Свідомі
▪️ Всеукраїнське онлайн-медіа
▪️ Досліджуємо сенси
https://svidomi.in.ua/ />Співпраця: communication@svidomi.in.ua
▪️ Досліджуємо сенси
https://svidomi.in.ua/
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
सत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थानУкраїна
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिЧерв 27, 2019
TGlist में जोड़ा गया
Вер 14, 2023संलग्न समूह
समूह "Свідомі" में नवीनतम पोस्ट
05.02.202515:12
⛓️~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія
▪️У політв’язня Рустема Сейтхалілова погіршується стан здоров’я в російській вʼязниці
У Рустема Сейтхалілова, засудженого до 14 років за справою «Хізб ут-Тахрір», погіршився стан здоров'я — його мучать хронічні болі та проблеми зі спиною. Окрім того, у виправній колонії йому забороняють виконувати намаз вранці та забрали Коран.
18 січня Рустем зустрівся з матір'ю та дружиною на свій 41-й день народження. Мати, попри похилий вік, подолала понад 2.7 тисячі кілометрів, щоб побачити сина після шести років розлуки. Дружина залишила дітей вдома, побоюючись такої далекої подорожі.
▪️Кримського політв’язня Ремзі Бекірова помістили в ізолятор за виконання ранкового намазу
Кримськотатарського журналіста Ремзі Бекірова, засудженого до 19 років ув’язнення за справою «Хізб ут-Тахрір», відправили на п’ять діб до ізолятора за виконання ранкового намазу.
За пів року в колонії журналіста вже сім разів відправляли в ізолятор через формальні причини, такі як молитва вночі чи відсутність шапки. Він також два місяці провів у суворих умовах, не маючи можливості телефонувати рідним, і схуд на 15 кг через відмову від їжі зі свининою. У колонії діє заборона на наближення до ліжка в денний час, а наглядачі намагаються морально придушити чоловіка.
▪️Політв’язня Олега Федорова перевели до іншої російської колонії та одразу помістили в штрафний ізолятор
Алі (Олега) Федорова, фігуранта другої бахчисарайської групи у справі «Хізб ут-Тахрір», перевели з виправної колонії № 5 у Сарапулі до ВК № 8 у селі Хохряки Удмуртської області, де його помістили в штрафний ізолятор. Постанова щодо перебування в ізоляторі, видана в Сарапулі, залишилася чинною в новій колонії, і утримання Федорова там продовжили «практично до кінця лютого».
Дружина в’язня, Ірина Федорова, зазначила, що умови в новому ізоляторі схожі на ті, що були в Сарапулі, але чоловік не повідомляє про своє самопочуття.
▪️Кримського політв’язня Сервета Газієва етапували з міста Владимир у невідомому напрямку
64-річного кримського татарина Сервета Газієва, засудженого на 13 років у справі «Хізб ут-Тахрір», етапували з тюрми №2 у Владимирській області в грудні 2024 року. З того часу його родина не має жодної інформації про його місцеперебування.
Останній раз сестра Сервета, Світлана Аблямітова, спілкувалася з ним на початку грудня, коли чоловік повідомив, що його можуть перевести в колонію. Після того вона не отримала від нього відповіді на листи.
▪️В окупованому Донецьку заочно засудили оборонця Маріуполя Лева Кашперського
Окупаційний суд у Донецьку заочно виніс вирок військовослужбовцю бригади «Азов» Леву Кашперському, засудивши його до 24 років ув'язнення в колонії суворого режиму за звинуваченням у нібито жорстокому поводженні з цивільними та замаху на вбивство.
Більше про деталі цих справ і про умови утримання бранців Кремля читайте на сайті.
▪️У політв’язня Рустема Сейтхалілова погіршується стан здоров’я в російській вʼязниці
У Рустема Сейтхалілова, засудженого до 14 років за справою «Хізб ут-Тахрір», погіршився стан здоров'я — його мучать хронічні болі та проблеми зі спиною. Окрім того, у виправній колонії йому забороняють виконувати намаз вранці та забрали Коран.
18 січня Рустем зустрівся з матір'ю та дружиною на свій 41-й день народження. Мати, попри похилий вік, подолала понад 2.7 тисячі кілометрів, щоб побачити сина після шести років розлуки. Дружина залишила дітей вдома, побоюючись такої далекої подорожі.
▪️Кримського політв’язня Ремзі Бекірова помістили в ізолятор за виконання ранкового намазу
Кримськотатарського журналіста Ремзі Бекірова, засудженого до 19 років ув’язнення за справою «Хізб ут-Тахрір», відправили на п’ять діб до ізолятора за виконання ранкового намазу.
За пів року в колонії журналіста вже сім разів відправляли в ізолятор через формальні причини, такі як молитва вночі чи відсутність шапки. Він також два місяці провів у суворих умовах, не маючи можливості телефонувати рідним, і схуд на 15 кг через відмову від їжі зі свининою. У колонії діє заборона на наближення до ліжка в денний час, а наглядачі намагаються морально придушити чоловіка.
▪️Політв’язня Олега Федорова перевели до іншої російської колонії та одразу помістили в штрафний ізолятор
Алі (Олега) Федорова, фігуранта другої бахчисарайської групи у справі «Хізб ут-Тахрір», перевели з виправної колонії № 5 у Сарапулі до ВК № 8 у селі Хохряки Удмуртської області, де його помістили в штрафний ізолятор. Постанова щодо перебування в ізоляторі, видана в Сарапулі, залишилася чинною в новій колонії, і утримання Федорова там продовжили «практично до кінця лютого».
Дружина в’язня, Ірина Федорова, зазначила, що умови в новому ізоляторі схожі на ті, що були в Сарапулі, але чоловік не повідомляє про своє самопочуття.
▪️Кримського політв’язня Сервета Газієва етапували з міста Владимир у невідомому напрямку
64-річного кримського татарина Сервета Газієва, засудженого на 13 років у справі «Хізб ут-Тахрір», етапували з тюрми №2 у Владимирській області в грудні 2024 року. З того часу його родина не має жодної інформації про його місцеперебування.
Останній раз сестра Сервета, Світлана Аблямітова, спілкувалася з ним на початку грудня, коли чоловік повідомив, що його можуть перевести в колонію. Після того вона не отримала від нього відповіді на листи.
▪️В окупованому Донецьку заочно засудили оборонця Маріуполя Лева Кашперського
Окупаційний суд у Донецьку заочно виніс вирок військовослужбовцю бригади «Азов» Леву Кашперському, засудивши його до 24 років ув'язнення в колонії суворого режиму за звинуваченням у нібито жорстокому поводженні з цивільними та замаху на вбивство.
Більше про деталі цих справ і про умови утримання бранців Кремля читайте на сайті.
05.02.202507:00
Старший солдат Денис Суббота, позивний Електро, загинув 30 грудня 2022 року біля села Терни на Донеччині внаслідок мінометного обстрілу позицій. Захиснику було 32 роки.
Денис народився в столиці. Навчався в Київській загальноосвітній школі №300. Потім працював різноробочим. Після строкової служби підписав контракт на 3 роки. У 2016-2017 роках брав участь в АТО. У мирному житті працював електриком-монтером в різних установах. Хотів вступити на заочну форму навчання, щоб отримати вищу освіту, але не встиг. Дуже любив походи в гори та відпочинок на природі.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до складу Збройних Сил України, щоб захищати свою країну. Служив у 44-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця.
Поховали воїна на Алеї Героїв Лісового кладовища Києва.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Денис народився в столиці. Навчався в Київській загальноосвітній школі №300. Потім працював різноробочим. Після строкової служби підписав контракт на 3 роки. У 2016-2017 роках брав участь в АТО. У мирному житті працював електриком-монтером в різних установах. Хотів вступити на заочну форму навчання, щоб отримати вищу освіту, але не встиг. Дуже любив походи в гори та відпочинок на природі.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до складу Збройних Сил України, щоб захищати свою країну. Служив у 44-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця.
Поховали воїна на Алеї Героїв Лісового кладовища Києва.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
04.02.202515:00
Свідомі завжди були більше ніж просто медіа. Ми створюємо простір для глибоких запитань, аналізу та переосмислення. Але що, якщо нас не стане?
Без Свідомих:
📌 Не буде місця, де складне пояснюють простими словами.
📌 Зникне аналітика, яка допомагає розуміти, а не просто споживати інформацію.
📌 Важливі події губитимуться у стрічці новин, втрачаючи сенс і контекст.
Ми не хочемо, щоб це стало реальністю. Якщо ви теж — ваша підтримка зараз вирішальна.
💡 Підтримуючи нас, ви обираєте змістовну журналістику.
💡 Ви допомагаєте створювати середовище, де інформація має значення.
💡 Ви стаєте частиною тих, хто не просто читає, а осмислює.
🔗 Підтримати нас можна:
- На Patreon
- На LiqPay
– зробити разовий донат на банку
Без Свідомих:
📌 Не буде місця, де складне пояснюють простими словами.
📌 Зникне аналітика, яка допомагає розуміти, а не просто споживати інформацію.
📌 Важливі події губитимуться у стрічці новин, втрачаючи сенс і контекст.
Ми не хочемо, щоб це стало реальністю. Якщо ви теж — ваша підтримка зараз вирішальна.
💡 Підтримуючи нас, ви обираєте змістовну журналістику.
💡 Ви допомагаєте створювати середовище, де інформація має значення.
💡 Ви стаєте частиною тих, хто не просто читає, а осмислює.
🔗 Підтримати нас можна:
- На Patreon
- На LiqPay
– зробити разовий донат на банку
04.02.202509:00
📃У лімбі непідписаних законопроєктів. Чому закон про дозвіл громадам фінансово підтримувати Сили оборони досі не підписали?
18 червня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д, який надаватиме місцевому самоврядуванню можливість купувати на потреби ЗСУ усе, окрім озброєння. Також він відкриває змогу фінансувати будівництво фортифікацій.
Але є нюанс: президент досі не підписав законопроєкт. Через це громади досі не можуть застосовувати швидкі механізми підтримки ЗСУ.
Свідомі розповідають про суть законопроєкту №9559-д, та чому президент не підписує його з червня 2024 року.
18 червня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д, який надаватиме місцевому самоврядуванню можливість купувати на потреби ЗСУ усе, окрім озброєння. Також він відкриває змогу фінансувати будівництво фортифікацій.
Але є нюанс: президент досі не підписав законопроєкт. Через це громади досі не можуть застосовувати швидкі механізми підтримки ЗСУ.
Свідомі розповідають про суть законопроєкту №9559-д, та чому президент не підписує його з червня 2024 року.
04.02.202507:00
Солдат Вадим Закалістов, позивний Вадос, загинув у місті Бахмут Донецької області 17 квітня 2023 року. Він отримав тілесні ушкодження внаслідок прямого влучання з танка.
Вадимові було 36 років. Він народився в селищі Нова Водолага, що на Харківщині. Здобув повну середню освіту в тамтешній школі-інтернат. Згодом вступив до Чугуївського професійно аграрного ліцею, де здобув професію водія.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до складу 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду водія-номера обслуги. Нагороджений медалями «За військову службу Україні» та «За оборону міста-героя України Харкова», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Мій чоловік був людиною без страху. Справедливий, завжди приходив на допомогу, дуже любив нашу сімʼю, піклувався і обожнював дітей. Він назавжди в наших серцях», — написала дружина Аліна.
Поховали захисника у рідному селищі.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Вадимові було 36 років. Він народився в селищі Нова Водолага, що на Харківщині. Здобув повну середню освіту в тамтешній школі-інтернат. Згодом вступив до Чугуївського професійно аграрного ліцею, де здобув професію водія.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до складу 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду водія-номера обслуги. Нагороджений медалями «За військову службу Україні» та «За оборону міста-героя України Харкова», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Мій чоловік був людиною без страху. Справедливий, завжди приходив на допомогу, дуже любив нашу сімʼю, піклувався і обожнював дітей. Він назавжди в наших серцях», — написала дружина Аліна.
Поховали захисника у рідному селищі.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
03.02.202515:02
💭Від проукраїнських мітингів до тортур у полоні: історія Тетяни з Бердянська
До 24 лютого 2022 року Тетяна Тіпакова мала спокійне, але насичене життя в Бердянську. У курортному місті в неї був торгівельний бізнес, невеличкий готель, також жінка керувала туристичним агентством. Як і більшість людей із рідного міста, Тетяна не вірила в можливість великої війни.
Напередодні тільки-но повернулася з відпочинку, а вже наступного ранку її приятелька з Києва повідомила про перші обстріли. За декілька днів жінка організувала проукраїнські мітинги, але невдовзі росіяни захопили її в полон.
Свідомі та благодійний фонд «Схід SOS» розповідають історію Тетяни.
До 24 лютого 2022 року Тетяна Тіпакова мала спокійне, але насичене життя в Бердянську. У курортному місті в неї був торгівельний бізнес, невеличкий готель, також жінка керувала туристичним агентством. Як і більшість людей із рідного міста, Тетяна не вірила в можливість великої війни.
Напередодні тільки-но повернулася з відпочинку, а вже наступного ранку її приятелька з Києва повідомила про перші обстріли. За декілька днів жінка організувала проукраїнські мітинги, але невдовзі росіяни захопили її в полон.
Свідомі та благодійний фонд «Схід SOS» розповідають історію Тетяни.
03.02.202507:00
Старший лейтенант Владислав Гончаренко, позивний Академік, поліг 5 березня 2024 року в бою в районі селища Білогорівка, що на Луганщині. У квітні офіцеру виповнилося б 26 років.
Владислав народився і жив у місті Покров Дніпропетровської області. У 2014 році вступив до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
Після випуску в 2018 році молодий офіцер розпочав службу в лавах Збройних Сил України. Спочатку служив у в/ч А2120. Потім перевівся до 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Брав участь в ООС. Під час повномасштабної війни Владислав воював на посаді командира роти.
За свою службу офіцер отримав такі відзнаки: «Ветеран війни», «За взірцевість й у військовій службі 3 ступеня», «Сталевий Хрест», «Учасник АТО», «За оборону України».
Поховали офіцера в рідному місті.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Владислав народився і жив у місті Покров Дніпропетровської області. У 2014 році вступив до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
Після випуску в 2018 році молодий офіцер розпочав службу в лавах Збройних Сил України. Спочатку служив у в/ч А2120. Потім перевівся до 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Брав участь в ООС. Під час повномасштабної війни Владислав воював на посаді командира роти.
За свою службу офіцер отримав такі відзнаки: «Ветеран війни», «За взірцевість й у військовій службі 3 ступеня», «Сталевий Хрест», «Учасник АТО», «За оборону України».
Поховали офіцера в рідному місті.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
02.02.202506:59
Військовослужбовець Петро Луцик, позивний Луцьк, загинув 23 листопада 2023 року в селі Вільшана на Харківщині.
Петрові було 53 роки. Він народився на Рівненщині. За фахом був будівельником. Працював за спеціальністю та зводив будинки. Згодом розпочав підприємницьку діяльність. Також вирощував пшеницю, гречку, горох. Був церковним старостою.
Вільний час обожнював проводити з онуками. Любив переглядати фільми.
Під час повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, став на захист України, долучившись до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Острозького. Обіймав посаду стрільця. Отримав поранення, проте повернувся на службу. Нагороджений орденом «Навіки в строю».
Поховали воїна у селі Курозвани.
У Петра залишилися мама Тамара, дружина Марія, діти Іванна та Володимир, а також онуки Ілля, Роман та Петро. Останній народився вже після загибелі дідуся-захисника, хлопчика назвали на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Петрові було 53 роки. Він народився на Рівненщині. За фахом був будівельником. Працював за спеціальністю та зводив будинки. Згодом розпочав підприємницьку діяльність. Також вирощував пшеницю, гречку, горох. Був церковним старостою.
Вільний час обожнював проводити з онуками. Любив переглядати фільми.
Під час повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, став на захист України, долучившись до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Острозького. Обіймав посаду стрільця. Отримав поранення, проте повернувся на службу. Нагороджений орденом «Навіки в строю».
Поховали воїна у селі Курозвани.
У Петра залишилися мама Тамара, дружина Марія, діти Іванна та Володимир, а також онуки Ілля, Роман та Петро. Останній народився вже після загибелі дідуся-захисника, хлопчика назвали на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
01.02.202515:00
⚓️🇺🇦Місто, омите морем й оспіване віршами. Як Одеса позбувається російського спадку і набуває українського
Одеса позбувається імперського спадку та зміцнює українську ідентичність. Вулиці міста поступово очищують від символів російської імперії, а пам’ятники, які нагадують про колоніальне минуле, поступаються місцем українським символам.
Літературні читання Meridian Odesa стали важливою частиною цього процесу. Місцеві й запрошені автори виступали перед публікою, об’єднуючи людей навколо української літератури.
На тлі цих культурних змін місто продовжує боротися за деколонізацію простору. Свідомі розповідають, як Одеса позбувається російського спадку і набуває українського.
Одеса позбувається імперського спадку та зміцнює українську ідентичність. Вулиці міста поступово очищують від символів російської імперії, а пам’ятники, які нагадують про колоніальне минуле, поступаються місцем українським символам.
Літературні читання Meridian Odesa стали важливою частиною цього процесу. Місцеві й запрошені автори виступали перед публікою, об’єднуючи людей навколо української літератури.
На тлі цих культурних змін місто продовжує боротися за деколонізацію простору. Свідомі розповідають, як Одеса позбувається російського спадку і набуває українського.
01.02.202506:59
54-річний молодший сержант Олександр Мінченко, позивний Мʼяч, загинув 17 грудня 2023 року біля села Новомихайлівка на Донеччині. Намагаючись витягнути та врятувати пораненого побратима, сам отримав смертельні поранення при повторному обстрілі.
Олександр народився в місті Кривий Ріг. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту та здобув кваліфікацію інженера-механіка. З дитинства любив читати. Гарно знав історію України та багато читав історичних книжок. Захоплювався футболом — любив не тільки дивитися, а й грати з сином та його друзями. У 1991-2019 роках працював у вагонному депо Придніпровської залізниці. Останнє місце роботи — дизельний завод.
Під час повномасштабної війни Олександр був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у складі 23-ї окремої механізованої бригади.
Поховали Героя в рідному місті на Західному кладовищі.
В Олександра залишилися дружина, син і сестра.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Олександр народився в місті Кривий Ріг. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту та здобув кваліфікацію інженера-механіка. З дитинства любив читати. Гарно знав історію України та багато читав історичних книжок. Захоплювався футболом — любив не тільки дивитися, а й грати з сином та його друзями. У 1991-2019 роках працював у вагонному депо Придніпровської залізниці. Останнє місце роботи — дизельний завод.
Під час повномасштабної війни Олександр був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у складі 23-ї окремої механізованої бригади.
Поховали Героя в рідному місті на Західному кладовищі.
В Олександра залишилися дружина, син і сестра.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
31.01.202515:14
🚢⛽️«Тіньовий флот» і мазутні плями. Як старі російські танкери нищать екологію Чорного та Азовського морів?
15 грудня 2024 року у Керченській протоці на східному березі тимчасово окупованого Криму почали тонути два російських танкери. Причиною аварії танкерів росіяни назвали негоду у протоці. Обидва танкери були заповнені нафтопродуктами.
Нафтопродукти з великою ймовірністю вилились у воду. В грудні 2024 року пляма з забруднення досягла Азовського моря і тимчасово окупованого Росією узбережжя Азовського моря, а з другої сторони пляма вилилась у Чорне море.
Свідомі дослідили, що відбувається з акваторіями Азовського та Чорного морів після аварії на Керченській затоці, та чи можливо протистояти Росії та її діями на тимчасово окупованих територіях заради збереження українського довкілля.
15 грудня 2024 року у Керченській протоці на східному березі тимчасово окупованого Криму почали тонути два російських танкери. Причиною аварії танкерів росіяни назвали негоду у протоці. Обидва танкери були заповнені нафтопродуктами.
Нафтопродукти з великою ймовірністю вилились у воду. В грудні 2024 року пляма з забруднення досягла Азовського моря і тимчасово окупованого Росією узбережжя Азовського моря, а з другої сторони пляма вилилась у Чорне море.
Свідомі дослідили, що відбувається з акваторіями Азовського та Чорного морів після аварії на Керченській затоці, та чи можливо протистояти Росії та її діями на тимчасово окупованих територіях заради збереження українського довкілля.
31.01.202506:59
Солдат Юрій Трохимчук, позивний Фізрук, поліг 14 серпня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу в селі Роботине Запорізької області. Воїну назавжди залишилося 33.
Юрій народився в селі Біловіж на Рівненщині. Після закінчення школи вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету на факультет фізичної культури та спорту. Отримав фах вчителя фізкультури.
У цивільному житті працював на посаді вчителя фізичної культури. Дуже любив рибалити, збирати гриби. Разом із дружиною виховував двох синів.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до 117-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду поміника гранатометника. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на нього чекала мама, дружина та двоє синів.
Біля школи, де працював Юрій, встановили меморіальну дошку на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Юрій народився в селі Біловіж на Рівненщині. Після закінчення школи вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету на факультет фізичної культури та спорту. Отримав фах вчителя фізкультури.
У цивільному житті працював на посаді вчителя фізичної культури. Дуже любив рибалити, збирати гриби. Разом із дружиною виховував двох синів.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до 117-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду поміника гранатометника. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на нього чекала мама, дружина та двоє синів.
Біля школи, де працював Юрій, встановили меморіальну дошку на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
30.01.202519:21
Відео дня (30.01.2025) за версією Свідомих
Попри звуки війни, котик спокійний, бо відчуває тепло захисниці.
Попри звуки війни, котик спокійний, бо відчуває тепло захисниці.
30.01.202515:03
❄️Креми та інші лайфгаки — як захистити шкіру в холодні дні?
Морозне повітря, сухе тепло в приміщеннях і низька вологість — головні виклики для шкіри взимку. Вони провокують сухість, через яку шкіра стає більш вразливою.
Якщо за сухою за шкірою не доглядати, тріщини можуть стати причиною проникнення бактерій і навіть призвести до інфекцій чи атопічного дерматиту.
Проте, знаючи основи догляду, ви зможете захистити шкіру й пройти цей період комфортно. Тож сьогодні з’ясовуємо, що дерматологи/ні радять мати у своєму арсеналі з догляду за шкірою взимку.
Морозне повітря, сухе тепло в приміщеннях і низька вологість — головні виклики для шкіри взимку. Вони провокують сухість, через яку шкіра стає більш вразливою.
Якщо за сухою за шкірою не доглядати, тріщини можуть стати причиною проникнення бактерій і навіть призвести до інфекцій чи атопічного дерматиту.
Проте, знаючи основи догляду, ви зможете захистити шкіру й пройти цей період комфортно. Тож сьогодні з’ясовуємо, що дерматологи/ні радять мати у своєму арсеналі з догляду за шкірою взимку.
30.01.202506:59
27-річний захисник Віктор Євтушенко, позивний Прайс, загинув 8 червня 2023 року в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу.
Віктор родом із села Тинне Рівненської області. Закінчив Сарненське училище №21. Одружився та жив із сім'єю в селі Іванчі. Їздив на заробітки. Дуже любив автомобілі. Здійснив дві великі мрії життя: придбав BMW Е34 та потрапив у музей BMW в Баварії.
Під час повномасштабної війни Віктор став бійцем Збройних Сил України. Службу проходив у 33-й окремій механізованій бригаді. Був механіком-водієм.
«Найдобріший, найчесніший, найкращий тато; розумний, турботливий, уважний чоловік; найкращий друг, веселий гуморист», — розповіла дружина загиблого Наталія.
Поховали військового в селі Полиці на Рівненщині.
У Віктора залишились дружина, донька, тато, дві сестри і брат-військовослужбовець.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Віктор родом із села Тинне Рівненської області. Закінчив Сарненське училище №21. Одружився та жив із сім'єю в селі Іванчі. Їздив на заробітки. Дуже любив автомобілі. Здійснив дві великі мрії життя: придбав BMW Е34 та потрапив у музей BMW в Баварії.
Під час повномасштабної війни Віктор став бійцем Збройних Сил України. Службу проходив у 33-й окремій механізованій бригаді. Був механіком-водієм.
«Найдобріший, найчесніший, найкращий тато; розумний, турботливий, уважний чоловік; найкращий друг, веселий гуморист», — розповіла дружина загиблого Наталія.
Поховали військового в селі Полиці на Рівненщині.
У Віктора залишились дружина, донька, тато, дві сестри і брат-військовослужбовець.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
02.02.202506:59
Військовослужбовець Петро Луцик, позивний Луцьк, загинув 23 листопада 2023 року в селі Вільшана на Харківщині.
Петрові було 53 роки. Він народився на Рівненщині. За фахом був будівельником. Працював за спеціальністю та зводив будинки. Згодом розпочав підприємницьку діяльність. Також вирощував пшеницю, гречку, горох. Був церковним старостою.
Вільний час обожнював проводити з онуками. Любив переглядати фільми.
Під час повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, став на захист України, долучившись до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Острозького. Обіймав посаду стрільця. Отримав поранення, проте повернувся на службу. Нагороджений орденом «Навіки в строю».
Поховали воїна у селі Курозвани.
У Петра залишилися мама Тамара, дружина Марія, діти Іванна та Володимир, а також онуки Ілля, Роман та Петро. Останній народився вже після загибелі дідуся-захисника, хлопчика назвали на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Петрові було 53 роки. Він народився на Рівненщині. За фахом був будівельником. Працював за спеціальністю та зводив будинки. Згодом розпочав підприємницьку діяльність. Також вирощував пшеницю, гречку, горох. Був церковним старостою.
Вільний час обожнював проводити з онуками. Любив переглядати фільми.
Під час повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, став на захист України, долучившись до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Острозького. Обіймав посаду стрільця. Отримав поранення, проте повернувся на службу. Нагороджений орденом «Навіки в строю».
Поховали воїна у селі Курозвани.
У Петра залишилися мама Тамара, дружина Марія, діти Іванна та Володимир, а також онуки Ілля, Роман та Петро. Останній народився вже після загибелі дідуся-захисника, хлопчика назвали на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
04.02.202509:00
📃У лімбі непідписаних законопроєктів. Чому закон про дозвіл громадам фінансово підтримувати Сили оборони досі не підписали?
18 червня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д, який надаватиме місцевому самоврядуванню можливість купувати на потреби ЗСУ усе, окрім озброєння. Також він відкриває змогу фінансувати будівництво фортифікацій.
Але є нюанс: президент досі не підписав законопроєкт. Через це громади досі не можуть застосовувати швидкі механізми підтримки ЗСУ.
Свідомі розповідають про суть законопроєкту №9559-д, та чому президент не підписує його з червня 2024 року.
18 червня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9559-д, який надаватиме місцевому самоврядуванню можливість купувати на потреби ЗСУ усе, окрім озброєння. Також він відкриває змогу фінансувати будівництво фортифікацій.
Але є нюанс: президент досі не підписав законопроєкт. Через це громади досі не можуть застосовувати швидкі механізми підтримки ЗСУ.
Свідомі розповідають про суть законопроєкту №9559-д, та чому президент не підписує його з червня 2024 року.
05.02.202507:00
Старший солдат Денис Суббота, позивний Електро, загинув 30 грудня 2022 року біля села Терни на Донеччині внаслідок мінометного обстрілу позицій. Захиснику було 32 роки.
Денис народився в столиці. Навчався в Київській загальноосвітній школі №300. Потім працював різноробочим. Після строкової служби підписав контракт на 3 роки. У 2016-2017 роках брав участь в АТО. У мирному житті працював електриком-монтером в різних установах. Хотів вступити на заочну форму навчання, щоб отримати вищу освіту, але не встиг. Дуже любив походи в гори та відпочинок на природі.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до складу Збройних Сил України, щоб захищати свою країну. Служив у 44-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця.
Поховали воїна на Алеї Героїв Лісового кладовища Києва.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Денис народився в столиці. Навчався в Київській загальноосвітній школі №300. Потім працював різноробочим. Після строкової служби підписав контракт на 3 роки. У 2016-2017 роках брав участь в АТО. У мирному житті працював електриком-монтером в різних установах. Хотів вступити на заочну форму навчання, щоб отримати вищу освіту, але не встиг. Дуже любив походи в гори та відпочинок на природі.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до складу Збройних Сил України, щоб захищати свою країну. Служив у 44-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця.
Поховали воїна на Алеї Героїв Лісового кладовища Києва.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
04.02.202507:00
Солдат Вадим Закалістов, позивний Вадос, загинув у місті Бахмут Донецької області 17 квітня 2023 року. Він отримав тілесні ушкодження внаслідок прямого влучання з танка.
Вадимові було 36 років. Він народився в селищі Нова Водолага, що на Харківщині. Здобув повну середню освіту в тамтешній школі-інтернат. Згодом вступив до Чугуївського професійно аграрного ліцею, де здобув професію водія.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до складу 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду водія-номера обслуги. Нагороджений медалями «За військову службу Україні» та «За оборону міста-героя України Харкова», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Мій чоловік був людиною без страху. Справедливий, завжди приходив на допомогу, дуже любив нашу сімʼю, піклувався і обожнював дітей. Він назавжди в наших серцях», — написала дружина Аліна.
Поховали захисника у рідному селищі.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Вадимові було 36 років. Він народився в селищі Нова Водолага, що на Харківщині. Здобув повну середню освіту в тамтешній школі-інтернат. Згодом вступив до Чугуївського професійно аграрного ліцею, де здобув професію водія.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до складу 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду водія-номера обслуги. Нагороджений медалями «За військову службу Україні» та «За оборону міста-героя України Харкова», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Мій чоловік був людиною без страху. Справедливий, завжди приходив на допомогу, дуже любив нашу сімʼю, піклувався і обожнював дітей. Він назавжди в наших серцях», — написала дружина Аліна.
Поховали захисника у рідному селищі.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
04.02.202515:00
Свідомі завжди були більше ніж просто медіа. Ми створюємо простір для глибоких запитань, аналізу та переосмислення. Але що, якщо нас не стане?
Без Свідомих:
📌 Не буде місця, де складне пояснюють простими словами.
📌 Зникне аналітика, яка допомагає розуміти, а не просто споживати інформацію.
📌 Важливі події губитимуться у стрічці новин, втрачаючи сенс і контекст.
Ми не хочемо, щоб це стало реальністю. Якщо ви теж — ваша підтримка зараз вирішальна.
💡 Підтримуючи нас, ви обираєте змістовну журналістику.
💡 Ви допомагаєте створювати середовище, де інформація має значення.
💡 Ви стаєте частиною тих, хто не просто читає, а осмислює.
🔗 Підтримати нас можна:
- На Patreon
- На LiqPay
– зробити разовий донат на банку
Без Свідомих:
📌 Не буде місця, де складне пояснюють простими словами.
📌 Зникне аналітика, яка допомагає розуміти, а не просто споживати інформацію.
📌 Важливі події губитимуться у стрічці новин, втрачаючи сенс і контекст.
Ми не хочемо, щоб це стало реальністю. Якщо ви теж — ваша підтримка зараз вирішальна.
💡 Підтримуючи нас, ви обираєте змістовну журналістику.
💡 Ви допомагаєте створювати середовище, де інформація має значення.
💡 Ви стаєте частиною тих, хто не просто читає, а осмислює.
🔗 Підтримати нас можна:
- На Patreon
- На LiqPay
– зробити разовий донат на банку
03.02.202507:00
Старший лейтенант Владислав Гончаренко, позивний Академік, поліг 5 березня 2024 року в бою в районі селища Білогорівка, що на Луганщині. У квітні офіцеру виповнилося б 26 років.
Владислав народився і жив у місті Покров Дніпропетровської області. У 2014 році вступив до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
Після випуску в 2018 році молодий офіцер розпочав службу в лавах Збройних Сил України. Спочатку служив у в/ч А2120. Потім перевівся до 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Брав участь в ООС. Під час повномасштабної війни Владислав воював на посаді командира роти.
За свою службу офіцер отримав такі відзнаки: «Ветеран війни», «За взірцевість й у військовій службі 3 ступеня», «Сталевий Хрест», «Учасник АТО», «За оборону України».
Поховали офіцера в рідному місті.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Владислав народився і жив у місті Покров Дніпропетровської області. У 2014 році вступив до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім навчався у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
Після випуску в 2018 році молодий офіцер розпочав службу в лавах Збройних Сил України. Спочатку служив у в/ч А2120. Потім перевівся до 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Брав участь в ООС. Під час повномасштабної війни Владислав воював на посаді командира роти.
За свою службу офіцер отримав такі відзнаки: «Ветеран війни», «За взірцевість й у військовій службі 3 ступеня», «Сталевий Хрест», «Учасник АТО», «За оборону України».
Поховали офіцера в рідному місті.
Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
01.02.202506:59
54-річний молодший сержант Олександр Мінченко, позивний Мʼяч, загинув 17 грудня 2023 року біля села Новомихайлівка на Донеччині. Намагаючись витягнути та врятувати пораненого побратима, сам отримав смертельні поранення при повторному обстрілі.
Олександр народився в місті Кривий Ріг. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту та здобув кваліфікацію інженера-механіка. З дитинства любив читати. Гарно знав історію України та багато читав історичних книжок. Захоплювався футболом — любив не тільки дивитися, а й грати з сином та його друзями. У 1991-2019 роках працював у вагонному депо Придніпровської залізниці. Останнє місце роботи — дизельний завод.
Під час повномасштабної війни Олександр був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у складі 23-ї окремої механізованої бригади.
Поховали Героя в рідному місті на Західному кладовищі.
В Олександра залишилися дружина, син і сестра.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Олександр народився в місті Кривий Ріг. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту та здобув кваліфікацію інженера-механіка. З дитинства любив читати. Гарно знав історію України та багато читав історичних книжок. Захоплювався футболом — любив не тільки дивитися, а й грати з сином та його друзями. У 1991-2019 роках працював у вагонному депо Придніпровської залізниці. Останнє місце роботи — дизельний завод.
Під час повномасштабної війни Олександр був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у складі 23-ї окремої механізованої бригади.
Поховали Героя в рідному місті на Західному кладовищі.
В Олександра залишилися дружина, син і сестра.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
30.01.202515:03
❄️Креми та інші лайфгаки — як захистити шкіру в холодні дні?
Морозне повітря, сухе тепло в приміщеннях і низька вологість — головні виклики для шкіри взимку. Вони провокують сухість, через яку шкіра стає більш вразливою.
Якщо за сухою за шкірою не доглядати, тріщини можуть стати причиною проникнення бактерій і навіть призвести до інфекцій чи атопічного дерматиту.
Проте, знаючи основи догляду, ви зможете захистити шкіру й пройти цей період комфортно. Тож сьогодні з’ясовуємо, що дерматологи/ні радять мати у своєму арсеналі з догляду за шкірою взимку.
Морозне повітря, сухе тепло в приміщеннях і низька вологість — головні виклики для шкіри взимку. Вони провокують сухість, через яку шкіра стає більш вразливою.
Якщо за сухою за шкірою не доглядати, тріщини можуть стати причиною проникнення бактерій і навіть призвести до інфекцій чи атопічного дерматиту.
Проте, знаючи основи догляду, ви зможете захистити шкіру й пройти цей період комфортно. Тож сьогодні з’ясовуємо, що дерматологи/ні радять мати у своєму арсеналі з догляду за шкірою взимку.
03.02.202515:02
💭Від проукраїнських мітингів до тортур у полоні: історія Тетяни з Бердянська
До 24 лютого 2022 року Тетяна Тіпакова мала спокійне, але насичене життя в Бердянську. У курортному місті в неї був торгівельний бізнес, невеличкий готель, також жінка керувала туристичним агентством. Як і більшість людей із рідного міста, Тетяна не вірила в можливість великої війни.
Напередодні тільки-но повернулася з відпочинку, а вже наступного ранку її приятелька з Києва повідомила про перші обстріли. За декілька днів жінка організувала проукраїнські мітинги, але невдовзі росіяни захопили її в полон.
Свідомі та благодійний фонд «Схід SOS» розповідають історію Тетяни.
До 24 лютого 2022 року Тетяна Тіпакова мала спокійне, але насичене життя в Бердянську. У курортному місті в неї був торгівельний бізнес, невеличкий готель, також жінка керувала туристичним агентством. Як і більшість людей із рідного міста, Тетяна не вірила в можливість великої війни.
Напередодні тільки-но повернулася з відпочинку, а вже наступного ранку її приятелька з Києва повідомила про перші обстріли. За декілька днів жінка організувала проукраїнські мітинги, але невдовзі росіяни захопили її в полон.
Свідомі та благодійний фонд «Схід SOS» розповідають історію Тетяни.
01.02.202515:00
⚓️🇺🇦Місто, омите морем й оспіване віршами. Як Одеса позбувається російського спадку і набуває українського
Одеса позбувається імперського спадку та зміцнює українську ідентичність. Вулиці міста поступово очищують від символів російської імперії, а пам’ятники, які нагадують про колоніальне минуле, поступаються місцем українським символам.
Літературні читання Meridian Odesa стали важливою частиною цього процесу. Місцеві й запрошені автори виступали перед публікою, об’єднуючи людей навколо української літератури.
На тлі цих культурних змін місто продовжує боротися за деколонізацію простору. Свідомі розповідають, як Одеса позбувається російського спадку і набуває українського.
Одеса позбувається імперського спадку та зміцнює українську ідентичність. Вулиці міста поступово очищують від символів російської імперії, а пам’ятники, які нагадують про колоніальне минуле, поступаються місцем українським символам.
Літературні читання Meridian Odesa стали важливою частиною цього процесу. Місцеві й запрошені автори виступали перед публікою, об’єднуючи людей навколо української літератури.
На тлі цих культурних змін місто продовжує боротися за деколонізацію простору. Свідомі розповідають, як Одеса позбувається російського спадку і набуває українського.
30.01.202506:59
27-річний захисник Віктор Євтушенко, позивний Прайс, загинув 8 червня 2023 року в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу.
Віктор родом із села Тинне Рівненської області. Закінчив Сарненське училище №21. Одружився та жив із сім'єю в селі Іванчі. Їздив на заробітки. Дуже любив автомобілі. Здійснив дві великі мрії життя: придбав BMW Е34 та потрапив у музей BMW в Баварії.
Під час повномасштабної війни Віктор став бійцем Збройних Сил України. Службу проходив у 33-й окремій механізованій бригаді. Був механіком-водієм.
«Найдобріший, найчесніший, найкращий тато; розумний, турботливий, уважний чоловік; найкращий друг, веселий гуморист», — розповіла дружина загиблого Наталія.
Поховали військового в селі Полиці на Рівненщині.
У Віктора залишились дружина, донька, тато, дві сестри і брат-військовослужбовець.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Віктор родом із села Тинне Рівненської області. Закінчив Сарненське училище №21. Одружився та жив із сім'єю в селі Іванчі. Їздив на заробітки. Дуже любив автомобілі. Здійснив дві великі мрії життя: придбав BMW Е34 та потрапив у музей BMW в Баварії.
Під час повномасштабної війни Віктор став бійцем Збройних Сил України. Службу проходив у 33-й окремій механізованій бригаді. Був механіком-водієм.
«Найдобріший, найчесніший, найкращий тато; розумний, турботливий, уважний чоловік; найкращий друг, веселий гуморист», — розповіла дружина загиблого Наталія.
Поховали військового в селі Полиці на Рівненщині.
У Віктора залишились дружина, донька, тато, дві сестри і брат-військовослужбовець.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
31.01.202515:14
🚢⛽️«Тіньовий флот» і мазутні плями. Як старі російські танкери нищать екологію Чорного та Азовського морів?
15 грудня 2024 року у Керченській протоці на східному березі тимчасово окупованого Криму почали тонути два російських танкери. Причиною аварії танкерів росіяни назвали негоду у протоці. Обидва танкери були заповнені нафтопродуктами.
Нафтопродукти з великою ймовірністю вилились у воду. В грудні 2024 року пляма з забруднення досягла Азовського моря і тимчасово окупованого Росією узбережжя Азовського моря, а з другої сторони пляма вилилась у Чорне море.
Свідомі дослідили, що відбувається з акваторіями Азовського та Чорного морів після аварії на Керченській затоці, та чи можливо протистояти Росії та її діями на тимчасово окупованих територіях заради збереження українського довкілля.
15 грудня 2024 року у Керченській протоці на східному березі тимчасово окупованого Криму почали тонути два російських танкери. Причиною аварії танкерів росіяни назвали негоду у протоці. Обидва танкери були заповнені нафтопродуктами.
Нафтопродукти з великою ймовірністю вилились у воду. В грудні 2024 року пляма з забруднення досягла Азовського моря і тимчасово окупованого Росією узбережжя Азовського моря, а з другої сторони пляма вилилась у Чорне море.
Свідомі дослідили, що відбувається з акваторіями Азовського та Чорного морів після аварії на Керченській затоці, та чи можливо протистояти Росії та її діями на тимчасово окупованих територіях заради збереження українського довкілля.
31.01.202506:59
Солдат Юрій Трохимчук, позивний Фізрук, поліг 14 серпня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу в селі Роботине Запорізької області. Воїну назавжди залишилося 33.
Юрій народився в селі Біловіж на Рівненщині. Після закінчення школи вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету на факультет фізичної культури та спорту. Отримав фах вчителя фізкультури.
У цивільному житті працював на посаді вчителя фізичної культури. Дуже любив рибалити, збирати гриби. Разом із дружиною виховував двох синів.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до 117-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду поміника гранатометника. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на нього чекала мама, дружина та двоє синів.
Біля школи, де працював Юрій, встановили меморіальну дошку на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
Юрій народився в селі Біловіж на Рівненщині. Після закінчення школи вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету на факультет фізичної культури та спорту. Отримав фах вчителя фізкультури.
У цивільному житті працював на посаді вчителя фізичної культури. Дуже любив рибалити, збирати гриби. Разом із дружиною виховував двох синів.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до 117-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду поміника гранатометника. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на нього чекала мама, дружина та двоє синів.
Біля школи, де працював Юрій, встановили меморіальну дошку на його честь.
Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।
