Рефлекс рефлексій
25.02.202521:36
Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo
24.02.202511:09
11 років триває російсько-українська війна. Сьогодні 3 роки, відколи почалася її нова — повномасштабна — фаза.
Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.
Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.
Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
31.01.202513:21
Шик потер рукою соло. Скільки ж це часу Аліса прожила з ним? Коленові фальшони мали піти на шлюб із нею, але вона не надавала цьому великої ваги. Вона вдовольнилася чеканням, життям біля нього, але ж не можна погодитись, щоб жінка лишалася з вами тільки тому, що кохає вас. Але не міг дозволити собі марнувати час, бо Аліса вже не цікавилася Партром.
«Шумовиння днів» Борис Віан
P.S. ця книжка народжує в мені відразу до підліткових мрій про ідеальне життя з бібліофілом. Автор молодець, я повірила 🚬
«Шумовиння днів» Борис Віан
P.S. ця книжка народжує в мені відразу до підліткових мрій про ідеальне життя з бібліофілом. Автор молодець, я повірила 🚬
15.01.202518:03
Збірка оповідань австрійської письменниці Інґеборґ Бахман — книжка, особлива для мене в усіх можливих сенсах, — увійшла до переліку 100 видань на гендерну й феміністичну тематику за версією «Гендер в деталях».
Це був перший проєкт, з яким я працювала як піарниця. Зараз, наскільки знаю, вже закінчується третій наклад. Завжди радію, коли бачу будь-які згадки про цю книжку.
З нагоди такої класної новини, ділюся посиланням на інтервʼю, яке ми зробили з перекладачем, дослідником творчости австрійських письменників і письменниць, Володимиром Камʼянцем (один з улюбленців, зізнаюсь! Геніальний чоловік): https://books-xxi.com.ua/news/tridtsyatij-rik--tse-spravzhnya-literatura--velike-intervyu-z-perekladachem-volodimirom-kamyantsem
Ми підготували цей текст ще в квітні 2023 року, але ніколи ж не пізно нагадати, правда?))
Це був перший проєкт, з яким я працювала як піарниця. Зараз, наскільки знаю, вже закінчується третій наклад. Завжди радію, коли бачу будь-які згадки про цю книжку.
З нагоди такої класної новини, ділюся посиланням на інтервʼю, яке ми зробили з перекладачем, дослідником творчости австрійських письменників і письменниць, Володимиром Камʼянцем (один з улюбленців, зізнаюсь! Геніальний чоловік): https://books-xxi.com.ua/news/tridtsyatij-rik--tse-spravzhnya-literatura--velike-intervyu-z-perekladachem-volodimirom-kamyantsem
Ми підготували цей текст ще в квітні 2023 року, але ніколи ж не пізно нагадати, правда?))
Медиа контентке кире албай жатабыз
28.05.202415:15
Обрала собі книжку в потяг.
Вчора завершила «Ми робили бомби для Гітлера». Постараюсь написати відгук найближчим часом✨
Вчора завершила «Ми робили бомби для Гітлера». Постараюсь написати відгук найближчим часом✨
25.02.202515:19
Чернівчани, не розчаровуйте. Підходьте в молцентр)))
23.02.202515:42
Сьогоднішнє обговорення «Андрія Лаговського» у трьох цитатах 😅
02.02.202522:39
31.01.202512:12
— Що ви вмієте робити? — запитав директор.
— Я опанував початки… — став розповідати Колен.
— Я хочу сказати, — поправився директор, — чому ви присвячуєте свій час?
— Коли в мене видається світла година, я її занурюю в морок, — відповів Колен.
— Навіщо? — вже тихіше спитав директор.
— Бо світло гнітить мене.
«Шумовиння днів» Борис Віан
— Я опанував початки… — став розповідати Колен.
— Я хочу сказати, — поправився директор, — чому ви присвячуєте свій час?
— Коли в мене видається світла година, я її занурюю в морок, — відповів Колен.
— Навіщо? — вже тихіше спитав директор.
— Бо світло гнітить мене.
«Шумовиння днів» Борис Віан
05.06.202406:34
Як то кажуть, чернівчани й гості міста, – не пропустіть, бо подія непересічна
20.05.202417:23
Обожнюю лясе у книжках «Видавництва 21». Це не лише тому, що я працюю у видавництві.
Просто вони в кожній книжці, ще й пасують до форзаців / обкладинок.
Ви любите, коли закладинки «вмонтовані»?
Просто вони в кожній книжці, ще й пасують до форзаців / обкладинок.
Ви любите, коли закладинки «вмонтовані»?
25.02.202500:11
У книжці була історія кохання, вона мала стати своєрідним портретом моєї подруги, але поки я писав, ми розбіглися, тож вийшла історія про наше розставання і неможливість любові. Уперше під час писання я відчув, що творив живий світ. Водночас я все більше втрачав звʼязок із реальністю, повсякденне життя здавалося мені нудним і безбарвним. Подруга пішла від мене, але якщо по-чесному, то ментально я кинув її на кілька місяців раніше, занурившись в фікцію, у штучний світ. Коли вона сказала, що вже не може, що їй бракує мене, навіть коли ми поруч, я відчув лише нудьгу й нетерпіння.
Петер Штамм «Лагідна байдужість світу»
Петер Штамм «Лагідна байдужість світу»
Кайра бөлүшүлгөн:
Перехресні стежки
23.02.202511:35
📖👀 Дуже хочу прочитати цю книжку, але не маю часу!
Аби мене мотивувати, Видавництво 21 подарувало промокод на знижку 15% і дозволило поділитися ним з вами.
Діє на весь асортимент з сайту — можна взяти і Джонатана, і Жадана, і збірку Ірини Цілик, і Часосховище також. 🙄
Сайт тут 👉 https://books-xxi.com.ua/
Промокод
Термін дії — до кінця лютого. 😉
Аби мене мотивувати, Видавництво 21 подарувало промокод на знижку 15% і дозволило поділитися ним з вами.
Діє на весь асортимент з сайту — можна взяти і Джонатана, і Жадана, і збірку Ірини Цілик, і Часосховище також. 🙄
Сайт тут 👉 https://books-xxi.com.ua/
Промокод
stezhky15 Термін дії — до кінця лютого. 😉
02.02.202519:13
Спеціальний допис для моєї scientific adviser.
Пишу ту чернетку, як щуриця в колесі🙂🥃
_____
У листопаді 2023 після якогось із виступів у Німеччині мені подарували дві книжки про буковинську літературу ХХ ст.: «In der Sprache der Mörder» і «Zwischen Pruth und Jordan». Тоді подумала, що передарую комусь, бо все одно не знаю мову аж настільки добре, щоб вільно читати. І тим паче — не знала, що через 1,5 р. вступлю на аспірантуру й кардинально зміню коло наукових інтересів.
А тепер оце шукала вдома все, що маю про Ґ.фон Реццорі, і трохи зачиталась, але сторінок через 15 згадала, що не знаю німецької, то й припинила її розуміти.
Тай таке)
Пишу ту чернетку, як щуриця в колесі🙂🥃
_____
У листопаді 2023 після якогось із виступів у Німеччині мені подарували дві книжки про буковинську літературу ХХ ст.: «In der Sprache der Mörder» і «Zwischen Pruth und Jordan». Тоді подумала, що передарую комусь, бо все одно не знаю мову аж настільки добре, щоб вільно читати. І тим паче — не знала, що через 1,5 р. вступлю на аспірантуру й кардинально зміню коло наукових інтересів.
А тепер оце шукала вдома все, що маю про Ґ.фон Реццорі, і трохи зачиталась, але сторінок через 15 згадала, що не знаю німецької, то й припинила її розуміти.
Тай таке)
Кайра бөлүшүлгөн:
мітров_fm || тексти || воєнний стан. поезія, критика, культура; ґонзо-нотатки з фронту
30.01.202519:18
а потім ти йдеш з магазина з прозорим кульком біляшів дуже смачних свіжих і теплих згортаєш з дороги на стежку ідеш повз хати і повз те що від них залишилось і раптом чорний трилапий собака охороняє будинок охороняє руїни охороняє білий фасад за яким порожнеча охороняє знелюднений дім чорний трилапий собака гарчить намагається кинутись не виходить куди ти стрибнеш на трьох лапах чорний сміливий собако а потім сідаєш на камінь навпроти будинку і бачиш у вікнах притрушене попелом небо і тихо аби не почули а хто тут почує плач випускаєш з очей на окраїні міста Лиман а потім дістаєш із кулька біляша навпіл ламаєш і кидаєш долі чорний трилапий собака з недовірою дивиться чує найобку були вже одні як згадаю здригнуся чорний трилапий собако не бійся я свій скуштуй біляша це із того магаза на розі дуже смачні завжди свіжі і теплі як вдома як вдома як вдома як вдома як вдома як вдома як вдома як?
01.06.202415:54
Михед каже:
- Ну що, познайомимось з читачами ближче.
І йде до пісуару в унісекс-вбиральні. Так, це пікантні подробиці з Книжкового Арсеналу.
- Ну що, познайомимось з читачами ближче.
І йде до пісуару в унісекс-вбиральні. Так, це пікантні подробиці з Книжкового Арсеналу.
24.02.202519:48
Поезія в місті. Треба йти
21.02.202523:40
– Хіба ви думаєте, що біль і жаль не роздирають наші душі, не печуть нас пекельним вогнем?
–...воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті... А жаль – це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!
О. Довженко, «Ніч перед боєм»
–...воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті... А жаль – це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!
О. Довженко, «Ніч перед боєм»
31.01.202513:24
Я навіть поверну коментарі на канал😀
Хай будуть
Хай будуть
17.01.202511:13
Перечитала перші 100 сторінок «Часосховища».
Знаєте, я ніколи не хотіла доживати до старості. Навіть у ранньому дитинстві. Ніколи не уявляла себе зі зморшками і сивим волоссям. Якби можна було обирати, я б назавжди залишилась 18–20-річною, бо це вік моєї сили й спроможності. У 23 відчуваю себе вичерпаною. Не повністю, на щастя. Але все ж.
Людське життя насправді страшно коротке. Діяльний, усвідомлений період цього життя. Період внутрішньої свободи. У когось він взагалі відсутній.
З кожним роком колесо часу пришвидшується. Кожна секунда стає минулим. В якийсь момент (складно передбачити, в який саме) прожитих секунд, хвилин, днів, років стає більше, ніж тих, що залишилися.
Через цю книжку я вперше задумалась: а що буде, якщо я все ж раптом доживу до старості.
Життя — це позика у смерті.
«Один старий, якого часто приводили, любив ховатися за шторою. Стояв там, наче постарілий хлопчик, що грається в хованки, але гра закінчилася, інші діти розійшлися по домах, зістарілися. Ніхто його не шукає. А він стоїть там і обережно визирає, не розуміючи, чого вони так зволікають. Найстрашніше в цій грі — зрозуміти, що тебе вже ніхто не шукає»
(Ґеорґі Ґосподінов, «Часосховище»).
Знаєте, я ніколи не хотіла доживати до старості. Навіть у ранньому дитинстві. Ніколи не уявляла себе зі зморшками і сивим волоссям. Якби можна було обирати, я б назавжди залишилась 18–20-річною, бо це вік моєї сили й спроможності. У 23 відчуваю себе вичерпаною. Не повністю, на щастя. Але все ж.
Людське життя насправді страшно коротке. Діяльний, усвідомлений період цього життя. Період внутрішньої свободи. У когось він взагалі відсутній.
З кожним роком колесо часу пришвидшується. Кожна секунда стає минулим. В якийсь момент (складно передбачити, в який саме) прожитих секунд, хвилин, днів, років стає більше, ніж тих, що залишилися.
Через цю книжку я вперше задумалась: а що буде, якщо я все ж раптом доживу до старості.
Життя — це позика у смерті.
«Один старий, якого часто приводили, любив ховатися за шторою. Стояв там, наче постарілий хлопчик, що грається в хованки, але гра закінчилася, інші діти розійшлися по домах, зістарілися. Ніхто його не шукає. А він стоїть там і обережно визирає, не розуміючи, чого вони так зволікають. Найстрашніше в цій грі — зрозуміти, що тебе вже ніхто не шукає»
(Ґеорґі Ґосподінов, «Часосховище»).
28.05.202415:20
Мій психологічний стан тримається нині чисто на австрійській/німецькій літературі. А оскільки дія роману Морґенштерна розгортається (частково) на Поділлі – інтелектуальна користь подвійна. Буду відкривати для себе цей незвіданий регіон📝
Книжку можна знайти тут: https://books-xxi.com.ua/products/sin-bludnogo-sina
Колись я читатиму не лише робочі книжки. Але це буде колись)))
Книжку можна знайти тут: https://books-xxi.com.ua/products/sin-bludnogo-sina
Колись я читатиму не лише робочі книжки. Але це буде колись)))
Көрсөтүлдү 1 - 22 ичинде 22
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.