записки сонного мрійника
Іван Бережний
думки, поезія, проза та шиза
Instagram: @_dreamer_notes_
tg автора: https://t.me/sleepless_dreamer
думки, поезія, проза та шиза
Instagram: @_dreamer_notes_
tg автора: https://t.me/sleepless_dreamer
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаMar 28, 2022
Дадана ў TGlist
Sep 18, 2023Прыкрепленая група
записки сонного мрійника - чатик
0
Рэкорды
25.02.202523:59
300
Падпісчыкаў22.02.202523:59
0
Індэкс цытавання23.02.202509:21
272
Ахоп 1 паста27.02.202503:31
0
Ахоп рэкламнага паста24.02.202523:59
15.29%
ER17.02.202509:30
92.20%
ERRПераслаў з:
перцепція
24.02.202510:11
24.02.2022
Дата, що розділила наше життя на "до" та "після, змінила хід історії та визначила, хто "свій", а хто "чужий".
За час повномасштабного вторгнення на фронті та в тилу загинуло чимало українських письменників, що мали велику силу таланту, яка здатна підкорити весь світ❤️🔥
Тож присвячуємо пам'яті тих, чиє слово — наша зброя!
Дата, що розділила наше життя на "до" та "після, змінила хід історії та визначила, хто "свій", а хто "чужий".
За час повномасштабного вторгнення на фронті та в тилу загинуло чимало українських письменників, що мали велику силу таланту, яка здатна підкорити весь світ❤️🔥
Тож присвячуємо пам'яті тих, чиє слово — наша зброя!
Пераслаў з:перцепція
28.01.202519:24
мої побратими не читають
ані чеха ані чупу ані чапая
жадана не те що не читають
навіть не слухають
пісню про арту із письменником семесюком
не асоціюють зовсім
мої побратими ніколи не чули
про забужко з усіма її андруховичами
навіть шкляр із кокотюхою
їм абсолютно похуй
як і те що нарешті квітне пишним цвітом
молода українська фантастика
і що як завжди квітне пишним цвітом
молода українська поезія
мої побратими не знають про «смолоскип»
з його вічно юними філологинями
не знають про «люту справу»
з її піксельними та оливовими панками
про поезію ветеранів і ветеранок
про поезію новобранців і новобранок
про поезію живих і загиблих
мої побратими не знають
але якось увечері один сказав:
«братан
якщо ти виживеш
то обов'язково маєш написати
про все це написати
книгу про нас
написати
як прийняв?»
якби ти знав братан
скільки книжок про тебе вже написано
а скільки ще буде написано
якби ти знав
ти б дуже здивувався
братан
«прийняв
плюс
працюю»
30.01.2023
Ігор Мітров
#поезія #ІгорМітров
ані чеха ані чупу ані чапая
жадана не те що не читають
навіть не слухають
пісню про арту із письменником семесюком
не асоціюють зовсім
мої побратими ніколи не чули
про забужко з усіма її андруховичами
навіть шкляр із кокотюхою
їм абсолютно похуй
як і те що нарешті квітне пишним цвітом
молода українська фантастика
і що як завжди квітне пишним цвітом
молода українська поезія
мої побратими не знають про «смолоскип»
з його вічно юними філологинями
не знають про «люту справу»
з її піксельними та оливовими панками
про поезію ветеранів і ветеранок
про поезію новобранців і новобранок
про поезію живих і загиблих
мої побратими не знають
але якось увечері один сказав:
«братан
якщо ти виживеш
то обов'язково маєш написати
про все це написати
книгу про нас
написати
як прийняв?»
якби ти знав братан
скільки книжок про тебе вже написано
а скільки ще буде написано
якби ти знав
ти б дуже здивувався
братан
«прийняв
плюс
працюю»
30.01.2023
Ігор Мітров
#поезія #ІгорМітров
Пераслаў з:
Так ніхто не писав
11.02.202509:55
Після всіх приготувань команда журналу "Так ніхто не писав" з радістю запрошує закоханих в літературу на презентацію нашого дебютного числа!
Події проходитимуть в двох містах: Києві та Львові. В програмі на вас очікують літературний вечір, благодійний аукціон, Q/A сесія з командою, а також ви матимете змогу купити примірник журналу.
Також ми просимо заповнити вас реєстраційну форму:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScKInkCGcHYxzi_dXZp7C_DaMXK4jrhN3TK4yW8reI6kTms6A/viewform?usp=dialog
🗺Львів — 21.02.2025
📍Бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука, площа Ринок, 9
🕘16:00
🗺 Київ — 23.02.2025
📍 Кав'ярня СКОВОРОДА, вул. Григорія Сковороди, 6
🕘 16:00
Події проходитимуть в двох містах: Києві та Львові. В програмі на вас очікують літературний вечір, благодійний аукціон, Q/A сесія з командою, а також ви матимете змогу купити примірник журналу.
Також ми просимо заповнити вас реєстраційну форму:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScKInkCGcHYxzi_dXZp7C_DaMXK4jrhN3TK4yW8reI6kTms6A/viewform?usp=dialog
🗺Львів — 21.02.2025
📍Бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука, площа Ринок, 9
🕘16:00
🗺 Київ — 23.02.2025
📍 Кав'ярня СКОВОРОДА, вул. Григорія Сковороди, 6
🕘 16:00
Пераслаў з:
Грань
25.02.202510:13
КВІТИ ГОЛОСІЇВСЬКОГО ПРОСПЕКТУ
дивно як місто скручується в соломинку
коли його ніхто не бачить
ми обидва готові заприсягтися
що жили значно далі від ледь освітлених мафів із квітами
від готелю “мир”
від довгих баштових кранів голосіївського проспекту
їхнього глузливого блимання
господи що про нас говорить радість від споглядання
цих диких звірів незаконної забудови
ми розірвані навпіл між механічним оком нищення культурної інституції
і темним черевом левіатана
в темряві відстань стирається
як зелена пляма на натертому пальцями погляді
розмиваються обриси
від світу лишається лише те що ми встигли запам’ятати
повзучи від однієї перепони до іншої
наче хробак через яблуко
ще навіть не січень
але чимраз більшає сліпих будинків
холодної плоті
спочатку у черзі до банкомату а потім у власному ліжку
знову пливуть друзі і незнайомці через квадрати подолу
у сутенілій жовчі наче в сліпій кишці
дарма що лише встигли зголубитися
аж знову сюрчать крильця ворожого лігва
у їхніх смолистих домівках
чистять картоплю над синьою голкою побутового газу
колисають своїх дітей і благають щоб їхні очі не звикли до чорноти
жонглюють примарним струмом у закладах харчування
покривають коліна тканиною в старості в самоті і плачуть
а бог тихо стоїть у них за плечем
і чути як скрип повзе темним пагорбом
це земля обертається
це хижий вітер жене узвозом
це повіка світу заплющується
поки в нас деформуються щелепи
говори собі щось несамовито негарне
гарчи
все одно нас ніхто не почує
лише пара із рота лягатиме над землею
Віталія Олійник
#грань_поезії
дивно як місто скручується в соломинку
коли його ніхто не бачить
ми обидва готові заприсягтися
що жили значно далі від ледь освітлених мафів із квітами
від готелю “мир”
від довгих баштових кранів голосіївського проспекту
їхнього глузливого блимання
господи що про нас говорить радість від споглядання
цих диких звірів незаконної забудови
ми розірвані навпіл між механічним оком нищення культурної інституції
і темним черевом левіатана
в темряві відстань стирається
як зелена пляма на натертому пальцями погляді
розмиваються обриси
від світу лишається лише те що ми встигли запам’ятати
повзучи від однієї перепони до іншої
наче хробак через яблуко
ще навіть не січень
але чимраз більшає сліпих будинків
холодної плоті
спочатку у черзі до банкомату а потім у власному ліжку
знову пливуть друзі і незнайомці через квадрати подолу
у сутенілій жовчі наче в сліпій кишці
дарма що лише встигли зголубитися
аж знову сюрчать крильця ворожого лігва
у їхніх смолистих домівках
чистять картоплю над синьою голкою побутового газу
колисають своїх дітей і благають щоб їхні очі не звикли до чорноти
жонглюють примарним струмом у закладах харчування
покривають коліна тканиною в старості в самоті і плачуть
а бог тихо стоїть у них за плечем
і чути як скрип повзе темним пагорбом
це земля обертається
це хижий вітер жене узвозом
це повіка світу заплющується
поки в нас деформуються щелепи
говори собі щось несамовито негарне
гарчи
все одно нас ніхто не почує
лише пара із рота лягатиме над землею
Віталія Олійник
#грань_поезії
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.