राजनीति
Марʼяна Безугла
राजनीति
22.02.202510:25
Поставила Ілону Маску запитання в X (Twitter)
21.02.202511:00
Тим часом Євросолідарність🫠
20.02.202517:50
Президент США Дональд Трамп знову закликав Канаду стати "51-м штатом" США, заявивши: "Якщо губернатор Трюдо захоче приєднатися до нас, ми будемо дуже раді його бачити".
19.02.202519:48
Все одно вечір не тихий, на нас летить, фронт б'ється...
19.02.202517:56
Вибачайте 👀
21.02.202520:26
Наступне відео на YouTube незабаром.
21.02.202517:27
А чому до Франції?🤔
А якщо не поїде?
Ну, вже були чорні списки рф у лютому 2022...
А якщо не поїде?
Ну, вже були чорні списки рф у лютому 2022...
20.02.202521:55
В кого тут тихо👀
20.02.202515:56
Пам'ятати
19.02.202519:47
Ben Garrison — американський політичний карикатурист, відомий своїми правоконсервативними ілюстраціями. Його роботи часто підтримують Дональда Трампа та критикують його опонентів. Маєте можливість побачити, як зараз візуально супроводжується риторика чинного Президента США:
P.S. Нижче — переклад тексту з карикатури українською.
Зеленський:
Я хочу, щоб Європа пішла на війну проти Росії!
Ти не можеш говорити з Путіним без мого дозволу!!
Ви не отримаєте наших рідкоземельних металів…
Дай мені більше грошей!
(Голуб миру закручується у вирі, надпис: "Мирні переговори")
P.S. Нижче — переклад тексту з карикатури українською.
Зеленський:
Я хочу, щоб Європа пішла на війну проти Росії!
Ти не можеш говорити з Путіним без мого дозволу!!
Ви не отримаєте наших рідкоземельних металів…
Дай мені більше грошей!
(Голуб миру закручується у вирі, надпис: "Мирні переговори")
19.02.202517:56
А тепер — про диктатора на біс! 👏
21.02.202519:37
Можливо, скоро Келлогга звільнять...
21.02.202511:32
Ще один пазл для розуміння загальної картини
20.02.202521:54
ПРО НОВІ ОБЛИЧЧЯ АМЕРИКАНСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ:
Отже, сьогодні юридичний комітет Сенату США підтримав кандидатуру Кеша Пателя на посаду директора Федерального бюро розслідувань (ФБР).
Патель відомий своєю прихильністю до конспірологічних теорій і тісними зв’язками з рухом MAGA (Make America Great Again). Його призначення активно підтримує Дональд Трамп, який вважає його відданим соратником у боротьбі проти так званої «глибинної держави» (deep state).
1. Фінансові зв’язки Пателя та участь у проросійських проєктах:
Було виявлено, що у 2024 році Патель отримав 25 тисяч доларів США від кінокомпанії Global Tree Pictures, якою керує Ігор Лопатьонок — режисер, відомий своїми проросійськими поглядами та зв’язками з Кремлем.
Лопатьонок працював у тісному контакті з російськими державними медіа та неодноразово створював фільми, що просувають антизахідні наративи, зокрема про «глибинну державу» та корумпованість американської влади.
Цей платіж Патель отримав за участь у шестисерійному документальному серіалі «Вся президентська рать: змова проти Трампа», який був оприлюднений на платформі Такера Карлсона у листопаді 2024 року. У фільмі Пателя зображували як нібито жертву переслідувань з боку уряду США.
Окрім цього, Патель володіє акціями китайської компанії Shein на суму до 5 мільйонів доларів США. Shein — відома міжнародна платформа електронної комерції, яка неодноразово піддавалася критиці за використання примусової праці та зв’язки з урядом Китаю.
2. Теорія змови QAnon та роль Пателя:
QAnon — це теорія змови, що виникла у 2017 році в США та отримала широку популярність серед прихильників Трампа. Вона ґрунтується на ідеї про існування «глибинної держави», яку нібито очолює еліта політиків-демократів, мільярдерів і представників шоу-бізнесу. За версією прихильників QAnon, вони керують глобальним тіньовим урядом, контролюють ЗМІ та правоохоронні органи, а також причетні до міжнародних змов, зокрема торгівлі дітьми.
Рух QAnon виник на анонімному форумі 4chan, де користувач під псевдонімом «Q» почав публікувати так звані «секретні повідомлення» (Q drops), в яких стверджував, що є високопоставленим урядовцем, що володіє доступом до секретної інформації.
QAnon швидко поширився в соцмережах і став частиною політичного дискурсу в США. Прихильники цієї теорії вірили, що Трамп веде таємну війну проти «глибинної держави» та колись здійснить «Великий арешт» (The Storm), коли всі учасники змови будуть ув’язнені або страчені (!).
Кеш Патель активно підтримував QAnon і допомагав поширювати його тези через соціальні мережі, зокрема Truth Social — платформу, створену Дональдом Трампом. Він неодноразово взаємодіяв із обліковим записом @Q, що публікував меседжі, пов’язані з цим рухом.
12 лютого 2025 року Сенат США підтримав призначення Тулсі Габбард на посаду директорки Національної розвідки. На новій посаді вона контролює 18 розвідувальних служб з бюджетом близько 100 мільярдів доларів і є головною радницею президента Дональда Трампа з питань розвідки.
Тулсі Габбард розпочала свою політичну діяльність у Демократичній партії, представляючи штат Гаваї в Палаті представників США. У 2022 році вона вийшла з Демократичної партії, а в 2024 році приєдналася до Республіканської партії. Протягом своєї кар'єри Габбард неодноразово висловлювалася проти військової підтримки України та поширювала тези, що збігалися з російською пропагандою. Зокрема, вона заявляла, що США нібито "самі винні у військовій агресії" Росії, оскільки "провокували" її протягом багатьох років. Також Габбард підтримувала конспірологічні теорії про існування в Україні біолабораторій, що фінансуються США, і нібито розробляють смертельні патогени. Габбард неодноразово з'являлася в ефірах російських державних медіа, де її називали "супержінкою" за підтримку російських позицій.
Отже, сьогодні юридичний комітет Сенату США підтримав кандидатуру Кеша Пателя на посаду директора Федерального бюро розслідувань (ФБР).
Патель відомий своєю прихильністю до конспірологічних теорій і тісними зв’язками з рухом MAGA (Make America Great Again). Його призначення активно підтримує Дональд Трамп, який вважає його відданим соратником у боротьбі проти так званої «глибинної держави» (deep state).
1. Фінансові зв’язки Пателя та участь у проросійських проєктах:
Було виявлено, що у 2024 році Патель отримав 25 тисяч доларів США від кінокомпанії Global Tree Pictures, якою керує Ігор Лопатьонок — режисер, відомий своїми проросійськими поглядами та зв’язками з Кремлем.
Лопатьонок працював у тісному контакті з російськими державними медіа та неодноразово створював фільми, що просувають антизахідні наративи, зокрема про «глибинну державу» та корумпованість американської влади.
Цей платіж Патель отримав за участь у шестисерійному документальному серіалі «Вся президентська рать: змова проти Трампа», який був оприлюднений на платформі Такера Карлсона у листопаді 2024 року. У фільмі Пателя зображували як нібито жертву переслідувань з боку уряду США.
Окрім цього, Патель володіє акціями китайської компанії Shein на суму до 5 мільйонів доларів США. Shein — відома міжнародна платформа електронної комерції, яка неодноразово піддавалася критиці за використання примусової праці та зв’язки з урядом Китаю.
2. Теорія змови QAnon та роль Пателя:
QAnon — це теорія змови, що виникла у 2017 році в США та отримала широку популярність серед прихильників Трампа. Вона ґрунтується на ідеї про існування «глибинної держави», яку нібито очолює еліта політиків-демократів, мільярдерів і представників шоу-бізнесу. За версією прихильників QAnon, вони керують глобальним тіньовим урядом, контролюють ЗМІ та правоохоронні органи, а також причетні до міжнародних змов, зокрема торгівлі дітьми.
Рух QAnon виник на анонімному форумі 4chan, де користувач під псевдонімом «Q» почав публікувати так звані «секретні повідомлення» (Q drops), в яких стверджував, що є високопоставленим урядовцем, що володіє доступом до секретної інформації.
QAnon швидко поширився в соцмережах і став частиною політичного дискурсу в США. Прихильники цієї теорії вірили, що Трамп веде таємну війну проти «глибинної держави» та колись здійснить «Великий арешт» (The Storm), коли всі учасники змови будуть ув’язнені або страчені (!).
Кеш Патель активно підтримував QAnon і допомагав поширювати його тези через соціальні мережі, зокрема Truth Social — платформу, створену Дональдом Трампом. Він неодноразово взаємодіяв із обліковим записом @Q, що публікував меседжі, пов’язані з цим рухом.
12 лютого 2025 року Сенат США підтримав призначення Тулсі Габбард на посаду директорки Національної розвідки. На новій посаді вона контролює 18 розвідувальних служб з бюджетом близько 100 мільярдів доларів і є головною радницею президента Дональда Трампа з питань розвідки.
Тулсі Габбард розпочала свою політичну діяльність у Демократичній партії, представляючи штат Гаваї в Палаті представників США. У 2022 році вона вийшла з Демократичної партії, а в 2024 році приєдналася до Республіканської партії. Протягом своєї кар'єри Габбард неодноразово висловлювалася проти військової підтримки України та поширювала тези, що збігалися з російською пропагандою. Зокрема, вона заявляла, що США нібито "самі винні у військовій агресії" Росії, оскільки "провокували" її протягом багатьох років. Також Габбард підтримувала конспірологічні теорії про існування в Україні біолабораторій, що фінансуються США, і нібито розробляють смертельні патогени. Габбард неодноразово з'являлася в ефірах російських державних медіа, де її називали "супержінкою" за підтримку російських позицій.
20.02.202509:38
Як шахівниця змінилася гольфом: цинічно про нову модель геополітики
Світова політика довгий час сприймалася як шахівниця, де кожен гравець мав свої фігури, довгострокові стратегії та чіткі правила. Однак сьогоднішня геополітика дедалі більше нагадує гру в гольф — індивідуальну, хаотичну, із змінними правилами та великою роллю випадковості.
Шахи vs. гольф: у чому різниця?
• Шахи — це гра, де є чіткі правила, однакові умови для всіх, і кожен рух підпорядковується логіці. Головне завдання — переграти суперника, використовуючи хитрість, жертви та комбінації.
• Гольф — це гра на адаптацію. Кожен гравець самостійно просувається до мети, уникаючи перешкод, пристосовуючись до вітру та ландшафту. Виграє не той, хто «знищить» суперника, а той, хто з мінімальними зусиллями досягне результату.
Світова політика в логіці гольфу
Колись західні лідери, особливо після Холодної війни, грали у шахи. Вони прораховували кілька ходів наперед, вибудовували складні багаторічні стратегії. Проте глобальний світ сьогодні став настільки динамічним і хаотичним, що шахова модель більше не працює.
• Трамп — гольфіст-прагматик
Дональд Трамп — класичний гольфіст у політиці. Його підхід не передбачає довгострокового планування, а базується на швидких, рішучих ударах. Йому важливо досягти миттєвого результату з мінімальними втратами, і він не турбується про те, як це вплине на гру в майбутньому. Наприклад, вихід США з міжнародних угод або безцеремонні торгові війни — це типові удари по м’ячу в надії, що він влучить у лунку. Якщо не влучить — можна спробувати ще раз.
• Путін — гольфіст-невдаха
Володимир Путін колись намагався грати в шахи, але сьогодні його підхід більше схожий на невпевнену гру в гольф. Його вторгнення в Україну можна порівняти з ударом через густий ліс: удар був потужний, але м’яч застряг у піску. Він намагається грати так, ніби знає, що робить, проте його рішення не адаптуються до реальності — він б’є в одному напрямку, не зважаючи на зміну ландшафту.
• Європа — шахісти, які не встигли на гру
Європейські лідери продовжують грати у шахи, вивчаючи кожен хід, намагаючись прогнозувати майбутнє. Проблема в тому, що гра давно змінилася. Вони обговорюють санкції, будують коаліції, розраховують ризики, але поки вони готують складні комбінації, інші гравці вже зробили три удари й пішли далі.
• Китай — стратегічний гольфіст
Китай поєднує обидві моделі: він грає у гольф, але стратегічно. Пекін діє повільно, не роблячи зайвих рухів. Він ретельно підбирає удари, використовуючи мінімум енергії. Коли США чи Росія роблять хаотичні рухи, Китай спокійно прокладає собі шлях, як хороший гольфіст, що не поспішає, але знає, куди б'є.
Як грати в сучасний геополітичний гольф?
• Гнучкість важливіша за стратегію — світ змінюється швидше, ніж можна розрахувати всі варіанти. Політики, які адаптуються, перемагають.
• Мінімум зайвих ударів — ті, хто багато говорять і мало роблять, програють.
• Правила гри змінюються прямо під час гри — немає сенсу дотримуватися старих стратегій, коли нові правила змушують грати інакше.
Світова політика перестала бути шахівницею і перетворилася на гольфове поле. І ті, хто досі думає, що все працює за старими правилами, просто запізнюються на гру.
P.S. Матеріал створений під враженням від міркувань Андрія Заблоцького. Оригінальні ідеї про шахи Бжезінського та гольф Трампа — на сторінці https://www.facebook.com/share/p/1A5gNRADuB/. Дякую.
Світова політика довгий час сприймалася як шахівниця, де кожен гравець мав свої фігури, довгострокові стратегії та чіткі правила. Однак сьогоднішня геополітика дедалі більше нагадує гру в гольф — індивідуальну, хаотичну, із змінними правилами та великою роллю випадковості.
Шахи vs. гольф: у чому різниця?
• Шахи — це гра, де є чіткі правила, однакові умови для всіх, і кожен рух підпорядковується логіці. Головне завдання — переграти суперника, використовуючи хитрість, жертви та комбінації.
• Гольф — це гра на адаптацію. Кожен гравець самостійно просувається до мети, уникаючи перешкод, пристосовуючись до вітру та ландшафту. Виграє не той, хто «знищить» суперника, а той, хто з мінімальними зусиллями досягне результату.
Світова політика в логіці гольфу
Колись західні лідери, особливо після Холодної війни, грали у шахи. Вони прораховували кілька ходів наперед, вибудовували складні багаторічні стратегії. Проте глобальний світ сьогодні став настільки динамічним і хаотичним, що шахова модель більше не працює.
• Трамп — гольфіст-прагматик
Дональд Трамп — класичний гольфіст у політиці. Його підхід не передбачає довгострокового планування, а базується на швидких, рішучих ударах. Йому важливо досягти миттєвого результату з мінімальними втратами, і він не турбується про те, як це вплине на гру в майбутньому. Наприклад, вихід США з міжнародних угод або безцеремонні торгові війни — це типові удари по м’ячу в надії, що він влучить у лунку. Якщо не влучить — можна спробувати ще раз.
• Путін — гольфіст-невдаха
Володимир Путін колись намагався грати в шахи, але сьогодні його підхід більше схожий на невпевнену гру в гольф. Його вторгнення в Україну можна порівняти з ударом через густий ліс: удар був потужний, але м’яч застряг у піску. Він намагається грати так, ніби знає, що робить, проте його рішення не адаптуються до реальності — він б’є в одному напрямку, не зважаючи на зміну ландшафту.
• Європа — шахісти, які не встигли на гру
Європейські лідери продовжують грати у шахи, вивчаючи кожен хід, намагаючись прогнозувати майбутнє. Проблема в тому, що гра давно змінилася. Вони обговорюють санкції, будують коаліції, розраховують ризики, але поки вони готують складні комбінації, інші гравці вже зробили три удари й пішли далі.
• Китай — стратегічний гольфіст
Китай поєднує обидві моделі: він грає у гольф, але стратегічно. Пекін діє повільно, не роблячи зайвих рухів. Він ретельно підбирає удари, використовуючи мінімум енергії. Коли США чи Росія роблять хаотичні рухи, Китай спокійно прокладає собі шлях, як хороший гольфіст, що не поспішає, але знає, куди б'є.
Як грати в сучасний геополітичний гольф?
• Гнучкість важливіша за стратегію — світ змінюється швидше, ніж можна розрахувати всі варіанти. Політики, які адаптуються, перемагають.
• Мінімум зайвих ударів — ті, хто багато говорять і мало роблять, програють.
• Правила гри змінюються прямо під час гри — немає сенсу дотримуватися старих стратегій, коли нові правила змушують грати інакше.
Світова політика перестала бути шахівницею і перетворилася на гольфове поле. І ті, хто досі думає, що все працює за старими правилами, просто запізнюються на гру.
P.S. Матеріал створений під враженням від міркувань Андрія Заблоцького. Оригінальні ідеї про шахи Бжезінського та гольф Трампа — на сторінці https://www.facebook.com/share/p/1A5gNRADuB/. Дякую.
19.02.202519:02
Тихого вечора і ночі 🤗
19.02.202516:56
Продовження:
Італія – Останні парламентські вибори відбулися 24 березня 1929 року без реальної альтернативи. У 1939 році парламент був скасований і замінений Палатою фасцій і корпорацій. Після падіння Муссоліні вибори відновилися 2 червня 1946 року разом із референдумом про скасування монархії.
Іспанія – Після перемоги Франсіско Франко у Громадянській війні (1936–1939) вибори не проводилися. Іспанія стала авторитарною державою, де політичні партії були заборонені. Парламент (Кортеси) функціонував у формальному режимі, а перші вибори після війни відбулися лише у 1977 році після смерті Франко та початку демократичних реформ.
СРСР – Вибори відбулися у 1937 році, наступні – у 1946-му.
Китай (Республіка Китай) – Останні парламентські вибори до Законодавчої Юань відбулися в 1936 році. Після початку війни з Японією в 1937 році вибори не проводилися. Наступні вибори відбулися у 1947 році, але в умовах громадянської війни між Гоміньданом і комуністами.
Японія – Останні вибори до парламенту відбулися у 1937 році, наступні – у 1946-му після капітуляції та окупації союзниками.
Італія – Останні парламентські вибори відбулися 24 березня 1929 року без реальної альтернативи. У 1939 році парламент був скасований і замінений Палатою фасцій і корпорацій. Після падіння Муссоліні вибори відновилися 2 червня 1946 року разом із референдумом про скасування монархії.
Іспанія – Після перемоги Франсіско Франко у Громадянській війні (1936–1939) вибори не проводилися. Іспанія стала авторитарною державою, де політичні партії були заборонені. Парламент (Кортеси) функціонував у формальному режимі, а перші вибори після війни відбулися лише у 1977 році після смерті Франко та початку демократичних реформ.
СРСР – Вибори відбулися у 1937 році, наступні – у 1946-му.
Китай (Республіка Китай) – Останні парламентські вибори до Законодавчої Юань відбулися в 1936 році. Після початку війни з Японією в 1937 році вибори не проводилися. Наступні вибори відбулися у 1947 році, але в умовах громадянської війни між Гоміньданом і комуністами.
Японія – Останні вибори до парламенту відбулися у 1937 році, наступні – у 1946-му після капітуляції та окупації союзниками.
21.02.202519:28
Це все, щоб відволікти мене від Сирського👀
21.02.202511:23
Трішки про космічну безпеку: Маск та Могенсен — суперечка щодо повернення астронавтів з МКС та майбутнього станції
• Ілон Маск заявив, що астронавтів Суніту Вільямс та Баррі Вілмора не повернули з Міжнародної космічної станції через політичні причини, викликавши обурення колишнього командира МКС Андреаса Могенсена, який зазначив, що їхнє повернення заплановане на лютому-березні 2025 року на кораблі Crew-9, який вже пристикований до МКС з вересня 2024 року, і затримка пов'язана з проблемами з кораблем Boeing CST-100 Starliner.
• У відповідь на критику Могенсена, Маск назвав його "дебілом" та "ідіотом", а також запропонував вивести МКС з орбіти, незважаючи на те, що SpaceX має контракт на безпечне зведення станції з орбіти у 2030 році.
• Могенсен, у свою чергу, нагадав Маску про заплановане повернення астронавтів та підкреслив, що Маск свідомо поширює неправдиву інформацію, демонструючи нехтування фактами та контрактними зобов'язаннями SpaceX щодо МКС.
https://mezha.media/2025/02/21/kolyshniy-komandyr-mks-brekhnia-maska/
• Ілон Маск заявив, що астронавтів Суніту Вільямс та Баррі Вілмора не повернули з Міжнародної космічної станції через політичні причини, викликавши обурення колишнього командира МКС Андреаса Могенсена, який зазначив, що їхнє повернення заплановане на лютому-березні 2025 року на кораблі Crew-9, який вже пристикований до МКС з вересня 2024 року, і затримка пов'язана з проблемами з кораблем Boeing CST-100 Starliner.
• У відповідь на критику Могенсена, Маск назвав його "дебілом" та "ідіотом", а також запропонував вивести МКС з орбіти, незважаючи на те, що SpaceX має контракт на безпечне зведення станції з орбіти у 2030 році.
• Могенсен, у свою чергу, нагадав Маску про заплановане повернення астронавтів та підкреслив, що Маск свідомо поширює неправдиву інформацію, демонструючи нехтування фактами та контрактними зобов'язаннями SpaceX щодо МКС.
https://mezha.media/2025/02/21/kolyshniy-komandyr-mks-brekhnia-maska/
20.02.202517:51
Тихого вечора і ночі 🫠
20.02.202508:58
Ще момент додаткового усвідомлення, яка це честь — бути українкою.
19.02.202519:02
1 вересня 1939 року Адольф Гітлер виступив у Рейхстазі, звинувативши Польщу у провокаціях і виправдовуючи вторгнення необхідністю захисту Німеччини. Гітлер також оголосив про пакт із СРСР. Ця промова стала фактичним оголошенням війни Польщі й початком Другої світової війни. Нижче уривки з промови:
"Як завжди, я намагався мирним шляхом домогтися перегляду, зміни цього нестерпного становища. Це — брехня, коли світ говорить, що ми хочемо домогтися змін силою.
У розмові з польськими державними діячами я обговорював ідеї, з якими ви знайомі з моєї останньої промови в Рейхстазі. Немає у світі нічого більш скромного і лояльного, ніж ці пропозиції. Ці пропозиції були відхилені. Мало того, що відповіддю спочатку була мобілізація, а потім і посилення терору та тиску на наших співвітчизників. Польща не була готова владнати проблему Коридору розумним способом. Я зробив ще одну останню спробу, щоб прийняти пропозицію про посередництво з боку Британського уряду. Два дні поспіль я сидів зі своїм урядом і чекав, чи вважатиме можливим уряд Польщі надіслати повноважного представника, чи не вважатиме. Депутати, якби Німецький уряд і його Фюрер терпляче зносили таке ставлення до Німеччини, то заслуговували б лише зникнення з політичної сцени. Однак неправий буде той, хто сприйматиме мою любов до миру і моє терпіння як слабкість чи навіть боягузтво.
Я особливо щасливий, що можу повідомити вам одну річ. Я більше не бачу жодної причини для протистояння між нами [СРСР і Німеччина]. Цю думку поділяють обидві наші сторони. Будь-яке протистояння між нашими народами було б вигідне іншим. Тому ми вирішили укласти договір, який назавжди усуває можливість будь-якого конфлікту між нами.
Росія і Німеччина боролися одна проти одної у Першій світовій війні. Такого більше не станеться.
Я вирішив боротися... Я вирішив звільнити німецькі кордони від елементів невпевненості.
Минулої ночі польські солдати вперше відкрили вогонь на нашій території. До 5:45 ранку ми відповідали вогнем, тепер на бомби ми відповімо бомбами".
"Як завжди, я намагався мирним шляхом домогтися перегляду, зміни цього нестерпного становища. Це — брехня, коли світ говорить, що ми хочемо домогтися змін силою.
У розмові з польськими державними діячами я обговорював ідеї, з якими ви знайомі з моєї останньої промови в Рейхстазі. Немає у світі нічого більш скромного і лояльного, ніж ці пропозиції. Ці пропозиції були відхилені. Мало того, що відповіддю спочатку була мобілізація, а потім і посилення терору та тиску на наших співвітчизників. Польща не була готова владнати проблему Коридору розумним способом. Я зробив ще одну останню спробу, щоб прийняти пропозицію про посередництво з боку Британського уряду. Два дні поспіль я сидів зі своїм урядом і чекав, чи вважатиме можливим уряд Польщі надіслати повноважного представника, чи не вважатиме. Депутати, якби Німецький уряд і його Фюрер терпляче зносили таке ставлення до Німеччини, то заслуговували б лише зникнення з політичної сцени. Однак неправий буде той, хто сприйматиме мою любов до миру і моє терпіння як слабкість чи навіть боягузтво.
Я особливо щасливий, що можу повідомити вам одну річ. Я більше не бачу жодної причини для протистояння між нами [СРСР і Німеччина]. Цю думку поділяють обидві наші сторони. Будь-яке протистояння між нашими народами було б вигідне іншим. Тому ми вирішили укласти договір, який назавжди усуває можливість будь-якого конфлікту між нами.
Росія і Німеччина боролися одна проти одної у Першій світовій війні. Такого більше не станеться.
Я вирішив боротися... Я вирішив звільнити німецькі кордони від елементів невпевненості.
Минулої ночі польські солдати вперше відкрили вогонь на нашій території. До 5:45 ранку ми відповідали вогнем, тепер на бомби ми відповімо бомбами".
19.02.202516:41
Вибори під час Другої світової війни, приклади
Країни, де вибори проводилися:
Швеція – Країна залишалася нейтральною. Парламентські вибори відбулися у 1940 та 1944 роках.
Швейцарія – Країна залишалася нейтральною. Провела парламентські вибори 25 жовтня 1943 року.
США – Провели президентські вибори у 1940 та 1944 роках.
Фінляндія – У 1940 та 1943 роках відбулися президентські вибори через парламент. Вони проходили в умовах війни з СРСР і залежності від Німеччини.
Португалія – Парламентські вибори у 1942 році відбулися під контролем авторитарного режиму Антоніу Салазара.
Данія – Провела парламентські вибори 23 березня 1943 року, коли ще мала автономію під німецькою окупацією. Вибори засвідчили підтримку демократичних партій, що призвело до ліквідації уряду окупантами в серпні 1943 року.
Німеччина (Третій Рейх) – 10 квітня 1942 року відбувся референдум, який надав Гітлеру додаткові повноваження. Вибори до Рейхстагу у 1938 році були формальні, без альтернативи.
Франція (режим Віші) – Останні довоєнні вибори пройшли у 1936 році, після окупації вибори не проводилися до 1945 року, окрім місцевих, у квітні 1941 року, які контролював уряд Петена.
Угорщина – Останні парламентські вибори відбулися 28–29 травня 1939 року. Після німецької окупації у 1944 році демократичні інститути були ліквідовані, а режим Ференца Салаші правив без виборів. Наступні вибори відбулися 4 листопада 1945 року під контролем СРСР.
Словаччина (маріонетковий режим Німеччини) – У 1940 році пройшли парламентські вибори, повністю контрольовані пропагандистським апаратом.
Румунія – У 1941 році відбулися вибори до законодавчого органу, але вони проходили під контролем диктатора Іона Антонеску.
Країни, де вибори не проводилися:
Велика Британія – Останні довоєнні вибори пройшли 14 листопада 1935 року, наступні – 5 липня 1945 року.
Бельгія – Останні довоєнні парламентські вибори відбулися 2 квітня 1939 року. Після окупації Німеччиною в 1940 році вибори не проводилися. Демократичний процес відновлено лише у 1946 році.
Нідерланди – Останні довоєнні вибори відбулися 26 травня 1937 року. Після німецької окупації в травні 1940 року вибори не проводилися до визволення країни у 1945 році.
Люксембург – Останні вибори пройшли в 1937 році. Після окупації Німеччиною в 1940 році країна фактично анексована, а будь-які вибори скасовані до 1945 року.
Норвегія – Останні парламентські вибори пройшли у 1936 році. Після окупації Німеччиною у 1940 році вибори не проводилися, а в країні діяв маріонетковий уряд Квіслінга.
Польща – Останні демократичні вибори до Сейму відбулися в 1938 році. Після вторгнення Німеччини та СРСР у 1939 році країна була поділена та окупована, вибори не проводилися до 1947 року, вже під контролем комуністів.
Албанія – У 1939 році була окупована Італією, а з 1943 року – Німеччиною. Жодні вибори не проводилися до 1945 року, коли країну очолили комуністи.
Греція – Останні довоєнні вибори відбулися у 1936 році, після чого генерал Іоанніс Метаксас встановив диктатуру. У 1941 році Греція була окупована німецькими, італійськими та болгарськими військами, і вибори не проводилися до 1946 року.
Югославія – Останні парламентські вибори відбулися у 1938 році. У 1941 році країна була окупована державами Осі, після чого вибори не проводилися до 1945 року, коли владу взяли комуністи під керівництвом Тіто.
Болгарія – Останні парламентські вибори відбулися 24 березня 1940 року, однак політичне життя було значно обмежене. Країна приєдналася до Осі у 1941 році, і демократичні вибори не проводилися до 1945 року.
Литва, Латвія, Естонія (рахую як три країни) – Останні вибори пройшли у 1936–1938 роках, після чого країни були анексовані СРСР у 1940 році, а потім окуповані Німеччиною у 1941 році. Вибори не проводилися до завершення війни, а після повернення радянської влади відбувалися тільки під контролем комуністичної партії.
Країни, де вибори проводилися:
Швеція – Країна залишалася нейтральною. Парламентські вибори відбулися у 1940 та 1944 роках.
Швейцарія – Країна залишалася нейтральною. Провела парламентські вибори 25 жовтня 1943 року.
США – Провели президентські вибори у 1940 та 1944 роках.
Фінляндія – У 1940 та 1943 роках відбулися президентські вибори через парламент. Вони проходили в умовах війни з СРСР і залежності від Німеччини.
Португалія – Парламентські вибори у 1942 році відбулися під контролем авторитарного режиму Антоніу Салазара.
Данія – Провела парламентські вибори 23 березня 1943 року, коли ще мала автономію під німецькою окупацією. Вибори засвідчили підтримку демократичних партій, що призвело до ліквідації уряду окупантами в серпні 1943 року.
Німеччина (Третій Рейх) – 10 квітня 1942 року відбувся референдум, який надав Гітлеру додаткові повноваження. Вибори до Рейхстагу у 1938 році були формальні, без альтернативи.
Франція (режим Віші) – Останні довоєнні вибори пройшли у 1936 році, після окупації вибори не проводилися до 1945 року, окрім місцевих, у квітні 1941 року, які контролював уряд Петена.
Угорщина – Останні парламентські вибори відбулися 28–29 травня 1939 року. Після німецької окупації у 1944 році демократичні інститути були ліквідовані, а режим Ференца Салаші правив без виборів. Наступні вибори відбулися 4 листопада 1945 року під контролем СРСР.
Словаччина (маріонетковий режим Німеччини) – У 1940 році пройшли парламентські вибори, повністю контрольовані пропагандистським апаратом.
Румунія – У 1941 році відбулися вибори до законодавчого органу, але вони проходили під контролем диктатора Іона Антонеску.
Країни, де вибори не проводилися:
Велика Британія – Останні довоєнні вибори пройшли 14 листопада 1935 року, наступні – 5 липня 1945 року.
Бельгія – Останні довоєнні парламентські вибори відбулися 2 квітня 1939 року. Після окупації Німеччиною в 1940 році вибори не проводилися. Демократичний процес відновлено лише у 1946 році.
Нідерланди – Останні довоєнні вибори відбулися 26 травня 1937 року. Після німецької окупації в травні 1940 року вибори не проводилися до визволення країни у 1945 році.
Люксембург – Останні вибори пройшли в 1937 році. Після окупації Німеччиною в 1940 році країна фактично анексована, а будь-які вибори скасовані до 1945 року.
Норвегія – Останні парламентські вибори пройшли у 1936 році. Після окупації Німеччиною у 1940 році вибори не проводилися, а в країні діяв маріонетковий уряд Квіслінга.
Польща – Останні демократичні вибори до Сейму відбулися в 1938 році. Після вторгнення Німеччини та СРСР у 1939 році країна була поділена та окупована, вибори не проводилися до 1947 року, вже під контролем комуністів.
Албанія – У 1939 році була окупована Італією, а з 1943 року – Німеччиною. Жодні вибори не проводилися до 1945 року, коли країну очолили комуністи.
Греція – Останні довоєнні вибори відбулися у 1936 році, після чого генерал Іоанніс Метаксас встановив диктатуру. У 1941 році Греція була окупована німецькими, італійськими та болгарськими військами, і вибори не проводилися до 1946 року.
Югославія – Останні парламентські вибори відбулися у 1938 році. У 1941 році країна була окупована державами Осі, після чого вибори не проводилися до 1945 року, коли владу взяли комуністи під керівництвом Тіто.
Болгарія – Останні парламентські вибори відбулися 24 березня 1940 року, однак політичне життя було значно обмежене. Країна приєдналася до Осі у 1941 році, і демократичні вибори не проводилися до 1945 року.
Литва, Латвія, Естонія (рахую як три країни) – Останні вибори пройшли у 1936–1938 роках, після чого країни були анексовані СРСР у 1940 році, а потім окуповані Німеччиною у 1941 році. Вибори не проводилися до завершення війни, а після повернення радянської влади відбувалися тільки під контролем комуністичної партії.
दिखाया गया 1 - 24 का 827
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।