перцепція
подих сучасного мистецтва
Instagram: https://www.instagram.com/per.ceptia?igsh=bzM4ZWhqZGVpYTY3 />опублікуватися/долучитися до команди: співпраця/проза/інше: @sleepless_dreamer
поезія: @dannookka
образотворче/фотографія: @pleasedonttextme
Instagram: https://www.instagram.com/per.ceptia?igsh=bzM4ZWhqZGVpYTY3
поезія: @dannookka
образотворче/фотографія: @pleasedonttextme
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаSep 24, 2024
Дадана ў TGlist
Nov 15, 2024Прыкрепленая група
Апошнія публікацыі ў групе "перцепція"
26.02.202511:44
минуле
вагабунд
#фотографія #вагабунд
вагабунд
#фотографія #вагабунд
26.02.202509:01
✨Сьогодні свій день народження святкує засновник перцепції, поет та письменник Іван Бережний!
🙌 В Івана нині триває збір для Артилерії 12 БрСпП «Азов» НГУ, тому запрошуємо вітати щедрими донатами!
📌 баночка: https://send.monobank.ua/jar/9DF3eeSuz9
🙌 В Івана нині триває збір для Артилерії 12 БрСпП «Азов» НГУ, тому запрошуємо вітати щедрими донатами!
📌 баночка: https://send.monobank.ua/jar/9DF3eeSuz9
26.02.202507:02
ми дивились якийсь нецікавий фільм про страждання зраду і світ розпусти
і взялись говорити про все що спадало на думку й обоє тримались на рівні
не згадаю тепер в кого саме але дуже впевнено вилетіло із вуст:
дерева кращі за нас: вони після смерті комусь потрібні
ось дивись - мовив хтось - скільки мертвих дерев у наших з тобою лісах
скільки мертвих живих серед нас наче замість землі на них насипали сутінь
ми узяли папір й записали на ньому здається ось так:
дерева кращі за нас: вони терплять нашу присутність
ми не спали всю ніч говорили тікали од власних думок
а на ранок ввімкнули новини і як завше наситились болем
ми мовчали але я впевнений що в голові тоді закралось в обох:
дерева кращі за нас: у них не буває воєн
Ігор Астапенко
#поезія #ІгорАстапенко
і взялись говорити про все що спадало на думку й обоє тримались на рівні
не згадаю тепер в кого саме але дуже впевнено вилетіло із вуст:
дерева кращі за нас: вони після смерті комусь потрібні
ось дивись - мовив хтось - скільки мертвих дерев у наших з тобою лісах
скільки мертвих живих серед нас наче замість землі на них насипали сутінь
ми узяли папір й записали на ньому здається ось так:
дерева кращі за нас: вони терплять нашу присутність
ми не спали всю ніч говорили тікали од власних думок
а на ранок ввімкнули новини і як завше наситились болем
ми мовчали але я впевнений що в голові тоді закралось в обох:
дерева кращі за нас: у них не буває воєн
Ігор Астапенко
#поезія #ІгорАстапенко
25.02.202511:42
High Hopes
Христина Новикова
#фотографія #ХристинаНовикова
Христина Новикова
#фотографія #ХристинаНовикова
25.02.202511:42
25.02.202507:39
Актори
Погорівший театр
Десятки розкладок
З потертими матрацами з СРСР
Повітря стоїть на поросі досі
Кістки хрустять, перевертаючись
Іноді в час підносу харчів.
Стихла сеча, мішки ліків, сопіння, хропіння
Місто не має очей за завісами
Камери дальніх руки протягли
Об'єктив у тріщинах спускає стрічки
Серце кожного має розтяжки в собі
Внутрішні крововиливи.
Нерви до біса, лиш писок прикрили
Щоб ключик для нього шукали по театрах
Смертельно хворі актори, диваки-режисери
На зйомках у "Донбас реалії" — пацюки
Ярема з божевільні
#поезія #Ярема_з_божевльні
Погорівший театр
Десятки розкладок
З потертими матрацами з СРСР
Повітря стоїть на поросі досі
Кістки хрустять, перевертаючись
Іноді в час підносу харчів.
Стихла сеча, мішки ліків, сопіння, хропіння
Місто не має очей за завісами
Камери дальніх руки протягли
Об'єктив у тріщинах спускає стрічки
Серце кожного має розтяжки в собі
Внутрішні крововиливи.
Нерви до біса, лиш писок прикрили
Щоб ключик для нього шукали по театрах
Смертельно хворі актори, диваки-режисери
На зйомках у "Донбас реалії" — пацюки
Ярема з божевільні
#поезія #Ярема_з_божевльні
23.02.202512:33
Tired head №1.
Vitalii
#образотворче #vitalii
Vitalii
#образотворче #vitalii
22.02.202507:03
Monday
Прокидаюсь,
Як вилізаю з ванни.
Останні години недільного вечора.
Далі
Понеділок
Середа
Четвер
Далі чекатиме час.
Далі залишусь я.
І між мною мерехтіння різних кав‘ярень,
Між якими я досі не можу визначитись.
Далі будуть постійні справи,
Серед яких я не можу обрати свою.
Я ніби дитина, що обирає між печивом,
Тільки мій вибір складніший.
А я прийду додому в суботу,
Не дійду до ліжка.
Впаду на підлогу.
А в неділю я побіжу
В надії, що я біжу на волю,
А потім прибіжу назад.
Поснідаю під біле, зовсім неприємне світло,
Поснідаю, згадуючи кав‘ярні,
А далі — пустка.
І знову, встаючи з гарячої недільної ванни,
Перемикну жовте світло на біле,
А темний куток моєї кімнати скаже:
Далі —
Четвер
Середа
Понеділок
-M.Мерсі
#поезія #М_Мерсі
Прокидаюсь,
Як вилізаю з ванни.
Останні години недільного вечора.
Далі
Понеділок
Середа
Четвер
Далі чекатиме час.
Далі залишусь я.
І між мною мерехтіння різних кав‘ярень,
Між якими я досі не можу визначитись.
Далі будуть постійні справи,
Серед яких я не можу обрати свою.
Я ніби дитина, що обирає між печивом,
Тільки мій вибір складніший.
А я прийду додому в суботу,
Не дійду до ліжка.
Впаду на підлогу.
А в неділю я побіжу
В надії, що я біжу на волю,
А потім прибіжу назад.
Поснідаю під біле, зовсім неприємне світло,
Поснідаю, згадуючи кав‘ярні,
А далі — пустка.
І знову, встаючи з гарячої недільної ванни,
Перемикну жовте світло на біле,
А темний куток моєї кімнати скаже:
Далі —
Четвер
Середа
Понеділок
-M.Мерсі
#поезія #М_Мерсі
21.02.202511:47
Надія
Богдан Рум'ян
#образотворче #БогданРумян
Богдан Рум'ян
#образотворче #БогданРумян
21.02.202507:02
птаха в полі на самотній гілці,
на тонкій траві щебече дзвінко.
небо схилилося слухати.
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
здається, відстань не в просторі,
а десь далеко іще.
і крізь будні суворі
прослизає щось втрачене,
загублене, впущене…
хтозна, чи вернеш це?
здається, моя долоня
торкається вітру,
а вітер — твоєї долоні.
і зв'язок цей — не в відстані.
зв'язок цей — всередині.
відчуваєш?
це трепет? чи вітер?
ми завжди й назавжди
пов'язані настільки ж,
наскільки й розлучні.
час — вчитель,
а ми — його учні.
чи буває інакше?
чи інакше буває?
я не знаю.
не знаю…
птаха в полі на самотній гілці,
на тонкій траві щебече дзвінко.
час спинився слухати.
а ти укрий мене крилом,
крилом укрий мене.
допоки —
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
Єва Тур
#поезія #ЄваТур
на тонкій траві щебече дзвінко.
небо схилилося слухати.
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
здається, відстань не в просторі,
а десь далеко іще.
і крізь будні суворі
прослизає щось втрачене,
загублене, впущене…
хтозна, чи вернеш це?
здається, моя долоня
торкається вітру,
а вітер — твоєї долоні.
і зв'язок цей — не в відстані.
зв'язок цей — всередині.
відчуваєш?
це трепет? чи вітер?
ми завжди й назавжди
пов'язані настільки ж,
наскільки й розлучні.
час — вчитель,
а ми — його учні.
чи буває інакше?
чи інакше буває?
я не знаю.
не знаю…
птаха в полі на самотній гілці,
на тонкій траві щебече дзвінко.
час спинився слухати.
а ти укрий мене крилом,
крилом укрий мене.
допоки —
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
Єва Тур
#поезія #ЄваТур
20.02.202512:09
прксблнсть
вероніка черненко
#образотворче #ВеронікаЧерненко
вероніка черненко
#образотворче #ВеронікаЧерненко
20.02.202507:03
насупилась – довго
мовчатиму
не скажу відколи
дала першу
тріщину
запиталась у
неба скільки ще
житиму
позіхнуло
*
нахились труною
до мене бравоокий
поглянь як потемнішала
на мені ніч
а ще ж є безліч
інших – он тá
що кохається
в смертях
у воду б її
*
обійми мене
вірше бо
втретє не хочу
опинитись
в лікарняному
ліжку
а в твоєму
хоч сто разів
однаково ріжеш
ножем тáк що
не чую
ляжу спати
обійнявшись
з тобою – зізнáюсь
так добре
ще не було ніколи
poor poet
*
годівниця грудей
повна співів
розбуди як
прокинеться
ластівка
хоч би вспіти.
Богдана Коваленко
#поезія #БогданаКоваленко
мовчатиму
не скажу відколи
дала першу
тріщину
запиталась у
неба скільки ще
житиму
позіхнуло
*
нахились труною
до мене бравоокий
поглянь як потемнішала
на мені ніч
а ще ж є безліч
інших – он тá
що кохається
в смертях
у воду б її
*
обійми мене
вірше бо
втретє не хочу
опинитись
в лікарняному
ліжку
а в твоєму
хоч сто разів
однаково ріжеш
ножем тáк що
не чую
ляжу спати
обійнявшись
з тобою – зізнáюсь
так добре
ще не було ніколи
poor poet
*
годівниця грудей
повна співів
розбуди як
прокинеться
ластівка
хоч би вспіти.
Богдана Коваленко
#поезія #БогданаКоваленко
19.02.202518:16
Тернопіль
Зверху на дошці білою фарбою та великими літерами був виведений наступний текст: "Перш ніж померти..." Нижче, під заголовком, у кількох симетричних стовпчиках, один навпроти одного, виднілось продовження послання, що звучало, як: "Я Хочу...".
Уважно вивчаючи залишені тут кимось невідомим варіанти відповіді, я часом посміхаюсь, часом дивуюсь, а часом - намагаюсь запам'ятати прочитані рядки якомога краще, для того, аби у моменти суцільного відчаю нагадувати собі про важливе.
З книги "Візуально-чуттєвий зріз реальності. Фотоподорож Україною 2021"
Інна Пально
#проза #есеїстика #фотографія #ІннаПально
Зверху на дошці білою фарбою та великими літерами був виведений наступний текст: "Перш ніж померти..." Нижче, під заголовком, у кількох симетричних стовпчиках, один навпроти одного, виднілось продовження послання, що звучало, як: "Я Хочу...".
Уважно вивчаючи залишені тут кимось невідомим варіанти відповіді, я часом посміхаюсь, часом дивуюсь, а часом - намагаюсь запам'ятати прочитані рядки якомога краще, для того, аби у моменти суцільного відчаю нагадувати собі про важливе.
З книги "Візуально-чуттєвий зріз реальності. Фотоподорож Україною 2021"
Інна Пально
#проза #есеїстика #фотографія #ІннаПально
19.02.202511:59
Пустеля дитинства
Іра Галузинська
#образотворче #ІраГалузинська
Іра Галузинська
#образотворче #ІраГалузинська
19.02.202507:33
Київ-Пасажирський, 06:44
вокзальна темрява
тільки вогники цигарок
та тьмяність вікон вагонів
(та тьмяність ікон в агонії)
ніч скоро відступить
ніч неодмінно має відступити
там є обійми
там є поцілунки
там є сльози —
їх там найбільше
завтра
(вже сьогодні)
я поїду
але спочатку поцілую тебе на ніч
дочекаюсь рівнотихого дихання —
так дихає всесвіт
там є теплий шепіт у замерзле вухо
рідні слова що їх ніхто не має почути окрім як
киця
сонечко
янгол
кохання моє
там є обіцянка
одна на всіх
яку хтось не дотримає
у вагоні пахне свіжою кавою й квітами —
запах який я вкрав із-під ковдри між стегон твоїх
накрию обличчя фліскою та
ні з ким не ділитимусь
проводжаючим кохання залишити вагон
потяг рушає на схід
сонця
над нами
Іван Бережний
#поезія #ІванБережний
вокзальна темрява
тільки вогники цигарок
та тьмяність вікон вагонів
(та тьмяність ікон в агонії)
ніч скоро відступить
ніч неодмінно має відступити
там є обійми
там є поцілунки
там є сльози —
їх там найбільше
завтра
(вже сьогодні)
я поїду
але спочатку поцілую тебе на ніч
дочекаюсь рівнотихого дихання —
так дихає всесвіт
там є теплий шепіт у замерзле вухо
рідні слова що їх ніхто не має почути окрім як
киця
сонечко
янгол
кохання моє
там є обіцянка
одна на всіх
яку хтось не дотримає
у вагоні пахне свіжою кавою й квітами —
запах який я вкрав із-під ковдри між стегон твоїх
накрию обличчя фліскою та
ні з ким не ділитимусь
проводжаючим кохання залишити вагон
потяг рушає на схід
сонця
над нами
Іван Бережний
#поезія #ІванБережний
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.
