Educational
Скрижаль: Історичний HUB
Educational
26.02.202512:52
🌻 Київ 26 лютого 1943 року, з угорських архівів.
Ці будинки є досі, тільки зʼявилися дерева. Липська вулиця.
🌾Підписатися🌾
Ці будинки є досі, тільки зʼявилися дерева. Липська вулиця.
🌾Підписатися🌾
24.02.202511:05
🌻 23 і 24 лютого 1918 року – це дні повного і безумовного прийняття німецького ультиматуму більшовицькою московією про визнання незалежності Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії і України.
В ці дні німецькі війська вже стояли на підступах до Петрограду (зараз Санкт - Петербург). Щоб забути ганьбу, більшовицьке керівництво вирішило перетворити її на торжество.
У перші роки після встановлення більшовицької влади в офіційних повідомленнях з приводу «свята» йшлося про те, що ніби-то 23 лютого Раднарком ухвалив декрет про організацію Красної армії. Однак, насправді цей декрет було видано ще 15 січня.
На десятиліття «свята» – у 1928 році – з’ясувалося, що 23 лютого 1918 року совєцька влада приступила до організації перших загонів Красної армії. У вересні 1938-го року, в короткому курсі історії ВКП(б) з’явилася нова версія: «23 лютого 1918 року під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч».
Пізніше Сталін заявив, що «23 лютого 1918 року загони Красної армії вщент розбили під Псковом і Нарвою війська німецьких загарбників». У часи хрущовської відлиги в тій же таки історії партії кудись зникло повідомлення про Нарву, проте з’ясувалося, що під Псковом Красна армія «вчинила впертий опір переважаючим силам супротивника й завдала їм серйозної поразки».
Насправді 10 лютого 1918 року безрезультатно закінчилися переговори про мир між більшовиками і німцями в Бресті. Совєти сподівалися, що німці просто так дадуть їм спокій, маючи значні проблеми на фронтах у Франції і Бельгії. Проте через тиждень, 18 лютого німці почали наступ по всій лінії розваленого фронту. Німці просувалися на схід на потягах, практично без жодного опору. Швидкість їхнього пересування була зумовлена переважно якістю шляхів. 18 лютого німці захопили Двінськ (Даугавпілс), 20 – Мінськ, 21 – Полоцьк, 24 лютого – Псков, Тарту й Таллінн.
Наступ здійснювався невеликими загонами, часто лише зі 100-200 чоловік. За визнанням більшовика Зінов’єва, добре укріплений Двінськ захопив загін від 60 до 100 чоловік. 21 лютого більшовицька влада в Петрограді оголосила: «хто не запишеться в Красну гвардію, того пошлють під конвоєм копати окопи навколо міста». За кілька днів у Красну гвардію записалося до 100 тисяч чоловік.
Матроси наркома Дибенка зайняли Нарву, і через два дні, з наближенням німців, втекли звідти. 4 березня німці без бою увійшли в Нарву. Назвати цю вилазку «розгромом німецьких військ» було великим, м'яко кажучи, перебільшенням.
23 лютого зранку Німеччина надала свої мирні умови, за якими Петроград мав визнати незалежність Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, України, підписати мирну угоду з Україною, демобілізувати армію, роззброїти флот і т. д.
23 лютого члени ЦК РСДРП (б), тобто більшовики, прийняли німецький ультиматум. О 3 годині ранку 24 лютого Всеросійський Центральний виконавчий комітет (уряд) прийняв німецький ультиматум. За капітуляцію проголосувало 116 членів ВЦВК, 85 – проти, 26 утрималися.
Ймовірно, саме факт капітуляції зумовив обрання цього дня як свята. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. А, щоб остаточно перекрити цю тему поразки і помститися, вони 24 лютого 2022 вирішили, що «можем павтаріть» марш проти «нацистів», і обіцяли взяти Київ за 3 дні. Проте їхня пропаганда сама себе переграла. Якщо вони обрали цю дату, навіть час (о 3 годині ранку 24 лютого Всеросійський Центральний виконавчий комітет (уряд) прийняв німецький ультиматум) значить памʼятають, що визнали УНР і інші країни незалежними ще в далекому 1918 році.
🌾Підписатися 🌾
В ці дні німецькі війська вже стояли на підступах до Петрограду (зараз Санкт - Петербург). Щоб забути ганьбу, більшовицьке керівництво вирішило перетворити її на торжество.
У перші роки після встановлення більшовицької влади в офіційних повідомленнях з приводу «свята» йшлося про те, що ніби-то 23 лютого Раднарком ухвалив декрет про організацію Красної армії. Однак, насправді цей декрет було видано ще 15 січня.
На десятиліття «свята» – у 1928 році – з’ясувалося, що 23 лютого 1918 року совєцька влада приступила до організації перших загонів Красної армії. У вересні 1938-го року, в короткому курсі історії ВКП(б) з’явилася нова версія: «23 лютого 1918 року під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч».
Пізніше Сталін заявив, що «23 лютого 1918 року загони Красної армії вщент розбили під Псковом і Нарвою війська німецьких загарбників». У часи хрущовської відлиги в тій же таки історії партії кудись зникло повідомлення про Нарву, проте з’ясувалося, що під Псковом Красна армія «вчинила впертий опір переважаючим силам супротивника й завдала їм серйозної поразки».
Насправді 10 лютого 1918 року безрезультатно закінчилися переговори про мир між більшовиками і німцями в Бресті. Совєти сподівалися, що німці просто так дадуть їм спокій, маючи значні проблеми на фронтах у Франції і Бельгії. Проте через тиждень, 18 лютого німці почали наступ по всій лінії розваленого фронту. Німці просувалися на схід на потягах, практично без жодного опору. Швидкість їхнього пересування була зумовлена переважно якістю шляхів. 18 лютого німці захопили Двінськ (Даугавпілс), 20 – Мінськ, 21 – Полоцьк, 24 лютого – Псков, Тарту й Таллінн.
Наступ здійснювався невеликими загонами, часто лише зі 100-200 чоловік. За визнанням більшовика Зінов’єва, добре укріплений Двінськ захопив загін від 60 до 100 чоловік. 21 лютого більшовицька влада в Петрограді оголосила: «хто не запишеться в Красну гвардію, того пошлють під конвоєм копати окопи навколо міста». За кілька днів у Красну гвардію записалося до 100 тисяч чоловік.
Матроси наркома Дибенка зайняли Нарву, і через два дні, з наближенням німців, втекли звідти. 4 березня німці без бою увійшли в Нарву. Назвати цю вилазку «розгромом німецьких військ» було великим, м'яко кажучи, перебільшенням.
23 лютого зранку Німеччина надала свої мирні умови, за якими Петроград мав визнати незалежність Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, України, підписати мирну угоду з Україною, демобілізувати армію, роззброїти флот і т. д.
23 лютого члени ЦК РСДРП (б), тобто більшовики, прийняли німецький ультиматум. О 3 годині ранку 24 лютого Всеросійський Центральний виконавчий комітет (уряд) прийняв німецький ультиматум. За капітуляцію проголосувало 116 членів ВЦВК, 85 – проти, 26 утрималися.
Ймовірно, саме факт капітуляції зумовив обрання цього дня як свята. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. А, щоб остаточно перекрити цю тему поразки і помститися, вони 24 лютого 2022 вирішили, що «можем павтаріть» марш проти «нацистів», і обіцяли взяти Київ за 3 дні. Проте їхня пропаганда сама себе переграла. Якщо вони обрали цю дату, навіть час (о 3 годині ранку 24 лютого Всеросійський Центральний виконавчий комітет (уряд) прийняв німецький ультиматум) значить памʼятають, що визнали УНР і інші країни незалежними ще в далекому 1918 році.
🌾Підписатися 🌾
22.02.202505:06
🌻 Віктор Янукович утік з Києва в ніч з 21 на 22 лютого 2014 року.
Він спочатку вирушив до Харкова, потім до Донецька, а звідти - до Криму.
23 лютого стало відомо, що яник покинув територію України та втік до московії.
Це сталося внаслідок масових протестів Євромайдану, боротьби сміливого українського народу й ухвалення Верховною Радою постанови про його усунення з посади президента після масових розстрілів протестуючих.
🌾Підписатися 🌾
Він спочатку вирушив до Харкова, потім до Донецька, а звідти - до Криму.
23 лютого стало відомо, що яник покинув територію України та втік до московії.
Це сталося внаслідок масових протестів Євромайдану, боротьби сміливого українського народу й ухвалення Верховною Радою постанови про його усунення з посади президента після масових розстрілів протестуючих.
🌾Підписатися 🌾
20.02.202505:11
18.02.202518:04
33333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333рррррррррррррррррппппппппп74\
18.02.202514:04
🌻 Майдан. Супротив. 18 лютого 2014 року.
🌾Підписатися 🌾
🌾Підписатися 🌾
26.02.202512:52
24.02.202510:36
🌻 Сьогодні минає 3 роки, як почалось повномасштабне вторгнення, також вже пішов 12й рік, як почалась війна московії проти України.
Для тих у кого війна всього три роки, нагадаю, що Парламент України офіційно визначив 20 лютого 2014 року як день початку російсько-української війни і першого порушення російськими збройними силами офіційно узгоджених правил пересування по Криму.
В цей день, за існування нашої країни, за те, що вистояли у найскладніші часи, за те, що продовжуємо стримувати московитів подякуємо нашим воїнам з Сил Оборони, та всім небайдужим і причетним до захисту, які 12й рік боронять Україну від московської орди.
Не заплющуйте очі на війну, адже саме ця помилка суспільства призвела до повномасштабного вторгнення. Ворог ніколи не відмовлявся від своїх загарбницьких планів знищення України та українців. Україна не може піти на капітуляцію, зменшивши свої війська, партнерство, ВПК ЗНОВУ, що відкриє шлях до наступних «повномасштабних вторгнень» і знищення вже всієї України. Все це - примарний «мир», за яким криється тотальне знищення країни. Ворог підступний і брехливий, починаючи від Іловайську, закінчуючи обстрілом цивільних шахедами з шрапнеллю. Аналізуйте, вивчайте цю новітню історію останнього десятиліття. Не забувайте історію, яка ходить по колу, щоб не робити нові помилки. Ми маємо розірвати це колесо! Не забувайте, що війна триває і ворог нікуди не зник. Війну не можна ігнорувати, все залежить від нашої згуртованості та рішучості, а не від бажання московитів взяти чергову передишку.
Вічна памʼять і слава всім, хто на щиті.
Герої вмирають, коли вмирає нація. Не забувайте полеглих, не забувайте живих. Памʼятайте, допомагайте та не втрачайте віру.
Слава Україні
🌾Підписатися 🌾
Для тих у кого війна всього три роки, нагадаю, що Парламент України офіційно визначив 20 лютого 2014 року як день початку російсько-української війни і першого порушення російськими збройними силами офіційно узгоджених правил пересування по Криму.
В цей день, за існування нашої країни, за те, що вистояли у найскладніші часи, за те, що продовжуємо стримувати московитів подякуємо нашим воїнам з Сил Оборони, та всім небайдужим і причетним до захисту, які 12й рік боронять Україну від московської орди.
Не заплющуйте очі на війну, адже саме ця помилка суспільства призвела до повномасштабного вторгнення. Ворог ніколи не відмовлявся від своїх загарбницьких планів знищення України та українців. Україна не може піти на капітуляцію, зменшивши свої війська, партнерство, ВПК ЗНОВУ, що відкриє шлях до наступних «повномасштабних вторгнень» і знищення вже всієї України. Все це - примарний «мир», за яким криється тотальне знищення країни. Ворог підступний і брехливий, починаючи від Іловайську, закінчуючи обстрілом цивільних шахедами з шрапнеллю. Аналізуйте, вивчайте цю новітню історію останнього десятиліття. Не забувайте історію, яка ходить по колу, щоб не робити нові помилки. Ми маємо розірвати це колесо! Не забувайте, що війна триває і ворог нікуди не зник. Війну не можна ігнорувати, все залежить від нашої згуртованості та рішучості, а не від бажання московитів взяти чергову передишку.
Вічна памʼять і слава всім, хто на щиті.
Герої вмирають, коли вмирає нація. Не забувайте полеглих, не забувайте живих. Памʼятайте, допомагайте та не втрачайте віру.
Слава Україні
🌾Підписатися 🌾
21.02.202505:35
19.02.202520:48
🌻 На тлі цих пекельних новин, захотілося провести історичний екскурс
Нацистська Німеччина окупувала лише Нормандські острови (Гернсі, Джерсі, Сарк і Альдерні), що розташовані в Ла-Манші та є коронними володіннями Великої Британії.
Окупація тривала з 30 червня 1940 року по 9 травня 1945 року. Це була єдина британська територія, захоплена Третім Рейхом під час Другої світової війни.
Гітлер планував масштабне вторгнення на британські основні острови (Операція «Морський лев»), але після провалу «Битви за Британію» цей план скасували.
І тим не менш, парламентські вибори у Великій Британії не проводилися з 1935 до 1945 року. Це пояснюється воєнним станом: у травні 1940-го прем'єр-міністром став Вінстон Черчилль, очоливши коаліційний уряд, що включав представників усіх основних партій. У воєнний час відмова від виборів була виправданою для збереження політичної стабільності. Однак легітимність Черчилля не викликала жодних сумнівів.
*У травні 1940 року прем'єр-міністр Невілл Чемберлен пішов у відставку через невдоволення його політикою умиротворення Німеччини.
Новим прем'єром став Вінстон Черчилль, який сформував уряд національної єдності з представників усіх основних партій (консерваторів, лейбористів і лібералів).
Це означало, що політична конкуренція тимчасово припинилася, а всі сили були спрямовані на ведення війни.
Черчиль став прем'єр-міністром згідно з демократичними процедурами: його підтримали парламент і король Георг VI.
Британський парламент продовжував працювати протягом війни, що дозволяло контролювати дії уряду та ухвалювати необхідні закони.
Відмова від виборів була винятковим заходом, і після війни вони були проведені без перешкод. Строк також був прострочений.
Отже, парламент і конституційна система діяли без змін – він отримав посаду відповідно до демократичної процедури. Після війни вибори в 1945 році відбулися без перешкод, і Черчилль, попри популярність, програв їх.
В Україні вибори також неможливі через війну і воєнний стан, що прямо передбачено Конституцією. Як і не можливо внести зміни в Конституцію. А у разі відсутності президента, за законом під час воєного стану ВО президента стає Голова ВРУ. Там немає про можливість проведення виборів під час воєного стану. Фактично, поки йде війна і є загроза нападу або ми боремось - є воєнний стан, поки є воєнний стан - нема виборів.
🌾Підписатися 🌾
Нацистська Німеччина окупувала лише Нормандські острови (Гернсі, Джерсі, Сарк і Альдерні), що розташовані в Ла-Манші та є коронними володіннями Великої Британії.
Окупація тривала з 30 червня 1940 року по 9 травня 1945 року. Це була єдина британська територія, захоплена Третім Рейхом під час Другої світової війни.
Гітлер планував масштабне вторгнення на британські основні острови (Операція «Морський лев»), але після провалу «Битви за Британію» цей план скасували.
І тим не менш, парламентські вибори у Великій Британії не проводилися з 1935 до 1945 року. Це пояснюється воєнним станом: у травні 1940-го прем'єр-міністром став Вінстон Черчилль, очоливши коаліційний уряд, що включав представників усіх основних партій. У воєнний час відмова від виборів була виправданою для збереження політичної стабільності. Однак легітимність Черчилля не викликала жодних сумнівів.
*У травні 1940 року прем'єр-міністр Невілл Чемберлен пішов у відставку через невдоволення його політикою умиротворення Німеччини.
Новим прем'єром став Вінстон Черчилль, який сформував уряд національної єдності з представників усіх основних партій (консерваторів, лейбористів і лібералів).
Це означало, що політична конкуренція тимчасово припинилася, а всі сили були спрямовані на ведення війни.
Черчиль став прем'єр-міністром згідно з демократичними процедурами: його підтримали парламент і король Георг VI.
Британський парламент продовжував працювати протягом війни, що дозволяло контролювати дії уряду та ухвалювати необхідні закони.
Відмова від виборів була винятковим заходом, і після війни вони були проведені без перешкод. Строк також був прострочений.
Отже, парламент і конституційна система діяли без змін – він отримав посаду відповідно до демократичної процедури. Після війни вибори в 1945 році відбулися без перешкод, і Черчилль, попри популярність, програв їх.
В Україні вибори також неможливі через війну і воєнний стан, що прямо передбачено Конституцією. Як і не можливо внести зміни в Конституцію. А у разі відсутності президента, за законом під час воєного стану ВО президента стає Голова ВРУ. Там немає про можливість проведення виборів під час воєного стану. Фактично, поки йде війна і є загроза нападу або ми боремось - є воєнний стан, поки є воєнний стан - нема виборів.
🌾Підписатися 🌾
18.02.202516:40
🌻 Під тиском Чехословаччина була змушена прийняти нав'язаний їй мир. Чемберлен вирушив до Гітлера, переконаний у своїй дипломатичній перемозі.
Проте навіть цього виявилося замало: на наступній зустрічі Гітлер висунув нові вимоги, прагнучи повного знищення чехословацької держави.
– заявив Гітлер, демонструючи справжні наміри Райху.
Чехословаччину зрадили.
Дипломатія перетворилася на фарс, а мир – на відстрочку перед катастрофою. Європа робила вигляд, що війни можна уникнути, закриваючи очі на очевидну агресію. Але справжній конфлікт був лише питанням часу.
🌾Підписатися 🌾
Проте навіть цього виявилося замало: на наступній зустрічі Гітлер висунув нові вимоги, прагнучи повного знищення чехословацької держави.
"На жаль, попередніх домовленостей вже неможливо дотримуватись… Чехословаччина – це держава, котра немає ані історії, ані традиції, ані умов для існування",
– заявив Гітлер, демонструючи справжні наміри Райху.
Чехословаччину зрадили.
Дипломатія перетворилася на фарс, а мир – на відстрочку перед катастрофою. Європа робила вигляд, що війни можна уникнути, закриваючи очі на очевидну агресію. Але справжній конфлікт був лише питанням часу.
🌾Підписатися 🌾
18.02.202514:00
26.02.202510:54
🌻 Автор
🌾Підписатися🌾
🌾Підписатися🌾
22.02.202507:36
+7
21.02.202505:35
🌻 Перша світова війна: Верденська м’ясорубка або 10 місяців пекла
На світанку 21 лютого 1916 року 1200 німецьких гармат починають нищівний обстріл французьких позицій біля Вердена. Годинами земля здригається від вибухів. Коли дим розсіюється, вперед кидаються штурмові загони - з вогнеметами, кулеметами й гранатами.
Французи тримаються, але під шквалом вогню відступають. Через три дні вся зовнішня лінія оборони падає. 25 лютого німці захоплюють ключові форти Во і Дуамон. Верден, останній бар’єр на шляху до Парижа, - от-от впаде.
Але Франція не здається. Новий командувач Анрі-Філіп Петен наказує: «Стояти на смерть!». Єдина дорога в місто під постійним вогнем, та щодня нею йдуть ≈300 вантажівок із підкріпленням.
Битва триває всю весну. Форт Во переходить із рук у руки 13 разів лише за березень! Німці застосовують отруйний газ фосген, артилерію коригують аероплани.
Липнева атака німців - остання спроба прориву. Вона зазнає невдачі через британський наступ на Соммі. Восени французи контратакують і повертають більшість втрачених позицій.
Верден вистояв. Але ціною понад 500 000 загиблих із обох боків. Генерала Фалькенгайна відправляють у відставку.
А що ж рятівник Вердена? Петен стає героєм Франції. Але у Другій світовій співпрацює з нацистами, очолює Вішістський режим і постає перед судом за зраду. Від страти його рятує Шарль де Голль - колишній офіцер, що колись воював під його командуванням.
📌 На світлинах: військовий цвинтар загиблих у Верденській битві та музей пам’яті біля знищеного села Флері-де-Ван-Дуомон.
🌾Підписатися 🌾
На світанку 21 лютого 1916 року 1200 німецьких гармат починають нищівний обстріл французьких позицій біля Вердена. Годинами земля здригається від вибухів. Коли дим розсіюється, вперед кидаються штурмові загони - з вогнеметами, кулеметами й гранатами.
Французи тримаються, але під шквалом вогню відступають. Через три дні вся зовнішня лінія оборони падає. 25 лютого німці захоплюють ключові форти Во і Дуамон. Верден, останній бар’єр на шляху до Парижа, - от-от впаде.
Але Франція не здається. Новий командувач Анрі-Філіп Петен наказує: «Стояти на смерть!». Єдина дорога в місто під постійним вогнем, та щодня нею йдуть ≈300 вантажівок із підкріпленням.
Битва триває всю весну. Форт Во переходить із рук у руки 13 разів лише за березень! Німці застосовують отруйний газ фосген, артилерію коригують аероплани.
Липнева атака німців - остання спроба прориву. Вона зазнає невдачі через британський наступ на Соммі. Восени французи контратакують і повертають більшість втрачених позицій.
Верден вистояв. Але ціною понад 500 000 загиблих із обох боків. Генерала Фалькенгайна відправляють у відставку.
А що ж рятівник Вердена? Петен стає героєм Франції. Але у Другій світовій співпрацює з нацистами, очолює Вішістський режим і постає перед судом за зраду. Від страти його рятує Шарль де Голль - колишній офіцер, що колись воював під його командуванням.
📌 На світлинах: військовий цвинтар загиблих у Верденській битві та музей пам’яті біля знищеного села Флері-де-Ван-Дуомон.
🌾Підписатися 🌾
18.02.202518:31
🐈 До теми 😄
Відбитки котячих лапок на середньовічному манускрипті XV століття.
🌻 Підписатися
Відбитки котячих лапок на середньовічному манускрипті XV століття.
🌻 Підписатися
18.02.202516:40
🌻Аншлюс Австрії став тривожним сигналом для Чехословаччини. Вже у квітні 1938 року Конрад Генляйн, лідер судетських німців, оголосив так звану "Карловарську програму" – перелік вимог, які Прага не могла прийняти.
Сам Гітлер інструктував Генляйна:
Це була чітка стратегія – створити ілюзію того, що саме Чехословаччина відмовляється від компромісу.
Німецький тиск зростав, і в той час Чехословаччина розраховувала на підтримку Франції та СРСР. Однак реальність була іншою: сталінські репресії ослабили радянську армію, а Франція, яка підписала договір про взаємодопомогу, виявилася пасивною. Тим часом Польща й Угорщина, бачачи кризу, прагнули отримати свої "шматки" чехословацької території.
Переговори тривали. Прага пішла на значні поступки, погодившись на більшість вимог Генляйна. Однак це не входило в плани Гітлера. Відповідно до нових інструкцій, лідер SdP припинив будь-які переговори і зосередився на створенні хаосу.
7 вересня в Моравській Остраві відбулися провокації, що стали приводом для заяв про "утиски" судетських німців.
12 вересня 1938 року Гітлер виступив на з'їзді NSDAP у Нюрнберзі. Його слова були чіткими:
Ця промова стала сигналом до дії. Почалися заворушення, розгроми єврейських і чеських крамниць, атаки на державні установи. Судетські німці, за підтримки агентів з Німеччини, організовували напади на поліцію та військових.
Прага не могла терпіти цього безладу: 13 вересня було оголошено воєнний стан, війська рушили до кордону, а діяльність SdP заборонили.
Генляйн разом із соратниками втік до Німеччини, звідки відкрито закликав до анексії Судет.
Ситуація виходила з-під контролю. У відповідь Гітлер розпочав активну підготовку до війни.
Однак ще залишався «шанс» зберегти мир. І цим шансом став прем'єр-міністр Великої Британії Невіл Чемберлен, який вирішив особисто зустрітися з Гітлером.
Масарик не помилявся. При першій же зустрічі з Адольфом Гітлером 15 вересня Невіл Чемберлен допустив катастрофічний дипломатичний промах:
Така щедрість, здавалося, стала несподіванкою навіть для самого Гітлера. Протягом останніх місяців саме чинник можливого втручання Великобританії та Франції був чи не головним стримуючим фактором проти відкритого німецького вторгнення в Чехословаччину. Тепер Фюрер розумів, що погрози Заходу були блефом.
Водночас, Чемберлен жодним чином не згадував про участь чехословацької сторони, що цілком задовольняло Гітлера.
Для Райху така відвертість Чемберлена була дипломатичною перемогою без бою. Проте не лише Гітлер був задоволений зустріччю.
Коли наступного дня літак Чемберлена приземлився в аеропорту Гестонна заході Лондона, прем'єр був щасливий. Його план працював, залишилася "дрібниця" - переконати Бенеша віддати чехословацькі території Райху.
Співпраця французьких та британських дипломатів втілилась у спільній ультимативній ноті, котра потрапила на стіл президенту Бенешові 19 вересня. "Союзники" вимагали від президента Чехословаччини поступитися територіями, в яких переважало німецьке населення, на користь Райху.
О восьмій годині вечора міністр закордонних справ Каміл Крофта передав офіційну відповідь – Чехословаччина відмовилась прийняти ультиматум. Відповідь викликала обурення у Франції та Великобританії, які вважали, що поступки Гітлерові можуть зупинити війну.
21 вересня о другій годині ночі британський і французький посли поставили перед Бенешом новий лист, який не залишав місця для сумнівів: відмова означала б самотнє протистояння Гітлеру без будь-якої підтримки союзників. "
– заявив французький посол.
Продовження👇
🌾Підписатися 🌾
Сам Гітлер інструктував Генляйна:
«Висувайте такі вимоги, на які Бенеш ніколи не погодиться».
Це була чітка стратегія – створити ілюзію того, що саме Чехословаччина відмовляється від компромісу.
Німецький тиск зростав, і в той час Чехословаччина розраховувала на підтримку Франції та СРСР. Однак реальність була іншою: сталінські репресії ослабили радянську армію, а Франція, яка підписала договір про взаємодопомогу, виявилася пасивною. Тим часом Польща й Угорщина, бачачи кризу, прагнули отримати свої "шматки" чехословацької території.
Переговори тривали. Прага пішла на значні поступки, погодившись на більшість вимог Генляйна. Однак це не входило в плани Гітлера. Відповідно до нових інструкцій, лідер SdP припинив будь-які переговори і зосередився на створенні хаосу.
7 вересня в Моравській Остраві відбулися провокації, що стали приводом для заяв про "утиски" судетських німців.
12 вересня 1938 року Гітлер виступив на з'їзді NSDAP у Нюрнберзі. Його слова були чіткими:
"Чехословаччина – це штучно створена держава... Райх не стерпить таких утисків. Існують німецькі інтереси, які ми будемо боронити будь-якою ціною."
Ця промова стала сигналом до дії. Почалися заворушення, розгроми єврейських і чеських крамниць, атаки на державні установи. Судетські німці, за підтримки агентів з Німеччини, організовували напади на поліцію та військових.
Прага не могла терпіти цього безладу: 13 вересня було оголошено воєнний стан, війська рушили до кордону, а діяльність SdP заборонили.
Генляйн разом із соратниками втік до Німеччини, звідки відкрито закликав до анексії Судет.
Ситуація виходила з-під контролю. У відповідь Гітлер розпочав активну підготовку до війни.
Однак ще залишався «шанс» зберегти мир. І цим шансом став прем'єр-міністр Великої Британії Невіл Чемберлен, який вирішив особисто зустрітися з Гітлером.
Масарик не помилявся. При першій же зустрічі з Адольфом Гітлером 15 вересня Невіл Чемберлен допустив катастрофічний дипломатичний промах:
"Особисто я не маю нічого проти від'єднання судетських німців від решти Чехословаччини за умови, якщо будуть залагоджені усі практичні проблеми. Але я повинен порадитися зі своїми колегами. Тоді ми могли зустрітися ще раз."
Така щедрість, здавалося, стала несподіванкою навіть для самого Гітлера. Протягом останніх місяців саме чинник можливого втручання Великобританії та Франції був чи не головним стримуючим фактором проти відкритого німецького вторгнення в Чехословаччину. Тепер Фюрер розумів, що погрози Заходу були блефом.
Водночас, Чемберлен жодним чином не згадував про участь чехословацької сторони, що цілком задовольняло Гітлера.
Для Райху така відвертість Чемберлена була дипломатичною перемогою без бою. Проте не лише Гітлер був задоволений зустріччю.
Коли наступного дня літак Чемберлена приземлився в аеропорту Гестонна заході Лондона, прем'єр був щасливий. Його план працював, залишилася "дрібниця" - переконати Бенеша віддати чехословацькі території Райху.
Співпраця французьких та британських дипломатів втілилась у спільній ультимативній ноті, котра потрапила на стіл президенту Бенешові 19 вересня. "Союзники" вимагали від президента Чехословаччини поступитися територіями, в яких переважало німецьке населення, на користь Райху.
О восьмій годині вечора міністр закордонних справ Каміл Крофта передав офіційну відповідь – Чехословаччина відмовилась прийняти ультиматум. Відповідь викликала обурення у Франції та Великобританії, які вважали, що поступки Гітлерові можуть зупинити війну.
21 вересня о другій годині ночі британський і французький посли поставили перед Бенешом новий лист, який не залишав місця для сумнівів: відмова означала б самотнє протистояння Гітлеру без будь-якої підтримки союзників. "
За таких умов французький уряд не міг би надавати Вам допомогу, оскільки вона б не була дієвою",
– заявив французький посол.
Продовження👇
🌾Підписатися 🌾
+6
18.02.202514:00
🌻 Майдан Незалежності і урядовий квартал в Києві 11 років тому.
О 8:30 протестувальники, більшість яких були членами Самооборони Майдану, розпочали мирну ходу вулицею Інститутською до будівлі Верховної Ради України з метою вимагати від парламентарів ухвалення конституційного акта щодо повернення до Конституції 2004 року та обмеження повноважень президента. Але все скінчилося кривавим протистоянням з великою кількістю поранених та загиблих.
У цей самий час під Верховною Радою проходив провладний мітинг. Опозиційні депутати заблокували трибуну, вимагаючи винести на розгляд законопроєкт про зміни до Конституції. Однак опівдні депутати Партії регіонів та частина депутатів Компартії втекли із зали засідань.
Між учасниками ходи та силовиками почалися сутички, до яких спецпризначенці активно залучали тітушок. Силовики застосовували світлошумові гранати, іноді з прикріпленими металевими деталями для збільшення ушкоджень, газ, травматичну та стрілецьку зброю. У ЗМІ з’явилися повідомлення, що дві жінки отримали ураження гумовими кулями: – одна – в ділянку серця, друга – в обличчя.
Мітингувальники намагалися захопити офіс Партії регіонів на вулиці Липській. Через застосування займистих сумішей будівля загорілася.
Удень епіцентром протистояння між "Беркутом" та учасниками ходи стали Маріїнський парк і Кріпосний провулок. Щоб не допустити підтримки мешканцями Києва протестувальників, столична влада близько 16 години зупинила метро.
Ольга Богомолець повідомила, що в медичний пункт у Будинку офіцерів принесли тіла трьох загиблих.
Під натиском озброєних силовиків люди почали відступати. На барикаді на вулиці Інститутській навпроти верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" утворилася тиснява, внаслідок чого кілька осіб отримали смертельні ушкодження.
У другій половині дня силовики оточили, а згодом захопили Український дім на Європейській площі та атакували мітингувальників біля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). Натомість протестувальники знову повністю захопили будівлю КМДА.
Увечері міліція оголосила про початок "зачистки" Майдану та закликала жінок і дітей залишити площу. Ближче до 20-ї години розпочався штурм: співробітники МВС за підтримки двох бронетранспортерів наступали з Європейської площі та від "Жовтневого палацу" вулицею Інститутськіою в напрямку Майдану Незалежності. Протестувальники, яких, за даними ЗМІ, було на Майдані від 15 до 20 тисяч, намагалися стримувати атаки.
З’явилися різні дані щодо кількості загиблих:
Пресслужба МВС сповіщала про дев'ятьох, із них двоє міліціонерів. Згодом силовики повідомили про сімох загиблих колег та 298 поранених, з яких до шпиталю доправлено 272 правоохоронці, в тому числі з вогнепальними пораненнями.
Керівник медичної служби Майдану Олег Мусій розповів "Українській правді", що з боку мітингувальників – 20 загиблих і близько 500 поранених.
Міністерство охорони здоров’я станом на 23:00 підтвердило 11 смертей із боку мітингувальників. Окрім цього, по медичну допомогу згідно з інформацією МОЗ звернулася 221 особа, 114 потерпілих госпіталізували.
😢На одному з фото поранені викладач з університету та його син. Памʼятаю це фото, наче це було вчора.
🌾Підписатися 🌾
О 8:30 протестувальники, більшість яких були членами Самооборони Майдану, розпочали мирну ходу вулицею Інститутською до будівлі Верховної Ради України з метою вимагати від парламентарів ухвалення конституційного акта щодо повернення до Конституції 2004 року та обмеження повноважень президента. Але все скінчилося кривавим протистоянням з великою кількістю поранених та загиблих.
У цей самий час під Верховною Радою проходив провладний мітинг. Опозиційні депутати заблокували трибуну, вимагаючи винести на розгляд законопроєкт про зміни до Конституції. Однак опівдні депутати Партії регіонів та частина депутатів Компартії втекли із зали засідань.
Між учасниками ходи та силовиками почалися сутички, до яких спецпризначенці активно залучали тітушок. Силовики застосовували світлошумові гранати, іноді з прикріпленими металевими деталями для збільшення ушкоджень, газ, травматичну та стрілецьку зброю. У ЗМІ з’явилися повідомлення, що дві жінки отримали ураження гумовими кулями: – одна – в ділянку серця, друга – в обличчя.
Мітингувальники намагалися захопити офіс Партії регіонів на вулиці Липській. Через застосування займистих сумішей будівля загорілася.
Удень епіцентром протистояння між "Беркутом" та учасниками ходи стали Маріїнський парк і Кріпосний провулок. Щоб не допустити підтримки мешканцями Києва протестувальників, столична влада близько 16 години зупинила метро.
Ольга Богомолець повідомила, що в медичний пункт у Будинку офіцерів принесли тіла трьох загиблих.
Під натиском озброєних силовиків люди почали відступати. На барикаді на вулиці Інститутській навпроти верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" утворилася тиснява, внаслідок чого кілька осіб отримали смертельні ушкодження.
У другій половині дня силовики оточили, а згодом захопили Український дім на Європейській площі та атакували мітингувальників біля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). Натомість протестувальники знову повністю захопили будівлю КМДА.
Увечері міліція оголосила про початок "зачистки" Майдану та закликала жінок і дітей залишити площу. Ближче до 20-ї години розпочався штурм: співробітники МВС за підтримки двох бронетранспортерів наступали з Європейської площі та від "Жовтневого палацу" вулицею Інститутськіою в напрямку Майдану Незалежності. Протестувальники, яких, за даними ЗМІ, було на Майдані від 15 до 20 тисяч, намагалися стримувати атаки.
З’явилися різні дані щодо кількості загиблих:
Пресслужба МВС сповіщала про дев'ятьох, із них двоє міліціонерів. Згодом силовики повідомили про сімох загиблих колег та 298 поранених, з яких до шпиталю доправлено 272 правоохоронці, в тому числі з вогнепальними пораненнями.
Керівник медичної служби Майдану Олег Мусій розповів "Українській правді", що з боку мітингувальників – 20 загиблих і близько 500 поранених.
Міністерство охорони здоров’я станом на 23:00 підтвердило 11 смертей із боку мітингувальників. Окрім цього, по медичну допомогу згідно з інформацією МОЗ звернулася 221 особа, 114 потерпілих госпіталізували.
😢На одному з фото поранені викладач з університету та його син. Памʼятаю це фото, наче це було вчора.
🌾Підписатися 🌾
25.02.202511:19
🌻 25 лютого Україна відзначає день української жінки (у дату народження Лесі Українки).
На світлині дівчина у національному строї з Миколаєва
Дівчата, вітаю вас з днем українки!
🌾Підписатися🌾
На світлині дівчина у національному строї з Миколаєва
Дівчата, вітаю вас з днем українки!
🌾Підписатися🌾
22.02.202507:36
🌻 22 лютого 1942 року, в Бабиному Яру від рук нацистських окупантів загинула одна з найяскравіших постатей українського культурного та національного руху - Олена Теліга. Разом із нею стратили і її чоловіка, Михайла Телігу.
Вона народилася в родині українського інженера Івана Шовгеніва, а її мати була чешкою.
Приїхавши до Києва в 1941 році, Теліга відразу взялася за організацію культурного життя. Очолила Спілку українських письменників, редагувала українську пресу, гуртувала інтелігенцію.
Вперше за довгі роки більшовицького терору в Києві знову відкрито говорили про державність, з'явилася національна символіка, у церквах правили служби українською мовою.
Нацисти спочатку дозволяли українським патріотам діяти в інтересах України, сподіваючись використати їх у своїх інтересах, але коли зрозуміли, що українські націоналісти не мають наміру співпрацювати й ведуть власну боротьбу за незалежність, почали масові арешти та розстріли.
У грудні 1941 року були заарештовані журналісти газети «Українське слово», а незабаром видання закрили. Олені радили тікати, переховуватись, але вона відмовилась.
- казала вона.
9 лютого 1942 року Олену і Михайла Теліг схопили в приміщенні Спілки українських письменників. Через два тижні їх розстріляли в Бабиному Яру.
Легенда розповідає, що перед стратою в камері смертників Теліга залишила напис:
📌 На фото - пам’ятник Олені Телізі в Київській політехніці, встановлений у 2009 році. На другому - Олена і Михайло в Кракові, 1939 рік, незадовго до початку ДСВ.
🌾Підписатися 🌾
Вона народилася в родині українського інженера Івана Шовгеніва, а її мати була чешкою.
Приїхавши до Києва в 1941 році, Теліга відразу взялася за організацію культурного життя. Очолила Спілку українських письменників, редагувала українську пресу, гуртувала інтелігенцію.
Вперше за довгі роки більшовицького терору в Києві знову відкрито говорили про державність, з'явилася національна символіка, у церквах правили служби українською мовою.
Нацисти спочатку дозволяли українським патріотам діяти в інтересах України, сподіваючись використати їх у своїх інтересах, але коли зрозуміли, що українські націоналісти не мають наміру співпрацювати й ведуть власну боротьбу за незалежність, почали масові арешти та розстріли.
У грудні 1941 року були заарештовані журналісти газети «Українське слово», а незабаром видання закрили. Олені радили тікати, переховуватись, але вона відмовилась.
«Націоналіст немає права на втечу»,
- казала вона.
9 лютого 1942 року Олену і Михайла Теліг схопили в приміщенні Спілки українських письменників. Через два тижні їх розстріляли в Бабиному Яру.
Легенда розповідає, що перед стратою в камері смертників Теліга залишила напис:
«Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».
📌 На фото - пам’ятник Олені Телізі в Київській політехніці, встановлений у 2009 році. На другому - Олена і Михайло в Кракові, 1939 рік, незадовго до початку ДСВ.
🌾Підписатися 🌾
+2
20.02.202505:11
🌻 20 лютого 2014 року без жодних сумнівів можна вважати одним із найтрагічніших днів в історії незалежної України.
В цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.
Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістам.
Того ж дня в інтернеті з'явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.
До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 - тітушкам. До речі,
останніх завозили з Білгороду, Вороніжу, Курську, Ростову і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестувальників. Люди просто зникали.
Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва.
🌾Підписатися 🌾
В цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.
Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістам.
Того ж дня в інтернеті з'явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.
До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 - тітушкам. До речі,
останніх завозили з Білгороду, Вороніжу, Курську, Ростову і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестувальників. Люди просто зникали.
Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва.
🌾Підписатися 🌾
18.02.202518:07
Це було вітаннячко від пані Дейнеріс 😆 не можна ноут залишати відкритим
18.02.202514:22
🌻 Супротив. Палає Майдан. Тетяна Гаврилюк виконує «Лента за лентою» — пісню українських повстанців УПА.
Ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.
🌾Підписатися 🌾
Ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.
🌾Підписатися 🌾
18.02.202513:34
🌻 Палаючий Майдан співає Гімн України, 18.02.2014 - 11 років тому 💔
🌾Підписатися 🌾
🌾Підписатися 🌾
Shown 1 - 24 of 6582
Log in to unlock more functionality.