Медицина
Доктор Тарас Жиравецький
Медицина
24.04.202411:47
До гіркої кави
додавайте шоколад,
а до гіркої хвилини -
щасливу думку
додавайте шоколад,
а до гіркої хвилини -
щасливу думку
24.04.202404:30
Я обіцяв, що напишу пост
про звʼязок надлишку ваги,
кортизолу,
холестерину,
печінкових проб,
сечової кислоти,
igE загального та токсокар.
Спробую максимально просто пояснити взаємозвʼязок.
Давайте уявимо, що в наш організм проник підступний паразит і потрапив у різні тканини.
Токсокара собача чи котяча у вигляді личинок розміром менше 1 міліметра потрапляє в будь який наш орган.
Часто цих личинок є дуже багато.
Це нагадує атаку дерева термітами.
Личинки потрапивши в різні органи залишаються там роками.
Організм бачить чужинців і починає їх атакувати виробляючи захисний протеїн igE. Насправді ці мікропаразити можуть запускати в нашому організмі алергічні реакції, тому igE загальний може виростати в десятки, а часом і сотні разів.
На жаль знищити без ліків ці паразити в нашому організмі практично не можливо, тому наш організм обирає другий шлях стримування свого ж руйнування, зменшення запалення та алергії.
Для цього йому потрібно почати продукувати більше гормону, який виробляють наші наднирники - кортизолу.
Кортизол синтезується з спирту, який всі чомусь приймають за жир - з холестерину.
Холестерин в свою чергу синтезується в печінці 24 години на добу і практично не залежить від дієт та харчування.
Чим більше в наш організм потрапляє токсокар, тим більша є потреба в кортизолі і звичайно холестерині.
Холестерин ще потрібен для відновлення нашого організму, бо входить в структуру мембран наших клітин.
Тому ми і спостерігаємо часто у пацієнтів з токсокарозом збільшення показників загального холестерину та igE загального.
Щоб холестерину було достатньо 24/7 має бути його депо (склад) в нашому організмі!
Виявляється цей склад - це жирова тканина.
Надмір кортизолу також спричиняє підняття глюкози в крові,
підняття кислотності в шлунку (часто і гастрит),
спрагу,
підвищену пітливість,
підвищення апетиту,
зниження імунітету.
Позитив від кортизолу - це зменшення запалення та алергії, що стабілізує роботу нашого організму.
Як бачите організм сам може себе лікувати, але у випадку з токсокарозом шансів його позбутись немає, бо кортизол не може знищити личинки, а igE на жаль також не зменшується.
Постійне запалення через наявність личинок в нашому організмі призводить до його руйнування 24/7, що призводить до збільшення руйнування клітин та їх ядер з яких в кров у надлишку поступають РНК та ДНК, які розпадаються на пуринові основи, які мають зникнути з нашого організму за допомогою нирок.
Часто нирки не справляються і ми отримуємо надлишок пуринів у крові.
Тоді вони кристалізуються в солі сечової кислоти, яка може відкладатись у вигляді кристалів чи камінців у суглобах, звʼязках, нирках.
Надлишок кристалів сечової кислоти призводить до їх перетворення в тофуси, а навколо цих кристалів може прогресувати запалення, яке трансформується в подагру. Щоб зменшити подагричне запалення організм потребує, ще більше кортизолу, який потребує ще більше холестерину і як ви зрозуміли збільшення складу з холестерином - жирової тканини.
Кортизол є контрінсулярним гормоном, тому при високому кортизолі може часто підніматись в рівень глюкози в крові. Надлишок глюкози та інсуліну також розбалансовують роботу нашого організму.
Тому чим більше личинок токсокар потрапило у ваш організм, тим більша ймовірність, що у вас буде постійна потреба в кортизолі та холестерині, а ваш запас холестерину буде різко збільшуватися у вигляді надлишку жирової тканини. На вазі звичайно ваша маса тіла буде стрімко рости, а імунітет через виділення кортизолу в надмірній кількості буде падати.
Які варіанти вам запропонують мої колеги у випадку, що у вас вже є діагностовано токсокароз та у вас вже є зайва вага?
1. Дієта для того, щоб схуднути. Чи це може допомогти організму виздоровіти повністю і повернутись до нормального стану та ваги? На жальні. Все що ви отримаєте - це тимчасове зменшення маси тіла, яке швидко зникне, коли ви не зможете дотримуватися жорсткої дієти чи голодувати.
2. Препарати доя зниження холестерину. Також ми розуміємо, що вони тут не допоможуть, а можуть навпаки посприяти посиленню алергії.
3.
про звʼязок надлишку ваги,
кортизолу,
холестерину,
печінкових проб,
сечової кислоти,
igE загального та токсокар.
Спробую максимально просто пояснити взаємозвʼязок.
Давайте уявимо, що в наш організм проник підступний паразит і потрапив у різні тканини.
Токсокара собача чи котяча у вигляді личинок розміром менше 1 міліметра потрапляє в будь який наш орган.
Часто цих личинок є дуже багато.
Це нагадує атаку дерева термітами.
Личинки потрапивши в різні органи залишаються там роками.
Організм бачить чужинців і починає їх атакувати виробляючи захисний протеїн igE. Насправді ці мікропаразити можуть запускати в нашому організмі алергічні реакції, тому igE загальний може виростати в десятки, а часом і сотні разів.
На жаль знищити без ліків ці паразити в нашому організмі практично не можливо, тому наш організм обирає другий шлях стримування свого ж руйнування, зменшення запалення та алергії.
Для цього йому потрібно почати продукувати більше гормону, який виробляють наші наднирники - кортизолу.
Кортизол синтезується з спирту, який всі чомусь приймають за жир - з холестерину.
Холестерин в свою чергу синтезується в печінці 24 години на добу і практично не залежить від дієт та харчування.
Чим більше в наш організм потрапляє токсокар, тим більша є потреба в кортизолі і звичайно холестерині.
Холестерин ще потрібен для відновлення нашого організму, бо входить в структуру мембран наших клітин.
Тому ми і спостерігаємо часто у пацієнтів з токсокарозом збільшення показників загального холестерину та igE загального.
Щоб холестерину було достатньо 24/7 має бути його депо (склад) в нашому організмі!
Виявляється цей склад - це жирова тканина.
Надмір кортизолу також спричиняє підняття глюкози в крові,
підняття кислотності в шлунку (часто і гастрит),
спрагу,
підвищену пітливість,
підвищення апетиту,
зниження імунітету.
Позитив від кортизолу - це зменшення запалення та алергії, що стабілізує роботу нашого організму.
Як бачите організм сам може себе лікувати, але у випадку з токсокарозом шансів його позбутись немає, бо кортизол не може знищити личинки, а igE на жаль також не зменшується.
Постійне запалення через наявність личинок в нашому організмі призводить до його руйнування 24/7, що призводить до збільшення руйнування клітин та їх ядер з яких в кров у надлишку поступають РНК та ДНК, які розпадаються на пуринові основи, які мають зникнути з нашого організму за допомогою нирок.
Часто нирки не справляються і ми отримуємо надлишок пуринів у крові.
Тоді вони кристалізуються в солі сечової кислоти, яка може відкладатись у вигляді кристалів чи камінців у суглобах, звʼязках, нирках.
Надлишок кристалів сечової кислоти призводить до їх перетворення в тофуси, а навколо цих кристалів може прогресувати запалення, яке трансформується в подагру. Щоб зменшити подагричне запалення організм потребує, ще більше кортизолу, який потребує ще більше холестерину і як ви зрозуміли збільшення складу з холестерином - жирової тканини.
Кортизол є контрінсулярним гормоном, тому при високому кортизолі може часто підніматись в рівень глюкози в крові. Надлишок глюкози та інсуліну також розбалансовують роботу нашого організму.
Тому чим більше личинок токсокар потрапило у ваш організм, тим більша ймовірність, що у вас буде постійна потреба в кортизолі та холестерині, а ваш запас холестерину буде різко збільшуватися у вигляді надлишку жирової тканини. На вазі звичайно ваша маса тіла буде стрімко рости, а імунітет через виділення кортизолу в надмірній кількості буде падати.
Які варіанти вам запропонують мої колеги у випадку, що у вас вже є діагностовано токсокароз та у вас вже є зайва вага?
1. Дієта для того, щоб схуднути. Чи це може допомогти організму виздоровіти повністю і повернутись до нормального стану та ваги? На жальні. Все що ви отримаєте - це тимчасове зменшення маси тіла, яке швидко зникне, коли ви не зможете дотримуватися жорсткої дієти чи голодувати.
2. Препарати доя зниження холестерину. Також ми розуміємо, що вони тут не допоможуть, а можуть навпаки посприяти посиленню алергії.
3.
23.04.202414:38
Правильні поради від мого батька🫶
23.04.202411:46
Ніколи не думав коли вчився в медичному університеті, що буду мати можливість спілкуватись з аудиторією 142 500 дорослих свідомих українців про медицину.
В школі вчитель української мови казав, що навряд чи я зможу писати твори.
Були викладачі в університеті, які казали, що я слабий студент і мабуть не залишусь в медицині.
Після завершення університету ті знайомі хто пішов у бізнес рекомендували кинути медицину, бо фінансово це не вигідна справа і є інші шляхи отримати більший прибуток в інших галузях.
Чому я залишився в медицині?
Бо мені подобалось те чим я займаюсь, я бачив реальну користь від своєї роботи та вірив у те що зміни в медицині будуть, єдине не вірив, що я можу впливати на ці зміни.
Тепер я переконався, що все залежить від тієї енергії, яку ти прикладаєш для того щоб змінити систему.
Я не зміг змінити мислення колег на скільки я хотів, але зміг змінити мислення пацієнтів.
Впевнений, що це тільки початок.
Радий за те, що ті хто читає мої дописи, таки отримують реальну користь від написаного і в реальному житті це допомагає зберегти або відновити здоровʼя!
Усім своїм читачам зичу здоров’я та довголіття!
Будьте здорові ❤️
В школі вчитель української мови казав, що навряд чи я зможу писати твори.
Були викладачі в університеті, які казали, що я слабий студент і мабуть не залишусь в медицині.
Після завершення університету ті знайомі хто пішов у бізнес рекомендували кинути медицину, бо фінансово це не вигідна справа і є інші шляхи отримати більший прибуток в інших галузях.
Чому я залишився в медицині?
Бо мені подобалось те чим я займаюсь, я бачив реальну користь від своєї роботи та вірив у те що зміни в медицині будуть, єдине не вірив, що я можу впливати на ці зміни.
Тепер я переконався, що все залежить від тієї енергії, яку ти прикладаєш для того щоб змінити систему.
Я не зміг змінити мислення колег на скільки я хотів, але зміг змінити мислення пацієнтів.
Впевнений, що це тільки початок.
Радий за те, що ті хто читає мої дописи, таки отримують реальну користь від написаного і в реальному житті це допомагає зберегти або відновити здоровʼя!
Усім своїм читачам зичу здоров’я та довголіття!
Будьте здорові ❤️
23.04.202404:57
13.12.202307:29
І ще раз коротко про збиття температури під час вірусних інфекцій.
Ліки, які знижують температуру мають ще й протизапальний ефект - вони зменшують запалення.
Ознаки запалення в організмі можуть включати:
1. Почервоніння: Запалений орган або тканина може стати червоною через розширення кровоносних судин і збільшення кровотоку у цій області.
2. Біль: Запалення може супроводжуватися болем, який може бути локалізованим або поширеним.
3. Набряк: Запалений орган або тканина може набрякнути через збільшення проникнення рідини.
4. Підняття температури: Запалений орган або тканина може бути теплою на дотик через збільшену кровопостачання та енергетичні процеси, що супроводжують запалення.
5. Функціональні порушення: Запалення може впливати на функцію органу або системи, що призводить до зміни їхньої нормальної роботи.
Тому ми не тільки впливаємо на зниження температури, але й на інші процеси запалення в організмі зменшуючи їх вплив на організм.
Думайте!
24.04.202407:49
24.04.202404:14
23.04.202411:51
Протилямблійні препарати слід застосовувати, якщо є докази маніфестного лямбліозу.
Діагностика лямблій досить складна.
Найпростіший метод - це виявлення антитіл до лямблій в крові.
Також є методи дослідження калу на наявність цист лямблій.
Для лікування
найчастіше використовують фуразолідон, ніфурател, метронідазол, орнідазол, тинідазол, альбендазол.
Лікування призначає лікар.
Сподіваюсь цей пост був для вас корисним!
Ваш доктор просвітник
Тарас Жиравецький
Діагностика лямблій досить складна.
Найпростіший метод - це виявлення антитіл до лямблій в крові.
Також є методи дослідження калу на наявність цист лямблій.
Для лікування
найчастіше використовують фуразолідон, ніфурател, метронідазол, орнідазол, тинідазол, альбендазол.
Лікування призначає лікар.
Сподіваюсь цей пост був для вас корисним!
Ваш доктор просвітник
Тарас Жиравецький
23.04.202409:57
22.04.202417:01
ЦІКАВА ІСТОРІЯ N55:
ПРО МОЛОДУ ЖІНКУ, В ЯКОЇ АНАЛІЗ НА ОНКОМАРКЕР ЯЙНИКІВ НАЛЯКАВ ОНКОЛОГІВ ТА ГІНЕКОЛОГІВ, ХОЧА ПУХЛИНИ НАСПРАВДІ НЕ БУЛО!
Обіцяв колегам гінекологам, що опишу цей цікавий випадок, тим більше, що онкологічні маркери наша лабораторія виконує з 1989 року і ми не сумніваємось у їхній інформативності. Історія почалась у Грузії, де під час ознайомлення з клініками цієї країни, я познайомився з колегою з Казахстану. Поспілкувавшись про медицину, вона зрозуміла, що я займаюсь нестандартними випадками і допомагаю розгадувати досить складні медичні квести. Виявилось, що її коліжанка мала досить складну проблему… Отож, вона попросила мене допомогти розгадати цю загадку.
Молода жінка 36 років, яка мала дорослу доньку звернулась в Астані до приватної клініки для проходження профілактичного обстеження у гінеколога.
При обстеженні гінеколог встановила діагноз: ендометріоз, ендоцервіцит. Менеджмент цих захворювань є стандартним і лікар призначила симптоматичне лікування.
Все було б добре, але в стандарт обстеження клініки входив аналіз крові на онкомаркер раку яйника СА125. Результат при нормі 35 од. виявився 80 од.
Це майже втричі вищий показник!
Лікар гінеколог виконала транс-вагінальне УЗД і не знайшла жодних змін у яйниках.
Гінеколог попросила пацієнтку прийти через 2 тижні і перездати аналіз.
Через 2 тижні аналіз виявився 90 од! Ще раз було виконано повторне УЗД і жодних знахідок у яйниках.
Звичайно, що лікар вирішила повторити аналіз у іншій лабораторії, але результат прийшов аналогічний останньому.
Пацієнтка почитавши про діагноз в інтернеті схвилювалась не на жарт.
Через два тижні вона вирішила полетіти в Південну Корею на додаткове обстеження, зараз це дуже популярно в Казахстані.
В Кореї їй виконали комплексне гінекологічне обстеження і комп‘ютерну томографію легень та черевної порожнини для виключення пухлини легень, яка теж може піднімати СА125. Медики оцінили результат обстеження і повідомили пацієнтку, що жодних новоутворень вони не бачать, а онкомаркер виріс до 120 од.
Лікарі порадили спостерігати за динамікою онкомаркера та проводити контрольне УЗД.
Але страх через ймовірний рак не давав їй спокою...
На цьому етапі я спробував втрутитись і допомогти колегам розібратись у проблемі.
Повернувшись додому через 2 тижні пацієнтка здала значно більше тестів включаючи тести на автоімунні захворювання, загально-клінічні аналізи та інші онкомаркери.
Усі аналізи були в межах норми, окрім гінекологічних мазків, які вказували на запальний процес та онкомаркера СА125, який встиг піднятись до 160 од. Враховуючи анамнез ендометріозу та запалення, я порадив лікарю гінекологу використати антибактерійну терапію та симптоматичну протизапальну. Враховуючи те, що ендометріоз є автоімунним захворюванням і ми часто спостерігаємо його у пацієнтів при єрсиніозі у нашій клініці, я порадив гінекологу використати комбінацію антибактерійних препаратів, а також використати препарати, які зменшують автоімунну реакцію організму.
Окрім того, порадив вести статеве життя з чоловіком з презервативом для запобігання повторного запалення до моменту проведення комплексного обстеження статевого партнера в уролога.
Пацієнтка почала виконувати рекомендації і приймати лікування, і лікування таки спрацювало!
Уже через два тижні онкомаркер опустився до 80 од, а запалення зникло. Окрім того у пацієнтки покращився загальний стан та минули проблеми з кишківником, які теж її турбували.
Ще через два тижні показник СА 125 опустився до 32 од (норма 35 од).
Після такого результату настрій пацієнтки та гінекологів (на цей момент її вже спостерігали троє лікарів) значно покращився і всі з легкістю видихнули... Судячи з практики, такого різкого підняття онкомаркеру при ендометріозі не буває, але ймовірно саме комбінація автоімунного процесу (ендометріозу) та сильного запалення в репродуктивній системі створила такий прецедент і заплутала лікарів.
Дуже радий, що дистанційна консультація стала в пригоді колегам з Казахстану і ми отримали дуже хороший результат лікування.
Р.S.
ПРО МОЛОДУ ЖІНКУ, В ЯКОЇ АНАЛІЗ НА ОНКОМАРКЕР ЯЙНИКІВ НАЛЯКАВ ОНКОЛОГІВ ТА ГІНЕКОЛОГІВ, ХОЧА ПУХЛИНИ НАСПРАВДІ НЕ БУЛО!
Обіцяв колегам гінекологам, що опишу цей цікавий випадок, тим більше, що онкологічні маркери наша лабораторія виконує з 1989 року і ми не сумніваємось у їхній інформативності. Історія почалась у Грузії, де під час ознайомлення з клініками цієї країни, я познайомився з колегою з Казахстану. Поспілкувавшись про медицину, вона зрозуміла, що я займаюсь нестандартними випадками і допомагаю розгадувати досить складні медичні квести. Виявилось, що її коліжанка мала досить складну проблему… Отож, вона попросила мене допомогти розгадати цю загадку.
Молода жінка 36 років, яка мала дорослу доньку звернулась в Астані до приватної клініки для проходження профілактичного обстеження у гінеколога.
При обстеженні гінеколог встановила діагноз: ендометріоз, ендоцервіцит. Менеджмент цих захворювань є стандартним і лікар призначила симптоматичне лікування.
Все було б добре, але в стандарт обстеження клініки входив аналіз крові на онкомаркер раку яйника СА125. Результат при нормі 35 од. виявився 80 од.
Це майже втричі вищий показник!
Лікар гінеколог виконала транс-вагінальне УЗД і не знайшла жодних змін у яйниках.
Гінеколог попросила пацієнтку прийти через 2 тижні і перездати аналіз.
Через 2 тижні аналіз виявився 90 од! Ще раз було виконано повторне УЗД і жодних знахідок у яйниках.
Звичайно, що лікар вирішила повторити аналіз у іншій лабораторії, але результат прийшов аналогічний останньому.
Пацієнтка почитавши про діагноз в інтернеті схвилювалась не на жарт.
Через два тижні вона вирішила полетіти в Південну Корею на додаткове обстеження, зараз це дуже популярно в Казахстані.
В Кореї їй виконали комплексне гінекологічне обстеження і комп‘ютерну томографію легень та черевної порожнини для виключення пухлини легень, яка теж може піднімати СА125. Медики оцінили результат обстеження і повідомили пацієнтку, що жодних новоутворень вони не бачать, а онкомаркер виріс до 120 од.
Лікарі порадили спостерігати за динамікою онкомаркера та проводити контрольне УЗД.
Але страх через ймовірний рак не давав їй спокою...
На цьому етапі я спробував втрутитись і допомогти колегам розібратись у проблемі.
Повернувшись додому через 2 тижні пацієнтка здала значно більше тестів включаючи тести на автоімунні захворювання, загально-клінічні аналізи та інші онкомаркери.
Усі аналізи були в межах норми, окрім гінекологічних мазків, які вказували на запальний процес та онкомаркера СА125, який встиг піднятись до 160 од. Враховуючи анамнез ендометріозу та запалення, я порадив лікарю гінекологу використати антибактерійну терапію та симптоматичну протизапальну. Враховуючи те, що ендометріоз є автоімунним захворюванням і ми часто спостерігаємо його у пацієнтів при єрсиніозі у нашій клініці, я порадив гінекологу використати комбінацію антибактерійних препаратів, а також використати препарати, які зменшують автоімунну реакцію організму.
Окрім того, порадив вести статеве життя з чоловіком з презервативом для запобігання повторного запалення до моменту проведення комплексного обстеження статевого партнера в уролога.
Пацієнтка почала виконувати рекомендації і приймати лікування, і лікування таки спрацювало!
Уже через два тижні онкомаркер опустився до 80 од, а запалення зникло. Окрім того у пацієнтки покращився загальний стан та минули проблеми з кишківником, які теж її турбували.
Ще через два тижні показник СА 125 опустився до 32 од (норма 35 од).
Після такого результату настрій пацієнтки та гінекологів (на цей момент її вже спостерігали троє лікарів) значно покращився і всі з легкістю видихнули... Судячи з практики, такого різкого підняття онкомаркеру при ендометріозі не буває, але ймовірно саме комбінація автоімунного процесу (ендометріозу) та сильного запалення в репродуктивній системі створила такий прецедент і заплутала лікарів.
Дуже радий, що дистанційна консультація стала в пригоді колегам з Казахстану і ми отримали дуже хороший результат лікування.
Р.S.
13.12.202307:00
Душевні переживання
втомлюють вас
набагато більше, ніж фізична праця.
Це правда, душевні переживання можуть викликати значно більше втоми, ніж фізична праця.
Емоційні стреси, нервове напруження і психологічні турботи можуть виснажити людину і впливати на її фізичний стан.
Важливо знайти способи відпочити і релаксувати, щоб зберегти психічне та фізичне здоров'я.
24.04.202405:57
Єдиний спосіб залишатися здоровим - їсти те, що не хочеш,
пити те, що не подобається,
і робити те, що не подобається.
Марк Твен
пити те, що не подобається,
і робити те, що не подобається.
Марк Твен
23.04.202418:42
Часто мене запитують про дієту при подагрі!
Уважно перечитайте, поширте та скопіюйте для себе цей пост.
Подагра - це захворювання,
яке виникає внаслідок накопичення кристалів сечової кислоти в суглобах.
Якщо ви стикаєтеся з цією проблемою, то знаєте, як болісно і незручно це може бути.
Але є деякі кроки, які можна зробити, щоб полегшити симптоми подагри.
Одним з найважливіших кроків є дієта. Їжа може впливати на рівень сечової кислоти в організмі, тому важливо обирати правильні продукти. Ось кілька рекомендацій:
- Обмежте споживання м'яса, особливо червоного м'яса, органів тварин та морепродуктів. Вони містять велику кількість пуринів, які перетворюються на сечову кислоту в організмі.
- Збільшуйте споживання овочів та фруктів, особливо тих, які містять велику кількість вітаміну С, таких як апельсини, лимони, грейпфрути, ківі та ягоди. Вітамін С допомагає знижувати рівень сечової кислоти в організмі.
- Пийте достатню кількість води, щоб допомогти зменшити концентрацію сечової кислоти в крові.
- Обмежте споживання алкоголю, особливо пива, оскільки воно містить багато пуринів.
- Оберіть здорові джерела білка, такі як бобові, яйця, молочні продукти та горіхи.
Запам'ятайте, що дієта - це лише один з кроків у лікуванні подагри.
Якщо у вас є симптоми, зверніться до лікаря, який може призначити ліки та інші методи лікування.
Але правильне харчування може допомогти зменшити симптоми та покращити ваше самопочуття.
Уважно перечитайте, поширте та скопіюйте для себе цей пост.
Подагра - це захворювання,
яке виникає внаслідок накопичення кристалів сечової кислоти в суглобах.
Якщо ви стикаєтеся з цією проблемою, то знаєте, як болісно і незручно це може бути.
Але є деякі кроки, які можна зробити, щоб полегшити симптоми подагри.
Одним з найважливіших кроків є дієта. Їжа може впливати на рівень сечової кислоти в організмі, тому важливо обирати правильні продукти. Ось кілька рекомендацій:
- Обмежте споживання м'яса, особливо червоного м'яса, органів тварин та морепродуктів. Вони містять велику кількість пуринів, які перетворюються на сечову кислоту в організмі.
- Збільшуйте споживання овочів та фруктів, особливо тих, які містять велику кількість вітаміну С, таких як апельсини, лимони, грейпфрути, ківі та ягоди. Вітамін С допомагає знижувати рівень сечової кислоти в організмі.
- Пийте достатню кількість води, щоб допомогти зменшити концентрацію сечової кислоти в крові.
- Обмежте споживання алкоголю, особливо пива, оскільки воно містить багато пуринів.
- Оберіть здорові джерела білка, такі як бобові, яйця, молочні продукти та горіхи.
Запам'ятайте, що дієта - це лише один з кроків у лікуванні подагри.
Якщо у вас є симптоми, зверніться до лікаря, який може призначити ліки та інші методи лікування.
Але правильне харчування може допомогти зменшити симптоми та покращити ваше самопочуття.
23.04.202411:51
Більшість дослідників заперечує можливість існування лямблій у жовчних протоках і міхурі через бактерицидні властивості жовчі, проте у низьких концентраціях жовч стимулює їхній розвиток і розмноження.
Є свідчення того, що зменшення потрапляння жовчі до тонкого кишечнику, зміни її хімізму сприяють маніфестації лямбліозу. У подальшому формується дуоденіт, ентерит або гастродуоденіт.
Виділяють такі фактори патогенної дії лямблій на організм людини:
механічне і токсичне подразнення стінки кишки, вплив на місцеві нервові закінчення, що призводить до виникнення вегетативно-вісцерального рефлексу з боку травного каналу;
порушення синтезу деяких ферментів та, як наслідок, розвиток функціонального дисбалансу і лактозної недостатності;
сенсибілізація організму людини продуктами обміну і токсичними речовинами, які утворюються при загибелі лямблій;
індукція механізмів формування алергії, зокрема до харчових продуктів;
порушення процесів пристінкового травлення, формування синдрому мальабсорбції, дефіцит мікронутрієнтів, полівітамінна недостатність, особливо жиророзчинних вітамінів (змінюється обмін фолієвої кислоти, рибофлавіну, тіаміну, ціанокобаламіну, знижується концентрація в сироватці крові аскорбінової кислоти, вітаміну А та вітаміну Д, заліза);
порушення функції печінки як детоксикаційного органа при тривалому лямбліозі, зміни хімічних параметрів хімусу і порушення мікробіоценозу різних відділів кишечнику з формуванням дисбіозу;
Хоча самі лямблії не уражають слизову оболонку кишки, їхня здатність присмоктуватися до неї дає можливість розвитку мікробної автоінвазії, що спричинює різні запалення (холангіт, холецистит, дуоденіт, ентерит).
Тривале перебування лямблій в організмі людини зумовлює виникнення хронічної ендогенної інтоксикації.
Зниження перетравлення і поглинання розчинених харчових речовин може спричинювати метеоризм, осмотичну діарею.
У процесі хвороби розвивається імунний дисбаланс — дефіцит IgA, IgM, гіпогамаглобулінемія, гіперпродукція IgE.
У разі масивної інвазії переважають симптоми порушення роботи верхнього відділу травного каналу.
Хворі скаржаться на нудоту, зниження апетиту або несприйняття деяких харчових продуктів, печію, незначний тупий або, рідше, переймоподібний біль у животі — в епігастральній, пілородуоденальній зонах, навколо пупка, в правому і лівому підребер'ях; можливе блювання, відрижка.
Біль частіше не пов'язаний з прийомом їжі.
Періодично спостерігаються метеоризм, здуття і бурчання в животі, напіврідкі випорожнення (смердючі, пінисті, жироподібні).
Тривала інвазія може спричинити розвиток хронічного дуоденіту, ентериту або гастроентериту (запалення шлунку та кишечника).
У такий ситуації періодично посилюється больовий синдром, пов'язаний з прийомом їжі (пізній і нічний біль), більш виражені диспепсичні явища, дисфункція кишок (закреп або пронос).
Діти часто скаржаться на слабкість, головний біль, поганий сон.
При огляді привертають увагу зниження маси тіла, блідість шкіри, ознаки вегето-судинних розладів (підвищена пітливість, незрозуміле відчуття ознобу, тремор рук тощо).
Часто визначається пігментація навколо пупка і по ходу білої лінії живота. При пальпації відмічається болючість в надчеревній (епігастральній) ділянці.
Дискінезія жовчних проток і міхура спочатку, зміни в шлунку виникають рідко і мають вторинний характер, може пригнічуватись зовнішня секреторна функція підшлункової залози.
Характерний розвиток астено-невротичного синдрому («лямблія — паразит туги і печалі», за влучним виразом Лямбля) у вигляді дратівливості, підвищеної нервової збудливості, плаксивості, втомлюваності, порушення сну, головного болю, запаморочення, серцебиття, болю в ділянці серця, задишки. У частини хворих виявляється субфебрилітет.
Ось вам в психосоматика!
Алергічний синдром, зокрема на харчові антигени (цитрусові, молоко, рибу, яйця — часто у дітей), проявляється дерматитом, кропив'янкою, бронхіальною астмою, астматичним бронхітом.
При поєднанні з іншими захворюваннями лямбліоз сприяє їхньому затяжному і тяжчому перебігу (синдром «взаємного обтяження»).
Є свідчення того, що зменшення потрапляння жовчі до тонкого кишечнику, зміни її хімізму сприяють маніфестації лямбліозу. У подальшому формується дуоденіт, ентерит або гастродуоденіт.
Виділяють такі фактори патогенної дії лямблій на організм людини:
механічне і токсичне подразнення стінки кишки, вплив на місцеві нервові закінчення, що призводить до виникнення вегетативно-вісцерального рефлексу з боку травного каналу;
порушення синтезу деяких ферментів та, як наслідок, розвиток функціонального дисбалансу і лактозної недостатності;
сенсибілізація організму людини продуктами обміну і токсичними речовинами, які утворюються при загибелі лямблій;
індукція механізмів формування алергії, зокрема до харчових продуктів;
порушення процесів пристінкового травлення, формування синдрому мальабсорбції, дефіцит мікронутрієнтів, полівітамінна недостатність, особливо жиророзчинних вітамінів (змінюється обмін фолієвої кислоти, рибофлавіну, тіаміну, ціанокобаламіну, знижується концентрація в сироватці крові аскорбінової кислоти, вітаміну А та вітаміну Д, заліза);
порушення функції печінки як детоксикаційного органа при тривалому лямбліозі, зміни хімічних параметрів хімусу і порушення мікробіоценозу різних відділів кишечнику з формуванням дисбіозу;
Хоча самі лямблії не уражають слизову оболонку кишки, їхня здатність присмоктуватися до неї дає можливість розвитку мікробної автоінвазії, що спричинює різні запалення (холангіт, холецистит, дуоденіт, ентерит).
Тривале перебування лямблій в організмі людини зумовлює виникнення хронічної ендогенної інтоксикації.
Зниження перетравлення і поглинання розчинених харчових речовин може спричинювати метеоризм, осмотичну діарею.
У процесі хвороби розвивається імунний дисбаланс — дефіцит IgA, IgM, гіпогамаглобулінемія, гіперпродукція IgE.
У разі масивної інвазії переважають симптоми порушення роботи верхнього відділу травного каналу.
Хворі скаржаться на нудоту, зниження апетиту або несприйняття деяких харчових продуктів, печію, незначний тупий або, рідше, переймоподібний біль у животі — в епігастральній, пілородуоденальній зонах, навколо пупка, в правому і лівому підребер'ях; можливе блювання, відрижка.
Біль частіше не пов'язаний з прийомом їжі.
Періодично спостерігаються метеоризм, здуття і бурчання в животі, напіврідкі випорожнення (смердючі, пінисті, жироподібні).
Тривала інвазія може спричинити розвиток хронічного дуоденіту, ентериту або гастроентериту (запалення шлунку та кишечника).
У такий ситуації періодично посилюється больовий синдром, пов'язаний з прийомом їжі (пізній і нічний біль), більш виражені диспепсичні явища, дисфункція кишок (закреп або пронос).
Діти часто скаржаться на слабкість, головний біль, поганий сон.
При огляді привертають увагу зниження маси тіла, блідість шкіри, ознаки вегето-судинних розладів (підвищена пітливість, незрозуміле відчуття ознобу, тремор рук тощо).
Часто визначається пігментація навколо пупка і по ходу білої лінії живота. При пальпації відмічається болючість в надчеревній (епігастральній) ділянці.
Дискінезія жовчних проток і міхура спочатку, зміни в шлунку виникають рідко і мають вторинний характер, може пригнічуватись зовнішня секреторна функція підшлункової залози.
Характерний розвиток астено-невротичного синдрому («лямблія — паразит туги і печалі», за влучним виразом Лямбля) у вигляді дратівливості, підвищеної нервової збудливості, плаксивості, втомлюваності, порушення сну, головного болю, запаморочення, серцебиття, болю в ділянці серця, задишки. У частини хворих виявляється субфебрилітет.
Ось вам в психосоматика!
Алергічний синдром, зокрема на харчові антигени (цитрусові, молоко, рибу, яйця — часто у дітей), проявляється дерматитом, кропив'янкою, бронхіальною астмою, астматичним бронхітом.
При поєднанні з іншими захворюваннями лямбліоз сприяє їхньому затяжному і тяжчому перебігу (синдром «взаємного обтяження»).
23.04.202408:59
Усіх психологів з днем психолога!
Тримайтесь, бо у вас альтернатив немає😊🫶
Тримайтесь, бо у вас альтернатив немає😊🫶
22.04.202407:39
Чи є в мене маркетолог?
13.12.202306:17
Міф
Не збивати температуру під час вірусного захворювання до 38,5!
Якщо збити температуру організм легше переносить захворювання і зменшується ризик ускладнень.
Ще жодного разу не бачив хронічного грипу чи ковіду у тих хто збивав температуру, а ті хто не збивав частіше потрапляли в стаціонар з ускладненнями.
Але це моя скромна практика 20 років.
Якщо у вас свій поглчд на це ви можете не збивати і залишатись в камʼяному віці, але люди в ньому жили значно коротше життя.
24.04.202405:45
Карма, виродки. Палає великий руснявий НПЗ у Соленській області після атаки БПЛА.
Сталося загоряння на паливно-енергетичних об'єктах у 2 р-нах регіону. Також пишуть про атаку на підприємства у Липецькій та Воронезькій областях.
Всі відео – до кінця, реакція руснявих свідків пожежі 🔥😂
Сталося загоряння на паливно-енергетичних об'єктах у 2 р-нах регіону. Також пишуть про атаку на підприємства у Липецькій та Воронезькій областях.
Всі відео – до кінця, реакція руснявих свідків пожежі 🔥😂
23.04.202416:54
23.04.202411:51
Лямбліо́з (жіардіаз, лат. lambliosis, giardiasis) — інфекційна хвороба з переважним функціональним порушенням дванадцятипалої кишки та інших відділів тонкої кишки, яка виникає через паразитування джгутикових найпростіших — лямблій.
Уперше збудника захворювання в 1681 році виявив Антоні ван Левенгук у фекаліях.
Згодом у 1859 році його детально вивчив Вілем Душан Лямбль.
Він спостерігав цих паразитів у випорожненнях дітей з проносом,
надав детальний опис трофозоїта, відобразивши його у власноруч зроблених малюнках.
У 1888 році паразит отримав назву Giardia lamblia на честь Лямбля і французького біолога Альфреда Матьє Жіара, який вперше описав найпростішого з роду Giardia, до якого надалі віднесли лямблій.
Актуальність!
На 2018 рік лямблії вважаються найпоширенішим кишковим патогенним найпростішим та найпоширенішим збудником, що передається через воду. Лямбліоз обумовлює високу частку діареї мандрівників, до 7 % випадків гострої діареї у розвинених країнах та близько 30 % — у тих державах, що розвиваються.
Збудник Giardia intestinalis (син. — Giardia lamblia, Lamblia intestinalis, Lamblia duodenalis, Giardia duodenalis), належить до роду Giardia, родини Hexamitidae найпростіших.
Має рухому вегетативну (трофозоїт) і нерухому цистну стадії розвитку.
Вегетативна форма виглядає як груша з витягнутим заднім кінцем, із двома симетрично розташованими ядрами.
Передня частина трофозоїта має присмоктувальний диск, за допомогою якого він нестійко прикріплюється до клітин епітелію кишкових ворсинок у тонкому кишечнику.
Здійснює поступальний або обертальний рух завдяки 4 парам джгутиків. Ротового отвору трофозоїт не має, харчується всією поверхнею тіла осмотичним шляхом, так само й виділяє продукти метаболізму.
Розмноження відбувається поздовжнім поділом, трофозоїти подвоюються кожні 9-12 годин.
Вегетативна форма живе до 30-40 діб, нестійка в довкіллі (гине за 5-10 хвилин), швидко руйнується під впливом кип'ятіння, звичайних дезінфекційних засобів, соляної кислоти.
Проникаючи з тонкої кишки в товсту (де умови для них несприятливі), трофозоїти втрачають свою рухливість і перетворюються на цисти.
Циста — нерухома овальна форма лямблій, в якій вони існують за несприятливих умов.
Має двоконтурну прозору оболонку, один або два набори по 2 ядра; як і вегетативна форма, здатна до ділення.
Легко проникають крізь шлунковий бар'єр, де протягом 10-15 хвилин з однієї цисти утворюються 2 трофозоїти, які у подальшому здатні до самостійного розмноження.
Цисти зберігаються у випорожненнях до 3 тижнів, каналізаційних стоках до 10 тижнів, ґрунті — 6 міс. і довше, але швидко гинуть при висиханні.
Кислото- і жовчостійкі, хлоровмісні дезінфекційні засоби на цисти лямблій практично не діють.
Виявлено ряд генів, за допомогою яких лямблії можуть уникати імунних атак нашого організму.
Джерелом збудника є хвора людина або здоровий носій, які виділяють з випорожненнями за добу декілька мільярдів цист лямблій, 1 г фекалій містить до 2,2 млн життєздатних цист.
У поширенні лямблій мають значення тільки цисти, для зараження достатньо лише 10-25 їх.
Період від зараження до виділення цист з калом складає 4-6 діб.
Процес цистовиділення може тривати багато місяців, причому періоди виділення змінюються періодами згасання, а пауза між виділенням цист триває від 1 до 17 діб.
Середня тривалість інвазії при однократному зараженні становить приблизно 6 місяців, хоча може тривати роками.
Зараження відбувається фекально-оральним механізмом передачі інфекції. Зараження можливе з водою, харчовими продуктами (особливо фруктами, овочами, ягодами), вжитими без термічної обробки, через забруднені руки, побутові речі.
Відмічена літньо-осіння сезонність.
Імунітет не захищає від повторних заражень!
Цисти потрапляють з їжею або водою до травного каналу, долають кислотний бар'єр шлунка й у тонкій кишці розчиняється їхня оболонка.
Вегетативна форма паразитує у щітковій облямівці слизової оболонки дванадцятипалої кишки і проксимальному відділі порожньої кишки, де проходить процес розмноження.
Уперше збудника захворювання в 1681 році виявив Антоні ван Левенгук у фекаліях.
Згодом у 1859 році його детально вивчив Вілем Душан Лямбль.
Він спостерігав цих паразитів у випорожненнях дітей з проносом,
надав детальний опис трофозоїта, відобразивши його у власноруч зроблених малюнках.
У 1888 році паразит отримав назву Giardia lamblia на честь Лямбля і французького біолога Альфреда Матьє Жіара, який вперше описав найпростішого з роду Giardia, до якого надалі віднесли лямблій.
Актуальність!
На 2018 рік лямблії вважаються найпоширенішим кишковим патогенним найпростішим та найпоширенішим збудником, що передається через воду. Лямбліоз обумовлює високу частку діареї мандрівників, до 7 % випадків гострої діареї у розвинених країнах та близько 30 % — у тих державах, що розвиваються.
Збудник Giardia intestinalis (син. — Giardia lamblia, Lamblia intestinalis, Lamblia duodenalis, Giardia duodenalis), належить до роду Giardia, родини Hexamitidae найпростіших.
Має рухому вегетативну (трофозоїт) і нерухому цистну стадії розвитку.
Вегетативна форма виглядає як груша з витягнутим заднім кінцем, із двома симетрично розташованими ядрами.
Передня частина трофозоїта має присмоктувальний диск, за допомогою якого він нестійко прикріплюється до клітин епітелію кишкових ворсинок у тонкому кишечнику.
Здійснює поступальний або обертальний рух завдяки 4 парам джгутиків. Ротового отвору трофозоїт не має, харчується всією поверхнею тіла осмотичним шляхом, так само й виділяє продукти метаболізму.
Розмноження відбувається поздовжнім поділом, трофозоїти подвоюються кожні 9-12 годин.
Вегетативна форма живе до 30-40 діб, нестійка в довкіллі (гине за 5-10 хвилин), швидко руйнується під впливом кип'ятіння, звичайних дезінфекційних засобів, соляної кислоти.
Проникаючи з тонкої кишки в товсту (де умови для них несприятливі), трофозоїти втрачають свою рухливість і перетворюються на цисти.
Циста — нерухома овальна форма лямблій, в якій вони існують за несприятливих умов.
Має двоконтурну прозору оболонку, один або два набори по 2 ядра; як і вегетативна форма, здатна до ділення.
Легко проникають крізь шлунковий бар'єр, де протягом 10-15 хвилин з однієї цисти утворюються 2 трофозоїти, які у подальшому здатні до самостійного розмноження.
Цисти зберігаються у випорожненнях до 3 тижнів, каналізаційних стоках до 10 тижнів, ґрунті — 6 міс. і довше, але швидко гинуть при висиханні.
Кислото- і жовчостійкі, хлоровмісні дезінфекційні засоби на цисти лямблій практично не діють.
Виявлено ряд генів, за допомогою яких лямблії можуть уникати імунних атак нашого організму.
Джерелом збудника є хвора людина або здоровий носій, які виділяють з випорожненнями за добу декілька мільярдів цист лямблій, 1 г фекалій містить до 2,2 млн життєздатних цист.
У поширенні лямблій мають значення тільки цисти, для зараження достатньо лише 10-25 їх.
Період від зараження до виділення цист з калом складає 4-6 діб.
Процес цистовиділення може тривати багато місяців, причому періоди виділення змінюються періодами згасання, а пауза між виділенням цист триває від 1 до 17 діб.
Середня тривалість інвазії при однократному зараженні становить приблизно 6 місяців, хоча може тривати роками.
Зараження відбувається фекально-оральним механізмом передачі інфекції. Зараження можливе з водою, харчовими продуктами (особливо фруктами, овочами, ягодами), вжитими без термічної обробки, через забруднені руки, побутові речі.
Відмічена літньо-осіння сезонність.
Імунітет не захищає від повторних заражень!
Цисти потрапляють з їжею або водою до травного каналу, долають кислотний бар'єр шлунка й у тонкій кишці розчиняється їхня оболонка.
Вегетативна форма паразитує у щітковій облямівці слизової оболонки дванадцятипалої кишки і проксимальному відділі порожньої кишки, де проходить процес розмноження.
23.04.202405:26
Чому герпес часто висипає на губах?
Цей вірус може викликати висипання на губах через кілька причин:
1. Захворювання: Герпес може активізуватися, коли імунна система ослаблена, наприклад, внаслідок застуди, грипу, ковіду, грві чи стресу або втоми. У таких умовах вірус активізується і починає розмножуватися, що призводить до висипання на губах.
2. Травма або пошкодження: Механічні пошкодження, такі як подряпини, укуси або сонячні опіки, можуть призвести до активації вірусу герпесу на губах.
3. Експозиція до сонця: Ультрафіолетове випромінювання може підвищити ризик активації вірусу герпесу на губах.
4. Знижений імунітет: У людей зі зниженою імунною системою, наприклад, у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією або після пересадки органів, ризик розвитку герпесу на губах може бути вищим.
5. При аутоімунних захворюваннях - тиреоїдиті, ендометріозі, системних аутоімунних захворюваннях.
6. При паразитозах через їх вплив на імунну систему.
Поки що цей вірус є невиліковним, тому ми можемо твльки зменшувати прояви рецидивів.
Якщо впливати на причини появи висипу, то він проявляється значно рідше.
Важливо пам'ятати, що вірус герпесу на губах може передаватися через прямий контакт, тому важливо уникати дотику до активних висипань і дотримуватися правил гігієни рук.
Цей вірус може викликати висипання на губах через кілька причин:
1. Захворювання: Герпес може активізуватися, коли імунна система ослаблена, наприклад, внаслідок застуди, грипу, ковіду, грві чи стресу або втоми. У таких умовах вірус активізується і починає розмножуватися, що призводить до висипання на губах.
2. Травма або пошкодження: Механічні пошкодження, такі як подряпини, укуси або сонячні опіки, можуть призвести до активації вірусу герпесу на губах.
3. Експозиція до сонця: Ультрафіолетове випромінювання може підвищити ризик активації вірусу герпесу на губах.
4. Знижений імунітет: У людей зі зниженою імунною системою, наприклад, у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією або після пересадки органів, ризик розвитку герпесу на губах може бути вищим.
5. При аутоімунних захворюваннях - тиреоїдиті, ендометріозі, системних аутоімунних захворюваннях.
6. При паразитозах через їх вплив на імунну систему.
Поки що цей вірус є невиліковним, тому ми можемо твльки зменшувати прояви рецидивів.
Якщо впливати на причини появи висипу, то він проявляється значно рідше.
Важливо пам'ятати, що вірус герпесу на губах може передаватися через прямий контакт, тому важливо уникати дотику до активних висипань і дотримуватися правил гігієни рук.
13.12.202308:17
10.12.202320:34
Можна скопіювати це посилання і надіслати https://t.me/doctor_taras
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 2930
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.