25.02.202504:06
Не розумію я: буквально вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що "не вважає взаємозаперечними резолюції США та України до третьої роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну", а сьогодні українці уже масово шукають у них зраду. При тому що власне США не підтримали в ООН жодної з резолюції, включно із власною. Ну й якісь дивні претензії до Ізраїлю у світлі того, як українська дипломатія послідовно голосувала за антиізраїльські резолюції. Зважайте лиш на те що це ООН із португальським комуністом на чолі вже нафіг нікому на здалося і, на подобу Євробачення, є лише всесвітнім конкурсом фріків, в якому раз за разом перемагає російський представник голомозий Небендзя.
22.01.202512:04
Для вексилології, як науки, нема більш цікавої забави за дослідження еволюції прапору Гаїті (ну ще цікава еволюція афганського, але про нього піде інший раз).
Отже, проголосивши незалежність і вирізавши білих рабовласників учорашні раби спробували побудувати маленьку копію наполеонівської Франції: перші її правителі Десалін і Кристоф оголосили себе імператорами Жаком І та Анрі І відповідно і пошили собі естетичні наполеонівські трикутні шапочки (те саме спостерігалося і у колишніх французьких колоніях Африки, класичний приклад – Жан-Бедель Бокасса). Також вони недовго думали над фаною, взявши французьке полотнище, з якого вирізали ненависну їм білу смугу.
Таким чином вийшло червоно-синє полотнище, яким користувалися мулати, що довгий час тримали владу у країні. З часом мулатів почали заміняти негри, які вже червоно-синій прапор почали сприймати як ознаку мулатського супремасизму і чорношкірі глави цієї країни почали використовувати вже червоно-чорне полотнище. Таким чином прапор Гаїті мінявся в залежності від расової належності правителя і не тільки. Як ми вже казали, дехто з керманичів на острові намагався оголосити себе монархом, а деякі очолювали військові хунти – і тоді вони розміщували ці смуги вертикально. Інші ж демонстрували демократизм і скликали парламенти, тоді вони розміщували ці смуги горизонтально. Специфічне вдосконалення в прапора вніс достойний Франсуа Дювальє, прибравши із нього фрігійський ковпак, як елемент несумісний із вудуїстською релігією. Останні зміни до прапора вніс вже після вигнання Бебі Дока генерал Анрі Намфі (мулат), встановивши прапор з республіканськими горизонтальними синьо-червоними смугами. Причому навіть після того, як (з санкції грьобаного демократа Клінтона) негри під проводом Арістіда вирізали всіх мулатів (після чого країна провалилась у такий хаос, що не може з нього вийти й до сьогодні), прапор залишається в мулатському демократичному виконанні.
Знаєте, до чого я все це написав? А до того, що наші нащадки будуть визначати яка партія знаходилася при владі у США лише за тим, чи називалася за неї Мексиканська затока Американською та чи називалася гора Деналі горою Маккінлі.
Отже, проголосивши незалежність і вирізавши білих рабовласників учорашні раби спробували побудувати маленьку копію наполеонівської Франції: перші її правителі Десалін і Кристоф оголосили себе імператорами Жаком І та Анрі І відповідно і пошили собі естетичні наполеонівські трикутні шапочки (те саме спостерігалося і у колишніх французьких колоніях Африки, класичний приклад – Жан-Бедель Бокасса). Також вони недовго думали над фаною, взявши французьке полотнище, з якого вирізали ненависну їм білу смугу.
Таким чином вийшло червоно-синє полотнище, яким користувалися мулати, що довгий час тримали владу у країні. З часом мулатів почали заміняти негри, які вже червоно-синій прапор почали сприймати як ознаку мулатського супремасизму і чорношкірі глави цієї країни почали використовувати вже червоно-чорне полотнище. Таким чином прапор Гаїті мінявся в залежності від расової належності правителя і не тільки. Як ми вже казали, дехто з керманичів на острові намагався оголосити себе монархом, а деякі очолювали військові хунти – і тоді вони розміщували ці смуги вертикально. Інші ж демонстрували демократизм і скликали парламенти, тоді вони розміщували ці смуги горизонтально. Специфічне вдосконалення в прапора вніс достойний Франсуа Дювальє, прибравши із нього фрігійський ковпак, як елемент несумісний із вудуїстською релігією. Останні зміни до прапора вніс вже після вигнання Бебі Дока генерал Анрі Намфі (мулат), встановивши прапор з республіканськими горизонтальними синьо-червоними смугами. Причому навіть після того, як (з санкції грьобаного демократа Клінтона) негри під проводом Арістіда вирізали всіх мулатів (після чого країна провалилась у такий хаос, що не може з нього вийти й до сьогодні), прапор залишається в мулатському демократичному виконанні.
Знаєте, до чого я все це написав? А до того, що наші нащадки будуть визначати яка партія знаходилася при владі у США лише за тим, чи називалася за неї Мексиканська затока Американською та чи називалася гора Деналі горою Маккінлі.


21.01.202505:05
14.01.202505:45
-Я не поділяю вашої думки, але готовий віддати життя за ваше право висловлювати її!
- Катя Чілі...
- Спалити відьму!!!
Ось тут Палант говорить, чтому право на висловлювання, яке ви вважаєте неприйнятним, має бути так само гарантоване, як і право на будь-яке інше висловлювання
https://youtu.be/hVowsMzjNqM?si=7iqX6SHt1-yIShS_
- Катя Чілі...
- Спалити відьму!!!
Ось тут Палант говорить, чтому право на висловлювання, яке ви вважаєте неприйнятним, має бути так само гарантоване, як і право на будь-яке інше висловлювання
https://youtu.be/hVowsMzjNqM?si=7iqX6SHt1-yIShS_
Не удалось получить доступ
к медиа контенту
к медиа контенту
10.01.202509:19
Якщо це не фотошоп, то по факту, перед нами класичний приклад «антипіраміди Маслоу», про який я писав отут. Відсутність води у колонці цілком можна витіснити моральною перемогою над «гомофобією». Те саме можна побачити і в Росії, тільки з протилежним вектором: коли її громадянам вказуєш на повний дестрой у країні, вони відповідають «зато ми богати духовно».
31.12.202404:09
Усі срачі у фейсбуках знову примушують вернутися до думок про свободу волі. Оскільки вони проходять без якоїсь мисленнєвої участі.
На першому етапі співрозмовник визначається по системі "свій-чужий", причому це відбувається швидше ніж за секунду на рівні рефлекторному, у цьому визначенні розумова діяльність не грає ніякої ролі.
Далі діють виключно інстинкти. Діючи солідарно із "своїм", ми заохочуємось невеличкими вприскуваннями нейромедіаторів задоволення (здається, дофаміни, ендорфіни). Я дуже чітко відчуваю їх дію на собі, коли відправляю друзям черговий донат. І через них же існують когнітивні дисонанси, оскільки солідарність із "своїми" означає і солідарність з їх поглядами, і будь-яке посягання на погляди викликає тривожність, навіть якщо мова йде про об'єктивну реальність.
При зустрічі із "чужими" починають вприскуватись гормони тривоги (здається, кортизол) і ця непозбувна бентега примушує знищувати опонента на просторах фейсбуку, що по суті є трохи трансформованою інстинктивною поведінкою вигнання чужака за межі власної кормової ділянки. І коли опонент нарешті забанюється, це дає нам не тільки спокій, але й заохочення тим самим ендорфіном (а якщо при цьому ще й написать на огляд для всіх, що ти когось забанив - то й дофаміном).
Невидимий (=вигнаний за межі ділянки) опонент перестає тригерити, так само як я не раз зустрічаючись у Пхеньяні з монголами любив піднімати тоста "за дружбу наших народів, яким нічого ділить". Проблема ж у тому, що розум ніяким чином не бере участі у цих процесах, подібно як в експериментах Лібета розумове осмислення дії лише слідує за моторикою. Взагалі можна поставити питання, чи існують у людей переконання, чи всі ці срачі мотивовані лише неосмисленими інстинктами?
Я вже десь писав, що людство і так не усе повірило у походження від мавпи, а тим більше воно геть не готове прийняти істину, що воно й мислить, як мавпа. Його можна розширити і на питання, у чому полягає фундаментальна помилка Хайєка, про що ми розбирали отут.
На першому етапі співрозмовник визначається по системі "свій-чужий", причому це відбувається швидше ніж за секунду на рівні рефлекторному, у цьому визначенні розумова діяльність не грає ніякої ролі.
Далі діють виключно інстинкти. Діючи солідарно із "своїм", ми заохочуємось невеличкими вприскуваннями нейромедіаторів задоволення (здається, дофаміни, ендорфіни). Я дуже чітко відчуваю їх дію на собі, коли відправляю друзям черговий донат. І через них же існують когнітивні дисонанси, оскільки солідарність із "своїми" означає і солідарність з їх поглядами, і будь-яке посягання на погляди викликає тривожність, навіть якщо мова йде про об'єктивну реальність.
При зустрічі із "чужими" починають вприскуватись гормони тривоги (здається, кортизол) і ця непозбувна бентега примушує знищувати опонента на просторах фейсбуку, що по суті є трохи трансформованою інстинктивною поведінкою вигнання чужака за межі власної кормової ділянки. І коли опонент нарешті забанюється, це дає нам не тільки спокій, але й заохочення тим самим ендорфіном (а якщо при цьому ще й написать на огляд для всіх, що ти когось забанив - то й дофаміном).
Невидимий (=вигнаний за межі ділянки) опонент перестає тригерити, так само як я не раз зустрічаючись у Пхеньяні з монголами любив піднімати тоста "за дружбу наших народів, яким нічого ділить". Проблема ж у тому, що розум ніяким чином не бере участі у цих процесах, подібно як в експериментах Лібета розумове осмислення дії лише слідує за моторикою. Взагалі можна поставити питання, чи існують у людей переконання, чи всі ці срачі мотивовані лише неосмисленими інстинктами?
Я вже десь писав, що людство і так не усе повірило у походження від мавпи, а тим більше воно геть не готове прийняти істину, що воно й мислить, як мавпа. Його можна розширити і на питання, у чому полягає фундаментальна помилка Хайєка, про що ми розбирали отут.
21.01.202512:37
20.01.202505:01
Фактично, ми бачимо не стільки «скандал» довкола Портнікова, скільки кризу довіри до Портнікова, Романенка, Швеця та великої кількості інших лідерів громадської думки, що орієнтувалися на Демократичну партію. Та картина світу, яку вони малювали, особливо щодо виправдання антиукраїнської політики Байдена, все більше і більше віддалялася від реальності, що з огляду на сьогоднішню інаугурацію помітно, як ніколи. Фактично, більшість українців і зараз перебувають у віртуальному світі уявлень про навколишню дійсність, яка не корелює із реальністю. Можливо, це стало наслідком перекосу серед власників українських ЗМІ: якщо раніше видання умовного «сороса» компенсувалися виданнями з російським фінансуванням, а середню точку зору висловлювали медія вітчизняних олігархів, то зараз усі ЗМІ та й значна частина ЛОМів фінансується прямо чи опосередковано з фундацій, наближених до Демпартії.
Однак якась частина аудиторії Портнікова уже або почала сумніватися в своїх пророках, або просто перебігати до того ж Любарського, який будує більш зрозумілу і наближену до реалій картину світу. Гадаю, точно так само колись втрачали свій авторитет прихильники птоломеєвої системи, чиї позиції під вагою накопичених людством знань все більше ставали об’єктом критики збоку молодих і настирливих геліоцентристів. Портнікова вперше почали серйозно критикувати не тому, що комусь платить Москва, як він нас хоче переконати, а тому що з’явилася нова більш ефективна картина світу, яка набирає все більше прихильників – а відповідно росте і скептицизм щодо тієї відвертої дези, яку цей шевченкіант виливав на довірливих українців. Ще рік тому, йому б пробачили і не таке! В ідеалі для Портнікова було б швидко перекинутися на бік Трампа, однак я припускаю, що це може призвести до його персональних фінансових проблем.
Звичайно, що при цьому Любарського навряд чи можна назвати симпатичною людиною, але його аудиторія росте не через харизму а лише завдяки тому, що він перший почав орати ниву отакого-от «політичного геліоцентризму». А те, що він, набираючи аудиторію, одразу використовує її для сумнівних політичних проектів, можна було б засудить, якби цим самим не займалися усі без виключення альтернативні лідери громадської думки.
Ну і останнє, аби не писати двічі. Помилка Портнікова в тому, що Україна по суті все ще значною мірою феодальною державою з тією різницею, що феодали абсолютно не горять бажанням її захищать. Очевидно, що вони швидше можуть бути по трактовані, як «кочовий бандит» за Олсоном і в принципі не збираються довго залишатися тут. А от велика провина Булгакова у тому, що тепер будь-який Портніков себе професором Преображенським уявляє. Хоча, глядячи на цих елітаріїв, як приємно перебувати у великій, креативній та українолюбній тусівці рагулів.
Однак якась частина аудиторії Портнікова уже або почала сумніватися в своїх пророках, або просто перебігати до того ж Любарського, який будує більш зрозумілу і наближену до реалій картину світу. Гадаю, точно так само колись втрачали свій авторитет прихильники птоломеєвої системи, чиї позиції під вагою накопичених людством знань все більше ставали об’єктом критики збоку молодих і настирливих геліоцентристів. Портнікова вперше почали серйозно критикувати не тому, що комусь платить Москва, як він нас хоче переконати, а тому що з’явилася нова більш ефективна картина світу, яка набирає все більше прихильників – а відповідно росте і скептицизм щодо тієї відвертої дези, яку цей шевченкіант виливав на довірливих українців. Ще рік тому, йому б пробачили і не таке! В ідеалі для Портнікова було б швидко перекинутися на бік Трампа, однак я припускаю, що це може призвести до його персональних фінансових проблем.
Звичайно, що при цьому Любарського навряд чи можна назвати симпатичною людиною, але його аудиторія росте не через харизму а лише завдяки тому, що він перший почав орати ниву отакого-от «політичного геліоцентризму». А те, що він, набираючи аудиторію, одразу використовує її для сумнівних політичних проектів, можна було б засудить, якби цим самим не займалися усі без виключення альтернативні лідери громадської думки.
Ну і останнє, аби не писати двічі. Помилка Портнікова в тому, що Україна по суті все ще значною мірою феодальною державою з тією різницею, що феодали абсолютно не горять бажанням її захищать. Очевидно, що вони швидше можуть бути по трактовані, як «кочовий бандит» за Олсоном і в принципі не збираються довго залишатися тут. А от велика провина Булгакова у тому, що тепер будь-який Портніков себе професором Преображенським уявляє. Хоча, глядячи на цих елітаріїв, як приємно перебувати у великій, креативній та українолюбній тусівці рагулів.
13.01.202511:08
Існує така версія, що якщо прибрати фактчекерів, то всі соцмережі, мовляв, заповнять прихильники теорій змови і пласкої Землі. Не розумію, у чому проблема: я достатньо певен в кулястій Землі, що мене навряд чи якомусь пласкоземельнику вдасться переконати в зворотньому. Зате складається враження, що сам фактчекери не тверді у своїх поглядах. Вони ведуть себе так, ніби пласкоземельники, діовавшись до Фейсбуку, запросто перевербують їх у свою химерну віру.
08.01.202508:07
Те, що зараз уся адміністративна вертикаль почне публічно матюкатися, мною було пророчо передбачено тут.
29.12.202405:22
Якийсь просто дикий суспільний срач навколо ханукії на майдані народив думку, що щирість завжди обернена публічності. Звичайно, що умовний гебрей, який десь в Україні запалює багатосвічника, то він викликає цим чином повагу, як і весь народ, що зберіг свою автентичність у вкрай несприятливих умовах. Коли під камери те саме роблять Буданов з Кличком, то це лише привід задуматись над низькою ефективністю вітчизняних антикорупційних органів.
Те саме, до речі, стосується такого маленького грішка, як гомосексуалізм, що переслідує людство, певне, з самих перших днів його існування. Коли хтось практикує таку непевну статеву поведінку індивідуально, то я в принципі до цього байдужий і прошу тільки аби їх хіть не розповсюджувалася на мене. Коли ж відкритий гомофоб Сергій Лещенко веде ЛГБТ-парад під гаслами "Розформувать Азов", а Віктор Пінчук використовує цей движ для захисту капіталів, якось не віриться, що це про толерантність.
Те саме, до речі, стосується такого маленького грішка, як гомосексуалізм, що переслідує людство, певне, з самих перших днів його існування. Коли хтось практикує таку непевну статеву поведінку індивідуально, то я в принципі до цього байдужий і прошу тільки аби їх хіть не розповсюджувалася на мене. Коли ж відкритий гомофоб Сергій Лещенко веде ЛГБТ-парад під гаслами "Розформувать Азов", а Віктор Пінчук використовує цей движ для захисту капіталів, якось не віриться, що це про толерантність.
25.01.202504:43
Очевидно, що з Зеленським хтось працює щодо англійської мови, принаймні він вже більш чи менш краще нею спілкується, хоч мої колеги, що вже давно живуть у З’єднаних Стейтах одноголосно кажуть, що йому краще було б продовжувати спілкуватися через перекладача. Однак при цьому його заява на День соборності, що мовляв 22 січня об’єдналися Правобережна Україна з Лівобережною свідчить, що йому терміново потрібен учитель ще й з історії. Тим більше, що очевидно нас чекають нові актуалізації теми про волинськую рєзню, де президент має блискуче знати увесь бекграунд, починаючи з 1918-го. І так, дискусія щодо заяви Трампа про те, що «росіяни помогли американцям перемогти Гітлера» іще раз збурили питому вітчизняну шизофренію щодо оцінки України у Другій світовій війні: то ми були в радянській окупації, то ми переможці у 2 світовій, але напали на Польщу і почали цю війну не ми, то ми засновники ООН, то УРСР це історія окупації.
21.01.202508:08
18.01.202512:57
Нами недооцінено загрозу тези, що, мовляв, "демократія не означає вседозволеність". Як тільки вона стає домінантною в громадській думці - це маркер, що суспільство вже рухається в сторону тиранії і готове до кидання опонентів до цюпи. З іншого ж боку, кожен диктатор - це теж лише людина, що трохи сплутала демократію з уседозволеністю.
10.01.202517:05
Після усього прочитаного маю непозбувну бентегу: колеги, а у Києві, сподіваюсь, точно немає лесбійок на посадах брандмейстерів?
НБ. Тут мені кажуть, що певно геї є. Але вони кругом є, навіть в Укрпошті. І ще в наглядовій раді Укрзалізниці принаймні один.
НБ. Тут мені кажуть, що певно геї є. Але вони кругом є, навіть в Укрпошті. І ще в наглядовій раді Укрзалізниці принаймні один.
02.01.202509:45
Людство займається поваленням пам’ятників рівно стільки ж часу, як і їх встановленням – і буде займатися цим довіку. Гадаю, це потрібно з еволюційних міркувань: як тільки було поставлено монумента першому генієві, так одразу і виникла спокуса підміняти геніальність кількістю бовванів (покійний Туркменбаші і тимчасово живий Асад не дадуть збрехати). Тому історія час від часу влаштовує краш-тест на геніальність, зносячи геть усі пам’ятники попередньої цивілізації: таким чином в несприятливих умовах виживає істино-цінне, яке заново відкривається під час нового ренесансу. Тому, коли я чую, що історія ще поглузує із тих, хто сьогодні зносить пам’ятники, я не відкидаю, що, можливо вона вірна щодо якихось із знесених сьогодні монументів – але лише через сто років наші нащадки скажуть, яких саме.
Цивілізація розвивається, піддаючи свої досягнення забуттю і знищенню подібно до того, як ростуть кістки у людей: спочатку клітини-остеакласти пожирають стару кісткову тканину, якій на зміну наростають молоді клітини-остеобласти у ще більшій кількості. По факту, суспільні процеси дуже часто нагадують процеси біологічні, можливо, тому, що існує тільки одна універсальна еволюція.
Цивілізація розвивається, піддаючи свої досягнення забуттю і знищенню подібно до того, як ростуть кістки у людей: спочатку клітини-остеакласти пожирають стару кісткову тканину, якій на зміну наростають молоді клітини-остеобласти у ще більшій кількості. По факту, суспільні процеси дуже часто нагадують процеси біологічні, можливо, тому, що існує тільки одна універсальна еволюція.
26.12.202405:37
Очевидно намічається битва за серце Трампа між українськими євангелістами та київськими булгаколюбами.
За старт я беру інтерв'ю Арестовича в якості українського президента у вигнанні американському подкастеру Пі Бідді.
Одночасно альтернативний проект "протрампівських російськомовних" готують мій піддослідний Любарський з Гайдаєм. Як вони умостяться на одному досить вузькому електоральному полі, де будуть окрім того діяти рештки ОПЗЖ - сказати важко.
З іншого боку ми бачимо українських протестантів, які зустрічаються і з Трампом, і з Джонсоном і є по суті адвокатами України в її нинішньому вигляді. Певно, що ці два проекти несумісні, і гору візьме один із них. Правда, для цього і Україні треба буде стати країною християнською у більш широкому смислі, ніж перехід на григоріанський календар.
За старт я беру інтерв'ю Арестовича в якості українського президента у вигнанні американському подкастеру Пі Бідді.
Одночасно альтернативний проект "протрампівських російськомовних" готують мій піддослідний Любарський з Гайдаєм. Як вони умостяться на одному досить вузькому електоральному полі, де будуть окрім того діяти рештки ОПЗЖ - сказати важко.
З іншого боку ми бачимо українських протестантів, які зустрічаються і з Трампом, і з Джонсоном і є по суті адвокатами України в її нинішньому вигляді. Певно, що ці два проекти несумісні, і гору візьме один із них. Правда, для цього і Україні треба буде стати країною християнською у більш широкому смислі, ніж перехід на григоріанський календар.
23.01.202505:45
Якщо когось турбує майбутнє острова Врангеля після розвалу Росії, то я у цьому напрямку вже все продумав. Під питомою чукотською назвою Умкилир він повертається до складу США у статусі неінкорпорованої організованої території, Україна ж на правах переможця встановлює на ній дві стаціонарні наукові станції НАНУ: ботанічну "Микола Трублаїні", та зоологічну "Земля Санникова". На сусідньому острові Харольд кидає кітву криголам "Євген Дикий" (колишній "Віктор Черномирдін", порт приписки Вилкове), що має право екстериторіального плавання по всій Арктиці, також там проводяться досліди з адаптації в арктичних широтах пінгвінів із станції "Академік Вернадський".
21.01.202506:36
15.01.202509:41
Підводячи риску під дев'ятимісячними циганськими студіями, маю описати два головних висновки:
1. Народ рома, як і гебрейський народ, перебуваючи у бездержавному стані, вдались до ідентичних стратегій національного збереження через слідування власному Закону. Лише та різниця, що в одному випадкові закон був писаний, а в іншому - усний. Між равинами та баронами, як трактувальниками Закону, гадаю, теж значно більше спільного, ніж ми могли б припустити.
2. Так званий "циганський романс" насправді є російським міським романсом з невеличкими циганськими вкрапленнями. Гадаю, просто москалі просили у циганських виконавців (а їх у тій країні було вдосталь) заспівати щось таке заунивне - і у підсумку виник відомий нам мікс. Самі наші роми до згаданого жанру ставляться зверхньо і з погордою. Вони зате мліють від індійської музики штибу "танцюрист диско" - це у індо-аріїв спільне генетичне.
1. Народ рома, як і гебрейський народ, перебуваючи у бездержавному стані, вдались до ідентичних стратегій національного збереження через слідування власному Закону. Лише та різниця, що в одному випадкові закон був писаний, а в іншому - усний. Між равинами та баронами, як трактувальниками Закону, гадаю, теж значно більше спільного, ніж ми могли б припустити.
2. Так званий "циганський романс" насправді є російським міським романсом з невеличкими циганськими вкрапленнями. Гадаю, просто москалі просили у циганських виконавців (а їх у тій країні було вдосталь) заспівати щось таке заунивне - і у підсумку виник відомий нам мікс. Самі наші роми до згаданого жанру ставляться зверхньо і з погордою. Вони зате мліють від індійської музики штибу "танцюрист диско" - це у індо-аріїв спільне генетичне.
10.01.202517:04
Після усього прочитаного маю непозбувну бентегу: колеги, а у Києві, сподіваюсь, точно немає лесбійок на посадах брандмейстерів?
НБ. Тут мені кажуть, що певно геї є. Але вони кругом є, навіть в Укрпошті. І ще в наглядовій раді Укрзалізниці принаймні один.
НБ. Тут мені кажуть, що певно геї є. Але вони кругом є, навіть в Укрпошті. І ще в наглядовій раді Укрзалізниці принаймні один.
31.12.202404:25
Це ж сьогодні, певно, тисячі чоловіків дають собі тверду обіцянку назавжди кинути пити із завтрашнього першого числа.
25.12.202404:47
Я вважаю, що не тільки треба захищати в Україні білоруську, але треба й плекати "кієвскій русскій", як альтернативу московитьській говірці. Де буде вживатися "в Украине" та "кофе" стане середнього роду. З поверненням "ятєй" та твердих знаків. Дуже дивно, що якщо ми адміністративним чином визначаємо дату народження Христа, то чому ми не можемо зробити модерну ревізію російської мови? Яка у нас до всього іншого прописана в Конституції.
Показано 1 - 24 из 83
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.