ЦБК
30.04.202512:38
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава відреагує на спільні військові навчання Росії та Білорусі «Захід-2025», заплановані на вересень. Польща проведе власні масштабні навчання, зокрема за участі НАТО.
За словами Томчика, навчання «Захід» не становитимуть безпосередньої загрози для Польщі, оскільки НАТО має суттєву перевагу над РФ. Він нагадав, що 2024 року відбулися найбільші в історії навчання Альянсу — Steadfast Defender із залученням близько 100 тисяч військових.
Росія та Білорусь традиційно проводять такі маневри кожні чотири роки з 2009-го. Попередні навчання «Захід-2021» стали найбільшими з часів СРСР — понад 200 тисяч учасників — і передували вторгненню в Україну.
Нинішні ж маневри викликають занепокоєння у країн-сусідів щодо можливих інцидентів. У Литві наголошують: у разі порушень реагуватимуть жорстко. Водночас, як зазначає радник президента Литви Матульоніс, наразі розвідка НАТО не фіксує загрози з боку навчань.
За словами Томчика, навчання «Захід» не становитимуть безпосередньої загрози для Польщі, оскільки НАТО має суттєву перевагу над РФ. Він нагадав, що 2024 року відбулися найбільші в історії навчання Альянсу — Steadfast Defender із залученням близько 100 тисяч військових.
Росія та Білорусь традиційно проводять такі маневри кожні чотири роки з 2009-го. Попередні навчання «Захід-2021» стали найбільшими з часів СРСР — понад 200 тисяч учасників — і передували вторгненню в Україну.
Нинішні ж маневри викликають занепокоєння у країн-сусідів щодо можливих інцидентів. У Литві наголошують: у разі порушень реагуватимуть жорстко. Водночас, як зазначає радник президента Литви Матульоніс, наразі розвідка НАТО не фіксує загрози з боку навчань.
28.04.202514:07
Поки Лукашенко розповідає про Білорусь як про «обложену фортецю», на яку нібито з усіх боків збираються нападати, сусіди на всякий випадок готуються до оборони.
Так, Командування Національних збройних сил Латвії оголосило про плани зміцнити кордони з Білоруссю та Росією шляхом створення 30-кілометрової оборонної смуги.
Латвійський інформаційний портал LSM наводить слова командувача Каспарса Пуданіса про те, що Міністерство оборони розробило законопроєкт, який дозволить використовувати земельні ділянки для потреб оборони. Закон передбачає механізм передачі необхідних ділянок у державну власність.
Планується, що оборонна зона проходитиме не лише вздовж лінії кордону, а й заглиблюватиметься на 30 кілометрів у територію Латвії. Сучасні загрози вимагають не формальної лінії на карті, а реального глибокого захисту.
Для створення «ефективної лінії оборони» передбачено будівництво укріплень, примусове відчуження нерухомості та швидке розгортання протитанкових споруд, які вже накопичені на складах. Також Міністерство оборони Латвії планує закупити міни та сенсорні системи.
На зміцнення східних кордонів у 2025 році Латвія виділить 45 мільйонів євро. У подальшому ця оборонна смуга стане частиною загальної Балтійської оборонної лінії, до якої також увійдуть Литва й Естонія, які розробляють власні програми.
Фактично дії Латвії є відповіддю не стільки на конкретні загрози, скільки на загальний фон: агресивна риторика з боку Мінська і Москви змушує країни Балтії заздалегідь готуватися до найгірших сценаріїв. Поки Мінськ зайнятий черговим нагнітанням істерії, у Ризі роблять ставку на практичну безпеку.
Так, Командування Національних збройних сил Латвії оголосило про плани зміцнити кордони з Білоруссю та Росією шляхом створення 30-кілометрової оборонної смуги.
Латвійський інформаційний портал LSM наводить слова командувача Каспарса Пуданіса про те, що Міністерство оборони розробило законопроєкт, який дозволить використовувати земельні ділянки для потреб оборони. Закон передбачає механізм передачі необхідних ділянок у державну власність.
Планується, що оборонна зона проходитиме не лише вздовж лінії кордону, а й заглиблюватиметься на 30 кілометрів у територію Латвії. Сучасні загрози вимагають не формальної лінії на карті, а реального глибокого захисту.
Для створення «ефективної лінії оборони» передбачено будівництво укріплень, примусове відчуження нерухомості та швидке розгортання протитанкових споруд, які вже накопичені на складах. Також Міністерство оборони Латвії планує закупити міни та сенсорні системи.
На зміцнення східних кордонів у 2025 році Латвія виділить 45 мільйонів євро. У подальшому ця оборонна смуга стане частиною загальної Балтійської оборонної лінії, до якої також увійдуть Литва й Естонія, які розробляють власні програми.
Фактично дії Латвії є відповіддю не стільки на конкретні загрози, скільки на загальний фон: агресивна риторика з боку Мінська і Москви змушує країни Балтії заздалегідь готуватися до найгірших сценаріїв. Поки Мінськ зайнятий черговим нагнітанням істерії, у Ризі роблять ставку на практичну безпеку.
26.04.202508:54
39 років назад відбулася Чорнобильська катастрофа.
Білоруська РСР, хоч і не була епіцентром аварії, стала однією з головних жертв. Уже в перші години після вибуху 26 квітня 1986 року радіоактивна хмара, зміщуючись на північ, накрила значну частину Гомельської та Могильовської областей.
Білорусь і білоруси зазнали найбільших втрат серед усіх постраждалих республік — як людських, так і екологічних
Офіційно влада не інформувала населення про масштаби аварії, але білоруські метеорологи та фахівці вже 27–28 квітня фіксували критичні рівні радіоактивного забруднення.
Зусилля білорусів були ключовими у перші дні ліквідації, хоч і замовчувалися радянською владою. Білорусь направила понад 100 тисяч ліквідаторів на місця аварії — військових, міліціонерів, медиків, інженерів, будівельників. Серед них були мобілізовані з усього СРСР, але велика частина — саме з Гомельської, Мінської та Могильовської областей.
Близько 70% радіоактивного викиду ЧАЕС осіло на території Білорусі, зокрема в районах Полісся. Місцева влада була змушена розгортати величезні зусилля щодо дезактивації ґрунтів, евакуації сіл, а згодом — й будівництва нових поселень для переселенців. Було евакуйовано понад 138 тисяч осіб з 470 населених пунктів.
Білорусь втратила до 25% свого сільськогосподарського потенціалу. Поля, ліси, водойми на великій території визнані непридатними для використання на десятиліття.
Білоруська РСР, хоч і не була епіцентром аварії, стала однією з головних жертв. Уже в перші години після вибуху 26 квітня 1986 року радіоактивна хмара, зміщуючись на північ, накрила значну частину Гомельської та Могильовської областей.
Білорусь і білоруси зазнали найбільших втрат серед усіх постраждалих республік — як людських, так і екологічних
Офіційно влада не інформувала населення про масштаби аварії, але білоруські метеорологи та фахівці вже 27–28 квітня фіксували критичні рівні радіоактивного забруднення.
Зусилля білорусів були ключовими у перші дні ліквідації, хоч і замовчувалися радянською владою. Білорусь направила понад 100 тисяч ліквідаторів на місця аварії — військових, міліціонерів, медиків, інженерів, будівельників. Серед них були мобілізовані з усього СРСР, але велика частина — саме з Гомельської, Мінської та Могильовської областей.
Близько 70% радіоактивного викиду ЧАЕС осіло на території Білорусі, зокрема в районах Полісся. Місцева влада була змушена розгортати величезні зусилля щодо дезактивації ґрунтів, евакуації сіл, а згодом — й будівництва нових поселень для переселенців. Було евакуйовано понад 138 тисяч осіб з 470 населених пунктів.
Білорусь втратила до 25% свого сільськогосподарського потенціалу. Поля, ліси, водойми на великій території визнані непридатними для використання на десятиліття.
24.04.202515:21
Сёлета лукашысты не проста актыўна святкавалі дзень Леніна — яны яшчэ і масава прыцягнулі да гэтага дзяцей.
Паколькі камуністычныя «скрэпы» вывелі святкаванне юбілею Леніна на афіцыйны ўзровень, ускладанне кветак да помнікаў вырашылі зрабіць больш урачыстым. Напрыклад, у Ветцы каля помніка выстраілі піянераў. Раённая адміністрацыя паведаміла, што «працоўныя калектывы і неабыякавыя грамадзяне сабраліся каля помніка вождзю рэвалюцыі, каб аддаць яму пашану і ўшанаваць памяць».
Аднак нават па фотаздымках відаць, што большасць прысутных прывялі па распараджэнні.
Паводле звестак «Добрушскага камунальніка», каля помніка Леніну на гэты раз таксама выстраілі школьнікаў. Дзяцей на такія мерапрыемствы пачалі выкарыстоўваць упершыню з савецкіх часоў. Адразу становіцца зразумела, у якім кірунку часу рухаецца краіна.
Паколькі камуністычныя «скрэпы» вывелі святкаванне юбілею Леніна на афіцыйны ўзровень, ускладанне кветак да помнікаў вырашылі зрабіць больш урачыстым. Напрыклад, у Ветцы каля помніка выстраілі піянераў. Раённая адміністрацыя паведаміла, што «працоўныя калектывы і неабыякавыя грамадзяне сабраліся каля помніка вождзю рэвалюцыі, каб аддаць яму пашану і ўшанаваць памяць».
Аднак нават па фотаздымках відаць, што большасць прысутных прывялі па распараджэнні.
Паводле звестак «Добрушскага камунальніка», каля помніка Леніну на гэты раз таксама выстраілі школьнікаў. Дзяцей на такія мерапрыемствы пачалі выкарыстоўваць упершыню з савецкіх часоў. Адразу становіцца зразумела, у якім кірунку часу рухаецца краіна.
23.04.202512:30
Якщо на навчаннях «Захід-2025» війська будуть «готуватись до нападу», Україна готова нанести випереджальний удар. «Хартія» поспілкувалась на цю тему з Максимом Плешко.
https://charter97.org/ru/news/2025/4/22/637930/
https://charter97.org/ru/news/2025/4/22/637930/
21.04.202513:26
20 березня 2025 року Комітет ООН з прав людини ухвалив важливе рішення: об’єднавши 16 скарг білоруських громадян, він визнав, що держава Білорусь систематично порушує права на свободу мирних зібрань і висловлення думок.
Йдеться про події 2018–2019 років, коли у 22 містах країни влада заборонила мирні пікети, спрямовані на привернення уваги до порушень громадянських і політичних прав. Після численних відмов у білоруських судах 17 осіб подали скарги до Комітету ООН — єдиного доступного на той момент міжнародного механізму захисту прав для білорусів.
Серед заявників — правозахисники Леанід Судаленка (Гомель), Павло Левінаў (Вітебськ) та Алег Мацкевіч (Борисов).
Комітет встановив, що заборони були необґрунтованими і непропорційними, а отже — порушили права заявників. Білорусь не змогла довести законність обмежень. Відповідно, країну зобов’язали компенсувати постраждалим штрафи й судові витрати та привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів.
Залишилось дочекатись до реального покарання для Лукашенка та його посіпак.
Йдеться про події 2018–2019 років, коли у 22 містах країни влада заборонила мирні пікети, спрямовані на привернення уваги до порушень громадянських і політичних прав. Після численних відмов у білоруських судах 17 осіб подали скарги до Комітету ООН — єдиного доступного на той момент міжнародного механізму захисту прав для білорусів.
Серед заявників — правозахисники Леанід Судаленка (Гомель), Павло Левінаў (Вітебськ) та Алег Мацкевіч (Борисов).
Комітет встановив, що заборони були необґрунтованими і непропорційними, а отже — порушили права заявників. Білорусь не змогла довести законність обмежень. Відповідно, країну зобов’язали компенсувати постраждалим штрафи й судові витрати та привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів.
Залишилось дочекатись до реального покарання для Лукашенка та його посіпак.
29.04.202515:16
Кабанчук: не за тими білорусами слід судити про націю
Представник Об'єднаного перехідного кабінету з питань оборони Вадим Кабанчук прокоментував інформацію про 742 білорусів, які воюють за Росію в Україні. Він наголосив, що ці люди не є обличчям білоруського народу.
«Приклад — Павло Глухов, колишній в'язень за вбивство, якого завербували й кинули в "м'ясний штурм", де він загинув. Це маргіналізовані люди, часто без чіткої позиції, під впливом російської пропаганди або через бажання заробити. Багато хто з них має також російське громадянство», — зазначив Кабанчук.
Він підкреслив, що паспорт не визначає людину: «Ці "білоруси" лише формально мають білоруське громадянство. Їхня участь у війні стала можливою завдяки мовчазній згоді Лукашенка, який відкрив двері для російської агресії».
Кабанчук наголосив, що справжню Білорусь представляють білоруси, які з 2014 року добровільно воюють на боці України, як бійці Полку Калиновського та інші добровольці.
«Вони прийшли сюди за покликом серця, борються за свободу України і за майбутнє Білорусі. Ми знаємо, де правда, і маємо підтримувати тих, хто стоїть на боці свободи», — підсумував він.
Представник Об'єднаного перехідного кабінету з питань оборони Вадим Кабанчук прокоментував інформацію про 742 білорусів, які воюють за Росію в Україні. Він наголосив, що ці люди не є обличчям білоруського народу.
«Приклад — Павло Глухов, колишній в'язень за вбивство, якого завербували й кинули в "м'ясний штурм", де він загинув. Це маргіналізовані люди, часто без чіткої позиції, під впливом російської пропаганди або через бажання заробити. Багато хто з них має також російське громадянство», — зазначив Кабанчук.
Він підкреслив, що паспорт не визначає людину: «Ці "білоруси" лише формально мають білоруське громадянство. Їхня участь у війні стала можливою завдяки мовчазній згоді Лукашенка, який відкрив двері для російської агресії».
Кабанчук наголосив, що справжню Білорусь представляють білоруси, які з 2014 року добровільно воюють на боці України, як бійці Полку Калиновського та інші добровольці.
«Вони прийшли сюди за покликом серця, борються за свободу України і за майбутнє Білорусі. Ми знаємо, де правда, і маємо підтримувати тих, хто стоїть на боці свободи», — підсумував він.
27.04.202514:52
Наслідки чорнобильської катастрофи, що відбулася 39 років тому, і досі відбиваються сльозами як українському, так і білоруському народам. Але і в нас час є на території Білорусі існує ядерна загроза Білоруська атомна електростанція (БАЕС), розташована біля Островця, менш ніж за 50 км від Вільнюса, і вона викликає занепокоєння з кількох причин.
Найперше, станція перебуває під контролем російського агресора. Станція побудована російською держкорпорацією «Росатом» і фінансується Москвою, що посилює залежність Білорусі від РФ і створює потенційну гібридну загрозу. У разі чого Лукашенко, або й безпосередньо Путін, можуть використовувати АЕС як інструмент тиску, засіб політичного шантажу, погрожуючи безпеці енергопостачання чи екології сусідів.
Адже у разі серйозної аварії постраждає не лише Білорусь, а й Литва, Польща, Україна. Чи існують такі ризики – так. Адже якість будівництва залишається під сумнівом. Під час спорудження БАЕС були зафіксовані інциденти, зокрема падіння реакторного корпусу.
Враховуючи непрозорість інформації, реагування сусідів у разі проблем сильно ускладнюється. Влада Білорусі не завжди відкрито повідомляє про інциденти на станції і довіри державним структурам як РБ, так і РФ немає.
До цього можна додати, що для охолодження реактора використовується річка Вілія (Няріс), що тече до Вільнюса. Потенційне забруднення цієї річки загрожує водопостачанню литовської столиці. Також наразі відсутня чітка стратегія поводження з радіоактивними відходами, що створює довготривалий ризик.
Литва неодноразово закликала до бойкоту електроенергії з БАЕС, називаючи її «небезпечною» і «геополітичною бомбою». Лукашенко ж ігнорує претензії сусідів, продовжуючи гратися в «оточену фортецю»
Найперше, станція перебуває під контролем російського агресора. Станція побудована російською держкорпорацією «Росатом» і фінансується Москвою, що посилює залежність Білорусі від РФ і створює потенційну гібридну загрозу. У разі чого Лукашенко, або й безпосередньо Путін, можуть використовувати АЕС як інструмент тиску, засіб політичного шантажу, погрожуючи безпеці енергопостачання чи екології сусідів.
Адже у разі серйозної аварії постраждає не лише Білорусь, а й Литва, Польща, Україна. Чи існують такі ризики – так. Адже якість будівництва залишається під сумнівом. Під час спорудження БАЕС були зафіксовані інциденти, зокрема падіння реакторного корпусу.
Враховуючи непрозорість інформації, реагування сусідів у разі проблем сильно ускладнюється. Влада Білорусі не завжди відкрито повідомляє про інциденти на станції і довіри державним структурам як РБ, так і РФ немає.
До цього можна додати, що для охолодження реактора використовується річка Вілія (Няріс), що тече до Вільнюса. Потенційне забруднення цієї річки загрожує водопостачанню литовської столиці. Також наразі відсутня чітка стратегія поводження з радіоактивними відходами, що створює довготривалий ризик.
Литва неодноразово закликала до бойкоту електроенергії з БАЕС, називаючи її «небезпечною» і «геополітичною бомбою». Лукашенко ж ігнорує претензії сусідів, продовжуючи гратися в «оточену фортецю»
25.04.202514:34
У Осиповицькому районі білоруські військові тренуються штурмувати та "зачищати" окопи умовного противника — причому не самі, а у взаємодії з танковими й артилерійськими підрозділами.
Вже третій місяць поспіль режим перевіряє боєготовність армії. Перша "перевірка" стартувала 3 лютого, а наступна почалася ще до завершення попередньої — 24 березня.
Причому лукашисти завжди аргументують це зовнішньою загрозою для країни, але в даному випадку мова йде явно не просто про оборону: чи не можна це розцінювати як підготовку до участі в наступальних діях разом із Росією?
Вже третій місяць поспіль режим перевіряє боєготовність армії. Перша "перевірка" стартувала 3 лютого, а наступна почалася ще до завершення попередньої — 24 березня.
Причому лукашисти завжди аргументують це зовнішньою загрозою для країни, але в даному випадку мова йде явно не просто про оборону: чи не можна це розцінювати як підготовку до участі в наступальних діях разом із Росією?
Пераслаў з:
Połk Kalinoŭskaha / Полк Каліноўскага
24.04.202512:57
💥Дзікае паляванне на акупантаў не спыняецца!
Ваяры FPV-разліку «РБМК» Палка Каліноўскага знішчылі 3 варожых БМП; знішчаны аўтатранспарт і квадрацыкл праціўніка. Яшчэ 5 БМП пашкоджана. Як мінімум 12 акупантаў паранена ці знішчана.
Вы можаце дапамагчы нашым нябесным паляўнічым біць ворага яшчэ больш бязлітасна! Зараз хлопцам з «РБМК» востра патрэбныя камплектуючыя, мантажныя матэрыялы і батарэі для дронаў. Падтрымайце збор па спасылцы! Кожны ваш унёсак – гэта крок да перамогі!
💳Нумар карты банкі
PayPal: Zbs.pilot@gmail.com
Ваяры FPV-разліку «РБМК» Палка Каліноўскага знішчылі 3 варожых БМП; знішчаны аўтатранспарт і квадрацыкл праціўніка. Яшчэ 5 БМП пашкоджана. Як мінімум 12 акупантаў паранена ці знішчана.
Вы можаце дапамагчы нашым нябесным паляўнічым біць ворага яшчэ больш бязлітасна! Зараз хлопцам з «РБМК» востра патрэбныя камплектуючыя, мантажныя матэрыялы і батарэі для дронаў. Падтрымайце збор па спасылцы! Кожны ваш унёсак – гэта крок да перамогі!
💳Нумар карты банкі
4441 1111 2055 2769PayPal: Zbs.pilot@gmail.com
Выдалена24.04.202509:00
Пераслаў з:
Тактычная Група Крыўцова
23.04.202510:02
Відбиття великого штурму на Запорізьському напрямку 16.04.25 з залученням 40 од техники. А також авто, ббм, укриття та нори окупантів, в яких вони зустріли свою смерть на нашой землі.
Така робота можлива тому що ми завчасно подумали про тисячу мелочей, а ви зібрали на них. Тому не зупиняйтесь, не треба вестись на приємні думки про перемирʼя. Ми маємо нищити ворога, але нам треба допомога щоб було чим.
https://send.monobank.ua/jar/4Yz3PbCAk6
Така робота можлива тому що ми завчасно подумали про тисячу мелочей, а ви зібрали на них. Тому не зупиняйтесь, не треба вестись на приємні думки про перемирʼя. Ми маємо нищити ворога, але нам треба допомога щоб було чим.
https://send.monobank.ua/jar/4Yz3PbCAk6
Выдалена21.04.202513:37
21.04.202513:25
29.04.202514:26
З'явилася інформація про розстріл уродженця Білорусі Павла Глухова російськими військовими за відмову брати участь у «м’ясному штурмі» на Донбасі. Про це повідомили в українському проєкті «Хочу жити», пише білоруська служба «Радіо Свобода».
Глухов народився 8 червня 1985 року в білоруському селі Зорка. До вербування в російську армію він відбував покарання за вбивство в колонії №7 в Удмуртії. Його зарахували до полку 1437, який комплектують переважно завербованими в’язнями. Саме в цьому полку вояків змушують іти в лобові атаки без належної підготовки й екіпірування, а за відмову чи спробу відступити — розстрілюють.
Про жорстоке поводження у цьому підрозділі розповідали й інші білоруси, які потрапили в український полон, зокрема Сергій Шустов та Андрій Лапатньов.
28 квітня проєкт «Хочу жити» оприлюднив список 742 громадян Білорусі, які з 2023 року воюють на боці Росії проти України. 96 із них уже загинули. Більшість завербували через спеціальні відбіркові пункти в Москві, Підмосков’ї та Ростові, причому серед них багато колишніх ув'язнених.
Глухов народився 8 червня 1985 року в білоруському селі Зорка. До вербування в російську армію він відбував покарання за вбивство в колонії №7 в Удмуртії. Його зарахували до полку 1437, який комплектують переважно завербованими в’язнями. Саме в цьому полку вояків змушують іти в лобові атаки без належної підготовки й екіпірування, а за відмову чи спробу відступити — розстрілюють.
Про жорстоке поводження у цьому підрозділі розповідали й інші білоруси, які потрапили в український полон, зокрема Сергій Шустов та Андрій Лапатньов.
28 квітня проєкт «Хочу жити» оприлюднив список 742 громадян Білорусі, які з 2023 року воюють на боці Росії проти України. 96 із них уже загинули. Більшість завербували через спеціальні відбіркові пункти в Москві, Підмосков’ї та Ростові, причому серед них багато колишніх ув'язнених.
26.04.202516:01
Лукашэнку аказалася мала абяцаных 150 тысяч пакістанскіх рабочых, дзеля прыезду якіх ужо давялося і пагражаць, і апраўдвацца. Цяпер у Беларусь збіраюцца яшчэ і індыйскія студэнты. Пасол Беларусі ў Індыі Міхаіл Касько абмеркаваў з прадстаўніком індыйскага міністэрства пытанні супрацоўніцтва ў сферы жывёлагадоўлі, экспарту і сертыфікацыі прадукцыі, а таксама навучання індыйцаў у беларускіх аграрных ВНУ. Вельмі «своечасовы» шматхадовік: на фоне напружанасці паміж Індыяй і Пакістанам прыезд студэнтаў з абедзвюх краін можа справакаваць міжэтнічныя канфлікты ўнутры Беларусі.
Пераслаў з:
ВІЛЬНА БІЛОРУСЬ
25.04.202513:09
Ёсць добрая навіна!
Сёння адбылася сустрэча з Прадстаўніком Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасам Подвірным.
Па выніках праведзенага намі у Львове круглага стала, на падставе аналізу індывідуальных зваротаў і кейсаў, Прадстаўніком Упаўнаважанага у Львоўскай вобласці былі выяўлены сістэмныя праблемы, з якімі сутыкаюцца грамадзяне Рэспублікі Беларусь падчас спроб легалізаваць сваё знаходжанне ва Украіне і рэалізоўваць базавыя правы.
У сувязі з чым, па сістэмных праблемах прававога статусу грамадзян Рэспублікі Беларусь ва Украіне, Упаўнаважанаму Вярхоўнай Рады Украіны па правах чалавека Дзмітрыю Лубінцу перададзена, СЛУЖБОВАЯ ЗАПІСКА.
Выказваем словы падзякі Прадстаўніку Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасу Подвірнаму за праведзеную працу. Рашэнне праблем звязаных з прававым статусам беларусаў, якія знаходзяцца зараз ва Украіне, вельмі важнае. Асабліва гэта датычыцца беларускіх добраахвотнікаў і валанцёраў.
Працуем далей!
Сёння адбылася сустрэча з Прадстаўніком Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасам Подвірным.
Па выніках праведзенага намі у Львове круглага стала, на падставе аналізу індывідуальных зваротаў і кейсаў, Прадстаўніком Упаўнаважанага у Львоўскай вобласці былі выяўлены сістэмныя праблемы, з якімі сутыкаюцца грамадзяне Рэспублікі Беларусь падчас спроб легалізаваць сваё знаходжанне ва Украіне і рэалізоўваць базавыя правы.
У сувязі з чым, па сістэмных праблемах прававога статусу грамадзян Рэспублікі Беларусь ва Украіне, Упаўнаважанаму Вярхоўнай Рады Украіны па правах чалавека Дзмітрыю Лубінцу перададзена, СЛУЖБОВАЯ ЗАПІСКА.
Выказваем словы падзякі Прадстаўніку Упаўнаважанага
у Львоўскай вобласці Тарасу Подвірнаму за праведзеную працу. Рашэнне праблем звязаных з прававым статусам беларусаў, якія знаходзяцца зараз ва Украіне, вельмі важнае. Асабліва гэта датычыцца беларускіх добраахвотнікаў і валанцёраў.
Працуем далей!
24.04.202509:24
34 роки тому Білорусь уперше зупинила потяги: історія квітневого страйку 1991 року
24 квітня 1991 року білоруси заблокували один із найбільших залізничних вузлів країни — Оршанський. Це була безпрецедентна акція: рух потягів на ключових напрямках між СРСР і Європою зупинили спочатку на 3 години, а наступного дня — на 12.
Причиною стала стрімка інфляція, знецінення заощаджень через валютну реформу та різке зростання цін — м’ясо подорожчало в кілька разів, полиці магазинів спорожніли, а влада ввела 5% податок з продажу. Людський гнів вилився в масові страйки, що почалися в Мінську і досягли свого піку в Орші.
Тисячі працівників вийшли на площі, створили страйкові комітети, висунули економічні й політичні вимоги: скасування податку, департизація, нові вибори та незалежність Білорусі. Після ігнорування — заблокували залізницю. Попри загрозу від ОМОНу та прибуття внутрішніх військ, влада не наважилась на силовий розгін.
Тоді були виконані лише економічні вимоги страйкарів, політичні — залишилися без відповіді. Але попри це, страйк мав наслідки.
«Ніколі не пагаджуся з тымі, хто кажа, што той красавіцкі рабочы страйк не меў выніку. Ён, бясспрэчна, нанёс магутны ўдар па камуністычнай сістэме, разбурыў стэрэатып пра Беларусь як „рахманую“ рэспубліку і пра беларусаў як „лагодны“, нават „пакорлівы“ народ.», — згадував Сергій Наумчик.
Вже за чотири місяці, 25 серпня 1991 року, Білорусь проголосила незалежність.
24 квітня 1991 року білоруси заблокували один із найбільших залізничних вузлів країни — Оршанський. Це була безпрецедентна акція: рух потягів на ключових напрямках між СРСР і Європою зупинили спочатку на 3 години, а наступного дня — на 12.
Причиною стала стрімка інфляція, знецінення заощаджень через валютну реформу та різке зростання цін — м’ясо подорожчало в кілька разів, полиці магазинів спорожніли, а влада ввела 5% податок з продажу. Людський гнів вилився в масові страйки, що почалися в Мінську і досягли свого піку в Орші.
Тисячі працівників вийшли на площі, створили страйкові комітети, висунули економічні й політичні вимоги: скасування податку, департизація, нові вибори та незалежність Білорусі. Після ігнорування — заблокували залізницю. Попри загрозу від ОМОНу та прибуття внутрішніх військ, влада не наважилась на силовий розгін.
Тоді були виконані лише економічні вимоги страйкарів, політичні — залишилися без відповіді. Але попри це, страйк мав наслідки.
«Ніколі не пагаджуся з тымі, хто кажа, што той красавіцкі рабочы страйк не меў выніку. Ён, бясспрэчна, нанёс магутны ўдар па камуністычнай сістэме, разбурыў стэрэатып пра Беларусь як „рахманую“ рэспубліку і пра беларусаў як „лагодны“, нават „пакорлівы“ народ.», — згадував Сергій Наумчик.
Вже за чотири місяці, 25 серпня 1991 року, Білорусь проголосила незалежність.
22.04.202514:42
Рост цін на молочні продукти в Білорусі побив рекорд останніх 10 років.
При цьому річна інфляція у березні прискорилася до 5,9% (у лютому була 5,6%). За оцінкою економіста BEROC Анатолія Харитончика, місячне зростання цін у річному вираженні склало близько 8%, а базова інфляція — до 9%.
Продукти харчування в цілому подорожчали на 13%, а молочні — на понад 40%. Сири подорожчали на 12%, масло — на 17%. Чому так відбувається?
Експерт припускає, що влада неофіційно дозволила підвищення цін, щоб зменшити різницю між білоруськими й російськими цінами.
При цьому річна інфляція у березні прискорилася до 5,9% (у лютому була 5,6%). За оцінкою економіста BEROC Анатолія Харитончика, місячне зростання цін у річному вираженні склало близько 8%, а базова інфляція — до 9%.
Продукти харчування в цілому подорожчали на 13%, а молочні — на понад 40%. Сири подорожчали на 12%, масло — на 17%. Чому так відбувається?
Експерт припускає, що влада неофіційно дозволила підвищення цін, щоб зменшити різницю між білоруськими й російськими цінами.
20.04.202512:22
Влада Білорусі вже 10 років активно бореться з так званими «дармоїдами» і вийшла на новий рівень. З березня цього року силовики активно взаємодіють з комісіями «з питань сприяння зайнятості», проводять рейди за адресами — навіть тих, хто мешкає за кордоном. Їм телефонують, цікавляться, чому людина давно не працевлаштована, просять підписати документи.
Додаткову загрозу для сімей із дітьми становлять погрози поставити дитину на облік як таку, що перебуває в соціально небезпечному становищі (СОП). Це відкриває можливість для подальшого тиску аж до примусового вилучення дитини з родини.
Ще десять років тому виглядало як спроба стимулювати офіційне працевлаштування. Але сьогоднішня форма цієї «боротьби» — це вже не соціальна політика, а репресивна кампанія з елементами поліцейської держави. Сам механізм — не про зайнятість. Це — про лояльність і покору. І система «боротьби з дармоїдами» перетворилася на механізм ізоляції, дискредитації й покарання тих, хто не вписується в авторитарну модель: емігрантів, матерів-одиначок, фрилансерів, тих, хто не залежить від держави.
Додаткову загрозу для сімей із дітьми становлять погрози поставити дитину на облік як таку, що перебуває в соціально небезпечному становищі (СОП). Це відкриває можливість для подальшого тиску аж до примусового вилучення дитини з родини.
Ще десять років тому виглядало як спроба стимулювати офіційне працевлаштування. Але сьогоднішня форма цієї «боротьби» — це вже не соціальна політика, а репресивна кампанія з елементами поліцейської держави. Сам механізм — не про зайнятість. Це — про лояльність і покору. І система «боротьби з дармоїдами» перетворилася на механізм ізоляції, дискредитації й покарання тих, хто не вписується в авторитарну модель: емігрантів, матерів-одиначок, фрилансерів, тих, хто не залежить від держави.
28.04.202514:26
Білоруська спільнота в Україні активно вшановує пам’ять про спільні трагедії та героїчні сторінки історії.
У Львові білоруси вшанували пам'ять ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Біля пам’ятника були покладені квіти, прикрашені біло-червоно-білою стрічкою. Саме 26 квітня 1986 року сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка назавжди залишила слід у пам’яті народів. Через десять років після аварії Чорнобильський Шлях наголосив, що білоруси пережили дві катастрофи — Чорнобиль і прихід до влади Лукашенка.
На кордоні між Україною та Білоруссю встановили два інформаційні білборди, присвячені пам’яті Чорнобильської трагедії. Зображення наголошують, що наразі минуло 39 років, однак ані радіація, ані загроза нових катастроф не зникли.
Також завершилася виставка «З Україною в серці» в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Вона присвячена білоруським героям і викликала щиру зацікавленість у місцевих жителів. У межах співпраці з навчальними закладами було організовано 8 екскурсій, під час яких виставку відвідали 178 школярів.
У Львові білоруси вшанували пам'ять ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Біля пам’ятника були покладені квіти, прикрашені біло-червоно-білою стрічкою. Саме 26 квітня 1986 року сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка назавжди залишила слід у пам’яті народів. Через десять років після аварії Чорнобильський Шлях наголосив, що білоруси пережили дві катастрофи — Чорнобиль і прихід до влади Лукашенка.
На кордоні між Україною та Білоруссю встановили два інформаційні білборди, присвячені пам’яті Чорнобильської трагедії. Зображення наголошують, що наразі минуло 39 років, однак ані радіація, ані загроза нових катастроф не зникли.
Також завершилася виставка «З Україною в серці» в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. Вона присвячена білоруським героям і викликала щиру зацікавленість у місцевих жителів. У межах співпраці з навчальними закладами було організовано 8 екскурсій, під час яких виставку відвідали 178 школярів.
Пераслаў з:
Позірк. Навіны пра Беларусь
26.04.202515:06
На мяжы паміж Украінай і Беларуссю ўстаноўленыя інфармацыйныя білборды, прысвечаныя памяці Чарнобыльскай трагедыі
На іх напісана: "Разом подолали загрозу". "Не допусти новой".
Так аўтары праводзяць паралель паміж аварыяй на ЧАЭС і размяшчэннем тактычнай ядзернай зброі на тэрыторыі Беларусі.
📷 Вільна Білорусь
На іх напісана: "Разом подолали загрозу". "Не допусти новой".
Так аўтары праводзяць паралель паміж аварыяй на ЧАЭС і размяшчэннем тактычнай ядзернай зброі на тэрыторыі Беларусі.
📷 Вільна Білорусь
25.04.202512:45
Незалежні експерти ООН засудили примусове психіатричне лікування в Білорусі
Після виборів 2020 року щонайменше 33 критика режиму Лукашенка зазнали примусового психіатричного лікування, заявили 20 незалежних експертів ООН з прав людини. Серед них — п’ятеро жінок, а найстаршому постраждалому було 77 років.
Експерти наголошують, що судові процеси відбуваються за зачиненими дверима, рішення непрозорі, а мотиви — радше політичні, ніж медичні. Осіб, направлених на таке лікування, тримають ізольовано під повним контролем головного лікаря. На відміну від в’язнів, вони не мають права на амністію чи дострокове звільнення.
Станом на зараз звільнено лише 8 осіб. Ще щонайменше 25 людей залишаються без зв’язку із зовнішнім світом — експерти занепокоєні їх можливим насильницьким зникненнями.
Після виборів 2020 року щонайменше 33 критика режиму Лукашенка зазнали примусового психіатричного лікування, заявили 20 незалежних експертів ООН з прав людини. Серед них — п’ятеро жінок, а найстаршому постраждалому було 77 років.
Експерти наголошують, що судові процеси відбуваються за зачиненими дверима, рішення непрозорі, а мотиви — радше політичні, ніж медичні. Осіб, направлених на таке лікування, тримають ізольовано під повним контролем головного лікаря. На відміну від в’язнів, вони не мають права на амністію чи дострокове звільнення.
Станом на зараз звільнено лише 8 осіб. Ще щонайменше 25 людей залишаються без зв’язку із зовнішнім світом — експерти занепокоєні їх можливим насильницьким зникненнями.
23.04.202516:47
Департамент держбезпеки Литви: білоруську діаспору намагаються залякати спецслужби РФ і Білорусі
Департамент держбезпеки Литви (ДДБ) заявив, що російські та білоруські спецслужби посилюють тиск на білорусів у Литві. У пресрелізі йдеться:
«З 2023 року ці служби ведуть інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на розпалювання етнічної напруги між литовцями та білоруською діаспорою. Її мета — створити у білорусів відчуття небезпеки та зобразити Литву як ксенофобну державу».
ДДБ попереджає, що вороже втручання стає дедалі агресивнішим і може мати насильницький характер.
Департамент держбезпеки Литви (ДДБ) заявив, що російські та білоруські спецслужби посилюють тиск на білорусів у Литві. У пресрелізі йдеться:
«З 2023 року ці служби ведуть інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на розпалювання етнічної напруги між литовцями та білоруською діаспорою. Її мета — створити у білорусів відчуття небезпеки та зобразити Литву як ксенофобну державу».
ДДБ попереджає, що вороже втручання стає дедалі агресивнішим і може мати насильницький характер.
22.04.202511:07
Білоруська бульба — предмет національної гордості та особистої уваги Лукашенка — перетворилась на посміховисько для покупців в магазинах і мету для контрабандистів.
Білоруські покупці настільки часто стали жалітися на відсутність нормальної картоплі в магазинах, знімати відео з жахливою якістю того, що там продається, що на це вимушено були відреагувати Министерство антимонопольного регулювання і торгівлі. Воно перевіряло наявність і якість картоплі спочатку в магазинах, а потім в 20 овочесховищах по країні, караючи за порушення.
А тепер білоруська таможня запобігла незаконному вивозу 64 тон картоплі в Росію, зупинивши дві фури з дефіцитним товаром. Адже для вивозу такого стратегічного продукту за межі країни потрібна окрема ліцензія. Смішно, адже це не допомагає з наявністю її в магазинах. Уряд зі своїм «мудрим» лідером просто догралися в гру «справедлива ціна» і продаж картоплі став банально банально збитковим для господарств.
Колись Білорусь славилася цим експортом на весь світ, а тепер намагається хоча б зберегти залишки для себе. Економічний геній Лукашенка надто дорого коштує країні.
Білоруські покупці настільки часто стали жалітися на відсутність нормальної картоплі в магазинах, знімати відео з жахливою якістю того, що там продається, що на це вимушено були відреагувати Министерство антимонопольного регулювання і торгівлі. Воно перевіряло наявність і якість картоплі спочатку в магазинах, а потім в 20 овочесховищах по країні, караючи за порушення.
А тепер білоруська таможня запобігла незаконному вивозу 64 тон картоплі в Росію, зупинивши дві фури з дефіцитним товаром. Адже для вивозу такого стратегічного продукту за межі країни потрібна окрема ліцензія. Смішно, адже це не допомагає з наявністю її в магазинах. Уряд зі своїм «мудрим» лідером просто догралися в гру «справедлива ціна» і продаж картоплі став банально банально збитковим для господарств.
Колись Білорусь славилася цим експортом на весь світ, а тепер намагається хоча б зберегти залишки для себе. Економічний геній Лукашенка надто дорого коштує країні.
19.04.202513:02
«Центр нових ідей» проаналізував 3759 публікацій у 20 ЗМІ з 10 країн.
Найактивніше про Білорусь писали у Польщі, Україні, Великій Британії, Франції та США.
Головна медійна фігура — Лукашенко. Особисто його стосувалися 31% матеріалів, ще 39% — дій білоруської влади загалом. Його часто називають диктатором (у Польщі, Україні), рідше — президентом (у США, Франції). Зросла кількість публікацій, де його називають загрозою Заходу.
Світлана Тихановська згадується лише у 4,6% матеріалів, здебільшого як «лідерка демократичних сил». Визнання її «президенткою» — рідкісне явище, частіше — у польських медіа.
Домінує уявлення про образ білорусів як агресорів, особливо у Польщі та Естонії. Водночас зросла кількість згадок про білорусів як жертв режиму та відважних людей, що борються за своє майбутнє.
Також активно висвітлюються такі теми, як Політичні репресії, міграційна криза, підтримка Лукашенком російської агресії. Теза про нібито підтримку війни більшістю білорусів майже зникла (0,5% у 2024 проти 11% у 2023).
Загалом у західних ЗМІ домінує образ Білорусі як авторитарної держави з диктаторською владою та підпорядкованістю Росії. Але з'являються і більш співчутливі наративи щодо білоруського народу.
Найактивніше про Білорусь писали у Польщі, Україні, Великій Британії, Франції та США.
Головна медійна фігура — Лукашенко. Особисто його стосувалися 31% матеріалів, ще 39% — дій білоруської влади загалом. Його часто називають диктатором (у Польщі, Україні), рідше — президентом (у США, Франції). Зросла кількість публікацій, де його називають загрозою Заходу.
Світлана Тихановська згадується лише у 4,6% матеріалів, здебільшого як «лідерка демократичних сил». Визнання її «президенткою» — рідкісне явище, частіше — у польських медіа.
Домінує уявлення про образ білорусів як агресорів, особливо у Польщі та Естонії. Водночас зросла кількість згадок про білорусів як жертв режиму та відважних людей, що борються за своє майбутнє.
Також активно висвітлюються такі теми, як Політичні репресії, міграційна криза, підтримка Лукашенком російської агресії. Теза про нібито підтримку війни більшістю білорусів майже зникла (0,5% у 2024 проти 11% у 2023).
Загалом у західних ЗМІ домінує образ Білорусі як авторитарної держави з диктаторською владою та підпорядкованістю Росії. Але з'являються і більш співчутливі наративи щодо білоруського народу.
Паказана 1 - 24 з 155
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.