віком. це страшно. знати когось особисто - боляче. не знати, може й не так.
я паяюсь на цьому, проте цей ляпас ще більше стимулює до русофобії та до того, аби щось робити. багато робити. ми не повернемо людей, на жаль. але живіть.
ось мене питали: "в чому сенс?" - в тому, що ми живі. коли дивлюсь на могили чи достобіса прапорців на Майдані, до прикладу, то й жахаюсь від самонавіювань, що сенсу немає.. а коли чую балади про "життягівно" і ліпше померти - це піздец. живіть.
я повертаюсь до театру, занять з дітками, написання сценаріїв, громадських ініціатив.. і сенс для мене є! в усьому, що я роблю або ж прагну робити. живіть ❤️🔥
зараз займаюсь меморіальними дошками для одного заходу. дуже багато загиблих, зниклих безвісти військових.. часом лякає, що після сотні опрацювань серце не тьохкає, емпатія в нуль, ти - машина. бо коли вчитуєшся, страшно. зовсім молоді, красиві, розумні й талановиті люди: 20, 30, 50 років, мої однолітки, або й менше за мене віком. це страшно. знати когось особисто - боляче. не знати, може й не так.
я паяюсь на цьому, проте цей ляпас ще більше стимулює до русофобії та до того, аби щось робити. багато робити. ми не повернемо людей, на жаль. але живіть.
ось мене питали: "в чому сенс?" - в тому, що ми живі. коли дивлюсь на могили чи достобіса прапорців на Майдані, до прикладу, то й жахаюсь від самонавіювань, що сенсу немає.. а коли чую балади про "життягівно" і ліпше померти - це піздец. живіть.
я повертаюсь до театру, занять з дітками, написання сценаріїв, громадських ініціатив.. і сенс для мене є! в усьому, що я роблю або ж прагну робити. живіть ❤️🔥
24.02.202512:51
закінчила зведення новин до 24 лютого 🚬
— так, це боляче. але ми живі, і ми можемо щось робити. грубо кажучи, повинні робити. заради усіх тих, хто віддав своє життя та здоров’я на цій жорстокій війні. заради тих, хто не здається. заради майбутнього.буде може бути важко. та треба діяти!
не забуваймо, що головний ворог - росія, і це назавжди. ніякого перемир’я. жодної лояльності та співчуття до причетних у злочинах, заподіяних нашій державі.
Слава Україні! 🇺🇦
— так, це боляче. але ми живі, і ми можемо щось робити. грубо кажучи, повинні робити. заради усіх тих, хто віддав своє життя та здоров’я на цій жорстокій війні. заради тих, хто не здається. заради майбутнього.
не забуваймо, що головний ворог - росія, і це назавжди. ніякого перемир’я. жодної лояльності та співчуття до причетних у злочинах, заподіяних нашій державі.
Слава Україні! 🇺🇦
Показано 1 - 24 из 68
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.