Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
АРТЮХ avatar
АРТЮХ
Shock content
АРТЮХ avatar
АРТЮХ
Shock content
Сьогодні рівно 102 роки від дня заснування ФК Зоря Луганськ
🇺🇦 Последние проукраинские митинги в Луганске и Донецке

28 апреля 2014 года в Луганске и Донецке прошли последние массовые проукраинские акции.

Луганск:

Вечером у памятника Тарасу Шевченко собрались десятки активистов, чтобы поддержать единство Украины. Со сцены сообщили о захвате Тимура Юлдашева — одного из лидеров сопротивления. Митинг пытались сорвать пророссийские титушки. Они провоцировали столкновения с проукраинской молодежью. В тот же день в центре города вооружённые люди напали на двух активистов.

Уже 29 апреля сепаратисты захватили Луганскую ОГА и подняли российский флаг.

Донецк:

Митинг начался у стадиона “Олимпийский” и двигался по улице Артема. Звучал гимн Украины и “Воины света”, но акцию сорвали пророссийские молодчики с битами и ножами. Десятки пострадавших. Милиция не вмешивалась. После этого мирные акции в городе стали невозможными.

Фото: “Жёлтая Лента”, Александр Вовчанский

Подписаться | Сайт | Фейсбук | YouTube | TikTok | Донат на работу редакции |
Ілля Шутов – борець за незалежність України у XX столітті, Народився у 1957 році у місті Білицьке на Донеччині. З самого дитинства його оточували патріотично налаштовані дорослі – його батьки, родина та друзі сім’ї. Завдяки оточенню Ілля Якимович з самої юності знав, що буде займатися відродженням української незалежності і, маючи гірничу освіту та працюючи в шахті гірничим майстром, для подальшого навчання обрав юридичний факультет Донецького університету.

Про боротьбу з радянським режимом, референдум за незалежність та непокаране зло він розповів в інтерв’ю для видання “ТРИБУН”.
Reposted from:
FANCON UA avatar
FANCON UA
Друзі – потребуємо вашої допомоги! 

Ксенія Дубнюк, наша хед оф ком’юнікейшен, головна відповідальна за наш СММ, директорка по піару і людина, без якої наші соцмережі були б порожні, – збирає кошти на авто для зв'язківців 36 ОБрМП.

Вона не зверталась до нас за допомогою, але ми не можемо залишатися осторонь. Тому орг. команда FANCON долучається до збору і запрошує вас також взяти участь. 

А щоб додати трішки азарту, ми пропонуємо рідкісний приз: дві книги одного з найкращих авторів темного фентезі сучасності Джо Аберкромбі від видавництва Небо @nebo.booklab.publishing.

І не просто книги, а книги з автографом!

Минулого року за сприяння @fantastychni_talks ми змогли домовитися з Джо й відправити йому кілька екземплярів на підпис. 

І от їх час настав!

Два рандомні переможці отримають по одній книзі з підписом Джо і по два дводенні запрошення на FANCON з раннім входом. 

ЯК ВЗЯТИ УЧАСТЬ У РОЗІГРАШІ?

🔹 Донать на монобанку від 200 грн (кожні 200 грн = 1 шанс)
🔹 Більше донатів — більше шансів! (400 грн = x2, 2000 грн = x10)
🔹 Для інших банків: обов’язково лишай контактні дані у коментарі до платежу

♨️ Банка збору:
https://send.monobank.ua/jar/96cTiuhHaH

Усього тиждень, щоб отримати унікальне українське видання, яке тримав в руках сам автор (до речі, видання йому ДУУУУУЖЕ сподобалось)!

#FANCONUA2025_donation
Рубіжне, 2015

Фото з особистого архіву / rubezhanin
Reposted from:
АРТЮХ avatar
АРТЮХ
15.04.202510:11
Артюх з Сумської ОДА не мій родич.
05.05.202510:55
Одинадцять років тому, 5 травня 2014-го року, світ почув про «Азов».

Звільнення, захист і розбудова України стали тією метою, заради якої бійці були готові спільно розвивати вміння, здобувати досвід, плекати дисципліну та досягати успіху. Невелика група добровольців, учорашніх цивільних, озброєних арматурою, за пів року перетворилася зі стрілецького батальйону на полк, отримала важку техніку й артилерію.

Звільнення Маріуполя, звільнення Мар’їнки, участь у боях під Іловайськом у 2014-му році. Чи не єдина успішна наступальна операція часів АТО – Павлопіль-Широкинська – в 2015-му. Масштабна операція на Світлодарській дузі в 2019-му.

Героїчна оборона Маріуполя в 2022-му. Вступивши у повномасштабну війну полком та понісши значні втрати, вже на початку 2023-го «Азов» став бригадою, а навесні 2025-го – корпусом. Бойові дії на найгарячіших ділянках фронту, участь у контрнаступі 2023-го року, просування в Серебрянському лісництві, стабілізація фронту на Торецькому та Покровському напрямках.

Постійне вдосконалення системи управління, пошук найкращих рішень для знищення ворога та збереження життів своїх бійців. Впродовж одинадцяти років своєї історії «Азов» став символом ефективності, яка забезпечена постійним розвитком, звитягою та вмотивованістю. Але історія на цьому не завершується, перед нами велика робота.

Помститися за полеглих, повернути побратимів з полону, разом звільнити рідну землю та співгромадян з-під окупації, відновити справедливість і далі розбудовувати незалежну Україну. Ми знаємо, за що воювали весь цей час, за що віддавали свої життя наші побратими, знаємо, як воювати далі, до перемоги!

Заповнити анкету | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
😁
З чим асоціюється у вас Луганщина? З териконами? З бабаками? Зі степом? З крейдяними горами, абрикосами чи війною? Образи, з якими ми жили десятиліттями, залишилися у минулому. Та нова Луганщина — ще не вигадана. У час великої травми і переосмислення саме візуальна айдентика може допомогти нам уявити регіон заново — і вже не як втрачений промисловий край, а як сучасну, стильну частину культурної мапи України.

Про майбутнє візуального образу Луганщини говоримо з істориком і публіцистом Максимом Віхровим, який не лише глибоко досліджує тему ідентичності Сходу України, а й ставить просте, але важливе запитання: «А що ми, власне, хочемо показати світу, коли говоримо “Луганщина”?»

Читайте текст на ТРИБУН
Айдар (Новопсков) Луганської області (2018)

Фото з архіву Миколи Скурідіна
21.04.202509:02
15.04.202510:04
Андрій Діхтяренко: В російських колоніях вже три роки тримають представників моніторингової місії ОБСЄ - їх захопили в полон на окупованій Луганщині навесні 2022-го і засудили на 13 років "за шпіонаж". Це українські громадяни, звільнити яких за ці роки поки що ні в кого не виходить, попри всі зусилля.
І виникає велике питання: як міжнародні організації планують забезпечувати моніторинг виконання гіпотетичного перемирʼя між Україною і РФ, якщо Росія тримає в заручниках представників міжнародної місії, яка моніторила ситуацію з 2014 року, і серед засновників якої є сама Російська Федерація?
Залишаю це питання відкритим, і закликаю зробити все, щоб звільнити заручників.


Детальніше в тексті Реальної газети
На фронті загинув оборонець із Рубіжного Вадим Бортнік. Чоловіку був 41 рік, повідомили у МВА.

Вадим захищав Україну з 2015 року, воював на Донеччині та Луганщині, а з початку повномасштабного вторгнення виконував завдання також на Херсонщині, Одещині та в Курській області РФ.
Навесні 2022 року світ облетіла фотографія хірурга з Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові, який несе на руках поранену дівчинку з Краматорська. Це була Яна Степаненко — 11-річна українка, яка внаслідок терористичного удару росіян по залізничному вокзалу втратила обидві ноги.

Попри пережиту трагедію, Яна не лише змогла відновитися фізично — вона стала справжнім символом незламності. Після складного лікування та реабілітації у США, де дівчинка отримала перші протези для ходьби та бігу, вона повернулася до України й продовжила відновлення у львівському Центрі UNBROKEN. Там Яна отримала нові сучасні протези — і в буквальному сенсі зробила свої перші кроки до великої мети: допомагати іншим через участь у благодійних марафонах.

Текст
Владислав Овчаренко – активіст із Луганська, партизан. У 2016 році його затримали представники “МДБ ЛНР” за проукраїнську позицію та звинуватили у “шпигунстві” на користь України. На той час Влад був фанатом футбольного клубу “Зоря”, активно підтримував свою країну і не приховував поглядів, що зробило його мішенню для окупантів. Понад два роки чоловік пробув у полоні. Знущання, тортури, фейковий “суд” – усе це мало зламати, але не вийшло.

У 2017 році Овчаренка звільнили під час великого обміну полоненими. Замість тиші – Влад продовжив діяти: давав інтерв’ю, розповідав правду про життя в окупації та тортури, які пережив у полоні, виступав за звільнення інших бранців Кремля.

Історія нашого друга в інтерв'ю ТРИБУН
21.04.202511:55
11 років тому відбувся, напевно, перший проукраїнський мітинг у Рубіжному. На той момент по всій області проходили сепаратистські шабаші, була захоплена будівля СБУ в Луганську, колаборанти активно просували «референдум» і розкачували ситуацію в області.
Ще перед мітингом у соцмережах з'являлися заклики «гнать фашистов», що спонукало прихильників Росії вийти з плакатами «НЕТ ЕС» та триколорами.

Незважаючи на це, у Рубіжному не побоялися та вийшли на мітинг за єдину Україну.

І, звісно, ​​на нас напали. Мирна акція, яку люди проводили у своєму місті, у своїй країні та під своїми прапорами, не обійшлася без кровопролиття.

Переважну різницю в силах зробили за рахунок пропитих гастролерів із георгіївськими стрічками, яких возили по всій області. Але навіть незважаючи на переважаючі сили, дехто залишався на площі і намагався дати відсіч. Коли стало зрозуміло, що ми не вивеземо, перша думка була — врятувати прапори, щоби неандертальці їх не спалили.

Я тоді приніс додому шість, на що почув від одурманених телевізором близьких «вали к себе на запад, бандеровец!». Куди на захід? Навіщо на захід? Я на той момент західніше Києва не бував.
Того дня моєму другу порізали «розочкою» руку, міліціонеру, який намагався зупинити натовп, вибили зуби, а відомого музиканта Василя Лютого прив'язали до дерева і допитували на камеру.
Можна сказати, що тоді нам просто показали трейлер «русского мира».

Багато з того часу змінилося. Навряд чи знайомий, який брав участь у розгоні мітингу на боці сепаратистів, думав тоді, що у 2022 році загине за Україну на фронті. А люди з триколорами напевно не підозрювали, що коли прийде омріяна Росія, то спалить їхні будинки та половину міста. Когось із них уб'є, а когось зробить бомжем.

Рубіжне три роки під російською окупацією. Того міста, що було, більше немає. Але є люди, які люблять своє українське місто, а отже – ця ідея жива.
15.04.202509:59
Представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив

Погоджено звільнення:

- Лисогора Артема Володимировича з посади голови Луганської обласної державної адміністрації.

Погоджено призначення:

- Харченка Олексія Андрійовича головою Луганської обласної державної адміністрації.
29.04.202513:14
У часи, коли війна залишає глибокі шрами на тілі нації, збереження пам’яті про загиблих стає не лише актом вшанування, а й фундаментом для майбутнього. Журналістка Ганна Курцановська присвятила свою діяльність саме цій меті — меморіалізації трагедій війни. Її проєкт «Оленівка. Їх убили, бо не змогли перемогти на полі бою» отримав визнання на конкурсі «Честь Професії» у номінації «Найкраща публіцистика в локальному медіа». Курцановська не лише документує історії загиблих захисників, а й активно бере участь у перформансах, які привертають увагу до воєнних злочинів. Один із таких перформансів відбувся біля Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка, де вона в масці Путіна тримала макет авіабомби ФАБ-500, символізуючи трагедію в Маріупольському драмтеатрі.

У розмові з ТРИБУН Ганна Курцановська ділиться своїм баченням важливості меморіалізації війни та пояснює, чому збереження пам’яті є ключовим для формування національної ідентичності та запобігання повторенню трагедій у майбутньому.​
Вже з перших хвилин розмови Олена Ніжельська говорить категорично: «Я завжди кажу, що на Луганщині 37 громад, а не 26. Бо саме стільки з них були створені в межах реформи децентралізації. 26 — це кількість військових адміністрацій. Але це не вся картина».

Це не формальність. Це — боротьба за визнання. За нестерту присутність малих, часто забутих сіл, де ще донедавна жили люди, які об’єднувались, творили, планували. Для Ніжельської громада — не те, що визначається постановами.

Громада — це не лише територія. Це люди, їхня пам’ять, досвід, зв’язки. Це не просто визначення чи статус. Це — спільність традицій, звичаїв. Люди, які мають спільне проживання, спільну історію. Це про те, що між ними — комунікація, взаємозалежність, щось невидиме, що тримає разом».



Інтерв'ю читайте на ТРИБУН
23.04.202515:09
⚡️ Путин одобрил «отжим» земельных участков на оккупированной Луганщине

В так называемой «ЛНР» заявили о намерении передавать «бесхозные» земельные участки под жилыми домами новым «владельцам» через «муниципалитеты». Эту идею лично одобрил Владимир Путин.
Об этом сообщает пропагандистский ресурс «ЛИЦ».

В частности, эту инициативу российскому лидеру озвучил глава оккупационной «администрации» Старобельского района Владимир Чернёв.

По замыслу оккупантов, сначала такие участки будут оформляться в так называемую «муниципальную собственность», а затем передаваться физическим лицам.

Оккупанты не уточняют, что именно подразумевается под «неоформленными» земельными участками. Вероятно, речь идёт о землях, которые были покинуты владельцами после начала боевых действий и последующей оккупации.

Подписаться | Сайт | Фейсбук | YouTube | TikTok | Донат на работу редакции |
21.04.202509:19
Попри окупацію частини територій, локальні медіа Донеччини та Луганщини залишаються чи не єдиним джерелом верифікованої інформації про життя у регіоні. Вони стали голосами людей, які не мають змоги розповісти про себе самостійно. Але водночас ці ЗМІ зіштовхуються з постійними викликами: фінансовими, емоційними, професійними. Про важливість і трансформацію регіонального медіапростору, особливо у контексті Луганщини й Донеччини, розповіла Валентина Троян — журналістка і представниця Інституту масової інформації у Луганській області.

Текст
Один із найвищих териконів Донецької області розташований у місті Добропілля. Його висота перевищує 80 метрів, що робить його одним із найвищих териконів у Донецькій області

Цей терикон утворився внаслідок багаторічної роботи вугільних шахт, які відігравали ключову роль у розвитку промисловості міста. Він є не лише географічною домінантою місцевості, а й своєрідним символом шахтарської спадщини Донеччини. З його вершини відкривається мальовничий краєвид на Добропілля та навколишні ландшафти, що поєднують індустріальні пейзажі з природними степовими зонами.

Відео: zaboy.donetsk
Рубіжне і околиці, весна (2021)

#архів
Shown 1 - 24 of 12 246
Log in to unlock more functionality.