Китептер
Радіо Юрченко
Китептер
25.02.202516:16
Коротко про цей вечір✨️
24.02.202514:56
Слова сьогодні важко підбираються, вони всі зупиняються десь комком у горлі, сльозами в очах і, наче світлинами, спогадами у голові. І от про них подумалось.
Мій день сьогодні і мій день 3 роки тому — вони настільки різні. Працюю, син зі школи прийшов, ввечері треба буде домашнє завдання разом зробити і спланувати завтра. Все це загалом вдається і вдасться, як і плюс-мінус щодня ці 3 роки. Як не було рівно 3 роки тому.
Нам є кому і як дякувати за наше кожне щодня. І не лише за те, що воно інакше. За те, що воно у нас є.
Попрошу вас задонатити на збір для 46ї, в якій служить чоловік моєї Насті (вона ж і збирає). Це найменше, що ми можемо зробити у вдячність за всі ці наші попрацювати-зробити-спланувати. За кожен день.
Мій день сьогодні і мій день 3 роки тому — вони настільки різні. Працюю, син зі школи прийшов, ввечері треба буде домашнє завдання разом зробити і спланувати завтра. Все це загалом вдається і вдасться, як і плюс-мінус щодня ці 3 роки. Як не було рівно 3 роки тому.
Нам є кому і як дякувати за наше кожне щодня. І не лише за те, що воно інакше. За те, що воно у нас є.
Попрошу вас задонатити на збір для 46ї, в якій служить чоловік моєї Насті (вона ж і збирає). Це найменше, що ми можемо зробити у вдячність за всі ці наші попрацювати-зробити-спланувати. За кожен день.
22.01.202518:23
Багато років не можу подружитися з аудіокнигами. Слухала повністю з десяток, не знаю скільки разів пробувала ознайомчі фрагменти — не можу, не заходить, гублюсь. Так і кинула цю справу, не моє і все.
А тут в дорозі зайшла в застосунок Мегого і ану, думаю, спробую "Глибину різкості", бо ж сама авторка читає. І поезії Цілик люблю дуже.
Для мене диво сталося. Ніде не загубилась, кожне слово до мурах, часом і до сліз... Ще й рядок про Шулявку припав на реальну в моїй дорозі Шулявку.
Словом, слухати поезії інтонаціями і голосами авторів — прекрасно. І хтозна, може так і з аудіокнижками вдасться📚
А тут в дорозі зайшла в застосунок Мегого і ану, думаю, спробую "Глибину різкості", бо ж сама авторка читає. І поезії Цілик люблю дуже.
Для мене диво сталося. Ніде не загубилась, кожне слово до мурах, часом і до сліз... Ще й рядок про Шулявку припав на реальну в моїй дорозі Шулявку.
Словом, слухати поезії інтонаціями і голосами авторів — прекрасно. І хтозна, може так і з аудіокнижками вдасться📚
Медиа контентке кире албай жатабыз
21.01.202506:39
Цікавий анонс у Комори. Від видавництва:
Діана та Ліна — сіамські близнючки, які живуть разом зі своєю бабусею у злиденній пострадянській Сакартвело, ізольовані від зовнішнього світу. Сестри змушені існувати в одному тілі, хоча мають дуже різні характери: серйозна і практична Діана не завжди розуміє емоційну і романтичну Ліну.
Дівчата ведуть щоденники, і ці записи для них — єдине місце, де вони можуть бути собою, бути в однині. Смерть бабусі й страшна повінь руйнують звичне та налагоджене життя близнючок. Їх викрадають з лікарні, і вони опиняються в цирку, де змушені виступати в розважальному шоу.
То чи є межа в людської ницості та чи зможуть Діана з Ліною знайти своє місце в цьому жорстокому світі?
Обіцяють у кінці січня, чекатиму📚
Діана та Ліна — сіамські близнючки, які живуть разом зі своєю бабусею у злиденній пострадянській Сакартвело, ізольовані від зовнішнього світу. Сестри змушені існувати в одному тілі, хоча мають дуже різні характери: серйозна і практична Діана не завжди розуміє емоційну і романтичну Ліну.
Дівчата ведуть щоденники, і ці записи для них — єдине місце, де вони можуть бути собою, бути в однині. Смерть бабусі й страшна повінь руйнують звичне та налагоджене життя близнючок. Їх викрадають з лікарні, і вони опиняються в цирку, де змушені виступати в розважальному шоу.
То чи є межа в людської ницості та чи зможуть Діана з Ліною знайти своє місце в цьому жорстокому світі?
Обіцяють у кінці січня, чекатиму📚
04.01.202514:56
— Присядьте он на Горького, — сказав Максим, — подарункове видання з тисненою палітуркою. Зручне, я на ньому малюю часом.
Яна присіла на подарункового Горького і зараз помітила, що книжки навалені купою навколо на позір усі як одна російською мовою.
— Чистите бібліотеку? — спитала Яна.
— Потроху, — відповів Максим, — знаєте, не всі російські книжки погані. Деякі хороші — надруковані на простому папері. Я їх уже спалив у плиті. А деякі, як-от оце, — Максим підняв книжку із серії «Жизнь Замєчатєльних Людєй» із написом ЧКАЛОВ, — ці, сука, коптять. От візьмемо Горького, наприклад, на «Матєрі» його хоч посидіть можна — хороша шкіряна палітурка. Тургєнєв теж широченький, як табуретка. А є такі, що ну не приший кобилі хвіст. Ну от куда їх?
— "Вівці цілі", Євгенія Кузнєцова💭
Яна присіла на подарункового Горького і зараз помітила, що книжки навалені купою навколо на позір усі як одна російською мовою.
— Чистите бібліотеку? — спитала Яна.
— Потроху, — відповів Максим, — знаєте, не всі російські книжки погані. Деякі хороші — надруковані на простому папері. Я їх уже спалив у плиті. А деякі, як-от оце, — Максим підняв книжку із серії «Жизнь Замєчатєльних Людєй» із написом ЧКАЛОВ, — ці, сука, коптять. От візьмемо Горького, наприклад, на «Матєрі» його хоч посидіть можна — хороша шкіряна палітурка. Тургєнєв теж широченький, як табуретка. А є такі, що ну не приший кобилі хвіст. Ну от куда їх?
— "Вівці цілі", Євгенія Кузнєцова💭
28.12.202418:26
25.02.202515:03
Колись я страшенно любила мотоциклістів
— за відчуття спільності там, де її не чекаєш. Катаючись пасажиркою, я щоразу тішилась бачити, як, зустрівшись на секунду на дорозі, вони вітались один з одним. Як зупинялись спитати чи потрібна допомога, навіть якщо зупинка іншого — просто відпочинок. Як приймали, наче ти давній друг, хоча ви вперше бачитесь. Цього немає серед водіїв авто. І, як ми перестали катати, цього стало дуже не вистачати.
Відчуття своїх там, де ти навіть імен не знаєш.
Десь пів року тому я закрила свій давній гештальт — підписалась на спільноту The Ukrainians. Мені хотілося підтримати незалежну журналістику і якісний контент, але, забираючи свою торбу амбасадорки і свій перший друкований Reporters, я отримала щось набагато більше. Журнал, під який хочеться окрему поличку. Зі світлинами, кожна з яких — окрема історія. І словами, що розрадять, підуть цитатами і дадуть світло в душу, де, здається, давно блекаут. Історії і голоси, які треба зберегти. І таке мені цінне:
Відчуття своїх там, де ти навіть імен не знаєш.
Я йду Хрещатиком, Книжковим Арсеналом чи просто їду в метро — і бачу амбасадорів і амбасадорок The Ukrainians. Ми впізнаємо один одного за торбами, зустрічаємось поглядами і усмішками, бо знаємо — свої. У нас спільна не просто підписка, а й цінності, погляди і смисли, що шукаються поміж фактами. Ми, скоріш за все, зараз читаємо ту саму книжку — разом, у спільноті. Ми разом чекатимемо нове число Reporters. Словом. Ми разом.
Ставайте частиною спільноти. Окрім більше ніж журналу, отримаєте багато цінного. І відчуття своїх, всюди❤️🩹
— за відчуття спільності там, де її не чекаєш. Катаючись пасажиркою, я щоразу тішилась бачити, як, зустрівшись на секунду на дорозі, вони вітались один з одним. Як зупинялись спитати чи потрібна допомога, навіть якщо зупинка іншого — просто відпочинок. Як приймали, наче ти давній друг, хоча ви вперше бачитесь. Цього немає серед водіїв авто. І, як ми перестали катати, цього стало дуже не вистачати.
Відчуття своїх там, де ти навіть імен не знаєш.
Десь пів року тому я закрила свій давній гештальт — підписалась на спільноту The Ukrainians. Мені хотілося підтримати незалежну журналістику і якісний контент, але, забираючи свою торбу амбасадорки і свій перший друкований Reporters, я отримала щось набагато більше. Журнал, під який хочеться окрему поличку. Зі світлинами, кожна з яких — окрема історія. І словами, що розрадять, підуть цитатами і дадуть світло в душу, де, здається, давно блекаут. Історії і голоси, які треба зберегти. І таке мені цінне:
Відчуття своїх там, де ти навіть імен не знаєш.
Я йду Хрещатиком, Книжковим Арсеналом чи просто їду в метро — і бачу амбасадорів і амбасадорок The Ukrainians. Ми впізнаємо один одного за торбами, зустрічаємось поглядами і усмішками, бо знаємо — свої. У нас спільна не просто підписка, а й цінності, погляди і смисли, що шукаються поміж фактами. Ми, скоріш за все, зараз читаємо ту саму книжку — разом, у спільноті. Ми разом чекатимемо нове число Reporters. Словом. Ми разом.
Ставайте частиною спільноти. Окрім більше ніж журналу, отримаєте багато цінного. І відчуття своїх, всюди❤️🩹
23.02.202521:43
Скажу дещо і втечу: "Американа" — це трішки як "Каста".
*на випадок, якщо ви читали першу, але чомусь досі не читали другу😉
*на випадок, якщо ви читали першу, але чомусь досі не читали другу😉
Кайра бөлүшүлгөн:
Chytomo
Медиа контентке кире албай жатабыз
22.01.202513:15
💔 Волонтерський проєкт «Недописані»: у ході війни росія вбила 224 людей літератури
Серед них — письменники, поети, перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі, поширювачі літератури, працівники книжкової фабрики.
#Недописані #злочини_росії
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
Серед них — письменники, поети, перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі, поширювачі літератури, працівники книжкової фабрики.
#Недописані #злочини_росії
👉 Підписатися на Читомо в телеграмі
20.01.202522:54
Тихенько вам розкажу, що у Віхоли 1+1=3 на Неканонічний канон.
Вибачте, добраніч✨️
Вибачте, добраніч✨️
Медиа контентке кире албай жатабыз
26.12.202421:54
У Віхоли сьогодні багааато анонсованих книжок (ось тут), собі пригледіла:
▪️"Саксаганського, Володимирська, Хрещатик... Де мешкали українські інтелектуали Києва початку XХ століття" Ігор Гирич
▪️"Soft skills: Бути собою. Управлінські практики та психологія м'яких навичок" Олена Жильцова, Володимир Станчишин
▪️"Як припинити долати неспокій і жити далі" Давид Цибенко, Костянтин Коробов
▪️"Хай буде дощ. Психологічні практики, щоб прийняти складність життя" Даниїл Міліковський
▪️"Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО" Осман Аріфмеметов
▪️"Невидима рана. Що таке ПТСР
насправді" Оксана Расулова
▪️"Марія Примаченко без міфів" Оксана Семенік
▪️"Безмежний світ дитячої психіки" Анастасія Бабляк
▪️"Пам'ять, історія, культура" Юлія Юрчук
▪️і це ж ще Шевельов вийде
Фух. Віхолі хочеться побажати сил для реалізації настільки амбітних планів (і це ж ще тільки нонфікшн показали), а мені — ґрошей (щоб же було на що купувати). Ну або їстиму книжки, ок😁
▪️"Саксаганського, Володимирська, Хрещатик... Де мешкали українські інтелектуали Києва початку XХ століття" Ігор Гирич
▪️"Soft skills: Бути собою. Управлінські практики та психологія м'яких навичок" Олена Жильцова, Володимир Станчишин
▪️"Як припинити долати неспокій і жити далі" Давид Цибенко, Костянтин Коробов
▪️"Хай буде дощ. Психологічні практики, щоб прийняти складність життя" Даниїл Міліковський
▪️"Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО" Осман Аріфмеметов
▪️"Невидима рана. Що таке ПТСР
насправді" Оксана Расулова
▪️"Марія Примаченко без міфів" Оксана Семенік
▪️"Безмежний світ дитячої психіки" Анастасія Бабляк
▪️"Пам'ять, історія, культура" Юлія Юрчук
▪️і це ж ще Шевельов вийде
Фух. Віхолі хочеться побажати сил для реалізації настільки амбітних планів (і це ж ще тільки нонфікшн показали), а мені — ґрошей (щоб же було на що купувати). Ну або їстиму книжки, ок😁
24.02.202522:53
💔
23.02.202512:04
У мене були якісь грандіозні плани на неділю, але після такої ночі ось максимум: обкластися книжками і лежати. "Американа" нині в процесі, а всі інші поки око тішити — люблю Артбукс❤️🩹
А ви там як? Чим зайняті?
А ви там як? Чим зайняті?
21.01.202521:03
Зачитуюсь сьогодні оглядом Ганни Улюри для Читомо і вам раджу, захват. І не лише через те, що в матеріалі 3 наші книжки (це просто в саме серце) — тут глибоко і влучно❤️🩹
Читайте, а потім читайте😉
Література добре обживає території, де в реалі вижити не вийде — принаймні з власної волі.
— про "Лімб" Кирила Половінка💭
Читайте, а потім читайте😉
15.01.202517:45
Ти можеш планувати собі робити контєнт в телеграм-канал, але Книжкова Країна оголошується і все не-робоче відкладається. Летс гет зіс паті стартед🥳
І хоч підготовка до фестів — це завжди кортизол для команди, тішуся — святу буть. Але спочатку, звісно, добряче потривожимось😅
П.С. — а контент буде, є що розказати!
І хоч підготовка до фестів — це завжди кортизол для команди, тішуся — святу буть. Але спочатку, звісно, добряче потривожимось😅
П.С. — а контент буде, є що розказати!
Медиа контентке кире албай жатабыз
29.12.202421:56
Найкращі книжки року я зазвичай ділю на фікшн і нонфікшн, але цьогоріч список вийшов настільки різноманітним, що не придумала як його розкласти. Тому буде такими абзацами:
▪️"Свідчення" Вікторія Амеліна
▪️"Вірші з бійниці" Максим Кривцов
▪️"Полон" Валерія Суботіна
▪️"Лімб" Кирило Половінко
▪️"Там, де заходить сонце" Олена Пшенична
▪️"Сьогодні ми намалюємо смерть" Войцех Тохман
▪️"Потяг прибуває за розкладом" Марічка Паплаускайте
▪️"Спостереження за болем інших" Сьюзен Зонтаґ
▪️"Дівчина з ведмедиком" В. Домонтович
▪️"Зустрінемось у серпні" Ґабріель Ґарсія Маркес
▪️"Освічена" Тара Вестовер
▪️"Я рада, що моя мама померла" Дженнет Маккерді
▪️"Шлях ріки" Шеллі Рід
▪️"Страшне добро" Джо Браунінг Ро
▪️"Припини свої вигадки" Філліп Бессон
▪️"Книголюби" Емілі Генрі
▪️"Остання бібліотека" Фрея Семпсон
А які книжки були для вас найкращими у 2024?📚
▪️"Свідчення" Вікторія Амеліна
▪️"Вірші з бійниці" Максим Кривцов
▪️"Полон" Валерія Суботіна
▪️"Лімб" Кирило Половінко
▪️"Там, де заходить сонце" Олена Пшенична
▪️"Сьогодні ми намалюємо смерть" Войцех Тохман
▪️"Потяг прибуває за розкладом" Марічка Паплаускайте
▪️"Спостереження за болем інших" Сьюзен Зонтаґ
▪️"Дівчина з ведмедиком" В. Домонтович
▪️"Зустрінемось у серпні" Ґабріель Ґарсія Маркес
▪️"Освічена" Тара Вестовер
▪️"Я рада, що моя мама померла" Дженнет Маккерді
▪️"Шлях ріки" Шеллі Рід
▪️"Страшне добро" Джо Браунінг Ро
▪️"Припини свої вигадки" Філліп Бессон
▪️"Книголюби" Емілі Генрі
▪️"Остання бібліотека" Фрея Семпсон
А які книжки були для вас найкращими у 2024?📚
26.12.202421:24
Дуже цікавий анонс у КСД — "Чорнобильска рулетка" Сергія Плохія:
Люблю (якщо це слово доречне таким темам) книжки Плохія, тож дуже чекатиму📚
У книзі Сергій Плохій об’єднує історії російсько-української війни та Чорнобильської ядерної катастрофи, щоб бити тривогу про небезпеку ядерних об’єктів під час війни. Важливі факти й перебіг подій з нашого з вами сьогодення.
Люблю (якщо це слово доречне таким темам) книжки Плохія, тож дуже чекатиму📚
24.02.202520:45
Я часом думаю про тих, хто запускає дрони чи ракети, цілком усвідомлюючи, що там, куди він їх запускає, якраз лягають спати діти. Чи вже сплять. Він запускає смерть, відпрацьовує цю свою "робочу зміну", а потім йде додому. Мабуть, там теж діти. Він вечеряє чи снідає, щось там питає у цих дітей, дружину цілує може (чи підбухує). Словом, якесь життя живе. А потім (ця істота) знову йде на свою "роботу", усвідомлюючи, що йде вбивати.
Але от, під сигнал тривоги і звуки вибухів, я слухаю що його соотєчєствєннікі і колєгі, знаходячись в українському полоні, говорять про путіна. Ні, там немає усвідомлення. Ці, що в полоні, можливо колись повернуться додому, щось там питатимуть у дітей, може дружин цілуватимуть, якось поживуть — і підуть назад вбивати. Ті, що запускають, продовжуватимуть.
*Сашко перед сном спитав, що це я буду дивитись.
— Це відео про зло, Саш.
— Тобто про росіян?*
Велика робота Емми, лишаю вам тут
Але от, під сигнал тривоги і звуки вибухів, я слухаю що його соотєчєствєннікі і колєгі, знаходячись в українському полоні, говорять про путіна. Ні, там немає усвідомлення. Ці, що в полоні, можливо колись повернуться додому, щось там питатимуть у дітей, може дружин цілуватимуть, якось поживуть — і підуть назад вбивати. Ті, що запускають, продовжуватимуть.
*Сашко перед сном спитав, що це я буду дивитись.
— Це відео про зло, Саш.
— Тобто про росіян?*
Велика робота Емми, лишаю вам тут
22.01.202518:27
І плани одразу. Зверніть увагу, ці збірки в застосунку безкоштовні, а читання авторські❤️🩹
21.01.202506:55
І ще ось цю покажу:
"В одну річку двічі" — новий есей фінської письменниці Софі Оксанен, у якому вона досліджує мізогінію як державну політику Росії. Це історія про війну і жінок, про те, як Росія змушує жінок мовчати, використовуючи зґвалтування як зброю. Про байдужість і мовчання, які продовжують традицію безкарності Росії. Про те, чому важливо говорити про воєнні злочини.
У своїх загарбницьких війнах Росія завжди використовувала одні й ті самі методи: депортація, русифікація, пропаганда, терор цивільного населення, знищення культури. Росія ніколи не просила вибачення і не була покарана за свої злочини. Геракліт помилявся: в одну річку можна ввійти двічі. І лише засудження зла спроможне його зупинити.
Книжка вже в наявності, замовити можна на сайті Комори📚
"В одну річку двічі" — новий есей фінської письменниці Софі Оксанен, у якому вона досліджує мізогінію як державну політику Росії. Це історія про війну і жінок, про те, як Росія змушує жінок мовчати, використовуючи зґвалтування як зброю. Про байдужість і мовчання, які продовжують традицію безкарності Росії. Про те, чому важливо говорити про воєнні злочини.
У своїх загарбницьких війнах Росія завжди використовувала одні й ті самі методи: депортація, русифікація, пропаганда, терор цивільного населення, знищення культури. Росія ніколи не просила вибачення і не була покарана за свої злочини. Геракліт помилявся: в одну річку можна ввійти двічі. І лише засудження зла спроможне його зупинити.
Книжка вже в наявності, замовити можна на сайті Комори📚
05.01.202521:43
Кайра бөлүшүлгөн:
Лабораторія
Медиа контентке кире албай жатабыз
26.12.202414:09
Наприкінці року всі ми трішки Джеффрі Фейбер😄
Замовляйте книжку «Faber & Faber» з кешбеком до 15% на нашому сайті🙌
Замовляйте книжку «Faber & Faber» з кешбеком до 15% на нашому сайті🙌
Көрсөтүлдү 1 - 24 ичинде 435
Көбүрөөк функцияларды ачуу үчүн кириңиз.