Политика
Соболичка вєщає
Политика
18.08.202412:11
Я вже казала не раз, що мірятися болем, кому де гірше, страшніше і тд, не дуже коректно, бо залежить від різних додаткових обставин.
Одна із моїх статтей, яку готуватиму у вересні — інтервʼю з військовим, буде стосуватися цього.
Але мене все одно чіпає факт, як дівчина мені пише, що я замало приділяю уваги її рідній Сумщині, бо їм там важко і тд, а потім зʼясовую, що вона давно в Англії.
Я не засуджую біженців. Ні разу і ніколи. Але, люди, не чіпайтеся будь ласка до мене, ведіть свої блоги про свої області і все. Я все одно, на вашу думку, буду говорити замало про вашу область. І це нормально. Тому я змирилася з тим, що я вам не вгоджу.
Натомість мене саму гнітить, що я замало говорю, зокрема, про Донеччину. Там найтяжче, як на мене, хоч сама кажу, що не можна міряти області, людей та їх трагедії.
Лиш бачу, як я звикла до цих новин. Коли у травні була у Яни на Донеччині, то сказала їй чесно: людям ж з прифронтових територій рекомендують виселятися, вони не виселяються, відповідно я, коли читаю про їх трагедії, іноді навіть не пощу це, або й прогортую, бо ж їх давно попередили.
Вона відповіла: і мене теж попередили, втім я досі у своєму місті та квартирі… завіса.
Знаєте, до чого я? До того, що я сама себе щоразу їм, що замало пишу про якусь область, а коли ви мені дорікаєте, то я аж підстрибую.
Але ніхто ніколи не дорікав за Донеччину, а новини про те, що ми втратили там ще кілька населених пунктів, люди прогортують. Їм ж у Англії важливо знати, що я не забувала їхню рідну область.
Будь ласка не дорікайте мені. Я сама прекрасно з цим справляюся.
Одна із моїх статтей, яку готуватиму у вересні — інтервʼю з військовим, буде стосуватися цього.
Але мене все одно чіпає факт, як дівчина мені пише, що я замало приділяю уваги її рідній Сумщині, бо їм там важко і тд, а потім зʼясовую, що вона давно в Англії.
Я не засуджую біженців. Ні разу і ніколи. Але, люди, не чіпайтеся будь ласка до мене, ведіть свої блоги про свої області і все. Я все одно, на вашу думку, буду говорити замало про вашу область. І це нормально. Тому я змирилася з тим, що я вам не вгоджу.
Натомість мене саму гнітить, що я замало говорю, зокрема, про Донеччину. Там найтяжче, як на мене, хоч сама кажу, що не можна міряти області, людей та їх трагедії.
Лиш бачу, як я звикла до цих новин. Коли у травні була у Яни на Донеччині, то сказала їй чесно: людям ж з прифронтових територій рекомендують виселятися, вони не виселяються, відповідно я, коли читаю про їх трагедії, іноді навіть не пощу це, або й прогортую, бо ж їх давно попередили.
Вона відповіла: і мене теж попередили, втім я досі у своєму місті та квартирі… завіса.
Знаєте, до чого я? До того, що я сама себе щоразу їм, що замало пишу про якусь область, а коли ви мені дорікаєте, то я аж підстрибую.
Але ніхто ніколи не дорікав за Донеччину, а новини про те, що ми втратили там ще кілька населених пунктів, люди прогортують. Їм ж у Англії важливо знати, що я не забувала їхню рідну область.
Будь ласка не дорікайте мені. Я сама прекрасно з цим справляюся.
13.08.202419:44
Не маю часу зараз дивитися інтервʼю, але роблю збірку для вас і для себе. Повернуся додому і передивлюся обовʼязково.
Чи має Україна план перемоги. Чмут.
Нас змінила війна. Притула
Культура істерично молодитися. Забужко
Передчуття реваншу. Корчинський.
Чи має Україна план перемоги. Чмут.
Нас змінила війна. Притула
Культура істерично молодитися. Забужко
Передчуття реваншу. Корчинський.
12.08.202406:58
То вам трохи смішного
08.08.202407:23
Про капелана Макса Сергєєва маю кілька думок. Я передивилася все інтервʼю вчора і зʼясувала що шматок, де він розповідає про військову модельної зовнішності, яка має стосунки з 8 чоловіками… вирізали. Проте цей шматок навряд чи треба було вирізати, адже він уже є в десятках розборів і тепер я не можу зрозуміти, чому він вжив ці слова і для чого.
Що цікаво. Підписники розділилися на 2 сторони. Обидві сторони мали сенс.
Перші: він багато робить, це вирвали з контексту, передивіться інтервʼю. Чому з цими словами не погоджуюся. Бо він вибачився. Витерли цю цитату. І це означає, що сам з нею не погоджується. Все, досить захищати того, хто сам себе не захищає.
Але мають резон ті, які захищають іншими словами: він помилився, так буває, всі ми помиляємося. Людина робить надто багато хорошого, щоб все забути за одну помилку. З цими словами все ок, повністю підтримую. Просто для мене він зовсім невідомий. Відтак, я розумію й рівень обурення тих, хто його не знав до скандалу.
Тому я погоджуюсь з хейтом, який почався з боку відомих військових жінок. Інакше б він не зрозумів, що так не можна. Та й багато хто не зрозумів би.
Чому, коли я повернулася із Харківщини, де багато бачила військових, їх буднів і справжність, то я не провела прямий ефір. Бо боюся ляпнути те, що не можна. Все ж таки писати тексти, то давати собі кілька секунд на подумати. А говорю я надто швидко і іноді думаю після 😂
до слова, саме уроки англійської почали мені змінювати щось в голові щодо того, щоб довше думати, що саме ти хочеш сказати і що саме можуть почути інші.
«Слово — не горобець», — кажу це не лише вам, а в першу чергу собі. Максові Сергєєву хочеться передати біблійні слова: все мине. Але ми уже будемо після цієї історії більш досвідчені. Сподіваюся.
Що цікаво. Підписники розділилися на 2 сторони. Обидві сторони мали сенс.
Перші: він багато робить, це вирвали з контексту, передивіться інтервʼю. Чому з цими словами не погоджуюся. Бо він вибачився. Витерли цю цитату. І це означає, що сам з нею не погоджується. Все, досить захищати того, хто сам себе не захищає.
Але мають резон ті, які захищають іншими словами: він помилився, так буває, всі ми помиляємося. Людина робить надто багато хорошого, щоб все забути за одну помилку. З цими словами все ок, повністю підтримую. Просто для мене він зовсім невідомий. Відтак, я розумію й рівень обурення тих, хто його не знав до скандалу.
Тому я погоджуюсь з хейтом, який почався з боку відомих військових жінок. Інакше б він не зрозумів, що так не можна. Та й багато хто не зрозумів би.
Чому, коли я повернулася із Харківщини, де багато бачила військових, їх буднів і справжність, то я не провела прямий ефір. Бо боюся ляпнути те, що не можна. Все ж таки писати тексти, то давати собі кілька секунд на подумати. А говорю я надто швидко і іноді думаю після 😂
до слова, саме уроки англійської почали мені змінювати щось в голові щодо того, щоб довше думати, що саме ти хочеш сказати і що саме можуть почути інші.
«Слово — не горобець», — кажу це не лише вам, а в першу чергу собі. Максові Сергєєву хочеться передати біблійні слова: все мине. Але ми уже будемо після цієї історії більш досвідчені. Сподіваюся.
01.08.202408:42
Це польський сухпай. Якщо що, то я не розуміюся і мені забагато тут печеньок, бо я ж худаю 😂 пішла їсти паштет
28.07.202409:46
Мені здається я заслужила на повістку. І навіть отримала пропозицію підписати контракт. Навіть серйозно думаю про це зараз.
Я багато про це думаю останні 2 роки. Але зараз все це більш реально виглядає.
Хочу сказати таке.
1. Якщо я піду, то це буде зважене рішення, обговорене детально з найближчими.
2. Я не планую це робити, аби доказати комусь щось. Бо люди все одно скажуть: не там знаходиться, не те робить, не так виглядає, не так поводиться.
3. Хочу, щоб з мене було максимум толку, в тилу чи в ЗСУ. Де я буду найбільше корисна. Хоч теж розумію, що це для кожного субʼєктивний погляд.
4. Поки ти живий, тебе все одно критикуватимуть за твої вчинки та не здатність діяти. Тому важливо бути чесним з собою.
Я багато про це думаю останні 2 роки. Але зараз все це більш реально виглядає.
Хочу сказати таке.
1. Якщо я піду, то це буде зважене рішення, обговорене детально з найближчими.
2. Я не планую це робити, аби доказати комусь щось. Бо люди все одно скажуть: не там знаходиться, не те робить, не так виглядає, не так поводиться.
3. Хочу, щоб з мене було максимум толку, в тилу чи в ЗСУ. Де я буду найбільше корисна. Хоч теж розумію, що це для кожного субʼєктивний погляд.
4. Поки ти живий, тебе все одно критикуватимуть за твої вчинки та не здатність діяти. Тому важливо бути чесним з собою.
18.08.202408:17
Я не можу, не можу, не можу. Напевне я надто поганої думки про людей, але цей мудак збере свій стадіон.
Бо не лише він внє палітікі, не хоче говорити про війну, бо він про добро і тд., а ще й купа людей, які замість того, щоб задонатити, куплять квиток на його концерт.
Я хочу помилятися. Але.
Бо не лише він внє палітікі, не хоче говорити про війну, бо він про добро і тд., а ще й купа людей, які замість того, щоб задонатити, куплять квиток на його концерт.
Я хочу помилятися. Але.
13.08.202406:22
Ой, люди, і я купу разів зустрічала таксистів, які мають власний бізнес 😂
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
10.08.202412:09
Студія-музей Гаррі Поттера — мандрівка для шанувальників книг та фільмів. Очі розбігаються. Тут можна побачити все, що зачаровувало і захоплювало, коли читала книгу і дивилася фільм.
Першу геніальну книгу письменниця написала, коли я була доросла. Я ковтала сторінку за сторінкою і хотіла ще.
Коли я народила дитину, то підсувала їй книгу періодично. В 10, в 11 і аж в 12 вона сіла її читати. Прочитала всі частини десь за 10-14 днів. А коли вона дочитала останню сторінку, то захотіла перечитувати знову, і я аж тоді зізналася їй, що є такі фільми 😂
В кожної сімʼї, вважаю, мають бути теми, які обʼєднують дітей та батьків. Таємниця. Загадка. Виклик. Та пристрасть. У нас це Гаррі Поттер.
Першу геніальну книгу письменниця написала, коли я була доросла. Я ковтала сторінку за сторінкою і хотіла ще.
Коли я народила дитину, то підсувала їй книгу періодично. В 10, в 11 і аж в 12 вона сіла її читати. Прочитала всі частини десь за 10-14 днів. А коли вона дочитала останню сторінку, то захотіла перечитувати знову, і я аж тоді зізналася їй, що є такі фільми 😂
В кожної сімʼї, вважаю, мають бути теми, які обʼєднують дітей та батьків. Таємниця. Загадка. Виклик. Та пристрасть. У нас це Гаррі Поттер.
04.08.202415:45
Що ви думаєте про переговори? — питає підписниця. Насправді вона не перша, хто питає про це. Хтось там говорить про війну до останнього українця. Хтось, що не хоче воювати за Крим.
Я не розумію, звідки взагалі ці розмови. Хто це питання підняв?
Я не розумію, що змінилося. І просто хочу нагадати переговори 2022 року.
1. Було три зустрічі. Наша делегація зустрічалася з російською. Якщо наша мала право вести якісь діалоги і приймати рішення, то російська казала: ми це все послухаємо і передамо керівництву. Всі наші прохання: пришліть людей, які мають право вирішувати щось ні до чого не приводили. Наступного разу їх група поверталася, але нічого знову не знала, не вирішувала і не мала права навіть щось пропонувати.
2. Йшла мова про те, щоб на момент переговорів рф перестала стріляти. Але слово з трьох букв «уви». Вони не переставали, хоч і обіцяли.
3. Путін не раз декларував, що Зеленський для нього — ніхто. А країни України, взагалі, нема. Відповідно він взагалі не готовий зустрітися з ним, а інші країни не можуть вирішувати такі речі без нас.
4. Відновити переговори, це знову потрапити у вир тупих розмов про денацифікацію і денаціоналізацію. Хто придумав ці слова? Що вони означають?
5. Щоб говорити про переговори, треба аби щось змінилося, але нічого не помінялося. Ні в людях, ні в риториці.
6. Це питання піднімають експерти, які у 2022 році бухали чи в лісі сиділи? Що, питаю вас, змінилося з минулих переговорів, що люди вирішили про це говорити?
7. Я розумію, що кожна війна закінчується переговорами, але для них мають бути передумови. Поки я їх не бачу.
Я не розумію, звідки взагалі ці розмови. Хто це питання підняв?
Я не розумію, що змінилося. І просто хочу нагадати переговори 2022 року.
1. Було три зустрічі. Наша делегація зустрічалася з російською. Якщо наша мала право вести якісь діалоги і приймати рішення, то російська казала: ми це все послухаємо і передамо керівництву. Всі наші прохання: пришліть людей, які мають право вирішувати щось ні до чого не приводили. Наступного разу їх група поверталася, але нічого знову не знала, не вирішувала і не мала права навіть щось пропонувати.
2. Йшла мова про те, щоб на момент переговорів рф перестала стріляти. Але слово з трьох букв «уви». Вони не переставали, хоч і обіцяли.
3. Путін не раз декларував, що Зеленський для нього — ніхто. А країни України, взагалі, нема. Відповідно він взагалі не готовий зустрітися з ним, а інші країни не можуть вирішувати такі речі без нас.
4. Відновити переговори, це знову потрапити у вир тупих розмов про денацифікацію і денаціоналізацію. Хто придумав ці слова? Що вони означають?
5. Щоб говорити про переговори, треба аби щось змінилося, але нічого не помінялося. Ні в людях, ні в риториці.
6. Це питання піднімають експерти, які у 2022 році бухали чи в лісі сиділи? Що, питаю вас, змінилося з минулих переговорів, що люди вирішили про це говорити?
7. Я розумію, що кожна війна закінчується переговорами, але для них мають бути передумови. Поки я їх не бачу.
01.08.202405:13
Я знайшла відео, яке я записувала з матюками Кузьми. А ще підписниця нагадала, що його тоді наш мер оголосив персоною нон ґрата і наказав більше не їздити в ІФ.
Потім Кузьма вибачався і проводив спільну пресконференцію з мером, на якій я теж була. Але забула 😂
Карочє, відео собі включайте для хорошого настрою.
https://youtu.be/IfuBzK1lHlg?si=vWmJHhBDVqLzgxh7
Потім Кузьма вибачався і проводив спільну пресконференцію з мером, на якій я теж була. Але забула 😂
Карочє, відео собі включайте для хорошого настрою.
https://youtu.be/IfuBzK1lHlg?si=vWmJHhBDVqLzgxh7
28.07.202405:35
Про демобілізацію. Я багатьох питала чи чекають вони на демобілізацію. Військові відповідали, що ні. Так, це відповіді конкретних людей, їх не можна вважати обʼєктивною позицією військових, лише субʼєктивною думкою конкретної людини.
Але все ж.
Вони розуміють, що нема кому, що нема як підготувати інших до їхнього рівня. Вони не знають, що їм робити тут, коли побратими там.
Я не можу сказати, що я поділяю їх думку, бо мені болить за військових та їх сімʼї. Дозволяю собі думати емоціями, а не прагматичним розрахунком. Маю право.
Але все ж.
Вони розуміють, що нема кому, що нема як підготувати інших до їхнього рівня. Вони не знають, що їм робити тут, коли побратими там.
Я не можу сказати, що я поділяю їх думку, бо мені болить за військових та їх сімʼї. Дозволяю собі думати емоціями, а не прагматичним розрахунком. Маю право.
16.08.202421:49
Страшенно багато людей подякували за те, що я не зажала фотки в телефоні через боязнь засудження моєї мандрівки, а таки виставила все це в мережу.
Бо тепер люди знають, що буває музей Гаррі Поттера, неймовірно красиві вулиці, заклади і що мрії збуваються.
Поїздку я собі почала дозволяти рік тому. Знаєте, коли закриваєш одне око і мрієш, а потім закриваєш два. А потім обдумуєш перед сном. І ще думаєш про це перед сном, і ще.
Але я до останнього думала, що не буду ставити фото. Бо чужі мандрівки мене тригерять і нервують. А все тому, що я собі теж не дозволяла відпочинок останні 2 роки. Я теж спалахувала, як сірник, бо тут війна, а ви…
Втім, якби перехід війни залежав від мого відпочинку, то я б не їхала. Але це не залежить. А я мушу думати і про себе, і про спілкування з дочкою. Я й так багато часу втратила. Хоч і війни не було.
Словом, попри гівняні докори «добре тобі живеться», яких я чекала, я отримала дуже багато теплих слів. Дівчата писали, що тепер теж мріють про таку поїздку з дитиною, що важливо ставити цілі, що круто знати, що в світі буває таке і таке.
Я вже повертаюся додому. Обіцяю не кидатися на людей, які відпочивають, бо собі це вже дозволила 😅 ідей та проектів багато, тепер головне все це довести до пуття.
Бо тепер люди знають, що буває музей Гаррі Поттера, неймовірно красиві вулиці, заклади і що мрії збуваються.
Поїздку я собі почала дозволяти рік тому. Знаєте, коли закриваєш одне око і мрієш, а потім закриваєш два. А потім обдумуєш перед сном. І ще думаєш про це перед сном, і ще.
Але я до останнього думала, що не буду ставити фото. Бо чужі мандрівки мене тригерять і нервують. А все тому, що я собі теж не дозволяла відпочинок останні 2 роки. Я теж спалахувала, як сірник, бо тут війна, а ви…
Втім, якби перехід війни залежав від мого відпочинку, то я б не їхала. Але це не залежить. А я мушу думати і про себе, і про спілкування з дочкою. Я й так багато часу втратила. Хоч і війни не було.
Словом, попри гівняні докори «добре тобі живеться», яких я чекала, я отримала дуже багато теплих слів. Дівчата писали, що тепер теж мріють про таку поїздку з дитиною, що важливо ставити цілі, що круто знати, що в світі буває таке і таке.
Я вже повертаюся додому. Обіцяю не кидатися на людей, які відпочивають, бо собі це вже дозволила 😅 ідей та проектів багато, тепер головне все це довести до пуття.
12.08.202409:25
Дуже мені подобається проводити час один на один з дочкою. Я залишила її в гуртожитку в 17. Зараз їй 19. Вона підросла, в неї так багато цікавих думок.
Ми дискутуємо на різні теми, починаючи від фемінізму і закінчуючи кавою.
Цікаво бачити, яка вона вільна у своєму виборі, що не боїться помилятися і розуміє, що сама відповідає за своє життя.
Місто Брайтон, де ми зараз, хтось вважає гей-столицею Великобританії. Ми вчора багато обмінювалися думками на цю тему.
Кайф. Мати ці дорослі розмови з дорослими дітьми.
Ми дискутуємо на різні теми, починаючи від фемінізму і закінчуючи кавою.
Цікаво бачити, яка вона вільна у своєму виборі, що не боїться помилятися і розуміє, що сама відповідає за своє життя.
Місто Брайтон, де ми зараз, хтось вважає гей-столицею Великобританії. Ми вчора багато обмінювалися думками на цю тему.
Кайф. Мати ці дорослі розмови з дорослими дітьми.
10.08.202408:54
Дівчина вчора в дірект кинула це відео, я не заходила, нет був поганий і взагалі не люблю, коли ви посилання кидаєте. Нині цього чоловіка впізнала в своїй стрічці тіктоку. Ржу
04.08.202400:07
В Туреччині заборонили інстаграм. Я ото 2 дні живу в цією інформацією і не можу змиритися. Why?
Причина: євреї вбили одного з лідерів ХАМАСа. Мусульмани з усього світу почали робити дописи, що їм шкода. Інстаграм почав стирати ці дописи. Туреччину образила така цензура. І всьо. Живуть тепер без інсти.
В мене є підписниця наша. Вона багато років живе в Туреччині, вона пише мені, тобто має якийсь доступ, але не може нічого постити сама.
Карочє. Шо я подумала. Нам ж теж терли пости із Бучею, але ми й не думали закривати інстаграм. Ми звикли до того, щоб підлаштовуватись до системи. Вчимося писати через @ слово русня або уникаєм поганих тем. Напевне це добре, бо треба вміти адаптовуватися, проте так цікаво спостерігати за тими, хто готовий боротися за свої переконання.
Причина: євреї вбили одного з лідерів ХАМАСа. Мусульмани з усього світу почали робити дописи, що їм шкода. Інстаграм почав стирати ці дописи. Туреччину образила така цензура. І всьо. Живуть тепер без інсти.
В мене є підписниця наша. Вона багато років живе в Туреччині, вона пише мені, тобто має якийсь доступ, але не може нічого постити сама.
Карочє. Шо я подумала. Нам ж теж терли пости із Бучею, але ми й не думали закривати інстаграм. Ми звикли до того, щоб підлаштовуватись до системи. Вчимося писати через @ слово русня або уникаєм поганих тем. Напевне це добре, бо треба вміти адаптовуватися, проте так цікаво спостерігати за тими, хто готовий боротися за свої переконання.
31.07.202404:59
Про оленів. У зоопарках я бачила страшних і общипаних, а тут гляньте, який красень. Хтось таке бачив? Щоб вільний був олень, а не в зоопарку.
27.07.202412:35
Корисно іноді ходити в тікток
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
16.08.202414:02
Люди 😂 які придумують ці жарти — генії
12.08.202409:14
У своїх порадах туристам щодо поїздки у Лондон подешевше, забула сказати, що тут включена лише ручна поклажа, тому ми багаж відправили окремо перевізником.
Якби він летів з нами, то я б заплатила 8000 в один бік за 1 валізу. Нагадаю, що ми заплатили 11 тис за 2 осіб у два боки, хоч шкодую, що не поїхала за 6000.
Словом. Є перевізники, які возять вантаж між українцями, які закордоном. Такі поставки налагоджені з більшістю країн, у тому числі і з Лондоном. Так, ми відправили валізу за 1500 грн в один бік. І плануємо те саме зробити, коли будемо повертатися.
Може комусь ця інформація стане в нагоді.
Згадала, що колись літала у Баку за 60 доларів в 2 боки, але переліт був без багажу. Можна було взяти бананку, ноут і парасолю. Правильно, ми тоді взяли величезну сумку для ноуту і маленький нетбук. В сумку запхали і зубні щітки, і труси, і все, що не хоч 😂
Нині є що згадати.
Якби він летів з нами, то я б заплатила 8000 в один бік за 1 валізу. Нагадаю, що ми заплатили 11 тис за 2 осіб у два боки, хоч шкодую, що не поїхала за 6000.
Словом. Є перевізники, які возять вантаж між українцями, які закордоном. Такі поставки налагоджені з більшістю країн, у тому числі і з Лондоном. Так, ми відправили валізу за 1500 грн в один бік. І плануємо те саме зробити, коли будемо повертатися.
Може комусь ця інформація стане в нагоді.
Згадала, що колись літала у Баку за 60 доларів в 2 боки, але переліт був без багажу. Можна було взяти бананку, ноут і парасолю. Правильно, ми тоді взяли величезну сумку для ноуту і маленький нетбук. В сумку запхали і зубні щітки, і труси, і все, що не хоч 😂
Нині є що згадати.
09.08.202407:36
6000 грн квитки туди і назад для мене і дочки у Лондон. Я в шоці, але ціни саме такі. Проблема лише в тому, що коли ти вирішила купувати квитки, то вибери дати до того, як пішла на сайт http://lowcostavia.com.ua/, обговори варіанти з причетними до поїздки і купуй уже, а не відкладай на завтра.
В мене була асоціація з Болтом і Уклоном. От я їду у Львів бла-бла-каром і звідти мені треба доїхати до точки В. Я ще напівдорозі шукаю таксі. Знаходжу за 160 грн. Думаю, супер. Через годину доїжджаю. Таксі уже 290. Я така: що? Ше чекаю, а таксі уже 340. Далі похнюпилася і пішла шукати автобус.
Не можу собі пробачити, що не купила квитки одразу. Наступного дня та ж Варшава — Лондон коштували вже 16 тис на ті ж дати. Втім, коли я пошукала Прага — Лондон, то далі було 6000.
Щоб купити дешевше я перенесла дату виїзду на 3 тижні. Бо через візи треба було таки летіти з Варшави. І купила за 11 тис.
Найбільша стаття витрат у нашій поїздці — це відкриття віз. Це можна і варто робити самим, вся інформація на сайті, лиш англійською, проте я розуміла, що сама буду це робити ще 5 років. Тому я звернулася у «просто віза».
Головне, що треба для візи, щоб у вас була офіційна робота чи навчання і банківські рахунки, а на них десь 1000-1500 доларів / 1 ос. Це як приклад того, що ти можеш себе утримати.
Словом, я відвалила фірмі 16 тис просто тому, що мій спосіб мислення: краще я зароблю гроші іншим чином, ніж буду розбиратися)) не робіть, як я.
Ну і ще одне важливе: якщо плануєте поїздку, в якусь країну, то попросіть допомоги у знайомих, які там. Не обов’язково в них жити, як це роблю цього разу я, але вони можуть допомогти знайти краще розміщення, дешевші ціни і порадять легший маршрут.
Напр, ми нині їдемо на екскурсію і спали в готелі, який знаходиться 8 хв пішки від місця збору. Сама я б це довго шукала і навряд чи би додумалася.
Далі уже шукаєте самі варіанти, відповідно до свого бюджету та прийнятного відпочинку. Купа недорогої вуличної їжі. Мільйон ресторанів, де ціна майже однакові. Та й можливість, купити щось в магазині, ніхто не відміняв.
P.S. Я знаю, що багатьох тригерять мандрівки. Здебільшого тому, що люди не розуміють цінності. У мене є знайомий, який їздить на машині за 30 тис доларів, але не їздить відпочивати, бо «не має грошей». У мене нема ні квартири, ні машини, але у мене є мандри, які я обожнювала все своє життя. Раніше я відвідувала по 2-4 країни / рік. Зараз лише одна за 2 роки. Я виправдовуюсь? Так. Хоч не розумію, для чого. Бо хто хоче зрозуміти, той зрозуміє, хто не хоче, той не зрозуміє, що б я тут не говорила.
В мене була асоціація з Болтом і Уклоном. От я їду у Львів бла-бла-каром і звідти мені треба доїхати до точки В. Я ще напівдорозі шукаю таксі. Знаходжу за 160 грн. Думаю, супер. Через годину доїжджаю. Таксі уже 290. Я така: що? Ше чекаю, а таксі уже 340. Далі похнюпилася і пішла шукати автобус.
Не можу собі пробачити, що не купила квитки одразу. Наступного дня та ж Варшава — Лондон коштували вже 16 тис на ті ж дати. Втім, коли я пошукала Прага — Лондон, то далі було 6000.
Щоб купити дешевше я перенесла дату виїзду на 3 тижні. Бо через візи треба було таки летіти з Варшави. І купила за 11 тис.
Найбільша стаття витрат у нашій поїздці — це відкриття віз. Це можна і варто робити самим, вся інформація на сайті, лиш англійською, проте я розуміла, що сама буду це робити ще 5 років. Тому я звернулася у «просто віза».
Головне, що треба для візи, щоб у вас була офіційна робота чи навчання і банківські рахунки, а на них десь 1000-1500 доларів / 1 ос. Це як приклад того, що ти можеш себе утримати.
Словом, я відвалила фірмі 16 тис просто тому, що мій спосіб мислення: краще я зароблю гроші іншим чином, ніж буду розбиратися)) не робіть, як я.
Ну і ще одне важливе: якщо плануєте поїздку, в якусь країну, то попросіть допомоги у знайомих, які там. Не обов’язково в них жити, як це роблю цього разу я, але вони можуть допомогти знайти краще розміщення, дешевші ціни і порадять легший маршрут.
Напр, ми нині їдемо на екскурсію і спали в готелі, який знаходиться 8 хв пішки від місця збору. Сама я б це довго шукала і навряд чи би додумалася.
Далі уже шукаєте самі варіанти, відповідно до свого бюджету та прийнятного відпочинку. Купа недорогої вуличної їжі. Мільйон ресторанів, де ціна майже однакові. Та й можливість, купити щось в магазині, ніхто не відміняв.
P.S. Я знаю, що багатьох тригерять мандрівки. Здебільшого тому, що люди не розуміють цінності. У мене є знайомий, який їздить на машині за 30 тис доларів, але не їздить відпочивати, бо «не має грошей». У мене нема ні квартири, ні машини, але у мене є мандри, які я обожнювала все своє життя. Раніше я відвідувала по 2-4 країни / рік. Зараз лише одна за 2 роки. Я виправдовуюсь? Так. Хоч не розумію, для чого. Бо хто хоче зрозуміти, той зрозуміє, хто не хоче, той не зрозуміє, що б я тут не говорила.
03.08.202412:41
Блогерка, яка ставить пробіли перед комою, пише «не» з дієсловом разом і робить купу помилок, заробляє мільйони. І якщо її мільйони мене не гребуть, то те, що її пост ні про що, лайкають мої знайомі, дуже зачіпає. Від них я лайків практично не бачу.
Вони не підтримують моє блогерство.
Для них, я — не експерт. Бо десь там є кращий за мене головний редактор , але він не проводить навчання з текстів. А десь там є журналіст, який всі коми ставить правильно, не те, що я. А десь люди більш правильну мають позицію про політику, чи більш правильніші цінності, чи срачі обходять, чи кейси більш якісно показують.
Цей пост про експертність.
Це нормально, що не для всіх ти є авторитетом. І що твоїм знайомим, недурним людям, заходить примітив. І те, що одним людям, щоб писати достатньо треба просто писати, а іншим треба захистити докторську, але все одно хтось буде їх знецінювати.
Мені дорікають, що я погано знаю ситуацію, бо я не воюю. Мій друг воює, йому теж дорікають. Кажуть, якби ти справді воював, то не мав би часу для фб.
Мені дорікають, що я не розуміюся в текстах, бо іноді пропускаю коми. Так, люди, я не завжди перечитую пости перед публікацією, а в журналі та на сайті у мене є коректори, які робляти це за мене.
Мені дорікають, що я— не журналіст (мій стаж 19 років і диплом не є визначальним, як зʼясувалося). Бо кожен має свої уявлення про те, хто такий журналіст і як він має себе вести.
«Були ж недавно вірусологами, а раптом стали експертами з війни», - смішний жарт про те, що всі мають мовчати. Я стала помічати, що люди, які придумують саркастичні жарти у чийсь бік, сильно знецінюють самих себе. Вони не дозволяють собі мріяти і робити великі речі, бо бояться, що не варті. Так само для них всі інші не варті.
Але нема шкали, яка б визначала твою експертність. Людина може з трьома дипломами бути тупа, і без дипломів бути розумною. Годі вже вигадувати собі списки, тих хто знає краще. Хтось завжди буде знати краще. Це не твоя цільова аудиторія. Ти працює для тих, хто знає гірше.
Наприклад, я – не вишивальниця, але вмію вишивати хрестиком і можу навчити свою дитину. Я – не медсестра, але укол вколоти можу. Життя навчило. Я – не кухар, але смачно готую. Кожен з вас може робити те, що вважає за потрібне і назвати себе експертом з будь-чого, а потім довчити те, чого бракує.
Просто вірте в себе.
Скільки б там хтось вважав, що ви не варті, знайте, що ви варті. Бо головне – це те, що ви думаєте про себе.
Вони не підтримують моє блогерство.
Для них, я — не експерт. Бо десь там є кращий за мене головний редактор , але він не проводить навчання з текстів. А десь там є журналіст, який всі коми ставить правильно, не те, що я. А десь люди більш правильну мають позицію про політику, чи більш правильніші цінності, чи срачі обходять, чи кейси більш якісно показують.
Цей пост про експертність.
Це нормально, що не для всіх ти є авторитетом. І що твоїм знайомим, недурним людям, заходить примітив. І те, що одним людям, щоб писати достатньо треба просто писати, а іншим треба захистити докторську, але все одно хтось буде їх знецінювати.
Мені дорікають, що я погано знаю ситуацію, бо я не воюю. Мій друг воює, йому теж дорікають. Кажуть, якби ти справді воював, то не мав би часу для фб.
Мені дорікають, що я не розуміюся в текстах, бо іноді пропускаю коми. Так, люди, я не завжди перечитую пости перед публікацією, а в журналі та на сайті у мене є коректори, які робляти це за мене.
Мені дорікають, що я— не журналіст (мій стаж 19 років і диплом не є визначальним, як зʼясувалося). Бо кожен має свої уявлення про те, хто такий журналіст і як він має себе вести.
«Були ж недавно вірусологами, а раптом стали експертами з війни», - смішний жарт про те, що всі мають мовчати. Я стала помічати, що люди, які придумують саркастичні жарти у чийсь бік, сильно знецінюють самих себе. Вони не дозволяють собі мріяти і робити великі речі, бо бояться, що не варті. Так само для них всі інші не варті.
Але нема шкали, яка б визначала твою експертність. Людина може з трьома дипломами бути тупа, і без дипломів бути розумною. Годі вже вигадувати собі списки, тих хто знає краще. Хтось завжди буде знати краще. Це не твоя цільова аудиторія. Ти працює для тих, хто знає гірше.
Наприклад, я – не вишивальниця, але вмію вишивати хрестиком і можу навчити свою дитину. Я – не медсестра, але укол вколоти можу. Життя навчило. Я – не кухар, але смачно готую. Кожен з вас може робити те, що вважає за потрібне і назвати себе експертом з будь-чого, а потім довчити те, чого бракує.
Просто вірте в себе.
Скільки б там хтось вважав, що ви не варті, знайте, що ви варті. Бо головне – це те, що ви думаєте про себе.
29.07.202405:15
Час настав зробити пост із статтями, які я писала і які мені досі цікаві.
Я його прикріплю вгорі і ви зможете перечитувати, коли буде настрій. Всі статті зразу не читайте, бо це умора 😂 обовʼязково дивіться, який рік, бо воно багато, що говорить. Багато матеріалів старих.
Сім років за петарду. Хлопця судили за те, що він буцімто кинув петарду у міліцейського. Ще за Януковича. Там вся справа була ідіотська. Виявилося, що штани не пропалив, а опік на нозі є. Розслідувати це ніхто не планував. Він мав сидіти. Я ходила на всі суди і була в шоці від беззаконня. Його не посадили. Мама хлопця сказала: ви мені дитину врятували від вʼязниці. Я тоді подумала, що не дарма живу на світі.
Афера на мільйон. Аферистка і подружка місцевих прокурорів кинула купу людей. Сидіти вона не мала. Я написала цю статтю, проте вона вирішила подати на мене в суд за наклеп. Як результат, я була одержима. Її закрили не надовго і не за цю справу (ох наші суди). Але, вважаю, якби не я, то вона б не сіла ніколи. Бережіть свої гроші, люди.
Микола ВЕРЕСЕНЬ: «Я зрозумів, що мені треба ставати начальством, бо краще бути над дурнями, ніж під дурнями»
— цікава розмова з журналістом про журналістику.
ІРИНА ФАРІОН: «Я БУЛА ТІЄЮ КАССАНДРОЮ, ХОЧ МЕНЕ І КЛЯЛИ ОСТАННІМИ СЛОВАМИ» — жінка, яку я ненавиділа, поважала і любила у різні періоди свого життя.
ДМИТРО КОРЧИНСЬКИЙ: «НАЦІОНАЛІСТИ СПОЧАТКУ МАЮТЬ СТАТИ ПОГАНИМИ ХЛОПЦЯМИ, ЩОБ ПОТІМ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ КОНКУРУВАТИ» — розмова про цінності націоналізму. Не всім заходить ця ідея, але воно важливе для власних рефлексій.
Джобнута: «Ніколи не пізно заходити у соцмережу за умови, коли тобі є, що сказати» — про інстаграм та чому в одних виходить, а в інших — ні.
Ігор Тишкевич: «Якщо образити українця, то він дасть в пику, а білорус посміхнеться, проте через 10-15 років обов’язково помститься» — розмова про Білорусь з етнічним експертом-білорусом. Видно, як він любить та захищає своїх.
Я його прикріплю вгорі і ви зможете перечитувати, коли буде настрій. Всі статті зразу не читайте, бо це умора 😂 обовʼязково дивіться, який рік, бо воно багато, що говорить. Багато матеріалів старих.
Сім років за петарду. Хлопця судили за те, що він буцімто кинув петарду у міліцейського. Ще за Януковича. Там вся справа була ідіотська. Виявилося, що штани не пропалив, а опік на нозі є. Розслідувати це ніхто не планував. Він мав сидіти. Я ходила на всі суди і була в шоці від беззаконня. Його не посадили. Мама хлопця сказала: ви мені дитину врятували від вʼязниці. Я тоді подумала, що не дарма живу на світі.
Афера на мільйон. Аферистка і подружка місцевих прокурорів кинула купу людей. Сидіти вона не мала. Я написала цю статтю, проте вона вирішила подати на мене в суд за наклеп. Як результат, я була одержима. Її закрили не надовго і не за цю справу (ох наші суди). Але, вважаю, якби не я, то вона б не сіла ніколи. Бережіть свої гроші, люди.
Микола ВЕРЕСЕНЬ: «Я зрозумів, що мені треба ставати начальством, бо краще бути над дурнями, ніж під дурнями»
— цікава розмова з журналістом про журналістику.
ІРИНА ФАРІОН: «Я БУЛА ТІЄЮ КАССАНДРОЮ, ХОЧ МЕНЕ І КЛЯЛИ ОСТАННІМИ СЛОВАМИ» — жінка, яку я ненавиділа, поважала і любила у різні періоди свого життя.
ДМИТРО КОРЧИНСЬКИЙ: «НАЦІОНАЛІСТИ СПОЧАТКУ МАЮТЬ СТАТИ ПОГАНИМИ ХЛОПЦЯМИ, ЩОБ ПОТІМ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ КОНКУРУВАТИ» — розмова про цінності націоналізму. Не всім заходить ця ідея, але воно важливе для власних рефлексій.
Джобнута: «Ніколи не пізно заходити у соцмережу за умови, коли тобі є, що сказати» — про інстаграм та чому в одних виходить, а в інших — ні.
Ігор Тишкевич: «Якщо образити українця, то він дасть в пику, а білорус посміхнеться, проте через 10-15 років обов’язково помститься» — розмова про Білорусь з етнічним експертом-білорусом. Видно, як він любить та захищає своїх.
Переслал из:
Радіо Свобода
27.07.202405:53
🗣«Йому здається, що він діяв правильно»: Нєбитов про підозрюваного у вбивстві Фаріон
В етері Свобода Live заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов заявив, що спілкувався з підозрюваним у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон.
Про мотиви підозрюваний журналістам в суді не сказав.
❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь
В етері Свобода Live заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов заявив, що спілкувався з підозрюваним у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон.
«Він вважає, що не треба розділяти українське суспільство, у нього були свої мотиви. Не знаю, чи скаже він про це журналістам», - сказав Нєбитов.
Про мотиви підозрюваний журналістам в суді не сказав.
❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь
Показано 1 - 24 из 1284
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.