Дід керівниці "Фонду боротьби з корупцією" Маріх Пєвчіх, Едуард Туфлін, був одним з ключових розробників ракет "земля-повітря" (тобто, власне, "арєшніков"), бабка ще до 2005 року - керівницею в тому, що сьогодні називається "Концерн Радіоелектронні Технології". Батько Костянтин (у 1983 році в цілях секретності змінив прізвище з Туфлін на Пєвчіх) - приватизатором курортного майна радянських профспілок, менеджером корпорацій друзів Путіна, а не так і здавна - керівником компаній-військових підрядників у сфері мікроелектроніки, які потрапили під санкції України, ЄС та США. Така бездоганна біографія дозволила Марії спочатку вступити на блатний факультет соціології МДУ, де зі своїм улюбленим керівником А.Дугіним вона у захваті писала роботи та методички на тему невіддільності Росії від націонал-імперської ідеології та неминучу загибель дегенеративного Заходу під ударами російських колон. Невдовзі помічена В.Сурковим, потрапила до офіційного кадрового резерву президента Путіна. Панянка Пєвчіх, особливо після тривалої лондонської місії з легалізації, була настільки результативною в операціях Суркова, що в 2010 році була дублершею президента Мєдвєдєва в "молодіжній G-8" та очолювала делегацію правильної російської молоді на Олімпійські ігри в Ванкувері. Через рік Владислава Сурков попросить свого друга та одногрупника Міхаїла Фрідмана розпочати масштабну фінансову підтримку проекта молодого російського націоналіста Навального. А кураторкою цього процесу до Навального парашутують довірену "міледі" Суркова Марію Пєвчіх. Яка сьогодні, давно і красиво позбувшись Навального, а також низки щиро-наївних спонсорів з числа справжніх ворогів Путіна, стала головним обличчям російської опозиції у Вільнюсі, Лондоні та Вашингтоні. Канаріс би плакав...
