Якщо я внезапно зникну десь тиждень чи більше то скоріше завсе із за проблем з менталкою .
Останнім часом усе погіршується, що я вже почала боятися за майбутнє, тому що дивлячись на новини я просто ахіріваю і боюся найгіршого сценарія. Й ще мій папаша також піднасрав, так як моя мама місяць тому повідомила ,що він приєднався в армію ,а ця мразь все майже мого життя живе досі у болоті ,і мені тупо соромно блять розуміти ,що ця мразь мій біо.батько і те що я ношу його прізвище. Я ридала вже 2 днів і я хз чи зможу взагалі щось робити із своїх штук ,тому що сил нема просто на це все ,авжеж я записалася за допомогою психолога з універа ,але отримаю тільки через 3 чи 4 тижня відповідь, хоча вже відчуття ніби це буде тривати вічно .
Все що я зараз хочу так це блять буди у своєму домі в Маріуполі, а не це вся хрінь ,навколо просто йде піздец нахуй я заїбалася .