Три роки - багато чи мало?
Це вічність в масштабах війни.
Скількох за цей час з нас не стало?
Потоком новини сумні.
Не виміряти роками
Трагедій людських життів!
Так нація наша віками
Страждає від підлих катів.
Вони нас вбивають вдома,
На фронті, в полоні, кругом…
Яка б не стискала нас втома,
Ми не віддамо свого.
Бо ворог, якщо програти,
«Так можна» подумає!
Тоді, європейський брате,
Життя бережи своє.
Чи буде добро з кулаками?
Чи стане на захист світ?
Чи нашими лИше руками
Розтоплювати цей лід?
Нас всіх поодинці, друже,
Зламають один за одним,
Лиш в єдності будемо дужі!
Чи вистачить світу причин,
Аби відстояти волю?
І дати відсіч катам,
Щоб більше точно ніколи
Не несли загрозу нам!
Не знаю, кажу вам, не знаю!
Цей світ небезпечно пливе.
Якщо я це вам промовляю,
Моя Україна живе!
І вірю, що буде жити
Зусиллями наших людей!
Якщо ми ось так по світу
Своїх неодмінно знайдем!
Гуртуймося, браття, сестри,
Як тяжко б нам всім не було!
Моя Україна воскресне!
ДОБРО переможе зло!
©️Світлана Фоменко
Лютий 2024 року
