🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
05.05.202518:04
Уже завтра о 18:00 відкриваємося з виставкою кіно та колажів Євгена Яковича Сивоконя.
Вхід на відкриття вільний, будемо раді всім відвідувачам.
11 травня о 14:00 — наша перша кураторська екскурсія, на якій вас проведуть історіями, захованими в колажах, анімаційних фільмах та інших роботах, пов'язаних із іменем живого класика української анімації Євгена Сивоконя.
Квитки на екскурсію за посиланням
Вхід на відкриття вільний, будемо раді всім відвідувачам.
11 травня о 14:00 — наша перша кураторська екскурсія, на якій вас проведуть історіями, захованими в колажах, анімаційних фільмах та інших роботах, пов'язаних із іменем живого класика української анімації Євгена Сивоконя.
Квитки на екскурсію за посиланням
01.05.202518:21
Що пропонує Довженко-Центр у травні?
Зберігайте:
📍3 травня о 14:00
Екскурсія Студійними фондами Музею кіно
📍6 травня з 18:00 по 21:00
Відкриття виставки-аукціону «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍7 травня-1 червня, 12:00-19:00, Ср-Нд
Виставка-аукціон «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍7 травня о 19:00
Показ: «Коліївщина» (1933), реж. Іван Кавалерідзе.
З ретроспективи «Поетичне кіно. Витоки»
📍10 травня о 12:00
Дитяча програма «Мистецтво дивитися і розуміти»
📍10 травня
Кінопоказ: паралельна програма виставки «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж». Анімаційний фільм, час та деталі — згодом
📍11 травня о 14:00
Кураторська екскурсія головного мистецтвознавця Музею кіно Довженко-Центру виставкою «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍14 травня, Харків
Благодійний показ: «Чи вмієте ви жити?»
Деталі згодом на Затишно Space
📍17 травня о 14:00
Екскурсія Студійними фондами Музею кіно
📍17 травня
Кінопоказ: паралельна програма виставки «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж». Анімаційний фільм, час та деталі — згодом
📍18 травня о 14:00
Кураторська екскурсія головного мистецтвознавця Музею кіно Довженко-Центру виставкою «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍21 травня о 19:00
Показ: «Дорогою ціною» (1957), реж. Марк Донський.
З ретроспективи «Поетичне кіно. Витоки»
📍22-25 травня, кінотеатр «Жовтень»
КИЇВКІНОФЕСТ. Подробиці й програма — згодом
📍24 травня о 12:00
Дитяча програма «Абетка кіномистецтва»
📍25 травня о 14:00
Кураторська екскурсія головного мистецтвознавця Музею кіно Довженко-Центру виставкою «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍З 29 травня
Книжковий Арсенал за нашої участі. Деталі — згодом
📍31 травня о 14:00
Екскурсія Студійними фондами Музею кіно.
Квитки на події та деталі
Зберігайте:
📍3 травня о 14:00
Екскурсія Студійними фондами Музею кіно
📍6 травня з 18:00 по 21:00
Відкриття виставки-аукціону «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍7 травня-1 червня, 12:00-19:00, Ср-Нд
Виставка-аукціон «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍7 травня о 19:00
Показ: «Коліївщина» (1933), реж. Іван Кавалерідзе.
З ретроспективи «Поетичне кіно. Витоки»
📍10 травня о 12:00
Дитяча програма «Мистецтво дивитися і розуміти»
📍10 травня
Кінопоказ: паралельна програма виставки «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж». Анімаційний фільм, час та деталі — згодом
📍11 травня о 14:00
Кураторська екскурсія головного мистецтвознавця Музею кіно Довженко-Центру виставкою «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍14 травня, Харків
Благодійний показ: «Чи вмієте ви жити?»
Деталі згодом на Затишно Space
📍17 травня о 14:00
Екскурсія Студійними фондами Музею кіно
📍17 травня
Кінопоказ: паралельна програма виставки «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж». Анімаційний фільм, час та деталі — згодом
📍18 травня о 14:00
Кураторська екскурсія головного мистецтвознавця Музею кіно Довженко-Центру виставкою «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍21 травня о 19:00
Показ: «Дорогою ціною» (1957), реж. Марк Донський.
З ретроспективи «Поетичне кіно. Витоки»
📍22-25 травня, кінотеатр «Жовтень»
КИЇВКІНОФЕСТ. Подробиці й програма — згодом
📍24 травня о 12:00
Дитяча програма «Абетка кіномистецтва»
📍25 травня о 14:00
Кураторська екскурсія головного мистецтвознавця Музею кіно Довженко-Центру виставкою «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж»
📍З 29 травня
Книжковий Арсенал за нашої участі. Деталі — згодом
📍31 травня о 14:00
Екскурсія Студійними фондами Музею кіно.
Квитки на події та деталі
29.04.202509:21
ДИКА ЛЮБОВ У КИЄВІ
коли чекати й чим здивує кінофестиваль про столицю?
Довженко-Центр і кінотеатр «Жовтень» проведуть КИЇВКІНОФЕСТ 22-25 травня 2025 року.
Це щорічний кінофестиваль, присвячений Дню Києва, покликаний поєднувати кіномистецтво з міською ідентичністю, реактуалізувати культові українські фільми та показати стрічки, які через різні обставини все ще маловідомі сучасному глядачу.
Основна тема цьогорічного КИЇВКІНОФЕСТУ – «Київ крізь віки». Через класичні та сучасні фільми глядачі зможуть побачити, як змінювався образ Києва на екрані з часом: від середньовіччя до революційних 1920-х та від буремних 1990-х до Революції гідності.
Фільмом відкриття КИЇВКІНОФЕСТУ стане «Дика любов (1993) Вілена Новака з колекції Довженко-Центру. Спеціально до фестивалю стрічку буде заново відскановано за підтримки кінотеатру «Жовтень».
Максим, хлопець із так званої «забезпеченої» та успішної родини кохає Машу. Маша, дівчина із інтернату, кохає Максима. Ця історія могла б закінчитися очікуваним шлюбом, та до Києва в пошуках свого родоводу приїздить американка Сьюзен. Любовна пряма обертається драматичним трикутником.
«Дика любов» – це любовна історія розказана в атмосфері перших років незалежності – часів вільного ринку, свободи від будь-якої цензури, відкритих кордонів, оголеного тіла, корпоративних піонерів. Разом з тим це й ще непересічний портрет української столиці, де легко пізнаються чисельні київські вулички та райони: від Лівобережної до Подільських схилів, Гідропарку та аеропорту Бориспіль.
Все це перетворює фільм на унікальний документ епохи, а його оповідь — на показову історію про 90-ті, в яких легко знайти паралелі й з сьогоденністю.
Один із ключових режисерів Одеської кіностудії, Віллен Новак присвятив фільм пам'яті своєї дочки Іванки, яка загинула, коли зйомки фільму були майже завершені. «Дика любов» стала лідером прокату 1994 року. А за три роки Новак зафільмує ще один касовий хіт, мелодраму «Принцеса на бобах», та стане ледь не найуспішнішим українським режисером десятиріччя.
коли чекати й чим здивує кінофестиваль про столицю?
Довженко-Центр і кінотеатр «Жовтень» проведуть КИЇВКІНОФЕСТ 22-25 травня 2025 року.
Це щорічний кінофестиваль, присвячений Дню Києва, покликаний поєднувати кіномистецтво з міською ідентичністю, реактуалізувати культові українські фільми та показати стрічки, які через різні обставини все ще маловідомі сучасному глядачу.
Основна тема цьогорічного КИЇВКІНОФЕСТУ – «Київ крізь віки». Через класичні та сучасні фільми глядачі зможуть побачити, як змінювався образ Києва на екрані з часом: від середньовіччя до революційних 1920-х та від буремних 1990-х до Революції гідності.
Фільмом відкриття КИЇВКІНОФЕСТУ стане «Дика любов (1993) Вілена Новака з колекції Довженко-Центру. Спеціально до фестивалю стрічку буде заново відскановано за підтримки кінотеатру «Жовтень».
Максим, хлопець із так званої «забезпеченої» та успішної родини кохає Машу. Маша, дівчина із інтернату, кохає Максима. Ця історія могла б закінчитися очікуваним шлюбом, та до Києва в пошуках свого родоводу приїздить американка Сьюзен. Любовна пряма обертається драматичним трикутником.
«Дика любов» – це любовна історія розказана в атмосфері перших років незалежності – часів вільного ринку, свободи від будь-якої цензури, відкритих кордонів, оголеного тіла, корпоративних піонерів. Разом з тим це й ще непересічний портрет української столиці, де легко пізнаються чисельні київські вулички та райони: від Лівобережної до Подільських схилів, Гідропарку та аеропорту Бориспіль.
Все це перетворює фільм на унікальний документ епохи, а його оповідь — на показову історію про 90-ті, в яких легко знайти паралелі й з сьогоденністю.
Один із ключових режисерів Одеської кіностудії, Віллен Новак присвятив фільм пам'яті своєї дочки Іванки, яка загинула, коли зйомки фільму були майже завершені. «Дика любов» стала лідером прокату 1994 року. А за три роки Новак зафільмує ще один касовий хіт, мелодраму «Принцеса на бобах», та стане ледь не найуспішнішим українським режисером десятиріччя.
+6
26.04.202508:40
Дивіться «Розпад» (1990) Михайла Бєлікова — перший ігровий фільм про Чорнобильську трагедію.
Режисер змалював апокаліптичну картину тих жахливих днів, зіштовхуючи в гротескно-фарсовій манері піднесену радянську оманливу патетику з наслідками трагедії, абсурдні недоречні свята та героїку з незворотною колізією всесвіту довкола.
Він поставив вирок: розпад атому в сюжеті збігається з розпадом сімей героїв та розпадом комунікацій між персонажами, а згодом зростає до універсального образу розпаду радянського суспільства, цинічної держави й навіть світобудови.
Створений в українсько-американський копродукції, фільм демонструвався на кінофестивалях у Торонто, Венеції та на Санденсі, а згодом отримав широкий міжнародний прокат.
Уже на ДЦ.Онлайн
Режисер змалював апокаліптичну картину тих жахливих днів, зіштовхуючи в гротескно-фарсовій манері піднесену радянську оманливу патетику з наслідками трагедії, абсурдні недоречні свята та героїку з незворотною колізією всесвіту довкола.
Він поставив вирок: розпад атому в сюжеті збігається з розпадом сімей героїв та розпадом комунікацій між персонажами, а згодом зростає до універсального образу розпаду радянського суспільства, цинічної держави й навіть світобудови.
Створений в українсько-американський копродукції, фільм демонструвався на кінофестивалях у Торонто, Венеції та на Санденсі, а згодом отримав широкий міжнародний прокат.
Уже на ДЦ.Онлайн
21.04.202518:11
Земля × Білий птах з чорною ознакою
Ретроспектива «Поетичне кіно. Витоки» нагадує про лінію тяглості між яскравим поколінням українського поетичного кіно та їхніми попередниками.
Шістдесятники неодноразово самі наголошували на цьому зв'язку. Одним із тих, хто постійно звертався в своїй творчості до Довженка, був Юрій Іллєнко.
Сьогодні порівнюємо «Землю» (1930) і «Білий птах з чорною ознакою» (1971).
Приходьте дивитися класику 23 квітня о 19:00 — квитки ще є!
Ретроспектива «Поетичне кіно. Витоки» нагадує про лінію тяглості між яскравим поколінням українського поетичного кіно та їхніми попередниками.
Шістдесятники неодноразово самі наголошували на цьому зв'язку. Одним із тих, хто постійно звертався в своїй творчості до Довженка, був Юрій Іллєнко.
Сьогодні порівнюємо «Землю» (1930) і «Білий птах з чорною ознакою» (1971).
Приходьте дивитися класику 23 квітня о 19:00 — квитки ще є!
+2
18.04.202518:42
КОЛЕКЦІЯ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ ЗНОВУ ПОПОВНИЛАСЬ СЕНСАЦІЙНИМИ ЗНАХІДКАМИ!
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький, які у грудні 2024 знайшли і передали у Фільмофонд Довженко-Центру стрічку «Карл Бруннер» 1936 року, зробили чергове відкриття.
В будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП), який є по суті архівом студентських робіт випускників КНУТКіТ, молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії двох німих стрічок, які, як вважалося, зберігалися лише у російському Госфільмофонді. Справжніми знахідками стали фільми «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка 1926 року і «Секрет рапіду» Павла Долина 1930 року.
«Ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили в план сканування ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки», – керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Спеціальна подія передачі фільмокопій відбулась у стінах Цеху обробки плівки (ЦОП) КНУТКіТ. На події виступали студенти Алік Дарман і Володимир Прилуцький, керівниця навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторія Слопіцька та представниці Довженко-Центру: креативна директорка Олена Гончарук, керівниця Кіноархіву Альона Пензій, керівниця Фільмосховища Тетяна Деркач.
Ще раз дякуємо Аліку Дарману, Володимиру Прилуцькому і завідувачці навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторії Слопіцькій за вагомий внесок у збереження нашої кіноспадщини та продовжуємо працювати разом над пошуком і поверненням українського кіно.
Читайте в нас на сайті деталі про знайдені фільми та процес їхньої передачі
Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький, які у грудні 2024 знайшли і передали у Фільмофонд Довженко-Центру стрічку «Карл Бруннер» 1936 року, зробили чергове відкриття.
В будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП), який є по суті архівом студентських робіт випускників КНУТКіТ, молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії двох німих стрічок, які, як вважалося, зберігалися лише у російському Госфільмофонді. Справжніми знахідками стали фільми «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка 1926 року і «Секрет рапіду» Павла Долина 1930 року.
«Ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили в план сканування ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки», – керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Спеціальна подія передачі фільмокопій відбулась у стінах Цеху обробки плівки (ЦОП) КНУТКіТ. На події виступали студенти Алік Дарман і Володимир Прилуцький, керівниця навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторія Слопіцька та представниці Довженко-Центру: креативна директорка Олена Гончарук, керівниця Кіноархіву Альона Пензій, керівниця Фільмосховища Тетяна Деркач.
Ще раз дякуємо Аліку Дарману, Володимиру Прилуцькому і завідувачці навчально-виробничої майстерні Кінотелекомплексу Вікторії Слопіцькій за вагомий внесок у збереження нашої кіноспадщини та продовжуємо працювати разом над пошуком і поверненням українського кіно.
Читайте в нас на сайті деталі про знайдені фільми та процес їхньої передачі
03.05.202518:11
11 травня о 14:00 відбудеться перша кураторська екскурсія виставкою творчості Євгена Сивоконя.
Її проведе головний мистецтвознавець Музею кіно Марина Скирда, яка ініціювала та прокурувала створення експозиції, присвяченої колажам та анімаційним фільмам майстра.
В інтерв'ю для Довженко-Центру в 2021 році Євген Сивокінь розповів про створення однієї з перших своїх режисерських робіт — «Казки про доброго носорога» (1970), та «партійну» реакцію на неї.
Нагадуємо, що виставка відкривається вже у вівторок, 6 травня з 18:00. Вона триватиме до 1 червня й буде доступною з середи по неділю з 12:00 до 19:00. Повна програма — за посиланням.
Купляйте квитки й приходьте на особливу екскурсію
Її проведе головний мистецтвознавець Музею кіно Марина Скирда, яка ініціювала та прокурувала створення експозиції, присвяченої колажам та анімаційним фільмам майстра.
В інтерв'ю для Довженко-Центру в 2021 році Євген Сивокінь розповів про створення однієї з перших своїх режисерських робіт — «Казки про доброго носорога» (1970), та «партійну» реакцію на неї.
Нагадуємо, що виставка відкривається вже у вівторок, 6 травня з 18:00. Вона триватиме до 1 червня й буде доступною з середи по неділю з 12:00 до 19:00. Повна програма — за посиланням.
Купляйте квитки й приходьте на особливу екскурсію
01.05.202515:08
Виставка | Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж
Довженко-Центр спільно з класиком української анімації Євгеном Сивоконем запрошує на виставку його анімаційних фільмів та колажів.
Він — серед найвиразніших майстрів української анімації. Роботи Євгена Сивоконя складно назвати кумедними чи розважальними: вони завжди з підтекстом, натяком, складними роздумами і гостротою думки. Євген Якович працював практично у всіх «ручних» анімаційних техніках: перекладки, рисованої анімації, живопису по целулоїду, тотальній анімації, із сипучими матеріалами.
Сьогодні Євген Сивокінь по-своєму актуальний — у світі, який щодня розсипається, і нам доводиться збирати його наново. І з уламків того, що стало минулим, і з непевних ідей про майбутнє.
На виставці будуть представлені фільми й архівні матеріали з колекції Довженко-Центру, а також колажі, рисунки і фотографії з особистої колекції Євгена Сивоконя. Колажі, що будуть експонуватися, Євген Якович вирішив віддати за донат на військо. Про підрозділ та реквізити, а також умови аукціону буде повідомлено додатково.
Виставку «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж» створено командою Довженко-Центру у співпраці з самим митцем. Куратор – головний мистецтвознавець Музею кіно Марина Скирда. Під час виставки відбуватимуться екскурсії, кінопокази, дискусії, а також зустрічі з самим Євгеном Сивоконем.
Розклад:
📅Відкриття виставки — 6 травня о 18:00.
Сама виставка триватиме з 7 травня до 1 червня 2025 року з 12:00 до 19:00.
🔍Екскурсії: 11 травня, 18 травня, 25 травня, 1 червня – о 14:00. Натиснувши на цифру, зможете придбати квиток на потрібну вам дату.
Вихідні: пн, вт.
📍Локація: Виставкові зали, 1 поверх Довженко-Центру.
🎟 Вхід на відкриття вільний. В інші дні — за квитками.
Діє система пільг для військових, школярів і людей пенсійного віку
Довженко-Центр спільно з класиком української анімації Євгеном Сивоконем запрошує на виставку його анімаційних фільмів та колажів.
Він — серед найвиразніших майстрів української анімації. Роботи Євгена Сивоконя складно назвати кумедними чи розважальними: вони завжди з підтекстом, натяком, складними роздумами і гостротою думки. Євген Якович працював практично у всіх «ручних» анімаційних техніках: перекладки, рисованої анімації, живопису по целулоїду, тотальній анімації, із сипучими матеріалами.
Сьогодні Євген Сивокінь по-своєму актуальний — у світі, який щодня розсипається, і нам доводиться збирати його наново. І з уламків того, що стало минулим, і з непевних ідей про майбутнє.
На виставці будуть представлені фільми й архівні матеріали з колекції Довженко-Центру, а також колажі, рисунки і фотографії з особистої колекції Євгена Сивоконя. Колажі, що будуть експонуватися, Євген Якович вирішив віддати за донат на військо. Про підрозділ та реквізити, а також умови аукціону буде повідомлено додатково.
Виставку «Євген Сивокінь. Людина, яка вміє літати. Кіно, колаж» створено командою Довженко-Центру у співпраці з самим митцем. Куратор – головний мистецтвознавець Музею кіно Марина Скирда. Під час виставки відбуватимуться екскурсії, кінопокази, дискусії, а також зустрічі з самим Євгеном Сивоконем.
Розклад:
📅Відкриття виставки — 6 травня о 18:00.
Сама виставка триватиме з 7 травня до 1 червня 2025 року з 12:00 до 19:00.
🔍Екскурсії: 11 травня, 18 травня, 25 травня, 1 червня – о 14:00. Натиснувши на цифру, зможете придбати квиток на потрібну вам дату.
Вихідні: пн, вт.
📍Локація: Виставкові зали, 1 поверх Довженко-Центру.
🎟 Вхід на відкриття вільний. В інші дні — за квитками.
Діє система пільг для військових, школярів і людей пенсійного віку
28.04.202515:50
Запізнились, але втриматися не змогли...
23.04.202508:31
26 квітня о 12:00 зустрічаємося на черговій Абетці кіномистецтва.
Продовжуємо разом із дітьми торувати шляхи мистецтва й дізнаватися більше про те, чим воно живе. Лекторій підійде як нашим постійним маленьким слухач(к)ам, так і відвідувач(к)ам одного дня.
Про нашу улюблену великоекранну ілюзію —
реєструйтесь і приходьте в суботу з дітьми🌻
Продовжуємо разом із дітьми торувати шляхи мистецтва й дізнаватися більше про те, чим воно живе. Лекторій підійде як нашим постійним маленьким слухач(к)ам, так і відвідувач(к)ам одного дня.
Про нашу улюблену великоекранну ілюзію —
реєструйтесь і приходьте в суботу з дітьми🌻
20.04.202513:19
Смачної паски!
Грицеві писанки (1995), реж. Анатолій Трифонов
Грицеві писанки (1995), реж. Анатолій Трифонов
+3
18.04.202514:06
21 квітня 90-річчя міг би відзначити Олександр Муратов.
До цієї дати ми готували прем'єру «Маленького шкільного оркестру» (1968), знятого ним спільно з Миколою Рашеєвим.
Це яскравий київський фільм-настрій, світла драма про юнацький музичний колектив. Імпровізаційний ритмічний монтаж, мінімальний бюджет і непрофесійні актори-юнаки.
Начебто невинна кіноімпресія так і не змогла пройти повз радянських цензорів: фільм заборонили й знищили більшість копій. Лише у 2010 одна з них знайшлася — і стрічка вперше зустріла свого глядача.
Між тим, це одна з найкращих робіт у кар'єрі обох режисерів. Дивіться на ДЦ.Онлайн!
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру. Надходження від Олександра Муратова
До цієї дати ми готували прем'єру «Маленького шкільного оркестру» (1968), знятого ним спільно з Миколою Рашеєвим.
Це яскравий київський фільм-настрій, світла драма про юнацький музичний колектив. Імпровізаційний ритмічний монтаж, мінімальний бюджет і непрофесійні актори-юнаки.
Начебто невинна кіноімпресія так і не змогла пройти повз радянських цензорів: фільм заборонили й знищили більшість копій. Лише у 2010 одна з них знайшлася — і стрічка вперше зустріла свого глядача.
Між тим, це одна з найкращих робіт у кар'єрі обох режисерів. Дивіться на ДЦ.Онлайн!
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру. Надходження від Олександра Муратова
02.05.202517:43
Продовжуємо знайомитися ближче з «Коліївщиною» Івана Кавалерідзе, показ якої запланували вже на 7 травня о 19:00.
«Який кричущий несмак і недоумство те, чого вимагали після тридцять сьомого року редактори. Текст у картині, на їх думку, мав звестися до газетної мови. Замість написів — розмови. І часто, що вже зовсім аж із душі верне, чую: «Народ не зрозуміє»… «Не осягнуть широкі маси»…
І все це через боягузливість. А, як відомо, від боягузливості жодна якість людська так не загострюється, як дурість.
Чи потрібні історичні картини? Дуже. Ми не «ніхто» без роду й племені, у нас є родовід, і он який!.. Ось наша історія, наш епос, герої нашого революційного минулого.
Картини, що ми їх робимо про «сьогодні», мають бути начебто продовженням історії. Наше нове народилось і логічно витікає з нашого революційного минулого»,
— Іван Кавалерідзе, «Искусство кино», №12, 1966
Квитки квитки квитки
«Який кричущий несмак і недоумство те, чого вимагали після тридцять сьомого року редактори. Текст у картині, на їх думку, мав звестися до газетної мови. Замість написів — розмови. І часто, що вже зовсім аж із душі верне, чую: «Народ не зрозуміє»… «Не осягнуть широкі маси»…
І все це через боягузливість. А, як відомо, від боягузливості жодна якість людська так не загострюється, як дурість.
Чи потрібні історичні картини? Дуже. Ми не «ніхто» без роду й племені, у нас є родовід, і он який!.. Ось наша історія, наш епос, герої нашого революційного минулого.
Картини, що ми їх робимо про «сьогодні», мають бути начебто продовженням історії. Наше нове народилось і логічно витікає з нашого революційного минулого»,
— Іван Кавалерідзе, «Искусство кино», №12, 1966
Квитки квитки квитки
29.04.202518:13
ДИВИМОСЯ «КОЛІЇВЩИНУ» КАВАЛЕРІДЗЕ
Ретроспектива «Поетичне кіно. Витоки» триває! 7 травня о 19:00 запрошуємо на показ «Коліївщини» (1933) Івана Кавалерідзе.
Роль малопроговореної й неоціненої творчості режисера в контексті течії українського поетичного кіно викликала суперечки навіть серед наших кінознавців. А саме для дискусії про межі й наповнення канонічного ми дивимося нашу добірку.
Приходьте, аби відкрити нові сторони українського кіно та поділитися думками стосовно оригінального авангардного твору видатного скульптора й режисера Івана Кавалерідзе.
У неконвенційній поліфонічної оповіді автор розповідає історію Семена Неживого – одного з отаманів Коліївщини. Від голоду та утисків у своєму рідному селі він збурює селян на боротьбу проти панів та долучається до інших керманичів Гайдамаччини — Івана Гонти й Максима Залізняка.
Фільм представить кінознавиця Альона Пензій.
Квитки за посиланням
Ретроспектива «Поетичне кіно. Витоки» триває! 7 травня о 19:00 запрошуємо на показ «Коліївщини» (1933) Івана Кавалерідзе.
Роль малопроговореної й неоціненої творчості режисера в контексті течії українського поетичного кіно викликала суперечки навіть серед наших кінознавців. А саме для дискусії про межі й наповнення канонічного ми дивимося нашу добірку.
Приходьте, аби відкрити нові сторони українського кіно та поділитися думками стосовно оригінального авангардного твору видатного скульптора й режисера Івана Кавалерідзе.
У неконвенційній поліфонічної оповіді автор розповідає історію Семена Неживого – одного з отаманів Коліївщини. Від голоду та утисків у своєму рідному селі він збурює селян на боротьбу проти панів та долучається до інших керманичів Гайдамаччини — Івана Гонти й Максима Залізняка.
Фільм представить кінознавиця Альона Пензій.
Квитки за посиланням
28.04.202513:48
🌻ДОДАТКОВИЙ ПОКАЗ ЗЕМЛІ🌻
Друзі! Запрошуємо 30 квітня о 19:00 на додатковий показ «Землі» в стінах Довженко-Центру.
На жаль, попередній було перервано через технічні проблеми. Наразі ми їх уже усунули й робимо усе можливе, аби збоїв більше не було.
Квитки можна придбати за посиланням.
Зверніть увагу: якщо ви були на попередньому показі, вам НЕ треба нічого купляти. На показ ви зможете потрапити за старими квитками.
Аби дізнатися про альтернативні можливості відшкодування, перевірте свою пошту або зверніться до нас: centre.dovzhenko@gmail.com
Друзі! Запрошуємо 30 квітня о 19:00 на додатковий показ «Землі» в стінах Довженко-Центру.
На жаль, попередній було перервано через технічні проблеми. Наразі ми їх уже усунули й робимо усе можливе, аби збоїв більше не було.
Квитки можна придбати за посиланням.
Зверніть увагу: якщо ви були на попередньому показі, вам НЕ треба нічого купляти. На показ ви зможете потрапити за старими квитками.
Аби дізнатися про альтернативні можливості відшкодування, перевірте свою пошту або зверніться до нас: centre.dovzhenko@gmail.com
22.04.202517:51
Приходьте на завтрашній показ трохи раніше, аби встигнути забігти до нашої книгарні!
Тут ви знайдете книги, журнали, піни та листівки на різний смак. Якщо хочете пізнати більше світ Довженка після перегляду його головного шедевру — радимо «Німу кінотрилогію Олександра Довженка» від Богдана Небесьо — західну розвідку про значення митця у світовій візуальній культурі.
Прагнете дізнатися про період та контекст, в якому створювалися його фільми — маємо велике видання від Довженко Центру «ВУФКУ. Lost&Found» і кілька томів української кінокритики 20-х.
Ще більше про кіно і не лише — на місці перед показом або на сайті
Тут ви знайдете книги, журнали, піни та листівки на різний смак. Якщо хочете пізнати більше світ Довженка після перегляду його головного шедевру — радимо «Німу кінотрилогію Олександра Довженка» від Богдана Небесьо — західну розвідку про значення митця у світовій візуальній культурі.
Прагнете дізнатися про період та контекст, в якому створювалися його фільми — маємо велике видання від Довженко Центру «ВУФКУ. Lost&Found» і кілька томів української кінокритики 20-х.
Ще більше про кіно і не лише — на місці перед показом або на сайті
19.04.202517:50
Все просто!
І квитки за посиланням
📌 23 квітня, 19:00
📌 Кінолекторій Довженко-Центру
І квитки за посиланням
📌 23 квітня, 19:00
📌 Кінолекторій Довженко-Центру
16.04.202517:41
Риплять нудно високі колеса кавказьких арб. Повільною ходою сунуть на гори волохаті буйволи. Абхазець у шапці висунув руку з-під чорної бурки і, здивований, спинив свого худого коня. Небувала картина відбувається за плетеною огорожею.
В українських білих сорочках; з солом'яними українськими брилями, незнайомі люди. Надемський коло сторожки і його обличчя освітлене передсмертною усмішкою. Під рукою оператора Демуцького трискотить Дебрі, а лічильник звучно фіксує метр за метром. Нахилився дід Петро й спитав на незвичній для Кавказа мові — «вмираєш, Семене», і також незвична була відповідь: «вмираю, Петре». Ми знімаємо, нам пощастило наздогнати сонце.
На майданчику «Землі» (1930) Олександра Довженка не обійшлося без пригод: щойно дійшли до ключової сцени смерті діда Семена, листопадова погода перекрила будь-які сподівання на сонце.
Довелося їхати до Сухумі: знімати українське село. Відрядження для журналу «Кіно» (№2, 1930) супроводив яскравим репортажем «Навздогін за сонцем» О. Кесельман. Повна стаття в коментарях.
#кіноперіодика
Приходьте дивитися на українські яблука між персиків Сухумі —
23 квітня о 19:00 продовжимо ретроспективу «Українське поетичне кіно. Витоки» показом «Землі» в Довженко-Центрі. Фільм представить Станіслав Битюцький, музика від ДахаБраха.
Квитки за посиланням
В українських білих сорочках; з солом'яними українськими брилями, незнайомі люди. Надемський коло сторожки і його обличчя освітлене передсмертною усмішкою. Під рукою оператора Демуцького трискотить Дебрі, а лічильник звучно фіксує метр за метром. Нахилився дід Петро й спитав на незвичній для Кавказа мові — «вмираєш, Семене», і також незвична була відповідь: «вмираю, Петре». Ми знімаємо, нам пощастило наздогнати сонце.
На майданчику «Землі» (1930) Олександра Довженка не обійшлося без пригод: щойно дійшли до ключової сцени смерті діда Семена, листопадова погода перекрила будь-які сподівання на сонце.
Довелося їхати до Сухумі: знімати українське село. Відрядження для журналу «Кіно» (№2, 1930) супроводив яскравим репортажем «Навздогін за сонцем» О. Кесельман. Повна стаття в коментарях.
#кіноперіодика
Приходьте дивитися на українські яблука між персиків Сухумі —
23 квітня о 19:00 продовжимо ретроспективу «Українське поетичне кіно. Витоки» показом «Землі» в Довженко-Центрі. Фільм представить Станіслав Битюцький, музика від ДахаБраха.
Квитки за посиланням
02.05.202512:20
Приходьте 7 травня о 19:00 на показ «Коліївщини» (1933) Івана Кавалерідзе!
Ось що у 1966 році розповідав про створення фільму сам режисер:
«Тема, знайома ще зі "Зливи". Хочеться, аби герої шуміли, говорили, співали весільних пісень, аби особисте життя у них було, і вони творили великі подвиги, ішли на жертви заради справедливості… Отже, звукова картина?! Вінегрет?! Окрошка?!
Не знаю. Кожну картину потрібно починати з початку.
Кіномистецтво — суцільний ланцюг вигадування на ходу. Радиться не хочу і не треба. Порадник нав’яже своє, а кожна краплина чужого в вашому витворі — це ложка дьогтю в бочці меду.
Підказати може лише власне серце»,
— «Искусство кино», №12, 1966.
Квитки за посиланням
Ось що у 1966 році розповідав про створення фільму сам режисер:
«Тема, знайома ще зі "Зливи". Хочеться, аби герої шуміли, говорили, співали весільних пісень, аби особисте життя у них було, і вони творили великі подвиги, ішли на жертви заради справедливості… Отже, звукова картина?! Вінегрет?! Окрошка?!
Не знаю. Кожну картину потрібно починати з початку.
Кіномистецтво — суцільний ланцюг вигадування на ходу. Радиться не хочу і не треба. Порадник нав’яже своє, а кожна краплина чужого в вашому витворі — це ложка дьогтю в бочці меду.
Підказати може лише власне серце»,
— «Искусство кино», №12, 1966.
Квитки за посиланням
29.04.202512:42
Традиційна суботня екскурсія чекає на вас!
3 травня, тобто вже цієї суботи о 14:00 йдемо на побачення з кінематографом. Дізнаємося про його смаки й уподобання, секрети і насичене подіями буремне минуле.
У романтичному освітленні захоплено вдивляємося в десятки кіноочей різної давнини та якості. Усе це — під яскраву екскурсію Марини Скирди нашими Студійними фондами.
Ваш перший крок назустріч (квитки)
3 травня, тобто вже цієї суботи о 14:00 йдемо на побачення з кінематографом. Дізнаємося про його смаки й уподобання, секрети і насичене подіями буремне минуле.
У романтичному освітленні захоплено вдивляємося в десятки кіноочей різної давнини та якості. Усе це — під яскраву екскурсію Марини Скирди нашими Студійними фондами.
Ваш перший крок назустріч (квитки)
26.04.202518:05
Іще дещо раніше за «Розпад» Чорнобильська тема проявилася в фільмі «Сіроманець» (1989), реж. Петро Марусик — щоправда, не була названа.
У своєрідному екологічному роуд-муві діти в фільмі зустрічаються з наслідками екоцидів, техногенних катастроф, індустріалізації та мілітаризації пізнього Радянського Союзу.
Нове прочитання повісті Миколи Вінграновського відбувається під значним впливом зокрема й Чорнобильської катастрофи і масштабного екологічного руху в Україні.
У «Сіроманці» вперше в українському ігровому кіно герої потрапляють у покинуті села у зоні відчуження, де зустрічають місцевих самоселів.
Фільм тут
У своєрідному екологічному роуд-муві діти в фільмі зустрічаються з наслідками екоцидів, техногенних катастроф, індустріалізації та мілітаризації пізнього Радянського Союзу.
Нове прочитання повісті Миколи Вінграновського відбувається під значним впливом зокрема й Чорнобильської катастрофи і масштабного екологічного руху в Україні.
У «Сіроманці» вперше в українському ігровому кіно герої потрапляють у покинуті села у зоні відчуження, де зустрічають місцевих самоселів.
Фільм тут
Reposted from:
АнімаціЯ🇺🇦
22.04.202511:34
Онлайн за 85грн, можна подивитися Українська нова хвиля. Перед світанком.
Це збірка короткого метру від Довженко-центру, загалом 8 фільмів, серед яких є анімація та відео-арт
Це збірка короткого метру від Довженко-центру, загалом 8 фільмів, серед яких є анімація та відео-арт
19.04.202512:36
Слухайте кінознавицю та керівницю Кіноархіву Довженко-Центру Альону Пензій на Радіо Культура.
До циклу розмов з українськими кінодіяч(к)ами про кіно крізь призму географії з нею спілкувався Юрій Самусенко.
«Можна згадати важливий для формування образу Києва фільм "Навесні" Михайла Кауфмана — документаліста, брата Дзиґи Вертова. Якщо Вертов сформував образ ідеалістично-соціалістичного міста у стрічці "Людина з кіноапаратом", то Кауфман створив дуже конкретний образ Києва 20-х років, де ми бачимо, зокрема, як відбуваються весняні паводки, як люди зустрічаються на Володимирській гірці, дивляться на Поділ, обриси якого ми ще впізнаємо, як пробуджується Дніпро (...)
В останні роки, мені здається, виникла тенденція шукати естетику спальних районів, як-от Троєщини чи Осокорків, їхніх багатоповерхівок, що стали відображенням нашого часу. Режисери насамперед ігрового кіно часто саме там шукають натхнення, героїв, які виходять з цього середовища, як вони трансформуються. Документалістам цікаво досліджувати модерністську архітектуру Києва: зокрема, Олексій Радинський зробив уже другий фільм, присвячений "Тарілці" на Либідській».
За посиланням — ще більше про нашу нову програму фільмів до майбутнього Київкінофесту, говорить про Муратову, радянський спадок, останні знахідки, поповнення та новини Довженко-Центру.
Фото: Віледж Україна/Костянтин Гузенко
До циклу розмов з українськими кінодіяч(к)ами про кіно крізь призму географії з нею спілкувався Юрій Самусенко.
«Можна згадати важливий для формування образу Києва фільм "Навесні" Михайла Кауфмана — документаліста, брата Дзиґи Вертова. Якщо Вертов сформував образ ідеалістично-соціалістичного міста у стрічці "Людина з кіноапаратом", то Кауфман створив дуже конкретний образ Києва 20-х років, де ми бачимо, зокрема, як відбуваються весняні паводки, як люди зустрічаються на Володимирській гірці, дивляться на Поділ, обриси якого ми ще впізнаємо, як пробуджується Дніпро (...)
В останні роки, мені здається, виникла тенденція шукати естетику спальних районів, як-от Троєщини чи Осокорків, їхніх багатоповерхівок, що стали відображенням нашого часу. Режисери насамперед ігрового кіно часто саме там шукають натхнення, героїв, які виходять з цього середовища, як вони трансформуються. Документалістам цікаво досліджувати модерністську архітектуру Києва: зокрема, Олексій Радинський зробив уже другий фільм, присвячений "Тарілці" на Либідській».
За посиланням — ще більше про нашу нову програму фільмів до майбутнього Київкінофесту, говорить про Муратову, радянський спадок, останні знахідки, поповнення та новини Довженко-Центру.
Фото: Віледж Україна/Костянтин Гузенко
15.04.202513:40
Мама мала чоловічий характер, носила пістолет, об'їжджала села верхи — вона була лікарем на п'ять сіл (...)
Мама грала в аматорській опері, чоловічі ролі. Коли мені було три роки, я вперше потрапив на «Ануш» — вірменська класика. І ось я бачу: герой — його як раз грала моя мама — кохає Ануш, а такий собі Мосі чинить йому перешкоди. З-за каменя (тоді я не знав, що це декорація) наш сусід Акоп цілиться в маму. Коли пролунав постріл, мама впала, і я на очах у закляклої няньки, яка привела мене в театр, притьмом метнувся на сцену (...)
Мама мене переконувала, що нічого страшного не відбувається. Але я продовжував її тримати, боячись залишити саму. Коли завісу дали вдруге, на сцені стояли і ридали мати з сином.
В ексклюзивному виданні «Польоти уві сні та наяву» про однойменний magnum opus Романа Гургеновича, режисер ділиться інтимними спогадами про свою маму. Незримий материнський образ стане ключовим для фільму.
Вітаємо Романа Балаяна з 84-річчям! Многая літа!
Мама грала в аматорській опері, чоловічі ролі. Коли мені було три роки, я вперше потрапив на «Ануш» — вірменська класика. І ось я бачу: герой — його як раз грала моя мама — кохає Ануш, а такий собі Мосі чинить йому перешкоди. З-за каменя (тоді я не знав, що це декорація) наш сусід Акоп цілиться в маму. Коли пролунав постріл, мама впала, і я на очах у закляклої няньки, яка привела мене в театр, притьмом метнувся на сцену (...)
Мама мене переконувала, що нічого страшного не відбувається. Але я продовжував її тримати, боячись залишити саму. Коли завісу дали вдруге, на сцені стояли і ридали мати з сином.
В ексклюзивному виданні «Польоти уві сні та наяву» про однойменний magnum opus Романа Гургеновича, режисер ділиться інтимними спогадами про свою маму. Незримий материнський образ стане ключовим для фільму.
Вітаємо Романа Балаяна з 84-річчям! Многая літа!
Shown 1 - 24 of 212
Log in to unlock more functionality.