23.02.2022
На зйомки фільму "Топтун" за день до повномасштабного вторгнення росії на територію України. За іронією долі, фільм про події Другої світової війни. Зйомки проходили в Коростишевському кар'єрі Житомирської області. Це в останній раз, коли я був настільки далеко від Києва перед війною. Я мав грати полоненного, проте наші кадри так і не відзняли впродовж усього знімального дня.
Атмосфера на майданчику була напружена. Люди вже розуміли, що завтра це станеться, хоча досі в це не вірили. Всі ніби щось знали, були налякані, але зберігали спокій.
Дивно було вдень чути кіношні вибухи, а вночі з острахом прокидатись під справжні. Наче своєрідна підготовка була до вранішніх подій. Але, якраз, знімальний досвід в різних, іноді в не найсприятливіших умовах, допоміг мені в перші місяці війни.
Не знаю, як я тоді погодився на ті зйомки. Я, навіть, спершу хотів відмовитися, але відступати було пізно. Лякала дорога, що це надто далеко від Києва, і певна невизначеність: "А що буде завтра?".
Рідним про свої зйомки за містом я вже розповів по факту пізно увечері, коли вертався додому. Пам'ятаю як заскочив в Новус перед тим як сісти в метро на Житомирській, щоб взяти щось випити та "за останньою", як я тоді думаю, кавою. До кави отримав передбаченням з висловом з Мобі Діка, який я вже наврядче згадаю.
А далі ви знаєте...
