Розумію, що багато хто сьогодні прокинувся з тяжкими думками - просто хочу обійняти вас і спробувати нагадати, що нам давали три дні а ми все ще тут, три роки потому.
Я думаю не про вибухи, які на все життя перелякали 24.02.2022 а про деокупацію Херсону, дзвінки додому звільнених полонених, евакуацію тварин з місць, куди не заїжджає вже поліція цивільними волонтерами, про маленькі українські прапорці, які безіменні учасники цивільного спротиву малюють в окупованому Криму.
Величезна подяка всім, хто виборює нам право жити (і персонально мені, в не окупованій, українській Одесі на яку пинявий карлик облизується з 2014) і вічна слава тим, хто загинув захищаючи свою Батьківщину. 🫡
Відчувати сум нормально, але ми не маємо права впадати в відчай бо за нами тисячі і тисячі тих, хто попри втому продовжує робити смерть ворогам - підтримуйте військо і тоді причин сумувати буде на 140 млн менше.
