Володимир Гірняк
06.03.202518:54
Жадність фраєра згубила, точніше, видатного реформатора медицини Андрія Садового. Четвергова сесія Львівської міської ради де-факто перетворилася на посміховисько з мера, чиї "хотілки" вже давно виходять поза межі здорового глузду.
Усе це бачить громада. Усе це бачать міські депутати. Навіть лояльні до нього обранці у приватних розмовах розводять руками, мовляв, "Садік вже геть берега пустився".
Але не все коту масляна, а Садовому - зиск. У четвер мер фактично тричі був посланий і не зміг протягнути на сесії жодного свого варіанту "оптимізації" львівської медицини.
Спершу Садового обламали з абсолютно нахабною пропозицією ввести в число засновників майбутнього комунального медичного університету громадську організацію "Інститут Просвіти".
Тут сама потреба створення університету викликає багато запитань, але, коли бачиш, кого Садовий пропонує у засновникм, стає зрозуміло, кому це потрібно. До відома тих, хто не в курсі. Засновниками згаданої ГО є три людини львівського мера - видні діячі "Самопомочі" - Березюк, Сироїд і Процик. А уповноваженою особою - заступник мера Любомир Зубач.
Знаючи впертість Садового, уважно спостерігаємо, як наступного разу львівський Трампик просуватиме своїх людей у структуру майбутнього навчального закладу, який, зокрема, існуватиме за наші податки. А наразі Садовий рахує збитки.
Не менш уважно спостерігаємо і з історією з кафешкою, яку хочуть відкрити на даху лікарні святого Пантелеймона. Скільки говорилося, що це мав би бути ветеранський бізнес, але коли дійшло до оголошення конкурсу, виявилося, що він майже неприховано прописаний під конкретну мережеву компанію. Оголошення конкурсу заблоковано, а Садовий, очевидячки, рахує збитки.
Нарешті, третя медична історія. Міськрада таки підтримала реорганізацію поліклініки на Руській, але з умовою, що в приміщені має зберігається поліклініка. Ні вашим, ні нашим, одним словом. Історія буде мати продовження, а Садовий, який ніяк не може добратися до жирного приміщення, рахує збитки.
Судячи з переманентних провалів довколамедичних прожектів львівського Трампика, у цій царині він ще не навчився працювати так вишукано, як в питаннях, скажімо, земельних ділянок. Але будьмо уважні, бо може навчитися. До біди Львова і львів'ян.
Усе це бачить громада. Усе це бачать міські депутати. Навіть лояльні до нього обранці у приватних розмовах розводять руками, мовляв, "Садік вже геть берега пустився".
Але не все коту масляна, а Садовому - зиск. У четвер мер фактично тричі був посланий і не зміг протягнути на сесії жодного свого варіанту "оптимізації" львівської медицини.
Спершу Садового обламали з абсолютно нахабною пропозицією ввести в число засновників майбутнього комунального медичного університету громадську організацію "Інститут Просвіти".
Тут сама потреба створення університету викликає багато запитань, але, коли бачиш, кого Садовий пропонує у засновникм, стає зрозуміло, кому це потрібно. До відома тих, хто не в курсі. Засновниками згаданої ГО є три людини львівського мера - видні діячі "Самопомочі" - Березюк, Сироїд і Процик. А уповноваженою особою - заступник мера Любомир Зубач.
Знаючи впертість Садового, уважно спостерігаємо, як наступного разу львівський Трампик просуватиме своїх людей у структуру майбутнього навчального закладу, який, зокрема, існуватиме за наші податки. А наразі Садовий рахує збитки.
Не менш уважно спостерігаємо і з історією з кафешкою, яку хочуть відкрити на даху лікарні святого Пантелеймона. Скільки говорилося, що це мав би бути ветеранський бізнес, але коли дійшло до оголошення конкурсу, виявилося, що він майже неприховано прописаний під конкретну мережеву компанію. Оголошення конкурсу заблоковано, а Садовий, очевидячки, рахує збитки.
Нарешті, третя медична історія. Міськрада таки підтримала реорганізацію поліклініки на Руській, але з умовою, що в приміщені має зберігається поліклініка. Ні вашим, ні нашим, одним словом. Історія буде мати продовження, а Садовий, який ніяк не може добратися до жирного приміщення, рахує збитки.
Судячи з переманентних провалів довколамедичних прожектів львівського Трампика, у цій царині він ще не навчився працювати так вишукано, як в питаннях, скажімо, земельних ділянок. Але будьмо уважні, бо може навчитися. До біди Львова і львів'ян.
12.02.202520:04
На вихідні вартує знайти хвильку часу, аби насолодитися добрим мистецтвом. Пропоную добірку картин про пожежу Москви 1812 року.
Цю тему полюбляли писати Іван Айвазовський, Франческо Вендраміні, Віктор Мазуровський
Олєксій Смірнов та інші художники минулого та позаминулого століть.
Згадуючи стиль, яким нас колись учили в школі описувати картини, цілком пасує сказати: "З історичною правдою та великою любов'ю зобразив художник вогонь, який спопеляє вежі Кремля"😜
Цю тему полюбляли писати Іван Айвазовський, Франческо Вендраміні, Віктор Мазуровський
Олєксій Смірнов та інші художники минулого та позаминулого століть.
Згадуючи стиль, яким нас колись учили в школі описувати картини, цілком пасує сказати: "З історичною правдою та великою любов'ю зобразив художник вогонь, який спопеляє вежі Кремля"😜
17.02.202518:53
Великий Львівський Жаб перетворює Львів у каламутне болото!
Навіть попри те, що основні події, що визначають нашу долю, відбуваються нині на фронті та в кабінетах найвпливовіших людей планети, не помітити того, що стало ганебною традицією Львова Садового, вже не можливо.
Малоголосківська, 700-річчя, Тютюнника, Панаса Мирного, Вороного, площа Міцкевича, проспект Свободи... Список можна продовжити не на одну вулицю, чи площу. І об'єднує їх, на жаль, така паскудна річ, як скандал.
У нинішній час, як ніколи, потрібна єдність влади, бізнесу та кожного мешканця міста, бо тільки, діючи спільно, ми можемо ефективно допомагати війську. Натомість у Львові ледь не щотижня - новий скандал. Мешканці проти бізнесу. Бізнес проти влади. Влада проти всіх.
Звісно, кожна ситуація має свою специфіку і потребує окремого вивчення, аби розібратися, хто правий, а хто не зовсім. Але першопричина львівського бардаку очевидна без глибинної аналітики. У місті відсутні правила гри, які були б однаковими для всіх, незалежно від амбіцій, статків і можливостей "порішати" в Ратуші.
Львів функціонує в режимі ручного управління одною особою. Таке враження, що життя міста залежить від того, чи мер Садовий добре виспиться. Бо в такому разі він їде собі в чергові лондони, і всі мають трохи спокою. Бо, як не дай Боже, снитимуться кошмари, чи встане не з тої ноги - чекайте біди. Почне знову змінювати концепцію, роздавати обіцянки одним і відбирати напрацьоване в інших.
Відсутність правил гри у веденні бізнесу, дозволів/заборон на забудови та й у більшості інших галузей вигідно тільки тому, хто одноосібно управляє містом. Бо в такому разі воно перетворюється в каламутне болото, в якому дуже вигідно його головному жителю.
От буквально проплив перед очима образ лукавого Великого Львівського Жаба 🐸, який всівся в каламуті, свинить там і пильнує, аби щось попри нього не пролетіло.
Навіть попри те, що основні події, що визначають нашу долю, відбуваються нині на фронті та в кабінетах найвпливовіших людей планети, не помітити того, що стало ганебною традицією Львова Садового, вже не можливо.
Малоголосківська, 700-річчя, Тютюнника, Панаса Мирного, Вороного, площа Міцкевича, проспект Свободи... Список можна продовжити не на одну вулицю, чи площу. І об'єднує їх, на жаль, така паскудна річ, як скандал.
У нинішній час, як ніколи, потрібна єдність влади, бізнесу та кожного мешканця міста, бо тільки, діючи спільно, ми можемо ефективно допомагати війську. Натомість у Львові ледь не щотижня - новий скандал. Мешканці проти бізнесу. Бізнес проти влади. Влада проти всіх.
Звісно, кожна ситуація має свою специфіку і потребує окремого вивчення, аби розібратися, хто правий, а хто не зовсім. Але першопричина львівського бардаку очевидна без глибинної аналітики. У місті відсутні правила гри, які були б однаковими для всіх, незалежно від амбіцій, статків і можливостей "порішати" в Ратуші.
Львів функціонує в режимі ручного управління одною особою. Таке враження, що життя міста залежить від того, чи мер Садовий добре виспиться. Бо в такому разі він їде собі в чергові лондони, і всі мають трохи спокою. Бо, як не дай Боже, снитимуться кошмари, чи встане не з тої ноги - чекайте біди. Почне знову змінювати концепцію, роздавати обіцянки одним і відбирати напрацьоване в інших.
Відсутність правил гри у веденні бізнесу, дозволів/заборон на забудови та й у більшості інших галузей вигідно тільки тому, хто одноосібно управляє містом. Бо в такому разі воно перетворюється в каламутне болото, в якому дуже вигідно його головному жителю.
От буквально проплив перед очима образ лукавого Великого Львівського Жаба 🐸, який всівся в каламуті, свинить там і пильнує, аби щось попри нього не пролетіло.
24.10.202408:36
Діячі культури чи агенти впливу Кремля на Львів? До чого тут культурна експансія Росії і «патріарший совєт» Кіріла Гундяєва? Пропоную розібратися.
Отож, група осіб підписала відозву до ЮНЕСКО на захист пам’ятника Пушкіну в Одесі. Якби ж то тільки про нього йшлося. «Група небайдужих» обурюється перейменуванням вулиць, названих на честь російських діячів і навіть на честь сталінського маршала Маліновського.
Зрештою, ніхто б не звернув на це уваги, якби в товариство ностальгуючих за імперією не затесалося кілька людей, який дехто вже встиг охрестити «львівськими діячами культури». Скажу з повною відповідальністю, що «львівські діячі культури» такі «львівські діячі культури», як ваш покірний слуга – тренер збірної Екваторіальної Гвінеї з гірськолижного спорту. Навіть прив’язка до Львова є не у кожного з них.
За один раз ми не розберемося, ким насправді є «львівські діячі культури» і чого б це їм, ні сіло, ні впало, вставляти свої п’ять копійок в історію одеських «пушкіних-маліновських». Тому почну з найгучніших імен, але далеко не найскандальніших в контексті шкоди іміджу Львова.
Отож, «цидулу» з поміж інших підписали диригентка Оксана Линів і її чоловік Андрій Мерза. Про «маму львівського Моцарта» і шанувальницю Чайковського говорити не буду. Про її диригентський талант теж не сперечатимуся. Але мушу сказати, що уродженку Бродів зі Львовом єднають хіба роки навчання. Фактично серйозна кар’єра Линів розпочалася в Одесі у 2008 році і тривали до 2013 року, поки її не примітив російський диригент Кірілл Пєтров, не зробив із собою до Німеччини і не зробив своїм музичним асистентом.
Тобто, розуміємо, що Одеса Линів не байдужа. Але ще більше вона небайдужа її чоловікові, «львівському діячеві культури», одеському скрипалю Андрію Мурзі. Стосунок одесита Мурзи до Львова визначається хіба участю у фестивалі LvivMozartArt, продюсованого його дружиною.
А тепер найцікавіше. Андрій Мурза – стипендіат Фонду Владіміра Співакова. А за умовами, «постоянные учасники концертных программ Фонда могут стать его стипендиантами». Простою мовою, це означає, що скрипаль Мурза перебуває чи, принаймні, перебував «на довольствії» Владіміра Співакова.
Начебто, якось десь можна зрозуміти. Співаков – визнаний у світі скрипаль, керівник знаменитого оркестру «Віртуози Москви» і меценат мистецтва, підтримує молодих українських виконавців, які, очевидно, стають йому «винні». Одне «але». Співаков є «членом Совета при Президенте РФ по культуре искусству», а з 2010 року – «членом Патриаршего совета по культуре». Останній очолює сам Кіріл Гундяєв, а відповідальним секретарем є духівник Путіна Тіхон Шевкунов.Тому не варто дивуватися, що у 2014 році Співаков підписав лист російських "діячів культури" на підтримку анексії Криму.
Тож бачимо, що родина «львівськіх культурних діячів» була чи досі підв’язана на гроші «члена Патриаршего совета».
Ну, а Фонд Співакова, до речі, в часи мерства Андрія Садового, таки розпустив свої щупальця в культурному середовищі Львова. Як то кажуть, не одним джазом Фрідмана мер просвічував некультурних львів’ян. Але це вже інша історія.
Далі, обіцяю, буде цікавіше. Поговоримо про інших підписантів, про сприяня їм львівської влади і про їхні стосунки з Росією.
Отож, група осіб підписала відозву до ЮНЕСКО на захист пам’ятника Пушкіну в Одесі. Якби ж то тільки про нього йшлося. «Група небайдужих» обурюється перейменуванням вулиць, названих на честь російських діячів і навіть на честь сталінського маршала Маліновського.
Зрештою, ніхто б не звернув на це уваги, якби в товариство ностальгуючих за імперією не затесалося кілька людей, який дехто вже встиг охрестити «львівськими діячами культури». Скажу з повною відповідальністю, що «львівські діячі культури» такі «львівські діячі культури», як ваш покірний слуга – тренер збірної Екваторіальної Гвінеї з гірськолижного спорту. Навіть прив’язка до Львова є не у кожного з них.
За один раз ми не розберемося, ким насправді є «львівські діячі культури» і чого б це їм, ні сіло, ні впало, вставляти свої п’ять копійок в історію одеських «пушкіних-маліновських». Тому почну з найгучніших імен, але далеко не найскандальніших в контексті шкоди іміджу Львова.
Отож, «цидулу» з поміж інших підписали диригентка Оксана Линів і її чоловік Андрій Мерза. Про «маму львівського Моцарта» і шанувальницю Чайковського говорити не буду. Про її диригентський талант теж не сперечатимуся. Але мушу сказати, що уродженку Бродів зі Львовом єднають хіба роки навчання. Фактично серйозна кар’єра Линів розпочалася в Одесі у 2008 році і тривали до 2013 року, поки її не примітив російський диригент Кірілл Пєтров, не зробив із собою до Німеччини і не зробив своїм музичним асистентом.
Тобто, розуміємо, що Одеса Линів не байдужа. Але ще більше вона небайдужа її чоловікові, «львівському діячеві культури», одеському скрипалю Андрію Мурзі. Стосунок одесита Мурзи до Львова визначається хіба участю у фестивалі LvivMozartArt, продюсованого його дружиною.
А тепер найцікавіше. Андрій Мурза – стипендіат Фонду Владіміра Співакова. А за умовами, «постоянные учасники концертных программ Фонда могут стать его стипендиантами». Простою мовою, це означає, що скрипаль Мурза перебуває чи, принаймні, перебував «на довольствії» Владіміра Співакова.
Начебто, якось десь можна зрозуміти. Співаков – визнаний у світі скрипаль, керівник знаменитого оркестру «Віртуози Москви» і меценат мистецтва, підтримує молодих українських виконавців, які, очевидно, стають йому «винні». Одне «але». Співаков є «членом Совета при Президенте РФ по культуре искусству», а з 2010 року – «членом Патриаршего совета по культуре». Останній очолює сам Кіріл Гундяєв, а відповідальним секретарем є духівник Путіна Тіхон Шевкунов.Тому не варто дивуватися, що у 2014 році Співаков підписав лист російських "діячів культури" на підтримку анексії Криму.
Тож бачимо, що родина «львівськіх культурних діячів» була чи досі підв’язана на гроші «члена Патриаршего совета».
Ну, а Фонд Співакова, до речі, в часи мерства Андрія Садового, таки розпустив свої щупальця в культурному середовищі Львова. Як то кажуть, не одним джазом Фрідмана мер просвічував некультурних львів’ян. Але це вже інша історія.
Далі, обіцяю, буде цікавіше. Поговоримо про інших підписантів, про сприяня їм львівської влади і про їхні стосунки з Росією.
17.02.202518:53
13.02.202518:06
Тривала реформаторська сверблячка львівського мера у медичній галузі вийшла на нове загострення. І, очікувано, спричинилася до нових скандалів.
Ще не встигли втихомиритися пристрасті щодо перенесення поліклініки з вулиці Озаркевича в необлаштоване належно приміщення на Рапопорта, як у Ратуші затіяли приєднання 1-ї поліклініки, що на вулиці Руській, з 6-ю, котра знаходиться на Медової печери. Проєкт відповідної ухвали вже готовий.
Звісно, у мерії стверджують, що це все тільки заради львів'ян. Щоправда, самі львів'яни вважають по-іншому. Дійшло до крамоли: мешканці засумнівалися в благих намірах керівництва міста і дозволили собі запідозрити, що хтось поклав око на "жирне" приміщення, яке займає поліклініка в історичній частині міста.
Не буду зараз гадати, як Садовий з "подєльнічками" хочуть використати звільнені від медиків площі. Мені просто цікаво, як можна настільки зневажати людей, котрі щодня рятують чиєсь життя і здоров'я? А ще мені цікаво, як можна знехтувати комфортом майже 25 тисяч львів'ян, котрі "приписалися" до сімейних лікарів, що працюють на Руській?
Якщо ситуація з перенесенням поліклініки із Озаркевича на Рапопорта не настільки критична в контексті відстаней, то пацієнтам із центру Львова добиратися на Медової печери зовсім не близько.
Сподіваюся, урбаністи Садового ще не настільки зідіотилися, аби думати, що старші люди, яких природно більше серед хворих, добиратимуться на нову адресу своїх лікарів роверами і електросамокатами...
До речі, не треба забувати про причинно-наслідкові зв'язки. Не секрет, що у Садового дуже не люблять "пенсію", як вони там називають пільговиків. Ясна річ, економного мера шляк трафляє, коли під його носом хтось їздить у транспорті і не платить. Так от, виникає ще одне питання: влаштовуючи "медичні квести" для пенсіонерів, у мерії не запідозрили, що збільшиться завантаженість автобусів до Медової печери. Тим більше, що прямого електротранспортного сполучення туди не існує.
Наразі чекаємо активізації протестів мешканців центральної частини Львова, які складають основну частину пацієнтів поліклініки на Руській. Але решті львів'ян розслаблятися не варто. Хтозна, що завтра встрелить в голову меру-реформатору і його попихачам і які ідеї засвербоять у них в нижеспиннях?
Ще не встигли втихомиритися пристрасті щодо перенесення поліклініки з вулиці Озаркевича в необлаштоване належно приміщення на Рапопорта, як у Ратуші затіяли приєднання 1-ї поліклініки, що на вулиці Руській, з 6-ю, котра знаходиться на Медової печери. Проєкт відповідної ухвали вже готовий.
Звісно, у мерії стверджують, що це все тільки заради львів'ян. Щоправда, самі львів'яни вважають по-іншому. Дійшло до крамоли: мешканці засумнівалися в благих намірах керівництва міста і дозволили собі запідозрити, що хтось поклав око на "жирне" приміщення, яке займає поліклініка в історичній частині міста.
Не буду зараз гадати, як Садовий з "подєльнічками" хочуть використати звільнені від медиків площі. Мені просто цікаво, як можна настільки зневажати людей, котрі щодня рятують чиєсь життя і здоров'я? А ще мені цікаво, як можна знехтувати комфортом майже 25 тисяч львів'ян, котрі "приписалися" до сімейних лікарів, що працюють на Руській?
Якщо ситуація з перенесенням поліклініки із Озаркевича на Рапопорта не настільки критична в контексті відстаней, то пацієнтам із центру Львова добиратися на Медової печери зовсім не близько.
Сподіваюся, урбаністи Садового ще не настільки зідіотилися, аби думати, що старші люди, яких природно більше серед хворих, добиратимуться на нову адресу своїх лікарів роверами і електросамокатами...
До речі, не треба забувати про причинно-наслідкові зв'язки. Не секрет, що у Садового дуже не люблять "пенсію", як вони там називають пільговиків. Ясна річ, економного мера шляк трафляє, коли під його носом хтось їздить у транспорті і не платить. Так от, виникає ще одне питання: влаштовуючи "медичні квести" для пенсіонерів, у мерії не запідозрили, що збільшиться завантаженість автобусів до Медової печери. Тим більше, що прямого електротранспортного сполучення туди не існує.
Наразі чекаємо активізації протестів мешканців центральної частини Львова, які складають основну частину пацієнтів поліклініки на Руській. Але решті львів'ян розслаблятися не варто. Хтозна, що завтра встрелить в голову меру-реформатору і його попихачам і які ідеї засвербоять у них в нижеспиннях?
दिखाया गया 1 - 5 का 5
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।