🔴Українські біженці у Берліні-Ліхтенберзі: Ніхто не захотів працювати?
У листопаді минулого року перші українські біженці заселилися у новий великий центр розміщення в Берліні-Ліхтенберзі – у колишній готель City Hotel Berlin East. У січні Житловий кооператив Фрідріхсхайн (WBGF), якому належить 1500 квартир неподалік, запропонував їм роботу. Шукали майстрів – малярів, сантехніків, електриків – для ремонту житлових приміщень. Але жоден з українців не погодився на вакансію.
Компанія мала дві цілі: допомогти інтегрувати біженців у німецьке суспільство та зменшити негативне ставлення до них з боку місцевих мешканців. Адже деякі орендарі вважали, що українці отримують надто комфортні умови за кошти держави, у той час як житлові будинки німців занепадають.
«Я запитувала всіх – ніхто не погодився»
Українка Юлія, яка в Києві мала власну сантехнічну компанію, підтримала ініціативу. Вона почала запитувати серед знайомих у центрі: «Хіба ніхто не вміє фарбувати, ремонтувати труби чи прокладати електрику?» Проте, дізнавшись про вакансії, ніхто не виявив бажання працювати. Деякі пояснювали, що через курси німецької мови чи необхідність доглядати за дітьми не можуть брати повноцінну зайнятість. Але сама Юлія вважає, що для декого це просто відмовки.
Навіть у Telegram-групах українських біженців вакансії не викликали інтересу. Люди спершу запитували: «Яка зарплата? Який графік?» А коли не отримували точних відповідей, просто переставали писати.
Українці не звикли до соціальних виплат, але швидко адаптуються?
Сьогодні у Німеччині проживає близько 1,2 мільйона українських біженців, з яких 530 000 офіційно визнані працездатними. Водночас 1,17 мільйона отримують соціальну допомогу Bürgergeld, яка може сягати 563 євро на дорослого, плюс компенсація витрат на житло, комунальні послуги, медичне страхування та інші потреби. Для порівняння, особи з офіційним статусом шукача притулку отримують на 103 євро менше.
Берлінська депутатка від ХДС (CDU) Лілія Усік, яка народилася в Україні, здивована ситуацією: «Більшість українців раді будь-якій роботі». Проте вона визнає, що дехто не очікував, що у Німеччині можна нормально жити на соціальну допомогу. Такого в Україні не було. Багато хто не хоче втрачати виплати, які повністю зникають після офіційного працевлаштування.
Ще один фактор – довгий процес визнання кваліфікації. Навіть досвідчені лікарі можуть чекати до шести років, перш ніж отримають дозвіл на роботу в Німеччині, причому в ролі початківця.
Майбутнє соціальної допомоги для українців під питанням
Політики з CDU/CSU уже заявили, що хочуть змінити систему виплат після наступних виборів. Вони вважають, що нові українські біженці не повинні отримувати Bürgergeld, а лише соціальну допомогу для шукачів притулку.
"Краще легка робота, ніж важка фізична праця"
Ігор, чоловік Юлії, працює кур'єром в Amazon. Він отримав дозвіл на виїзд з України через поранення в ногу під час бойових дій у Луганській області. До війни він працював у компанії своєї дружини.
На пропозицію працювати майстром він не погодився: «Це дуже важка фізична робота». Він не впевнений, що зможе витримати таке навантаження після поранення.
Що буде далі – покаже час. Але поки що серед українців у Ліхтенберзі так і не знайшли майстрів, які готові працювати.
