26.02.202517:36
🇺🇸🇺🇦Питають про двосторонню угоду України із США, текст якої опублікували ЗМІ
Не бачив оригіналу документу, але з того що оприлюднено, маємо рамкову угоду:
▫️Предметом договору є створення Інвестиційного фонду відбудови України, який спільно наповнюватимуть та управлятимуть Україна і США.
▫️Внесок України у Фонд становить 50% майбутніх надходжень від використання (у документі – монетизації) природно-ресурсних активів у держвласності разом із супутньою енергетичною, транспортною інфраструктурою. Утім цей внесок не поширюється на «теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України»
▫️Кошти фонду вкладатимуть у проекти і активи в Україні, пов’язані із видобутком, переробкою корисних копалин (в т.ч. нафти, газу, видобувних матеріалів), розвитку пов’язаної інфраструктури (в т.ч. портів, терміналів СПГ), але не виключно із цією сферою.
▫️Кошти фонду ре-інвестуватимуться з метою «сприяння безпеці, захисту та процвітанню України», залучення більшого обсягу інвестицій і забезпечення достатнього обсягу капіталу для відбудови України. Утім також передбачена виплата дивідендів із Фонду.
▫️Документ містить посилання на «підтримку США зусиль України отримати гарантії безпеки задля стійкого миру», а також необхідність визначення конкретних кроків для захисту спільних інвестицій.
💁♂️Як і для будь-якої рамкової угоди, зараз маємо дуже багато питань: щодо умов внеску України, можливості участі у Фонді інших партнерів (що було б логічним),функціонування самого Фонду, і головне – безпекових гарантій (що може бути як частиною угоди про Фонд, так і інших двосторонніх договорів між Україною І США).
Зараз на ці питання не має відповідей, а отже оцінити ефект від угоди неможливо.
Після підписання «рамки» має бути розроблена детальна Угода про сам Інвестиційний фонд відбудови. В ході цієї роботи, а це декілька раундів перемовин, сподіваюсь, відповіді на основні питання будуть озвучені або принаймні більш глибоко опрацьовані.
Нагадаю, деталізована Угода про Інвестиційний фонд має бути ратифікована Верховною радою.
Не бачив оригіналу документу, але з того що оприлюднено, маємо рамкову угоду:
▫️Предметом договору є створення Інвестиційного фонду відбудови України, який спільно наповнюватимуть та управлятимуть Україна і США.
▫️Внесок України у Фонд становить 50% майбутніх надходжень від використання (у документі – монетизації) природно-ресурсних активів у держвласності разом із супутньою енергетичною, транспортною інфраструктурою. Утім цей внесок не поширюється на «теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України»
▫️Кошти фонду вкладатимуть у проекти і активи в Україні, пов’язані із видобутком, переробкою корисних копалин (в т.ч. нафти, газу, видобувних матеріалів), розвитку пов’язаної інфраструктури (в т.ч. портів, терміналів СПГ), але не виключно із цією сферою.
▫️Кошти фонду ре-інвестуватимуться з метою «сприяння безпеці, захисту та процвітанню України», залучення більшого обсягу інвестицій і забезпечення достатнього обсягу капіталу для відбудови України. Утім також передбачена виплата дивідендів із Фонду.
▫️Документ містить посилання на «підтримку США зусиль України отримати гарантії безпеки задля стійкого миру», а також необхідність визначення конкретних кроків для захисту спільних інвестицій.
💁♂️Як і для будь-якої рамкової угоди, зараз маємо дуже багато питань: щодо умов внеску України, можливості участі у Фонді інших партнерів (що було б логічним),функціонування самого Фонду, і головне – безпекових гарантій (що може бути як частиною угоди про Фонд, так і інших двосторонніх договорів між Україною І США).
Зараз на ці питання не має відповідей, а отже оцінити ефект від угоди неможливо.
Після підписання «рамки» має бути розроблена детальна Угода про сам Інвестиційний фонд відбудови. В ході цієї роботи, а це декілька раундів перемовин, сподіваюсь, відповіді на основні питання будуть озвучені або принаймні більш глибоко опрацьовані.
Нагадаю, деталізована Угода про Інвестиційний фонд має бути ратифікована Верховною радою.
26.02.202506:00
📑✔️Світовий банк, Європейська Комісія та ООН представили оновлену Швидку оцінку збитків та потреб RDNA4.
Це вже четверта редакція документу, який охоплює період від 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року.
Далі – ключові цифри та оцінки з RDNA4.
◾️Шкода та збитки.
Пряма шкода в результаті вторгнення є величезною. Загальний прямий збиток будівлям та інфраструктурі в різних секторах оцінюється приблизно в 176 млрд. дол.
Найбільше постраждали сектори житлового будівництва (близько 57 млрд. дол., 33% від загального збитку), транспорту (приблизно 37 млрд. дол., 21%), енергетики та видобувної промисловості (понад 20 млрд. дол., 12%), торгівлі та промисловості (понад 17 млрд. дол., 10%), освіти та науки (понад 13 млрд. дол., 8%), сільське господарство (понад 11 млрд. дол., 6%).
Прифронтові області (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька та Херсонська) зазнали найбільших збитків, які становлять близько 116 млрд. дол., або 66% від загального збитку. Київська область та місто Київ також зазнали значних накопичених збитків на загальну суму 16 млрд. дол.
🔺У середньому в оцінених секторах пряма шкода зросла майже на 24 млрд. дол. (або 15,5%) порівняно з RDNA3 (152 млрд. дол.). Різке зростання спостерігається в енергетичному секторі, де значне збільшення масштабів атак призвело до 93% збільшення збитків, завданих активам, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії.
У житловому секторі пошкодження зросли на 3%. Згідно з поточною оцінкою, 13% усього житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що зачіпає понад 2,5 мільйона домогосподарств.
Інші сектори критичної інфраструктури також продовжують зазнавати значних збитків: для об’єктів водопостачання та каналізації вони зросли на 16% після RDNA3, транспортних об’єктів – приблизно на 9%, об’єктів торгівлі та промисловості – майже на 12%.
У більшості секторів фіксується збільшення збитків на 5–20% порівняно з RDNA3. У кількох секторах зміни у збитках є більш суттєвими — зареєстровано як збільшення, так і зменшення. Сектори з найбільш помітним зростанням збитків включають освіту та науку (141%), енергетику та видобувну промисловість (94%), соціальний захист (81%), а також державне управління (26%). Зменшення шкоди було зафіксовано в сферах навколишнього середовища, управління природними ресурсами та лісового господарства (-47%), комунальних послуг (-41%), а також реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту (-5%).
При цьому зменшення збитків найчастіше пояснюється зміною методології (наприклад, централізоване теплопостачання тепер оцінюється як частина енергетичного сектору, а не муніципальних послуг), або доступністю детальних даних, які покращують точність оцінок (наприклад, у секторі освіти та науки). У секторі навколишнього середовища, управління природними ресурсами та лісового господарства збиток зменшився порівняно з RDNA3 на 47% в основному завдяки перегляду в бік зменшення оціночної площі згорілих і недоступних лісів.
Сумарні економічні, соціальні та інші грошові збитки становлять близько 589 млрд. дол., що значно перевищує збиток, завданий активам. Найбільше збитків припадає на торгівлю та промисловість (близько 214 млрд. дол., або 36% від загального обсягу збитків), сільське господарство (73 млрд. дол., 12%), енергетику та видобувну промисловість (72 млрд. дол., 12%), транспорт (47 млрд. дол., 8%) та управління небезпекою вибухонебезпечних речовин (30 млрд. дол., 5%).
Це вже четверта редакція документу, який охоплює період від 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року.
Далі – ключові цифри та оцінки з RDNA4.
◾️Шкода та збитки.
Пряма шкода в результаті вторгнення є величезною. Загальний прямий збиток будівлям та інфраструктурі в різних секторах оцінюється приблизно в 176 млрд. дол.
Найбільше постраждали сектори житлового будівництва (близько 57 млрд. дол., 33% від загального збитку), транспорту (приблизно 37 млрд. дол., 21%), енергетики та видобувної промисловості (понад 20 млрд. дол., 12%), торгівлі та промисловості (понад 17 млрд. дол., 10%), освіти та науки (понад 13 млрд. дол., 8%), сільське господарство (понад 11 млрд. дол., 6%).
Прифронтові області (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька та Херсонська) зазнали найбільших збитків, які становлять близько 116 млрд. дол., або 66% від загального збитку. Київська область та місто Київ також зазнали значних накопичених збитків на загальну суму 16 млрд. дол.
🔺У середньому в оцінених секторах пряма шкода зросла майже на 24 млрд. дол. (або 15,5%) порівняно з RDNA3 (152 млрд. дол.). Різке зростання спостерігається в енергетичному секторі, де значне збільшення масштабів атак призвело до 93% збільшення збитків, завданих активам, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії.
У житловому секторі пошкодження зросли на 3%. Згідно з поточною оцінкою, 13% усього житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що зачіпає понад 2,5 мільйона домогосподарств.
Інші сектори критичної інфраструктури також продовжують зазнавати значних збитків: для об’єктів водопостачання та каналізації вони зросли на 16% після RDNA3, транспортних об’єктів – приблизно на 9%, об’єктів торгівлі та промисловості – майже на 12%.
У більшості секторів фіксується збільшення збитків на 5–20% порівняно з RDNA3. У кількох секторах зміни у збитках є більш суттєвими — зареєстровано як збільшення, так і зменшення. Сектори з найбільш помітним зростанням збитків включають освіту та науку (141%), енергетику та видобувну промисловість (94%), соціальний захист (81%), а також державне управління (26%). Зменшення шкоди було зафіксовано в сферах навколишнього середовища, управління природними ресурсами та лісового господарства (-47%), комунальних послуг (-41%), а також реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту (-5%).
При цьому зменшення збитків найчастіше пояснюється зміною методології (наприклад, централізоване теплопостачання тепер оцінюється як частина енергетичного сектору, а не муніципальних послуг), або доступністю детальних даних, які покращують точність оцінок (наприклад, у секторі освіти та науки). У секторі навколишнього середовища, управління природними ресурсами та лісового господарства збиток зменшився порівняно з RDNA3 на 47% в основному завдяки перегляду в бік зменшення оціночної площі згорілих і недоступних лісів.
Сумарні економічні, соціальні та інші грошові збитки становлять близько 589 млрд. дол., що значно перевищує збиток, завданий активам. Найбільше збитків припадає на торгівлю та промисловість (близько 214 млрд. дол., або 36% від загального обсягу збитків), сільське господарство (73 млрд. дол., 12%), енергетику та видобувну промисловість (72 млрд. дол., 12%), транспорт (47 млрд. дол., 8%) та управління небезпекою вибухонебезпечних речовин (30 млрд. дол., 5%).
25.02.202512:39
#рейтингнайкращихплатників
Продовжуємо серію публікацій про найвідповідальніших платників податків. Сьогодні — про ювелірну галузь.
Виробники ювелірних виробів підтримують економіку та активно сприяють наповненню державного бюджету. Своєчасна сплата податків підприємствами цієї галузі дає можливість фінансувати важливі соціальні та економічні ініціативи, що сприяють розвитку країни.
❗️Сумлінними платниками серед виробників можна назвати:
💍Золотий вік (ЮЗ №1)
💍ГЕРОЛЬДМАЙСТЕР
💍Львівський ювелірний завод
💍Sova
💍Bigsun
💍Орінго
Дякуємо підприємствам ювелірної галузі за їхній внесок у розвиток економіки, підтримку стабільності країни та створення нових можливостей.
Продовжуємо серію публікацій про найвідповідальніших платників податків. Сьогодні — про ювелірну галузь.
Виробники ювелірних виробів підтримують економіку та активно сприяють наповненню державного бюджету. Своєчасна сплата податків підприємствами цієї галузі дає можливість фінансувати важливі соціальні та економічні ініціативи, що сприяють розвитку країни.
❗️Сумлінними платниками серед виробників можна назвати:
💍Золотий вік (ЮЗ №1)
💍ГЕРОЛЬДМАЙСТЕР
💍Львівський ювелірний завод
💍Sova
💍Bigsun
💍Орінго
Дякуємо підприємствам ювелірної галузі за їхній внесок у розвиток економіки, підтримку стабільності країни та створення нових можливостей.
25.02.202507:52
До дискусії про обсяг грошей, необхідних для відновлення України, що раптом відновилася, хотів би нагадати, що єдиним комплексним планом відновлення країни залишається підготовлений Національною радою з відновлення України від наслідків війни та презентований на першій конференції з відновлення у Лугано. Це якщо не брати до уваги більш пізню презентаційну белетристику у багатьох ітераціях від економічного блоку уряду.
Документ більш ніж на 3000 сторінках містить деталізовані розрахунки станом на середину 2022 року плану відновлення та розвитку країни, сотні конкретних інвестиційних проектів, які мають стати локомотивами повоєнного зростання, а також необхідну на відновлення суму у 750 млрд. дол. інвестицій з різних джерел. Документ можна оновити, але в цілому він актуальності не втратив. Більше того, частина передбачених ним реформ вже реалізована.
Отже, всі розрахунки є.
https://t.me/getmantsevdanil/3136
Документ більш ніж на 3000 сторінках містить деталізовані розрахунки станом на середину 2022 року плану відновлення та розвитку країни, сотні конкретних інвестиційних проектів, які мають стати локомотивами повоєнного зростання, а також необхідну на відновлення суму у 750 млрд. дол. інвестицій з різних джерел. Документ можна оновити, але в цілому він актуальності не втратив. Більше того, частина передбачених ним реформ вже реалізована.
Отже, всі розрахунки є.
https://t.me/getmantsevdanil/3136
24.02.202511:35
✅ЄС ухвалив 16-й пакет санкцій.
Відповідне рішення прийнято у третю річницю від початку повномасштабної війни росії проти України.
Нинішній пакет складається з наступних блоків.
▪️Персональні санкцій – запроваджуються обмеження проти 48 осіб та 35 організацій, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Рада ЄС встановила два нових критерії, які дозволять ЄС вводити обмежувальні заходи щодо фізичних та юридичних осіб: і) ті, які володіють або управляють суднами тіньового флоту рф; ІІ) ті, хто підтримують або отримують вигоду від російського ОПК.
▪️Тіньовий флот – 74 судна, зареєстровані у третіх країнах, які входять до тіньового танкерного флоту чи беруть участь у транспортуванні викраденого українського зерна, потрапили під обмеження, зокрема заборону на доступ до портів та надання послуг, пов’язаних із морським транспортуванням (тепер у переліку – 153 судна).
▪️Фінанси та банківська сфера – ЄС вперше ввів заборону на операції з кредитними або фінансовими установами, заснованими за межами росії, які використовують «Систему передачі фінансових повідомлень» (SPFS) Центрального банку росії (російська «альтернатива SWIFT» для нейтралізації дії обмежувальних заходів), а також запровадив обмеження проти 13 російських регіональних банків.
▪️Торгівля – запроваджуються більш жорсткі обмеження проти 53 суб’єктів (третина – російські, інші – резиденти Китаю, Індії, Казахстану, Сінгапуру, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану), які брали участь в обході торговельних обмежень або у закупівлях чутливих предметів, необхідних, наприклад, для виробництва та обслуговування БПЛА та ракет.
Розширено список заборонених товарів, які сприяють технологічному вдосконаленню російського сектору оборони та безпеки (зокрема, до нього включено хімічні прекурсори для хлорпікрину, сполуки хрому, програмне забезпечення для обслуговування станків з числовим керуванням (ЧПК), контролери, які використовуються для управління БПЛА).
Запроваджено додаткові обмеження на експорт товарів, які сприяють збільшенню російського промислового потенціалу (хімікати, пластмаси та гума) та їх транзит через росію, а також імпорт первинного алюмінію (який приносить значні доходи для росії).
▪️Медіа – призупинено дію ліцензій ЄС на мовлення та заборонено трансляцію контенту для 8 російських ЗМІ (EADaily / Eurasia Daily, Fondsk, Lenta, NewsFront, RuBaltic, SouthFront, Strategic Culture Foundation, Красная звезда / ТВзвезда), які просувають та підтримують агресивну війни росії проти України, беруть участь у компаніях з поширення дезінформації та дестабілізації на території ЄС.
Відповідне рішення прийнято у третю річницю від початку повномасштабної війни росії проти України.
Нинішній пакет складається з наступних блоків.
▪️Персональні санкцій – запроваджуються обмеження проти 48 осіб та 35 організацій, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Рада ЄС встановила два нових критерії, які дозволять ЄС вводити обмежувальні заходи щодо фізичних та юридичних осіб: і) ті, які володіють або управляють суднами тіньового флоту рф; ІІ) ті, хто підтримують або отримують вигоду від російського ОПК.
▪️Тіньовий флот – 74 судна, зареєстровані у третіх країнах, які входять до тіньового танкерного флоту чи беруть участь у транспортуванні викраденого українського зерна, потрапили під обмеження, зокрема заборону на доступ до портів та надання послуг, пов’язаних із морським транспортуванням (тепер у переліку – 153 судна).
▪️Фінанси та банківська сфера – ЄС вперше ввів заборону на операції з кредитними або фінансовими установами, заснованими за межами росії, які використовують «Систему передачі фінансових повідомлень» (SPFS) Центрального банку росії (російська «альтернатива SWIFT» для нейтралізації дії обмежувальних заходів), а також запровадив обмеження проти 13 російських регіональних банків.
▪️Торгівля – запроваджуються більш жорсткі обмеження проти 53 суб’єктів (третина – російські, інші – резиденти Китаю, Індії, Казахстану, Сінгапуру, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану), які брали участь в обході торговельних обмежень або у закупівлях чутливих предметів, необхідних, наприклад, для виробництва та обслуговування БПЛА та ракет.
Розширено список заборонених товарів, які сприяють технологічному вдосконаленню російського сектору оборони та безпеки (зокрема, до нього включено хімічні прекурсори для хлорпікрину, сполуки хрому, програмне забезпечення для обслуговування станків з числовим керуванням (ЧПК), контролери, які використовуються для управління БПЛА).
Запроваджено додаткові обмеження на експорт товарів, які сприяють збільшенню російського промислового потенціалу (хімікати, пластмаси та гума) та їх транзит через росію, а також імпорт первинного алюмінію (який приносить значні доходи для росії).
▪️Медіа – призупинено дію ліцензій ЄС на мовлення та заборонено трансляцію контенту для 8 російських ЗМІ (EADaily / Eurasia Daily, Fondsk, Lenta, NewsFront, RuBaltic, SouthFront, Strategic Culture Foundation, Красная звезда / ТВзвезда), які просувають та підтримують агресивну війни росії проти України, беруть участь у компаніях з поширення дезінформації та дестабілізації на території ЄС.
24.02.202508:04
До мене неодноразово звертаються платники податків щодо безпідставного застосування штрафів з РРО.
У цьому випадку через описку в адресі розташування ПРРО податківці Одещини донараховують платнику штраф у розмірі більше 307 тис. грн. за помилкову видачу всіх чеків цим ПРРО.
Друзі, серйозно? 307 тис. за описку в адресі і всі вибиті чеки???
Неодноразово наголошував, що наше спільне завдання - це забезпечення повного безумовного використання РРО/ПРРО у продажах, а не примітивне донарахування штрафів. Тим більше там, де нарахування є незаконним. Чому? Читайте у моїй відповіді платнику.
Прошу податківців Одещини, і не тільки, задля уникнення непорозумінь, відходити від профіскального ухилу в правозастосуванні у бік законності і справедливості.
Це припинить дискредитувати і вас, і наші спільні реформи.
У цьому випадку через описку в адресі розташування ПРРО податківці Одещини донараховують платнику штраф у розмірі більше 307 тис. грн. за помилкову видачу всіх чеків цим ПРРО.
Друзі, серйозно? 307 тис. за описку в адресі і всі вибиті чеки???
Неодноразово наголошував, що наше спільне завдання - це забезпечення повного безумовного використання РРО/ПРРО у продажах, а не примітивне донарахування штрафів. Тим більше там, де нарахування є незаконним. Чому? Читайте у моїй відповіді платнику.
Прошу податківців Одещини, і не тільки, задля уникнення непорозумінь, відходити від профіскального ухилу в правозастосуванні у бік законності і справедливості.
Це припинить дискредитувати і вас, і наші спільні реформи.
26.02.202516:48
Про військову цензуру видатків.
26.02.202506:00
25.02.202509:54
🔥ВРУ проголосувала за доопрацьований законопроєкт N12328-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» за основу та в цілому.
Законопроєкт передбачає стимулювання благодійної допомоги на користь благодійних організацій та фізичних осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного стану.
❗️ Законопроєктом пропонується до кінця календарного року, у якому відбудеться припинення воєнного стану, надати можливість платникам податку на прибуток підприємств не включати до оподатковуваного прибутку благодійну допомогу, надану благодійним організаціям у розмірі, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (наразі діє обмеження 4%).
Окрім того, проєктом передбачається урівняти податкові наслідки щодо оподаткування ПДФО благодійної допомоги у грошовій та негрошовій формах.
Законопроєкт передбачає стимулювання благодійної допомоги на користь благодійних організацій та фізичних осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного стану.
❗️ Законопроєктом пропонується до кінця календарного року, у якому відбудеться припинення воєнного стану, надати можливість платникам податку на прибуток підприємств не включати до оподатковуваного прибутку благодійну допомогу, надану благодійним організаціям у розмірі, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (наразі діє обмеження 4%).
Окрім того, проєктом передбачається урівняти податкові наслідки щодо оподаткування ПДФО благодійної допомоги у грошовій та негрошовій формах.
25.02.202506:01
▪️Уряд Австралії також запровадив найбільший від початку повномасштабного вторгнення пакет санкцій проти росії.
Як йдеться в заяві на сайті Прем’єр-міністра країни Ентоні Альбанезе, введено цільові фінансові санкції та заборону на поїздки щодо 70 фізичних осіб, які підтримують незаконну адміністрацію росії на сході України та в Криму, включаючи так званих «міністрів», «суддів» і «прокурорів», а також осіб, відповідальних за пов’язане з конфліктом сексуальне насильство та примусову депортацію українських дітей.
Санкції також запроваджено щодо 79 юридичних осіб.
Обмеження застосовані щодо осіб, що працюють в оборонному, транспортному та фінансовому секторах росії, причетні до поширення дезінформації, спрямованої на підрив України та урядів в усьому світі, а також тих, хто бере участь у поглибленні військового співробітництва між росією та КНДР (включаючи розгортання північнокорейських військ на полі бою). Таке співробітництво, як зазначили в Уряді Австралії, є небезпечним розширенням російської війни з серйозними наслідками для європейської та Індо-тихоокеанської безпеки.
Додатково посилено обмеження на торгівлю з росією – заборонено постачання до держави-агресора комерційних безпілотників і компонентів, включаючи надання супутніх послуг.
У відповідь на повномасштабне вторгнення Австралія виділила понад 1,5 млрд. доларів США, щоб допомогти Україні захищатися, у тому числі понад 1,3 млрд. доларів США на військову підтримку, а також запровадила понад 1400 санкцій.
▪️Нова Зеландія також розширила запроваджені нею санкції – обмеження введені щодо 27 фізичних та 25 юридичних осіб.
До списку додано осіб, причетних до військово-промислового комплексу росії, енергетичного сектору країни, тих, хто брав участь у ракетній атаці на дитячу клініку у Києві, у примусовому переселенні або перевихованні українських дітей, а також високопоставлені військові КНДР, залучені до надання стратегічної допомоги росії у військових діях.
З березня 2022 року санкції Нової Зеландії були застосовані до понад 1000 фізичних та юридичних осіб, які мають стратегічне або економічне значення для російського уряду.
Сам регламент щодо санкцій, який мав закінчуватись 15 березня, продовжено на три роки – до 17 березня 2028 року.
Порушення санкцій, запроваджених Новою Зеландією, в країні є кримінальним злочином – для фізичних осіб це карається позбавленням волі на строк до семи років або штрафом до 100 тис. доларів США, для юридичних осіб – штрафом до 1 млн. доларів США.
Як йдеться в заяві на сайті Прем’єр-міністра країни Ентоні Альбанезе, введено цільові фінансові санкції та заборону на поїздки щодо 70 фізичних осіб, які підтримують незаконну адміністрацію росії на сході України та в Криму, включаючи так званих «міністрів», «суддів» і «прокурорів», а також осіб, відповідальних за пов’язане з конфліктом сексуальне насильство та примусову депортацію українських дітей.
Санкції також запроваджено щодо 79 юридичних осіб.
Обмеження застосовані щодо осіб, що працюють в оборонному, транспортному та фінансовому секторах росії, причетні до поширення дезінформації, спрямованої на підрив України та урядів в усьому світі, а також тих, хто бере участь у поглибленні військового співробітництва між росією та КНДР (включаючи розгортання північнокорейських військ на полі бою). Таке співробітництво, як зазначили в Уряді Австралії, є небезпечним розширенням російської війни з серйозними наслідками для європейської та Індо-тихоокеанської безпеки.
Додатково посилено обмеження на торгівлю з росією – заборонено постачання до держави-агресора комерційних безпілотників і компонентів, включаючи надання супутніх послуг.
У відповідь на повномасштабне вторгнення Австралія виділила понад 1,5 млрд. доларів США, щоб допомогти Україні захищатися, у тому числі понад 1,3 млрд. доларів США на військову підтримку, а також запровадила понад 1400 санкцій.
▪️Нова Зеландія також розширила запроваджені нею санкції – обмеження введені щодо 27 фізичних та 25 юридичних осіб.
До списку додано осіб, причетних до військово-промислового комплексу росії, енергетичного сектору країни, тих, хто брав участь у ракетній атаці на дитячу клініку у Києві, у примусовому переселенні або перевихованні українських дітей, а також високопоставлені військові КНДР, залучені до надання стратегічної допомоги росії у військових діях.
З березня 2022 року санкції Нової Зеландії були застосовані до понад 1000 фізичних та юридичних осіб, які мають стратегічне або економічне значення для російського уряду.
Сам регламент щодо санкцій, який мав закінчуватись 15 березня, продовжено на три роки – до 17 березня 2028 року.
Порушення санкцій, запроваджених Новою Зеландією, в країні є кримінальним злочином – для фізичних осіб це карається позбавленням волі на строк до семи років або штрафом до 100 тис. доларів США, для юридичних осіб – штрафом до 1 млн. доларів США.
24.02.202511:07
Прикре провалення ВР постанови 13039 про підтримку демократії в Україні поганий знак.
Особливо в такий день.
І особливо в присутності такої кількості високих гостей.
Вочевидь, погляди на українську демократію, принаймні в парламенті, різні.
Такого не було, принаймні щодо політичних заяв, з 24.02.2022 року.
Єдність як вона є.
Особливо в такий день.
І особливо в присутності такої кількості високих гостей.
Вочевидь, погляди на українську демократію, принаймні в парламенті, різні.
Такого не було, принаймні щодо політичних заяв, з 24.02.2022 року.
Єдність як вона є.
24.02.202506:00
👨🏻💻Нагадаю, як і багато інших європейських країн, але насамперед через повномасштабну війну, восени 2023 року Україна була змушена увести оподаткування надприбутків банків за підвищеними ставками (50% у 2023 році, 25% з 2024 року, яку потім також було підвищено до 50%, і знов 25% із 2025 року й надалі).
📈Двигуном зростання цього прибутку у 2024 році є збільшення чистих процентних доходів від кредитування і безризикових операцій з державними цінними паперами (насамперед ОВДП, вкладання в які за минулий рік зросли більш ніж на третину), на фоні структурного профіциту ліквідності, високої процентної маржі і помірних відрахувань у резерви. При цьому у структурі процентних доходів на безризикові операції із державними цінними паперами (ОВДП, депозитні сертифікати) припадає 52,3%.
✔️Оцінюючи загалом вплив рішення про повторне ретроспективне підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50%, скажу так - воно точно є неприйнятним з точки зору стабільності податкового законодавства. Тут не має, що дискутувати. З огляду на останнє рішення КСУ, який однозначно заборонив податкові зміни «під ялинку», його повторення навряд чи є можливим.
💁♂️Водночас, буде вірним і те, що це було вимушене компромісне рішення. Воно віддзеркалює до міри штучні умови, в яких оперують і отримують прибутки банки, і необхідність фінансування війська для стримування російської агресії. Рішення істотно не вплинуло на стійкість банківської системи і окремих установ:
◽️Прибутковість залишилась на високому рівні. На 1 січня 2025 року рентабельність банківського капіталу (чистий прибуток до власного капіталу банків) склала 29%, що є співставним із минулим роком (30,3%) і довоєнними показниками (на 1 січня 2022 - 35%).
За даними НБУ, лише дев’ять малих банків із 61 платоспроможного були збитковими із сукупним збитком 418 млн грн. Переважно – це установи з неефективними бізнес-моделями та низкою задавнених проблем.
◽️Капіталізація банків залишається на належному рівні. Норматив достатності регулятивного капіталу на 1 лютого 2025 року – 17% (до кінця першої половини 2025 року – не менше 9,25%, після – не менше 10%), капіталу першого рівня – 16,55% (має бути не менше 7,5%), основного капіталу першого рівня – 16,55% (має бути 5,625%). Отже, банки зберігають майже 2- кратний запас достатності капіталу. При цьому всі банки на 1 лютого виконували нормативи достатності капіталу. За оцінками НБУ, подальше повне відображення податку на прибуток за 2024 рік може призвести до порушення вимог окремим банками, однак вони матимуть змогу відновити капітал, зберігаючи високу ефективність та виконуючи програми капіталізації.
✍🏼Отже, на даний момент маємо всі підстави констатувати, що попри повторне підвищення ставки до 50% для фінансування дефіциту військового бюджету, банки зберегли високий рівень рентабельності, прибутковості і капіталізації, необхідні для забезпечення стійкості банківської системи і відновлення кредитування.
📈Двигуном зростання цього прибутку у 2024 році є збільшення чистих процентних доходів від кредитування і безризикових операцій з державними цінними паперами (насамперед ОВДП, вкладання в які за минулий рік зросли більш ніж на третину), на фоні структурного профіциту ліквідності, високої процентної маржі і помірних відрахувань у резерви. При цьому у структурі процентних доходів на безризикові операції із державними цінними паперами (ОВДП, депозитні сертифікати) припадає 52,3%.
✔️Оцінюючи загалом вплив рішення про повторне ретроспективне підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50%, скажу так - воно точно є неприйнятним з точки зору стабільності податкового законодавства. Тут не має, що дискутувати. З огляду на останнє рішення КСУ, який однозначно заборонив податкові зміни «під ялинку», його повторення навряд чи є можливим.
💁♂️Водночас, буде вірним і те, що це було вимушене компромісне рішення. Воно віддзеркалює до міри штучні умови, в яких оперують і отримують прибутки банки, і необхідність фінансування війська для стримування російської агресії. Рішення істотно не вплинуло на стійкість банківської системи і окремих установ:
◽️Прибутковість залишилась на високому рівні. На 1 січня 2025 року рентабельність банківського капіталу (чистий прибуток до власного капіталу банків) склала 29%, що є співставним із минулим роком (30,3%) і довоєнними показниками (на 1 січня 2022 - 35%).
За даними НБУ, лише дев’ять малих банків із 61 платоспроможного були збитковими із сукупним збитком 418 млн грн. Переважно – це установи з неефективними бізнес-моделями та низкою задавнених проблем.
◽️Капіталізація банків залишається на належному рівні. Норматив достатності регулятивного капіталу на 1 лютого 2025 року – 17% (до кінця першої половини 2025 року – не менше 9,25%, після – не менше 10%), капіталу першого рівня – 16,55% (має бути не менше 7,5%), основного капіталу першого рівня – 16,55% (має бути 5,625%). Отже, банки зберігають майже 2- кратний запас достатності капіталу. При цьому всі банки на 1 лютого виконували нормативи достатності капіталу. За оцінками НБУ, подальше повне відображення податку на прибуток за 2024 рік може призвести до порушення вимог окремим банками, однак вони матимуть змогу відновити капітал, зберігаючи високу ефективність та виконуючи програми капіталізації.
✍🏼Отже, на даний момент маємо всі підстави констатувати, що попри повторне підвищення ставки до 50% для фінансування дефіциту військового бюджету, банки зберегли високий рівень рентабельності, прибутковості і капіталізації, необхідні для забезпечення стійкості банківської системи і відновлення кредитування.
26.02.202514:39
#рейтингнайкращихплатників
❗️Відзначаємо найвідповідальніших платників податків серед провідних медіа та продакшенів.
Створення телевізійного контенту — це не лише мистецтво, творчість і креатив, а й велика відповідальність перед глядачами, особливо в умовах війни.
Кожен бізнес — це відповідальність перед державою. Хочемо відзначити тих, хто не лише створює якісний медіаконтент, а й демонструє прозорість та відповідальність у фінансових питаннях. Найбільш відповідальними та активними платниками податків у сфері медіа та контентного виробництва минулого року були:
1+1
Starlight Media
ТЕТ
Space Production
B&H
Квартал-95
🤝Дякуємо компаніям та продакшенам, які не лише створюють якісний контент, а й сумлінно сплачують податки, підтримуючи економіку країни.
Бізнес має бути соціально відповідальним! 🇺🇦💙
❗️Відзначаємо найвідповідальніших платників податків серед провідних медіа та продакшенів.
Створення телевізійного контенту — це не лише мистецтво, творчість і креатив, а й велика відповідальність перед глядачами, особливо в умовах війни.
Кожен бізнес — це відповідальність перед державою. Хочемо відзначити тих, хто не лише створює якісний медіаконтент, а й демонструє прозорість та відповідальність у фінансових питаннях. Найбільш відповідальними та активними платниками податків у сфері медіа та контентного виробництва минулого року були:
1+1
Starlight Media
ТЕТ
Space Production
B&H
Квартал-95
🤝Дякуємо компаніям та продакшенам, які не лише створюють якісний контент, а й сумлінно сплачують податки, підтримуючи економіку країни.
Бізнес має бути соціально відповідальним! 🇺🇦💙
26.02.202506:00
◾️Відновлення та реконструкція.
Пріоритети відновлення та реконструкції України на 2025 рік включають державні інвестиційні проекти та неінвестиційні програми на загальну суму 17,32 млрд. дол., з яких 11,88 млрд. дол. визначено як інвестиційні проекти та 5,44 млрд. дол. як неінвестиційні програми з загальним дефіцитом фінансування у 9,96 млрд. дол.
👨🏻💻Підготовлений торік Єдиний портфель інвестиційних проектів (SPP) включає 787 багаторічних проектів на загальну суму 61,7 млрд. дол., з яких 304 проекти були визначені пріоритетними на 2025 рік з орієнтовною вартістю 11,88 млрд. дол. (з них 92 проекти отримали 5,25 млрд. дол. у вигляді фінансування з державного бюджету, державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій).
У якості неінвестиційних програм на 2025 рік було визначено 44 пріоритетні програми на загальну суму 5,44 млрд. дол., з яких 19 програмам виділено 1,91 млрд. дол. у вигляді фінансування з бюджету та від партнерів із розвитку.
Пріоритети відновлення та реконструкції України на 2025 рік включають державні інвестиційні проекти та неінвестиційні програми на загальну суму 17,32 млрд. дол., з яких 11,88 млрд. дол. визначено як інвестиційні проекти та 5,44 млрд. дол. як неінвестиційні програми з загальним дефіцитом фінансування у 9,96 млрд. дол.
👨🏻💻Підготовлений торік Єдиний портфель інвестиційних проектів (SPP) включає 787 багаторічних проектів на загальну суму 61,7 млрд. дол., з яких 304 проекти були визначені пріоритетними на 2025 рік з орієнтовною вартістю 11,88 млрд. дол. (з них 92 проекти отримали 5,25 млрд. дол. у вигляді фінансування з державного бюджету, державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій).
У якості неінвестиційних програм на 2025 рік було визначено 44 пріоритетні програми на загальну суму 5,44 млрд. дол., з яких 19 програмам виділено 1,91 млрд. дол. у вигляді фінансування з бюджету та від партнерів із розвитку.
25.02.202509:38
✔️Парламент проголосував за доопрацьований законопроєкт N12295-д про внесення змін до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб за основу.
👇Доопрацьованим законопроектом пропонується:
✅встановити з 1 січня 2025 року протягом дії воєнного стану та одного року після його закінчення права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на компенсацію їхніх витрат на страхові премії на оплату страхових премій за внутрішніми договорами страхування з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
📉встановити на постійній основі зменшення на 50 % для страхувальника – особи з інвалідністю внаслідок війни розміру страхової премії за внутрішнім договором страхування щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до інших категорій, які мають право на знижку, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу та інше.
🪖Нагадаю, що доопрацьований проєкт закону розроблений, щоб зберегти та посилити соціальний захист учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни через:
💰компенсацію витрат на сплату страхових премій за укладення внутрішніх договорів обов’язкового страхування;
▫️тимчасове звільнення цих осіб від обов’язку мати договір обов’язкового страхування до 30 червня 2025 року, що дозволить уникнути додаткового фінансового навантаження на родину у складний період воєнного стану.
👇Доопрацьованим законопроектом пропонується:
✅встановити з 1 січня 2025 року протягом дії воєнного стану та одного року після його закінчення права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на компенсацію їхніх витрат на страхові премії на оплату страхових премій за внутрішніми договорами страхування з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
📉встановити на постійній основі зменшення на 50 % для страхувальника – особи з інвалідністю внаслідок війни розміру страхової премії за внутрішнім договором страхування щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до інших категорій, які мають право на знижку, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу та інше.
🪖Нагадаю, що доопрацьований проєкт закону розроблений, щоб зберегти та посилити соціальний захист учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни через:
💰компенсацію витрат на сплату страхових премій за укладення внутрішніх договорів обов’язкового страхування;
▫️тимчасове звільнення цих осіб від обов’язку мати договір обов’язкового страхування до 30 червня 2025 року, що дозволить уникнути додаткового фінансового навантаження на родину у складний період воєнного стану.
25.02.202506:01
✔️Одночасно з ЄС й інші наші союзники запровадили додаткові санкції проти держави-агресора.
▪️Велика Британія оголосила найбільші за масштабами обмеження за три роки повномасштабної війни.
Уряд країни запровадив 107 нових санкцій, спрямованих безпосередньо на тих, хто продовжує допомагати вторгненню.
Нинішній пакет націлений на ланцюги російських військових поставок (у тому числі організації у третіх країнах), доходи, що підживлюють незаконну війну путіна, і крадіїв, які заробляють на ній.
Під обмеження потрапили:
▫️виробники та постачальники верстатів, електроніки та товарів подвійного призначення для російської армії, зокрема мікропроцесорів, що використовуються в системах озброєння (у тому числі розташовані в країнах Центральної Азії, Туреччині, Таїланді, Індії та Китаї, який є найбільшим постачальником найважливіших товарів для російської армії);
▫️міністр оборони КНДР Но Кванг Чол, ряд інших генералів та топ-військових країни, причетних до розгортання понад 11 тис. військових КНДР у росії;
▫️13 російських осіб, включаючи ТОВ «Грант-Трейд», його власника Марата Мустафаєва та його сестру Дінару Мустафаєву, які використовували компанію для передачі передових європейських технологій у росію для підтримки її незаконної війни;
▫️ще 40 кораблів «тіньового танкерного флоту» росії (лише за останні 6 місяців ці судна разом перевезли російської нафти та нафтопродуктів на суму понад 5 млрд. доларів); з урахуванням цих суден кількість танкерів, на які Великобританія наклала санкції, досягла 133 – найбільшого показника серед інших країн Європи;
▫️14 «нових клептократів», деякі з яких контролюють стратегічні сектори російської економіки (як повідомили в Уряді Королівства, серед них Роман Троценко, один із найбагатших людей росії, статки якого становлять 2,2 мільярда фунтів стерлінгів);
Вперше запроваджуються санкції до іноземних фінансових установ, які підтримують російську військову машину (зокрема, проти ВАТ «Керемет Банк» (Киргизстан), який допомагає росії здійснювати транзакції для підтримки її військових зусиль).
Як зазначив Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі,
▪️Велика Британія оголосила найбільші за масштабами обмеження за три роки повномасштабної війни.
Уряд країни запровадив 107 нових санкцій, спрямованих безпосередньо на тих, хто продовжує допомагати вторгненню.
Нинішній пакет націлений на ланцюги російських військових поставок (у тому числі організації у третіх країнах), доходи, що підживлюють незаконну війну путіна, і крадіїв, які заробляють на ній.
Під обмеження потрапили:
▫️виробники та постачальники верстатів, електроніки та товарів подвійного призначення для російської армії, зокрема мікропроцесорів, що використовуються в системах озброєння (у тому числі розташовані в країнах Центральної Азії, Туреччині, Таїланді, Індії та Китаї, який є найбільшим постачальником найважливіших товарів для російської армії);
▫️міністр оборони КНДР Но Кванг Чол, ряд інших генералів та топ-військових країни, причетних до розгортання понад 11 тис. військових КНДР у росії;
▫️13 російських осіб, включаючи ТОВ «Грант-Трейд», його власника Марата Мустафаєва та його сестру Дінару Мустафаєву, які використовували компанію для передачі передових європейських технологій у росію для підтримки її незаконної війни;
▫️ще 40 кораблів «тіньового танкерного флоту» росії (лише за останні 6 місяців ці судна разом перевезли російської нафти та нафтопродуктів на суму понад 5 млрд. доларів); з урахуванням цих суден кількість танкерів, на які Великобританія наклала санкції, досягла 133 – найбільшого показника серед інших країн Європи;
▫️14 «нових клептократів», деякі з яких контролюють стратегічні сектори російської економіки (як повідомили в Уряді Королівства, серед них Роман Троценко, один із найбагатших людей росії, статки якого становлять 2,2 мільярда фунтів стерлінгів);
Вперше запроваджуються санкції до іноземних фінансових установ, які підтримують російську військову машину (зокрема, проти ВАТ «Керемет Банк» (Киргизстан), який допомагає росії здійснювати транзакції для підтримки її військових зусиль).
Як зазначив Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі,
«сьогоднішня акція, найбільша за майже три роки, підкреслює прихильність Великобританії Україні. Кожна перервана лінія військового постачання, кожен заблокований рубль і кожен викритий учасник агресії путіна є кроком до справедливого та тривалого миру, а також до безпеки та процвітання у Великій Британії в рамках Плану змін уряду країни. Тривалого миру можна досягти лише силою. Тому ми зосереджені на тому, щоб поставити Україну в найсильнішу позицію».
24.02.202510:34
На згадку.




24.02.202506:00
❗️У 2024 році банки показали рекордну прибутковість і сплатили рекордний податок на прибуток
За попередніми даними НБУ, банківська система у 2024 році встановила два нові історичні рекорди:
▪️Нарахований податок на прибуток у 2024 році склав 83,7 млрд. грн. Це на 8,7% (+6,7 млрд. грн.) більше ніж у 2023 році. Як і позаминулого року, податок сплачено за підвищеною ставкою 50%. Для порівняння увесь податок на прибуток за останні 5 років до повномасштабної війни склав 23,7 млрд. грн. (у 3,5 разів меншим).
▪️Банки отримали найбільший за усі роки чистий прибуток (після сплати податку) на рівні 103,7 млрд. грн. Це на чверть (+20,7 млрд. грн.) більше, ніж у 2023 році.
За попередніми даними НБУ, банківська система у 2024 році встановила два нові історичні рекорди:
▪️Нарахований податок на прибуток у 2024 році склав 83,7 млрд. грн. Це на 8,7% (+6,7 млрд. грн.) більше ніж у 2023 році. Як і позаминулого року, податок сплачено за підвищеною ставкою 50%. Для порівняння увесь податок на прибуток за останні 5 років до повномасштабної війни склав 23,7 млрд. грн. (у 3,5 разів меншим).
▪️Банки отримали найбільший за усі роки чистий прибуток (після сплати податку) на рівні 103,7 млрд. грн. Це на чверть (+20,7 млрд. грн.) більше, ніж у 2023 році.
26.02.202506:00
Як і у попередніх RDNA, загальні цифри збитків у RDNA4 не включають втрату доходу домогосподарств, оцінену в понад 73 млрд. дол.
Результати втрат у RDNA4 показують помітне збільшення в порівнянні з результатами втрат у RDNA3 (499 млрд. дол.) – у середньому на 18% у всіх секторах.
Найбільше чисте збільшення втрат зафіксовано в торгівлі та промисловості (на 41 млрд. дол.), а також в енергетиці та видобувній галузі (понад 18 млрд. дол.). Серед інших секторів, у яких зафіксовано збільшення втрат, – правосуддя та державне управління (+68%), соціальний захист (+52%), культура та туризм (+49%), освіта та наука (+40%).
Якщо збитки зосереджені в прифронтових областях, то втрати розподіляються по всій країні. Втрати в прифронтових областях (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська) становлять 182 млрд. дол. (або 31% загальної суми по країні). Київ разом із Київською областю разом зазнали 131 млрд. дол. втрат (20%). Найбільш виразне чисте збільшення втрат порівняно з RDNA3 спостерігається в Запорізькій (30,8 млрд. дол.), Київській (14,5 млрд. дол.) та Дніпропетровській (14,1 млрд. дол.) областях.
◾️Потреби.
Станом на кінець грудня минулого року потреби у відновленні та реконструкції протягом наступних 10 років оцінюються майже в 524 млрд. дол., що приблизно в 2,8 рази перевищує оцінений номінальний ВВП України на 2024 рік. Ці значні потреби виникають через велику географічну територію (включаючи густонаселені райони), яка постраждала протягом майже трьох років, а також через триваючі пошкодження та руйнування.
Ці витрати, розраховані на наступні 10 років, враховують принципи відновлення «краще ніж було» (включаючи перехід до нижчої енергоємності та впровадження сучасних стандартів), а також інфляцію, ринкові умови, зростання вартості будівельних робіт, яке зазвичай спостерігається в районах великого будівництва, та вищі страхові премії.
➡️Потреби у реконструкції та відновленні є найбільшими в житловому секторі (майже 84 млрд. дол., або 16% загальних довгострокових потреб). Далі йдуть транспортний сектор (близько 78 млрд. дол., 15%), енергетика та видобувна промисловість (68 млрд. дол., 13%), сектор торгівлі та промисловості (64 млрд. дол., 12%), сільське господарство (55 млрд. дол., 11%), соціальний захист (39 млрд. дол., 7%), а також управління небезпекою вибухонебезпечних речовин (майже 30 млрд. дол., 6%).
У всіх секторах лише витрати на розчищення та управління сміттям досягають майже 13 млрд. дол.
Дані про задоволення потреб надано вісьмома секторами: житлове будівництво (5 млрд. дол.); освіта і наука (528 млн. дол. США); сільське господарство (873 млн. дол.); телекомунікації, цифрові технології та медіа (116 млн. дол.); торгівля та промисловість (3,1 млрд. дол.); фінанси та банківська справа (3,1 млрд. дол.); реагування на надзвичайні ситуації та цивільний захист (478 млн. дол.); правосуддя та державне управління (8 млн. дол.). Потреби, задоволені в усіх цих секторах разом, становлять понад 13 млрд. дол., включаючи державні та приватні внески.
📈Між RDNA3, коли потреби становили приблизно 486 млрд. дол., і RDNA4, потреби зросли на понад 37 млрд. дол. (7,7%), зосереджених у кількох ключових секторах. На додаткові потреби в енергетичному і видобувному секторах та секторі освіти і науки разом припадає основна частина збільшення, яке зумовлене значним збитком, заподіяним цим секторам у 2024 році.
До регіонів із найбільшою позитивною чистою зміною потреб належать Запорізька, Харківська, Донецька та Одеська області.
Майже половина зареєстрованих потреб була покрита приватним сектором. Це підкреслює його критичну роль у процесі відновлення та реконструкції та у забезпеченні необхідних ресурсів. Багато компаній почали інвестувати в ремонти та підвищення стійкості, впроваджувати такі рішення як розподілені енергетичні рішення (наприклад, газові електростанції, сонячні панелі, біогаз).
Компанії приватного сектору задовольняють більшість потреб у торгівлі та промисловості, фінансах та банківській справі, а також у телекомунікаційному та цифровому секторах.
Результати втрат у RDNA4 показують помітне збільшення в порівнянні з результатами втрат у RDNA3 (499 млрд. дол.) – у середньому на 18% у всіх секторах.
Найбільше чисте збільшення втрат зафіксовано в торгівлі та промисловості (на 41 млрд. дол.), а також в енергетиці та видобувній галузі (понад 18 млрд. дол.). Серед інших секторів, у яких зафіксовано збільшення втрат, – правосуддя та державне управління (+68%), соціальний захист (+52%), культура та туризм (+49%), освіта та наука (+40%).
Якщо збитки зосереджені в прифронтових областях, то втрати розподіляються по всій країні. Втрати в прифронтових областях (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська) становлять 182 млрд. дол. (або 31% загальної суми по країні). Київ разом із Київською областю разом зазнали 131 млрд. дол. втрат (20%). Найбільш виразне чисте збільшення втрат порівняно з RDNA3 спостерігається в Запорізькій (30,8 млрд. дол.), Київській (14,5 млрд. дол.) та Дніпропетровській (14,1 млрд. дол.) областях.
◾️Потреби.
Станом на кінець грудня минулого року потреби у відновленні та реконструкції протягом наступних 10 років оцінюються майже в 524 млрд. дол., що приблизно в 2,8 рази перевищує оцінений номінальний ВВП України на 2024 рік. Ці значні потреби виникають через велику географічну територію (включаючи густонаселені райони), яка постраждала протягом майже трьох років, а також через триваючі пошкодження та руйнування.
Ці витрати, розраховані на наступні 10 років, враховують принципи відновлення «краще ніж було» (включаючи перехід до нижчої енергоємності та впровадження сучасних стандартів), а також інфляцію, ринкові умови, зростання вартості будівельних робіт, яке зазвичай спостерігається в районах великого будівництва, та вищі страхові премії.
➡️Потреби у реконструкції та відновленні є найбільшими в житловому секторі (майже 84 млрд. дол., або 16% загальних довгострокових потреб). Далі йдуть транспортний сектор (близько 78 млрд. дол., 15%), енергетика та видобувна промисловість (68 млрд. дол., 13%), сектор торгівлі та промисловості (64 млрд. дол., 12%), сільське господарство (55 млрд. дол., 11%), соціальний захист (39 млрд. дол., 7%), а також управління небезпекою вибухонебезпечних речовин (майже 30 млрд. дол., 6%).
У всіх секторах лише витрати на розчищення та управління сміттям досягають майже 13 млрд. дол.
Дані про задоволення потреб надано вісьмома секторами: житлове будівництво (5 млрд. дол.); освіта і наука (528 млн. дол. США); сільське господарство (873 млн. дол.); телекомунікації, цифрові технології та медіа (116 млн. дол.); торгівля та промисловість (3,1 млрд. дол.); фінанси та банківська справа (3,1 млрд. дол.); реагування на надзвичайні ситуації та цивільний захист (478 млн. дол.); правосуддя та державне управління (8 млн. дол.). Потреби, задоволені в усіх цих секторах разом, становлять понад 13 млрд. дол., включаючи державні та приватні внески.
📈Між RDNA3, коли потреби становили приблизно 486 млрд. дол., і RDNA4, потреби зросли на понад 37 млрд. дол. (7,7%), зосереджених у кількох ключових секторах. На додаткові потреби в енергетичному і видобувному секторах та секторі освіти і науки разом припадає основна частина збільшення, яке зумовлене значним збитком, заподіяним цим секторам у 2024 році.
До регіонів із найбільшою позитивною чистою зміною потреб належать Запорізька, Харківська, Донецька та Одеська області.
Майже половина зареєстрованих потреб була покрита приватним сектором. Це підкреслює його критичну роль у процесі відновлення та реконструкції та у забезпеченні необхідних ресурсів. Багато компаній почали інвестувати в ремонти та підвищення стійкості, впроваджувати такі рішення як розподілені енергетичні рішення (наприклад, газові електростанції, сонячні панелі, біогаз).
Компанії приватного сектору задовольняють більшість потреб у торгівлі та промисловості, фінансах та банківській справі, а також у телекомунікаційному та цифровому секторах.




25.02.202514:57
Радий подякувати великому білому тютюновому бізнесу за патріотичну позицію у сплаті податкових надходжень до бюджету.
Дякую керівництву Imperial Tobacco за чесну сплату податків і доброчесність у введенні бізнесу.
Дякую керівництву Imperial Tobacco за чесну сплату податків і доброчесність у введенні бізнесу.
25.02.202509:31
Сьогодні склала депутатський мандат депутат нашого комітету Ірина Кормишкіна.
Приймаю, але не розділяю її рішення. Не голосував за нього.
Залишу поза обговоренням його підстави або безпідставність.
Подякую Ірині за ці пʼять з половиною років роботи на Українську державу і народ України.
Дякую за безумовну підтримку наших реформ і окремо нашу спільну реформу ринку страхування у відповідності до кращих європейських практик!
Приймаю, але не розділяю її рішення. Не голосував за нього.
Залишу поза обговоренням його підстави або безпідставність.
Подякую Ірині за ці пʼять з половиною років роботи на Українську державу і народ України.
Дякую за безумовну підтримку наших реформ і окремо нашу спільну реформу ринку страхування у відповідності до кращих європейських практик!
24.02.202511:35
▪️Інфраструктура – ЄС забороняє будь-які транзакції з портами та аеропортами в росії, які використовуються для передачі БПЛА, ракет, пов’язаних технологій і компонентів, або для обходу ліміту цін на нафту чи інших обмежувальних заходів суднами, які практикують нерегулярні та ризиковані види судноплавства.
▪️Транспорт – ЄС розширила заборону на польоти в ЄС на авіаперевізників зі списку, які виконують внутрішні рейси в межах Росії, або експортують літаки чи інші авіаційні товари та технології російським авіаперевізникам та їх контрольованим особам. Також посилено заборону на перевезення вантажів автомобільним транспортом територією ЄС чи транзитом через неї, операторами ЄС, які на 25% або більше володіють російські фізичні або юридичні особи (нове положення забороняє будь-які зміни в структурі капіталу автотранспортних підприємств, які призведуть до збільшення частки власності російської фізичної або юридичної особи понад 25%).
▪️Енергетика – накладаються додаткові обмеження на експорт товарів і технологій, зокрема програмного забезпечення, пов’язаного з розвідкою нафти і газу, з метою подальшого обмеження розвідувальних і виробничих потужностей росії. Крім того, поширюється заборона на надання товарів, технологій і послуг для завершення проектів з видобутку сирої нафти в росії, таких як нафтовий проект «Восток» (подібно до вже діючих обмежень для проектів СПГ). Також забороняється тимчасове зберігання російської сирої нафти та нафтопродуктів на території ЄС, незалежно від закупівельної ціни нафти та кінцевого пункту призначення цих продуктів.
▪️Інші обмеження – ЄС забороняє надання будівельних послуг, включно з інженерними роботами, поширюючи підхід, який вже діє на незаконно окупованих територіях України. Для боротьби з незаконним реекспортом товарів ЄС, які перебувають під санкціями, оператори ЄС, які продають чутливі товари третім країнам, окрім країн-партнерів, повинні запровадити механізми «належної обачності», здатні ідентифікувати, оцінювати та пом’якшувати ризики такого потенційного реекспорту до росії.
Тимчасово окуповані території України – запроваджено нові обмеження щодо Криму, Севастополя, непідконтрольних територій України в Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях з метою перешкоджання їх інтеграції в російську федерацію та запобігання обходу санкцій ЄС. Обмеження стосуються бухгалтерського обліку, аудиту, податкового консультування, консультування з питань бізнесу та управління, зв’язків з громадськістю, будівництва, архітектури, інженерії, юридичного консультування, консультування з ІТ, дослідження ринку та опитування громадської думки, технічного тестування та аналізу та рекламних послуг. Крім того, обмеження стосуються надання певного програмного забезпечення для управління підприємствами, промислового дизайну та виробництва, а також пов’язаних прав інтелектуальної власності чи комерційної таємниці.
▪️Транспорт – ЄС розширила заборону на польоти в ЄС на авіаперевізників зі списку, які виконують внутрішні рейси в межах Росії, або експортують літаки чи інші авіаційні товари та технології російським авіаперевізникам та їх контрольованим особам. Також посилено заборону на перевезення вантажів автомобільним транспортом територією ЄС чи транзитом через неї, операторами ЄС, які на 25% або більше володіють російські фізичні або юридичні особи (нове положення забороняє будь-які зміни в структурі капіталу автотранспортних підприємств, які призведуть до збільшення частки власності російської фізичної або юридичної особи понад 25%).
▪️Енергетика – накладаються додаткові обмеження на експорт товарів і технологій, зокрема програмного забезпечення, пов’язаного з розвідкою нафти і газу, з метою подальшого обмеження розвідувальних і виробничих потужностей росії. Крім того, поширюється заборона на надання товарів, технологій і послуг для завершення проектів з видобутку сирої нафти в росії, таких як нафтовий проект «Восток» (подібно до вже діючих обмежень для проектів СПГ). Також забороняється тимчасове зберігання російської сирої нафти та нафтопродуктів на території ЄС, незалежно від закупівельної ціни нафти та кінцевого пункту призначення цих продуктів.
▪️Інші обмеження – ЄС забороняє надання будівельних послуг, включно з інженерними роботами, поширюючи підхід, який вже діє на незаконно окупованих територіях України. Для боротьби з незаконним реекспортом товарів ЄС, які перебувають під санкціями, оператори ЄС, які продають чутливі товари третім країнам, окрім країн-партнерів, повинні запровадити механізми «належної обачності», здатні ідентифікувати, оцінювати та пом’якшувати ризики такого потенційного реекспорту до росії.
Тимчасово окуповані території України – запроваджено нові обмеження щодо Криму, Севастополя, непідконтрольних територій України в Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях з метою перешкоджання їх інтеграції в російську федерацію та запобігання обходу санкцій ЄС. Обмеження стосуються бухгалтерського обліку, аудиту, податкового консультування, консультування з питань бізнесу та управління, зв’язків з громадськістю, будівництва, архітектури, інженерії, юридичного консультування, консультування з ІТ, дослідження ринку та опитування громадської думки, технічного тестування та аналізу та рекламних послуг. Крім того, обмеження стосуються надання певного програмного забезпечення для управління підприємствами, промислового дизайну та виробництва, а також пов’язаних прав інтелектуальної власності чи комерційної таємниці.




24.02.202510:00
🎲Гральний бізнес б’є рекорди надходжень до бюджету!
Фіскалізація та детінізації грального бізнесу демонструє стійкий позитивний ефект.
💲У січні 2025 року до бюджету надійшло 735,63 млн грн податкових платежів від суб’єктів грального бізнесу, що на 74,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, та у 134 рази перевищує рівень січня 2021 року (5,5 млн грн).
📊Структура податкових надходжень у січні 2025 року на графіку.
❗️Ринок грального бізнесу поступово перетворюється на прозорий та регульований сектор економіки.
Посилений контроль за платниками ігорного бізнесу сприяє детенізації галузі та наповненню бюджету.
Фіскалізація та детінізації грального бізнесу демонструє стійкий позитивний ефект.
💲У січні 2025 року до бюджету надійшло 735,63 млн грн податкових платежів від суб’єктів грального бізнесу, що на 74,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, та у 134 рази перевищує рівень січня 2021 року (5,5 млн грн).
📊Структура податкових надходжень у січні 2025 року на графіку.
❗️Ринок грального бізнесу поступово перетворюється на прозорий та регульований сектор економіки.
Посилений контроль за платниками ігорного бізнесу сприяє детенізації галузі та наповненню бюджету.
24.02.202501:01
Три роки від нового літочислення.
Три роки нової епохи.
Три додаткові роки життя, даровані нам Богом та ЗСУ.
Нема чого святкувати, нема що відмічати, нема що підсумовувати.
Треба просто продовжувати боротьбу.
Через три роки, як і в перший день.
Три роки нової епохи.
Три додаткові роки життя, даровані нам Богом та ЗСУ.
Нема чого святкувати, нема що відмічати, нема що підсумовувати.
Треба просто продовжувати боротьбу.
Через три роки, як і в перший день.
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 1805
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.