З воєн лиха наплодились,
Тi бодай нам i не снились!
Вiйни сурми зi сну будять,
Тi нiнащо людей гублять.
Хто нам iнший допоможе?
Лиш Ти зглянься на нас, Боже,
Зволь сю землю втихомирить,
Бо вiйна ïй лихо чинить.
Над Авеля кров’ю земля голосила,
А нинi кров бiльша наш край затопила.
Зумiв Ти води утримати, Боже! —
Твоя хай воля сю кров переможе.
Потопом землю не дав Ти залити —
В поту кривавiм не дай нас втопити.
На Украïнi весь час хтось гине,
Вкраïна морем Стає червоним.
…Вже досить кровi в краю сiм пролито,
Невинних в ньому без лiку побито.
…Дай, Боже, згоду святу Вкраïнi,
Нехай Вкраïна у сiчi не гине!
…Покруш, наш Боже, мечi i гармати,
Дай iз них дзвони гучнi вiдливати,
Нехай розносять хвалу Тобi щиру
За те, що дав Ти зазнати нам миру
Архієпископ Чернігівський Лазар (Баранович) (ХVII ст.)
